CC BY
25Нeiзвeстна О.В., Касьян О.В. Адаптащя ¡шжнародного досвщу кредитування сiльськогосподарських пiдприeмств до умов Украши
УДК 336.77 Нeiзвeстна О.В.,
к.е.н., доцент, КрЕ1 ДВНЗ «КрНУ»
Касьян О.В.,
студентка, КрЕ1 ДВНЗ «КрНУ»
АДАПТАЦ1Я М1ЖНАРОДНОГО ДОСВ1ДУ КРЕДИТУВАННЯ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ П1ДПРИеМСТВ ДО УМОВ УКРА1НИ
У статтi дослiджено особливоси кредитування аграрного сектора в зарубiжних крашах. Обгрунтовано необхiднiсть адаптувати мiжнародний досвiд забезпечення кредитними ресурсами тдприемств АПК до умов Украши.
Ключовi слова: аграрний сектор, кредитування сшьського господарства, кооперащя, пiльгове кредитування, спеща-лiзований державний банк, ф'ючерснi контракти, форвардш контракти.
ВСТУП
Сшьське господарство е одшею з найважливших галузей економши кра!ни. Свщченням цього е те, що аграрний сектор, по-перше, гарантуе питания продовольчо! безпеки держави, по-друге, е ресурсом зовшшньоеконом1чно! д1яльност1 та, по-трете, може створити надшне джерело попов-нення державного бюджету. Така висока стратепчна важливють аграрного сектора юнуе поряд !з низькою його привабливютю для швестор1в та кредитор1в внаслщок невелико! рентабельносп виробництва продукци, високих сшьськогосподарських ризиюв, вщсутносп лшвщно! застави, сезонносп виробництва. Зпдно з вищенаведеним, ефективний розвиток сшьського господарства залежить вщ повного та своечасного забезпечення його необхщними фшансовими ресурсами, в т.ч. кредитними
Чисельш пращ науковщв та фах1вщв з питань кредитування сшьськогосподарських тдприемств свщчать про довол1 актуальний р1вень поставлено! проблеми. Заслуговують на увагу публшаци фах1вщв-практиюв банювсько! сфери, яю звертають увагу не лише на юнукта наявт проблеми, а, перш за все, пропонують бшьш адаптоват напрями !х виршення. Варто вщзначити значний ште-рес до проблеми, що дослщжуеться, таких молодих вчених, як О.В. Кириллова [4], М. Коробейш-кова [5], А. Стоянова [8] та Д.В. Шиян [9]. 1х науков1 напрацювання можна вважати довол1 знач-ним внеском в окреслення не лише проблем кредитування сшьськогосподарських тдприемств, а перш з все напрямюв !х подолання. Проте д1алектика формування й розвитку ново! модел1 нацю-нально! економши висувае нов1 питання, вщповщ на яю мають бути адекватними економ1чним умовам, що склались у кра!ш. Кредитування все ще не вщтрае належно! рол1 у фшансуванш в1тчизняних сшьськогосподарських тдприемств, тому це питання потребуе подальшого вивчен-ня й удосконалення.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Головною метою роботи е здшснення анаттичного оцшювання стану та перспектив розвитку системи кредитування в1тчизняних сшьськогосподарських тдприемств, розробка пропозицш щодо забезпечення агрошдприемств кредитними ресурсами з урахуванням м1жнародного досвщу.
РЕЗУЛЬТАТИ
Створення ефективно! системи втизняного сшьськогосподарського кредитування — це складне завдання, виршення якого потребуе ретельного дослщження под1бних систем у високо розви-нутих кра!нах. Вивчення заруб1жно! практики ефективного функцюнування системи кредитного забезпечення галуз1 сшьського господарства необхщне не для кошювання \ мехатчного перене-сення !! на наш1 умови, а з метою розробки власного фшансово — кредитного мехашзму шдтрим-ки села з урахуванням досвщу передових кра!н св1ту.
Сшьськогосподарський кредит у заруб1жних кра!нах е важливим елементом економ1чного розвитку аграрного виробництва. До кра!н з найбшьш високою часткою позикових кошт1в (вщ 3050%) в основному каштал1 сшьськогосподарських тдприемств належать Антя, Н1меччина, Фран-щя, 1тал1я, Австр1я \ скандинавсью кра!ни [5]. В той же час, за шдрахунками Мшютерства аграр-но! пол1тики \ продовольства Укра!ни в цшому на пошвну компатю аграри отримали кредипв на суму 11,5 млрд. грн., що в загальному кредитному портфел1 банюв складае лише 1,8%. А весь обсяг кредитного портфеля, направленого на тдтримку сшьськогосподарських виробниюв, за даними НБУ, до 1 с1чня 2013 р. досяг 36,5 млрд. грн., що в 2,2 рази бшьше в пор1внянт з початком 2008 року (рис. 1).
51
Науковий вкник: Фшанси, банки, швестицп - 2013 - №6
Нeiзвeстна О.В., Касьян О.В. Адаптащя ¡шжнародного досвiду кредитування сiльськогосподарських тдприемств до умов Укра'ни
40-,
35-
30-
25 ■
20-
15-
10-
5-
0
¡1 обсяг наданих кредитив всього □ обсяг тльгових кредита
20,1
36,5
12,8
10,4
12,5
6,5
Проте, цих вкладень не достатньо. За даними ЕБ8Е загальний попит на кредитш ресурси в Укра!ш становить 12 млрд. долар1в США [7]. В Росп, для прикладу, деяю банки спрямову-ють на кредитування сшьськогосподарсько-го сектора до 80-85% сво!х ресурс1в. В США загальна сума тдтрим-ки АПК складае близь-ко 1% ВВП (майже 150 млрд. дол.), а в €С — 0,7% ВВП або 120 млрд. дол. США.
Сшьгоспвиробники
працюють у довол1 специф1чних умовах, яким притаманний { сезонний розрив м1ж вкладенням { надходженням кошнв, { безперервнють процес1в бюлопчного вщтворення ресуршв тощо, а тому кредитш ресурси, особливо довгостроков1, вщграють виршальну роль у розвитку агрошдприемств. Власне, кредитування ще! прюритетно! для нашо! кра!ни галуз1 економши з кожним роком стае бшьш випдним та «тримаеться» винятково на комерцшному сектора Зпдно з даними и8ЛГО, лщером у кредитуванш тдприемств АПК у 2012 рощ став Сге&1 Лgricole Вапк (об'еднання Кред1 Агршоль Банк { «К1Б Кред1 Агршоль»), який надав кредипв у загальному обсяз1 на суму 2,9 млрд. грн. На другому мющ перебувае ПАТ «ИГ Банк Украша» з сумою наданих сшьськогосподар-ських кредипв у розм1р1 1,34 млрд. грн. 1, вщповщно, трете мюце пос1в ПАТ «В1ейб1 Банк» — 1,1 млрд. грн. (табл. 1).
Таблиця 1. Обсяг кредипв, наданих сшьськогосподарським шдприемствам банками Укра!ни в 2012 рощ [7]_
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Рис. 1. Обсяги наданих кредипв шдприемствам АПК протягом 20052012 рр., млрд. грн. [6]
Банк Сума наданих кредипв, тис. грн. Кшьмсть наданих кредипв, шт. Середня сума кредипв, тис. грн.
ПАТ «К1Б Кред1 Агр1коль» 2 365 480,1 133 17 785,6
ПАТ «1НГ Банк Украша» 1 340 635,9 35 38 303,9
ПАТ «В1ейб1 Банк» 1 096 113,5 79 13 874,9
ПАТ КБ «Приватбанк» 1 079 707,8 1432 754
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 1 041 964,4 1109 939,6
ПАТ «Укрекс1мбанк» 933 618,2 74 12 616,5
ПАТ «Кред1 Агр1коль Банк» 509 441,1 236 2 158,6
ПАТ «ПУМБ» 352 072,3 67 5 254,8
ПАТ «Ощадбанк» 325 271,4 265 1 227,4
ПАТ «Промшвестбанк» 257 468,6 35 7 356,2
ПАТ «Прокредит Банк» 188 864,9 410 460,6
ПАТ «Мегабанк» 176 802,5 195 906,7
ПАТ «ОТП банк» 176 191,8 283 622,6
ПАТ «Фшансова Ыщатива» 90 021,8 60 1 500,4
ПАТ «Банк Кшвська Русь» 71 309,1 46 1 550,2
ПАТ «Укрсоцбанк» 59 125,1 47 1 258
ПАТ «Кредобанк» 49 389,4 74 667,4
ПАТ «Мегабанк» 44 827,2 54 830,1
ПАТ «Ерсте Банк» 17 011,3 36 472,5
ПАТ КБ «Надра» 12 724,5 543 23,4
Всього 10 188 040,9 5 213 1 954,4
52
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестмцп - 2013 - №6
Нeiзвeстна О.В., Касьян О.В. Адаптащя мiжнapoднoгo дocвiдy кpедитyвaння ciльcькoгocпoдapcькиx пiдпpиeмcтв до умов У^аши
Безyмoвнo, важливим зaлишaeтьcя меxaнiзм деpжaвнoï кoмпенcaцiï пpoцентниx ставок за ^еди-тами. Koмпенcaцiя пеpедбaченa за кpедитaми в нaцioнaльнiй валют в poзмipi пoдвiйнoï oблiкoвoï ставки Нацюнального банку Укpaïни, яка дie на дату нapaxyвaння пpoцентiв, i по ^едятам в шо-земнш вaлютi в poзмipi 1% piчниx, але не вище cтaвки, пеpедбaченoï кpедитним дoгoвopoм. Слiд зауважити, що в 2012 po^ жодне пiдпpиeмcтвo в Укpaïнi не oтpимyвaлo ^едилв на пiльгoвиx умо-вax, xoчa деpжaвним бюджетом пеpедбaчaлocя 411,S млн. грн. для здешевлення кpедитiв aгpapiям. Звicнo, циx кoштiв недocтaтньo i неoбxiдний бiльш дieвий меxaнiзм деpжaвнoï пiдтpимки.
Kpедитнi вiднocини з пiдпpиeмcтвaми aгpapнoгo cектopa для бaнкiв були й зaлишaютьcя дуже pизикoвaними. З-пoмiж ocнoвниx видiв pизикiв, якi гальмують poзвитoк ciльcькoгocпoдapcькoгo кpедитyвaння можна видшити нacтyпнi:
1) cезoннicть виpoбництвa i попиту на ^одукщю (з цим пов'язаш коливання oбcягiв ^ошо-виx нaдxoджень i плaтocпpoмoжнicть позичальника);
2) вжока зaлежнicть pезyльтaтiв гocпoдapювaння вщ пoгoдниx умов;
3) недocтaтня лшвщшсть зacтaви, що пpoпoнyeтьcя в забезпечення ^едиту;
4) неoбxiднicть фopмyвaння ^еди^ом знaчниx cтpaxoвиx pезеpвiв на по^итта мoжливиx втpaт вiд пpoведення ^едите^ oпеpaцiй, що знижye pентaбельнicть цж oпеpaцiй та iншi.
Чеpез ^зонн^ть виpoбництвa у ciльcькoмy гocпoдapcтв виникae не тiльки пocтiйнa пoтpебa у залученш кpедитниx кoштiв, а й невизначешсть щодо того, чи по^иват^е виpyчкa вiд пpoдaжy пpoдyкцiï вш пoнеcенi витpaти (пpидбaння нaciння, дoбpив, зacoбiв зaxистy, оплата пpaцi тощо). Пpичинoю тако1 невизнaченoстi e те, що в у^ому cвiтi, в тому чи^ в Укpaïнi, змiнюютьcя oбcяги виpoбництвa, дивеpcифiкyютьcя pинки збуту та змiнюютьcя постачальники тoвapiв. Саме тому, в зapyбiжниx кpaïнax дуже пoпyляpним e викopиcтaння бipжoвиx меxaнiзмiв, як iнcтpyментa ефек-тивного ведення бiзнеcy в aгpapнoмy cектopi. У poзвинениx кpaïнax виpoбники ciльcькoгocпo-дapcькoï пpoдyкцiï виpiшyють цi пpoблеми за допомогою !amx фiнaнcoвиx iнстpyментiв як фop-вapди, ф'ючеpcи та опцюни. Чинним законодавством Укpaïни pегyлюeтьcя викopистaння лише пoзaбipжoвиx фiнaнcoвиx iнстpyментiв — фopвapдiв. Фopвapднi кoнтpaкти можуть викopистoвy-вaтиcя в тому випадку, коли цша на пpoдyкцiю дуже часто змiнюeтьcя, а дoxiднicть в такому випадку вщповщно не може бути фштованою.
Пpидбaвши фopвapдний кoнтpaкт, ciльcькoгocпoдapcьке пiдпpиeмcтвo-пoзичaльник oтpимye гapaнтiю на oдеpжaння в майбутньому кpедитниx кoштiв за обумовленою вiдcoткoвoю ставкою та у визначеному oбcязi i це забезпечить позичальнику виконання певниx виpoбничиx oпеpaцiй у пеpедбaченi теxнoлoгiчнi теpмiни. В той же ча^ фopвapдне кpедитyвaння дae мoжливiсть ^еди-TOpy oтpимaти фiнaнcoвi pеcypcи за кpедитaми, яю нaдaютьcя з значним вiдтеpмiнyвaнням, ч^ко планувати кpедитний пopтфель i визначати дедину пoлiтикy [4].
За^овадження меxaнiзмy фopвapднoгo кpедитyвaння дae можливють:
• знизити вapтiсть кpедитy (пiдпpиeмствo-пoзичaльник cплaчye певну частку вiдcoткiв у ви-глядi вapтoстi фopвapднoгo кошракту paнiше, нiж oдеpжye pеaльний ^едит, що дae змогу банку-^еди^у зменшити ставку вiдcoткa за ^едитом на cyмy кpедитнoгo pизикy);
• вдocкoнaлити cистемy планування дiяльнoстi ciльгocпвиpoбникiв;
• забезпечити безпеpеpвний пpoцеc виpoбництвa ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï.
В cвiтoвiй ^акти^ шиpoкo poзпoвcюдження набуло викopистaння ф'ючеpciв. Пpoте, в Ук-parni бipжoвий pинoк не poзвинений. Зapaз в У^аш пpaцюe гpyпa кoнcyльтaнтiв з Чиказько1 тoвapнoï бipжi СВОТ i USAID, яка poзpoбляe pекoмендaцiï по вдоотоналенню законодавства. Одним iз вaжливиx питань в дaнiй cфеpi e пpийняття закону «npo тoвapнy бipжy» в нoвiй pедaкцiï, який би вню яcнiсть в poбoтy тoвapниx бipж [S]. Важливу poль в yдocкoнaленнi фyнкцioнyвaння тoвapниx бipж Укpaïни повинно вiдiгpaвaти деpжaвне pегyлювaння. Удocкoнaлення pегyлювaння бipжoвoï тopгiвлi вимaгae вpaxyвaння тенденцiй cвiтoвoгo фшажового pинкy у paзi в^оваджен-ня Укpaïнoю нoвиx зaкoнoдaвчиx aктiв (стocoвнo укладення фopвapдниx, ф'ючеpcниx угод та оп-цioнiв, дiяльнoстi poзpaxyнкoвo-клipингoвиx установ) та внеcення змiн до уже icнyючиx.
Розвиток бipжoвoгo pинкy в Укpaïнi в найближчому майбутньому повинен бути cпpямoвaний на пеpетвopення бipж pеaльнoгo тoвapy на ф'ючеpcнi бipжi. Фopмyвaння ф'ючеpcнoï цiни на аг-papниx бipжax, ïï xеджyвaння дозволить бшьш пpoгнoзoвaнo дiяти вciм защкавленим cyб'eктaм як на pинкy зеpнa та iншoï ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï, так i на pинкy фiнaнcoвo-кpедитниx, мaтеpiaльнo-теxнiчниx pеcypciв, якi пoстaчaютьcя ciльcькoгocпoдapcьким тoвapoвиpoбникaм. Пpoгнoзyвaння майбутньо1 цiни на ciльcькoгocпoдapcькy пpoдyкцiю за допомогою тopгiвлi ф'ю-чеpcними кoнтpaктaми дозволить також ефектившше здiйcнювaти екcпopтнy пoлiтикy.
S3
Науковий вкник: Ф1мамси, банки, iнвестицiï - 2G13 - №6
Нeiзвeстна О.В., Касьян О.В. Адаптащя ¡шжнародного досвщу кредитування сшьськогосподарських тдприемств до умов Укра'ни
Для кращого розумшня мехашзму дп ф'ючерсних контакпв приведемо приклад. Фермер пла-нуе виростити кукурудзу 1 продати И по щш 1400 грн./т В такому випадку фермер повинен прода-ти ф'ючерсний контракт на 1400 грн./т в перюд пос1вних роб1т. В перюд реал1зацп зерна цша може як шдвищитися, так { знизитися. Так, якщо цша на кукурудзу знизиться в жовтш мюящ на 100 грн./т, то дохщ буде забезпечений ф'ючерсний контрактом, а на реальному ринку фермер реал1зуе зерно за зниженою цшою, але при цьому його дохщшсть залишиться на запланованому р1вн (табл. 2).
Таблиця 2. Мехашзм отримання прибутку в1д використання ф'ючерсних контракт1в *
Ринок реального товару Ф'ючерсний ринок
01.05.2013 1 400 грн./т 1 400 грн./т (продаж ф'ючерсу)
01.10.2013 1 300 (реал1защя зерна) 1 300 грн./т (кушвля ф'ючерсу)
Результат Недоотриманий дохщ - 100 грн./т Додатковий дохвд + 100 грн./т
* Складено авторами
Якщо ж цша збшьшиться на 100 грн./т, то в такому випадку фермер матиме збиток на реальному ринку, а на ф'ючерсному ринку отримае на 100 грн. бшьше.
Отже, використання строкових фшансово-кредитних шструменпв дасть сшьгоспвиробникам можливють укладати кредитш угоди з банками до реального строку отримання кредитних кошпв, забезпечуючи певну диверсифшащю свое! д1яльносп.
У деяких крашах помпну участь у кредитуванш аграрно! сфери беруть спещал1зоваш дер-жавн банки. Одним з таких банюв е Сшьськогосподарський рентний банк Н1меччини. Основним напрямом банювськш д1яльносп якого е середньо- 1 довгострокове кредитування аграрного 1 про-довольчого сектор1в. У сво!й д1яльност1 банк не вступае в пряму конкуренщю з комерцшними банками. Видача кредипв здшснюеться лише через шш1 банки. Прикладом ще одше! кра!ни 1з показовим спещал1зованим державним банком е Китай. Банк розвитку сшьського господарства Китаю забезпечуе ефективне 1 цшьове державне кредитування села. Кредитування цим банком включае: кредити на закушвлю основних вид1в сшьгосппродукцп, И зберпання, переробку; кре-дити на надання допомоги бщним сшьським районам та на комплексне освоення аграрних ре-сурс1в. Основними джерелами ресуршв банку е:
• облпацп, що випускаються фшансовими органами;
• бюджетний фонд шдтримки сшьського господарства;
• заощадження закушвельних тдприемств «полпично!» ор1ентацп;
• рефшансування центрального банку [9].
Для украшського АПК великий штерес становить досвщ функцюнування державних спеща-л1зованих банюв шоземних кра!н, адже 2 липня 2012 р. постановою Кабшету мшютр1в Украши було створено Державний земельний банк Украши, 100% статутного кашталу якого належить держав1 та не шдлягае приватизации А вже 6 вересня 2013 року банк отримав банювську лщенз1ю. Державний земельний банк створений з метою залучення фшансових ресурс1в в аграрний сектор економши шляхом налагодження ефективного управлшня державними землями. Основна цшь Держзембанку — фшансова шдтримка малого та середнього б1знесу в сфер1 АПК [1]. На скшьки ефективно функцюнуватиме банк та сприятиме змщненню аграрного сектору економши Украши покаже час.
Помину роль у кредитуванш аграрного сектора у ряд1 кра!н вщпрають кооперативн банки. Сьогодн Центральш кооперативн банки «Кред1 Агршоль» (Франщя), «Рабобанк» (Нщерланди), «ДГ- Банк» (Н1меччина) е одними з найбшьших банювських монополш свггу. У м1жнароднш прак-тищ саме кредитнш кооперацп належить провщна роль у кредитуванн сшьськогосподарських виробниюв [3]. Кр1м кредитування поточно! д1яльносн аграрпв, кооперативн банки здшснюють швестицп в !х основний каштал 1 бущвельн проекти, надають сво!м пайовикам шльгов1 кредити шд низью вщсотки за державними програмами фшансування. Також бшьшють банюв залучена в торпвлю мюцевого виробництва: вони здшснюють закушвлю сшьськогосподарсько! продукцп, маркетинг аграрних продукпв { фшансування операцш з фермерським устаткуванням.
Дослщження захщноевропейських кооперативних банюв переконливо свщчить про те, що в сучасних умовах винятково позитивну роль вщпрае кооперащя. В украшськш практищ д1яльшсть
54
Науковмй вкнмк: Ф1мамсм, банки, швестицп - 2013 - №6
Hei3eecmna О.В., Касьян О.В. Адаптащя м1жнародного досвщу кредитування сiльськогосподарських пiдприeмств до умов Украши
кооператив1в тшьки починае розвиватися. Так, одним з основних завдань держави на 2013 р. е розвиток мереж1 с1льгоспкооператив1в, яю тдвищать конкурентоспроможшсть села i полшшать сощальну iнфраструктуру в сiльськiй мюцевоста Розвиток кооперативного руху i шдтримка його з боку держави е необхщною умовою вiдродження укра1нського села. I свтовий досвiд тдтвер-джуе, що саме завдяки об'еднанню в кооперативи, дрiбно- i середньотоварнi виробники можуть пiдвищити конкурентоспроможнiсть свое! продукцн. Тому iнтерес селян до таких об'еднань по-ступово зростае. Переконаш у перспективностi розвитку сiльгоспкооперативiв i в регiонах. В рамках оргашзованого Мiнагрополiтики опитування, бiльше 9 тис. голiв сiльських та селищних рад, що становить бшьше 84% з !х загального числа, пiдтримали створення обслуговуючих сшьгоспко-оперативiв. Першим же кроком до формування кооперативiв повинш стати сiмейнi ферми. Зараз уряд активно тдтримуе !х створення [1]. Таким чином, залучення механiзму коопераци сприяти-ме налагодженню надшно! системи фшансування дрiбного пiдприемництва у втизняному аграрному секторi.
ВИСНОВКИ
За результатами проведеного дослiдження зарубiжного досвщу кредитування пiдприемств АПК стае зрозумшим, що Укра!на потребуе оновлення в OT^^i забезпечення кредитними ресурсами сшьськогосподарських пiдприемств. Для подальшого розвитку й удосконалення системи забезпечення кредитними ресурсами аграрного сектора в Украш необхщно:
• адаптувати механiзм ф'ючерсно! торгiвлi на товарних бiржах та правову базу, що регулюва-тиме даний мехашзм;
• враховуючи перспектившсть агробiзнесу, комерцiйним банкам необхiдно розробляти продукта, яю пристосованi саме для сшьгоспвиробниюв;
• забезпечити дiевий механiзм пiльгового кредитування, який мае бути реалiзований Держав-ним земельним банком Укра!ни;
• розвивати систему коопераци, яка забезпечить фшансування дрiбного тдприемництва в агробiзнесi.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Держзембанк готуеться видати аграрiям першi кредити за зниженими ставками. — [Елект-ронний ресурс]. — Режим доступу: http://apk.rbc.ua/ukr/goszembank-gotovitsya-vydat-agrariyam-pervye-kredity-po-23102013134600
2. До 2020 року сiльськi кооперативи створять 1,6 млн. робочих мiсць в Укра!ш. — [Електрон-ний ресурс]. — Режим доступу: http://news.finance.ua
3. Зарубежный опыт развития кредитной кооперации в аграрном секторе. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.creditcoop.ru/index.php7option =com_content&view =article &id=791:apk-credforeign&catid=34:countries&directory=34.
4. Кириллова О.В. Сучасш форми кредитування сшьськогосподарських шдприемств / О.В. Кириллова — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/ avpch /En/2010_53/Kirillov.pdf
5. Коробейников М. Зарубежная практика кредитования сельского хозяйства / М. Коробейников. — [Електронний ресурс] — Режим доступу http://www.creditcoop.ru/index.php7option =com_content&view= article&id= 108:agropractice&
6. Матерiали офщшного сайту Мшютерства аграрно! пол^ики та продовольства Укра!ни. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.minagro.gov.ua
7. Матерiали офщшного сайту консалтингово! компанн Укра!ни Рro-Сonsulting. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://pro-consulting.ua/comments/127161/#pressa_ home
8. Стоянов А. Хеджирование на аграрном ринке. Украинские реалии и перспективы / А. Стоянов. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.agribusiness.kiev.ua
9. Шиян Д.В. Перспективи розвитку банювського кредитування аграрного сектора на основi зарубiжного досвщу / Д.В. Шиян // Вюник Украшсько! академп банювсько! справи. — 2011. — №2 (31). — С. 73-78.
Стаття надшшла до редакцп 19 листопада 2013 року
55
Науковий liicinik': Ф1мамси, банки, швестицп - 2013 - №6
