CC BY
25
УДК 338.48: 631.15
Шимечко Г.1. ®
Лье1еський нащональний аграрный утеерситет, м. Дубляни
АГРОТУРИЗМ ЯК ЧИННИК АКТИВ1ЗАЩ1 СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
Розеиток агротуризму е Украш е яеищем, еиникнення якого об 'ектиено зумоелюеться, з одного боку, низьким р1енем дохгдностг стьськогосподарського еиробництеа, з другого боку - наяешстю на сел1 нееикористаних ресурЫе. Одним гз позитиених наслгдюе розеитку агротуризму на сел1 е актие1зац1я стьськогосподарського еиробництеа та тдеищення якост1 сыьськогосподарськог продукцп.
Ключовi слова: агротуризм, стьське господарстео, ефектиетсть
Вступ. Ситуащя в укра!нському сел^ виходячи iз соцiально-економiчних показниюв рiвня добробуту сшьського населення, е досить критичною. Пов'язано це, головним чином, iз низьким рiвнем ефективност сшьського господарства, яке до останнього часу залишаеться основним джерелом доходiв жителiв села. Тому на порядку дня сто!ть проблема диверсифшаци пщприемницько! дiяльностi на селi з метою тдвищення рiвня доходностi сшьського населення. Одним iз таких напрямiв цiлком може бути розвиток агротуризму, про що свiдчить практика бшьшост кра!н свiту, де агротуризм набув широкого розвитку. Це обумовлюе високу актуальнiсть дослiдження сутi та перспектив розвитку цього напряму пщприемництва, особливо в захщних регiонах Укра!ни, де його розвитку потенцшно сприяють оргашчне поеднання специфiки сiльськогосподарського виробництва, специфжи розселення сiльського населення i природних та iсторико-етнiчно-культурних цiнностей.
Матер1али 1 методи. Дослщження виконанi на основi фактичних матерiалiв та результатiв дослщжень, що стосуються проблем розвитку агротуризму в регюнах Укра!ни, а також на основi власних спостережень авторiв. Основнi методи дослiдження, використанi в ходi !х проведення: монографiчний, сощолопчних дослiджень, економiко-статистичнi, системного пiдходу та комплексного ан^зу.
Одним iз головних методiв проведеного дослiдження визначено! проблеми е монографiчний, який дозволив вивчити наявш опублiкованi джерела з дано! проблеми та ознайомитись iз зарубiжним досвiдом розвитку агротуризму, становлення ринку агротуристичних послуг та формування його шфраструктурного та iнституцiйного забезпечення. При цьому використаш як матерiали iз опрацьованих лiтературних джерел, так i матерiали, зiбранi за допомогою сощолопчного дослiдження особисто автором пiд час вщв^вання низки агротуристичних господарств як в Укра!ш, так i за кордоном.
® Шимечко Г.1., 2008
402
Застосоваш елементи економко-статистичних методiв дослщження (графiчний, шдексний, порiвнянь, групування, кореляцiйно-регресiйний) дали можливють дати оцiнку тенденцiям динамiки розвитку агротуризму та формування ринку агротуристичних послуг, виявити основнi чинники, що впливають на цей розвиток, та проан^зовано рiзнi аспекти ефективностi агротуризму, зокрема наслщки його позитивного впливу на розвиток сшьськогосподарського виробництва. На основi результатiв застосування комплексного ан^зу та системного пiдходу до вивчення дослщжуваних процесiв розроблено рекомендаци щодо розвитку агротуристично! дiяльностi i створення оргашзованого регульованого ринку агротуристичних послуг в регюш з метою сприяння створенню умов для активiзацil пщприемницько! дiяльностi сiльського населення i на цш основi - комплексного зрiвноваженого розвитку сiльських територiй.
Результати дослщження. Проблемi розвитку туризму в цшому як виду вiдпочинку та можливого напряму бiзнесово! дiяльностi присвячено пращ таких вчених як Л.Агафонова, З.Балченко, О.Бондарчук, В.Герасименко, Л.Гришв,
0.Гулич, М. Долшнш, Л.Дудник, Ю.Зiнько, В.Кардаш, А.Клiмашевський, В.Кравцiв, Р.Крамченко, В.Липчук, О.Любiцева, Ю Ншолаенко, В.Пархоменко,
1.Рожко, Ю.Стадницький, О.Старовойтенко, Д.Стеченко, В.Провозш та iн. В економiко-географiчному (регiональному) аспектi проблеми розвитку туристично! галузi вивчаються А.Голiковим, Д.Балди, М.Багровим, Ю.Веденiним, О.Лихоманковим, 1.Твердохлебовим та ш. Однак, у !хшх роботах розглядаються в основному питання розвитку туризму взагал^ переважно пов'язаного iз мiським та курортно-рекреацiйним його видами. У бшьшосп праць цих вчених розглядаються переважно теоретичш положення щодо регулювання розвитку туристично! галузi. Проте матерiали II Мiжнародно! науково-практично! конференцп "Туризм у XXI стоштп" пщтверджують актуальнiсть дослiдження полiтико-правових та сощально-культурних i економiчних аспектiв розвитку рiзних видiв туризму, серед яких варто видшити саме агротуризм [1]. Певну наукову iнформацiю про агротуризм як специфiчний вид туризму можна знайти у працях таких в^чизняних вчених, як А.Амошi, 1.Балабанов, В.Брус, М.Вишиванок, В.Гловацька, П.Горiшевський, Ю.Губенi, В.Данильчук, Ю.Зшько, М.Русинський, Г.1ваницька, В.Кiфяк, М.Костриця, Н.Кудла, В.Липчук, Н.Липчук, Л.Мармуль, С.Пономарьов, М.Сальська, В.Снiтинський, В.Цибух, Г.Черевко. Досить корисними е результати дослiджень розвитку агротуризму у шших кра!нах, зокрема у Польщ^ якi представленi в працях таких польських вчених як: А.Балшська, Р.Бялобжеска, М.Вирвiч, М.Возьняк, А.Вятрак, Я.Галачкевiч, В.Готкевiч, М.Дембневська, Р.Кiсель, А.Ковальська, М.Козей, М.Лагуна, Я.Маевський, Л.Пшезборска, А.Столярська, М.Снайдер, А. Язьвiньська, М. ЯлЫк та iн. Проте в науковш лiтературi та й у практищ на сьогоднi ще немае однозначност щодо розумiння агротуризму як одного iз видiв туризму та виду пщприемницько! дiяльностi на селi, очевидно, тому, що агротуризм у нашш кра!ш ще фактично тiльки починае розвиватись, а це вносить певну плутанину у
403
дефшщшний апарат i вщповщно ускладнюе розв'язання пов'язаних з цим проблем визначення перспектив, прюритеив його подальшого розвитку та шляхiв !х реалiзацil. В мiру розвитку агротуристичних процесiв закономiрно виникае все бшьше питань, що потребують пошуку шляхiв !х розв'язання у вщповщност до динамiчних змiн стану економiчного середовища в кра!ш. А це формуе досить широке поле для подальших наукових дослiджень агротуризму.
Динамжа розвитку агротуристичних господарств у дослщжуваному регiонi е досить жвавою, особливо у Львiвськiй областi. Проте, якщо порiвнювати кiлькiсть агротуристичних господарств iз загальною кiлькiстю сiльських домогосподарств, то вона е все ще досить низькою i становить близько 0,14%.
Мають мшце i позитивнi зрушення у розмiрах агротуристичних господарств регюну, хоча !х динамiка не е такою стрiмкою, як збiльшення !х кiлькостi. При цьому в якостi показникiв розмiрiв агротуристичного господарства використано кшьюсть кiмнат, що надаються для використання агротуристам одночасно i, вщповщно, кшьюсть лiжко-мiсць у них.
З результат проведених розрахункiв видно, що, якщо кшьюсть агротуристичних господарств по областях захщно! Укра!ни зросла практично в 10 разiв, то кшьюсть юмнат, наявних у цих господарствах до послуг агротурисив збiльшилась лише у 1,3; 1,14 та 1,04 раза вщповщно по Закарпатсьюй, 1вано-Франювсьюй та Львiвськiй областях, а кшьюсть лiжко-мiсць на одне господарство - у 1,6; 1,5 та 1,02 раза вщповщно. Тобто, ствставляючи одержат тенденцп, можна дiйти висновку, що кшьюсть агротуристичних господарств найшвидше iз дослiджуваних областей зростае у Львiвськiй областi, проте розмiри одного господарства за юльюстю кiмнат для одночасного розмщення агротуристiв збiльшуеться найшвидше у Закарпатсьюй области Аналогiчним е сшввщношення тенденцiй у збiльшення кiлькостi лiжко-мiсць для агротуристiв - найвищi темпи ще! тенденцп мае Закарпатська область.
З метою визначення фактично! ефективностi розвитку агротуризму в господарствах захщних областей Украши автором було проведено анкетування власниюв агротуристичних господарств в районах, де ця дiяльнiсть найбiльше розвинута: Яремчанському, Косовському, та Верховинському районах 1вано-Франювсько! областi, Сколiвському i Турювському районах Львiвсько! областi, Мукачiвському i Воловецькому районах Закарпатсько! областi (разом - 78 господарств). Респондентам запропоновано анкети з перелшом можливих ефекив вiд того, що вони почали займатись агротуристичною дiяльнiстю i вказано важливють прiоритетiв цих ефектiв вщ 1 до 10 (де 1 пункт означае малу важливiсть виду ефекту, 10 - максимальну). Для вказано! оцшки в анкети включено 13 основних показникiв iз розроблено! в ходi проведення дослiджень методики оцшки ефективноси розвитку агротуризму для агротуристичних господарств i для сшьських територiй
404
За результатами проведеного анкетування складено своерщний профшь ефективност агротуризму. Як видно з одержаних даних, при оцiнцi позитивного впливу розвитку агротуризму для свого господарства, свое1 родини та вае1 сiльськоï територи, перевагу власники агротуристичних господарств надають, все-таки, матерiальним чинникам: для себе - це зростання доходiв свого господарства i свое'' родини, активiзацiя сiльськогосподарського виробництва, оскшьки останне пов'язуеться iз збiльшення споживачiв його продукцiï; для територiï - розвиток шфраструктури i зменшення безроб^тя.
Соцiально-культурному значенню розвитку агротуризму, оцшюючи ситуацiю, опитанi власники агротуристичних господарств видшяють дещо менше значення. Вщносно найменшим е ефект екологiчного характеру, що можна пояснити двома чинниками:
^ складнiстю для власниюв агротуристичних господарств оцiнити такого роду ефект;
^ вiдносно коротким перiодом часу розвитку агротуристично' дiяльностi в регiонi - бшьшють iз опитаних (80%) займаються цим видом дiяльностi не бшьше 3-х рокiв.
Слiд також вщзначити природну обережнiсть в оцiнках явищ, властиву сiльським жителям - в заповнених анкетах практично не було ощнки в 10 балiв.
Окремi iз одержаних результатiв пiдтверджуються i цшком об'ективними статистичними даними. У регюнах, де за останш три роки мае мюце вiдносно вищий рiвень розвитку агротуризму, можна прослщкувати i певну активiзацiю сiльськогосподарського виробництва, що можна ощнити шляхом порiвняння обсягiв виробництва сiльськогосподарськоï продукцiï, зокрема таких ïï видiв, як овоч^ фрукти, яйця, м'ясо птицi, м'ясо кролiв. I хоча цей рют поки-що досить незначний, можна, все-таки, констатувати його наявнiсть. Це цшком справедливо пояснюеться збiльшенням можливостi ре^заци цiеï продукцiï вiдпочиваючим у агротуристичних господарствах цих регюшв як шляхом безпосереднього споживання цiеï продукцiï останшми пiд час вiдпочинку, так i ре^заци 1м цiеï продукцiï про запас до ix домiвок у мiстi. Крiм того, агротуристична дiяльнiсть сприяе пiдвищенню якостi сiльськогосподарськоï продукци в планi покращення ïï еколопчност i безпечностi споживання, оскiльки натуральш продукти харчування в значнiй мiрi сприяють формуванню загального рiвня привабливост агротуризму як форми вiдпочинку i кожного окремого агротуристичного господарства.
Слщ, однак, мати на увазi, що, як свщчить практика iншиx краш, агротуризм як вид пiдприемництва на сьогодш е потенцiйно бiльш ефективним, шж саме сiльськогосподарське виробництво, тому власники агротуристичних господарств у багатьох випадках з часом починають надавати бiльшу перевагу саме розвитку агротуризму, скорочуючи при цьому сiльськогосподарську дiяльнiсть до розмiрiв, необxiдниx для нормального функцюнування своïx агротуристичних господарств. З метою уникнення такого явища в законодавствi розвинутих краïн обумовлюються певш рамки, при перевищеннi яких агротуристичне господарство припиняе вважатись саме агротуристичним i
405
сприймаеться як тдприемницька фiрма, що обкладаеться податком на загальних пщставах.
Висновки
Найбшьш загальне розумiння агротуризму зводиться до поеднання туризму з сшьськогосподарською дiяльнiстю, тому не слiд плутати його з просто сшьським туризмом, зеленим чи еколопчним туризмом, хоча дуже часто на практицi цi види туризму тюно переплiтаються або комбiнуються, що пояснюеться ïx дещо спорщненою сутнiстю i вiдповiдною специфiкою. У бшьш вужчому розумiння агротуризм - це такий вид сшьського туризму, за якого вщпочиваючий добровiльно i з приемшстю та користю для здоров'я приймае безпосередню участь у здшсненш теxнологiчниx операцiй сiльськогосподарського виробництва та сшьсь^ садиби, у якш вiн вiдпочивае.
Агротуризм на сьогодш слiд сприймати як важливий напрям розвитку пiдприемництва та його диверсифжацп на селi, як один з важливих напрямiв зрiвноваженого розвитку сшьських регiонiв, як форму i шанс економiчноï, соцiальноï та культурноï активiзацiï сiльськиx регiонiв в цiлому i чинник сприяння розвитку у них сшьськогосподарського виробництва та пiдвищення якост сiльськогосподарськоï продукцiï. Одночасно це е вид вщпочинку для жителiв несшьськох' мiсцевостi в якостi "агротурисив", за час якого вони мають можливють органiчно поеднати приемне з корисним i щкавим - ознайомитись з етнографiчними особливостями окремих регiонiв, ïx культурою, традицiями, обрядами, кухнею, iсторико-арxiтектурними пам'ятками, взяти участь в народних святах, пiзнати основи виробництва сшьськогосподарсько].' продукцiï.
Основними ключовими проблемами ефективного формування ринку агротуристичних послуг в Украм е на сьогоднi вiдпрацювання нормативно-правовоï бази розвитку агротуризму, категоризащя агротуристичних господарств, розвиток iнституцiйно-iнформацiйного забезпечення, розробка державно].' програми сприяння розвитку агротуризму та оргашзащя навчання можливих суб'ектiв i операторiв агротуристичноï дiяльностi.
Л1тература
1.Туризм у ХХ1 стол^тк глобальнi тенденцiï i регiональнi особливостк Матерiали II мiжнародноï науково-практичноï конференци (10-11 жовтня 2001 р.)/ редкол.: Цибух B.I (голова) та ш. - К.: Знання Украïни, 2002.- 560 с.
Summary Shymechko H.I.
AGRITOURISM AS THE FACTOR OF AGRICULTURE DEVELOPMENT.
The agritourism development is the phenomenon objectively caused by low level of agriculture profitability on one hand and by unused resources in villages existence - on another hand. One of positive effects of agritourism development in villages is the agriculture activation and agriculture products quality enhancing.
Стаття надшшла до редакцИ' 30.08.2008
406
