CC BY
04. Оценка функциональных способностей организма человека с помощью функциональных проб [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://intranet.tdmu.edu.ua
_27
5. Кластерний arnni3 [Електронний ресурс] -Режим доступу до ресурсу:
http ://www. nickart.spb.ru/analysis/cluster.php
СУЧАСНА МОДЕЛЬ РЕФОРМУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В УКРАШ1 ТА ÏÏ РИЗИКИ
Чорненька Ж.А.
ВДНЗУ «Буковинський державний медичнийутверситет» к.мед.н., асистенткафедри соц1ально1медицини та ОЗО
Грицюк М.1.
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний утверситет» к.мед.н., доцент,
зав1дувач кафедри сощальног медицини та ОЗО
Бiдучак А. С.
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний ун1верситет»к.мед.н., асистенткафедри соц1ально1медицини та ОЗО
MODERN MODEL OF HEALTH PROTECTION REFORM IN UKRAINE AND ITS RISKS
Chornenka Z.
Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University», Ph.D., assistant, Department of Social Medicine and Health Care Organization
Grytsuk M.
Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University»,Ph.D.,associateprofessor, Department of Social Medicine and Health Care Organization
Biduchak A.
Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University», Ph.D., assistant, Department of Social Medicine and Health Care Organization
Анотащя
У статп розглядаються основш напрями реформування системи охорони здоров'я Украши, ризики, яш з цим пов'язаш. Критичне ощнювання ще! системи дозволяе дшти висновку, що вс реформи повинш базуватися на науково обгрунтованш стратеги державного управлшня галуззю. Abstract
The article deals with the main directions of reforming the health care system of Ukraine, the risks associated with it. A critical evaluation of this system allows us to conclude that all reforms should be based on scientifically grounded strategy of state management of the industry.
Ключовi слова: реформування, система охорони здоров'я,первинна медико-саштарна допомога (ПМСД),Нацюнальна закутвельна агенщя^агностично-спорвднеш групи (ДСГ).
Keywords: reform, Health Care System, Primary Health Care (PHC), National Procurement Agency, Diagnostic-Related Groups (DSGs).
Головною проблемою нишшньо! системи охорони здоров'я експерти називають низький рiвень забезпечення населення медичними послугами. Для И виршення передбачаеться створити вiльний ринок медичних послуг, на якому будуть представ-леш як державнi, так i приватш гравцi, а медичнi заклади отримають повну автономiю.
У минуле десятирiччя у нашiй краiнi ввдбува-лись складнi соцiально-економiчнi, полiтичнi та де-мографiчнi змiни. Труднощi, що виникли, iстотним чином вiдбились на дальности всiеi системи охорони здоров'я, регюнальних органiв управлiння охороною здоров'я, кожно! л^вально-профшакти-чногозакладу (ЛПЗ). Одним iз найважливiших прю-ритетiв державно! политики Укра!ни е збереження та змщнення здоров'я нацii на пiдставi формування здорового способу життя та тдвищення доступно-стi й якоси медично! допомоги. За статистичними даними, в останне десятирiччя в Укра!ш на 1 тис. осiб припадае бiльше 1,5 тис. захворювань.
Незважаючи на рiзноманiтнiсть форм оргашза-цп медично! допомоги, сьогоднi немае жодно! кра-!ни, яка була б повшстю задоволена власною охороною здоров'я.
Наразi в Украiнi дiе пострадянська медична система, яка на паперах гарантуе людям безоплатне лiкування. Фактично ж, держава не в змозi викону-вати цi зобов'язання, адже просто не мае достатньо кошпв на оплату всiх необхiдних медичних послуг для населення.
В результата громадяни повиннi самi вирiшу-вати проблеми зi здоров'ям, нерiдко навгть тi, що загрожують життю. В той же час лiкарi державних закладiв працюють за мiзернi грошi та по «рознаря-дщ» зверху, якщо не мають змогу влаштуватись в комерцiйний заклад. Пацiенти ж не можуть обирати собi лжаря на свiй розсуд, бо мають одного умовно безоплатного д№ничного, до якого вони приписаш за мюцем проживання.
З 01 липня 2017 року в Украшстартував пшо-тний проект, щодо змiни механiзму фiнансування надання медично! допомоги у окремих науково-до-слвдних установах Нацюнально! академп медичних наук Укра!ни (НАМНУ).
Запропонована медична реформа прописана в к1лькох законопроектах, але основт засади мю-тяться у Законi № 4456про оргашзацш медичного обслуговування населения в Укра!ш та № 2409про засади державно! полггики охорони здоров'я.
Значна частина Концепци реформи фшансу-вання системи охорони здоров'я Укра!ни- це до-волi слушний i компетентний опис недолЫв дшчо! системи охорони здоров'я. Реформа передбачае де-к1лька принципових змiн, як1 впершу чергу поляга-ють у перенесеннi державно! турботи змедичних за-кладiв навласнелюдину.Та головний змют цього документа можна звузити до плашв реалiзацi! 5 -ти заходiв.
1. "ММмальний медичний набiр", який гарантуе пацieнту держава.
Проввдна роль у новiй системi охорони здоров'я буде выведена первиннш медико-санiтарнiй до-помозi (ПМСД) або так званим амейним лiкарям. Саме до них звертатимуться пацiенти зi сво!ми недугами i саме амейний лiкар матиме виняткове право направляти !х до вузькопрофiльних фах1вщв. Це, на думку авторiв стратеги, сприятиме зни-женню рiвня самол^вання серед населення. При цьому в первиннш медициш буде введена приватна практика.
Також необхвдно визначити так званий "гаран-тований набiр медично! допомоги та медичних по-слуг". Пропонуеться включити до цього пакета -"основш види спецiалiзованих амбулаторних пос-луг за направленням лiкаря первинно! ланки, а також основш види планово! стацюнарно! медично! допомоги за направленням лшаря первинно! ланки чи лжаря-спещалюта". Отже, за логiкою, все, на що виписав у направленнi первинний лшар, мае опла-чувати держава.
Плануеться, що перелж послуг буде визначати Кабшет мiнiстрiв кожного року, виходячи збю-джету. Наразi, намедицину вУкра!нi видм-еться55млрд. гривень, це11% бюджету кра!ни, тож уряд вирiшуватиме, як1 послуги зацiкошти держава зможеоплатити.
Це означае, що держава вiзьме на себе реальш зобов'язання щодо базових послуг, яш бюджет зда-тен оплатити, а пащент зможе отримати в обраному ним медичному закладi. Все, що не увiйде у базо-вий пакет, пащентмае оплатити сам. Прюритетом стануть лiки, як1 призначають лiкарi первинно! ланки та спецiалiсти амбулаторного рiвия на основi прiоритетiв сектора охорони здоров'я з урахуван-ням тенденцi! захворюваностi.
Як зазначаеться у концепци до перелшу точно увiйдуть: неввдкладна допомога, пологи тачастина первинних послуг у полшттщ, але взагалi всi послуги державних заклащв у будь-якому випадку бу-дуть дешевше.Крiм того, бюджет також фшансува-тиме орфаннi (рiдкiснi) захворювання та онколо-гш.
Слiд також враховувати ще одну обставину. Пакет, вщповвдно до прийнятих законiв, мае перед-бачати безкоштовне лiкування пшьгових категорiй. Зараз ця категорiя включае в себе учасник1в АТО, постраждалих вiд бойових дiй, переселенцiв, тобто бюджетне навантаження на зазначений контингент суттево виросте.
На сьогодш медичнi заклади на мюцевому, об-ласному та центральному рiвнях дублюють функ-ц^, що в тдсумку призводить до надання некваль фiкованих медичних послуг. Цю проблему також мае вирiшити розвиток ПМСД. 1дея дуже проста, наприклад, у селищi, де проживае невелика кшь-к1сть людей не рентабельно тримати велику лша-рню з обслуговуючим персоналом. В таких населе-них пунктах можна залишити амейних лiкарiв приватно! практики. Лiкарi загально! практики зможуть направити хворого в районний центр, де йому нададуть допомогу в медичному центра
Варто сказати, що розробка та обгрунтування розмiрiв гарантованого пакета е дшсно дуже важ-ливим завданням у реформуваннi медично! галузi, i зараз варто не "трубити" про те, що було концептуально i навпъ нормативно визначено б№ше 20 ро-к1в тому, а зосередитися над заходами, що забезпе-чать наповнення цього пакета: завершення прото-колiзацi! та стандартизаци, проведення необх1дних розрахункiв, вивчення всiх можливих ризик1в, ощ-нка впливу повнощнного застосування сучасних методiв фiнансування (каштацп на первинцi, варть сно! ощнки на основi DRG надання допомоги в ста-цiонарi, iншi).
2. Пащент самостшно обирае co6i лжаря: грошi «вдуть» за пацiентом.
Це означае, що тепер кожен укра!нець матиме змогу укласти контракт з лiкарем, який йому подо-баеться. Кожен пащент може обрати собi лiкаря та тдписати з ним контракт, а лшар, у свою чергу, за шлькють громадян, як1 пiдписали з ним контракт, буде отримувати грош^ Наприкiнцi року, щдсуму-вавши кшьшсть пацiентiв, як1 пройшли необхiднi обстеження та не зверталися за стащонарною допо-могоюл1карю будуть нараховуватися бонуси.
Укра!нський пацiент тепер зможе сам обирати, куди подуть кошти, надаш бюджетом на його л1ку-вання. Якщо у мiсцевiй полiклiнiцi, наприклад, не-мае потрiбного спецiалiста, людина пiде туди, де такий спещалют е, i саме цей лжар i цей заклад за законом отримують бюджетнi кошти за лшування цiе!' людини.
Для цього реформа передбачае створення На-цiонально! закупiвельно!' агенцп, яка буде посеред-ником м1ж державою, надавачами послуг (тобто ме-дичними закладами й лiкарями) та громадянами, що i е наступним заходом.
3. Створення единоТ НащональноТ медич-ноТ агенци.
Пропонуеться створити Нацюнальну агенцiю, яка стане единим замовником медичних послуг (за-купiвель) в держаи. Саме ця агенцiя мае стати го-ловним розпорядником бюджетних призначень на пiдставi укладених договорiв про медичне обслуговування населення.
З тексту концепцп можна зробити висновок, що И автори бачать Нацюнальну агенцiю у виглядi органу державно! влади (типу агенцй' або служби, яка фiнансуeться за рахунок бюджету i тдпорядко-вуються МОЗ), або це - державне тдприемство, яке знаходиться у сферi управлшня МОЗ.
Якщо розглядати перший варiант, то заплано-вана велика автономiзацiя медичних закладiв, зп-дно яко! вплив урядових структур зведеться до мь нiмуму.
Якщо взяти шший варiант - створення державного тдприемства, як, наприклад, Центр ЗНО в освт, то все одно витрати на нього будуть гги iз бюджету. Такий варiант також несе в собi клубок шших ризик1в. Пiдприeмство згiдно з чинним зако-нодавством не може перебувати тд таким щiльним антикорупцiйним контролем, як орган влади. Його керiвники, не будучи державними службовцями, можуть одноосiбноприймати конкретнi рiшенняу питаннях щодо розпод^ коштiв мiж закладами, вибору моделi закупiвель, укладання договорiв тощо. А тут в руки ще! шстанцц потраплять навiть не м№йони, а мiльярди гривень... У випадку державного пiдприемства незрозумiлим е посил концепцп, що створення фшй Нацюнального агентства буде здшснюватися на базi обласних управлiнь охо-рони здоров'я. Так1 управлiння виконують цiлий ряд функцiй, як1 зпдно з законодавством можуть виконувати тшьки органи влади.
Не менше шж iз органiзацiйно-правовим статусом виникае питання щодо здiйснення самого ме-ханiзму закупiвель медичних послуг. У концепци дуже стисло вказано, що Нацюнальна агенцiя конт-рактуе (укладае договори iз закладами охорони здоров'я в межах кожно! области) i надалi оплачуе пос-луги, як1 виконують цi заклади. На жаль, на рiвнi концепцй' не даеться хоча б орiентовна характеристика уйм мехашзмам придбання медичних товарiв, лiкiв та послуг.
Отже, щоб укласти контракт з лжарем, медич-ний заклад, в якому вiн працюе, мае стати автоном-ним, i це наступний захвд.
4. «Децентралiзащя» закла^в охорони здоров'я.
На сьогодтшнш день держава утримуе меди-чнi заклади незалежно вiд кiлькостi пацiентiв. Також державу не цжавить к1нцевий результат лжу-вання пацiента (здоровий, практично здоровий або хворий). Кожна лжарня отримуе коштина утриман-нял1жко - мюця, вiдповiдно, звiтуючи, що вс вони зайнятi на100%, навiть якщо !х зайнятiсть утри рази менше, тому що це означатиме у три рази менше кошпв.
В пакетi законопроектiв № 2309а-д про вне-сення змiн до деяких законодавчих актiв Укра!ни щодо удосконалення законодавства з питань охо-рони здоров'я прописано:«Державш та комунальнi заклади охорони здоров'я, що створеш та юнують у формi бюджетних установ можуть реоргашзовува-тися в казенш шдприемства та комунальнi некоме-рцшт тдприемства». Медичнi заклади зможуть са-мостiйно використовуватисвiйбюджет.
_29
Так, в першу чергу, пропонуеться вадмовитися вiд фiнансування лiкарень за шльшстю лiжко-мiсць i перейти на систему оплати за результат (тобто за кожного вил^ваного пащента i надаш послу ги). Крiм того, експерти пропонують вiдмовитися вiд постатейного фiнансування, що дасть лжарням мо-жливiсть самостшно перерозподiляти фiнансовi потоки виходячи з власних потреб. "Як може держава знати сшльки потрiбно лампочок, лiжок або томо-графiв лжарш, яка знаходитися в iншому райош? Про це знають лише самi працiвники медичного закладу. Лжарня сама повинна витрачати сво! грошг Хочуть лампи купують, хочуть обладнання".
Саме тому плануеться позбавити органи мюце-вого самоврядування та мюцево!' влади функцii ро-зпорядника бюджетних кошпв та управлiнця закладами охорони здоров'я. Вони мають лише оргашзо-вувати контроль за яшстю надання допомоги. Нова роль мюцевих органiв влади логiчно витiкае iз по-переднього - нова система закутвель через Нацiо-нальне агентство. На думку авторiв концепцi!, це призведе до посилення ролi мюцевих громад. Вод-ночас усунення мюцево! влади вiд регулюючих фу-нкцшта тих, як1 забезпечують призведе до виник-нення низки питань, на яш концепцiя вiдповiдi не дае. Зокрема:
- шд управлiнням мюцево! влади лишаеться велика шльшсть закладiв охорони здоров'я (лiкарень, полiклiнiк, амбулаторiй тощо). Що мае робити влада, якщо частина цих закладiв не отримае держ-замовлення та бюджетного фшансування? Закри-вати не можна - забороняе Конституцiя, утриму-вати - не буде кошпв до мiсцевих бюджетiв вiд На-цiональноiагенцii;
- мiсцевi заклади охорони здоров'я - дшьничш лiкарнi, амбулаторп тощо - виконують в регюнах важливу соцiальну функцiю. Мiсцеве населення в основному похилого вiку, яке зазвичай матерiально незабезпечене, перiодично проходить в зазначених закладах реабштацшно^кувальш цикли. Логжа ново! концепцi!' передбачае, що до гарантованого пакета потраплять тшьки гострi захворювання. Тому функцi!, що виконують мiсцевi лiкарнi, в зна-чнiй мiрi стануть платними. Але контингент паще-нтiв до цього явно не готовий. Тому слад чекати со-цiальноi напруги, яка буде спрямована на владнi структури в регiонах;
- зовсiм не згадуються так1 функцii мiсцево! влади у питаннях охорони здоров'я, як вщстеження та боротьба з ешдемiями, проведення кампанiй зi щеплення, особливо дгтей, палiативна допомога не-вилжовно хворим. Якщо мiсцевi органи вщво-дяться вiд питань регулювання та фшансування, ви-щезазначенi питання мае хтось брати на себе;
- нарешп, не можна обшти увагою нового суб'екта мiсцевоi влади - об'еднаш територiальнi громади. Саме вони мають вщповвдати за "первинку" (а не район, як зараз), а також за громадське здоров'я, палiативну допомогу. Навряд чи реально, що вони набудуть тiльки функцп контролера якостi надання допомоги.
При створеннi Нацюнально!'закушвельно! аге-нцii, яка буде визначати, уякому закладi охорони
здоров'я дешевше закуповувати тi чи iншi послуги, то якщо цейзаклад буде автономним, то i послуги будуть, як мiнiмум, у твтори-два рази дешевше й простiше закуповувати. А п заклади, як1 не отрима-ють автономiю, вони саш по собi почнуть втрачати кошти, в тому числi бюджетнi, на свое утримання. £ велик! шанси, що якщо вони не тдуть шляхом автоном!зацп добровшьно, то вони збанкрутують. Люди перестануть туди ходити й ввдповщно вони не отримують бюджетного фiнаисувания.
5. Заробггна плата нараховуеться вщпо-вiдно до наданих послуг.
Реформатори пропонують запровадити нову систему оплати послуг. Платники, а саме - вище-згадана Нацiональна агенцiя, страхов! компанп з ДМС, тдприемства, установи та оргашзацп, грома-дяни тощо мають платити за кожну конкретно на-дану послугу за встановленими на основ! д!агнос-тично-спорщнених груп (DRG) розщнками.
Системи на основ! д!агностично-спорвднених груп (ДСГ) - це вид перспективного фшансування, де щна фжсуеться заздалегщь, проте зазвичай не фжсуеться к1льк1сть. Система ДСГ була запрова-джена для здшсненпя контролю над витратами на охорону здоров'я, шдвищення р!вня д!яльносп та стандартизаци надання медично! допомоги. 1дея полягае в тому, що знаючи обсяг роботи, який ви-конуеться медичним закладом, ми можемо:
• ощнити його д!яльшсть та пор!вняти Г! !з д!я-льшстю колег;
• оплатити за шнцев! продукта, а не за вхвдш ресурси;
• збшьшити економ!чну та загальну ефектив-нють системи шляхом перерозпод!лу ресурав на користь лжарень, що е б!льш економ!чно ефектив-ними та надають як1сну медичну допомогу.
Кер!вник автономного медичного закладу зможе укладати контракт з! спещалютом, залежно вщ його квал!фжаци.
При чому контракт може бути укладений на будь-яку суму, яку заклад вважае за потр!бне. При цьому мшмальна платня також збержаеться.
В такому випадку спещалют сам зможе визна-чати, чого вартуе його праця, бо знае вартють послуг, яш вш надае. Держава б!льш не розпод!лятиме лжар!в, незалежно в!д !х бажання, вони зможуть обирати мюце роботи на ринкових засадах, вихо-дячи з! свое! квал!фжаци, бажано! зарплати тощо.
Лжарзможе "ощнити" сам себе:яка щна пе! чи шшо! послуги, яку вш може надати, яку заробггну плату вш повинен отримувати, ск1лькох пащентш вш може прийняти за протягом робочого дня, сш-льки часу триватиме робочий день ! т. д. Утому заклад! охорони здоров'я, який зможе йому це запро-понувати, вш ! залишиться працювати. Але коли та-кий висококвал!ф!кований лжар буде працювати узаклад!,то ввдповщно такий заклад охорони здоров'я зможе заробляти бшьше кошпв як для закладу, так ! для самого лжаря. Вш стане престиж-ним, до нього приходитимуть бшьше пащенпв, за цих пащенпв заклад буде отримувати вш Нащона-льно! закутвельно! агенци, яка створюеться цим законом, б!льше кошпв. Вшповшно ! заклад буде
процвiтати, i лжар зможе достойну зарплатню отримувати.
Це пльки основнi змiни, як1 чекають на укра!-нцiв у разi запровадження медично! реформи в тому вигляд^ в якому вона пропонуеться зараз.Всi вони мають сформувати базу для запровадження обов'язкового медичного страхування громадян Укра!ни.
Насамк1нець давайте "зверху" подивимося на запропоновану модель. У першу чергу буде сфор-мований гарантований пакет, куди увiйде як пер-винна, так i третинна допомога, тобто вщвщання а-мейних лiкарiв та лiкування найбiльш тяжких випа-дк1в в умовах стащонару за безпосередньо! загрози життю людини.
Що стосуеться медицини вторинного рiвня, яка охоплюе л1кування в умовах районних та мюь-ких стацiонарiв захворювань, що мають зазвичай плановий, часто хрошчний характер, у багатьох ви-падках не потребують застосування складних не-стандартних методик, найвищого рiвня квалiфiкацi!' тощо, то тут "широке" включения до гарантованого пакета е проблематичним. Можна зрозумiти, що фь нансуватися така допомога буде переважно за методом "спiвоплати", де власна кишеня стане домi-нуючим джерелом.
Фiнансувания здшснюватиме особлива шстан-цiя - Нащональна агенцiя. Вона стае единим розпо-рядником бюджетних асигнувань i на конкурсних засадах укладае договори iз тими медичними закладами, яш мають кращi умови, кращу квалiфiкацiю, краще обладнання. Тобто кожен медичний заклад, який мае кардiологiчне вiддiления, може отримати контракти, наприклад, на 1000 стентувань або 1000 шунтувань, якщо його техтчна база та кадровий потенцiал у змозi це виконати.
Здавалося б, у цiлому непогана модель, яка за державш кошти забезпечить найкраще лiкувания. Але аналiз показуе наявнiсть ряду ризик1в.
Деяк спостерiгачi стверджують: в кра!нi щд цю модель починаеться iнвестицiйний бум iз возве-денням сучасних приватних медичних комплексiв, в як1 буде завезено найкраще обладнання та залучено найбшьш пщготовлет фахiвцi. Ясно, що Нацюнальна агенщя дасть грошi найкращим, а саме цим новим приватним закладам, а не державним i тим паче комунальним.
От тут i проявиться головний ризик, адже ко-мунальнi та у великий мiрi державнi заклади зали-шаться без необхщного бюджетного фiнансуваиия. Як наслщок, медичне обслуговування населення по захворюваннях, як1 не увiйдуть до гарантованого пакета також буде мшмальним, тому що основна частина цього населення - неплатоспроможна. У регiонах це спричинить вiдверте несприйняття реформи, а може, i прояви бшьш активного спротиву.
1нший ризик - чи буде насправдi ринок медичних послуг? Будь-який ринок передбачае наявшсть конкурентного середовища як серед продавщв, так i серед покупщв. Бiк продавцiв можна вважати ри-нково - конкурентним за наявносл велико! шлько-стi медичних закладiв. А от бiк покупцiв чисто мо-
нопольний - там присутня тшьки Нацiональна аге-нцiя. Як наслвдок, у таких випадках адмшютратив-ний вплив, корупцiя, лобiювання чи!хось iнтересiв. Тим бiльше, якщо власниками приватних закладiв будуть вiдомi впливовi люди. Рано чи пiзно буде необгрунтоване цiноутворення, зниження якостi, вибiр не найбiльш достойних.
Таким чином, нова модель несе в собi ряд про-тирiч, яю можуть призвести до зриву реформи. Не варто Г! вiдкидати. Треба дуже прискшливо вивчити всi можливi вади та запропонувати заходи щодо ко-рекцп ряду положень моделi.
Лггература
1. Конституцiя Укра!ни: Прийнята на п'ятш сесп Верховно! Ради Укра!ни 28 червнi 1996 р. ф змiнами, що внесено Законом Укра!ни "Про вне-сення змiн до Конституци Украши" вiд 8 грудня 2004 р. № 2222-IV // CD NAU.
2. Закон Украши № 4456 "Про органiзацiю ме-дичного обслуговування населення в Укра!ш"ввд 15квiтня 2016 р.
3. ПроектЗакону Украши № 2409а "Про засади державно! полгтики охорони здоров'я" ввд 17липня 2015 р.
4. Давидович 1.6. Медико-сощальш аспекти проблеми здоров'я населення Украши // Новости-медицины и фармации. - 2007. - № 19 (227). - С. 2930.
5. Карамишев Д.В. Концепщя шновацшних пе-ретворень: мiжгалузевий пiдхiд до реформування системи охорони здоров' я (державно-управлшсьш аспекти): Монографiя. - Х.: Вид-во ХарР1 НАДУ "Магiстр", 2004. - 304 с. Бiблiогр.: 135 назв.
6. Лши за тендером: яшсть, безпечнiсть, цша // Ваше здоров' я. - 2008. - № 1. - С. 9.
7. Панорама охорони здоров'я населення Украши / А.В. Пвдаев, О.Ф. Возiанов, В.Ф. Москаленко та ш. - К.: Здоров'я, 2003. - 396 с.
8. Пащенко В.М. Приватизащя закладiв охорони здоров'я як шлях виходу з кризи в галузi // Економiчнi аспекти в управлшш охорони здоров'я: Матерiали наук.-практ. конф. з мiжнар. участю (Вид. присвячуеться 80-рiччю ХМАПО). - Х., 2004. - С. 77 - 80.
КОРЕЛЯЦ1ЙН1 ЗВ'ЯЗКИ У СИСТЕМАХ КОНТРОЛЮ ВОДНО-СОЛЬОВОГО ОБМ1НУ I РЕГУЛЯЦП АГРЕГАТНОГО СТАНУ КРОВ1 У Б1ЛИХ ЩУР1В: ВПЛИВ ЕКЗОГЕННОГО
ВАЗОПРЕСИНУ
Швець В.1.
Професор кафедри фiзiологii ВДНЗ «Буковинський державний медичний утверситет» (м.Чернiвцi)
CORRELATIONS IN THE SYSTEM OF REGULATING THE AGGREGATE BLOOD STATE IN ALBINO RATS:THE INFLUENCE OF EXOGENOUS VASOPRESSIN
Shvets V.I.
Professor of the Department of Physiology of the Academy of Medical Sciences "Bukowina State Medical
University" (Chernivtsi)
Анотащя
В экспериментах in vivo установлено, что экзогенный вазопрессин уменьшает индуцированный диурез, существенно увеличивает концентрацию в моче и выведение из организма ионов натрия, что обусловлено угнетением их канальцевого транспорта. Корреляционный анализ свидетельствует, что взаимодействие между системами регуляции агрегатного состояния крови и водно-солевого обмена на фоне экзогенного вазопрессина реализуется на уровне первичного гемостаза, плазменного фибринолиза, инкреторной, сосудисто-клубочковой и канальцевой организации деятельности почек.
Abstract
It has been established in vivo experiments that exogenous vasopressin reduces induced diuresis, essentially augments due to the inhibition of their tubular transport. The correlation analysis indicates that the interaction between the systems of regulating the aggregate blood state and water-salt metabolism against a background of exogenous vasopressin is realized at the level of primary hemostasis, plasma fibrinolysis, incretory, vasculo-glo-merular and tubular organization of the renal activity.
Ключевые слова: вазопрессин, почки, гемостаз, фибринолиз, интеграция.
Keywords: vasopressin, incretory, vasculo-glomerular and tubular organization of renal activity.
Вступ. Результата дослвдження [6,9] сввдчать про юнування механiзмiв штеграцп на рiзних р!в-нях системи тдтримки водно-сольового гомеос-тазу, що забезпечуе високий ступень сталосп внут-ршнього середовища оргашзму. Широш адапта-цшш здатносп оргашзму тдтримувати водно-сольовий баланс при рiзному надходженш води i
солей здшснюеться за рахунок змш дiяльностi ни-рок, у контролi котро! основна роль належить iнте-граци антинатрiйуретичних, антидiуретичних i на-тр^ретичних механiзмiв, як! реалiзують перифе-ршш ефекти через вторинн! кл!тинн! месенжери. У кожний конкретний момент взаемодгя зазначених систем визначаеться динамiкою параметрiв водно-сольового о6м!ну, яка багато в чому залежить в!д
