CC BY
13
Вюник Дшпропетровського унiверситету. CepiH: геологiя, географш. 25 (1), 2017, 131 - 136. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Geologia, geographia Dnipropetrovsk University Bulletin. Series: geology, geography. 25 (1), 2017, 131 - 136.
Doi: 10.15421/111714 http://geology-dnu.dp.ua
УДК 556.332.4
Активпащя гшергенних процеав у водоносних горизонтах районiв видобутку корисних копалин (на прикладi Пiвнiчного гiрничо-збагачувального комбiнату, Кривбас)
Н. П. Шерстюк
Днепропетровський нацюнальний унгверситет 1мет Олеся Гончара, Днтро, Украша, sherstuknp@inbox.ru
Проведено анал1з г1дрогеох1м1чних процеав у вод1 водоносного горизонту четвертинних в1дклад1в та тернторй' Пгвшчного г1рничо-збагачувального комб1нату за пер1од 1978 - 2016 рр. Виконано розрахунки за результатами г1дрогеох1м1чного мон1торингу по 24 свердловинах. Виявлено законом1рност1 у переб1гу процес1в г1дрол1зу сил1кат1в та алюмосилжат1в у п1дземних водах на територи, що вивчаеться. Установлено, що переважаючими е процеси г1дрол1зу до встановлення р1вноваг 1з каол1н1том, що сввдчить про актив1зац1ю г1пергенних процеав у вод1 водоносного горизонту четвертинних ввдклад1в.
Ключовг слова: ггрничо-збагачувальний комбтат, тдземт води, гтергент процеси, ггдролгз силжатгв та алюмосилжатгв
Activation of supergene processes in aquifers mining areas (for example the North mining and processing plant, Kryvbas)
N. P. Sherstyuk
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipro, Ukraine, sherstuknp@inbox.ru
Mining and Mineral Engineering has a powerful impact on the environment. In the areas of mining taking place radical changes of geological environment that are irreversible. Groundwater, as part of the four component hydrogeological system undergo significant changes. The investigation hidrogeochemistry processes in the groundwater aquifer of quaternary sediments in the North mining plant. Investigated aquifer studied quaternary sediments, water containing loess loam, Valley Saksagan - alluvial sands. The aquifer distributed throughout the territory of studies. The most powerful man-made elements that have an impact on groundwater is storage of waste rock, industrial site, quarries and dumps. Research based on the results of hydrogeological monitoring carried out geological and hydrogeological Krivorozhskiy party since 1978. For selected research results of the monitoring of 24 wells. Analysis of observations of the chemical composition of groundwater in the North mining and processing plant and existing man-made objects showed that hydrogeochemical situation came into equilibrium-nonequilibrium nature. The purpose of the study is to assess and forecast of man-made mineral zone supergene iron ore deposits. Analysis of possible processes hydrolysis of silicates and aluminosilicates water aquifer of quaternary sediments. Found processes of transition to montmorillonite and kaolinite. Made construction of two-dimensional diagrams of the system HCl-H2O-Na2O-MgO-SiO2 at t = 25 0C and lg [И^Ю4] =-3,99 rezultatmy chemical analysis of water samples from wells. Built map-scheme of hydrolysis of silicates and aluminosilicates in the territory as of March 2016. Analysis of spatiotemporal distribution supergene processes showed their transient nature and strengthen over time. Calculations shown activation of supergene processes in water aquifer of quaternary sediments in the territory North mining and processing plant to establish equilibrium with kaolinite, resulting in increased salinity of groundwater, magnesium ion content and hardness.
Keywords: mining and processing plant, groundwater, supergene processes, hydrolysis of silicates and aluminosilicates
Вступ. Зараз досить добре вивчеш еколопчш проблемы, яю виникають на територ1ях з штенсивною прничорудною промисловютю, де корисш копалини у процес освоення тддаються впливу р1зноман1тних фактор1в по ходу реатзацл технолопчних ланцюжюв. Мшеральна речовина при цьому тддаеться бшьш-менш
глибокш трансформаци як х1м1чного складу, так i ф1зичного стану. Досить активно вщбуваються процеси типу окисного (гiдролiзного) деструктування мiнералiв. Послщовно формуються специфiчнi (нерщко токсичш) гази, розчини й твердi фази, яю поим вступають у
HOBi взаемодп з багатьма компонентами навколишнього середовища.
Вивчення техногенного
мiнералоутворення мае особливе значення у виршенш питань охорони навколишнього середовища на територiях прничо-промислових комплексiв. Техногенна мiнералiзацiя -безперечний шдикатор багатьох процесiв, що завдають шкоди не тiльки навколишньому середовищу (пiдвищена концентрацiя токсичних речовин у водах, засолешсть rрунтiв, присутшсть у будовах i конструкцiях мшератзованих розчинiв, iнтенсивна корозiя металiв та ш.), а й здоров'ю людей, що живуть у рудних районах. Зрештою, на територи освоення родовища часто виникае досить напружений еколопчний стан, що деформуе умови життедiяльностi тваринного й рослинного свiту (атмосфера, природш води, трофiчнi ланцюжки).
Аналiз основних дослiджень i публiкацiй. В
основу дослщжень покладено принцип нерiвноважностi гiдрогеохiмiчних систем, що був обгрунтований О. I. Перельманом (Perelman A.I., 1966). Причина нерiвноважностi вод, на думку О. I. Перельмана, полягае в постшному припливi енерги, нолями яко! служать геохiмiчнi акумулятори - вшьш кисень, вуглець i водень оргашчних речовин.
Для визначення спрямованосп процесiв взаемодп' мiж рiдкою й твердою фазами й найбшьш iмовiрних продуктiв цього перетворення зараз усе ширше застосовуються методи термодинамiчного аналiзу. Подiбний пiдхiд у вивченнi фiзико-хiмiчноl еволюци природних i природно-техногенних систем виходить iз принципу локальних рiвноваг, висунутого Д. С. Коржинським (Korzhinskiy D.S., 1982) i тдтвердженого В. П. Зверевим (Zverev V.P., 1982), Ф. I. Тютюновою (Tjutjunova F.I., 1987), С. А. Шварцевим (Shvarcev S.L., 1988). Мета дослщження. Аналiз результатiв спостережень за хiмiчним складом грунтових вод на територи Ившчного гiрничо-збагачувального комбiнату та юнуючих техногенних об'ектiв показав, що гiдрогеохiмiчна ситуацiя набула рiвноважно-нерiвноважного характеру.
Мета роботи - ощнювання й прогноз техногенного мшералоутворення в зонi гшергенезу залiзорудних родовищ. Матерiал i методи дослщжень. З 1978 року Криворiзька геолого-гiдрогеологiчна партiя на територи Кривбасу проводить пдрогеолопчний монiторинг. Тiсна сшвпраця гiдрогеологiв ще! парти та науковщв геолого-географiчного
факультету ДНУ iменi Олеся Гончара тривае понад 25 роюв, як у виконаннi госпдоговорiв, так i в наданнi поточних консультацш щодо оргашзацп та проведення пдрогеолопчного монiторингу. У 1991 - 1995 рр. виконувалися госпдоговори щодо створення та наповнення баз гiдрогеологiчних спостережень, у 2015 та 2016 рр. - виконано хiмiчнi аналiзи проб вод iз свердловин, якi належать до мереж пдрогеолопчного мошторингу територи Кривбасу.
Найбшьше пдрогеолопчно! шформаци накопичено щодо територи Ившчного прничо-збагачувального комбiнату (ПiвнГЗК).
На даному еташ, який е продовженням дослiджень, розпочатих ще у 1991 р., виконано дослщження вторинного мшералоутворення у нерiвноважних умовах водоносного горизонту четвертинних вiдкладiв.
Результати та !х аналiз. Взаемодiя мiж гiрськими породами й природними водами можна розглядати як ряд окремих хiмiчних реакцiй. Початковими продуктами цих реакцiй е будь-якi вихщш мiнеральнi води, кiнцевими -вторинш мiнерали, а також iони й нейтральш молекули, якi перейшли у тверду фазу.
Застосовуючи основнi поняття й закони термодинамiчного аналiзу (закон ддачих мас, термодинамiчнi константи рiвноваги), можна пiдiйти до оцiнки порiвняльноl агресивностi природних вод стосовно будь-якого мшералу. Така величина показуе стутнь нерiвноважностi природних вод iз мшеральною речовиною. Агресивнiсть природних вод розраховуеться для конкретно! системи, що мютить хiмiчнi елементи, якi входять до складу даного мшералу в стандартних умовах (25 оС, 105 Па).
Установлення ступеня агресивностi будь-яких типiв природних вод стосовно мiнералiв дае можливiсть виявити найбiльш iмовiрнi мiнеральнi асощаци, стабiльнi в умовах даного гiдрогеохiмiчного середовища.
Криворiзький басейн - основний виробник залiзорудноl сировини в Укра1ш. Наразi тут працюють 17 гiрничо-збагачувальних пiдприемств, у тому чи^ 12 шахт i п'ять прничо-збагачувальних комбiнатiв (ГЗК). У процес видобутку й переробки залiзних руд за понад 100 роюв накопичено значш обсяги розкривних порiд у вщвалах i вiдходах збагачення (хвостах) у хвостосховищах.
Територiя ИвнГЗК у геоморфологiчному вiдношеннi приурочена до степово! акумулятивно-денудацшно! рiвнини iз загальним
ухилом поверхш рельефу у пiвденно-схiдному напрямку до долини р. Саксагань. Абсолютш вщмггки поверхнi змiнюються вiд 130,0 - 140,0 м на вододшах до 55,0 - 60,0 м у долиш р. Саксагань. Велика частина територи, що прилягае до хвостосховища, використовуеться як орнi землi (Sherstyuk N.P., Nosova L.O., 2016).
Зона дослщження характеризуеться наявнiстю таких водоносних горизонтiв:
• водоносний горизонт четвертинних вiдкладiв у лесоподiбних суглинках i в алювiальних вiдкладах заплави р. Саксагань;
• водоносний горизонт неоген-палеогенових вiдкладiв;
• водоносна зона трщинуватих кристалiчних порщ.
У лесоподiбних суглинках до експлуатаци хвостосховища зустрiчалися окремi лiнзи «верховодки» потужшстю до 2 - 3 м, що залягали на водотривких червоно-бурих глинах i суглинках. Тшьки в балках були зустрiнутi води балкового алювда. Широкий розвиток ярово-балково! мережi виключав формування водоносного горизонту в четвертинних суглинках. Таким чином, особливють цього району полягае в тому, що до будiвництва хвостосховища в 1962 р. тут практично був вщсутшм водоносний горизонт у четвертинних суглинках. Утворився вш у результат господарсько! дiяльностi людини i мае техногенне походження.
На територи дослщжень виявлено водоносний горизонт алювiальних четвертинних вiдкладiв у заплавi р. Саксагань. Особливiсть його - це вщсутшсть гiдравлiчного зв'язку з водоносним горизонтом лесоподiбних суглинюв, натомiсть можливий його зв'язок iз рiчковими водами та водоносним горизонтом неогенових вiдкладiв.
Вiдповiдно до сучасних уявлень про
формування хiмiчного складу тдземних вод доцiльно розглядати порiзно надходження катiонiв i анiонiв у шдземт води (White W. M., 2013). Катiонний склад води являе собою рiзницю мiж сполуками, що розчиняються, й породами, тобто мае л^огенну природу. Анiонний склад води не залежить вщ типу породи. Установлено, що у процес формування анюнно! сполуки пiдземних вод на дослщжуванш територи вирiшальну роль вщграють шахтнi води хлоридного складу, що фшьтруються iз хвостосховища, й шдвищений вмiст сульфатiв у хвостах. Пдрокарбонатний iон найчастiше мае пiдлегле значення.
На наш , формування катюнно! сполуки тдземних вод на дослщжуванш територи вщбуваеться в основному в результат процесу гiдролiзу алюмосилiкатiв водонасичених порщ.
Гiдролiз поеднуе процеси взаемоди водневих i гiдроксильних iонiв води з рiзними твердими фазами (Tjutjunova F.I., 1987). Основними джерелами юшв Н+ i ОН- е сама вода як розчинник, кислоти й луги, що надходять iз забрудненими атмосферними опадами та стчними водами у результатi хiмiчних i бiохiмiчних процесiв.
Гiдролiз складаеться iз взаемного хiмiчного розкладання твердо! речовини й води. У переважнш бшьшосп випадкiв гiдролiз алюмосилiкатiв вiдбуваеться шляхом повного переходу в розчин хiмiчних елеменпв iз наступним !х осадженням у виглядi нових вторинних мшеральних фаз. таким чином пiдземнi води перебувають постiйно в ненасиченому сташ щодо вихiдних мiнералiв, якi можуть розчинятися протягом усього часу !х взаемоди з пiдземними водами (Grimaud D., Beaucaire C., Michard G., 1990).
Розглянуто такi реакци гiдролiзу (Zverev V.P., 1982):
7NaAlSi3Og + 6H+ + 20H2O = 3Na0,333Ab,33Si3,67O10(OH)2 + 10H4SiO40 + 6Na+; (1)
альбгг Na-монтморилонiт
А G^ = - 58,98 кДж/моль 7Mg5Al2Si3O10(OH)g + 68H+ + H4SiO40 = 6Mg0,16Al2,33Si3,67O10(OH)2 + 58H2O + 34Mg2+ ; (2)
хлорит Mg-монтморилошт
А G^ = - 2693,11 кДж/моль 6Na0,33Al2,33Si3,6?O10(OH)2 + 2H+ + 23H2O = 7AhSi2O5(OH)4 + 8H4SiO40 + 2Na+; (3) Na-монтморилонiт каолшгг
A GpeaK = 96,97 кДж/моль
6Mgo,167Al2,33Si3,67O1o(OH)2 + 2H+ + 23H2O = 7Al2Si2O5(OH)4 + 8H4SiO40 + Mg2+. (4)
Mg-монтморилонiт
A G 0eaK = 104,57 кДж/моль
Реакци за р1вняннями (1) та (2) вщбуваються мимовшьно при негативному значенш вшьно! енергп, реакци за р1вняннями (3) та (4) (перехщ до каолшту) мимовшьно вщбуватися не можуть, а мають потребу в х1м1чн1й енерги (Köhler S.J., Dufaud F., Oelkers E. H., 2003).
Найчастше для вивчення процешв г1дрол1зу застосовуеться метод плоских д1аграм у
двовим1рних системах вмюту макрокомпонент1в (Shvarcev S.L., 1988).
Розрахунки показують, що у вод1 водоносного горизонту четвертинних в1дклад1в територи Ившчного прничо-збагачувального комбшату вщбуваються процеси г1дрол1зу сил1кат1в i алюмосилшапв по р1вняннях (2) i (4) (рис.1).
Рис. 1. Система H0-H20-Na20-Mg0-Sю2 за г = 25 0С i lg[H4Si04] = -3,99 з нанесеними даними хiмiчного складу води зi св. № 1052 за перюд з 1985 по 2016 рр.): номерами вказано поля стiйкостi мiнералiв: 1 - каолiнiт; 2 - Mg-монтморилонiт; 3 - ^-монтморилошт; 4 - хлорит; 5 - альб^
У водi водоносного горизонту четвертинних вiдклaдiв на дaнiй територи встановлюються рiвновaги або з каолштом (поле 1), або з Mg-монтморилонiтом (поле 2), або iз хлоритом (поле 4), рiвновaги з Na-монтморилоштом i aльбiтом нiколи не встановлюються. Виявлена зaкономiрнiсть дозволяе перейти до вивчення процешв гiдролiзу силшат1в i aлюмосилiкaтiв у чaсi (рис. 2).
Загальне уявлення про процеси гiдролiзу у водi водоносного горизонту четвертинних вщклащв на територи ИвнГЗК можна скласти, aнaлiзуючи карту-схему наведено! на рисунку 3.
На переважнш бшьшосп територи ПiвГЗК у водi водоносного горизонту четвертинних вiдклaдiв установлено рiвновaги з кaолiнiтом, у пробах води з 15 свердловин (63 %). Рiвновaги з монтморилоштом та хлоритом установлен у 5 (21 %) та 4 (16 %) свердловинах вщповщно. Зaкономiрностeй по площi у встaновлeннi рiвновaг не виявлено. Бшьш-менш прив'язaнi по площi поширення рiвновaги у водi водоносного горизонту iз хлоритом (тeриторiя промислового майданчика та рудозбагачувально! фабрики № 2).
lg
[Mgs+]
[H+12
17,0 16,0 15,0 14,0 13,0 12,0 11,0 10,0
I ♦ 4
ЛШШ
$ *___' / ж ' - / тренду 4
^--—
2 ♦
♦ 4
♦ 1
♦
LD
OO cd
oo cd
crj od
Ol
cd cd
n crj
cd
LD cd cd
cd
cd
cd cd cd
О
О ГМ
m
О
о 14
LD
о
0
01
Г--
о
о гм
cd
о
а гч
о гм
о 14
0
01
Час, piK
Рис. 2. Графж змш у 4aci системи HCl-H2O-Na20-Mg0-Si02 за t = 25 0C i lg[H4SiO4] = -3,99 з нанесеними даними аналiзiв проб води 3i св. № 1052 (ШвнГЗК) за час спостережень, 1985 - 2016 рр.
Як вiдмiчалося вище, процес каолггизацп (рiвняння 4) потребуе хiмiчноl енерги, вiн нетиповий для пiдземних вод. На територи дослiдження цей процес переважае. У вшх пробах води iз свердловин вiдмiчаеться, що гшергенш процеси мають нестацiонарний характер i з часом посилюються. Так, у водi iз свердловини № 1052 (рис. 1), у якш зафшсоваш рiвноваги з хлоритом, лiнiя тренду вказуе на наближення до рiвноваг iз монтморилонiтом. Наслiдком посилення гшергенних процесiв у водi водоносного горизонту четвертинних вщклащв е збiльшення вмюту iона магнiю та жорсткостi води. У той же час проведет розрахунки вказують, що наявтсть юна натрда у водi - це наслщок фiльтрацiйних втрат iз хвостосховища ПiвнГЗК та, можливо, iз хвостосховища балки «Щербаювська», якi належить Схщному ГЗК.
Висновки. Розрахунками доведено активiзацiю гiпергенних процесiв у водi водоносного горизонту четвертинних вiдкладiв на територи ИвнГЗК до встановлення рiвноваг iз каолiнiтом, що спричинюе збiльшення мiнералiзацil грунтових вод, вмiсту iона магшю та жорсткостi.
Фiзико-хiмiчнi процеси у грунтових водах досить складш та потребують постiйного монiторингу, включно з аналiзом та прогнозом гiдрогеохiмiчних умов.
Biö^iorpa^iHHi nocn.iaHHH
Grimaud D, Beaucaire C, Michard G, 1990. Modelling of the evolution of ground waters in a granite system at low temperature: the Stripa ground waters, Sweden. Applied Geochemistry 5, 515- 525.
Köhler S J, Dufaud F, Oelkers E H, 2003. An experimental study of illite dissolution kinetics as a function of pH from 1.4 to 12.4 and temperature from 5 to 50°C. Geochimica et Cosmochimica Acta, 67, 3583-3594.Korzhinskiy D.S. 1982. Teoriya metasomaticheskoy zonalnosti [The theory of metasomatic zoning]. Moskva: Nauka (in Russian).
Perelman A.I. 1966. Geohimiya landshafta
[Geochemistry of the landscape]. Moskva: Vyisshaya shkola (in Russian).
Sherstyuk N.P., Nosova L.O. 2016. Analiz khimichnoho skladu pidzemnykh vod vodonosnykh horyzontiv chetvertynnykh vidkladiv terytoriyi Pivnichnoho hirnycho-zbahachuval'noho kombinatu (Kryvbas) [Analysis of the chemical composition of the groundwater aquifers of quaternary sediments in Northern mining and processing enterprise (Kryvbas)]. Bulletin of Dnipropetrovsk. Series: Geology. Geography, 18, 151 - 157 (in Ukrain).
Shvarcev S.L. 1988. Gidrogeohimija zony gipregeneza [Hydrogeochemistry of the zone of hyphenesis]. Moskva: Nedra (in Russian).
Tjutjunova F.I. 1987. Gidrogeohimija tehnogeneza [Hydrogeochemistry of technogenesis]. Moskva: Nauka (in Russian). White W M. 2013. Geochemistry. Oxford, UK: Wiley-Blackwell.
Zverev V.P. 1982. Rol' podzemnyh vod v migracii himicheskih jelementov [The role of groundwater in the migration of chemical elements]. Moskva: Nedra (in Russian).
Hadiuwna do pedKornM 4.04.2017
Рис. 3. Карта-схема перебиу процеав гiдролiзу у водi водоносного горизонту четвертинних вiдкладiв на Tep^opi'i П1внГЗК, березень 2016 р.
Умовт позначення:
- ршноваги з хлоритом
- ршноваги з монтморилоштом
- ршноваги з коалшггом Р-
Вюник Дшпропетровського унiверситету. CepÎH: геологiя, географiя. 25 (1), 2017 Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seriâ Geologiâ, geographiâ Dnipropetrovsk University Bulletin. Series: geology, geography. 25 (1), 2017 Doi: 10.15421/11171501 http://geology-dnu.dp.ua
ЗМ1СТ
Бондар О.В., Самойленко Г.Л. Остракоди крайових частин Борисфенсько'1 затоки Схщ-
ного Паратетису в середньому сармат.................................................................3
Свграшкша Г.П., Горб А.С., Доценко Л.В. Математичш модел1 змши пдрогеолопч-
них умов територш, прилеглих до ставюв-накопичувач1в скидних шахтних вод...........12
Жолудев С.В. Обгрунтування технолопчно'1 реашзацп енергетичного модуля тдзем-
ного спалювання вугшля.................................................................................19
Жолудев С.В. Урахування фазових перетворень високотемпературних тдземних вод
тд час ощнювання ix енергетично'1 ефективност1 рухливого теплонос1я....................26
Манюк В.В., Масенко А.В. Геолопчна пам'ятка природи «Висачювський соляний
купол»..........................................................................................................33
Маш1ка Г.В. Мехашзм розроблення критерпв районування Карпатського регюну з ураху-
ванням основних чинник1в формування господарського потенц1алу.............................41
Пономар В.П., Дудченко Н.О., Брик О.Б. Кшетичш параметри процесу вщновлення
гематиту до магнетиту за допомогою бюмаси........................................................53
Савчук В.С., Приходченко В.Ф., Приходченко Д.В.,ТолубецьД.В. Особливосп складу вуг1льних пласпв св1ти C14 Донецького басейну...............................................63
Решетняк Д.С. Методи ощнювання антропогенних загроз б1ор1зноман1ттю прюновод-
них екосистем...............................................................................................71
Рябоконь Т.С. Комплекси форамш1фер палеоцену Швшчно'1 Украши........................80
Савченко Т.С., Дудченко Н.О., Брик О.Б. Перетворення гематиту та гетиту на магнетит у водному середовищ1 за дп м1крохвильового випромшювання............................93
С1ренко О.А. Субаеральн1 в1дклади еоплейстоцену - нижнього неоплейстоцену р1внин-
но'1 частини Украши та 1'х пал1нолог1чна характеристика.......................................101
Швайко В.М., Манюк Вад.В. Структурування екомереж1 на субрегиональному р1вш (По-
кровський та Меж1вський райони) Дншропетровсько'1 област1)..............................119
Шерстюк Н.П. Актив1зац1я г1пергенних процеав у водоносних горизонтах район1в видобутку корисних копалин (на приклад1 Швшчного г1рничо-збагачувального комб1нату, Кривбас)....................................................................................................131
BicHHK ^mnponeipoBCbKoro ymBepcmeiy. Cepia: reo^oria, reorpa^ia. 25 (1), 2017. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Geologia, geographia Dnipropetrovsk University Bulletin. Series: geology, geography. 25 (1), 2017. Doi: 10.15421/11171501 http://geology-dnu.dp.ua
CONTENTS
Bondar O.V., Samoilenko H.L. Ostracoda of the marginal parts of the Borisphen Gulf ot the Eastern
Paratethys in the Middle Sarmatian.............................................................................3
Yevgrashkina G.P., Gorb A.S., Docenko L.V. Mathematical models of changes in hydro-geological
conditions of territories adjacent to tailing ponds of discharged mine water............................12
Zholudiev S.V. Technological realization of the energetic module which is based on underground
coal combustion..................................................................................................19
Zholudiev S.V. Calculation of phase transformation of groundwater when evaluating its efficiency
as a mobile heat-transfer agent.................................................................................26
Manyuk V.V., Masenko A.V. The geological nature monument «Vysachkivskyi salt dome».......33
Mashika H.V. Mechanism design criteria for zoning of the Carpathian region in view of the major
factors in the formation of economic potential..............................................................41
Ponomar V.P., Dudchenko N.E., Brik A.B. Kinetics of hematite to magnetite reduction by
biomass...........................................................................................................53
Savchuk V., Prykhodchenko V., Prykhodchenko D., Tolubets D. Features composition of coal
seams of suite C14 of Donetsk Basin..........................................................................63
Reshetniak D.Y. Methods for assessing anthropogenic threats to freshwater ecosystems biodiversity.................................................................................................................71
Ryabokon T.S. Foraminiferal assemblages of the Paleocene of Northern Ukraine.....................80
Savchenko T.S., Dudchenko N.O., Brik A.B. Transformation of hematite and goethite to magne-tite
in aqueous medium under microwave radiation............................................................93
Sirenko O.A. Subaeral Eopleistocene - Lower Neopleistocene deposits of the plain part of Ukraine
and their palynological characteristic........................................................................101
Shvaiko V.M., Manyuk V.V. The Ecological Network of the subregional level of Dnipropetrovsk
region (Pokrovsky and Mezhyvsky districts)...............................................................119
Sherstyuk N.P. Activation of supergene processes in aquifers mining areas (for example the North mining and processing plant, Kryvbas).....................................................................131
