CC BY
85
УДК 656.02+004.021
АКТУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ СПІЛЬНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИРОБНИКІВ ТА СПОЖИВАЧІВ НА РИНКУ ВАНТАЖНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ
Є.В. Нагорний, професор, д.т.н., О.В. Дорохов, к.т.н., ХНАДУ
Анотація. Визначено актуальні науково-практичні проблеми і завдання вдосконалення взаємодії надавачів та споживачів транспортних послуг в ринкових умовах. Наведено напрямки моделювання ринку вантажних перевезень та його складових.
Ключові слова: ринок вантажних перевезень, моделювання, транспортна послуга.
Вступ
В умовах розвитку ринкових відносин в усіх сферах суспільно-економічної діяльності транспорт посідає важливе місце. Зокрема, він забезпечує діяльність суб’єктів логістичних каналів вантажопотоків, зміцнює їх горизонтальні зв’язки. Тому оптимізація та удосконалення транспортного обслуговування є дуже актуальною проблемою. Для її вирішення необхідно вивчити і спрогнозувати поведінку продуцентів та споживачів транспортної продукції, врахувати кон’юнктуру ринку, розробити та здійснити відповідні заходи тощо.
Аналіз досліджень та публікацій щодо спільного функціонування учасників транспортного ринку
Розгляд та аналіз літературних джерел, що стосуються вивчення транспортного сервісу, свідчить про потребу розробки, побудови, аналізу моделей транспортного ринку, його окремих складових, компонентів та їх взаємодії. Підкреслюється необхідність подальшої оцінки ситуацій та вироблення відповідних управлінських та організаційних дій суб’єктів ринку [1, 2, 3].
Вирішення цієї проблеми носить багатоваріантний характер і залежить від багатьох умов та обмежень. Тому при проектуванні, плануванні та управлінні діяльністю відповідних структур, виникає необхідність розглядати та розв’ язувати в режимі реального часу комплекс складних взаємопов’язаних оптимізаційних задач [3, 4].
Мета та постановка задачі
Враховуючи викладене, метою є визначення актуальних завдань, які виникають в процесі взаємодії підприємств-перевізників та їх клієнтів-
замовників на сучасному конкурентному ринку вантажних перевезень.
Завдання взаємодії суб’єктів транспортного обслуговування та сучасний стан їх вирішення
Як відомо, характер, динаміка та взаємовплив процесів суттєво залежать від структури системи. Структуру транспортного ринку, зокрема, перевезень вантажів (рис. 1), складають два головних суб’єкти, що здійснюють активну взаємодію -транспортна система (продуценти транспортних послуг) та споживачі транспортної продукції (вантажовідправники, вантажоотримувачі, населення) [1, 5]. Система транспортного обслуговування знаходиться в стані активного формування, з відповідними перехідними процесами та невизначеністю їх протікання.
Рис. 1. Структурна схема організації перевезень
вантажів
На транспорті, особливо в галузі вантажних перевезень, умови швидко та докорінно змінилися на ринкові. Практично зникли вертикальні зв’язки, підприємства стали самостійними. Скорочення обсягів, зміна структури, умов перевезень загострює конкуренцію на ринку транспортних послуг, потребу в якісних змінах управління виробничою діяльністю транспортних підприємств. Необхідність інвестицій для підтримання рухомого складу, збільшення витрат на експлуатаційні матеріали, устаткування, робочу силу, підвищення вимог до надійності, безпеки, еколо-гічності транспортних процесів призводить до зменшення прибутків, росту витрат підприємств. Тому збільшується роль відповідних, науково-обгрунтованих, своєчасних управлінських рішень.
Як показав аналіз літературних джерел та власні дослідження, у попередній час переважно створювалися та вивчалися моделі транспортного обслуговування (його елементів, компонентів, складових), спрямовані на розгляд, розв’ язання технологічних, технічних, безпосередньо експлуатаційних задач. Мало уваги приділялося розробці моделей взаємодії перевізників з клієнтами та між собою в конкурентних умовах. Натомість, в умовах ринку, ризику і конкуренції, невизначеності, непередбачуваності подальшого розвитку різноманітних чинників, пріоритетним (поряд з технічними та технологічними питаннями) стає розробка, впровадження та використання управлінських моделей та систем підтримки прийняття рішень. Це є актуальним навіть для розвинутих країн з ринковою економікою. Обстеження 1,5 тис. зарубіжних транспортних фірм показало, що значні помилки стосовно взаємодії з клієнтами та конкурентами, спостерігаються у 56% фірм, при цьому лише в 3,5% випадків вони не вплинули на виробничу діяльність. У 59% випадків вплив був відчутно негативним, а у 37,5% - зі значними
негативними наслідками [5]. Розвиток транспортного обслуговування в ринкових умовах викликає різнобічні економічні, технічні, управлінські та соціальні наслідки і потребує вирішення відповідних науково-практичних задач (табл. 1).
Слід зазначити, що ринкові перетворення та перебудова транспортного обслуговування, виникнення або зростання важливості наведених завдань є наявними та характерними (в тій чи іншій мірі) для всіх видів транспорту.
Разом з тим економічні, географічні та геополіти-чні особливості України зумовлюють для неї визначальну роль автомобільного та залізничного транспорту, які взагалі, як правило, виступають центральними елементами системи транспортного обслуговування (рис. 2).
Рис. 2. Схема доставки різними видами транспорту
Вивчення структури системи транспортного обслуговування в цілому, окремих видів транспорту як її підсистем (складових), дозволяє зробити висновок, що функціональний склад (табл. 2).
Таблиця 1 Процеси розвитку транспортного обслуговування та їх результати
Процеси Результати Наслідки та завдання
Роздержавлення, приватизація, акціо-нування, поява нових перевізників Зникнення вертикальних управлінських зв’язків, децентралізація, відсутність єдиного управління та планування 1. Фінансова, виробнича, управлінська самостійність в умовах ринкових ризиків та невизначеностей 2. Підвищення вимог до обґрунтованості та техніко-економічних і управлінських рішень 3. Необхідність створення систем підтримки прийняття рішень на всіх рівнях та напрямках управління
Виникнення, розвиток та зміцнення ринку транспортних послуг Поява та загострення конкуренції на всіх напрямках транспортного обслуговування 1. Необхідність прийняття рішень в умовах ринкової невизначеності та нечітких вимогах споживачів 2. Наявність значної кількості завдань прийняття рішень з урахуванням кількох критеріїв та альтернатив
Зміна обсягів, структури, підвищення вимог споживачів до якості послуг Поява та посилення конкурентної боротьби (в різноманітних формах) на транспортному ринку 1. Підвищення конкурентоспроможності послуг 2. Покращання якості транспортного обслуговування 3. Оптимізація структури транспортного парку 4. Вивчення оточуючого конкурентного середовища
Вид транспорту Суб’єкти ринку транспортних послуг
Продуценти Споживачі Посередники Забезпечення
Автомо- більний Автотранспортні підприємства, інші власники транспортних засобів Вантажо- власники; вантажо- відправники; вантажоотримувачі; населення; різноманітні транспортні посередники; інші види транспорту Транспортно-експедиційні підприємства; оператори транспорту; логістичні провайдери; спеціалізовані експедитори та відповідні підрозділи перевізників Автосервіс, авторемонт, пальне; дорожня інфраструктура
Заліз- ничний Залізниця, її окремі економічно незалежні підрозділи Обслуговування рухомого складу; складська інфраструктура
Водний Судохідні компанії, інші власники водних засобів перевезень Порти; навігаційне забезпечення; судоремонт і будування
Авіа- ційний Авіакомпанії, інші власники повітряних суден Аеропорти; навігаційне забезпечення; авіаремонт
суб’єктів (безпосередніх учасників процесу перевезення вантажів, а також допоміжних технічних, технологічних та організаційних структур і процесів, що їх забезпечують і супроводжують) значною мірою співпадає. Це дозволяє і робить доцільним розробку ряду загальних моделей взаємодії суб’єктів процесу транспортного обслуговування, які можна застосувати для різних видів транспорту, з врахуванням їх конкретних особливостей та специфіки.
Особливості поведінки та взаємодії цих суб’єктів в різноманітних ситуаціях визначають вид та структуру моделей, відповідні математичні постановки, методи та алгоритми розв’ язання відповідних завдань. У табл. 3. наведені основні логістичні та виробничо-управлінські завдання на ринку транспортних послуг, а також позначена наявність та направленість цих задач з боку кожного суб’єкта транспортного обслуговування на інших. В клітинках вказані умовні номери завдань (у довільному порядку).
Таблиця 3 Взаємонаправленість завдань
Тут завдання позначені такими номерами: 1 -визначення, формалізація та аналіз параметрів обслуговування; 2 - аналіз ринку автосервісних послуг; 3 - оптимізація структури транспортного парку; 4 - комплексне інформаційне комп’ ютерне
забезпечення прийняття рішень та організації управління; 5 - вибір виду транспорту; 6 - визначення раціонального варіанту ТО; 7 - сегментація, структуризация, класифікація на ринку ТП; 8 - прогнозування та моделювання ТП в ринкових умовах; 9 - удосконалення взаємодії видів транспорту, елементів і суб’єктів ТО, 10 - маршрутизація перевезень і задачі про призначення; 11 - прийняття рішень на множині альтернатив в умовах ринку ТП; 12 - визначення зон обслуговування, тяжіння, просторового розподілу споживачів за цими зонами.
Практично всі ці завдання є взаємозалежними та взаємопов’ язаними, тому їх треба розв’ язувати та розглядати лише комплексно. Наведений список не є вичерпним для ринку транспортного обслуговування, але охоплює основні питання, що виникають при практичному прийнятті управлінських рішень та розробці і реалізації організаційних, технічних, економічних заходів.
Практично всі задачі, що виникають в процесі аналізу транспортного ринку, є багатокритеріаль-ними. Збільшення критеріїв для розгляду дає відповідне покращання моделей, дозволяє більше їх наблизити до реальних процесів функціонування виробничо-транспортних систем в практичних умовах дії ринкових факторів.
Для розв’ язання наведених завдань, в залежності від особливостей їх постановок, можуть бути використані різноманітні математичні підходи та методи. Моделі, що описують стан та розвиток системи ТО в конкурентних ринкових умовах, представляють собою формалізований економіко-математичний опис процесів та явищ, що виникають при функціонуванні та взаємодії суб’ єктів, що складають систему ТО.
Побудова моделі, як правило, пов’ язана з втратою (в тій чи іншій мірі) частини інформації щодо процесу або явища. Виключення другорядної,
Суб’єкти ринку Вироб- ники Спожи- вачі Посе- ред- ники Інші суб’єкти ринку
Вироб- ники 1,3,6,7, 8,9,10 1,3,4,7, 8,11,12 4,9, 11 1,2,4, 7,11
Спожи- вачі 1,5,6,7, 11,12 6 1,6, 7,11 1
Посеред- ники 1,4,5,6, 7,9,10,11 1,4,7, 8,11 1,7,8 -
Інші суб’єкти ринку 1,2, 7,8 1,7 1,7,8
необов’ язкової інформації дозволяє абстрагуватися від другорядних факторів та сконцентрувати увагу на ключових та важливих компонентах, які характеризують взаємодію процесів та елементів в системі. Це є проявом системного підходу до моделювання транспортних систем та їх складових. При цьому відомі вхідні параметри моделі називаються екзогенними (зовнішнього походження), а отримані в результаті аналізу моделі (вихідні, шукані параметри) - ендогенними
(внутрішнього походження).
В умовах наявності невизначеностей різного походження у ринковому середовищі вирішальним для перевізників є прогнозування розвитку подій, передбачення дій конкурентів, потреб споживачів, динаміки змін умов власного функціонування. Побудова прогнозів є надзвичайно складним завданням. Для його розв’ язання слід розробляти структуровані, ієрархічні моделі. Важливим є правильне визначення, узгодження, комбінація різних методів дослідження, підмоде-лей, що складають модель більш високого рівня.
При моделюванні визначальне місце займає системний підхід. Ним враховується взаємодія різноманітних факторів, тенденцій, дій та намірів суб’єктів ринку, що визначають успіх моделювання. При побудові локальних цільових функцій проводиться аналіз впливу результатів оптиміза-ції на процеси, що відбуваються у суміжних підсистемах. Так досягається узгодження локальних цілей з розв’язанням загальних проблем в сфері ТО. Необхідно підкреслити важливі спільні риси для всіх моделей - багатокритеріальність, викликану об’ єктивним станом системи ТО, присутність (як важливого складового компонента) проблеми остаточного прийняття виробничо-технічних та економічних рішень (за результатом моделювання) особою, що приймає рішення.
Важливим питанням при розгляді завдань і моделей функціонування та взаємодії суб’єктів ТП, визначенні потреби, шляхів, напрямків удосконалення ТО, є виявлення як рівня теоретичних досліджень, так і ступеня їх практичної реалізації, впровадження та використання на транспортних підприємствах. Результати вивчення питань рівня розробки і впровадження ряду задач ТО, зокрема із застосуванням експертних опитувань значної кількості керівників і спеціалістів автомобільного транспорту свідчать про низький або недостатній рівень розробки, а також практичного впровадження алгоритмів та розв’ язань ряду важливих задач ТО, особливо для малих і середніх транспортних підприємств. Наявне науково-методичне забезпечення недостатньо використовується на практиці.
Аналіз наявності та ступеня використання практичних засобів розв’ язання завдань удосконалення ТО в ринкових умовах показує доцільність
класифікації, розподілу транспортних підприємств на малі, середні та великі, тому що підходи до розробки і впровадження практичного комп’ ю-терного, інформаційного та методичного забезпечення для них є суттєво різними. Слід враховувати, що малі АТП (що мають до 15 одиниць рухомого складу) не мають матеріальної бази (технічних, кадрових, фінансових можливостей) та, як наслідок, економічної доцільності для автоматизації розрахунків на основі складних, повних та комплексних методів і моделей (що використовуються на великих підприємствах) вирішення відповідних задач. Для малих та середніх АТП, для підвищення об’ єктивності управлінських рішень, що приймаються в процесі практичної виробничої діяльності, необхідно розробити та впровадити нові, більш прості в використанні, компактні, ефективні моделі та алгоритми. По мірі розробки їх доцільно об’єднувати в автоматизовані комп’ютерні системи підтримки прийняття управлінських рішень для учасників ринку ТО, що забезпечить підвищення якості ТО, краще узгодження виробничо-економічних інтересів всіх сторін та суб’єктів ТО.
Висновки
Проведено аналіз та визначено основні завдання покращання взаємодії виробників і споживачів послуг на ринку вантажних перевезень. Обґрунтовано необхідність системного підходу, розробки і впровадження практичних алгоритмів та засобів моделювання для прийняття ефективних виробничо-управлінських рішень перевізниками, клієнтами, посередниками в процесі транспортного обслуговування.
Література
1. Смехов А. А. Маркетинговые модели транспор-
тного рынка. - М.: Транспорт, 1998. - 120 с.
2. Миротин Л.Б. Логистика: управление в грузо-
вых транспортно-логистических системах. -М.: Транспорт, 2002. - 414 с.
3. Нагорный Е.В. Современное состояние украин-
ского рынка транспортно-экспедиционных услуг и пути его реформирования // Вестн. Харьк. нац. автомоб.-дор. ун-та: Сб. науч. тр. - 2003. - Вып. 22. - С. 39-42.
4. Левковець П.Р., Чеп’юк Л.М. Методи, моделі і
стратегії вдосконалення процесів перевезень // Системн. метод. керув., технол. та організ. вироб., рем. і експл. автомоб.: Зб. наук. пр. -К.: Нац. трансп. ун-т. - 2000. - Вип. 10. - С. 238-248.
5. Кузнецов Е.С., Управление техническими
системами. - М.: Транспорт, 1998. - 292 с.
Рецензент: В. М. Варфоломєєв, професор, д .т. н., ХНАДУ.
Стаття надійшла до редакції 25 лютого 2006 р.
