РОЗВИТОК СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В КОНТЕКСТІ РЕФОРМУВАННЯ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

POLITICAL SCIENCES

РОЗВИТОК СИСТЕМИ ЦИВШЬНОГО ЗАХИСТУ В КОНТЕКСТ РЕФОРМУВАННЯ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ I ОБОРОНИ УКРАШИ

Костенко В. О.

к. держ. упр., начальник змти оперативно-координацшного Управлшня Державноï служби Украши з надзвичайних ситуацш у Шровоградськш областг, пгдполковник служби цившьного захисту;

м. Кропивницький

DEVELOPMENT OF THE SYSTEM OF CIVIL PROTECTION IN THE CONTEXT OF THE REFORM OF THE SECURITY AND DEFENSE SECTOR OF UKRAINE

Kostenko V.O.

k. State. Exercise., Shift Operational Coordination Office State Emergency Service of Ukraine in

Kirovograd region, Colonel civil protection,

Kropyvnytskyi

Анотащя

Розглянуто напрями i перспективи розвитку державно1 системи цив№ного захисту та сил цившьного захисту в контексп реформування сектору безпеки i оборони Украши. Проаналiзовано заплановаш за-вдання та заходи щодо реформування Державно1' служби Украши з надзвичайних ситуацш, як головного органу управлшня системою цившьного захисту. Окреслено перспективи щдвищення рiвня безпеки життя i дiяльностi населення в контексп запровадження европейських стандартiв управлiння та реатзацп адмь нiстративно-територiальноï реформи в Украшг

Abstract

Directions and prospects of development of the state system of civil protection and civil defense forces in the context of reforming the security and defense sector of Ukraine are considered. The planned tasks and measures concerning the reform of the State Service of Ukraine for Emergencies as the main body for managing the civil protection system are analyzed. Prospects for raising the level of safety of life and activity of the population in the context of introduction of European standards of management and implementation of administrative-territorial reform are outlined in Ukraine.

Ключов1 слова: безпека, цившьний захист, нацюнальна безпека, реформування, державне управлшня.

Keywords: Security, civil protection, national security, reform, public administration.

Постановка проблеми. Розвиток Украшсько1' держави в контексп реалiзацiï стратеги европейсь-ко1 штеграцп неможливий без розв'язання проблеми реформування сектору безпеки i оборони Украши (СБЮ), на який покладаються основш функ-ци забезпечення нацюнально1 безпеки - захисту державного суверенитету, територiальноï цшсно-сп, конституцшного ладу, суспшьних цшностей, цившьного захисту (ЦЗ), прав i свобод громадян.

Дiяльнiсть оргашв СБiО часто пов'язана з об-меженням конституцшних прав громадян на власну безпеку життя i дiяльностi, що обумовлюе суст-льну чутливiсть до цих питань. Ввдсутшсть упро-довж багатьох рошв практичних крокiв з подолання деструктивних тенденцiй у СБiО, значною мiрою успадкованих вiд радянськоï системи, дефщит ре-сурсноï пiдтримки реформ у цш царинi стали дже-релом загроз нацiональнiй безпецi [1].

Численш минулi спроби реформування окре-мих ланок та складових СБЮ свщчать про 1'х неси-стемшсть i декларативнiсть. Реформаторська риторика, окремi фрагментарнi перетворення у силових структурах, як правило, тдпорядковувались потребам здобуття i утримання владно-полгтичного ресурсу. Внаслiдок цього втрачаються темпи розвитку

держави, виникае гострий дефiцит довiри шозем-них партнерiв до Украши, що в результат суттево обмежуе реальнi можливостi з точки зору допомоги у реформуванш з боку розвинутих держав та мiж-народних органiзацiй.

На сьогодш перед Украшою постала реальна перспектива залишитися практично без пiдтримки перед цшою низкою загроз нацiональнiй безпещ, зокрема у сферi ЦЗ та протиди надзвичайних ситу-ацiй (НС), обумовлених, насамперед, дефiцитом безпеки i стабiльностi у регiональному i глобальному вимiрах. Сьогоднi актуальнiсть цих виклишв i загроз для нашо! держави зростае, що вимагае ввд не! створення нових ефективних механiзмiв боро-тьби та протидii, зокрема, неввдкладного реформування iнститутiв СБЮ, одним iз яких е Державна служба Украши з надзвичайних ситуацш (ДСНС).

Реформування системи ЦЗ та структур и управлшня потребуе чггкого узгодження з процесом адмiнiстративно-територiальноi' реформи, а також якiсного полшшення !х наукового та аналiтичного супроводження.

Аналiз дослiджень i публiкацiй. Загальнi ме-тодологiчнi засади формування державно! полгтики

у сферi безпеки дослiджували вичизняш та зарубь жнi вченi: В. Авер'янов, I. Кринична, В. Бакуменко, Г. Рева, Т. Брус, Н. Нижник, О. Кучеренко, В. Тер-тичка, Г. Атаманчук, Л. Пал, П. Браун та ш.

Значний внесок у науковий розвиток державного управлшня у сферi ЦЗ зробили вченi: О. Ба-рило, В. Богданович, О. Максимчук, О. Труш, О. Власюк, О. Мельниченко, В. Предборський, С. Во-вченко, П. Волянський, £. Гаврилко, Н. Клименко, А. Качинський, В. Косевцов, О. Кошкш, Ю. Соха, В. Садковий, В. Горбул1н, В. Тищенко, Р. Приходько, I. Чубань, О. Гончаренко та iншi, як1 запропонували концептуально важливi теоретичнi та практичш шдходи до вирiшення складних проблем у цш сферi. Зокрема, В. Костенко провiв низку досл1-джень щодо розвитку державно! системи ЦЗ в умо-вах европейсько! штеграцп та впровадження рефо-рми мюцевого самоврядування [2 - 5].

Незважаючи на значний науковий доробок з багатьох аспектiв ще! проблематики розвиток системи ЦЗ та управлшня нею потребуе подальших на-укових дослщжень в умовах реформування системи державних iнститутiв.

Мета дослiдження. Розглянути напрями розвитку та змiн в управлшш системою ЦЗ в контекст реформування сектору безпеки i оборони Укра!ни.

Виклад основного матер1алу. У зв'язку iз збь льшенням небезпек i загроз вiйськового, техногенного i природного характеру сучасне укра!нське су-спiльство потребуе як1сних i системних змiн, що сприятимуть европейськш штеграцп нашо! дер-жави та досягненню визначено! у чиннiй Конститу-ци Укра!ни мети щодо гарантування людинi безпеки та захисту здоров'я, життя i дiяльностi (ст. 3, ст. 16, ст. 50) [6].

Сьогодш в УкраМ тривае процес впровадження широкомасштабних i системних реформ СБiО. Профiльними ведомствами стльно з нау-ково-експертним середовищем розробляються про-екти законодавчо-управлшських рiшень, спрямо-ванi на розвиток рiзних сфер нацюнально! безпеки.

Необхвдшсть реформування СБiО випливае з мiжнародних зобов'язань Укра!ни як члена Ради Свропи. Його реформування передбачае реал1зацш комплексу завдань, як1 полягають у запровадженш принципiв i стандартiв, прийнятих у державах -членах £С та НАТО; дотриманнi принципiв верховенства права, патрютизму, компетентностi та де-партизаци; пiдвищеннi рiвня координацп i взаемо-ди; упровадженнi ефективно! ушфшовано! системи планування та управлшня ресурсами з використан-ням найсучасшших евроатлантичних пiдходiв та вжиттi конкретних заходiв взаемно! довiри [1].

Важливою складовою реформування СБiО е вдосконалення управл1ння державною системою ЦЗ. У цш стратегiчнiй ланцi мають вирiшуватися питання належного фiнансування ведомства, що дозволить забезпечити втшення необхвдних реформ та ефективний розвиток. Запоб^ання деструктив-ним явищам в управлшш системою ЦЗ потребуе збалансування повноважень КМУ, ДСНС, Г! тери-торiальних органiв та мiсцевих органiв влади через вдосконалення норм чинного законодавства.

Iнституцiйне посилення KepiBHoro органу уп-pавлiння у сфepi ЦЗ може здiйснюватися за рахунок реформи ДСНС, яка в нових умовах зможе бшьше концентруватися на стратепчних питаннях нацюнально! безпеки у сфepi ЦЗ. Багато що в peфopмi за-лежить також вщ poзумiння i змiни само! фшософп апарату ДСНС як головного шструменту управ-лiння Сдиною державною системою ЦЗ. Так, ДСНС приймае велику к1льк1сть тeхнiчних piшeнь, як спокойно можуть бути пepeнeсeнi на обласний та мюцевий piвeнь, що абсолютно лопчно та дoцiльнo в контексп впровадження реформи децентратзацп влади в Украш. Сьoгoднi ДСНС перевантажено ба-гатьма невластивими 1й суто техшчними функць ями. Тoдi як немае часу на анатз полтгики та стра-тeгiчнe планування. Таким чином, на порядку денному гостро сто!ть питання деконцентрацп повноважень ДСНС i перенесення !х на piвeнь об-ласних i мюцевих адмiнiстpацiй, якi пoвиннi бути самoстiйнiшi i в питаннях формування регюнально! пoлiтики, i в пpийняттi, насамперед, оперативних piшeнь щодо запoбiгання та реагування на НС.

У цьому кoнтeкстi Президент Укра!ни Указом ввд 14 березня 2016 року № 92 затвердив Концеп-цiю розвитку СБЮ. I! метою е визначення шляхiв формування нацioнальних безпекових та оборон-них спроможностей, а також забезпечення ство-рення нацюнально! системи реагування на кpизoвi ситуацп, своечасне виявлення, запoбiгання та нейт-рал1зацш зoвнiшнiх i внутpiшнiх загроз нацюналь-нiй бeзпeцi, гарантування особисто! безпеки, кон-ституцiйних прав i свобод людини, оперативне ст-льне реагування на кpизoвi та НС [7].

Сучасний стан державно! системи ЦЗ не дае змоги забезпечити гарантоване реагування на акту-альнi загрози нацюнальнш бeзпeцi. Подолати юну-ючi проблеми передбачаеться шляхом цшеспрямо-ваного реформування та розвитку СБЮ iз запрова-дженням ушфшовано! системи планування та управлшня ресурсами на oснoвi сучасних европей-ських та евроатлантичних пiдхoдiв, що дасть змогу пiдвищити його шституцшну та структуру збала-нсовашсть i створити комплексний i багатофункщ-ональний державний iнстpумeнтаpiй забезпечення нацюнально! безпеки [7].

Метою розвитку ДСНС е забезпечення ефективно! реатзацп державно! полггаки у сфepi ЦЗ шляхом удосконалення Сдино! державно! системи ЦЗ, приведення !! у ввдповщшсть зi стандартами СС та забезпечення ефективного функцюнування в мир-ний час та в особливий перюд, а також оснащення сучасними видами техшки, засобами та споряджен-ням сил ЦЗ. Зазначене досягатиметься шляхом ви-конання захoдiв Загальнодержавно! цiльoвo! про-грами захисту населения i тepитopiй вiд НС на 2013 - 2017 роки, затверджено! Законом Укра!ни вiд 7 червня 2012 року № 4909-VI [8].

Досягнення визначено! мети потребуе вико-нання наступних захoдiв: на першому eтапi (до ш-нця 2017 року): формування функцюнальних та те-pитopiальних подсистем Сдино! державно! системи ЦЗ, чгткого розмежування сфер вщповщальносп м1ж ними та здiйснeння контролю за !х ефективним

функцюнуванням у мирний час та в особливий пе-рiод; забезпечення впровадження вимог та норм Кодексу ЦЗ з урахуванням стандартiв £С; ство-рення у гарнiзонах Оперативно-рятувально! слу-жби ЦЗ ДСНС визначено! кiлькостi пожежно-ряту-вальних пiдроздiлiв, приведения !х структури та чи-сельносп у вiдповiднiсть i3 обсягами покладених на них завдань; прiоритетного розвитку пiротеxнiчниx пiдроздiлiв ДСНС для здшснення гуманiтарного розмiнуваиия територiй держави вщ вибухонебез-печних предметiв; участi в удосконаленш нормати-вно-правово! бази стосовно забезпечення комплексно! безпеки на об'ектах критично! шфраструк-тури; удосконалення меxанiзму мобiлiзацiйного розгортания в особливий перюд та у разi цшьово! мобiлiзацi! формувань ДСНС шляхом створення передбаченого законодавством резерву служби ЦЗ; матерiально-теxиiчного переоснащення органiв уп-равлшня та пiдроздiлiв ДСНС сучасною техшкою, аварiйно-рятувальними засобами та оснащениям; шдвищення ефективностi оперативного та комплексного реагування на НС шляхом створення та роз-витку пiдроздiлiв мiсцево! i добров№но! пожежно! охорони та добровiльниx формувань ЦЗ; щдтри-мання мобiльного шпиталю ДСНС у готовносп до виконання визначених завдань, забезпечення його необхщним сучасним обладнанням та матерiаль-ними засобами, удосконалення порядку його розго-ртання та функцюнування; удосконалення системи кадрового забезпечення оргашв i пiдроздiлiв ДСНС шляхом перегляду кватфжацшних вимог до фах1в-цiв у сферi ЦЗ; розширення мiжнародного сшвробь тництва шляхом штеграцп ДСНС до европейських та свггових оргаиiзацiй з питань ЦЗ та гуманитарного реагування на кризовi ситуацп.

На другому етапi (до кшця 2020 року): удосконалення мехашзму здiйснения монiторингу i про-гнозувания НС; вжиття органiзацiйниx, економiч-них та iнженерно-теxнiчниx заxодiв щодо зниження ризик1в виникиения НС до прийнятного рiвия; здш-снения передбаченого законодавством комплексу заxодiв щодо захисту населения i територiй ввд НС; учасп у забезпеченнi стiйкого функцюнування в умовах НС та в особливий перюд об'екпв критично! шфраструктури; подальшого розвитку системи аиацшного забезпечения ДСНС шляхом уведения в експлуатацш авiацiйниx засобiв багатоцiльового призначення з урахуваниям вимог мiжиародниx стандарпв, наближения (розмiщення) !х до регюшв з високим рiвнем ризику виникиения НС; удосконалення мехашзму взаемодп з шшими структурами забезпечення нацюнально! безпеки шляхом подальшого розвитку державного центру управлшня в НС ДСНС, формування мережi вiдповiдниx центрш ни-жчого рiвня та !х взаемодй' з Головним ситуацiйним центром Укра!ни та iншими ситуацiйними центрами складових СБiО; модершзацп системи зв'язку та оповщення ЦЗ; здiйснення заxодiв щодо впровадження в державi системи екстрено! допо-моги населению за единим номером 112; забезпе-чення створення та оптимального використання ма-терiальниx резервiв для запобiгаиня НС та л^вда-цй' !х наслiдкiв [7].

Особлива увага прид!ляеться i оновленню управлiнського складу вищо! ланки. Якщо проана-лiзувати спiввiдношення посад старшого офщерсь-кого складу до молодшого офщерського складу, то помгтимо явнi диспропорцi!. Свроатлантична модель управлiння вiйськовими формуваннями перед-бачае максимальну передачу повноважень до сере-дньо! та низово! ланки. Саме тому Президент Укра-!ни доручив керiвникам силових вiдомств, зокрема i ДСНС, провести аналiз сшвввдношення посад ви-щого офiцерського складу до загально! чисельностi вiйськовослужбовцiв i доповiсти пропозицi! щодо зменшення чисельносп начальницького складу.

Згiдно з п. 72 Плану дш КМУ на 2016 рш роз-порядженням КМУ вщ 25 сiчня 2017 року № 6-р [9] схвалено Стратегш реформування системи ДСНС, зокрема передбачивши в нш: поетапну передачу ба-зових функцiй з гасiння пожеж на рiвень територ!а-льних громад, утворення у разi спроможностi об'еднаних територiальних громад нових та реформування юнуючих мiсцевих пожежно-рятувальних шдроздшв в об'еднаних територiальних громадах; створення та розвиток добров!льних пожежних формувань для залучення !х до гасшня пожеж, а також шкшдацц насладив НС; запровадження державного нагляду у сферi техногенно! та пожежно! безпеки шляхом проведения обов'язкових планових перевь рок лише суб'екпв господарювання з високим сту-пенем ризику та державних установ, запрова-дження для суб'екпв господарювання з середнiм та незначним ступенем ризику страхування цив!льно-правово! вiдповiдальностi суб'ектiв господарювання за шкоду, яка може бути заподiяна трепм особам або !х майну, а також iншим юридичним особам внаслiдок виникнення НС чи пожеж!, як альтернативи плановим заходам державного нагляду (контролю); впровадження пшотних проектов !з реалiзацi! Стратеги у регюнах Украши. У Вшни-цьк1й, Тернопiльськiй, Днiпропетровськiй, Донець-кш, Льв!вськш областях вже реалiзуються тлотт проекти щодо реформування системи ЦЗ в умовах створення спроможних територiальних громад.

У результатi проведення реформи очшуеться створення пожежно-рятувальних шдроздшв на мь сцевому р!вш, скорочення часу реагування на вини-кнення небезпечних подш, створення умов для по-пуляризацi! добров!льно! пожежно! охорони, зниження регуляторного тиску на б!знес, зменшення шлькосп суб'ектiв господарювання, яш пiдпадають тд обов'язкове проведення планових перевiрок, запровадження для суб'екпв господарювання !з сере-дшм та незначним ступенем ризику страхування цив!льно-правово! вщповвдальносп. У результатi реформи ДСНС передасть частину сво!х функцш страховим компашям у рамках дерегуляцi! та реформи !з боротьби з корупщею в служба Кр!м того, реформа децентралiзацii служби передбачае передачу частини пожежних та рятувальних функцш на мюця, що надасть можливють виршити проблему з! своечасним реагуванням у НС. У цьому допо-може створення волонтерських бригад за прикладом майже вах страхових компанш £С ! Канади.

Ця реформа вписуеться в концепцш децентра-л1заци влади в цшому, повторюе модел1, як1 засто-совуються в европейських кра!нах. Передбачаеться дуже цiкава конструкцiя роботи - братимуть участь групи пожежних волонтерiв, професшних рятува-льникiв. Дана концепцiя реформування ДСНС гру-нтуеться на досвщ тих кра!н, як1 пройшли цей шлях.

Ввдповщно до Стратегií протягом трьох рок1в будуть створюватися новi та реформуватися юну-ючi пожежно-рятувальнi шдроздши (пожежнi час-тини) мюцево! i добровiльноí пожежно! охорони в об'еднаних територiальних громадах. Крiм того, вже розпочато техшчне переоснащення ДСНС су-часною технiкою. Важливо, що зазначеним документом регламентуеться покладання на органи мюце-вого самоврядування ввдповвдальносп за пожежну безпеку населених пункпв i територiй. Вiдтепер саме органи мюцевого самоврядування мають сти-мулювати громадян вступати у мiсцеву пожежну охорону, добровiльнi пожежнi (аваршно-рятува-льш) формування. У регiонах запроваджуеться фо-рмування волонтерського руху у сферi ЦЗ, тдгото-вка добровiльних-пожежних та включення !х до ро-зрахунку сил реагування на НС та пожежт Реалiзацiя Стратеги забезпечить достатнш рiвень безпеки населення, захищенiсть територш, об'ектiв економiки вiд загроз природного i техногенного характеру, пвдвищить ефективнiсть функцiонування сил ЦЗ.

Висновки. Процес модершзацп державного управл1ння системою ЦЗ Укра!ни мае грунтуватися на стратепчному курсi европейсько! iнтеграцií, як найвищому прiоритетi укра!нсько! зовнiшньо! поливки. Змiст цього курсу повинен передбачати подальший розвиток взаемовигiдного

спiвробiтництва з европейськими безпековими структурами на двостороннш i багатостороннiй основi. Реформування СБЮ в контекстi розвитку системи ЦЗ потребуе подальшо! розробки та прийняття нормативно-правово! бази з урахуванням европейських вимог безпеки i реформи мюцевого самоврядування в Украíнi.

Список лггератури

1. Стан та перспективи реформування сектору безпеки i оборони Укра!ни у нових полпичних реа-л1ях. Нацюнальний iнститут стратегiчних досль джень. Аналиична записка. [Електронний ресурс].

- Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/394/.

2. Костенко В.О. Реформа мюцевого самоврядування - як ефективний мехашзм для тдвищення piвня цивiльнoгo захисту тepитopiальних громад / В.О. Костенко // Аспекти публiчнoгo управлшня. - 2013. - № 3 - 4 (5 - 6), берез. - квп. - С. 119 - 126.

3. Костенко В.О. Модершзащя державно! системи цившьного захисту в контекси европейсько! штеграцп Укра!ни / В.О. Костенко // Державне управлшня та мюцеве самоврядування : зб. наук. пр. - Д. : ДР1ДУ НАДУ. - 2013. - № 4 (19).

- С. 107 - 115.

4. Костенко В.О. Ддяльшсть мюцево! влади у сфepi цившьного захисту i надзвичайних ситуацш в контексп реформи мiсцeвoгo самоврядування в УкраМ / В.О. Костенко // Тeopiя та практика державного управлшня : зб. наук. пр. - Х. : ХарР1 НАДУ. - 2014. - № 2 (45). - С. 158 - 166.

5. Костенко В.О. Актуал!защя процесу вдосконалення державного управлшня у сфepi цив№ного захисту Укра!ни / В.О. Костенко // Актуальш проблеми державного упpавлiння : зб. наук. пр. - Х. : ХарР1 НАДУ, 2014. - № 1(44). - С. 185 - 191.

6. Конституция Укра!ни: прийнята на п'ятш сесй' Верховно! Ради Укра!ни 28 червня 1996 р. // ВВР Укра!ни. - 1996. - № 30. - Ст. 142.

7. Указ Президента Укра!ни вщ 14 березня 2016 року № 92 "Про ршення Ради нацюнально! безпеки i оборони Укра!ни вщ 4 березня 2016 року "Про Концепцш розвитку сектору безпеки i оборони Укра!ни". [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://www.president.gov.ua/documents/922016-19832.

8. Закон Укра!ни «Про Загальнодержавну цiльoву програму захисту населення i тepитopiй вiд надзвичайних ситуацш техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки». (Вщомосп Верховно! Ради (ВВР), 2013, № 19-20, ст.173).

9. Розпорядження КМУ вщ 25 сiчня 2017 р. № 6-р «Про схвалення Стратеги реформування сис-теми Державно! служби Укра!ни з надзвичайних ситуацiй». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/61 -2017-%D1%80.