CC BY
65
ADVANTAGES OF THE USE OF RISK ASSESSMENT FOR THE HEALTH OF THE POPULATION AT THE SUBSTANTIATION OF THE SIZES OF SANITARY-AND-PROTECTIVE ZONES FOR THERMAL POWER OBJECTS
Turos O.I., Petrosian A.A., Maremukha T.P., Morhulova V.V.
ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ ОЦ1НКИ РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕНИЯ ПРИ ОБГРУНТУВАНН1 РОЗМ1Р1В САН1ТАРНО-ЗАХИСНИХ ЗОН ДЛЯ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБ'ЕКТ1В
ТУРОС О.1., ПЕТРОСЯН А.А., МАРЕМУХА Т.П., МОРГУЛЬОВА В.В.
ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТни», м. КиТв, УкраТна
УДК 614.71:504.06:616-084
Ключовi слова: якють повiтря, громадське здоров'я, оцiнка ризику, теплоенергетичнi об'екти, саштарно-захисна зона.
Ниш основою об'еднаноТ' енергетичноТ системи УкраТни е теплова елек-троенергетика, на пщ-приемствах якоТ вироб-ляеться близько 37% електро-енергп [1], яка е одним з най-бiльших джерел забруднення довкшля. УкраТнськi тепло-енергетичнi об'екти (ТЕО) мають один з найнижчих рiвнiв технiко-економiчних i еколопч-них показниюв в eвропi. Вiдповiдно до iмплементацií Директиви 2001/80/EC i Ди-рективи 2010/75/6С викиди теплових електростанцiй (ТЕС)
в УкраТнi вiд 4 до 40 разiв пере-вищують стандарти бвропей-ського Союзу [2-4].
Зпдно з пп. 5.8, 7.13 «Дер-жавних санiтарних правил пла-нування та забудови населе-них пунк^в. ДСП № 173-96» розмiр санiтарно-захисноí зони (СЗЗ) для ТЕО встанов-люеться на пiдставi розрахун-кiв розсiювання шкiдливих речовин в атмосферному пов^ щодо сельбищноТ зони. Водночас вважаеться, що несприятливий вплив цих об'ек^в на довкiлля та саштар-но-гiгiенiчнi умови проживання
ПРЕИМУЩЕСТВА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ОЦЕНКИ РИСКА ДЛЯ ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ ПРИ ОБОСНОВАНИИ РАЗМЕРОВ САНИТАРНО-ЗАЩИТНЫХ ЗОН ДЛЯ ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ОБЪЕКТОВ Турос Е.И., Петросян А.А., Маремуха Т.П., Моргулева В.В.
ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев
Целью данной работы является анализ уровней риска для здоровья населения, проживающего в зоне воздействия теплоэнергетических объектов при обосновании размеров санитар-но-защитных зон.
Материалы и методы. В рамках проведенного исследования выбрана тепловая электростанция, которая находится в Киевской области и работает на угле. Определение контрольных точек обусловлено метеорологическими и топографическими особенностями исследуемой территории, влияющими на характер пространственного распределения загрязняющих веществ в атмосферном воздухе на границе жилой застройки (на расстояниях 400-11000 м). Для расчета усредненных концентраций (годовых, суточных, месячных и годовых) использован программный комплекс ISC-AERMOD. Расчет критериев риска осуществлен согласно утвержденной процедуре оценки риска для здоровья населения, рекомендованной Агентством США по охране окружающей среды и Всемирной организацией здравоохранения. Результаты. Показана неоднородность пространственного загрязнения атмосферного воздуха от выбросов приоритетных загрязняющих веществ (серы диоксида, азота диоксида, углерода оксида, пыли НДПС, ВЧ10) ТЕС на границе жилой застройки. Установлено, что уровни неканцерогенного риска для здоровья населе-
ния (при суточном воздействии) превышают допустимые уровни только для пыли НДПС и Вч1Q(HQ=1,1_-2,5). Проведены дополнительные расчеты уровней индивидуального риска смерти от ВЧ10, которые на исследуемой территории колеблются — ¡ИМ = 3,6х10-5_ 7,7х10-4 и являются недопустимими для проживання населения в 17 контрольных точках. Полученные результаты потверждают необходимость проведения мониторинговых исследований ВЧ10 и ВЧ25 в приземном слое атмосферы в зоне воздействия ТЭС с целью разработки природоохранных и профилактических мероприятий при обосновании размеров СЗЗ.
Выводы. Проведенные исследования подтверждают «гипотезу» относительно взаимосвязи между длительной (хронической) экспозицией населения мелкодисперсной пылью при пространственном распространении на дальние расстояния (более 4000 м) и вероятностью дополнительной смертности. Это, в свою очередь, требует обоснованности при установлении размеров СЗЗ для теплоэнергетических объектов, учитывая специфику пространственного распределения загрязняющих веществ в приземном слое атмосферы, обусловленную метеорологическими и топографическими особенностями исследуемой территории. Что касается планирования мероприятий для снижения уровней риска в данном случае, то они должны базироваться на результатах более глубокой оценки разных аспектов существующих проблем и установлении степени их приоритетности на основании анализа «польза — вред». Ключевые слова: качество воздуха, общественное здоровье, оценка риска, теплоэнергетические объекты, санитарно-защитная зона.
© Турос О.1., Петросян А.А., Маремуха Т.П., Моргульова В.В. СТАТТЯ, 2018.
45 Environment & Health №3 2018
населення, яке мешкае на при-леглих територiях, залишаеть-ся значним. Особливо це сто-суеться вщдалених сельбищ-них територм, якi потрапляють до зон впливу (понад 4000 м) ТЕО та не враховуються при встановленш СЗЗ [5, 6]. Таку ситуащю можна пояснити використанням високоемних та енергонеефективних технолога у виробничих процесах; висотою джерел викидiв (у середньому понад 100 м) та температурою виходу газопо-в^ряно'Т сум^; дефiцитом земельних ресурсiв населених мюць i обмеженням можливо-ст нецiльового використання земель промислового та сшь-ськогосподарського призна-чення. Це, у свою чергу, вима-гае достовiрних оцiнок та вив-чення закономiрностей фор-мування експозицiйних наван-тажень впливу цих об'ектiв на здоров'я населення, яке про-
живае у зонах неприйнятного ризику при обфунтуванш роз-MipiB санiтарно-захисних зон.
Тому метою даноТ роботи е аналiз рiвнiв ризику для здоров'я населення, яке проживае у зош впливу викидiв ТЕС при обфунтуванш розмiрiв саш-тарно-захисних зон.
Матерiали та методи. У рамках проведеного дослщ-ження було обрано теплову електростанцю, яка розташо-вана у Ки'Твськм областi та пра-цюе на вугiллi. Вибiр дизайну дослщжень (визначення конт-рольних точок) був обумовле-ний метеорологiчними, топо-графiчними особливостями та iнфраструктурою дослщжува-ноТ територiТ, якi значним чином можуть впливати на характер просторового розпо-дту забруднюючих речовин у приземному шарi атмосферного пов^ря та житловiИ забу-довi на вiдстанях вiд 400 м до
Таблиця 1
Характеристика контрольних точок у зон впливу ТЕС
Шифр точки Координати Географ1чна прив'язка
Широта Довгота Населений пункт В1дстань в1д джерела забруднення,м
A 50°08'12.6"Пн 30°44'56.5"С УкраТнка 388
В 50°08'07.8" Пн 30°44'14.7"С УкраТнка 770
С 50°08'49.5"Пн 30°45'03.4"С УкраТнка 1531
D 50°09'10.3"Пн 30°44'32.6"С УкраТнка 2193
E 50°09'29.0"Пн 30°44'00.7"С УкраТнка 2921
F 50°08'25.1"Пн 30°44'24.0"С УкраТнка 945
G 50°08'16.8"Пн 30°43'20.5"С УкраТнка 1892
H 50°07'30.9"Пн 30°39'07.0"С Обух1в 6909
I 50°07'05.5"Пн 30°37'49.8"С Обух1в 8550
J 50°6'29.12"Пн 30°37'39.77"С Обух1в 9032
K 50°6'9.26"Пн 30°36'56.28"С Обух1в 10049
L 50°5'11.95"Пн 30°36'25.30"С Обух1в 11333
M 50°6'37.47"Пн 30°41'16.90"С Дерев'яна 4980
X 50°06'57.9"Пн 30°41'40.0"С Дерев'яна 4274
N 50°4'43.42"Пн 30°40'30.26"С Красне Перше 8001
O 50°5'44.27"Пн 30°44'3.87"С Щербан1вка 4308
P 50°7'12.54"Пн 30°45'22.21"С Трип1лля 1600
Q 50°06'56.5"Пн 30°46'15.9"С Триптля 2577
R 50°07'29.4"Пн 30°46'44.8"С Трип1лля 2446
S 50°7'5.04"Пн 30°47'6.18"С Трип1лля 3160
Y 50°07'21.9"Пн 30°46'21.2"С Трип1лля 2136
T 50°6'59.65"Пн 30°49'5.45"С Халеп'я 5381
U 50°4'40.93"Пн 30°46'35.21"С Жук1вц1 6495
V 50°9'43.20"Пн 30°40'34.77"С Таценки 6009
W 50°10'19.2"Пн 30°43'43.6"С Плюти 4497
11000 м (табл. 1). Координати 25 контрольних точок вимiрю-вань було визначено за допо-могою GPS нав^атора та нанесено на електронну карту територм дослiдження у сере-довищi ArcMap 10.1. З метою отримання репрезентативних даних та виключення фонового забруднення атмосферного пов^ря у зош впливу ТЕС при обфунтуванш та встановленш саштарно-захисно'Т зони було проведено просторову оцЫку поширення забруднюючих ре-човин (арки дюксиду, азоту дюксиду, вуглецю оксиду, зва-жених частинок недиференцн Иованих за складом (пилу НДЗС), зважених частинок з аеродинамiчним дiаметром менше 10 мкм (ЗЧ10) у приземному шарi атмосфери на пщ-ставi даних моделювання. Для розрахунку усереднених кон-центрацiИ (1-годинних, 24-годинних, мюячних та рiчних концентрацiИ) забруднюючих речовин був використаний програмний комплекс ISC-AERMOD, до модушв якого введено метеорологiчнi даш, рельеф мiсцевостi, параметри джерел та характеристики викидiв, характеристика зем-лекористування [7].
Для розрахункiв ризику була використана загальна процедура методологи оцшки ризику для здоров'я населення (Human Health Risk Assessment), розроблена та рекомендована Агентством США з охорони довюлля та ВООЗ, яка базувалася на використанш алгоритму, розробленого ла-бораторiею якост пов^ря ДУ «1ГЗ iм. О.М. Марзеева НАМН УкраТни» [8, 9].
Результати дослiджень. На основi розрахованих рiвнiв експозицiТ (для 1-годинних, 24-годинних, мюячних та рiчних концентрацiИ) були визначеш рiвнi ризику, зумовленi забруд-ненням атмосферного повiтря викидами прюритетних забруднюючих речовин вiд вики-дiв стацiонарних джерел ТЕС. Досшдження було проведено у 25 контрольних точках на меж1 житловоТ забудови у зимовий та л^шй перюди року.
Проведенi розрахунки коефн щен^в небезпеки (на рiвнi усе-редненоТ 1-годинноТ концент-рацiТ) при прогнознш оцiнцi песимiстичного сценарiю показали, що можливий Ыгаляцм-ний вплив на здоров'я насе-
№ 3 2018 Environment & Health 46
ADVANTAGES OF THE USE OF RISK ASSESSMENT
FOR THE HEALTH OF THE POPULATION
AT THE SUBSTANTIATION OF THE SIZES
OF SANITARY-AND-PROTECTIVE ZONES
FOR THERMAL POWER OBJECTS
Turos O.I., Petrosian A.A., Maremukha T.P.,
Morhulova V. V.
State Institution «O.M. Marzevev Institute for Public Health of the NAMSU», Kyiv, Ukraine
Objective: We analyzed the levels of the risk for the health of the population, living in a zone of the impact of thermal power objects at the substantiation of the sizes of sanitary-and-protective zones. Materials and methods: For the study we chose the coal-fired thermal power plant in the Kiev region. Determination of the control points depended on the meteorological and topographic peculiarities of the studied territory that affected the character of the spatial dissemination of the pollutants in ambient air on the boundary of residential building (at the distances from 400 to 11000 m). For the calculation of averaged concentrations (annual, monthly, daily) we used the ISC-AERMOD software complex. The calculation of risk criteria was carried out according to adopted procedure of risk assessment, recommended by the US Environmental Protection Agency and the World Health Organization. Results: The inhomogenity of the spatial pollution of ambient air of the TEP on the boundary of residential building from the emissions of the foreground pollutants (sulfur dioxide; nitrogen dioxide; carbon oxide; dust, undifferentiated by the composition (DUC); PM10) is demonstrated. The levels of non-carcinogenic risk for the health of the popula-
tion (at daily exposure) were established to be exceeded only for dust, undifferentiated by the composition (DUC) and PM10 (HQ=1.1 _ 2.5). Additional calculations of the levels of the individual risk of the death of PM10 were performed. Those levels fluctuated at studied territories: IRM = 3,6x10-5_ 7,7x10-4 and were inadmissible for the residence of the population in 17 control points. Obtained results confirm a necessity for the monitoring investigations for PM10 and PM25 in atmospheric surface layer in a zone of the impact of TPP in order to develop the environmental protective and preventive measures at the substantiation of the sizes of sanitary-and-protective zones. Conclusions: Performed investigations prove «a hypothesis» on the correlation between long (chronic) exposure of the population with fine dust at spatial dissemination for long distances (over 4000 m) and probability of additional mortality. It requires the substantiation at the determination of sanitary-and-protective zones for thermal power objects, taking into account a specificity of spatial dissemination of the pollutants in the atmospheric surface layer, stipulated by the meteorological and topographic peculiarities of studied territory. As to the planning of measures for the reduction of risk levels in this case, they should be based on the results of more thorough evaluation of different aspects of existing problems and determination of the degree of their priority on the basis of the «ben-efit-harm» analysis.
Keywords: air quality, public health, risk assessment, thermal power objects, sanitary protection zone/
лення, характерний (HQ>1) у контрольних точках (КТ) для пилу НДЗС - КТ T (HQ=4,3); КТ G (HQ=4,0); КТ F (HQ=3,8); КТ A (HQ=3,7); КТ U (HQ=2,04); КТ B (HQ=2,1); КТ E (HQ=1,7); КТ C (HQ=1,4); КТ D (HQ=1,4); ЗЧ10-вщсутнють критерпв оцшки якост пов^ря не дала змогу оцшити вплив на здоров'я населення за визначений перюд усереднення (1 година); шших хiмiчних сполук, шдекси небезпеки, яких визна-чаються у межах допустимих рiвнiв (HQ<1). Слщ зауважити, що шдекси небезпеки у контрольних точках, де спостер^ гаються перевищення допу-стимих рiвнiв вщ вищд^в пилу НДЗС, майже однаковi при оцшках впливу ТЕС у л^шй та зимовий перюди.
Перевищення визначено у м. УкраТнка та селах Таценки i Плюти. Якщо у контрольних точках (А-G), як розташоваш у м. УкраТнка на вщстанях вщ 388 м до 2921 м (найближчi до об'екта дослщження), висою рiвнi забруднення зумовлеш переважно функцюнуванням золовщвалу; у селах Таценки i Плюти (контрольш точки V, W
на вщстанях понад 4000 м) - в основному за рахунок функ-цюнування само'Т ТЕС, що зумовлено висотою джерел викид^в та високою температурою виходу газопов^ряноТ сумшк
На наступному етат проведен розрахунки неканцероген-них ризиюв для здоров'я насе-лення при оцшц гострих шга-ляцмних впливiв (на рiвнi усе-реднено'Т добово'Т концентраций показали, що перевищення допустимого рiвня ризику (HQ>1), спостертаеться у таких контрольних точках (КТ) для пилу НДЗС (табл. 2): КТ A (HQ=1,5); КТ V (HQ=1,2); ЗЧ10: КТ A (HQ=2,5); КТ V (HQ=2,0); КТ F (зима - HQ=1,2; лто -HQ=1,3); КТ G (HQ=1,1); шших хiмiчних сполук у межах допустимих рiвнiв (HQ<1).
Слщ зазначити, що при порiвняннi усереднених добо-вих концентрацм пилу НДЗС з втизняними та мiжнародними ппешчними критерiями оцшки якост атмосферного пов^ря (рекомендованих штегрова-ною шформацмною системою про ризики Агентства США з охорони довюлля за добовий
перюд усереднення), то розрахунки ризику проводилися за бшьш «жорстким» ппешчним нормативом (150 мкг/м3 або 0,15 мг/м3). Перевищення допустимого рiвня ризику були характеры для умов проживан-ня населення м. УкраТнка I с. Таценки та характеризуются неоднорщнютю просторо-вого розподшу пилу НДЗС та ЗЧ10 на рiзних вiдстанях.
Оцiнка хрошчного шгаляцм-ного впливу на здоров'я люди-ни протягом життя прюритезо-ваних забруднюючих речовин (на рiвнi усередненоТ рiчноТ концентрацiТ) у 25 контрольних точках показала, що коефМ-енти небезпеки не переви-щують допустимий рiвень (HQ<1), ризик для здоров'я експонованого населення -мЫмальний.
Проведет монiторинговi та епщемюлопчш дослiдження у багатьох краТнах св^ свiдчать, що численнi негативнi ефекти для здоров'я, у тому числ1 захворювання та смерть через рестраторну та серцево-судинну патологю, спричи-няються саме забрудненням атмосферного пов^ря зваже-
47 Environment & Health №3 2018
ними частинками з аеродина-мiчним дiаметром менше 10 мкм [10]. На жаль, в УкраТы мошторинг за зваженими частинками (ЗЧ10, ЗЧ2.5) не проводиться жодним суб'ектом мони торингу. Згiдно зi звiтом Global Air 2018 забруднення пов^ря ЗЧ10, ЗЧ2.5 посiдае шосте мiсце серед факторiв ризику ранньоТ' смертностi, а юльюсть перед-часних смертей у результат!
Тхнього впливу становить 4,1 млн. на рк в усьому свт [6]. Вiдповiдно до наявних оцшок у глобальному масштабi на раху-нок впливу Зч вiдносять близь-ко 3% смертей через кардю-пульмонарну патологiю та 5% випадюв смертей - через рак легешв. В бвропейському регiонi ВООЗ ця частка у рiзних субрегiонах становить вщ 1% до 5% [11]. Вщповщно до
Таблиця 2
Неканцерогенний ризик для здоров'я населення у контрольних точках при оцшках гострого шгаляцшного впливу (пилу НДЗС та ЗЧ10)
Контрольна точка Неканцероген-ний ризик (пил НДЗС) Допустимий ризик (HQ<1) Неканцероген-ний ризик (ЗЧ10) Допустимий ризик (HQ<1)
Л1то Зима Л1то Зима
м. УкраТнка
А 1,51 1,51 перевищують 2,49 2,49 перевищують
B 0,47 0,40 не перевищують 0,77 0,66 не перевищують
C 0,37 0,34 0,61 0,56
D 0,23 0,29 0,37 0,48
E 0,41 0,44 0,68 0,73
F 0,81 0,72 1,34 1,19 перевищують
G 0,66 0,65 1,09 1,08
м. Обух1в
H 0,16 0,19 не перевищують 0,27 0,32 не перевищують
I 0,09 0,16 0,15 0,26
J 0,10 0,16 0,16 0,27
K 0,09 0,15 0,15 0,25
L 0,07 0,12 0,12 0,19
с. Дерев'яне
M 0,14 0,18 не перевищують 0,24 0,30 не перевищують
X 0,19 0,20 0,20 0,34
с. Красне Перше
N 0,12 0,19 не перевищують 0,20 0,32 не перевищують
с. Щербан1вка
O 0,25 0,30 не перевищують 0,42 0,49 не перевищують
с. Триптля
P 0,35 0,54 не перевищують 0,58 0,90 не перевищують
Q 0,18 0,27 0,29 0,44
R 0,27 0,34 0,45 0,56
S 0,26 0,38 0,42 0,63
Y 0,44 0,54 0,72 0,90
с. Халеп'я
T 0,15 0,23 не перевищують 0,25 0,39 не перевищують
с. Жук1вц1
U 0,12 0,17 не перевищують 0,20 0,29 не перевищують
с. Таценки
V 1,21 1,19 перевищують 2,0 1,96 перевищують
с. Плюти
W 0,46 0,51 не перевищують 0,76 0,84 не перевищують
дослiджень, проведених Аме-риканським Протираковим то-вариством (ACS) (Pope et al., 2002) та Гарвардським ушвер-ситетом у рамках дослщження «Шiсть мiст» (Dockery et al., 1993; Pope et al., 1995; HEI, 2000; Pope et al., 2002, Jerrett, 2005), повщомляеться про взаемозв'язок мiж довготрива-лою експозищею дрiбнодис-персного пилу та додатковою вiдворотною смертнiстю [12].
Аналiзуючи вищевикладене, ми провели додатковi дослщження щодо оцiнок впливу дрiбнодис-персного пилу (ЗЧ10) на здоров'я експонованого населення, обу-мовленого впливом вищд^в ста-цiонарних джерел ТЕС як основного джерела Тх утворення в атмосферному пов^рк Це пояснюеться насамперед утво-ренням у результат фотохiмiчних реакцiИ аерозолю (висою темпе-ратури виходу газопов^ряноТ сумiшi), якi можуть перебувати у нижых шарах атмосфери понад 20 дб та поширюватися на знач-нi вiдстанi. Розрахунки показали, що рiвнi iндивiдуального ризику смертi (IRM) для ЗЧ10у контроль-них точках коливаються у таких межах:
□ м. Обухiв КТ H-L - IRM = 3,6x10-5 _ 8,2x10-5;
□ с. Дерев'яне КТ M, X - IRM = 6,1x10-5 _ 7,3x10-5;
□ с. Халеп'я КТ Т - IRM = 9,5x10-5.
Таю рiвнi ризику вщповщають зонi умовно прийнятного (допустимого) ризику. Саме на цьому рiвнi встановлено бшь-шiсть зарубiжних та рекомен-дованих мiжнародними оргаш-зацiями гiгiенiчних нормативiв для населення загалом. Рiвнi прийнятного ризику тдлягають постiИному контролю. У деяких випадках за таких рiвнiв ризику можуть проводитися додатков1 заходи щодо Тх зниження. Таю рiвнi ризику характеризуються як недопустимi для населення:
□ м. УкраТнка КТ А-G - IRM = 1,1x10-4 _ 7,7x10-4;
□ с. Красне Перше КТ N -IRM = 1,3x10-4;
□ с. Щербанiвка КТ O - IRM = 1,8x10-4;
□ с. Триптля КТ P-S, Y - IRM = 6,0x10-5 ч 1,4 _10-4;
□ с. Таценки КТ V 5 1x10-4;
'□ с. Жуювц КТ U -2,3x10-4;
□ с. Плюти КТ W -2,2x10-4.
Отриманi результати
IRM IRM IRM
пщ-
№ 3 2018 Environment & Health 48
тверджують необхiднiсть про-ведення монiторингових до-слiджень ЗЧ10 та ЗЧ25 у приземному шарi атмосфери навколо ТЕС, у зв'язку з тим, що наслщки впливу довготри-валоТ експозицп на здоров'я населення вищ^ нiж короткот-ривалi, що також потребуе роз-робки природоохоронних та профiлактичних заходiв при обГрунтуванн розмiрiв СЗЗ.
Висновки
Рiвнi неканцерогенного ризику для здоров'я населення (при добовому впливi), перевищують допустимi рiвнi лише для пилу НДЗС та ЗЧ10 (HQ=1,1_2,5). Проте виконаш додатковi роз-рахунки рiвнiв iндивiдуального ризику смертi через викиди ЗЧ10 на дослiджуваних терито-рiях коливаються у межах 3,6х10-5 _7,7х10-4 та е недопу-стимими для проживання населення у 17 контрольних точках. Таким чином, проведен дослщ-ження пщтверджують «ппоте-зу» щодо взаемозв'язку мiж довготривалою (хрошчною) експозицiею населення дрiбно-дисперсним пилом пщ час про-сторового поширення забруд-нення на великi вщсташ (понад 4000 м) та ймовiрнiстю додат-ковоТ вiдворотноí смертностi. Це, у свою чергу, потребуе нау-кового обГрунтування щодо встановлення розмiрiв СЗЗ для ТЕО, враховуючи специфку просторового поширення за-бруднюючих речовин у приземному шарi атмосфери, зумов-леною метеоролопчними та топографiчними особливостя-ми дослщжуваноТ' територií. При цьому планування заходiв щодо зниження рiвнiв ризику мае базуватися на результатах бтьш поглибленоТ оцiнки рiз-них аспектiв юнуючих територ^ альних проблем та встановлен-нi ступеня Тх прюритетност на пiдставi аналiзу «користь -шкода».
Л1ТЕРАТУРА
1. Динамiка i структура виробництва електроенерги в Украíнi у 2016 роцк Режим доступу: https://vse.energy/ docs/power-generation-2016.pdf.
2. Directive 2010/75/EU on industrial emissions (integrated pollution prevention and control). URL : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/ EN/TXT/?uri=celex%3A32010L0 075
3. Directive 2001/80/EC on the limitation of emissions of certain pollutants into the air from large combustion plants. URL : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A 32001L0080
4. Енергетична стратепя УкраТни на перюд до 2035 року «Безпека, енергоефективнють, конкурентоспроможнють». Режим доступу : http://mpe. kmu.gov. ua/minugol/control/pu blish/article?art_id= 245234085
5. Emissions of air pollutants from large combustion plants. URL : https://www.eea. europa.eu/data-and-maps/indi-cators/emissions-of-air-pollu-tants-from/assessment-1
6. State of Global Air 2018 : special report / Health Effects Institute. - Boston, MA, 2018. -24 p.
7. Proposed guidance for air dispersion modeling. RFP #SSB-034875 / Ontario Ministry of the Environment. Toronto, 2003. 98 p.
8. Human health risk assessment. URL : https://www.epa. gov/risk/human-health-risk-assessment
9. Турос О.1. Ппена пов^ря / О.1. Турос, А.А. Петросян,
Л.1. Михша //Досвд та пер-спективи наукового супроводу проблем ппен1чно}' науки та практики: зб. наук. пр. К, 2011. С.133-149.
10. Health risks of air pollution in Europe - HRAPIE : technical report / WHO Regional Office for Europe. Copenhagen, 2014.
65 p.
11. Environment and Human Health : Joint EEA-JRS report / European Environment Agency. Copenhagen, 2013. 112 p.
12. Review of evidence on health aspects of air pollution - REVIHAAP : technical report / WHO Regional Office for Europe. Copenhagen, 2013. 302 p.
REFERENCES
1. Dynamika i struktura vyrob-nytstva elektroenerhii v Ukraini u 2016 rotsi [Dynamics and Structure of Energy Production in Ukraine in 2016]. URL : https://vse.energy/docs/power-generation-2016.pdf
(in Ukrainian).
2. Directive 2010/75/EU on Industrial Emissions (Integrated Pollution Prevention and Control). URL : https://eur-
lex.europa.eu/legal-
content/EN/TXT/?uri=celex%3A
32010L0075
3. Directive 2001/80/EC on the Limitation of Emissions of Certain Pollutants into the Air from Large Combustion Plants. URL : https://eur-lex.europa. eu/legal-content/EN/TXT/?uri =celex%3A32001L0080
4. Enerhetychna stratehiia Ukrainy na period do 2035 roku «Bezpeka, enerhoefektyvnist, konkurentospromozhnist» [Energetic Strategy of Ukraine for the Period up to 2035 «Safety, Energy Efficiency, Competitiveness»]. URL : http://mpe.kmu.gov.ua/minu-gol/control/publish/article?artj d=245234085
(in Ukrainian).
5. Emissions of Air Pollutants from Large Combustion Plants. URL : https://www.eea. europa.eu/data-and-maps/indi-cators/emissions-of-air-pollu-tants-from/assessment-1
6. State of Global Air 2018 : Special Report / Health Effects Institute. Boston, MA ; 2018 : 24 p.
7. Proposed Guidance for Air Dispersion Modeling. RFP #SSB-034875 / Ontario Ministry of the Environment. Toronto ; 2003 : 98 p.
8. Human Health Risk Assessment. URL : https://www.epa.gov/risk/huma n-health-risk-assessment
9. Turos O.I., Petrocian A.A. and Mykhina L.I. Hihiiena povitria [Air Hygiene]. In : Dosvid ta per-spektyvy naukovoho suprovodu problem hihiienichnoi nauky ta praktyky: zbirnyk [Experience and Prospects of the the Scientific Support of the Problems in the Hygienic Science and Practice: Collection]. Kyiv ; 2011 : 133149 (in Ukrainian).
10. Health Risks of Air Pollution in Europe - HRAPIE : Technical Report. Copenhagen : WHO Regional Office for Europe ; 2014 : 65 p.
11. Environment and Human Health : Joint EEA-JRS Report / European Environment Agency. Copenhagen ;
2013:112 p.
12. Review of Evidence on Health Aspects of Air Pollution -REVIHAAP : Technical Report. Copenhagen : WHO Regional Office for Europe ;
2013: 302 p.
HagiMwno go pegaK^'i 27.05.2018
49 Environment & Health №3 2018
