CC BY
16
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Страницы истории
УДК 617(091) МАРКОВ Ю.1.
Нацюнальна медична академт п'слядипломно!осв'пи i'мен! П.Л. Шупика, м. Ки>в
ABC: BÍA ПИРОГОВА ДО СЬОГОДЕННЯ
Резюме. Стаття присвячена 200-ргччю з дня народження М.1. Пирогова — видатного лжаря, природо-знавця, педагога, сустльного д1яча, одного ¡з родоначальнике сучасног х1рургП. Проанал1зовано значення досягнень М.1. Пирогова орган1зацшного характеру для сучасног медицини нев1дкладних сташв. Ключовi слова: М.1. Пирогов, видатний лжар, медичш сестри, анестез1я.
Вступ
Пирогов Микола 1ванович — лшар, природозна-вець, педагог, суспшьний дiяч; один iз родоначальник сучасно! хiрурri! [10]. Виповнилося 200 рошв з дня народження великого вченого i хiрурга-прак-тика. Крiм суто хiрургiчних питань теорп та практики надання допомоги М.1. Пирогову належить шла скарбниця знань, що вiн залишив нащадкам з iнших, не менш важливих напрямкiв сучасно! медицини. Щ питання стосуються насамперед новацiй оргашза-цiйного характеру, що дозволило бшьш ефективно керувати наданням невщкладно! допомоги. Важ-ливим i повчальним е особистий приклад ученого щодо ставлення до сво!х професiйних обов'язкiв, пащенпв, пiдлеглих. Вщдаючи данину пам'ятi сла-ветного лiкаря, хочеться через призму величi його постатi поглянути на стан речей у медициш невщ-кладних станiв сьогодення.
Мета роботи: ознайомити лiкарiв з продовжен-ням традицш М.1. Пирогова в розроблених ним на-прямках медицини оргашзацшного характеру.
У перiод Кримсько! вшни (1853—1856) i в подаль-шому свою практичну дiяльнiсть Пирогов окрес-лював не тiльки питаннями хiрургiчного лiкування. Його органiзацiйнi заходи були спрямоваш на по-передження розвитку захворювань. Вiн був пере-конаним стосовно майбутнього профшактично! медицини. Вiдомi напрацювання, що характеризу-ють М.1. Пирогова як ученого-епiдемiолога. Так, у доповщнш записцi на iм'я губернатора Омферо-поля вiн звертае увагу на ймовiрнiсть виникнення епiдемiй. Можливють виникнення останнiх учений пов'язував з нерацюнальним розмiщенням хворих та поранених, !х скупченням, неправильним похо-ванням померлих [13]. Шсля чого був виданий вщ-повiдний наказ по Омферопольському госпiталю з метою попередження поширення iнфекцiйних захворювань у мют [15].
М.1. Пирогов зарекомендував себе висококлас-ним терапевтом в оцшщ загального стану хворого та пораненого; описав цшу низку сташв, пов'язаних з алiментарними чинниками, пригшченням психiки, розладами окремих органiв та систем.
Значну допомогу у cnpaBi полегшення страждань пораненим надавали сестри милосердя. Пирого-вим були розроблеш спецiальнi шструкцп, що ре-гламентували дiяльнiсть сестер милосердя. Останнi вщали питаннями харчування, працювали в аптеках, операцшних та перев'язочних. У подальшому вiн видiлив особливу групу — транспортних сестер, яы супроводжували поранених пiд час евакуацп. Звичайно, сьогодш немае сестер милосердя чашв Пирогова. В операцiйних, перев'язочних та шших вщдшеннях лiкувально-профiлактичних закладiв охорони здоров'я зпдно 3i штатом працюють медич-нi сестри. Який статус сучасно! медично! сестри у медичних закладах?
Слщ зазначити, що в Укра!ш iснуе тенденцiя надання неналежного статусу медично! сестри. Вiн необГрунтовано занижений, що призводить до при-крого людського приниження середнього медично-го працiвника, вiдсутностi адекватного сприйняття професп, вiдповiдально! за людське життя. Насправ-дi ж у цившзованих державах авторитет медично! сестри надзвичайно високий, про що вщверто повщав вiдомий американський акушерський анестезюлог Девiд Чеснаут [17]. Про важливу роль медсестри кль нiчного вщдшення доповiла на Британсько-Укра-!нському симпозiумi з анестезiологi!, iнтенсивно! терапп та медицини болю (24—26 вересня 2008 р.) Джулiя Комбгга (University College London Hospitals, Великобриташя), пiдкресливши високий статус се-реднiх медпрацiвникiв у лшувальному процесi на те-ренах свое! батьывщини. У разi необхщносп медсестри здатнi здiйснювати штубацш трахе!, проводити респiраторну пiдтримку, брати участь у лшувальних заходах при критичних i термiнальних станах тощо.
Пiсля штормового урагану Катрiн у м. Новий Орлеан (США, 2005) медичш сестри та iншi асис-тенти лiкарiв забезпечували медичну допомогу по-страждалим в аеропорту, отримавши великий досвiд для можливих катастроф у майбутньому; шднесли значення сестринсько! професп пiд час стихiйного лиха [20].
Реформи в системi охорони здоров'я вимагають ефективно! системи подготовки кадрiв та !х вико-ристання [18], що зумовлюе необхiднiсть розгляда-
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Страницы истории
р
ти розширення повноважень належним чином шд-готовлених середшх медичних прашвнишв. Слiд ураховувати досвiд i приеднуватися до освiтянських програм для медсестер, включаючи й мiжнароднi [21, 22], видавати спешальну медичну лiтературу [23] тощо.
Випускник медичного коледжу у галузi реашма-тологи повинен знати систему оргашзацп реашма-толопчно! служби, причини, мехашзми розвитку, клiнiчнi прояви, методи дiагностики та лiкування невщкладних станiв у дiтей i дорослих, умгги провести серцево-легеневу реашмацш, працювати з портативною дiагностичною i лiкувальною апаратурою, надавати долшарську допомогу при невiдкладних станах, а також оцшити ефективнiсть надання допо-моги [6]. У процесi виконання сво!х функцiональних обов'язкiв середнiй медичний персонал виконуе рiз-нi види дiяльностi: профiлактичнi заходи, лiкарськi призначення, оргашзацшну, лабораторно^агнос-тичну та реабштацшну роботу [8]. Таким чином, вщ часiв Пирогова i дотепер роль середнього медичного пращвника в лшуванш пацiентiв зростае та набувае нових перспектив.
Вщомий внесок М.1. Пирогова в рiзнi напрямки хiрургil; йому медицина зобов'язана багатьма ак-туальними iдеями та методами. Найбшьш важливi з них — запровадження у клшшу експерименту та розробка сучасно! топографiчно! анатомп, що вщра-зу зробило хiрургiю дiйсно науковою дисциплiною; органiзацiя медично! допомоги пораненим (у тому чи^ застосування наркозу) на полi бою. Головна його заслуга у галузi анестезюлогп-реашматологп — експериментальна розробка методiв наркозу, що використовуються i в наш час. Експерименти були узагальнеш в монографп з наркозу (1847). М.1. Пирогов першим вказав на негативш прояви анестезу-вання, можливють тяжких ускладнень, необхiднiсть знання клшши наркозу. В його працях сформоваш !де! багатьох сучасних методiв — ендотрахеального, внутрiшньовенного, ректального наркозу, сшналь-но! анестезп [6].
Повчальним е ретельний анаиз рiзних способiв проведення анестезп за допомогою ефiру та хлороформу зi складанням автором оригiнальних таблиць, в яких було зазначено назви операцш, !х кiлькiсть, результат лiкування, стать та вш хворих (поранених). М.1. Пирогов справедливо розрiзняв летальнi на-слщки залежно вiд ступеня складностi оперативних втручань та таш, що були безпосередньо пов'язаш з проведенням анестезп в ослаблених, виснажених хворих. При проведенш наркозу вiн звернув увагу на те, що «знервоваш, ютеричш жiнки не завжди легко анестезуються» [14]. Вiн також пiдмiтив особливост анестезування пацiентiв залежно вiд географп про-живання, етнiчних, культурних особливостей: «жи-телi пiвнiчних кра!н та простолюдини анестезуються складнiше i повшьшше» [14]. Останне вiн пов'язував зi звичкою зазначених людей вживати алкогольш на-по!, iнколи — недовiрою i страхом. «На Кавказi я мав нагоду кшька разiв спостерпати, як швидко дiють
анестезуючi речовини на мусульман, як незвичнi до споживання спиртних напо!в» [14]. У наш час доско-нало вивчено особливост анестезiологiчного забез-печення в омб, якi хронiчно приймають алкогольш напо! [1]. Можна стверджувати, що М.1. Пирогов випередив час, одним iз перших описав особливос-п анестезИ в осiб, залежних вщ алкоголю. Пiд час оперативних втручань iз застосуванням хлороформу вчений спостертав за кольором обличчя, пульсом та диханням [14]. Звичайно, до Гарвардського стандарту мониторингу було ще далеко, але важливiсть контролю за диханням, гемодинамiчними показни-ками була констатована.
Про високу майстершсть М.1. Пирогова свiд-чить те, що при здшсненш десяти тисяч нарко-зiв пiд час Кримсько! вшни за 12 мiсяцiв 1854— 1855 рр. вш не мав жодного смертельного випадку. А на досвщ вшни в Болгари особисто впевнився, що «анестезування мае найважливше значення при проведенш хiрургiчних втручань на польовш практицi» [3].
Першим у свт М.1. Пирогов запропонував зна-мениту систему сортування поранених, що згодом перетворилася у цiле лшувально-евакуацшне за-безпечення. Це було особливо актуально, коли по-раненi надходили на перев'язочний пункт масово, зумовлюючи порушення порядку, хаос. 1з такими ситуашями, описаними Пироговим, ми знайоми-мося в його «Севастопольских письмах», записах автобiографiчного характеру та в шших творах автора [13, 15]. Система сортування Пирогова полягала насамперед у тому, що поранеш розподшялися на п'ять основних категорш. За свщченням очевидцiв, сортуванням на головному перев'язочному пунк-тi, як правило, займався Пирогов особисто. Сортування в европейських армiях почало здшснюватися лише через кшька десятилгть [15]. У наш час шд ме-дичним сортуванням розумiють розподш постраж-далих, поранених i хворих на групи вщповщно до потреб у виконанш однорiдних профiлактичних i лiкувально-евакуацiйних заходiв, що проводяться з огляду на медичш показання, реальний обсяг медично! допомоги на даному еташ i прийнятий порядок медично! евакуацп [11].
М.1. Пирогов був переконаний з власного практичного досвщу, «що в досягненш позитивних ре-зультатiв лшування у вiйськово-польових госпiталях потрiбна не стшьки наукова хiрургiя та мистецтво лшування, скiльки дiлова i добре оргашзована ад-мiнiстрацiя» [15]. Саме вщ останньо! залежить сво-ечасшсть надання невiдкладно! медично! допомоги.
Питання оргашзацп надання медично! допомоги, особливо з великою кшьшстю поранених та необхщ-шстю здiйснення медичного сортування поранених i хворих, е актуальними i в наш час. За останш роки проблема ефективного забезпечення постраждалих при надзвичайних ситуацiях мирного часу набула особливо! актуальносп [9]. Шд час лшвщацп наслiд-шв землетрусу в 1ндИ 2001 року у перюд розгортання мобiльного госшталю МНС Укра!ни були створенi
Страницы истории
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
такi структурш пiдроздiли: сортувальний пост, при-ймально-сортувальне вщдшення, операцiйне вщдь лення та iншi [12].
Крiм питань медичного сортування Пироговим розроблеш принципи транспортування поранених iз ретельним удосконаленням навичок вщповщно-го персоналу стосовно як перенесення, так i пере-везення. Детально проаналiзованi наявнi засоби транспортування постраждалих. Вiдслiдковуючи транспортування на дальш вiдстанi, М.1. Пирогов дiйшов висновку про необхщшсть створення у вш-ськовий час лiкарсько-транспортно! бригади (у складi лiкарiв, фельдшерiв та сестер) [15].
Оргашзащя лiкування постраждалих iз тяжкими множинними i поеднаними ушкодженнями залиша-еться актуальною проблемою сучасность Виршен-ня цiе! проблеми передбачае здшснення комплексу заходiв не тшьки медичного, але i соцiального, еко-номiчного, а також адмiнiстративного характеру. Необхщна наступнiсть у лiкуваннi на догосштально-му i госпiтальному етапах [7].
Прикладом усшшного вирiшення оргашза-цiйних питань при лiквiдацi! наслщшв iз великою кiлькiстю постраждалих може бути робота служ-би швидко! медично! допомоги (ШМД) пiд час лшвщацп наслiдкiв аварi! лайнера у м. 1ркутську. 09.07.2006 р. о 7 год 55 хв в 1ркутському аеропор-ту здiйснив аваршну посадку аеробус А310, рейс № 778. Внаслщок авiакатастрофи лiтак врiзався у будiвлi поблизу злiтного поля, почалася пожежа, що забрала життя понад 122 омб. Дп фахiвцiв ава-рiйно-рятувально! служби значною мiрою визначи-ли долю пасажирiв, як залишилися живими. В цей час (вихщний день — недiля) здшснювалася пере-змiнка, на пiдстанцi! знаходилися двi змiни медич-них пращвнишв. Диспетчером на виклик була направлена реашмацшна бригада пiд керiвництвом лiкаря анестезiолога-реанiматолога I категорп. Його вщразу було призначено головним медичним начальником вогнища надзвичайно! ситуацi!. Були сповщеш служба пожежно! охорони та головний лшар станцi! ШМД, за розпорядженням якого до мюця катастрофи направлено додатково 37 бригад ШМД. Розгорнуто 4 сортувальш площадки, керiв-никами 3 iз них було призначено анестезюлопв-реанiматологiв ШМД, а на 4-й — лшар ШМД. Го-ловними чинниками ураження були: термiчна дiя, механiчна травма внаслщок падiння з висоти та психоемоцшний фактор. Обсяг надано! бригадами ШМД невщкладно! медично! допомоги охоплював заходи щодо знеболювання, транспортно! iммобiлi-зацп переломiв, оксигенотерапп та iнфузiйно! тера-пп пiд час транспортування. Робота мюько! служби ШМД була проведена оперативно iз залученням достатньо! кшькосп сил та засобiв. Слiд урахувати самовщдашсть персоналу ШМД, що працював без-посередньо поблизу мiсця катастрофи, коли межi вогнища надзвичайного стану могли раптово змь нитися через пожежу та загрозу вибуху лгтака [4]. У цьому прикладi показовим е реалiзацiя пiдходiв,
розроблених ще Пироговим, стосовно медичного сортування та шших органiзацiйних i лiкувальних пiдходiв при масовому надходженнi поранених та постраждалих.
Пироговська система лшування та евакуацп поранених стала науковим досягненням вшськово! медицини XIX столгття, визначила подальший роз-виток оргашзацп та тактики медично! служби [13].
Чинш системи оргашзацп медично! допомоги постраждалим у мирний та военний час сьогоден-ня мають лопчне продовження розробок та впро-ваджень М.1. Пирогова. У свт набула поширення практика аналiзу результатiв лiкування при медич-ному забезпеченнi катастроф, зокрема при вибухах у Мадридi [19], шд час урагану в Новому Орлеаш [20] та iнших, оскiльки готовшсть до повторних шциден-тiв бажае кращого [16]. Система етапного лшування поранених в умовах бойових дш за останш десяти-лiття також зазнала значних змш (вiйна в Афгашс-танi, Чечнi, ЮгославИ) [5]. Розроблеш Пироговим принципи вшськово-польово! хiрургi! зберiгають свою актуальнiсть i в мирний час, i убойових умовах сучасность
Висновок
У наш час продовжуються традицп, використо-вуеться наукова та практична спадщина славетного лiкаря-хiрурга в розроблених ним напрямках медицини оргашзацшного характеру.
Список л1тератури
1. Джеймс Дюк. Секреты анестезии: Пер. с англ. — М.: МЕДпресс-информ, 2005. — С. 314-319.
2. Англо-укратський фразеологiчний словник / Уклад. К.Т. Баранцев. — 3-те вид. — К. : Знання, 2006. — 1056 с.
3. Владыка А.С., Суслов В.В., Чуев П.Н. Анестезиология в лицах / Под ред. В.В. Суслова. — Сумы: Университетская книга, 2008. — 269 с.
4. Горбачева С.М., Ворожба А.М. Организация работы скорой медицинской помощи при ликвидации катастрофы аэробуса А310 в г. Иркутске / Сб. тез. Всероссийского съезда «Современные достижения и будущее анестезиологии-реаниматологии в Российской Федерации» (7—10 ноября 2006г.). — Москва, 2006. — С. 241-242.
5. Заруцький Я.Л., Кукуруз Я.С., Бурлука В.В. Хiрургiя по-шкоджень тазу i тазових оргатв. — Кшв, 2006. — 112 с.
6. Зарянская В.Г. Основы реаниматологии и анестезиологии для медицинских колледжей: Учебное пособие. — 3-е изд. — Ростов н/Д: Феникс, 2005. — 382 с.
7. Климовицький В.Г., Пастернак В.М., Шпаченко М.М., Гончарова Л.6., Антонов О.А., Черниш В.Ю. Актуальт орга-тзацшт i клМчт питання удосконалювання надання трав-матологiчноi допомоги потертлим iз важкими множинними i поеднаними ушкодженнями / Проблеми вшськово¡' охорони здоров 'я: Зб. наук. пр. Укратськог вйськово-медично1 акаде-ми. — К.: Шико, 2006. — Вип. 17. — С. 136-145.
8. Коренев Н.М., Пересыпкина Т.В., Сулима Т.Н., Кос-тенко Т.А., Кошман Т.В. Медико-социальная характеристика среднего медицинского персонала амбулаторий общей практики — семейной медицины // амейна медицина. — 2009. — № 3(29). — С. 72-74.
9. Костомарова Л.Г., Стажадзе Л.Л., Спиридонова Е.А., Шеко С.А. Организационные особенности ликвидации медицинских последствий чрезвычайных ситуаций в Москве // Клиническая анестезиология и реаниматология, 2006. — Т. 3, № 5. — С. 25-30
МЕДИЦИНА Страницы истории
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
10. Медицинский энциклопедический словарь / В.И. Боро-дулин, А.В. Бруенок, Ю.Я. Венгеров и др. / Под ред. В.И. Бо-родулина. — М.: ОНИКС 21 век, 2002. — 704 с.
11. Оргатзащя i змтт хiрургiчноi допомоги при надзви-чайних ситуащях мирного i военного часу // Вшськова хiрур-гiя з хiрургiею надзвичайних ситуацш / За ред. В.Я. Быого. — Тернопыь: Укрмедкнига, 2004. — С. 8-26.
12. Оргатзащя та управлiння процесом надання медичноt допомоги постраждалим внаслiдок землетруав / Гур'ев С.О., Волянський П.Б., Терент'ева А.В. та т. — Кшв, 2008. — 188 с.
13. Пирогов Н.И. Собрание сочинений в восьми томах. Труды по экспериментальной и клинической хирургии (1832— 1840). — М.: Гос. изд. мед. лит., 1957. — Т. I. — 238 с.
14. Пирогов Н.И. Собрание сочинений в восьми томах. Труды по экспериментальной, оперативной и военно-полевой хирургии (1847—1854). — М.: Гос. изд. мед. лит., 1959. — Т. III. — 536 с.
15. Пирогов Н.И. Собрание сочинений в восьми томах. Начала военно-полевой хирургии. Часть I. Севастопольские письма. — М.: Гос. изд. мед. лит., 1961. — Т. V. — 640 с.
16. Царенко С.В. Назад в будущее: зарисовки с конгресса Европейского общества интенсивной терапии // Клиническая анестезиология и реаниматология. — 2006. — Т. 3, № 6. — С. 51-59.
17. Чеснаут Д.Г. Уроки акушерской анестезиологии (Лекция, посвященная памяти Фреда Хиера) // Регионарная
анестезия и лечение острой боли. — 2009. — Т. III, № 1. — С. 28-38.
18. Юрченко В.Д., Рощт Г.Г., Синельник С.В. та íh. Реалiзацiя заходiв Державной програми створення единоi системи надання екстреног медично' допомоги в 2008 р. та основт завдання на 2009рж//Мат-ли наук. симп. «Сучаст проблеми медицини невiдкладних статв» (21—22 травня 2009р.). — К, 2009. — С. 3-6.
19. Carresi A.L. The 2004 Madrid train bombings: an analysis of pre-hospital management // Disasters. — 2008. — Vol. 32, № 1. — Р. 41-65.
20. Klein K.R., Nagel N.E. Mass medical evacuation: Hurricane Katrina and nursing experiences at the New Orleans airport// Disaster Manag. Response. — 2007. — Vol. 5, № 2. — Р. 56-61.
21. Lee R.L., Pang S.M., Wong T.K., Chan M.F. Evaluation of an innovative nursing exchange programme: health counselling skills and cultural awareness // Nurse Educ. Today. — 2007. — Vol. 27, № 8. — Р. 868-877.
22. McAuliffe M.S., Cohen M.Z. International nursing research and educational exchanges: a review of the literature. // Nurs. Outlook. — 2005. — Vol. 53, № 1. — Р. 21-25.
23. Mutchnick I.S., Moyer C.A., Stern D.T. Expanding the boundaries of medical education: evidence for cross-cultural exchanges //Acad. Med. — 2003. — Vol. 78, № 10. — Р. 1-5.
Отримано 15.05.11 □.
Марков Ю.И.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев
ABC: ОТ ПИРОГОВА ДО СЕГОДНЯШНЕГО ДНЯ
Резюме. Статья посвящена 200-летию со дня рождения Н.И. Пирогова—выдающегося врача, естествоиспытателя, педагога, общественного деятеля, одного из основателей современной хирургии. Проанализировано значение достижений Н.И. Пирогова организационного характера для современной медицины неотложных состояний.
Ключевые слова: Н.И. Пирогов, выдающийся врач, медицинские сестры, анестезия.
Markov Yu.I.
National Medical Academy of Postgraduate education named after P.L. Shupyk, Kyiv, Ukraine
ABC: FROM PYROGOV TO TODAY
Summary. This article is dedicated to the 200th anniversary of birth of M.I. Pyrogov, an outstanding doctor, naturalist, public figure, one of the founders of modern surgery. Here we analyze the significance of M.I. Pyrogov's organizational achievements for the modern emergency medicine.
Key words: M.I. Pyrogov, outstanding doctor, medical nurses, anaesthesia.
