CC BY
23
УДК 630*425, 630*114.53 Ст. наук. сшвроб. В.П. Ворон, канд. с.-г. наук -
УкрНД1ЛГА; С.В. 1вашинюта-ДЛГО "Рiвнелiс"
АЕРОТЕХНОГЕНН1 ЗМ1НИ ДОВК1ЛЛЯ ТА ТРАНСФОРМАЦ1Я Л1С1В ТЕХНОГЕННО1 ЗОНИ РВАТ "ВОЛИНЬЦЕМЕНТ"
Представлено результати дослiджень аеротехногенних змш довкшля та лiсiв тех-ногенно! зони РВАТ "Волиньцемент". Лiмiтуючим фактором е шар мергелю, який е не тшьки механiчною перешкодою розвитку кореневих систем, але й геохiмiчним бар'ером, вище вiд якого в результат аеротехногенного забруднення вщбуваеться наг-ромадження лужних та важких металiв та засолення. Вказуеться, що основним завдан-ням створення люових культур е вибiр деревних порщ. Недоцiльним е використання порiд iз потужною кореневою системою та нестшких до техногенного забруднення. Перспективними породами можуть бути сосни чорна та кримська, бук люовий.
Ключов1 слова: викиди цементного виробництва, важю метали, процеси засолення, кореневi системи, Pinus pallasiana; Pinus nigra; Fagus sylvatica.
Senior scientific employee V.P. Voron1;
S.V. Ivashinyuta2 - Rivne state forest enterprise
Anthropogenic changes of environment and forest transformations in techniques zone of factory "Volynzement"
The results of the assessment of environmental changes and forest transformation under the influence of emissions of the cement factory 'Volynzement' are presented. We concluded that the marl layer limits the development of root systems. This layer is also a heavy geochemical barrier that resulted both in salinization processes and in accumulation of alcaline and heavy metals just above the layer in conditions of air pollution. The main task of silvicultural practice in the region is selection of tree species composition. The inexpedience of the use of those tree species, which are intolerant to air pollution or have heavy root system, should be stressed. Pinus pallasiana, Pinus nigra and Fagus sylvatica are perspective tree species for establishing forest stands in the region.
Keywords: emissions of the cement factory, heavy metals; salinization processes; root systems; Pinus pallasiana; Pinus nigra; Fagus sylvatica.
Л1си зелених зон мют Украши, як становлять 22,3 % вщ лшв дер-жлюфонду, е багатофункцюнальними природними об'ектами, головним зав-данням яких е покращення саштарно-ппешчного стану довкшля та створення сприятливих умов для вщпочинку, оздоровлення населення. Водночас створеш як буферш та рекреацшш середовища навколо мют, щ люи зазнають впливу комплексу несприятливих еколопчних фактор1в, д1я яких призводить до деградаци та в кшцевому результат! - до зниження !х захисних функцш.
Серед комплексу фактор1в, що негативно впливають на л1си зелено! зони мюта Р1вне, особливу небезпеку мае забруднення атмосфери. Основна частка техногенних викид1в в атмосферу в Р1вненському промисловому вузл1 припадае на Р1вненсью ВАТ "Азот" та "Волиньцемент".
Вплив аеротехногенного забруднення довкшля викидами ВАТ "Азот" на люи вивчено довол1 детально i широко представлено в публжащях [8, 12-14]. Водночас вплив ВАТ "Волиньцемент" (рашше Здолбушвський цемен-тно-шиферний комбшат) практично не вивчено. Така рiзниця пояснюеться
1 Environmental changes and forest transformation under the influence of emissions of the cement factory 'Volynzement'
2 Ukrainian Research Institute of Forestry & Forest Melioration named after G.M. Vysotsky
наслщками негативного впливу. Р1вненське ВАТ "Азот" е класичним прикладом неправильного розмщення промислового виробництва стосовно до люо-вих масив1в, коли його будiвництво р1зко загострило !х стан. У середиш 80-х рокiв площа пошкоджених лiсiв перевищила 20 тис. га, виникла реальна заг-роза не тшьки росту, а й юнуванню соснових насаджень. В техногеннш зонi ВАТ "Волиньцемент" тако! складно! ситуаци не спостерiгалася. Проблеми виникали лише пiд час створення люових культур.
ВАТ "Волиньцемент" забруднюе атмосферу викидами сильно лужного цементного пилу, а також оксидами азоту та Ырки. У середиш 80-х роюв су-марна величина викид1в в атмосферу перевищувала 30 тис. т/рж, в тому числi пилу - близько 23 тис. т/рж. Шсля проведення реконструкци в кiнцi 80-х величина викидiв значно зменшилася - у 1988-1992 роки вона перебувала в межах 7,9-9,1 тис. т/рш, в т.ч. пилу 4,3-5,4, КОх - 2,5-2,8, 802-0,8-1,0 тис. т/рш. У другiй половинi 90-х рокiв внаслiдок економiчного спаду величина викид1в ще бiльше знизилася. У 1999 р. порiвняно з 1985 р. загальний обсяг викидiв зменшився на 91,4 %.
Лiсовi насадження навколо ВАТ "Волиньцемент", як дослiджувалися, розташованi на межi Волинсько! височини Захщноукрашсько! ф1зико-геогра-ф1чно! провшци люостепово! зони i належать до Здолбушвського лiсництва [18]. Лiси цього люництва представленi вiсьмома невеликими урочищами, як хоча i розташованi на рiзнiй вiддалi до цементного виробництва, але вiдрiзня-ються як породною, вшовою структурою, так i умовами мюцезростання. Тому пiдiбрати серда пробних площ, якi б становили еколопчний ряд за рiвнем техногенного забруднення, неможливо. Тому було пщбрано лише двi пробнi площi в ялинових деревостанах, одна з яких розташована в урочишд Ново-мильськ (4,5 км), друга в урочищд Новосшка, що за 12 км вщ цементного виробництва. Основна увага придшялася порiвнянню стану найбшьш техноген-но порушених рiзного породного складу насаджень в урочищд Новомильськ. Це середньовiковi дубове (ПП2), соснове (ПП1), змшане кленово-осикове насадження, а також вже вказат вище ялиновi деревостани.
За основу дослiджень аеротехногенних змш у лiсових екосистемах взято методи порiвняльноl екологи. Пробнi площд (ПП) закладали та характери-зували згiдно з прийнятими у лiсiвництвi та лiсовiй таксаци методиками [2, 5].
Проби сшгу вiдбиралися стандартним снiгомiром у перiод досягнення максимуму вологозапасу. Хiмiчний аналiз зразкiв сшгу проводився вщповщ-но до "Руководства по контролю..." [15]. При вивчент грунпв використань методичнi пiдходи Л.А. Гришино! та iн. [10] з оргашзаци i проведеннi грун-тових дослщжень для екологiчного монiторингу. Хiмiчнi властивостi грунтiв вивчалися за загальноприйнятими в грунтознавствi методиками [1, 3].
Дослщження вмiсту металiв у грунт виконано методами рентген-флуоресцентного аналiзу (РФА) на рентген-спектрометричнiй установцi (УРС). Аналiз отриманих результатiв проводився за геохiмiчними показниками, ви-користовуваних при дослщженш поширення хiмiчних елементiв у ландшафтах. Коефщент концентраци - вщношення вмiсту елемента в дослщжувано-му об,ектi до його фонового змюту в аналогiчному субстратi. Величина по-
казника сумарного техногенного забруднення визначалася як сума переви-щень вмiсту металiв над фоном [16].
Оцшка стану як окремих дерев, так i деревостану в цшому проводилась зпдно з методикою [14], розробленою лабораторiею екологп УкрНД1Л-ГА та "Сашгарних правил в лiсах Украши" [17].
Одним iз важливих напрямюв вивчення трансформаци люових екосис-тем е кшькюна { якюна оцшка потоку в них аеротоксиканлв. Найбшьш шфор-мативною е шдикащя забруднення сшгового покриву. Вивчення забруднення сшгового покриву в райош ВАТ "Волиньцемент" у другш половинi 90-х рокiв показало штенсивне його пiдлуговування, що е характерним для цементних
виробництв [6, 8, 9, 13, 19]. Як видно з наведених даних (табл. 1), на територи
- 2+ 2+
комбшату значення рН на одиницю, а вмют юшв НС03 , Са та Mg на порядок перевищуе щ р1вш в дубовому насадженш, що розташоване за 4 км вщ нього. Дещо менша р1зниця по хлору (в 2,5 раза) та амошю (в 1,4 раза).
Табл. 1. Забруднення сн1гового покриву в техногеннш зот ВАТ "Волиньцемент ", мг/л
М1сце ввдбору зразк1в Ввдстань, км рН С1- НСО3- КН4+ Са2+ Mg2+
Комб1нат 0 6,99 14,2 61,0 1,5 20,05 1,45
Здолбун1вське л1сництво кв.9 5 5,80 5,3 4,88 1,15 2,41 0
Аеротехногенш змши грунпв у люових насадженнях техногенно! зони ВАТ "Волиньцемент" визначаються розташуванням !х на вiддалi 4-5 км вiд цього виробництва. 1з забрудненого повiтряного потоку, що рухаеться вщ цього джерела викидiв, основна маса пилу великих розмiрiв вже осiдае на зем-ну поверхню. Про це свдаать дослiдження в районi аналогiчних цементних виробництв - ВАТ "Микола!вцемент" та ВАТ "Балцем" [6, 7, 9]. З шшого боку, дослiджуванi сiрi опiдзоленi грунти, оскiльки вони утворилися на карбонатних лесах i е суглинистими, за своею природою мають низький рiвень кислотностi та високий вмют як обмшних, так i водорозчинних форм лужних елементiв i суму обмiнних основ [4]. При цьому рiвень рН та вмют лужних юшв у темно-Ырих грунтах значно вищий, шж у свiтло-сiрих або сiрих. Так, якщо верхнiй гумусово-елювiальний горизонт свггло-Ырих грунтiв е середньо кислим (рН=5,1), то у темно-сiрих - нейтральним (рН=7,0). При цьому вниз по грунтовому профшю у свггло-шрих грунтiв рН знижуеться до 4,8, а у темно-шрих за-лишаеться приблизно на тому самому рiвнi та змшюеться в межах 6,8-7,2.
Грунти в люових насадженнях техногенно! зони ВАТ "Волиньцемент" номiнально належать до св^ло-шрих грунтiв. Однак !х рН значно вище не тiльки фонових значень свiтло-сiрих, але й темно-Ырих грунтiв. Так, як видно iз табл. 2, рН верхнього горизонту (0-22 см) сягае 7,55, коли грунти вже вва-жаються слабо-лужними.
Особливютю дослщжуваних сiрих ошдзолених грунтiв е те, що шд невеликим шаром лесу (грунтогарно! породи) приблизно на глибинi 120 см роз-ташований надзвичайно твердий шар мергелю, який i е сировиною для випа-лювання клшкеру - пiвфабрикату цементу. Цей твердий шар е геохiмiчним бар'ером для проникнення лужних забруднювачiв у грунтовi води, тому вище вiд нього в шарi лесу, а також нижнш частинi iлювiального горизонту вщбу-
ваеться iнтенсивне !х нагромадження. рН тут сягае рiвня 7,85-8,25, коли грун-ти вже вважаються середньо лужними.
У грунтах техногенно! зони зростае сума поглинутих основ i вмют рiзних форм кальцiю, основно! складово! викидiв цементного пилу. Так, якщо природ-но сума поглинутих основ у свггло-шрих грунтах змшюеться вщ 7.19 (найниж-чий рiвень у горизонт БИ) до 16.0 (НЕ i порода) мг-екв/ 100 г грунту, в шрих вiд 16.0 до 20.0, то в техногеннш зош цього виробництва - вщ 10.0 до 48.5.
Табл. 2. Хiмiчнi властивост'1 tрунтiву техногеннш зон ВАТ "Волиньцемент"
Л-во, кв., вид. В1д-стань, км Глибина вщбору, см рН Водна витяжка Поглинет Сума погли-нених основ
НСО3— Са м82+ 804 Са М82+
мг.-екв./100 г. г рунту
3-9/3 5,4 0-5 7,05 0,36 0,64 0,04 0,68 6,31 0,024 18,1
16 7,55 0,2 0,34 0,04 0,42 2,2 0,056 12,2
36 7,36 0,09 0,22 0,04 0,48 2,12 0,055 5,4
70 5,78 0,06 0,82 0,26 1,22 2,93 0,044 21,2
110 7,67 0,28 0,94 0,3 1,64 4,94 0,046 47,2
3-10/6 5,7 18 6,4 0,07 0,4 0,02 0,52 1,36 0,045 0,2
70 5,26 0,02 0,8 0,2 1,18 2,23 0,095 5,2
110 8,15 0,34 0,5 0,08 0,6 4,33 0,047 45
3-12/1 4,5 0-5 7,43 0,42 0,58 0,04 0,72 4,81 0,072 28
20 7,65 0,24 0,34 0,04 0,22 2,73 0,045 6,3
62 7,05 0,5 0,22 0,08 0,48 3,01 0,075 10,5
114 7,85 0,33 0,7 0,2 0,96 4,85 0,068 46,4
145 8,16 0,4 0,54 0,18 0,92 5,35 0,071 41,8
3-9/4 5,4 0-5 6,85 н.в. 0,38 0,02 0,36 2,2 0,03 9,8
10 6,9 н.в. 0,34 0,04 0,52 2,2 0,02 8,4
40 5,78 н.в. 0,22 0,04 0,32 1 0,01 2,3
60 5,95 н.в. 0,14 0,06 0,38 2,2 0,03 8,5
110 8,25 н.в. 0,46 0,1 0,38 2,2 0,07 49,6
3-27/2 12,8 2 6,93 н.в. 0,92 0,2 1,08 4,7 0,05 33,6
20 5,71 н.в. 0,3 0,1 0,74 2,5 0,02 10
55 7,75 н.в. 0,86 0,18 1,32 3,4 0,02 18
115 8,25 н.в. 0,6 0,16 0,74 3,4 0,02 48,5
Причому найвишд рiвнi вщзначаються саме в шарi грунту над мергелем. Сума поглинутих основ тут сягае 41,8-48,5 мг-екв/ 100 г грунту, що в 2,6-3,0 рази бшьше, шж в карбонатному леЫ.
Поряд з цим в цьому шарi особливо сильно зростае вмют обмшного
2+ 2+ — 2— кальщю, а також юшв Са , М^ , НС03 , Б04 у воднш витяжцi з грунту
(табл. 2), що свщчить про наявшсть процесу засолення грунтiв. Вмiст бжар-
бонатiв та сульфатiв в цьому шарi нижчий вiд рiвня токсичност для деревних
порiд [11].
Пщ час пiдлуговування грунтiв у техногеннш зош цементних вироб-ництв зростае не тшьки вмiст обмiнних та рухомих, але й валових форм луж-них та лужноземельних металiв [7, 9]. У цьому випадку значне зростання валового вмюту цих металiв спостерiгаеться лише в 30-40-сантиметровому ша-рi грунту над шаром мергелю. Це е ще одним шдтвердженням того, що цей шар е не тшьки фiзичною перешкодою для кореневих систем деревно! рос-
линностi в грунт!, але й потужним геохiмiчним бар'ером, вище вiд якого ш-тенсивно нагромаджуються лужнi забруднювачi.
Зростання суми лужних металiв вiдбуваеться, перш за все, за рахунок кальщю. Природно найвищий вмют кальцiю по профшю сiрих опiдзолених грунтiв вщзначаеться в материнськiй породi, тобто в лес - 24,6 г/кг. В шювь альному горизонтi (глибина 85-95 см) його вмют значно менший - всього 89 г/кг [6]. У цьому випадку вмют кальцiю в лесi в 1,6-3,2 раза та в iлювiально-му горизонт - 5-10 разiв вищий.
Валовий вмют важких металiв у дослщжуваних лiсових грунтах (табл. 3) вищий за фоновi значення для Ырих грунтiв [4]. Так, вмют хрому у верхньому 5 см шарi грунту в 1,2-1,4 раза вищий вщ фону. Встановлений вмют бiльшостi важких металiв не перевищуе величину ГДК для них в груш! Винятком е лише свинець, вмют якого в 1,2 раза перевищуе ГДК (кв. 9 Здол-бушвського лiсництва).
Табл. 3. Валовий вм^т важких металiв у tрунтi (мг/кг) _в техногеннш зош ВАТ "Волиньцемент"_
Код ППП Ввддаль, км Горизонт Глибина, см Мшроелементи
Сг 8г гп N1 Си Со
3-9/3 5,4 Не 0-5 76,0 100,0 80,0 22,0 20,0 6,5
Не 5-16 80,0 100,0 80,0 25,0 26,0 8,0
БЫ 16-36 90,0 120,0 80,0 29,0 28,0 15,0
Ш 36-70 80,0 120,0 80,0 30,0 28,0 10,0
Р1 70-110 95,0 150,0 60,0 32,0 36,0 10,0
3-9/4 5,4 Не 0-5 81,0 110,0 70,0 20,5 19,0 8,0
Не 5-10 80,0 135,0 70,0 23,0 20,0 7,0
БИ 10-40 90,0 100,0 80,0 25,0 20,0 10,0
Ш 40-70 79,0 100,0 90,0 23,5 21,0 6,5
Р1 70-110 70,0 80,0 60,0 28,0 15,0 5,0
3-10/6 5,7 Не 0-18 84,0 120,0 60,0 15,0 30,0 10,0
БИ 18-70 95,0 150,0 100,0 38,0 27,0 20,0
Р1 70-110 80,0 200,0 60,0 24,0 20,0 6,0
3-12/1 4,5 Не 0-5 79,0 110,0 80,0 23,0 24,5 5,5
Не 5-20 77,0 110,0 70,0 20,5 19,0 5,0
БЫ 20-62 78,0 100,0 80,0 32,0 29,0 8,0
1И 62-114 90,0 150,0 60,0 26,0 20,0 6,0
Р1 114-145 110,0 150,0 60,0 29,0 20,0 10,0
3-27/2 12,8 Не 0-2 78,0 120,0 60,0 22,0 23,0 5,0
Не 2-20 100,0 125,0 70,0 34,0 23,0 10,0
БИ 20-55 95,0 100,0 100,0 40,0 27,0 10,0
Р1 55-115 95,0 120,0 60,0 30,0 20,0 10,0
Бшьш очевидну картину техногенного забруднення отримуемо при ана-лiзi вщносних показниюв вмюту важких металiв (табл. 4). Зпдно з величиною сумарного техногенного забруднення рiвень забруднення можна оцшити як слабкий (гс < 16). Найбiльшi перевищення фонового вмiсту характеры для Си - 1,5-4 раза; N1 - 1,7-2,2 раза; гп - 1,1-2,2 раза; Сг - 1,1-2,1 раза. Отримаш результати вщповщають лiтературним даним, що саме щ елементи е маркерами забруднення довкшля викидами цементного виробництва [16].
Табл. 4. Коеф^енти концентраци важких металiв у tрунтi в техногеннш зон _ВАТ "Волиньцемент"_
Код ППП Ввддаль, км Горизонт Глибина, см Мшроелементи гк
Сг 8г ги N1 Си Со
3-9/3 5,4 Не 0-5 1,5 1,0 1,8 1,3 2,7 0,6 3,18
Не 5-16 1,5 1,0 1,8 1,5 3,5 0,7 4,23
БЫ 16-36 2,1 1,3 1,7 1,7 2,5 1,5 4,92
36-70 1,4 1,3 1,5 1,7 2,4 1,0 3,29
Р1 70-110 1,1 1,4 0,8 1,6 1,6 0,9 1,64
3-9/4 5,4 Не 0-5 1,6 1,1 1,5 1,2 2,5 0,7 2,94
Не 5-10 1,5 1,4 1,5 1,4 2,7 0,6 3,45
БИ 10-40 2,1 1,1 1,7 1,5 1,8 1,0 3,23
1И 40-70 1,4 1,1 1,7 1,3 1,8 0,7 2,28
Р1 70-110 0,8 0,7 0,8 1,4 0,7 0,4 0,40
3-10/6 5,7 Не 0-18 1,6 1,2 1,3 0,9 4,0 0,9 4,13
БИ 18-70 2,2 1,7 2,2 2,2 2,5 2,0 6,74
Р1 70-110 0,9 1,8 0,8 1,2 0,9 0,5 1,02
3-12/1 4,5 Не 0-5 1,5 1,1 1,8 1,4 3,3 0,5 4,00
Не 5-20 1,5 1,1 1,5 1,2 2,5 0,5 2,86
БЫ 20-62 1,8 1,1 1,7 1,9 2,6 0,8 4,18
62-114 1,0 1,4 0,9 0,9 1,5 0,6 0,88
Р1 114-145 1,3 1,4 0,8 1,5 0,9 0,9 1,06
3-27/2 12,8 Не 0-2 1,5 1,2 1,3 1,3 3,1 0,5 3,38
Не 2-20 1,9 1,3 1,5 2,0 3,1 0,9 4,78
БИ 20-55 2,2 1,1 2,2 2,4 2,5 1,0 5,30
Р1 55-115 1,1 1,1 0,8 1,5 0,9 0,9 0,67
3а грунтовим профшем виднеться два горизонти нагромадження висо-ких рiвнiв обмшно! та рухомо! форм важких меташв — у верхньому гумусово-елювiальному та iлювiальному (особливо над шаром над мергелю) (табл. 5). Це i зрозумiло, адже у верхньому шарi нагромадженню важких металiв сприяе високий вмiст гумусу. У другому ж випадку шар мергелю i шiльна порода вис-тупають потужним геохiмiчним бар'ером, завдяки якому i вони нагромаджу-ються. При цьому необхщно також вiдзначити, що саме в цьому мющ спосте-р^аемо, як правило, найбiльш високий вмют рухомо! форми важких металiв, а також найбшьш висока частка рухомо! форми вщ обмiнно!' форми.
Найкращд таксацiйнi показники — у хвойних деревосташв (табл. 6). Для них характерними е висока середня змша приросту (понад 6 м /га в рж) та боштет 1а-1б. Iншi породи мають значно гiршi таксацшш показники.
Якщо порiвнювати мiж собою ялинники, то значно гiршi показники у техногенно порушеному деревосташ. I хоча обидва деревостани мають високий боштет, запас деревостану на контролi в 1,5 раза бшьший, шж в техногеннш зош. Низьк й iншi таксацiйнi показники (Н, Б, середнiй прирiст за запасом). Та найголовшше, що навггь у вiцi молоднякiв 2 класу iндекс стану ялинових деревосташв у техногеннш зош становить 2,31, в той час як на кон-тролi 1,67 (табл. 7). Водночас у цьому деревосташ стан дуба прший, шж у ялини. 1ндекс стану ялини 2,31 проти 2,76 у дуба, тобто в першому випадку стан оцшюеться як ослаблений, в другому — як сильно ослаблений.
Табл. 5. Вм^т обмшних (О) та рухомих (Р) форм важких металiв у tрунтi
(мг/кг) в техногеншй зош ВАТ "Волиньцемент"
Код ППП Глибина, см Мшроелементи
ги N1 Со РЬ Си
О 22 2,90 2,20 39,50 4,20
0-5 Р 5 0,60 0,35 5,00 0,35
% Р 22,7 20,7 15,9 12,7 8,3
О 1,85 1,90 1,30 20,00 1,70
5-16 Р 0,38 0,45 0,00 3,50 0,35
% Р 20,5 23,7 0,0 17,5 20,6
3-9/3 16-36 О Р 1 0,25 1,60 0,25 0,70 0,00 20,00 0,00 2,10 0,25
% Р 25,0 15,6 0,0 0,0 11,9
О 1,75 2,30 0,90 25,00 2,30
36-70 Р 0,25 0,80 0,00 0,00 0,40
% Р 14,3 34,8 0,0 0,0 17,4
О 37 4,30 2,20 25,00 3,00
70-110 Р 0,68 2,50 1,45 10,00 0,80
% Р 18,4 58,1 65,9 40,0 26,7
О 1 1,60 0,90 33,50 1,70
0-18 Р 0,25 0,00 0,00 2,50 0,25
% Р 25,0 0,0 0,0 7,5 14,7
О 14 1,90 0,70 33,50 2,50
3-10/6 18-70 Р 0,3 0,80 0,00 0,00 0,60
% Р 21,4 42,1 0,0 0,0 24,0
О 2,95 7,90 5,50 25,00 2,50
70-110 Р 0,82 4,10 2,75 16,75 1,10
% Р 27,8 51,9 50,0 67,0 44,0
О 10,15 2,90 2,20 35,00 3,90
0-5 Р 2,35 0,80 0,00 5,00 0,20
% Р 23,2 27,6 0,0 14,3 5,1
О 2 1,60 1,50 31,50 1,80
5-20 Р 0,42 0,45 0,00 8,50 0,20
% Р 21,0 28,1 0,0 27,0 11,1
О 2 3,30 0,90 28,00 4,10
3-12/1 20-62 Р 0,25 0,80 0,00 0,00 0,15
% Р 12,5 24,2 0,0 0,0 3,7
О 2 7,50 4,40 26,50 3,00
62-114 Р 0,82 4,10 2,55 12,50 1,00
% Р 41,0 54,7 58,0 47,2 33,3
О 2,4 7,90 4,40 26,50 3,00
114-115 Р 1 4,10 2,65 14,75 0,80
% Р 41,7 51,9 60,2 55,7 26,7
Ситуащя з цими двома деревостанами пояснюеться бюлого-еколопч-ними особливостями обох видiв. Ялина, маючи поверхневу кореневу систему, повинна була б непогано себе почувати на таких грунтах (про це свiдчать i висок таксацшш показники), але значним обмеженням е забруднення -перш за все, сильне шдлуговування i деяке засолення грунту над мергелем. Цим i пояснюеться гiрший стан ялинових деревостанiв в техногеннш зонi.
Табл. 6. Таксацшна характеристика лкоеих насадженъ техногенное зони ВАТ "Волиньцемент"
№ з/п кв./ вид. Вне» роюв Склад ярусу См н, м Густота, шт./га Повнота 1с с, м2/га Боштет Запас, м3/га Середнш прирмгг запасу, м3/га
52 1 ярус: 9С 27,9 23,1 555 0,75 2,54 34,0 I" 381 7,3
1Бст 13,9 65 0,13 2,46 3,4 37
Загалом по 1 ярусу: 620 0,88 37,4 418
1 9/3 2 ярус: 8КлГ 1Гр 1Лп 13,9 15,0 14,0 185 30 20 2,33 2,8 0,5 0,3
Загалом по 2 ярусу: 235 3,6
50 1 ярус: 10Д од. Ос од. Вз 23 23 22 18 500 5 5 0,70 0,01 0,01 3,22 20,1 0,2 0,2 I 180 2 2 3,6
9 9/4 Загалом по 1 ярусу: 510 0,72 20,5 184
X. 2 ярус: 8Гр 2КлГ +Лп 8 9 9 13 985 281 31 1,86 2,09 4,9 1,8 0,2 Ш
Загалом по 2 ярусу: 1297 6,9
27 6Я 15,8 16,2 1000 0,71 2,31 19,6 Г 166 6Д
<2 10/6 4Д 11,8 541 2,76 6,0 43
й +С 17,4 52 1,2 13
Загалом: 1593 26,8 222
45 1 ярус: 60с 21,4 21,8 350 0,47 3,19 12,6 1° 132 2,9
ЗКлГ 20,5 163 0,21 1,84 5,3 49
1КлЯ 22,5 56 0,09 1,67 2,2 23
4 12/1 Загалом по 1 ярусу: 569 0,77 20,1 204
2 ярус: 8Гр 2Бст 13,9 17,2 17,3 625 106 1,96 2,06 9,5 2,5 п
Загалом по 2 ярусу: 711 12
27 7Я 16,5 17,6 1015 0,79 1,67 21,9 1° 201 7,4
27,2 ЗД 18,4 374 2,13 9,9 112
+Брхт Загал< 14,3 эм: 84 1473 1,91 1,4 33,3 11 324
Дещо шша ситуацiя з дубом звичайним. Здавалося б, вiн середньо стш-кий до забруднення атмосфери та мае непогано себе почувати в умовах техногенного забруднення. Однак, у цьому випадку розвиток дубових насаджень ль м^еться потужшстю грунтiв, адже дуб мае потужну кореневу систему з гли-боким стержневим коренем. Саме цим пояснюеться поганий стан чистого дубового насадження (11112) в кв. 9, вид. 3, який ощнюеться як сильно ослаблений. 1ндекс стану дуба становить 3,22 i е найвищим серед вшх деревних порiд.
Стан соснового насадження кращий, нiж чистого дубового або дубо-во-ялинового. Хоча його стан формально необхщно оцiнити як сильно ослаблений, основну частину формують ослаблеш та сильно ослаблеш дерева. У чистому дубовому деревосташ е 5 % свiжого сухостою i бiльше 20 % всиха-ючих дерев.
Табл. 7. Розподт дерев за категорiями саштарного стану в л^ових _насадженнях техногенно'1 зони ВАТ "Волиньцемент "_
2
9 к
ю о
л ч й
Й
Склад насаджень
о
нн
«
X
д е
Л о е С
Деревш породи
Розподш дерев за
катего лями стану, %
I II III IV V VI
0 50 47 2 1 0 2,54
8 61 23 0 0 8 2,46
0 43 57 0 0 0 2,33
1 11 59 23 5 1 3,22
43 39 12 3 2 1 1,86
11 71 16 2 0 0 2,09
3 67 28 0 1 1 2,31
0 37 58 1 0 4 2,76
2 25 42 16 11 4 3,19
15 85 0 0 0 0 1,84
45 44 11 0 0 0 1,67
16 72 12 0 0 0 1,96
29 41 24 6 0 0 2,06
59 12 8 7 6 8 2,13
67 17 4 8 2 2 1,67
27 55 18 0 0 0 1,91
3 - 9/3; 5,4
1-й яр.: 9С1Бст
2-й яр.: 8КлГ1Гр1Лп
2,4/2,3
Сосна звичайна Берест
Клен гостролистий
3 - 9/4; 5,4
1-й яр.:
10Д од.Ос,Вз
2-й яр.: 8Гр2КлГ +Лп
2,2/3,2
Дуб звичайний Граб звичайний
Клен гостролистий
3 - 10/6; 5,7
6Я4Д +С
2,4
Ялина европейська Дуб звичайний
3 - 12/1; 4,5
1-й яр.:
6Ос3КлГ1КлЯ
2-й яр.: 8Гр2Бст
2,3/2,7
Осика
Клен гостролистий Клен-яв1р Граб звичайний Берест_
3 - 27/2; 12,8
7Я3Д +Брхт
2,0
Ялина европейська Дуб звичайний Бархат амурський
1
2
3
4
5
Доволi неоднозначна ситуащя в змшаному кленово-грабово-осиково-му деревостанi. У вщ 50 рокiв стан осики е сильно ослаблений, що пояснюеться, з одного боку, тим, що ця порода е швидкозростаючою, тобто у такому вщ такий стан е цшком закономiрним, з шшого боку, ця порода мае потужну кореневу систему i не любить малопотужних грунтiв. Стан шших лис-тяних порiд значно прший, iндекс стану не перевищуе 2,00. Необхiдно вщ-знатити низький шдекс стану у клена гостролистого, клена-явора, а також граба. Щ породи доцшьно використовувати як другорядш при створеннi люо-вих культур, оскшьки вони, хоча i люблять родючi грунти, мають поверхневу кореневу систему, тобто можуть переносити дат складт грунтовi умови.
Основною проблемою створення культур у цьому райош е вибiр го-ловних порiд. Недоцiльно використовувати дуб, оскшьки 3i своею потужною кореневою системою вш погано почувае себе в цих умовах. Серед хвойних поверхневу кореневу систему мае ялина звичайна, але вона погано переносить техногенне забруднення, особливо лужне. З ще! ж причини потрiбно об-межити використання сосни звичайно!. Вона, при сво!й невимогливостi до родючост грунив, буде мати обмеження через рiвень техногенного забруднення та потужну кореневу систему.
При вирощуванш !! на таких слабопотужних грунтах, особливо мергелях, доцшьно використовувати екотип, який росте на крейдяних вщкладеннях.
На нашу думку, перспективною породою для створення люових культур може стати сосна чорна (Pinus nigra Arn.) або сосна кримська (Pinus palassiana D. Don), яю, як вщомо, хоча й мають яюсть деревини дещо пршу, шж у сосни звичайно!, але можуть устшно зростати на сухих кам'янистих грунтах i непогано почувати себе на вапнякових грунтах.
Перспективною породою може бути бук люовий (Fagus sylvatica L.), ця порода, як вщомо, мае потужну кореневу систему та мириться з досить дрiбними кам'янистими грунтами, добре росте на вапнякових грунтах. Тобто сосну чорну та бук люовий можна було б використовувати як головш, граб, клен гостролистий, явiр - як другорядш. На бшьшш вiддалi вiд джерела забруднення можна використовувати також сосну звичайну та ялину звичайну.
Таким чином, у техногеннш зош ВАТ "Волиньцемент ряд негативних факторiв обмежують розвиток деревосташв. Сильним лiмiтуючим фактором е наявнiсть на глибиш бiльше 1 м потужного шару мергелю, який з одного боку, е мехашчною перешкодою для проникнення кореневих систем, з шшо-го - виступае як потужний геохiмiчний бар'ер, вище якого в результат аеро-техногенного забруднення вщзначаеться не тшьки нагромадження лужних та важких металiв, але й процеси засолення.
Основною проблемою створення культур у цьому райош е вибiр люо-утворюючих порщ. Однозначною е недоцшьшсть використання порiд з потужною кореневою системою та нестшких до техногенного забруднення. Перспективними породами при створенш люових культур е сосна чорна та сосна кримська, бук люовий, тобто стшких до аеротехногенного забруднення, як можуть успiшно зростати на кам'янистих вапнякових грунтах. Як другорядш породи можна використовувати граб, клен гостролистий, явiр. На бшьшш вiддалi вщ джерела забруднення можна використовувати екотип сосни звичайно!, який росте на крейдяних вщкладах.
Лггература
1. Агрохимические методы исследования почв. - М.: Наука, 1975. - 656 с.
2. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-ть, 1977. - 512 с.
3. Аринушкина Е.О. Руководство по химическому анализу почв. - М.: Изд-во МГУ, 1970. - 488 с.
4. Атлас почв Украинской ССР/ Под редакцией Н.К. Крупского, Н.И. Крупского. - К.: Урожай, 1979. - 160 с.
5. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1967. - 388 с.
6. Ворон В.П. Загрязнение серых лесных почв щелочными и щелочноземельными металлами в зоне загрязнения атмосферы выбросами цементной пыли// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1984, вып. 68. - С. 27-32.
7. Ворон В.П. Трансформащя букових лiсових екосистем в умовах забруднення ат-мосфери цементним пилом// Лiсiвництво i агролюомелюращя. - Харюв: Майдан, 2001, вип. 100. - С. 17-25.
8. Ворон В.П., Лавров В.В., Коваль И.М. и др. Показатели трансформации лесных экосистем и нормирование аэротехногенной нарузки на них в Полесье// Проблемы экологии лесов и лесопользования в Полесье Украины: Сб. науч. тр. Полесской АЛНИС. - Житомир, 1996, вып. 4. - С. 114-119.
9. Ворон В.П., Песоцький Л.А. Вплив забруднення природного середовища викида-ми Балаклшського цементно-шиферного комбшату на лiсовi екосистеми// ЛМвництво та агролюомелюращя. - К.: Урожай, 1993, вип. 87. - С. 10-14.
10. Гришина Л.А., Копцик Р.Н., Моргун Л.В. Организация и проведение почвенных исследований для экологического мониторинга. - М. : Изд-во Московского ун-та, 1991. - 82 с.
11. Мигунова Е.С. Лесонасаждения на засоленных почвах. - М.: Лесн. пром-сть, 1978. - 144 с.
12. Пастернак П.С., Ворон В.П. Змша люових екосистем тд впливом аеротехноген-ного забруднення//Укр. ботан. журн. - 1994, т. 51, № 1. - С. 54-60.
13. Пастернак П.С., Ворон В.П., Мазепа В.Г., Приступа Г.К. Изменение некоторых структурных особенностей лесного биогеоценоза в условиях аэротехногенного загрязнения окружающей среды. Экология, № , 1990.
14. Рекомендации по повышению устойчивости зеленых насаждений к техногенному загрязнению атмосферы выбросами аммиака, сернистого ангидрида, окислов азота в условиях лесной и степной зон Украинской ССР: Методические указания/ Пастернак П.С., Ворон В.П., Мазепа В.Г. и др. Харьков, 1987. - 16 с.
15. Руководство по контролю загрязнения атмосферы. - Л.: Гидрометеоиздат, 1979. - 326 с.
16. Сает Ю.Е., Ревич Б.А., Янич Е.П. и др. Геохимия окружающей среды. - М.: Недра, 1990. - 335 с.
17. Саштарш правила в люах Украши. - Кшв, 1995. - 464 с.
18. Физико-географическое районирование Украинской ССР/ Под ред. Попова/ -К.:, изд-во Киевского ун-та, 1968. - 684 с.
19. Voron V.P. Aeral-technogenic soil transformation in the forest ecosystems of the Ukraine. In: Collection of papers by Ukrainian members European Society for soil conservation. -1997/3. - P. 45-54.
УДК 630*232 Acnip. Д. Ф. Бровко1 - Нацюнальний аграрный ун-т
ДИКИЙ ВИНОГРАД П'ЯТИЛИСТИЙ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ НА НАМИТИХ ИСКАХ ЗЕЛЕНО1 ЗОНИ М. КИСВА
Показано, що метрова товща пююв з 10-сантиметровим прошарком суглинюв мютить на 47-119 % бшьше вологи, шж намит теки, а саджанщ винограду краще розвиваються та накопичують бшьшу на 11-40 % бюмасу при вщсипщ суглинюв на глибиш 10-30 см.
Ключов1 слова: ландшафт, тсок, суглинок, живець, ф^омаса, волога.
Doctorate D.F. Brovko - National agriculture University
Parthenocissus quinquefolia and prospect of his use on washed up sands
in green belt of Kyiv
It is shown, that the meter sphere of sand with 10-centimetric layer loams contains on 47-119 % of more moisture, than washed up sands, and sidling a grapes develop better and accumulate big on 11-40 % biomass at scatter loams on depth 10-30 see.
Keywords: landscapes, sand, loam, seedling, cutting, phytomass, moisture.
1 Наук. KepiBHm: проф. А.В. Цилюрик, д-р бюл. наук
