CC BY
41
Ключевые слова: методический поход, железнодорожный туризм, стратегия развития железнодорожного туризма, пассажирооборот.
Summary. A methodical hike is in-process considered to forming strategists of development of railway tourism on the railways of Ukraine. The necessity of development of additional service business is shown on the ferrous road. The necessity of development of the stages of organization and development of railway tourism is represented for Ukraine.
Keywords, methodical hike, railway tourism, strategy of development of railway tourism, рassenger turnover
Рецензент д. е. н., професор ХНЕУ Украгнсъка Л. О.
Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
УДК 656.025.4:338.47
АДРЕСНА В1ДПОВ1ДАЛЬШСТЬ ГОСПОДАРСТВ ЗА ЯК1СТЬ ЕКСПЛУАТАЦШНО1 РОБОТИ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ
ЗАЛ1ЗНИЦЬ
Ейтутхс Г.Д., д.е.н. (Швденно-SaxidHa 3mi3HUця),
AHdpieHKO М.М., к.е.н. ДЕТУТ), Ейтут^с Г.Д., провiдний економ^т (Укрзал1зниця)
Розглянутi методичт тдходи адресноi в1дпов1далъност1 структурних тдроздше та господарств .залгзницъ в умовах ix реформування.
Ключовi слова: як1сть перевезень, показники якостi, адресна вiдповiдaльнiсть, економiчний
ефект.
Постановка проблеми. На даний час залiзничний транспорт перебувае на порозi трансформацшних процеав, пов'язаних зi змшами оргашзацшних структур управлшня та форми власносп, з появою нових суб'екпв транспортного ринку, формуванням нових функцш i напрямiв роботи транспортних компанш. Розвиток конкурентного ринку вантажних залiзничних перевезень, штегращя залiзниць Укра!ни в £вразшську транспортну систему i зростання мiжнародного транзиту вантажних перевезень через територш нашо! кра!ни вимагають тдвищення якосп послуг, що надаються [4].
Анал1з останнгх до^джень i публшацш. Проте яшсть - поняття неоднорiдне. У промисловосп прийнято видiляти виробничу i споживчу якiсть. Перша характеризуе оптимальнiсть створення внутрiшнiх
технологiчних процесiв пiдприемства-виробника. У шдвищенш виробничо! якостi клiент защкавлений опосередковано (його зростання, як правило, веде до зниження собiвартостi готово! продукцп). Друге - здатнiсть готово! продукцп вiдповiдати своему призначенню. У шдвищенш споживчо! якостi клiент защкавлений
найбезпосередшшим чином, осшльки воно дозволяе йому використовувати придбану продукщю за призначенням з максимальною вщдачею [1].
ВидЫення невиршених частин загальног проблеми. Стосовно роботи залiзничного транспорту в сферi вантажних перевезень до виробничого належить якiсть як техшчних засобiв (надiйнiсть, ремонтопридатнiсть тощо), так i експлуатацiйно! роботи (продуктивнiсть техшчних засобiв, час виконання повного перевiзного циклу тощо); до споживчого - яшсть транспортного обслуговування (термiновiсть доставки, збереження вантажу, що перевозиться, рштшчшсть поставок, повнота задоволення попиту на перевезення, комплекснiсть обслуговування тощо).
До недавнього часу при управлшш яшстю на залiзничному транспортi увага придмлася переважно пiдвищенню виробничого аспекту якосп, тому основнi результати були досягнул саме в цьому. Однак така стратепя носить одностороннiй характер, i в рамках iснуючих технiки i технологi! властива !й група показнишв не може полiпшуватися несшнченно.
© Ейтупс Г.Д., Андрieнко М.М., Ейтупс Г.Д.
Мета статтi. Аналiз показнишв, що безпосередньо вщображають iнтереси споживачiв, в останнi роки виявляе !хню значну нестабiльнiсть. Незважаючи на те, що за рядком показнишв (перш за все, за комплексшстю обслуговування i збереження вантаж1в) спостерiгаеться деяке полiпшення, в цшому можна зробити висновок про необхщшсть системних, цiлеспрямованих управлiнських впливiв у даному напрямку.
При цьому первинною е проблема розвитку методологи управлшня яшстю транспортно! продукцп.
Виклад основного матерiалу
Нематерiальний характер транспортно! послуги, вiдсутнiсть наявних к1льк1сних параметрiв не сприяють чiткiй оцiнцi якостi перевезення. Це диктуе необхiднiсть застосовувати комплексний тдхвд до оцiнки якостi транспортного обслуговування, через те, що окремi яшсш показники не несуть пе! вичерпно! шформацп про перевезення, яку може представити тiльки !х сукупшсть.
Управлiння як1стю продукцп на залiзничному транспортi iстотно вiдрiзняються вiд управлшня яшстю в шших галузях i вимагае особливо! методологи. Таке управлшня повинно будуватися на поеднаннi комплексно! та адресно! оцшки.
Як1сть транспортно! продукцп прийнято на залiзничному транспорта роздiляти на групи [2]:
- транспортна забезпеченiсть та доступнiсть територш;
- експлуатацiйна робота;
- транспортне обслуговування користувачiв.
Покращення якостi транспортно! забезпеченосп та доступностi
територiй сприяе будiвництву об'ектiв iнфраструктури, що потребуе значних капiтальних внеск1в i здшснюеться при жорсткому стратегiчному регулюваннi, як з боку залiзницi, так i з боку держави.
До експлуатацшно! вiдносять всю роботу залiзничного транспорту, пов'язану з основною перевiзно! дiяльнiстю, а також вантажну, комерцiйну, пасажирську та технiчну роботу станцiй, утримання, ремонт i технiчне обслуговування рухомого складу та постшних пристро!в.
Як1сть експлуатацшно! роботи формують структурш пiдроздiли: локомотивне депо, вагонне депо, дистанщя коли, дистанщя
електропостачання, дистанцiя сигналiзащ! та зв'язку тощо. (рис.1).
Показники якосп експлуатацшно! (технолопчно!) роботи вiдображають, перш за все, ефектившсть використання рухомого складу. Для комплексного облшу показники якосп експлуатацшно! роботи необхiдно диференщювати на:
- показники якостi використання рухомого складу;
- показники якосп ремонту (утримання) рухомого складу та шфраструктури.
Оцiнкою рiвня якостi експлуатацшно! роботи можуть стати показники якосп, що визначаються сшввщношенням !х фактичного до базового (звггному) або нормативного значення.
З метою тдвищення ефективностi перевiзного процесу автороми пропонуеться порядок, що регламентуе вщносини структурних пiдроздiлiв iз суб'ектами господарсько! дiяльностi та !х адресну вщповщальшсть за як1сть обслуговування конкретного об'екта, використання рухомого складу, а також незабезпечення нормативiв графiка руху по!здiв та iншi збо! в робот [6].
Вiдносини суб'ектiв господарювання та його структурних пiдроздiлiв здшснюються на основi договорiв, в яких одночасно повиннi бути визначенi мехашзми як формування доходiв, так i адресно! вiдповiдальностi за як1сть виконаних робп.
Доходи, як1 припадають структурним пiдроздiлам за обслуговування iнфраструктури i забезпечення перевiзного процесу з урахуванням якостi виконаних робiт, пропонуеться визначати наступним чином:
- доходи дистанцш колi!, електропостачання, сигналiзацi! та зв'язку, будiвельно-монтажних робп та цивiльних споруд розраховувати за формулою:
Д =|£СК,+^с'то -^о]-КЯ ±£ДЕ , (1) де С1км ■ N1КМ + Сто ■ NТo - сУмаPнi витрати по
обслуговуванню iнфраструктури /'
структурного тдроздшу;
С1км ■ N \м - сУмаPнi витрати по
обслуговуванню дшьнищ колi! / структурного тдроздшу;
С'то - N 'то - сумарш витрати по
обслуговуванню техшчних одиниць дiльницi / структурного шдрозд^;
С1км - собiвартiсть обслуговування одного
• .. . го
шлометра колil 1 — структурного тдроздшу;
Рухомий складу
Вагонне господарство (вагонш депо) Локомотивне господарство (локомотивш депо)
Постшш пристроТ 1нфраструктури
Господарство колп (дистанци колп) Господарство автоматики I телемехашки (дистанци сигнал1зац11 I зв'язку)
Господарство електрифкацп та електропостачання (дистанци енергопостачання) Господарство цившьних споруд (дистанци цившьних споруд)
Рисунок 1 - Схема формування якостг експлуатацшно!роботи
N1 - протяжшсть дiльницi колi!, яка обслуговуеться Iм структурним пiдроздiлом;
С'ТО - собiвартiсть технiчно! одиницi
обслуговування Iм структурним пiдроздiлом;
ТО
к!льк!сть техшчних одиниць, як!
N
обслуговуються Iм структурним п!дрозд!лом; КЯ - коефщент якост! утримання iнфраструктури:
N
КЯ = 0,5
1 + -
бн
N.
(2)
де N бн, N бф - бальшсть утримання
iнфраструктури Iм структурним шдроздшом, в!дпов!дно нормативна i фактична;
X АЕг - сукупн! економiчний ефект (+) ввд
затримки або прискорення руху по!зд!в.
Доходи локомотивних депо
розраховуються за формулою:
ДТ = X Сбс • Qф • К'тя + X Сбр • N рем ± X АЕТ , (3)
де Сбс - базова собiвартiсть 10 ткм брутто; Qф - фактичний вантажооб^ ткм бруто;
КТЯ - коефщент якосп експлуатацiйно! дiяльностi I— локомотивного депо.
К'Тя — 0,5
1 + -
Ег
Е
лф
(4)
де
Е., Е„
лф - продуктившсть локомотива, ткм
брутто, I— локомотивного депо, вщповщно планова i фактична;
Сбр - базова собiвартiсть вiдповiдного ремонту
та обслуговування локомотива;
N рем - фактичний обсяг ремонту та
обслуговування локомотивiв;
± Е ДЕТ - сукупнi економiчний ефект (±)
вiд затримки або прискорення руху по!здiв.
Доходи вантажного вагонного депо розраховуються за формулою:
ДВ — Е С* - N „р - К'ВЯ + Е Сбр - N рем ± Е ДЕ В
(5)
де Сбс - базова собiвартiсть одного прослщувавшого через / — ПТО вантажного вагона;
N..
к1льк1сть прослщувавших i оброблених
вантажних вагонiв I — ПТО;
К'ВЯ - коефщент якостi експлуатацiйно!
дiяльностi I — вантажного вагонного депо;
К'ВЯ — 0,5
1+
Е
Е
(6)
де Ев„, Евф - продуктившсть вантажного вагона, ткм нетто, I 22 вантажного вагонного депо; Сбр - базова собiвартiсть вiдповiдного ремонту вантажного вагону;
N.
- факточний обсяг ремонту вантажних
рем
вагошв;
± Е ДЕВ - сукупш економiчний ефект( ±) вщ
затримки або прискорення руху по!здiв.
Доходи вантажно! станцi! розраховуеться по формула
Два — [ЕСнбс - Nя + с:: - Nвив ]- КВСЯ ± Е ДЕ
(7)
де
Сн
^бс
базова собiвартiсть одного
навантаженого вагону на I— вантажно! станцil;
N. - шльшсть навантажених вагонiв на
вантажно! станцi!;
Свив г
бс - базова собiвартiсть одного вивантаженого вагону на /- вантажно! станцп;
N
вив
- кшькють вивантажених вагошв на
г— вантажно! станци;
К'ВСЯ - коефiцiент якостi дiяльностi I-
вантажно! станцi!.
КВСЯ — 0,5
г
1 +
(8)
де гвн, гвф - середнш простiй пiд вантажними операцiями на I- вантажно! станцп;
± ДЕВС - сукупш економiчний ефект
(±) вщ затримки або прискорення технологи роботи вантажно! станцп.
Розрахунки доходiв iнших структурних пiдроздiлiв з урахуванням якостi виконаних робiт здiйснюються аналопчним порядком, враховуючи специфiку !х дiяльностi.
Для того, щоб реально оцшити результати дiяльностi структурних пiдроздiлiв необхщно оцiнити економiчнi наслiдки у фшансовий результат суб'екта господарювання (Укрзалiзницi, залiзницi, регiонально! дирекцi! залiзничних перевезень).
Економiчнi наслщки, викликанi незадовiльною як1стю, можна роздшити на наступнi групи:
- втрати доходiв;
- економiчний збиток вщ транспортних
пригод;
- економiчнi втрати вщ погiршення якостi експлуатацiйно! роботи;
- витрати майбутшх перiодiв.
Втрати доход!в можуть виникнути в результатi переходу вантажовласнишв i пасажирiв на !нш! види транспорту або в !нш! транспортш компанi!, а також незабезпечення перевiзного процесу компанiй-операторiв через дефiцит пров!зно! i пропускно! можливостей iнфраструктури.
При неефективному використанш рухомого складу можуть виникнути ситуацп, коли перевiзний процес не буде забезпечений ним вщповщно до заявок, що також скорочуе доходну базу суб'екта господарсько! д!яльносп.
Економ!чний збиток в!д транспортних пригод можна розд!лити:
- прямий - витрати, пов'язаш з вiдновленням нормального руху по!зд!в i наслiдками порушень безпеки !хнього руху;
- непрямий - витрати майбутнiх перiодiв, як включають в себе о6ов'язков! платежа на користь !нших ос!6 i постраждалих працiвникiв.
Для визначення економiчних втрат в!д випадк1в порушення безпеки руху по!зд!в необхiдно на р!вш Укрзалiзницi розробити «Методику за розрахунком збитк1в в!д транспортних пригод та шших под!й, пов'язаних з порушенням правил безпеки руху та експлуатацп залiзничного транспорту».
Випадки порушення безпеки можуть вiдбуватися з вини як перевiзника, так i власника шфраструктури, а також при форсмажорних обставин (терористичш акти, нездоланнi сили природи тощо).
Кр!м прямих фшансових втрат, зумовлених вибуттям рухомого складу, виплатою компенсацiй за заподiяну шкоду ф!зичним та юридичним особам, суб'ект господарсько! д!яльност! несе втрати, пов'язаш з! зростанням експлуатацiйних витрат. Зокрема, перерви у рус! по!зд!в попршують як1сн! показники використання рухомого складу, що негативно позначаеться на експлуатацiйних витратах. Погiршення такого показника, як виконання графiка руху по!зд!в, веде як до збшьшення експлуатацiйних витрат, так i до скорочення доход!в у майбутшх перюдах через невиконання в строк зобов'язань з доставки вантаж1в i пасажирiв. Ц! обставини безпосередньо впливають на конкурентоспроможн!сть ! конкурентний статус суб'екта господарсько! д!яльност!.
Втрати, що мають м!сце при порушенш безпеки, можна розд!лити на три групи:
- матергальнг - витрати матер!ал!в на в!дновлення пошкоджених кол!й, рухомого складу, пристро!в сигнал!зацп та зв'язку тощо;
- трудовI - витрати прац! на вщновлення пошкоджених кол!й, рухомого складу пристро!в сигнал!зац!! та зв'язку тощо;
- фiнансовi - скорочення прибутку в порiвняннi з плановою величиною.
Негативними факторами, що впливають на яшсть експлуатацшно! роботи структурного тдроздшу i господарства, е ввдмови техшчних засобiв.
Кiлькiсть вiдмов технiчних засобiв визначаеться вiдповiдно до 1нструктивно! вказiвки про порядок облiку i звггаосп транспортних подiй на залiзницях, яку затверджено згiдно наказом з УЗ № 269 Ц ввд 23.10.03р.
При розрахунку економiчних втрат вщ погiршення якостi експлуатацiйноï роботи необхщно для кожного структурного пiдроздiлу впровадити розрахунок економiчних втрат, що виникають внаслiдок вiдмов технiчних засобiв.
^iM затримок поïздiв, що виникають через вщмови технiчних засобiв, на залiзницях Украïни ведеться облiк виконання графжа руху пасажирських, примiських та вантажних поïздiв
• 1 • № ЦД - ЦЧУ
згiдно з 1нструкщею № --, затверд. -
0024
наказом 377 Ц вщ 30.12.99р. При цьому затримки поïздiв вiдносяться на шдроздши, виходячи з причин затримки i виконаного графжа руху поïздiв.
Достовiрне вiднесення затримок поïздiв з рiзних причин на вiдповiднi структурнi шдроздши дозволяе реально ощнювати економiчнi втрати, що виникають як вш попршення якостi експлуатацiйноï роботи, так i вш вiдмов технiчних засобiв, браку в робот i через транспортш пригоди, а також дозволяе виявляти причини невиконання показнишв якостi [3] .
У групу показник1в, що характеризують як1сть використання рухомого складу, ^м традицiйних показник1в, пропонуеться включити затримки (в по1'здо-годинах) поïздiв з вини структурних подроздiлiв i вiдповiдних господарств.
Наприклад, до причин запiзнення поïздiв з вини господарства перевезень вшносяться:
- несвоечасш формування складiв поïздiв та шдготовка по1'здних документiв працiвниками залiзничних станцiй;
- не приймання поïздiв залiзничними станцiями, якщо вони вщбулися з вини 1'х працiвникiв;
- неправильне регулювання руху поïздiв диспетчерами;
- незабезпечення надсилання локомотивiв та бригад пiд сформованi склади при наявностi 1'х у вщповщносп зi змiнним планом роботи;
- неправильне користування технiчними засобами управлiння перевезеннями, у т.ч. пристроями СЦБ.
Якщо диспетчер не вщобразив у графiках виконаного руху по!здiв
конкретнi причини затримок по!здiв, то час !хнього затзнення вiдноситься на господарство перевезень.
Економiчнi втрати, пов'язаш з вiдмовою технiчних засобiв, можна
розрахувати, помноживши затримки (в по!здо-годинах) вантажних, пасажирських i примюьких по!здiв на вiдповiдну видаткову ставку на 1 по!здо. - год.
Авторами [1, 2] пропонуеться наступна класифжащя ввдмов за категорiями в залежносп вiд !х наслiдкiв:
- I категоргя - ввдмови, що приводять до затримки пасажирського або примюького по!зда на 6 хв. i бiльше, вантажного по!зда на перегош (станцi!) - на 1 год. i бiльше або до порушення безпеки руху в по!знiй або маневрово! роботi (вiдповiдно до дiючих нормативних докуменпв);
- II категоргя - ввдмови, що приводять до затримки вантажного по!зда на перегонi (станцп) вщ 6 хв. до 1 год. або до попршення експлуатацшних показник1в, виключаючи затримки по!здiв, пов'язаш з ввдмов I категорi!;
- III категоргя - вщмови, яш не мають наслiдкiв, що вщносяться до вiдмов категорiй.
Для облжу даних вiдмов необхiдно розробити вщповщну програму систем управлiння в рамках автоматизованих систем управлшня галузевих шдроздшв.
Висновки. При розробцi методики адресно! ввдповвдальносп вiдповiдного господарства результати свое! дiяльностi щодо забезпечення якостi експлуатацшно! роботи необхщно використовувати тiльки п показники iз статистично! звiтностi суб'екта господарсько! дiяльностi, як1 безпосередньо потрапляють в зону вiдповiдальностi даного господарства i не дублюються iншими показниками.
Реалiзацiя адресно! вiдповiдальностi господарств за яшсть експлуатацiйно! роботи в нових умовах господарювання сприяе зниженню шлькосп браков у роботi, скорочення експлуатацшних витрат, пiдвищенню доходiв i актуалiзуе систему мотивацi! структурних пiдроздiлiв за кшцевий результат !х дiяльностi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Соколов Ю.И. Методические основы управления качеством транспортного обслуживания грузовладельцев/ Ю.И. Соколов // Экономика железных дорог, М.: ЗАО «МЦФЭР», 2008. - № 7. - С. 24 - 33.
2. Шкуркина Л.В. Управление качеством эксплуатационной работы в условиях реализации антикризисных мер / Л.В. Шкуркина, Е.А. Маскаева// Экономика железных дорог, М.: ЗАО «МЦФЭР», 2009. - № 6. - С. 51 - 59.
3. Ейтупс Г.Д. Мехашзм управлшня шдприемствами залiзничного транспорту Укра!ни з урахуванням репональних умов / Г.Д. Ейтупс// Залiзничний транспорт Укра!ни - 2006. - №3. - С. 18 - 21.
4. Ейтупс Г.Д. Реформування залiзничного транспорту Укра!ни - один iз можливих шляхiв пiдвищення ефективностi його функцюнування в сучасних економiчних умовах / Г.Д.Ейтупс, Н.М. Кудрицька. // Економкт - 2008.
- №5. - С. 39 - 41.
5. Ейтупс Г.Д. Репональне шдприемство
- основна ланка утримання та обслуговування шфраструктури залiзниць Укра!ни / Г.Д. Ейтупс// Економют - 2008. - № 8. - С. 48 - 49.
6. Державне шдприемство «Украшсьш залiзницi» та вщносини з суб'ектами господарювання / Г.Д. Ейтупс// Залiзничний транспорт Укра!ни - 2009. - № 3. - С.28 - 30.
Аннотация. В статье рассмотрены методические подходы определения адресной ответственности структурных подразделений и хозяйств железных дорог в условиях их реформирования.
Ключевые слова: качество перевозок, показатели качества, адресная ответственность, экономический эффект.
Summary. In the article methodical approaches of determination of address responsibility of structural subdivisions and economies of railways are considered in the conditions of their reformation.
Keywords, quality of transportations, indexes of quality, address responsibility, economic effect.
Експертредакцшног колегПк.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
