CC BY
37
9. Череп О.Г. Проблемш питання функцiонування фшансово! системи США / О.Г. Череп, В.1. Одинець // Вюник Житомирського державного технологiчного унiверситету. - Сер.: Економчш науки. - Житомир : Вид-во ЖДТУ. - 2001. - № 3(57). - С. 424-428.
Дзьоба В.Б., Качмарчик СА. Проблемы государственных финансов Соединенных Штатов Америки и способы их решения
Исследованы проблемы государственных финансов США. Рассмотрены и проанализированы финансовая система США и ее структура; выяснено, какие факторы негативно влияют на состояние государственных финансов страны; рассмотрены доходы и расходы федерального бюджета, а также бюджетный дефицит США и государственный долг; предложены альтернативные способы выхода Соединенных Штатов из кризиса.
Ключевые слова: государственные финансы, доходы, расходы, федеральный бюджет, бюджетный дефицит.
Dzoba V.B., Kachmarchyk S.A. Problems of public finance USA and methods of their decision
This article explores the problems of public finance dollars. Considered andanalyzed the U.S. financial system and its structure, elucidated what factors affect the state of public finances of the country considered income and expenses of the federal budget and the budget deficit and public debt, the proposed alternative ways out of the United States from the crisis.
Keywords: public finance, income, expenses, the federal budget deficit.
УДК336.743:339.9 Астр. Л.С. Доскочинська1 -
Львгвський НУ м. 1вана Франка
ЗОЛОТО - Ф1НАНСОВИЙ АКТИВ В УМОВАХ ФШАНСОВО1 ГЛОБАЛ1ЗАЦН
Розглянуто еволющю ролi золота в економщ держав в умовах фшансово! гло-балiзацii. Проаналiзовано та виявлено особливост використання цього металу в су-часних умовах. Розглянуто зм^ структури попиту на золото у свт. Зроблено вис-новки стосовно використання цього дорогоцшного металу як фшансового активу.
Ключовг слова: монометалiзм, золотий стандарт, демонетизащя, фшансовий актив, золот резерви.
Постановка проблеми. Навпъ у сучасних умовах розвитку суспшь-ства золото все ще продовжуе вдагравати важливу роль в економщ держав, виступаючи одночасно у рол1 дорогоцшного товару 1 фшансового активу. В умовах нестабшьносп свiтовоi економжи питання використання золота у фь нансових цшях стае дедалi актуальшшим. Це пов'язано з тим, що цей метал ефективно використовуеться з метою диверсифжацп швестицшного портфеля i виступае як страховий фонд для держави. Навпъ не зважаючи на офь цшну демонетизащю золота, яка була закршлена Кшгстонською угодою, держави все ще продовжують збершати значш запаси золота як резерви.
Таким чином, метою цього дослщження е виявлення особливостей використання золота в умовах фiнансовоi глобалiзацii та дослщження еволюцп ролi металу в економщ держав, а також формування висновюв стосовно використання золота як фшансового активу.
1 Наук. кер1вник: доц. Б.Ю. Лапчук, канд. екон. наук
Анал1з дослщжень 1 публ1кац1й. Погляди стосовно впливу золотого стандарту на економжу держави розходяться у рiзних вчених. Бордо i Купер у сво!х працях доходять висновку, що за умов класичного золотого стандарту, коливання рiвня цiн i продуктивностi було значшшим, нiж за умов фун-кцiонування домовленостi мiж США та Великобриташею пiсля Друго! свгго-во! вiйни. На противагу цьому, Клейн та Шварц навели докази того, що золо-тий стандарт, порiвняно зi згаданим вище договором, здатний був забезпечи-ти бiльшу довгострокову стабшьшсть цiн [9].
Порiвнявши рiзнi монетарнi режими, Майкл Бордо дшшов висновку, що класичний золотий стандарт найбшьше сприяв штеграцп фшансових рин-кiв i найефективнiше протидiяв шфляцп. Проте найстабiльнiшою, порiвняно з рiзними фiнансовими показниками, вiн називае Бретон-Вудську валютна систему [9]. Анатзуючи золотий стандарт як правило, Бордо та Юдленд на-голошують на його "умовному" статусi, звертаючи увагу на те, що в перюд вiйни допускалось вiдхилення вiд фжсовано! цiни золота з умовою наступно-го повернення до попереднього рiвня цiни. Також у сво!й пращ вони зазнача-ють, що золотий стандарт був радше "бажаною метою", шж граничною умовою [8]. Використання золота як резервiв, навиь пiсля офiцiйного процесу його демонетизацп, М. Бородо пояснюе поеднанням низки чинниюв, до яких вiдносить шерщю, ринковi екстерналп, статус золота та високу iнфляцiю у 1970-х роках [7].
Загалом варто зазначити, що хоча й трапляються позитивнi вщгуки, щодо можливостi застосування модифiкованого золотого стандарту на сучас-ному еташ розвитку свггово! економiки, проте значна частина економюпв i полiтикiв висловлюе свое занепокоення стосовно наслщюв таких "нововве-день". Одним iз найвагомших мiнусiв у прив'язцi курсу валют до золота е значне обмеження монетарно! полиики держав [6]. Незважаючи на значний внесок зарубiжних i вггчизняних науковцiв у дослiдження ролi золота в еко-номiцi держав, ця проблема вимагае подальшого дослщження, у зв'язку зi зростанням !! актуальности
Золото у будь-якому сташ та виглядi е дорогоцiнним металом [3]. Його подiляють на монетарне i немонетарне. Монетарним золотом ^ вщпо-вiдно, фiнансовим активом е те золото, яке утримуеться грошово-кредитним органом як офiцiйнi резерви держави, або перебувае у володшш мiжнарод-них фiнансових органiзацiй, таких як Мiжнародний валютний фонд i Банк мiжнародних розрахункiв. Немонетарним е золото, яке виступае як товар, зокрема для промiжного споживання, а також е додатковим товарно-матерь альним запасом або джерелом багатства [14].
Виконувати функщю свiтових грошей золото почало в перюд функць онування Паризько! валютно! системи. Успiшне функцiонування золотого стандарту пояснюють юторичними умовами. Зокрема, внаслщок вiдсутностi або обмеженого функцюнування демократичних iнститутiв, уряди могли значною мiрою iгнорувати внутрiшнi соцiальнi та економiчнi наслiдки валютного коректування [1, с. 231-232]. Фшансовим центром у перюд функць онування золотого стандарту був Лондон, а в цен^ валютно! системи було
золото, а не валюта окремо! кра!ни, що давало змогу уникнути можливих конфлiктiв вiдносно ще! кра!ни. Тобто валюта вшьно конвертувалась у золото i навпаки [4, с. 470].
У цей перюд за сво!м впливом дшсно глобальним можна було вважа-ти лише англiйський каттал, котрий вважався головним джерелом швести-цiй. Проте вiн зосереджувався в основному у межах Британсько! iмперn i Швденно! та Швшчно! Америки. Щодо капiталу, який був експортований ш-шими розвинутими кра!нами, то вш переважно зосереджувався у Сврош i на територiях, якi були сферами впливу iмперil. Варто зазначити, що хоча перь од функщонування класичного золотого стандарту уособлюе собою виник-нення свiтового фiнансового порядку, проте цей порядок продовжував бути европоцентричним, а сфера його впливу не охоплювала весь свiт [1, с. 232-233].
Кшець ери золотого стандарту був спричинений початком Першо! свь тово! вiйни, проте вже на той час полггики почали регулювати внутрiшню економiку держави, ще до мiжнародного зобов'язання пiдтримувати стабшь-ний обмiнний курс. Створена у 1913 р. Федеральна резервна система у США була зобов'язана керувати банювською справою, а також випускати "резиновi грошГ, котрi не мали золотого забезпечення [12, с. 27-28].
Поступово, тд впливом демонетизацп, золото почало втрачати сво! позицп в ролi свiтових грошей. Юридичним закршленням цього процесу стала Кшгстонська угода, яка пiдтвердила демонетизацiю золота де-юре, хоча де-факто цей процес ще не закшчився, i золото все ще продовжуе вiдiгравати важливу роль в економщ держав. На цей час ринки золота за режимом функцюнування подшяють на чотири групи:
1. Свiтовi ринки - Лондон, Цк^х, Нью-Йорк, Дубай, Гонконг та ш.;
2. Внутршш вiльнi ринки - Стамбул, Париж, Рю-де-Жанейро, Мшан;
3. Мiсцевi контрольоваш - Афiни, Ка!р;
4. Чорш ринки - Бомбей та ш. [5, с. 101].
Варто зазначити, що свiтовi ринки золота - це не лише спещальш цен-три купiвлi-продажу золота за ринковими щнами, а й також е сукупшстю "економiчних вiдносин мiж кра!нами свiту (зокрема окремими компанiями, банювськими домами, спецiалiзованими фiрмами тощо) з приводу кутвль продажу золота" [2, с. 297]. На щ ринки золото потрапляе через дилерiв, кот-рi виступають у ролi посередниюв.
Найважливiшими золотими дилерами на сьогодш е п'ять фiрм-членiв London Gold Market Fixing Ltd. Першозасновниками були: N M Rothschild & Sons, Mocatta & Goldsmid, Samuel Montagu & Co., Pixley & Abell, Sharps & Wilkins. На сьогодш !хнш склад змшився i е таким: The Bank of Nova Scotia -Scotia Mocatta, HSBC, Deutsche Bank AG London, Societe Generale Corporate & Investment Banking, Barclays Capital. Щ п'ять фiрми двiчi на день встановлю-ють щну золота у трьох валютах (USD, GBP, EUR), яка е точкою вщл^ для визначення цши цього дорогоцшного металу по всьому свпу [13].
Прихильником трактування золота як фшансового активу на сьогодш виступае Мiжнародний валютний фонд, котрий видшяе низку характеристик
цього металу, KOTpi не е притаманними для звичайного дорогоцшного товару. До цих характеристик належать таю:
• Торгшля золотом на фшансових ринках вщбуваеться на тому ж р1вн1, що й торгаля шоземною валютою. Кр1м того, золото можна набагато легше купи-ти i продати, шж будь-який шший товар, навгть поршняно з шшими дорого-щнними металами.
• Золото е однорщним металом, пробу якого можна легко взяти. Будь-яку форму золота можна переплавити у стандартизованi зливки для торгiвлi на ринку.
• Висока лшвщтсть ринкв золота.
• Золотом, як i будь-яким шшим фiнансовим активом, торгують не лише на ринку спот, а й за допомогою дериватив1в.
• Цей метал використовують як з метою короткострокового арбiтражу, так i з метою заощаджень, або як довгостроковий вклад.
• Бiржовi фонди (тi, де окрема акщя прив'язуеться до визначено! кiлькостi золота) котируються на вщповщних бiржах i регулюються фшансовими органами (Управлшня з фшансового регулювання i нагляду Великобританн (FSA)).
• 1снуе кредитно-депозитний ринок золота, i вiдбуваеться котирування про-центних ставок.
• Уряди дедалi частше визнають золото фшансовими активами.
• 1снують добре дослщжеш i документованi аргументи, яю описують роль золота як складово! фшансового портфеля [14].
^iiw цього, одне з дослiджень World Gold Council показало, що в перь од фшансово! нестабiльностi швестицшш портфелi, в якi включено золото, мають кращi характеристики (завдяки збшьшенню прибутку або зменшенню витрат), шж тi, до складу яких не входить золото. Таким чином, золото вис-тупае економiчно ефективною формою захисту швестицшного портфеля вiд знещнення [11]. Ще одним свiдченням того, що золото продовжуе вдаграва-ти важливу роль в економщ держав е i той факт, що на сьогодш офiцiйнi запаси золота становлять 31347,3 т [15]. У таблиц подано перелж десятки лще-рiв за обсягом золотих резервiв i за часткою золота у золотовалютних резервах держави.
Табл. Лiдери за золотыми резервами
№ Лщери за обсягом золотих pe3epBiB, т Лiдери за часткою золота в золотовалютних резервах, %
1 США (8133,5) Португалiя (90,0)
2 Шмеччина (3396,3) Грещя (81,4)
3 Мiжнаpодний Валютний Фонд (2814) США (74,7)
4 1тшня (2451,8) Шмеччина (71,4)
5 Франщя (2435,4) Франщя (71,1)
6 Китай (1054,1) Венесуела (71,0)
7 Швeйцаpiя (1040,1) ^iM (70,9)
8 Рооя (911,3) Словаччина (66,5)
9 Японiя (765,2) Шдерланди (59,7)
10 Шдерланди (612,5) Таджикистан (57,2)
Джерело: World Gold Council
Десятка лiдерiв за обсягом золотих резервiв володie 75,3 % вiд усiх свиових резервiв цього металу. Проте, як можна побачити з табл., склад десятки лiдерiв за обсягом золотих резервiв i за часткою золота в золотовалют-них резервах е неоднаковим. На рис. зображено структуру попит на золото у свт за видами дiяльностi. Як можна побачити з рис., з часом спостер^аеться поступове зростання попиту на цей метал в швестицшнш дiяльностi та його зменшення в ювелiрнiй промисловостi, що зумовлено зростанням вартост золота (див. рис.).
11нвесищшна д1,<шьтс:гь (тонн) Ювел1рна справа (тонн) Промпсповтть га медицина (тонн) -L(ina золота (дол США за гройську угпщо) Рис. Структура попиту на золото у ceimi (World Gold Council, KITCO)
Аналiзуючи дат за два 12-мюячш перiоди (до липня 2011 р. i до лип-ня 2012 р.), варто зазначити, що у другому перiодi величина попиту на золото в швестицшнш дiяльностi зросла на 14 %, у ювелiрнiй промисловостi змен-шилася на 13 %, а у промисловосп та медицинi попит на золото скоротився на 6 %. Цша на золото, за даними London PM fix, за цей перюд зросла на 22 % [10, 11 ].
Торпвля золотом на фшансових ринках вщбуваеться на тому ж рiвнi, що й торпвля шоземними активами. Запорукою цього е те, що цей метал е ви-сотткидним, його пробу можна легко взяти, i будь-яку його форму завжди можна переплавити у стандартизован зливки. Золото використовуеться як довгостроковий вклад, з метою заощадження, а також для короткострокового арбiтражу. Незважаючи на офщшний процес демонетизацп золота, закршле-ний Кiнгстонською угодою, воно продовжуе залишатись важливим фшансо-вим активом. Вага цього металу особливо зростае в умовах нестабшьносп свь тово! економжи, його використовують з метою диверсифжацп портфеля, а та-кож збершають як складову золотовалютних резервiв держав. На сьогоднi не-можливим е повернення до золотого стандарту в його класичному розумiннi, проте роль золота в економщ держави модиф^еться з кожним новим етапом розвитку мiжнародноl валютно! системи. Зважаючи на це, доцшьним е подальше вивчення i дослiдження золота не як товару, а як фшансового активу.
Л1тература
1. Глобальные трансформации: Политика, экономика, культура : пер. с англ. В.В. Сапо-ва и др. - М. : Изд-во "Праксис", 2004. - 576 с.
2. Економ1чний енциклопедичний словник. - У 2-ох т. - Т. 1 / за ред. С.В. Мочерного. -Льв1в : Вид-во "Свгг", 2006. - 568 с.
3. Закон Укра!ни "Про державне регулювання видобутку, виробництва i використання дорогоцшних метал1в i дорогоцшного камшня та контроль за операщями з ними" вщ 18 листопада 1997 р., № 637/97-ВР // Вщомост Верховно! Ради Укра!ни. - 1998. - № 9. - 34 с.
4. Макроэкономика: Европейский текст : учебник. - Изд. 4-ое, [перераб. и доп.] : пер. с англ. / под ред. В.В. Лукашевича, К.А. Холодилина / М. Бурда, Ч. Виплош. - СПб. : Судостроение, 1998. - 544 с.
5. М1жнародш фшанси : навч. поабн. / О.М. Мозговий, Т. Оболенська, Т.В. Муаець / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. О.М. Мозгового. - К. : Вид-во КНЕУ, 2005. - 558 с.
6. Beattie A. Zoellick seeks gold standard debate / Alan Beatie // Financial Times. - November 7, 2010. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ftcom/intl/cms/s/0/eda8f512-eaae-11df-b28 d-00144feab49 a.html#axzz23hk5XVkB.
7. Bordo M.D. Monetary Policy Regimes, the Gold Standard, and the Great Depression / Michael D. Bordo - NBER. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.nber.org/reporter/ fall99/bordo.html.
8. Bordo M.D. The gold standard as a rule / Michael D. Bordo, Finn E. Kydland - NBER, 1990. - Working Paper. - № 3367. - 55 p.
9. Bordo M.D. The gold standard, Bretton Woods and other monetary regimes: an historical appraisal / Michael D. Bordo - NBER, 1993. - Working Paper. - № 4310. - 120 p.
10. Charts & Data: KITCO. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.kitco. com/charts/.
11. Gold Demand Trends. Second quarter 2012. - World Gold Council, August 2012. - 40 p.
12. Levich, Richard M. International Financial Markets: Prices and Policies / Richard M. Le-vich. 2nd ed. p. cm. - Irwin McGraw-Hill, 2001. - 698 p.
13. London Gold Fixing. History. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. goldfi-xing.com/.
14. Turnbull P. The treatment of non-monetary gold in the macro-economic accounts / Philip Turnbull - IMF Committee on Balance of Payments Statistics, 2004. - Background Paper BOPTEG Issues. - № 27A. - 16 p.
15. World official gold holdings. - World Gold Council. - International Financial Statistics, July 2012. - 3 p.
Доскочинская Л.С. Золото как финансовый актив в условиях финансовой глобализации
Рассмотрена эволюция роли золота в экономике государств в условиях финансовой глобализации. Проанализированы и выявлены особенности использования данного металла в современных условиях. Рассмотрено изменение структуры спроса золота в мире. Сделаны выводы относительно использования этого драгоценного металла в качестве финансового актива.
Ключевые слова: монометаллизм, золотой стандарт, демонетизация, финансовый актив, золотые резервы.
Doskochynska L.S. Gold as a financial asset under the conditions of financial globalization
The evolution of the role of gold in the national economy under the conditions of financial globalization is examined. Certain peculiarities of use of this metal in modern conditions are discovered and analyzed. The evolving structure of gold demand in the world is considered. The conclusions regarding the use of this precious metal as a financial asset are drawn.
Keywords: monometallism, gold standard, demonetization, financial asset, gold reserves.
