Аэробная и анаэробная (лактатная) продуктивность организма мужчин первого зрелого возраста Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

Выводы.

1. Предрасположенность к двигательной одаренности детей можно определять по гетерозисному эффекту.

2. По признаку различия в возрасте родителей дети эндогамы и экзогамы І степени являются более перспективными для занятий спортом, чем эк-зогамы ІІ степени.

3. По признаку межродительского географического расстояния места рождения дети экзогамы ІІ и І степени являются более перспективными для занятий спортом, чем эндогамы. Прогностическая значимость данного признака выше у мальчиков, чем у девочек.

4. Прогностическая значимость в определении склонности к значительному развитию двигательных способностей (фенотипическому проявлению спортивной одаренности) наиболее высокая при анализе гетерозисного эффекта по показателям групп крови, а наиболее низкая - по показателям различия в возрасте родителей.

5. На первых этапах спортивного отбора при генетическом прогнозировании спортивной одаренности детей следует учитывать возможный гетеро-зисный эффект в развитии двигательных способностей.

Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем генетического прогноза развития двигательных способностей детей.

Литература

1. Лишевська В.М. Внутрішньосімейний генетичний прогноз розвитку рухових здібностей людини: Автореф. дис. ... канд. наук з фізичного виховання і спорту: 24.00.02. - К., 2002. - 19 с.

2. Маляренко І.В. Іридодіагностика розвитку рухових здібностей людини: Автореф. дис. . канд. наук з фізичного виховання і спорту: 24.00.02. - К., 2001. - 18 с.

3. Никитюк Б. А., Филиппов В.И. Антропологическое направление в генетике развития: гетерозис как один из факторов роста и развития детей // Вопр. антропологии. - 1975.

- Вып. 49. - С. 24 - 50.

4. Никитюк Б.А. Новые данные о двойственности влияния экзогамии на ростовые процессы у человека // Арх. анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1979. - Т. 77. - N° 11. -С. 5 - 11.

5. Сергієнко Л.П. Генетичні фактори в розвитку і фізичному вихованні людини: Автореф. дис. . доктора пед. наук : 13.00.04. - К., 1993. - 36 с.

6. Сергієнко Л. П. Комплексне тестування рухових здібностей людини. - Миколаїв: УДМТУ, 2001. - 360 с.

7. Сергиенко Л.П. Теория спортивной одаренности: возраст родителей при рождении двигательно одаренных детей // VII Международный научный конгресс «Современный олимпийский спорт и спорт для всех»: Матер. конференции. - М.: СпортАкадемПресс, 2003. - Т. 2. - С. 165 - 166.

8. Сергиенко Л.П. Основы спортивной генетики. - К.: Вища школа, 2004. - 631 с.

9. Сергієнко Л. Новак Т. Дослідження гетерозисного ефекту у спортсменів високого классу // Спортивний вісник Придніпров’я. - 2006. - № 1. - С. 3 - 5.

10. Сологуб Е.Б., Таймазов В.А. Спортивная генетика. - М.: Терра-Спорт, 2000. - 127 с.

11. Стрикаленко Є.А. Генетичні маркери в індивідуальному прогнозі розвитку рухових здібностей людини: Автореф. дис. . канд. наук з фізичного виховання і спорту: 24.00.02.

- Харків, 200б. - 19 с.

12. Филиппов В.И., Токарева Н.А. Влияние экзогамии на некоторые двигательные качества детей // Методологические основы спортивной морфологии. - М., 1979. - С. 1S4

- 18б.

13. Филиппов В.И., Токарева Н.А. Некоторые функциональные показатели подростков различной степени экзогамии // Антропогенетика, антропология и спорт: Материалы 2го Всесоюз. симпоз. (1S - 20 ноября 19S0 г.). - Винница, 19S0. - Т.1. - С. 212 - 21б.

14. Pilicz S., Prezeweda R., Trzesniowski R. Skale punktowe do oceny sprawnosci fizycznej polskiej mlodziezy. - Warszawa, 1993. - б4 s.

15. Wolanski N. Aktualna koncepcja zjawiska heterozji i homosji u czlowicka // Kosmos. - 197б. - A25. - № 1. - S. б3 - 72.

Поступила в редакцию 27.01.2007г.

АЕРОБНА І АНАЕРОБНА (ЛАКТАТНА) ПРОДУКТИВНІСТЬ ОРГАНІЗМУ ЧОЛОВІКІВ ПЕРШОГО ЗРІЛОГО ВІКУ

Сєрорез Т. Б.

Луганський національний педагогічний університет

Анотація. Вивчалася вікова динаміка аеробної та aнаеробної (лактатної) продуктивності організму чоловіків 22 - 24 років. Встановлено, що рівень аеробної продуктивності в середньому в 24 роки знижується до межі “безпечного” і вимагає корекції.

Ключові слова: аеробна продуктивність, анаеробна продуктивність, здоров’я.

Аннотация. Серорез Т.Б. Аэробная и анаэробная (лак-татная) продуктивность организма мужчин первого зрелого возраста. Изучалась возрастная динамика аэробной и анаэробной продуктивности организма мужчин 22 - 24 лет. Установлено, что уровень аэробной продуктивности в среднем в 24 года снижается до границы «безопасного» и требует коррекции.

Ключевые слова: аэробная продуктивность, анаэробная продуктивность, здоровье.

Annotation. Serorez T.B. Aerobic and anaerobic productivity of the body of the men of the first mature age. The age dynamics of the body aerobic and anaerobic productivity of the body was studied in women 22 - 24 years old. It was estimated that average volume of aerobic productivity at 24 years old decreased to the “safe” level and demand the correction.

Key words: aerobic productivity, anaerobic productivity, health.

Вступ.

Визначальними показниками фізичного здоров’я людини є фізична працездатність, аеробна [2] та анаеробна (лактатна) [4] продуктивність організму. З огляду на те, що існують досить суперечливі відомості щодо аеробних та анаеробних можливостей організму осіб першого зрілого віку, були проведені дослідження, що дозволили простежити динаміку показників, які характеризують фізичну працездатність, аеробну та анаеробну (лактатну) продуктивність чоловіків 22, 23 та 24 років.

Робота виконана відповідно до зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 200б-2010 р.р.. Шифр наукової теми 3.2.4 - Корекція аеробної та анаеробної продуктивності організму учнівської та студентської молоді шляхом застосування різних режимів фізичних тренувань.

Формулювання цілей роботи.

Показники фізичної працездатності й аеробної продуктивності організму осіб чоловічої статі 22-24

років

Показники

1 гр. 22 роки n = 10б

Середня величина, М і m

2 гр. 23 роки n = 102

3 гр. 24 роки n = 9б

170,

PWC кгм -хв 1

PWC170,

-1 -1

кгм-хв • кг

VO2 max абс.,

мл-хв -1

1108,3і34,7

15,4і0,48

3124,1 і 48,б

10б4,7і28,9

14,7і0,4

3049,9 і 42,3

1089,2і3б,4

14,7і0,б1

3091,б і 50,2

VO2 max ндн.,

мл-хв-1- кг-1 Маса тіла, кг

43,5 і0,б7 71,8і1,б

42,2 і 0,58 72,2і3,1

41,8 і 0,74 73,9і2,4

Примітка. Достовірна відмінність між середніми показниками досліджуваних вікових груп відсутня.

Таблиця 2

Відсоткове співвідношення рівня аеробної продуктивності (РАП) у осіб чоловічої статі

Вік

(роки)

22

n

10б

РАП, %

низький

2,1

нижчг посереднього 58,8

посередній

29,3

добрий

9,8

відмінний

23

24

102

9б

1,9

1,8

б1,3

б7,б

28,9

25,4

7,9

5,2

Рис. 1. Стани, які визначаються рівнем здоров я. Примітки. По вертикалі - рівень здоров 'я;

По горизонталі - стани: здоров ’я (1), ’’третій стан ” (передхвороба -2 і неманіфестований патологічний процес - 3), хвороба (4).

"Безпечний" рівень здоров"я

22 роки

23 роки

24 роки

Рис. 2. Середні величини відносного показника максимального споживання кисню осіб чоловічої статі

відносно “безпечного ’’рівня здоров ’я (42,0мл/хв/кг)

Показники анаеробної (лактатної) продуктивності організму осіб чоловічої статі 22-24років

Показники Середня величина, М ± m

1 гр. 22 роки n = 102 2 гр. 23 роки n = 98 3 гр. 24 роки n = 94

МКЗМР 2416,2 23 74,4 2 523,6

кгм-хв-1 ± 59,1 ± 63,9 ± 71,0

МКЗМР 33,5 ±0,8 32,9 ± 0,9 34,6 ± 1,0

кгм- хв • кг

Маса тіла, кг 72,1±2,1 71,6±1,8 72,7±1,6

Примітка. Достовірна відмінність між середніми показниками досліджуваних вікових груп відсутня.

Мета дослідження полягала у визначенні та оцінці рівня фізичного здоров’я чоловіків першого зрілого віку 22-24 років.

Методи дослідження. У роботі застосовувався метод визначення максимального споживання кисню (Уо2 тах) за величиною фізичної працездатності (PWC170) [3], а також метод визначення анаеробної (лактатної) продуктивності за величиною максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв (МКЗМР) [5].

Усього досліджено 598 студентів чоловічої статі віком 22-24 роки, які не займалися спортом і не були віднесені до спеціальної медичної групи.

Об'єкт дослідження: аеробна та анаеробна (лактатна) продуктивність організму студентів першого зрілого віку.

Предмет дослідження: вікова особливість аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності чоловіків першого зрілого віку (22-24 роки).

Результати дослідження.

Порівняльний аналіз фізичної працездатності й аеробної продуктивності організму дає підстави стверджувати, що як абсолютні так і відносні показники PWC170 і У02 тах в період з 22 до 24 років не зазнають суттєвих змін (табл. 1).

Однак, слід відзначити, що динаміка рівня аеробної продуктивності, яку оцінюють за відносною величиною У02 тах, засвідчує його зниження в 23 роки порівняно із середнім значенням цього показника, який був зареєстрований у 22 річних чоловіків. Так у 22 роки РАП у середньому відповідає “посередньому”, а у 23 роки - “нижче посереднього”, утримуючись таким і в 24 роки.

Відмічено, що серед усіх досліджуваних осіб у жодній віковій групі не виявлено таких, що мають “відмінний” РАП. Причому, з 22 до 24 років зменшується число тих, у кого РАП відповідає “ доброму” і “посередньому”, а число осіб з РАП “нижче посереднього” зросло. При цьому практично незмінною залишається кількість осіб з “низьким” РАП (табл. 2).

Опираючись на енергетичну концепцію про фізичне здоров’я, ГЛ. Апанасенко [ 2 ] рекомендує для характеристики здоров’я так звану шкалу, на якій

представлені рівні здоров’я з визначенням можливого формування патологічного процесу при його критичному зниженні ( рис. 1). Межею переходу від стану здоров’я до стану передхвороби є той рівень, який не може компенсувати виникаючі в організмі під впливом негативних факторів функціональні і біохімічні зрушення. “Безпечний” (’’критичний”) рівень здоров’я визначається за відносною величиною VO. і становить для чоловіків 42 мл-хв-1-кг-1

2 max

[1]. Якщо брати до уваги дану величину, то за результатами наших досліджень у чоловіків у 22 роки середній показник її дещо перевищує “безпечний” рівень, у 23 роки майже відповідає “безпечному” рівню, а в 24 роки знаходиться нижче цього рівня (рис. 2.).

Враховуючи те, що критерії оцінки анаеробної продуктивності організму відсутні, нами здійснювалася вікова порівняльна характеристика анаеробної (лактатної) продуктивності чоловіків 22, 23 і 24 років. Крім того анаеробна (лактатна) продуктивність досліджуваних характеризувалася шляхом порівняння величини МКЗМР за 1 хв із середнім значенням, яке за даними S^gy A., Cherebetin G. [5] відповідає 38,1 кгм- хв-1-кг-1 .

Середні величини абсолютних і відносних показників анаеробної (лактатної) продуктивності чоловіків 22-24 років представлені в таблиці 3.

Як свідчать дані цієї таблиці, у 22, 23 і 24 роки рівень відносного показника МКЗМР виявився нижче середнього значення (38,1 кгм-хв-1-кг-1). Однак, у кожній досліджуваній віковій групі зустрічалися особи, у яких відносна величина МКЗМР перевищувала середнє значення (табл. 4).

Висновки.

Аналіз динаміки рівня аеробної продуктивності (РАП) організму чоловіків з 22 до 24 років засвідчив, що за критеріями Я.П. Пярната у 22 річних осіб він у середньому відповідає “посередньому”, а в 23 і 24 роки знижується до “нижче посереднього”. Причому, співвідношення рівнів аеробної продуктивності серед чоловіків 22, 23 і 24 років змінюється таким чином, що зі збільшенням віку зростає число тих, у кого РАП “нижче посереднього” за рахунок зменшення тих, у кого РАП “добрий” і “посередній”.

Pівень фізичного здоров’я за шкалою Г.Л. Апанасенка у чоловіків з 22 до 24 років погіршується, знижуючись до “безпечного” рівня у 23 роки і опускаючись нижче “безпечного” рівня у 24 роки.

Pівень анаеробної (лактатної) продуктивності організму чоловіків у 22, 23 і 24 роки суттєво не відрізняється і знаходиться нижче середнього значення, яке становить 38,1 кгм-хв-ккг-1[5].

Аеробна та анаеробна (лактатна) продуктивності організму чоловіків першого зрілого віку не відповідають належному рівню, тому вимагають корекції, яку можна здійснювати шляхом застосування фізичних вправ аеробного та анаеробного спрямування.

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем продуктивності організму чоловіків першого зрілого віку.

Література

1. Апанасенко Г. Л. Проблемы управления здоровьем человека //Наука в олимпийском спорте: Специальный выпуск.

- 1999. - С.5б-б0.

2. Апанасенко Г.Л. Избранные статьи о здоровье. - К., 2005.

- 48с.

3. Карпман Б.Л., Белоцерковский З.Б., Гудков И.Л. Тестирование в спортивной медицине. - Москва: Физкультура и спорт, 1988. - 208с.

4. Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека. - К.: Здоровье, 198б. - 252с.

5. Shogy A., Cherebetin G. Minutentest auf dem fanradergometr zur bestimmung der anaeroben capazitat Eur//J.Apple. Physiol, 1974. - Vol.33. - P. 171-17б.

Надійшла до редакції 15.02.2007р.

ВЕСТИБУЛОВЕГЕТАТИВНЫЕ ТИПЫ РЕАКЦИЙ У СПОРТСМЕНОВ РАЗЛИЧНЫХ КВАЛИФИКАЦИЙ

Сышко Д.В.

Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского

Аннотация. Установлено, что с ростом спортивного мастерства процентное соотношение эукинетического и гиперкинетического типа реакции на вестибулярное раздражение увеличивается за счет снижения гипокинетического вестибуловегетативного типа реакции. Наибольшее снижение гипокинетического типа реагирования наблюдается при росте спортивного мастерства от массовых разрядов к первому разряду.

Ключевые слова: спортивное мастерство, вестибулярная устойчивость, вестибуловегетативний тип реакции. Анотація. Сишко Д.В. Вестибуловегетативні типи реакцій у спортсменів різних кваліфікацій. Встановлено, що з ростом спортивної майстерності відсоткове співвідношення еукінетичного та гипіркинетичного типу реагування на вестибулярне подразнення збільшується за рахунок зменшення гіпокінетичного ве-стибуловегетативного типу реакції. Найбільше зниження гіпокінетичного типу реагування спостерігається при зростанні спортивної майстерності з масових розрядів до першого розряду.

Ключові слова: спортивна майстерність, вестибулярна стійкість, вестибуловегетативний тип реагування. Annotation. Syshko D.V. Vestibule-vegetation phylums of responses at sportsmen of various qualifications. It is set that with growth of sporting trade percent correlation and hyperkinetic type of reaction on the vestibular irritation is

increased due to the decline of gipokinetic vestibule-vegetation type of reaction. Most decline of hipokinetic type of reaction is observed at growth of sporting trade from mass digits to the first digit.

Keywords: sporting trade, vestibular stability, vestibule-vegetation type of reaction.

Введение.

Известно, что квалифицированные спортсмены реагируют на стандартные нагрузки меньшими сдвигами гомеостаза, а на предельные нагрузки

- большими, вовлекая в основном симпатоадрена-ловые механизмы регуляции [1]. Особый интерес представляет изучение вестибулярной устойчивости и типа вестибуловегетативной реакции у спортсменов различной квалификации, так, как между ве-стибуловегетативным типом реакции и вестибулярной устойчивостью спортсменов, физической работоспособностью, и координационными способностями установлена сильная статистическая взаимосвязь, что находит широкое подтверждение в научной литературе [1;2;3].

В связи с этим исследования проводились в соответствии с планами научно-исследовательской работы кафедры теории и методики физической культуры Таврического национального университета им. В.И. Вернадского по программе: « Медико-биологическое обоснование системы физического воспитания» (гос. регистрация №0101V005752).

Формулирование целей работы.

Целью нашего исследования являлось определение соотношение вестибуловегетативных типов реакций у спортсменов различных квалификаций.

Методы и организация исследований. В исследовании принимали участие спортсмены различных видов спорта и квалификации, являющиеся студентами факультета физической культуры и спорта Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Исследуемые были разделены на три группы в зависимости от типа вестибуло-вегетативной реакции. Первая группа с гипокинетическим типом вестибуловегетативной реакции, вторая группа - с эукинетическим и третья группа

- с гиперкинетическим. Тип вестибуловегетативной реакции определяли по формуле (1):

К= СВ2-СВ1/0ПСС-1000 (1)

Где СВ1- сердечный выброс в покое, л/мин СВ2 - сердечный выброс после вестибулярных раздражений, л/мин.

ОПСС- общее периферическое сосудистое сопротивление после вестибулярных раздражений.

Сердечный выброс и общее периферическое сопротивление определяли при помощи реоанали-затора РА-5.01, в тетраполярном грудном отведении по Кубичеку в модификации Пушкаря. Вестибулярные раздражения задавались при помощи вращений в кресле Барани по методу Воячека.

Результаты исследований.

Анализ процентного соотношения вестибу-ловегетативных типов реакций, свидетельствовал,