CC BY
23
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Васько О.О. Актие'^а^я навчально-тзнавально) дiяльностi майбутшх y4umenie початкових класв у процеа методико-математично)' пдготовки // Ф'!зико-математична осв'та : науковий журнал. - 2017. - Випуск 2(12). -С. 37-41.
Vasko O. Activation Of Educational-Cognitive Activity Of Future Primary School Teachers In The Methodical-Mathematical Training // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 2(12). - Р. 37-41.
УДК 378.147:51
О.О. Васько
Сумський державний педагог'нний ушверситетi ¡меш А.С. Макаренка, Укра)на
Vasko. Olga@gmail. com
АКТИВ1ЗАЦ1Я НАВЧАЛЬНО-П1ЗНАВАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В У ПРОЦЕС1 МЕТОДИКО-МАТЕМАТИЧНО1 П1ДГОТОВКИ
Анота^я. В статтi розглядаються методи i прийоми актив'ваци навчально-тзнавально)' дiяльностi майбyтнiх yчителiв початкових клаав на лек^йних заняттях з методико-математично)' пдготовки. Активiзацiя навчально-тзнавально)' дiяльностi розглядаеться як цлеспрямована дiяльнiсть викладача ¡з розробки i впровадження такого змiстy, форм, методiв, прийомiв i засоб'в, як впливають на когштивну сферу особистостi студент'в. Установлено фактори ефективного сприймання студентами матер'1ал'1в лекци. Розкрито сyтнiсть i особливостi реалiзацu' прийом'в активiзацu' навчально-тзнавально)' д'\яльностi студент '1в у процеа методико-математично)' пдготовки, таких як постановка риторичних запитань, контрольнi запитання (одним ¡з варiантiв реалiзацi')' - е гра «Дайджест»), прийом «Луна». Обфунтовано доцiльнiсть застосування лекци провокаци для активiзацu'навчально-тзнавально)' д'\яльностi студент '1в. Акцент робиться на специфiкy конструювання тако)' лекци: першочергово сл'\д визначити найбльш складш, вузлов моменти i трансформувати )х у помилков'}. Останн'1 можуть бути змстового i методичного характеру. Продемонстровано можливий вар'\ант орган'ваци лекци-провокаци.
Ключовi слова: прийоми актив'ваци' навчально-тзнавально)' д'1яльност'1 студент'в, методи активiзацi'í навчально-тзнавально)' д'1яльност'1, майбутн'1 вчителi початкових клаав, методико-математична тдготовка.
Постановка проблеми. В умовах реформування системи вищоТ освп"и, спрямованоТ на реалiзацiю щеТ евроштеграци освп"и, все гострше постае проблема вдосконалення навчально-тзнавальноТ дiяльностi студенев у процеа Тх професшноТ подготовки. Запровадження ЕвропейськоТ кредитно-трансферноТ системи у вищих навчальних закладах змшюе ц^ осв^и, методи i форми взаемоди студенев i викладачiв. Вщбуваеться поступовий перехiд вiд передачi шформаци до керiвництва навчально-пiзнавальною дiяльнiстю студентiв i формування в них навикiв самостшноТ роботи. Тому активiзацiя навчально-тзнавальноТ дiяльностi студентiв е одним i3 перспективних напрямшв удосконалення навчально-виховного процесу в вищих навчальних закладах.
Аналiз актуальних дослщжень. Проблема удосконалення навчально-виховного процесу в вищiй школi е актуальною i широко висвiтлюеться в науково-педагогiчнiй л^ератур^ зокрема в працях таких науковщв, як А. Алексюк, С. Архангельский, Г. Балл, I. Бех, В. Галузинський, С. Гончаренко, Б. Евтух, I. Зязюн, М. Касьяненко, Л. Кондрашова, Г. Костюк, В. Кремень, Н. Ничкало, О. Сухомлинська, Н. Шиян та шших. Психолого-педагопчш аспекти формування i активiзацiТ навчально-тзнавальноТ дiяльностi розглядаються в дослiдженнях Л. АрiстовоТ, П. Атаманчука, С. Величка, Н. Бiбiк, Г. Костюка, В. ЛозовоТ, В. Онищука, А. Павленка, О. Савченко, I. Харламова, Т. ШамовоТ та шших.
Проте пошук ефективних дидактичних умов розвитку навчально-тзнавальноТ дiяльностi студенев, пошук способiв ТТ активiзацiТ залишаються актуальними i потребують подальшого дослiдження. Як зазначае Т. Бондарева сучаснш ступеневiй вищiй освiтi притаманш певнi недолiки, а саме: не повна вщповщшсть
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
специфiцi професшноТ дiяльностi i вимогам, поставленим перед особистiстю сучасного фaхiвця, а також одномаштшсть форм, методiв i прийомiв викладання, що викликае падiння iнтересу студентiв до тзнавальноТ дiяльностi й майбутньоТ спещальносл [1].
Мета статтi. Виявити дiевi методи i прийоми активiзацiТ навчально-тзнавальноТ дiяльностi майбутнiх вчителiв початкових клаав на лекцiйних заняттях у процес методико-математичноТ пiдготовки, охарактеризувати Тх.
Виклад основного матерiалу. Пiд навчально-пiзнавальною дiяльнiстю студентiв розумiтимемо процес i результат засвоення способiв дiй, знань, ям необхiднi для здiйснення професшноТ дiяльностi, розвитку пiзнавального iнтересу, творчих здiбностей, тзнавальноТ активностi i самостiйностi в умовах удосконалення зм^у, форм i методiв навчання [2]. Г. Костишина зазначае, що психолого-педагогiчна особливiсть навчально-тзнавальноТ дiяльностi полягае в тому, що вона орiентована не на одержання практичних результат, а на змшу когштивноТ структури студентiв.
Активiзацiя навчально-тзнавальноТ дiяльностi студентiв виявляеться в цтеспрямованш дiяльностi викладача з розробки i впровадження такого змiсту, форм, методiв, прийомiв i засобiв, якi впливають на когнiтивну сферу особистостi. Тобто це дiяльнiсть, яка спрямована на тдвищення пiзнавального iнтересу, активностi, творчосп, самостiйностi, а також iнтелектуальний розвиток студенев при формуваннi ключових i предметних компетентностей.
Згiдно осв^ньоТ професшноТ програми подготовки здобувачiв вищоТ осв^и на першому (бакалаврському) рiвнi випускник повинен опанувати загальнокультурними i професшними компетентностями. Методико-математична компетентнiсть е одшею iз професiйних компетентностей яка формуеться при вивченш таких навчальних дисциплш, як «Математика» i «Методика навчання осв^ньоТ галузi «Математика»».
Аналiз навчальних програм названих дисциплш свщчить, що самостшна робота студентiв привалюе над аудиторною. Оскiльки за Европейскою кредитно-трансферною системою навчання орiентиром стае формування i розвиток студентiв як суб'ектiв навчального процесу i спрямування навчання на Тхнш саморозвиток та самоактуалiзацiю через iндивiдуалiзацiю та самостiйну тзнавальну дiяльнiсть. Вiдповiдно до сказаного, сформовашсть навчально-тзнавальноТ дiяльностi студентiв е одшею iз умов ефективного формування методико-математичноТ компетентность
Сформованiсть навчально-тзнавальноТ дiяльностi перебувае в прямш залежностi вiд психолопчних i педагогiчних стимулiв ТТ активiзацiТ. Оскiльки однiею iз основних форм навчальних занять з «Математики» i «Методики навчання осв^ньоТ галузi «Математика»» е лекщя розглянемо способи активiзацiТ навчально-тзнавальноТ дiяльностi студенев при оргашзацп Т проведеннi таких занять.
Актившсть студента визначае його ставлення до навчання. Компонентами активност е: готовшсть до виконання завдань, свщом^ь виконання завдань, систематичнiсть навчання i прагнення до пiдвищення власного рiвня.
З психолопчноТ точки зору, сприймання лекцшного матерiалу, що пропонуеться для розгляду, потребуе вщ студенев застосування низки розумових операцiй (координащя зору i слуху, фiксування основних положень лекцп тощо), напруження волi i пам'ятi, зосередження уваги. На цш пiдставi роль викладача змшюеться вiд того хто е «джерелом знань» до керiвника названими психолопчними процесами.
Аналiз науково-педагопчноТ лiтератури i стану проблеми в сучаснiй осв^нш практицi дозволив виокремити фактори, що впливають на ефектившсть сприйняття студентами лекцшного матерiалу: 1) науковiсть i iнформативнiсть; 2) доказовiсть i аргументованiсть; 3) наявнiсть яскравих, переконливих прикладiв, фактiв, обфунтувань, доказiв тощо; 4) емоцшшсть викладу (запам'ятовуеться те, що мае емоцшне забарвлення); 5) застосування прийомiв з активiзацiТ мислення слухачiв, спонукання студентiв до дискуси з постановкою питань для роздумiв; 6) чп"коТ структури i логiки викладу матерiалу; 7) грамотноТ методичноТ обробки матерiалу, яка включае видiлення головних щей i положень, висновкiв, використання структурно-логiчних схем, узагальнюючих таблиць, наочних тюстрацш i т.д; 8) ступень доступност матерiалу, що викладаеться (викладання доступною i зрозумiлою мовою, роз'яснення нових назв, термов, понять, зв'язмв мiж поняттями); 9) наявнiсть зв'язку матерiалу, що вивчаеться з майбутньою професшною дiяльнiстю з можливiстю його застосування на практик [3].
Наявний досвщ проведення лекцiйних заняттях з математики i методики навчання освп"ньоТ галузi «Математика» дозволяе проаналiзувати i узагальнити ефективнi прийоми активiзацiТ навчально-тзнавальноТ дiяльностi майбутнiх фахiвцiв початковоТ школи.
Одним iз широко застосовуваних прийомiв е постановка риторичних запитань: викладач озвучуе запитання, студенти зосереджують на ньому увагу, а педагог, тсля невеличкоТ паузи, сам дае вщповщь на нього. Як зааб aктивiзaцiТ в даному разi виступають запитувальна iнтонацiя, емоцiйне забарвлення, особиста зацтавлешсть, якi мобiлiзують увагу студенлв.
Ще одним прийомом aктивiзaцiТ навчально-тзнавальноТ дiяльностi на лекцiйних заняттях е контрольш запитання: пiсля розгляду кожного питання лекци викладач ставить ктька запитань, на якi
студенти повинш коротко дати вщповщь, такий прийом спонукае мaйбутнiх фaхiвцiв до уваги i розумiння викладеного мaтерiaлу. Ефективнiсть прийому забезпечуе толерантне ставлення педагога до студенев, доброзичлива атмосфера. Гра «Дайджест» е одним iз вaрiaнтiв реaлiзaцiТ названого прийому. Суть якоТ полягае в тому, що шсля розкриття кожного питання лекци студенти колективно складають дайджест питання. 1грова форма проведення створюе комфортнi умови для учaсникiв навчально-тзнавальноТ дiяльностi. Пiсля складання такого дайджесту викладач може запропонувати ствставити створений ним дайджест (вивести на мультимедшний екран) i дайджест студентiв. За такого шдходу пiдсумок лекцiйного заняття зручно провести за створеними дайджестами питань.
Привернути увагу майбутшх фaхiвцiв дозволяе прийом «Луна»: викладач пропонуе студенту повторити його останне речення, або словосполучення в будь-який момент лекцшного викладу. При застосуванш названого прийому великого значення мае педагопчна майстершсть педагога, оскшьки вiд форми звернення викладача до студента буде залежати устх його реaлiзaцiТ. Наприклад, звернувшись до студентiв iз проханням: «Уточнпъ, будь-ласка, на чому я зупини-вся(лася)», або «Повторiть останне речення для своТх одногрупникiв, чи все правильно ви i вони законспектували». Можна вдатися до провокуючого запитання: «Повторпъ останне речення менi здаеться, я щось пропустив(ла)».
Спонукае до усвщомленого сприйняття лекцiйного мaтерiaлу лекщя iз зaздaлегiдь запланованими помилками (лекщя-провокащя) [4]. Сутнiсть такоТ лекци полягае в тому, що викладач заздалепдь закладае в ТТ змiст певну кiлькiсть помилок (оптимально 7-9 для лекци тривал^ю 80 хвилин) зм^ового, методичного i поведiнкового характеру. Пкля оголошення теми лекци, лектор повщомляе, що в нiй буде зроблено певну кшьмсть помилок рiзного характеру. Викладач повинен мати перелт запланованих помилок на пaперi чи слaйдi презентаци для демонстраци Тх наприкшц лекци. Студенти повиннi виявити пщ час лекци цi помилки, занотувати Тх та оголосити в кшщ заняття. На aнaлiз помилок выводиться 10-15 хвилин. Помилки aнaлiзуються спочатку слухачами, а полм спiльно з викладачем.
В. Ягупов зазначае, що там заняття носять емоцшний характер, сприяють створенню атмосфери довiрливостi та сшвроб^ництва педагога й учшв, значно пщвищують iнтерес остaннiх до предмета, який вивчаеться [4].
Лекщя-провокащя мае значний виховний вплив як для викладача, так i для студенев, оскшьки слухaчi можуть зaфiксувaти не ттьки зaплaновaнi помилки, а i певнi не зaплaновaнi мовнi i поведiнковi помилки педагога. Мaйстернiсть викладача виявлятиметься в умшш використати незаплановаш помилки для реaлiзaцiТ цiлей навчання. Конструювання лекци iз запланованими помилками потребуе ретельного вщбору мaтерiaлу для помилок та Тх вмонтування в змiст лекци.
Лекци-провокаци доречно проводити в кшщ вивчення теми, модуля, курсу, оскшьки, для виявлення помилок в студенев повиннi бути сформован бaзовi знання, умiння i навички. В кура «Методики навчання осв^ньоТ гaлузi «Математика»» таку лекцiю застосували для вивчення теми «Методика вивчення нумераци i арифметичних дiй над числами в межах тисячЬ>, яка завершуе вивчення модуля «Методика вивчення нумераци i арифметичних дiй над числами в концентрах «Тисяча» i «Бaгaтоцифровi числа»».
При конструювaннi лекци першочергово визначили нaйбiльш склaднi, вузловi моменти i трансформували Тх у помилковк Як ключовi поняття для помилок змiстового характеру видiлили:
- формування уявлення про лiчильну одиницю в концентрi «Тисяча» (1 сотня е лiчильною одиницею для трицифрових чисел);
- розвиток уявлення про запис трицифрових чисел (якщо лiчити справа нaлiво одиниц пишемо на першому мiсцi, десятки - на другому, сотш - на третьому);
- усвщомлення розрядного складу числа i розгляд двох видiв вправ, на визначення одиниць кожного розряду i визначення загальноТ кiлькостi певних розрядних одиниць в чи^ (визначити кiлькiсть сотень, десятмв, одиниць вiдповiдно у розрядi сотень, десятмв, одиниць; визначити скiльки в чи^ всього сотень, десяткiв, одиниць);
- складання алгоритму порозрядного додавання для випадку 240+430 (розклади число на розрядш доданки, до сотень додай сотш, до десятмв додай десятки, знайдеш результати додай);
- складання алгоритму порозрядного вщшмання для випадку 480-250 (розклади число на розрядш доданки, вщ сотень вщшми сотш, вщ десятмв вщшми десятки, знайдеш результати додай) (див. табл. 1).
Для помилок методичного характеру визначили положення, що стосуеться послщовносл вивчення нумераци чисел в межах тисяч^ коли спочатку вивчаеться усна нумера^я, а полм письмова (див. табл. 1). Метою усноТ нумераци, е засвоення назв чисел, тому запланованими були мовш помилки, що стосуються правильносл називання чи^внимв (див. табл. 1).
Таблиця 1
Перелш запланованих помилок для лекцм-провокацм
№ п/п Заплановаж помилки Правильш положення
1. Формування уявлення про л'!чильну одиницю в концентрi«Тисяча»
Нумеращя чисел в концентрi «Тисяча» починаеться з формування в д^ей поняття про тисячу, як нову лiчильну одиницю. Нумеращя чисел в концентрi «Тисяча» починаеться з формування в д^ей поняття про сотню, як нову лiчильну одиницю.
2. Розвиток уявлення про запис трицифрових чисел
При ознайомленш з письмовою нумеращею чисел у межах 1000, спираючись на умшня дiтей записувати двоцифровi числа, демонструемо, що сотнi, записують на першому мсш, десятки - на другому, одиниц - на третьому, якщо лiчити При ознайомленш з письмовою нумеращею чисел у межах 1000, спираючись на умшня д^ей записувати двоцифровi числа, демонструемо, що сотш, записують на третьому мсш, десятки - на другому, одиниц - на першому, якщо
зл'юа направо. лiчити справа нал'юо.
3. Усв'домлення розрядного складу числа > розгляд двох вид>в вправ, на визначення одиниць кожного розряду 1 визначення загально/ юлькост'! певних розрядних одиниць в числi
При вивченш нумерацп чисел в межах тисячу для засвоення розрядного складу числа i значення кожноТ цифри в запис числа розглядаеться два види вправ: 1) на визначення ктькосл одиниць кожного розряду. Наприклад, сктьки в чи^ 627 одиниць кожного розряду? (у чи^ 627 у третьому розрядi 600 одиниць, або 6 сотень; у другому - 20 одиниць або 2 десятки; в першому — 7 одиниць.); 2) на визначення загальноТ кшькосл одиниць в числк Наприклад, сктьки в чи^ 345 всього сотень? Десятшв? Одиниць? (у чи^ 345 всього 3 сотн'1,4 десятки, 5 одиниць). Отже, слщ навчити д^ей розрiзняти, сктьки десятшв у розрядi десяткiв i скiльки десяткiв у всьому числк У числi 300 десятк'ю немае, всього у чи^ 30 десятшв. При вивченш нумерацп чисел в межах тисячу для засвоення розрядного складу числа i значення кожноТ цифри в запиа числа розглядаеться два види вправ: 1) на визначення кшькосл одиниць кожного розряду. Наприклад, сктьки в чи^ 627 одиниць кожного розряду? (у чи^ 627 у третьому розрядi 6 одиниць, або 6 сотень; у другому - 2 одиниць або 2 десятки; в першому — 7 одиниць.); 2) на визначення загальноТ ктькосл одиниць в числк Наприклад, сктьки в чи^ 345 всього сотень? Десятмв? Одиниць? (у чи^ 345 всього 3 сотн'1, 34 десятки, 345 одиниць). Отже, слщ навчити дп"ей розрiзняти, сктьки десятмв у розрядi десятмв i сктьки десятшв у всьому числк У чи^ 300 в розрядi десятмв нуль одиниць, а всього десятшв 30.
4. Складання алгоритму способу порозрядного додавання для випадку 240 + 430
1. Розклади число на розрядш доданки. 2. До десятмв додай десятки. 3. До сотень додай сотн'1. 4. Знайдеш результати додай. Порушено порядок додавання, сл>д розпочинати додавати з сотень, а не десятшв 1. Розклади число на розрядш доданки. 2. До сотень додай сотн'1. 3. До десятк'ю додай десятки. 4. Знайдеш результати додай.
5. Складання алгоритму способу порозрядного в'дшмання для випадку 480 - 250
1. Розклади число на розрядш доданки. 2. В'д десятк'ю в'дшми десятки. 3. В'д сотень вiднiми сотн'1. 4. Знайдеш результати в'дн'ши. Порушено порядок в'1дн'1мання, сл>д розпочинати в'1дн'1мати з сотень, а не десятюв. 1 знайдеш результати додавати, а не в'1дн'1мати 1. Розклади число на розрядш доданки. 2. В'д сотень вiднiми сотн'1. 3. В'д десятк'ю вiднiми десятки. 4. Знайдеш результати додай.
6. Посл'1довн '1сть вивчення нумерацп чисел в межах тисячi
Нумеращя чисел в межах тисячi вивчаеться в такш послщовносп: спочатку письмова, а пот'ш усна. Нумеращя чисел в межах тисячi вивчаеться в такш послщовносп: спочатку усна, а пот'т
письмова.
7. Мовн помилки
сто одинадцять, сто чотирнадцять, двiстi одинадцять i т.д. сто одинадцять, сто чотирнадцять, двiстi одинадцять i т.д.
Висновки. В 0CH0Bi методико-математичноТ подготовки майбутшх вчителiв початкових класiв лежить активна навчально-тзнавальна дОяльшсть студента, яку стимулюють доцiльно дiбранi методи i прийоми навчання. Належний рiвень методико-математичноТ' подготовки майбутнiх вчителiв початкових клаав досягаеться шляхом структурування змiсту дисциплш («Математика», «Методика навчання освОтньоТ галузО «Математика»»), самостшноТ роботи, розвитку особистосп студентiв; використання методики й технологи подготовки, побудованоТ на принципах взаемоди, що потребують довiри, взаеморозумiння, ствробОтництва, толерантностi. Технологiя навчання у вищш школi мае забезпечувати зростання кожного студента, тобто залучення його до активно'' дiяльностi через розв'язання навчальних завдань, ям постшно ускладняються, та програвання рiзних ролей, якi розкривають специфiку й творчу природу взаемоди з шшими людьми в професшнш дiяльностi. Спонукання студентiв до самостшносп й активностi досягаеться шляхом використання ряду прийомiв i методiв проблемного навчання, ям заохочують студентiв до самостшного пошуку шформаци, самостiйних висновмв, узагальнень. Це, зi свого боку, сприяе розвитку особистосп студента, його самосвiдомостi, самооцiнки.
Список використаних джерел
1. Бондарева Т. Активiзацiя навчально-тзнавальноТ дiяльностi студентiв у системi ступеневот вищот освiти / Т. Бондарева // Нова педагопчна думка : наук. журн. / Рiвнен. обл. ш-т. пiслядиплом. пед. освiти, Рiвнен. держ. гуманiт. ун-т; гол. ред. М.А. Вщшчук. - Рiвне, 2013. - № 1. - С. 83-85.
2. Костишина Г. I. Формування навчально-тзнавальноТ дОяльност студентов вищих технОчних навчальних закладОв : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «ТеорОя i методика професшноТ освОти» / Г. I. Костишина. - Терношль, 2003. - 21 с.
3. Полицинский Е.В. Активизация познавательной деятельности студентов на лекционных занятиях / Е.В. Полицинский, Е.А. Румбешта // Вестник ТГПУ. - 2011. - Выпуск 6 (108). - С. 37-40.
4. Ягупов В.В. Педагопка: навч. поабник [Електронний ресурс] / В.В. Ягупов. - К.: ЛибОдь, 2002. - 560 с. -Режим доступу: http://eduknigi.com/ped_view.php?id=23.
References
1. Bondarieva T. Activation educational-cognitive to activity of students in the system of sedate higher education / T. Bondarieva // Nova pedahohichna dumka : nauk. zhurn. / Rivnen. obl. in-t. pisliadyplom. ped. osvity, Rivnen. derzh. humanit. un-t; hol. red. M.A. Vidnichuk. - Rivne, 2013. - № 1. - S. 83-85. (in Ukrainian)
2. Kostyshyna H.I. Forming educational-cognitive to activity of students of higher technical educational establishments: an abstract of thesis of dissertation is on the receipt of scientific degree of candidate of pedagogical sciences : speciality is a 13.00.04 «Theory and method of trade education»/ H.I. Kostyshyna. -Ternopil, 2003. - 21 s. (in Ukrainian)
3. Policinskij E.V. Activation of cognitive activity of students on lecture employments / E.V. Polytsynskyi, E.A. Rumbeshta // Vestnik TGPU. - 2011. - Vypusk 6 (108). - S. 37-40.. (in Russian)
4. Jagupov V.V. Pedagogics: train aid [Elektronnij resurs] / V.V. Jagupov. - K.: Libid', 2002. - 560 s. - Access mode: http://eduknigi.com/ped_view.php?id=23 (in Russian)
ACTIVATION OF EDUCATIONAL-COGNITIVE ACTIVITY OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS IN THE METHODICAL-MATHEMATICAL TRAINING O. Vasko
Makarenko Sumy State Pedagogical University, Ukraine Abstract. The article discusses the methods and techniques of enhancing learning and cognitive activity of future primary school teachers in the lectures with a methodical-mathematical training. Activation of educational-cognitive activity is regarded as purposeful activity of the teacher in the development and implementation of such contents, forms, methods, receptions and means, which influence on cognitive sphere of students ' personality. The factors effective the students ' perception of lecture materials. The essence and features of realization of methods of enhancing learning and cognitive activity of students in the process of methodical-mathematical preparation, such as posing rhetorical questions, control questions (one of the variants of realization the game is "Digest"), use "Echo". The expediency of application of the lecture a provocation for enhancing learning and cognitive activity of students. The emphasis is on the specific character of such lectures: the first step is to determine the most complex, key moments and transform them into incorrect. The latter can be substantial and methodical character. Demonstrated a possible variant of the organization of the lecture-the provocations.
Key words: receptions of activation of educational-cognitive activity, methods of activation of educational-cognitive activity, future primary school teachers, methodical-mathematical training.
