Научная статья на тему 'АКТИВіЗАЦіЯ іНВЕСТИЦіЙНОї ДіЯЛЬНОСТі У СФЕРі КУЛЬТУРИ ЯК ОДИН іЗ КРИТЕРіїВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ іНВЕСТИЦіЙНОї БЕЗПЕКИ УКРАїНИ'

АКТИВіЗАЦіЯ іНВЕСТИЦіЙНОї ДіЯЛЬНОСТі У СФЕРі КУЛЬТУРИ ЯК ОДИН іЗ КРИТЕРіїВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ іНВЕСТИЦіЙНОї БЕЗПЕКИ УКРАїНИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
72
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЕКОНОМіЧНА БЕЗПЕКА / іНВЕСТИЦіЙНА БЕЗПЕКА УКРАїНИ / іНВЕСТИЦіЙНА ДіЯЛЬНіСТЬ У СФЕРі КУЛЬТУРИ / КУЛЬТУРНИЙ ПРОЕКТ / ОБ'єКТ КУЛЬТУРНОї СПАДЩИНИ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Ревак Ірина Олександрівна, Охримович Мар'Яна Михайлівна

Метою статті є дослідження напрямів активізації інвестування сфери культури як одного з критеріїв економічного зростання та забезпечення інвестиційної безпеки держави. Аналізуючи успішний міжнародний досвід і систематизуючи наукові дослідження, було визначено, що розвиток сфери культури сприяє національній продуктивності та покращує якість життя населення. На основі дослідження соціально-економічних тенденцій і статистичних даних визначено проблеми розвитку української культури як одного з інструментів переходу до інноваційної моделі розвитку суспільства. Акцентовано увагу на практичних аспектах підтримки належного стану та відродження культурної спадщини України як джерела забезпечення української історичної атрибутики, суспільної моралі й етики. У результаті дослідження встановлено, що об’єкти культурної спадщини є беззаперечними економічними перевагами, які мають безпосередній вплив на інвестиційну привабливість регіонів.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «АКТИВіЗАЦіЯ іНВЕСТИЦіЙНОї ДіЯЛЬНОСТі У СФЕРі КУЛЬТУРИ ЯК ОДИН іЗ КРИТЕРіїВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ іНВЕСТИЦіЙНОї БЕЗПЕКИ УКРАїНИ»

УДК 330.322.3:330.341:008

AKТИBiЗAЦiЯ 1НВЕСТИЦ1ЙН0Т Д1ЯЛЬН0СТ1 У СФЕР1 КУЛЬТУРИ ЯК ОДИН i3 КРИТЕР11В ЗАБЕЗПЕНЕННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙН01 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ

® 2016 РЕВАК I. 0., ОХРИМОВИЧ М. М.

УДК 330.322.3:330.341:008

Ревак I. О., Охримович М. М. Активiзацiя iнвестицiйноi' дiяльностi у сферi культури як один i3 критермв забезпечення iнвестицiйноi' безпеки Укра'ни

Метою cmammi е досл'дження напрям/в актив/зацИ нвестування сфери культури як одного з критерИв економ/чного зростання та забезпечення iнвестицйноi безпеки держави. Анал/зуючи успшний м/жнародний досв'д i систематизуючи науковi досл'дження, було визначено, що розвиток сфери культури сприяе нацюнальн'ш продуктивностi та покращуе як/сть життя населення. На основi дослдження сощально-економ/чних тенденцш i ста-тистичних даних визначено проблеми розвитку укранськоi культури як одного з 'нструмент'в переходу до iнновацшноi моделiрозвитку сусп'шьства. Акцентовано увагу на практичних аспектах тдтримки належного стану та вдродження культурноi спадщини Украни як джерела забезпечення укртнськоi шорично:' атрибутики, суспшьно: моралi й етики. У результатi дослдження встановлено, що об'екти культурноi спадщини е беззапере-чними економ/чними перевагами, якi мають безпосередн'ш вплив на швестицшну приваблив/сть регттв.

Ключовi слова: економ/чна безпека, нвестицшна безпека Украни, iнвестищйна д'тльшсть у сферi культури, культурний проект, об'ект культурноi спадщини.

Рис.: 1. Табл.: 1. Б'бл.: 22.

Ревак 1рина Олександрiвна - кандидат економ/чних наук, доцент, в. о. зав'дувача кафедри, кафедра соцальних дисципл'ш, Льв'вський державний ут-верситет внутр'штх справ (вул. Городоцька, 26,Льв'ю, 79066, Украна) E-mail: irrarevak@gmail.com

Охримович Мар'яна Михайл'юна - аспрант, кафедра соцальних дисципл'ш, Льв'юський державний утверситет внутр'штх справ (вул. Городоцька, 26,

Льв'ю, 79066, Украна)

E-mail: mariiana.ohrymovych@gmail.com

УДК 330.322.3:330.341:008 Ревак И. А., Охримович М. М. Активизация инвестиционной деятельности в сфере культуры как один из критериев обеспечения инвестиционной безопасности Украины

Целью статьи является исследование направлений активизации инвестирования сферы культуры как одного из критериев экономического роста и обеспечения инвестиционной безопасности государства. Анализируя успешный международный опыт и систематизируя научные исследования, было определено, что развитие сферы культуры способствует национальной производительности и улучшает качество жизни населения. На основе исследования социально-экономических тенденций и статистических данных определены проблемы развития украинской культуры как одного из инструментов перехода к инновационной модели развития общества. Акцентировано внимание на практических аспектах поддержания надлежащего состояния и возрождения культурного наследия Украины как источника обеспечения украинской исторической атрибутики, общественной морали и этики. В результате исследования установлено, что объекты культурного наследия являются безоговорочными экономическими преимуществами, которые имеют непосредственное влияние на инвестиционную привлекательность регионов. Ключевые слова: экономическая безопасность, инвестиционная безопасность Украины, инвестиционная деятельность в сфере культуры, культурный проект, объект культурного наследия. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 22.

Ревак Ирина Александровна - кандидат экономических наук, доцент, и. о. заведующего кафедрой, кафедра социальных дисциплин, Львовский государственный университет внутренних дел (ул. Городоцкая, 26, Львов, 79066, Украина) E-mail: irrarevak@gmail.com

UDC 330.322.3:330.341:008 Revak I. O., Ohrymovych M. M. Activization of Investment Activity in the Culture Sphere as One of the Criteria for Ensuring the Investment Security of Ukraine

The aim of the article is to study the trends in activization of investments into the culture sphere as one of the criteria of economic growth and ensuring the state investment security Analyzing successful international experience and systematizing scientific research in this field it was determined that the development of the culture sphere contributes to growth of national productivity and improves the life quality of the population. On the basis of the study of socio-economic trends and statistical data there have been identified the development problems of the Ukrainian culture as a tool for transition to an innovative model of society development. The attention is focused on practical aspects of revival and maintaining a proper state of the cultural heritage of Ukraine as a source of provision of Ukrainian historical symbols, public morals and ethics. As a result of the research it is found that the objects of cultural heritage are the undisputed economic benefit, which has a direct impact on the investment attractiveness of regions. Keywords: economic security, investment security of Ukraine, investment activity in the sphere of culture, cultural project, the object of cultural heritage.

Fig.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 22.

Revak Iryna O. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Acting Head of the Department, Department of Social Sciences, Lviv State University of Internal Affairs (26 Horodotska Str., Lviv, 79066, Ukraine) E-mail: irrarevak@gmail.com

Ohrymovych Maryana M. - Postgraduate Student, Department of Social Sciences, Lviv State University of Internal Affairs (26 Horodotska Str., Lviv, 79066, Ukraine)

E-mail: mariiana.ohrymovych@gmail.com

Охримович Марьяна Михайловна - аспирант, кафедра социальных дисциплин, Львовский государственный университет внутренних дел (ул. Городоцкая, 26, Львов, 79066, Украина) E-mail: mariiana.ohrymovych@gmail.com

Вступ. Культура як надбання цившзаци формуе у суспiльствi в^пов^ний набiр духовно-матерiальних цiнностей, якими зумовлена людська свiдомiсть. Явище культури насткьки багатогранне, що знаходить свiй про-яв у всiх без винятку сферах життя, тому ц значення не можливо перебкьшити. Еволюцiя взаемозв'язку культури й економiки спричинила появу культурно! шдустрп, спря-мовано! на масового, невибагливого споживача. З одного боку, така трансформащя перетворила культуру в успшну комерцшну галузь, а з шшого - стала каталiзатором ви-никнення субкультур, внутрiшня природа яких позбавлена ознак морал^ духовносп, творчостi.

Мiжнародний досвiд свiдчить про те, що швестуван-ня сфери культури сприяе нацiональнiй продуктивностi та покращуе якiсть життя населення, тому вважаемо, що ак-тивiзацiя шновацшних процесш сфери культури в УкраМ сприятиме забезпеченню iнтересiв швестицшно! безпеки як складово! економiчно! безпеки держави.

З ще! позици культуру варто розглядати як об'ект економiчно! безпеки, осккьки iгнорування питань культури призведе до зупинки економiчного розвитку як визна-чального iнтересу будь-яко! держави.

Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Тематика активiзацil швестицшно! дiяльностi як передумови забез-печення швестицшно! безпеки висвiтлена у наукових роз-вiдках Н. О. Ботвшо!, В. К. Васенка, О. I. Гонти, М. В. Дуби-ни, В. I. Кириленка, С. З. Мошенського, О. О. Непочатенка, Д. С. Шлевич, О. В. Яковлево! та ш.

У силу дц економiки «нового зразка» iнвестицil тк-но пов'язаш з iнновацiйним процесом, який у свою чергу зумовлюеться яисною освiтою та розвитком науки, що стало предметом досл^жень: С. В. Захарша, М. I. Крупки, О. 6. Кузьмша, В. О. Сподши, А. I. Сухорукова, Д. М. Чер-ваньова.

Попри наявш напрацювання у зазначених напрям-ках, питання активiзацп швестицшно! дiяльностi у сферi культури як критерш забезпечення швестицшно! безпеки Укра!ни мало дослiджене i, на нашу думку, е важливим для осмислення i наукового досл^ження.

Мета стати - визначити напрямки активiзацп швестицшно! дiяльностi у сферi культури як одного з критерив забезпечення швестицшно! безпеки Укра!ни.

Виклад основних положень. На шляху розвитку економiчно! науки вчеш висловлювали рiзнi погляди сто-совно впливу культури на економiчнi процеси. Прагматики заперечували трактування продуктiв культури як сустль-ного блага, осккьки !х вплив на економжу важко окресли-ти кiлькiсними параметрами, а сама культурна дiяльнiсть е низько рентабельною. Цжавим дослiдженням у цьому на-прямку стала теорiя американського економiста [19] У. Ба-умоля, так звана «хвороба Баумоля». За результатами його науково! розробки була виявлена закономiрнiсть щодо нео-купностi певних напрямкш культурно! дiяльностi (музика,

театральне мистецтво) з причин нев^пов^ност зростан-ня витрат до швидкост отримання прибутку. Висловлена позищя мiстить рацiональне зерно, однак, на наш погляд, плюралiзм видш культурно! дiяльностi повинен виходити за межi фiнансових вигiд i сприяти економiчному розвитку суспiльства. Подiбну думку висловлюе А. Рубiнштейн, який на основi вчень У. Баумоля досл^ив аспекти динамiки змi-ни заробггно! плати i попиту на продукти культурно! сфери порiвняно з iншими економiчними галузями. У своему науковому дослiдженнi [16] А. Рубшштейн аргументовано доводить, що, по-перше, «хвороба цiн» мае трендовий характер; по-друге, на прикладi Роса показуе, що дефiцит до-ходiв у театральнiй сферi спричинений низьким попитом споживання продуктш цiе! дiяльностi; по-трете, державнi витрати, пов'язанi з усуненням «художнього дефiциту», пе-ревищують дефiцит !х доходу. Звiдси можна дшти висновку про те, що розвиток культури й актившсть розвитку ще! галузi прямопропорцiйно залежить в^ !! державного сти-мулювання.

Закордоннi досл^ники [18; 20-22] стверджують, що культурна сфера мае значний економiчний потенщал, що сприяе створенню нових робочих мкць, залученню iнвес-тицiй, генеруванню податкових надходжень, а також сти-мулюе регiональну економiку за рахунок активiзацil туризму. Науковцi акцентують на необхiдностi iнвентаризацil «культурних» активiв iз метою створення дiево! державно! стратеги розвитку туризму.

Вплив культури на економiчний розвиток е значним i навггь може бути одним iз ключових факторiв, що визна-чають економiчне зростання. Якщо у суспiльствi присутнi здоровi i сильш культурнi спiльноти та нацЦ, то у нього бкьше можливостей у виробництвi та володiннi конку-рентними перевагами на мiжнародному рiвнi [8, с. 77].

Анамз iнформацiйних джерел свiдчить про неабияку зацiкавленiсть представниив бiзнес-елiти в iнвестування культурних проекпв, навiть бiльше, цей напрям е предметом обговорення наукових конференцш i головним на-прямком дiяльностi мiжнародних органiзацiй (Органiзацiя Об'еднаних Нацш iз питань освiти, науки i культури, Всес-вiтня органiзацiя штелектуально! власностi, органiзацiя Глобального культурного сшвробиництва).

Слiд зауважити, що за класичним тдходом тлумачен-ня процесу швестування передбачае отримання результату у виглядi задоволення комерцiйних iнтересiв (вимiрюваль-ний результат) або позитивного сощального ефекту (неви-мiрювальний результат), що досягаються у рамках певних часових обмежень у коротко- або довгостроковш перспек-тивь З цього приводу учасники РогЪя-сЬЬ висловлюють думку про те, що швестици у культуру - це швестици у май-бутне Укра!ни [3]. У цьому випадку автори наголошують на аспектах сощальних вигiд такого типу iнвестування, яке сприятиме боротьбi з «культурними пастками», формуван-ню культурно! елiти, пропагандi укра!нсько! культури.

Як коментуе пiд час III Конгресу культури СхГдного партнерства мiський голова Львова Андрш Садовий: «Ы-вестицГ! в культуру, в освiту - це той правильний фундамент, на якому можна будувати крашу. Мудрi люди швестують у культуру. Це е найважливша швестищя» [6]. Зазначена цитата не тдлягае жодному запереченню, адже вГдроджен-ня укра!нсько!_культури - «гаряче питання», спричинене пострадянськими культурними пережитками, мовним пи-танням, дисонансами сустльно-моральних цiнностей, що виникли на тлГ вiйськових подiй на Сходi кра!ни.

У джерелi [4] висловлена позищя особистiсних мате-рiальних випд iнвестицiйних вкладГв у заклади культури.

Мiжнародна спГльнота переконливо демонструе, як культурш проекти можуть приносити у кра!ну значнi фь нансовi прибутки. Показовою у цьому контекст е британ-ська модель. Так, у 60-х роках продаж плапвок «БГтлз» при-нiс державi у виглядi податкГв бГльше коштiв, нГж вупльна промисловiсть [10].

Досвiд БританГ! декларуе факт - у контекст держав-них капiталовкладень культурному сектору немае рГвних, оскГльки вГн характеризуеться значною продуктившс-тю. ЗгГдно зГ статистичними даними товарообГг у секторГ мистецтва Г культури, у 2011 рощ становив 12,4 мГльярдГв фунтГв стерлшггв, а у 2013 роцГ цей показник зрю у чотири рази - до 15,1 мГльярда фунтГв стерлшпв [5].

Для мГжнародних стльнот Укра!на мае ГмГдж держави з колоритною культурою. ЦьогорГч цей факт ще раз тдтвердився перемогою нашо! спГввГтчизницГ Джамали на конкурсГ «бвробачення», Г, як наслГдок, естафета про-ведення конкурсу у 2017 рощ передана Украшь Розгляда-ючи економГчш перспективи проведення такого конкурсу, Укра!на мае можливГсть розширити сво! горизонти у планГ мГжнародного ствробГгництва, залучити ГноземнГ швести-цГ!, активГзувати мГжнародний туризм.

Процес укра!нського державотворення насичений ба-гатьма Гсторичними подГями, згадки про якГ мГстяться у ш-формативних джерелах та кторико-культурних пам'ятках, тому об'екти культурно! спадщини, як знаходяться на територГ! Украши, е не тГльки ц кторичним надбанням, а й беззаперечною економГчною перевагою.

У цьому напрямку, зусилля держави повинш активно сприяти розвитку кторично-культурного туризму, ту-ристично! Гнфраструктури, вГдновленню та окультуренню кторичних пам'яток, що автоматично активГзуе зростання креативних шдустрш. Зокрема, О. Донцов, дослГджуючи вплив культурно! спадщини на розвиток туристично! галу-зГ, стверджуе, що, на вГдмшу вГд Гнших видГв туризму, основою кторично-культурного е використання вже наявних матерГальних Г духовних пам'яток, вГн лише опосередкова-но залежить вГд розвитку Гнфраструктури Г тому потребуе вГдносно менших матерГальних витрат. Це значною мГрою приваблюе туристГв [1, с. 79].

За офщшними даними, у 2013 р. на державному об-лГку в УкраМ знаходилось понад 147,5 тис. нерухомих пам'яток ГсторГ! та культури, серед яких: 74682 - пам'яток археологи; 52222 - ГсторГ!; 2865 - монументального мистецтва; 17344 - архГтектури та мктобудування [2, с. 11].

Надзвичайно низькими залишаються видатки зве-деного бюджету на культуру та мистецтво у вГдсотках до ВВП - на рГвш 0,5-0,6 %, що сигналГзуе про неналежне

виконання сощально! функщ! культури. Анамз розподь лу видаткiв державного бюджету Украши [12; 13] у 2015— 2016 рр. дав можливкть зробити висновок, що у 2015 рощ для потреб Мшктерства культури видкено 2442446,5 грн, а у 2016 рощ - 2665521,9 грн, що майже на 8 % переви-щуе тогорiчнi видатки. Фактично, враховуючи активш iнфляцiйнi процеси в Украш, можемо констатувати, що бюджетш витрати у сферi культури зменшились, а це, без сумнiву, е свiдченням фiнансовоï нестiйкостi в державГ Те ж саме стосуеться статт видаткiв «збереження кторико-культурно! та архГгектурно! спадщини в нацiональних i державних заповiдниках, здiйснення заходГв i3 охорони культурно! спадщини, паспортизацп, швентаризацп та рес-тавращ! пам'яток архиектури, культури та свiтовоï спадщини ЮНЕСКО» - 211 146,2 грн у 2015 рощ i на 5 % бкьше у 2016 рощ - 222 181,9 грн. Негативною, на наш погляд, за-лишаеться тенденщя переважання фшансування тдтрим-ки належного стану об'ектiв культурно! спадщини, зважаю-чи на те, що витрати на розвиток таких об'екпв надзвичай-но низькi: 1224,0 грн у 2015 рощ i 858,4 грн у 2016 рощ, що потребуе негайного перегляду. На нашу думку, прюритет-ними напрямками залучення державних швестицш у сферу культури е: в^новлення об'екпв культурно! спадщини; створення сучасно! в^починково-розважально! шфра-структури; розробка i реалiзацiя маркетингово! стратег!! розвитку внутршнього i зовншнього туризму.

Враховуючи особливост збереження кторичних пам'яток, найбкьшого руйнування зазнають об'екти культурно! спадщини, матерiальна (фiнансова) щншсть яких залежить в!д природних явищ i зовншнього впливу.

Усупереч прийняттю низки нормативно-правових актiв !з питань регулювання правовiдносин у сферi культури численш об'екти культури не захищень Така ситуацiя, на жаль, е причиною !х пошкоджень або ж знищення. Так, Кри-мшальним кодексом Укра!ни передбачена вiдповiдальнiсть за руйнування або пошкодження об'екпв культурно! спадщини. Аналiзуючи статистичнi даш та результати досудо-вих розсл^увань кримiнальних проваджень вказано! ква-лiфiкащï, можна зробити висновок про !х низьку результа-тившсть. Зпдно з проведеним досл^женням (див. табл. 1) протягом 2013-2016 рр. в Украш облжовано 172 кри-мiнальних правопорушень, передбачених ст. 298 ККУ, 9 з яких (5,23 %) скеровано до суду з обвинувальним актом.

Низьи показники роботи органГв досудового розсль дування у цьому напрямку, з одного боку, сигналiзують про унеможливлення в^шкодування збиткГв, завданих тд час протиправних д!янь, а з шшого - вказують на практичне невиконання профкактично! функщ! правоохоронно! дь яльность З цього приводу Н. Кулакова вважае, що забезпечення охорони культурно! спадщини та культурних щннос-тей можливе при розробщ ефективно! державно! полГгики та ïï реалiзацiï у напрямку здiйснення комплексу заходГв, спрямованих на усунення причин та умов учинення про-типравних д!янь, а також налагодження дiевоï спiвпрацi правоохоронних органГв i Мiнiстерства культури Укра!ни [7, с. 116].

На нашу думку, умисне пошкодження i руйнування об'екпв культурно! спадщини е недопустимим не лише з точки зору моралi та етики, а i з боку економiчних випд, тому д1яльшсть правоохоронних оргашв мае бути

Таблиця 1

Облiк i результат досудових розслщувань кримiнальних правопорушень, передбачених ст. 298 КК Украши [17]

Перюд Облiковaно кримiнальних правопорушень Оголошено повщомлення про шдозру Скеровано до суду з обвинувальним актом

2013 64 3 3

2014 52 6 3

2015 56 3 3

2016 (ачень-березень) 14 0 0

спрямована на виконання превентивно'1 функцй у цьому напрямку та активiзацiю роботи оргашв досудового роз-слiдування.

На особливу увагу заслуговують пам'ятки культурно'1 спадщини Украши, якi не тдлягають приватизацй. На рис. 1 зображено фактичш данi про таку категорш пам'яток культурно! спадщини Украши.

Як видно з рис. 1, л^ерську П03ицiю щодо ккькосП пам'яток культурно'1 спадщини, що не тдлягають приватизацй, займае АРК, на другому мкщ - м. Кшв i Кшвська область, далi - Вiнницька, Льв1вська, Хмельницька область Помггним е нерiвномiрний розподiл таких об'екпв культурно'1 спадщини по регюнах Украши, найбкьша ïx ккь-кiсть зосереджена у Заxiднiй частит краши.

Волинська область 121

PiBHeHCbKa , , область 64

Львшська область 178 ^ Хмель-

^ерношльська ницька \ область ( область

Житомирська область 11

Чершпвська область 61

Кивська область 355

Закарпатсы чобласть ,96

1вано-* ^Франшська ,-рбласть L 130

70

176

Чёршвецька .ббластв"

Вшницька область 240

/Черкаська обласкь i 30

Кiровоградська область 51

МиколаТвська

ОдеськаЧ, область

область -J 19 94

Сумська область 13

Полтавська область 45

Харшська область 40

?Днтропетровська область 6

■ Херсонська область 11

Запорiзька область 13

Луганська г область ' 4

Донецька область 12

Автономна чРеспублка Крим 377

Рис. 1. Кмьккть пам'яток культурно'!' спадщини Украши, як не пiдлягають приватизаци (станом на 2008 р.)

Джерело: сформовано автором на основ1 [11]

На жаль, не вйм областям Украши вдалось страте-пчно перетворити об'екти культурно'1 спадщини на фактор залучення швестицш та активiзацiï туризму. Соцiологiчна група «Рейтинг» встановила, що бкьш шж двi третини опитаних респондент визнають м. Кшв найбiльш при-вабливим мктом для туризму, половина - в^дае перевагу Львову, бкьше третини - Одеа [9].

Заслуговуе на увагу досл^ження [14; 15] Кшвського мiжнародного iнституту соцiологiï у партнерствi з 1нсти-тутом економiчних досл^жень i полiтичних консультацiй

щодо визначення Рейтингу швестицшно'1 привабливостi регiонiв Украши. Як резюмують дослiдники, туризм е най-перспективнiшим напрямом для залучення швестицш, а пам'ятки архггектури розглядаються як конкурентнi переваги регюну, хоча статистичнi данi щодо ïx облжу у межах област не враxованi у структурi 1ндексу iнвестицiйноï привабливостi регiонiв Украши.

Сл^ зазначити, що серед областей-лiдерiв у Рейтингу швестицшно'1 привабливостi протягом 2013-2014 рр., чо-тири регiони - АРК, Кшвська, Львiвська, Закарпатська об-

ласт найбкьше по Украïнi надiленi пам'ятками культурно'1 спадщини, а, як вказувалось ранiше, такi обласнi центри, як Кшв i Львш, визнанi найприваблившими туристичними мiстами Украши.

Висновки. Проблеми розвитку укра'шсько'1 культури як одного з шструментш переходу до шновацшно'1 моделi розвитку суспкьства вимагають в^ керiвництва держа-ви та громадських оргашзацш Грунтовних iнституцiйниx i культурних змш. Отже, дедалi актуальнiшим стае питан-ня пiдтримки належного стану та в^родження культурно'1 спадщини Украши як джерела пропагування укра'шсько'1 к-торично'1 атрибутики, норм суспiльноï моралi й етики.

Вирiшення цих проблем можливе за умови активь зацп iнвестицiйноï дiяльностi у сферi культури шляхом освоення i розвитку регюнами сво'1х «культурних» пере-ваг. На нашу думку, це приведе до розширення туристично'1 географа Украши, сприятиме покращенню iнвестицiйноï привабливостi та спричинить позитивш змiни в швести-цшному клiматi держави, сформуе вiдтворювальну структуру нащонально'1 економiки i, як насл^ок, забезпечить iнвестицiйну безпеки Украши.

О^м цього, пiд час науково'1 розвiдки було встанов-лено залежшсть стану iнвестицiйноï привабливостi регiону в^ кiлькостi об'ектш культурно'1 спадщини. Тому вважае-мо, що для максимально'1 об'ективностi Методика обчис-лення 1ндексу iнвестицiйноï привабливостi повинна бути змшена у частинi включення до групи жорстких факторiв показника «Об'екти культурно'1 спадщини, якi не тдляга-ють приватизацй», що стане предметом наших подальших наукових дослiджень.

Л1ТЕРАТУРА

1. Донцов О. О. 1сторико-культурна спадщина - чинник структурних змш та розвитку туристично'1' ^y3i / О. О. Донцов, М. О. Трюхан // Проблеми безперервноТ географiчноï освп'и i картографи. - 2009. - Вип. 10. - С. 76-80.

2. Заклади культури, мистецтва, фiзкyльтyри та спорту Украши у 2013 роц : статистичний бюлетень. - К. : Держкомстат УкраГни, 2014. - 94 с.

3. Инвестиции в культуру как инвестиции в будущее Украины // Forbes-club [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://forbes.net.ua/gallery/962-forbes-club-investicii-v-kulturu

4. Инвестиции в культуру - самые выгодные // BBC Russia [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bbc.com/ russian/russia/2010/05/100526_mamut_design_education.shtml

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

5. Как англичане выигрывают, инвестируя в искусство и культуру / Програма £С та Схщного партнерства «Культура i креатившсть» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https:// www.culturepartnership.eu/article/kak-anglichane-viigrivayut-investiruya-v-iskusstvo-i-kuljturu

6. Кобринович М. Культура / М. Кобринович // Сайт Львiв-ськоТ мкькоТ ради [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://city-adm.lviv.ua/news/culture/227042-investytsii-v-kulturu-v-osvitu-tse-toi-pravylnyi-fundament-na-iakomu-mozhna-buduvaty-krainu-a-sadovyi

7. Кулакова Н. В. Особливосп злочиыв у сферi охорони культурно!' спадщини, що вчиняються оргашзованими зло-чинними групами / Н. В. Кулакова // Боротьба з оргашзованою злочиныстю i корупцкю (теорiя i практика). - 2014. - № 2. -С. 112-116.

8. Нагорняк i. Культура як фактор економлчного зростан-ня / iрина Нагорняк // Теоретичш та приклады аспекти розвитку економти : матерiали наук.-практич. конференци (м. Терно-пiль, 18 травня 2011 р.). - Тернопть : ТНТУ, 2011. - С. 77-78.

9. Найпривабливш Mio^ для туризму // Соцюлопч-на група «Рейтинг» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/rg_mistaua_ 082009_1_.pdf

10. Олшник £. Економта культури: чому митцям час вчи-тися бути пщприсмцями? [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.radiosvoboda.org/content/article/25158209.html

11. Перелт пам'яток культурно! спадщини, що не тдлягають приватизаци : Затверджений Законом УкраТни «Про Пе-релт пам'яток культурно! спадщини, що не пщлягають приватизаци» вщ 23.09.2008 № 574-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/574-17

12. Про Державний бюджет УкраТни на 2015 рт : Закон УкраТни вщ 28.12.2014 № 80-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80-19

13. Про Державний бюджет УкраТни на 2016 рт : Закон УкраТни вщ 25.12.2015 № 928-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/928-19

14. Рейтинг швестицшноТ привабливосп репоыв, 2013 / Ыститут економiчних дослiджень та полп'ичних публiкацiй [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.invest-lvivregion.com/UserFiles/File/Rejting_invest.pdf

15. Рейтинг швестицшноТ привабливостi регiонiв, 2014 / Ыститут економiчних дослiджень та полiтичних публтацм [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ier.com.ua/ ua/projects?pid=4254

16. Рубинштейн А. Я. Опекаемые блага в сфере культуры: признаки и последствия «болезни цен» / А. Я. Рубинштейн. - М. : Институт экономики РАН, 2012. - 78 с.

17. Статистична шформащя Генеральной' прокуратури УкраТни 2013-2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.gp.gov.ua/ua/stat.html

18. Arts & the Economy. Using Arts and Culture to Stimulate State Economic Development [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nga.org/files/live/sites/NGA/files/pdf/0901 ARTSANDECONOMY.PDF

19. Baumol W. J. Performing Arts: The Economic Dilemma / W. J. Baumol, W. G. Bowen. - New York : The Twentieth Century Fund, 1966.

20. Harel C.-J. The Economic, Social and Environmental Benefits of Heritage Conservation: An Annotated Bibliography / C.-J. Harel ; Prepared for : Heritage Resources Branch Department of Culture, Youth and Recreation Government of Saskatchewan. -2006 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.pcs. gov.sk.ca/BenefitsHeritageConservation

21. The Impacts of Culture on the Economic Development of Cities / J. van der Borg, A. P. Russo ; European Institute for Comparative Urban Research Erasmus University Rotterdam. -2005 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www. wien.gv.at/meu/fdb/pdf/intern-vergleichsstudie-ci-959-ma27.pdf

22. Tylus K. Culture as a Factor of Social and Economic Development - the Polish Experience [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://poieinkaiprattein.org/europe/european-project-experiences/hermes-project/theory-and-concept-of-cultural-heritage-wp2/2nd-hermes-symposium-practical-aspects-of-cultural-heritage-krakow-2005/culture-as-a-factor-of-social-and-economic-development-by-karolina-tylu

REFERENCES

"Arts & the Economy. Using Arts and Culture to Stimulate State Economic Development" http://www.nga.org/files/live/sites/ NGA/files/pdf/09C)1ARTSANDECONOMY.PDF

Bau mol, W. J., and Bowen, W. G. Performing Arts: The Economic Dilemma. New York: The Twentieth Century Fund, 1966.

Dontsov, O. O., and Triukhan, M. O. "Istoryko-kulturna spad-shchyna - chynnyk strukturnykh zmin ta rozvytku turystychnoi ha-luzi" [Historical and cultural heritage is a factor in structural change and development of the tourism industry]. Problemy bezperervnoi heohrafichnoiosvity ikartohrafii, no. 10 (2009): 76-80.

Harel, C.-J. "The Economic, Social and Environmental Benefits of Heritage Conservation: An Annotated Bibliography" http:// www.pcs.gov.sk.ca/BenefitsHeritageConservation

"Investitsii v kulturu kak investitsii v budushchee Ukrainy" [Investing in culture as an investment in the future of Ukraine]. Forbes-club. http://forbes.net.ua/gallery/962-forbes-club-inves-ticii-v-kulturu

"Investitsii v kulturu - samyye vygodnyye" [Investment in culture - the best]. BBC Russia. http://www.bbc.com/russian/ russia/2010/05/100526_mamut_design_education.shtml

Kulakova, N. V. "Osoblyvosti zlochyniv u sferi okhorony kul-turnoi spadshchyny, shcho vchyniaiutsia orhanizovanymy zlochyn-nymy hrupamy" [Features of crimes in the sphere of cultural heritage protection, committed by organized criminal groups]. Boro-tba z orhanizovanoiu zlochynnistiu i koruptsiieiu (teoriia i praktyka), no. 2 (2014): 112-116.

"Kak anglichane vyigryvayut, investiruya v iskusstvo i kulturu" [The British win by investing in art and culture]. https://www. culturepartnership.eu/article/kak-anglichane-viigrivayut-inve-stiruya-v-iskusstvo-i-kuljturu

Kobrynovych, M. "Kultura" [Culture]. Sait Lvivskoi miskoi rady. http://city-adm.lviv.ua/news/culture/227042-investytsii-v-kulturu-v-osvitu-tse-toi-pravylnyi-fundament-na-iakomu-mozh-na-buduvaty-krainu-a-sadovyi

[Legal Act of Ukraine] (2008). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/574-17

[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/80-19

[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/928-19

Nahorniak, I. "Kultura yak faktor ekonomichnoho zrostannia" [Culture as a factor of economic growth]. Teoretychni ta prykladni aspekty rozvytku ekonomiky. Ternopil: TNTU, 2011.77-78.

"Naipryvablyvishi mista dlia turyzmu" [The most attractive city for tourism]. Sotsiolohichna hrupa «Reitynh». http://rating-group.ua/files/ratinggroup/reg_files/rg_mistaua_082009_1_.pdf

Oliinyk, Ye. "Ekonomika kultury: chomu myttsiam chas vchy-tysia buty pidpryiemtsiamy?" [Cultural Economics: why do artists learn to be entrepreneurs?]. http://www.radiosvoboda.org/con-tent/article/25158209.html.10

Rubinshteyn, A. Ya. Opekaemyye blaga v sfere kultury: prizna-ki i posledstviya «bolezni tsen» [Patronized goods in cultural sector symptoms and consequences of the «disease prices»]. Moscow: Institut ekonomiki RAN, 2012.

"Reitynh investytsiinoi pryvablyvosti rehioniv, 2014" [The rating of investment attractiveness of regions 2014]. http://www. ier.com.ua/ua/projects?pid=4254

"Reitynh investytsiinoi pryvablyvosti rehioniv, 2013" [The rating of investment attractiveness of the regions, 2013]. http:// www.invest-lvivregion.com/UserFiles/File/Rejting_invest.pdf

"Statystychna informatsiia Heneralnoi prokuratury Ukrainy 2013-2016" [Statistical information the General Prosecutor's office 2013-2016]. http://www.gp.gov.ua/ua/stat.html

Tylus, K. "Culture as a Factor of Social and Economic Development - the Polish Experience" http://poieinkaiprattein.org/ europe/european-project-experiences/hermes-project/theory-and-concept-of-cultural-heritage-wp2/2nd-hermes-symposium-practical-aspects-of-cultural-heritage-krakow-2005/culture-as-a-factor-of-social-and-economic-development-by-karolina-tylus

Van der Borg, J., and Russo, A. P. "The Impacts of Culture on the Economic Development of Cities" https://www.wien.gv.at/ meu/fdb/pdf/intern-vergleichsstudie-ci-959-ma27.pdf

Zaklady kultury, mystetstva, fizkultury ta sportu Ukrainy u 2013 rotsi [Institutions of culture, art, physical education and sport of Ukraine in 2013]. Kyiv: Derzhkomstat Ukrainy, 2014.

npoöneMU eKOHOMiKM № 2, 2016

49

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.