CC BY
18
Ha^OH&^bHHH ^icoTexHÏHHHH yHÏBepcHTeT yKpaÏHH
XX item, is conducted The general area of the earths covered the forest makes about 7 thousand of hectare, in particular almost 2 thousands of hectare of forest cultures with participation of pin arboreal breeds: pine-tree Crimean and wide branches east or thuja east (biots). It is established that in a steppe part of Crimea throughout last 50 years the greatest areas of wood cultures of a pine Crimean and biots east are created in the eighties XX centuries (1096,67 ha). Sat down them mainly (70 %) in the spring 1-2 annual sow. Get accustomed and safety of cultures is much less presently rather than in 60 and 70th years.
Keywords: wood cultures, pine Crimean, biots, steppe Crimea.
YflK332.3:630*26:627.533.14 ^o^ ffl.M. HonoeebKUû, rnHd. c.-z. HayK-
BiHHU^mu HAY
ArPO^ICOME^IOPATHEHI 3AXO^H AK CK^A^HHK PA^OHA^BHOrO 3EM^EKOPHCTYEAHHA
BucBir.eHo po.b arpomcoMemoparuBHux 3axogiB y cynacHoMy 3eM.epo6cra YKpaÏHH. npoaHa.i3oBaHo cynacHHH craH no.e3axucHoro .icopo3BegeHHfl Ta BH3HaneHo mmxu nigBH^eHHfl arpomcoMemoparHBHoï e^eKTHBHocri 3axucHux .icoBux Hacag:®£Hb. BcraHOB.eHO, ^o arpomcoMemoparHBHi Hacag^eHHa noc.a6.rororb cu.y BiTpiB i noKpa-^yrorb MiKpoK.iMaT no.iB, cnpuarorb crnro3arpHMaHHro i nepemKog^arorb 3gyBaHHro CHiry y rigporpa^inHy Mepe^y, 3arpuMyrorb i pery.rororb CTiK ra.ux i 3.hbobhx boa, no-.inmyrorb rigpo.orinHHH pe^HM repHropiï i niflBH^yrorb Bo.oricrb no.iB, 3axu^arorb rpyHTH Big epo3ÎHHHx пpоцeciв.
KnwHoei enoea: pa^OHa.bHe 3eM.eKopHcryBaHHfl, epo3ifl rpyHTy, arpo.icoMe.m-opa^a, .icHCTicTb repHropiï, ypo^aïïmcrb.
CraH ra e^eKTHBmcrb BHKopucraHHfl 3eMe.bHHx pecypciB Bigirpae BHpi-ma.bHy po.b 36a.aHcoBaHoro po3BHTKy HapogHorocnogapcbKoro KoMn.eK-cy, npHpogoKopHcryBaHHfl, a raKo^ eKo.orÎHHoï ra npogoBo.bnoï 6e3neKH YKpaÏHH. EKo.orÎHHHH craH cynacHHx arpo.aHgma^riB YKpaÏHH xapaKreproyerbca Macmra6HHMH 3arpo3.HBHMH npoflBaMH epo3iï, flKa 3HH^ye npogyKTHBHicrb 3e-Me.bHHx pecypciB, ypo^afimcrb ci.bcbKorocnogapcbKHx Ky.bryp, HerarHBHo Bn.HBae Ha HaBKo.umHe npupogHe cepegoBHrn,e. npo Macmra6H npoflBy epo-3ÎHHHX пpoцeciв b YKpaÏHi cBignarb raKi gaHi: 3a po3paxyHKaMH pi3HHx aBropiB, rn,opÎHHo Big epo3iÏ Brpanaerbca Big 300-400 go 500-600 m.h r rpyHry. 3 npogyK-raMH epo3iÏ mppinHo BHHocurbcfl go 9-15 m.h r ryMycy, 0,3-0,9 m.h r a3ory, 700-900 thc. r ^oc^opy ra 9-12 m.h r Ka.iro, rn,o 3HanHo nepeBHrnye ïxHe BHe-ceHHfl 3 go6pHBaMH. Ypo^afimcrb ci.bcbKorocnogapcbKHx Ky.bryp Ha epogoBa-hhx rpyHrax Ha 20-60 % HH^ne, Hm Ha HeepogoBaHHx. Brparu пpogyкцiï 3eM.e-po6crBa Big epo3iÏ, 3a eKcneprHHMH oцiнкaмн, nepeBHrnyrorb 9-12 m.h r 3epHo-bhx ogнннцb 3a piK, a eKo.oro-eKoHoMinm 36htkh nepeBHrnyrorb 10 M.pg go.. CfflA b piK. 3ara.bHa n.orn,a ci.bcbKorocnogapcbKHx yrigb, flKi 3a3Harorb 3ry6-Horo Bn.HBy boahoï epo3iÏ, craHoBHTb 13,3 m.h ra - 32 % 3ara.bHoï n.orn,i, 3ok-peMa 10,6 m.h ra opHHx 3eMe.b. Y cK.agi epogoBaHHx 3eMe.b 4,5 m.h ra cu.b-ho- ra cepegHbo3MHri rpyHTH, 68 thc. ra noBHicrro Brparu.H ryMycoBHH ropu-3oht. HeraruBHoMy Bn.HBy BirpoBoï epo3iï cucreMaruHHo niggarorbcfl noHag 6 m.h ra, a b poKH 3 nu.oBHMH 6ypflMH - go 20 m.h ra 3eMe.b. 3 bhcokom iHreH-cHBHicrro po3BHBarorbcfl пpoцecн mmÏÏHoro po3MHBy ra apoyrBopeHHA. n.orn,a flpiB craHoBHTb 141,1 thc. ra, a ïx Ki.bKicrb nepeBHrnye 500 thc. mryK [3, 7].
58
36ipHHK HayKOBO-TexHÏHHHx ii|):iiIi>
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.5
Посилення процеЫв ерозп грунту зумовлено порушенням стало! орга-шзаци територп землекористування через проведену земельну реформу. Еко-лопчний стан агроландшафту прийнято оцiнювати за сшввщношенням рш-ля - природш кормовi угiддя - лiси. Для Украши це спiввiдношення мае ста-новити - 1:1,6:3,6. Проте, фактично, воно становить 1:0,23:0,3, що свщчить про сильно порушену екологiчну рiвновагу в агроландшафтах [9].
Серед комплексу заходiв щодо зменшення штенсивносп розвитку еро-зiйних процесiв грунпв, полiпшення екологiчних умов довкiлля та забезпечен-ня рацiонального землекористування, важлива роль належить агролюомелюра-тивним заходам. Багаторiчними дослiдженнями встановлено, що агролюомель оративнi насадження послаблюють силу вiтрiв i покращують мiкроклiмат по-лiв, сприяють снiгозатриманню i перешкоджають здуванню снiгу у пдрогра-фiчну мережу, затримують i регулюють стiк талих i зливових вод, полiпшують гщролопчний режим територп i пiдвишують волопсть полiв, захищають грун-ти вщ ерозiйних процесiв. Комплекс протиерозiйних люових насаджень утво-рюють вiтроломнi та водорегулювальш полезахиснi лiсовi смуги, розташоваш вiдповiдно до особливостей рельефу мюцевосп та основного напрямку пашв-них вiтрiв; прибалковi, прияружнi та прибережш лiсовi смуги; суцiльнi та кур-тиннi лiсовi насадження на сильноеродованих, сильнодеградованих та iнших, не придатних для сiльськогосподарського виробництва землях [1].
Позитивний вплив полезахисних люових смуг поширюеться на вщ-даль, яка дорiвнюе 25-30 висотам дерев, а 1 га люосмуги захищае 25-30 га полiв. Найкраще вiдiграють свою роль вггроломш смуги, розташованi перпендикулярно до напрямку пануючих вiтрiв. Насадження створюють продув-ну й ажурну конструкцп, якi зменшують швидюсть вiтру на 40-60 %, що сприяе полшшенню мiкроклiмату (пiдвищуеться вщносна вологiсть повiтря, зменшуеться випаровування вологи з грунту, а також надходження сухих i перегрггих мас пов^я в перiод суховпв). Це, в шдсумку, позитивно впливае на рют, розвиток та урожайнiсть сiльськогосподарських культур [6].
Шд захистом люових смуг завжди в роки з рiзними погодними умова-ми урожайшсть сiльськогосподарських культур вища, нiж у вщкритому полi. Завдяки захиснiй дп полезахисних лiсових смуг, урожайнiсть сшьськогоспо-дарських культур пiдвищуеться на 10-30 % [2].
Важливе теоретичне та практичне значення для забезпечення ращ-онального землекористування мае показник залюнення територп, який нинi становить близько 15,6 %, тодi як науково обгрунтована величина цього по-казника мае становити не менше 20 % (табл.).
Табл. Сучасна та оптимальнал'ссист'ссть територп Украти
Природна зона Сучасна лшистшть Оптимальна лшистшть
Полшся 26,1 37,1
Лшостеп 13,0 16,8
Степ 3,5 7,7
Карпати 40,2 50,0
Крим 10,0 12,0
Украша 15,6 20,0
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Варто зазначити, що це найнижчий показник в Сврош. Так, в Угорщи-т лiсистiсть територп становить 20 %, у Нiмеччинi - 29,0 %, Франци -27,8 %, Ггали - 21,2 %, Польщi - 30 %. У цих крашах стимулюеться висаджен-ня лiсу на землях господарств [4]. Отже, зарубiжний досвщ европейських кра-!н свiдчить про необхiднiсть та важливють розширення заходiв щодо створен-ня агролюомелюративних насаджень для стабшзаци сшьського господарства.
Упродовж останнiх 15-20 роюв у створеннi агролiсомелiоративних насаджень рiзного цiльового призначення спостерiгають кризовий стан. Поле-захиснi лiсовi насадження залишились без господаря. Змiна форм власност на землю, розпаювання землi та утворення нових агроформувань призвели до знищення полезахисних лiсових насаджень. За даними Украшського науко-во-дослщного iнституту лiсового господарства та агролюомелюраци iм. Г.М. Висоцького, на сьогодш в Укра1ш на полях сшьськогосподарських тд-приемств е близько 1,2 млн га захисних насаджень рiзного цшьового призначення, зокрема 440 тис. га полезахисних люових смуг. Проте, !х недостатньо для забезпечення стабiльних та високих врожа!в сiльськогосподарських культур. Наявнi агролюомелюративш насадження захищають лише 40 % рiллi та потребують термiнових заходiв для покращення !хшх лiсомелiоративних властивостей. Для захисту шшо! частини рiллi потрiбне додаткове створення полезахисних люових смуг. 1хню кiлькiсть доцiльно збшьшити в 2-3 рази (близько 800 тис. га) залежно вiд конкретних регюнальних умов. Значна час-тина рекомендацш, нормативних матерiалiв, наукових розробок зi створення агролiсомелiоративних насаджень залишають поза увагою та не впроваджу-ються у виробництво. Це зумовлено рiзними причинами, зокрема вiдсутнiстю вщповщних фiнансувань щодо запровадження цих напрацювань у сучасне сшьськогосподарське виробництво [5].
Площа агролiсомелiоративних насаджень в Укра1ш щороку змен-шуеться. Якщо захисш лiсовi насадження ще створюють зпдно з ухваленою програмою "Про першочерговi заходи щодо створення захисних люових насаджень на неугiддях та в басейнах рiчок", то полезахисних люових смуг майже не створюють. Наприклад, якщо у 1975 р. було створено 17,2 тис. га полезахисних люових смуг i 36,1 тис. га iнших захисних люових насаджень, то за ос-таннi 10 рокiв !хня площа зменшилась до 300 га - 1998 р., а починаючи з 2003 р. щороку не перевищуе 100 га (2004 р. - 80 га, 2006 р. - 26 га, 2007 р. -11 га). Аналiз св^ить, що для забезпечення ефективного функщонування аграрного виробництва, потрiбно створювати 150-200 тис. га на рш захисних ль сових насаджень рiзного цшьового призначення. Першочерговими заходами передбачено створення систем захисних люових насаджень в агроландшафтах та залюнення упдь, що вийшли iз сшьськогосподарського використання [8, 10]. Для забезпечення найбшьшо! агролюомелюративно! ефективност полезахисних люових смуг потрiбно постшно наглядати за 1хтм станом i своечасно здiйснювати доглядовi рубання, щоб вони мали продувну чи ажурну конструкци та належну кiлькiсть низькорослих чагарникових порiд [6].
Велик перспективи розвитку агролюомелюративних насаджень закла-дено у державних програмах i постановах Уряду Украши ("Лiси Украши" й
60
Зб1рмик' науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТии. - 2010. - Вип. 20.5
ш.). За даними наукових установ УААН, близько 10 млн га земель потребу-ють вилучення з орних земель для залюнення, залуження та шшого викорис-тання. За розрахунками провщних фахiвцiв, залiснення потребуе не менше 1 млн га сiльськогосподарських упдь [9].
Висновки. Отже, створення систем агролюомелюративних насаджень на науково обгрунтованих засадах забезпечить iстотне пiдвищення уро-жайностi сiльськогосподарських культур, зменшення штенсивност розвитку ерозiйних процесiв грунту, вщновлення та стабiлiзацiю стану навколишнього природного середовища.
Л1тература
1. Гладун Г.Б. 1стор1я степового та захисного люорозведення / Г.Б. Гладун // Люовий i мисливський журнал. - 2005. - № 3. - С. 8-9.
2. Довщник з агролюомелюрацп / за ред. П.С. Пастернака. - 2-е вид., [перероб. i доп.]. -К. : Вид-во "Урожай", 1988. - 288 с.
3. Зубець М.В. Ерозiя: стан та шляхи розв'язання проблеми / М.В. Зубець, С.А. Балюк, Д.О. ^мченко // Вюник аграрно'' науки. - 2008. - № 3. - С. 8-12.
4. Критерн та шдикатори сталого розвитку люово'1 галузi Укра'ни : метод. рекомендацп з питань ведення та управлшня лiсовим господарством / за ред. акад. УААН О.1. Фурдичка. -К. : Вид-во "Нора-пршт", 2003. - 138 с.
5. М1шенш G.B. Екологiчно орiентована iнтеграцiя люового господарства i АПК // Ль сiвництво i агролiсомелiорацiя. - Харюв : РВП "Оригiнал", 2000. - Вип. 98. - С. 7-14.
6. Науков1 основи агропромислового виробництва в зош Лiсостепу Укра'ни / Зубець М.В., Ситник В.П., Круть В.О. та ш.; голов. редкол. М.В. Зубець. - К. : Вид-во "Логос",
2006. - 776 с.
7. Сайко В.Ф. Землеробство в сучасних умовах / В.Ф. Сайко // Вюник аграрно'1 науки. -2002. - № 5. - С. 5-10.
8. Фурдичко О.1. Лю у Степу: основи сталого розвитку / О.1. Фурдичко, Г.Б. Гладун, В.В. Лавров / за наук. ред. О.1. Фурдичка. - К. : Вид-во "Основа", 2006. - 496 с.
9. Фурдичко О.1. Стан та перспективи агролюомелюративних дослщжень в аграршй наущ / О.1. Фурдичко, Г.Б. Гладун, В.В. Лавров, Р.Р. Возняк // Агроеколопчний журнал. -
2007. - № 4. - С. 5-10.
10. Юхновський В.Ю. Люоаграрш ландшафти рiвнинноi Укра'ни: оптимiзацiя, норма-тиви, еколопчш аспекти / В.Ю. Юхновський. - К. : Вид-во "1н-та аграрно'1 економiки", 2003. -273 с.
Чоловский Ю.М. Агролесомелиоративные мероприятия как составляющая рационального землепользования
Отражена роль агролесомелиоративных мероприятий в современном земледелии Украины. Проанализировано современное состояние полезащитного лесоразведения и определенны пути повышения агролесомелиоративной эффективности защитных лесных насаждений. Установлено, что агролесомелиоративные насаждения ослабляют силу ветров и улучшают микроклимат полей, способствуют снегозадержанию и препятствуют сдуванию снега в гидрографическую сеть, задерживают и регулируют сток талых и ливневых вод, улучшают гидрологический режим территории и повышают влажность полей, защищают почву от эрозийных процессов.
Ключевые слова: рациональное землепользование, эрозия почвы, агролесомелиорация, лесистость территории, урожайность.
Cholovskyi Yu.M. Agroforestrymeliorative measures as a constituents of rational land use
The role of agroforestmeliorative measures in modern land farming in Ukraine is determined. Modern state of the fieldprotective forestplanting is analized and the ways for increasing agroforestmeliorative efficiency of protective forest plantations are proposed in
Ha^OH&^bHHH ^icoTexHiHHHH ymBepcHTeT yKpaiHH
the article. It is set that the agroforestal planting weaken force of winds and improve the microclimate of the fields, instrumental in retention of snow on field and hinder blowing of snow in a hydrographical network, detain and regulate the flow of the melted and thun-dershower waters, improve the hydrological mode of territory and promote humidity of the fields, protect soils from erosive processes.
Keywords: rational land use, soil erosion, agroforestmelioration, forested territory, productivity.
y^K 630*182.59 Acnip. O.E. MuMKie1 - HHTy yKpaiHu, m. Hbeie
^HTTCBICTB ^YEOBHX ^EPEBOCTAHIB PBHOTO CTYnEHfl
PEKPEA^HHOI AHrPECII
P03raaHyT0 cynacHHH craH npHcTHraroHHx gy6oBHx gepeBOCTamB, ^o pocTyTb b 3e.eHiM 3OHi HbBOBa. 3'ac0BaH0 oco6.HBocri ixHboro BcuxaHHa 3a.e:®H0 Big cTyneHa peKpea^HHoi gHrpecii. BcraHOB.eHO, ^o nig Bn.HB0M peKpea^HHoro HaBaHTa:®£HHa no-pymyeTbca eKO.oriHHa piBHOBara gy6oBHx $iT0^H03iB i 3HH^yeTbca ixHa 6io.oriHHa CTiHKicTb. OKpiM ^oro, b peKpea^HH0-03g0p0BHHx Hacag:®£HHax Big6yBaeTbca icTOTHa 3MiHa 6araTbox KoMnoHeHTiB .icoBHx eKocucTeM, aKa npH3B0gHTb go gerpaga^i Haca-g^eHHa.
KnwHoei cRoea: gy6oBi gepeBocraHH, ^HTTeBicTb, ge$0.ia^a, cragia peKpea^HHoi gHrpecii.
^icH 3e.eHHx 3oh e Haftnony.apmmHMH Mic^MH peкpeaцii. Y peKpe-a^HHOMy acneKTi Hace.eHHa HaH6i.bme ^KaB.aTb gi.aHKH, 36aranem gepeBHO-narapHHKOBHM BugoBHM CK.agoM, rn,o xapaKTepHO g.a gi6poB. noHag 50 % Micb-Koro Hace.eHHa BignoHHBae y .icax 3 nepeBa^aHHaM gy6a [4, 8].
nigBHffl£HHa amponoreHHux HaBaHTa^eHb Ha .icH 3e.eHux 3OH npoMuc-.obhx MicT i Hace.eHHx nyHKTiB YKpaiHH cynpoBog^yeTbca nocu.eHHaM gii He-raTHBHHx peKpea^HHux hhhhhklb Ha poc.HHHi yrpynoBaHHa [1]. nig Bn.HBOM peKpea^HHoro HaBaHTa^eHHa nopymyeTbca eKO.oriHHa piBHOBara gy6oBux тоцeнозiв i 3HH^yeTbca ixHa 6io.oriHHa cTiHKicTb. Pe3y.bTara goc.ig^eHb [7] 3acBigHH.u, rn,o b peKpea^HH0-03g0p0BHux Hacag^eHHax Big6yBaeTbca icTOTHa 3MiHa 6araTbox KoMnoHeHTiB .icoBux eKocucTeM, aKa MO^e npu3BecTH go gerpa-ga^i Hacag^eHHa. ,3.a nigTpuMaHHa мicцb BignoHHHKy b Hane^HOMy ecTeTHH-HOMy i caHiTapHOMy cTaHax, nigBurneHHa ixHboi cTrnKocri Ta 36epe^eH0cri noT-pi6HO pery.apHO 3giftcHroBaTH ixHe peKorHucTyBa.bHe o6cTe^eHHa Ta BignoBigHi caHiTapH0-03g0p0BHi 3axogu.
3 MeToro BHBHeHHa ^HTTeBocTi gy6oBux gepeBocTaHiB, 3a.e^H0 Big cTagii peKpea^HHoi gHrpecii, y 3e.emft 30Hi .HbBOBa mh 3aK.a.H 4 npo6Hi n.orn,i y npuc-TuraroHux gepeBocTaHax Bo.oroi rpa60B0i gi6p0BH. XapaKTepucTHKy npo6Hux n.orn, HaBegeHO b Ta6.. 1. npo6Hi n.orn,i 1-3 ^opMyroTb eKO.oriHHHH pag 3a cragi-aMH peKpea^HHoi gurpecii Big c.a6K0i go cu.bH0i, a nn 4 xapaKTepu3yeTbca HaHBHrn,HM cTyneHeM gHrpecii. CTyniHb peKpea^HHoi gHrpecii Ha npo6Hux n.o-rn,ax BcTaH0B.roBa.u 3a giarHocTHHHHMu 03HaKaMH g.a 30HH .HicocTeny i nomcca YKpaiHH [6]. npo6Hi n.orn,i BignoBiga.u cTagiaM peKpea^HHoi gHrpecii, a caMe:
1 HayK. KepiBHHK: go^ B.r. Ma3ena, KaHg. c.-r. HayK - HHTY YKpaiHH, m. .HbBiB
62
36ipHHK HayKOBO-TexHiHHHx npauh
