CC BY
1ключена в том, чтобы обеспечить гибкость управления, возможность быстро и эффективно реагировать на изменения.
Плейсмейкинг как подход к созданию пространств позволяет избежать множества ошибок и негативных последствий административного подхода к дизайну территорий. Тем не менее, даже такой подход может оказаться провальным. Эксперты в данной области советуют не экспериментировать и использовать только проверенные в других городах практики.
Список литературы
1. Аурели, П. В., Таттара М. Препятствие. Грамматика города / П.В. Аурели, М. Таттара // Проект International. - М., 2012. - № 15.
2. Головин А. Интеграция промышленных территорий в городскую среду [Integration of industrial areas into the urban environment]. // http://estp-blog.ru/rubrics/rid- 5663/ (дата обращения 24.12.2017)
3. Коган, Л.Б. Социально-культурные функции города и пространственная среда /Л.Б. Коган. -М., Стройиздат, 2014, 306 c.
4. Хаджер, М., Рейендорп, А. В поисках нового общественного достояния / Роттердам: Издатели Най, 2015, 267 c.
5. Иконников А.В. Пространства и формы в архитектуре и градостроительстве. //М., 2014, 196 с.
М1СЦЕ ТА РОЛЬ Б1БЛ1ОТЕК У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ШФОРМАЩЙНОÏ БЕЗПЕКИ
Каращук О.
астрант, мол. наук. cniepo6. Bidda обслуговування iнформацiйними ресурсами Нацюнальна бiблiотека Украши iменi B.I. Вернадського
THE PLACE AND ROLE OF LIBRARIES IN PROVIDING INFORMATION SECURITY
Karashchuk O.
Information resources service department V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Анотащя
Стаття присвячена дослщженню проблеми забезпечення шформацшно1' безпеки як важливо1' складо-boï нацюнально1' безпеки та ролi бiблiотечних установ як шформацшно1' основи та своервдного символу державно1' незалежносп i самобутностг Проаналiзовано rayraBi пращ з iнформацiйноï безпеки та учасп бiблiотечних установ як елеменпв шформацшно1' системи краши в реалiзацiï завдань захисту шформацш-но1 безпеки та нацюнального шформацшного суверенитету в рiзних аспектах. Доведено, що устшне про-тистояння негативним iнформацiйним впливам у нацюнальному iнформацiйномy просторi залежить вiд iнформацiйно-аналiтичноï роботи, зокрема бiблiотечних установ, ïхньоï обробки iнформацiï, прогнозу-вання та надання ними рекомендацш щодо уникнення небажаних ситyацiй тим структурам, яш цього пот-ребують в процеа забезпечення iнформацiйноï безпеки.
Abstract
The article is devoted to the study of the problem of ensuring information security as an important component of national security and the role of library institutions as an information basis and a peculiar symbol of state independence and identity. The research works on information security and the participation of library institutions as elements of the country's information system in the realization of the tasks of protecting information security and national information sovereignty in various aspects have been analyzed. It is proved that the successful confrontation with negative informational influences in the national information space depends on the information and analytical work, in particular, on library institutions, their processing of information, forecasting and providing them with recommendations for avoiding unwanted situations to those structures that need it in the process of providing information security.
Ключов1 слова: 1нформацшна безпека, нацюнальна безпека, шформацшний прослр, шформацшш загрози, безпека суспшьства, бiблiотечнi установи, бiблiотечна дгяльшсть.
Keywords: information security, national security, information space, information threats, public safety, library institutions, library activity.
Сучасний шформацшний розвиток, шформа-тизащя сусшльства е важливою складовою розши-рення можливостей для доступу до шформацп, для задоволення вщповщних шформацшних потреб не лише на рiвнi полгтичних перетворень, вщстою-ванш того чи шшого полiтичного вибору в процеа демократизаций а й на вах iнших рiвнях сусшльно!
дiяльностi, що, з рештою, i забезпечуе у комплексi суспiльний прогрес.
Даний процес мае як сво1 позитивнi, так i нега-тивш сторони. Вiдомо, що у сучасному нацюналь-ному iнформацiйному просторi не досить ефектив-ними е найважливiшi iнструменти забезпечення ш-формацiйного суверенитету; сучасний науково-
техшчний прогрес не в повнш мiрi забезпечуе вирь шення питання надiйного захисту суверенних маси-вiв вiд зовнiшнiх впливiв навiть за умови високого рiвня економiчного, техшко-технолопчного розви-тку. Бiльше того, з розвитком глобального шформа-цiйного простору, процесу шформатизацп в усьому свт сувереннi масиви шформацп ставатимуть де-далi бiльш вразливими до зовтштх впливiв, а тра-дицiйнi уявлення про забезпечення iнформацiйного суверенiтету - дедалi менш ефективними в !х прак-тичнiй реалiзацi!. Отож забезпечення шформацш-но! безпеки потрiбно виносити на переднш план стосовно таких важливих питань як нацiональна безпека.
Отже, метою дано! статп е доведення значу-щостi iнформацiйно! безпеки для держави та висвь тлення ролi нацiональних бiблiотек у формуваннi шформацшно! безпеки краши.
Дослвдженням iнформацiйно! безпеки займа-лися В. Почепцов, В. Лшкана, М. Дмитренко, А. М. Гуз, А. В. Лшшська, Б. Кормич, I. Арiстова, Д. Дубов, Ю. Максименко, О. Олшник, О. Соснiн та iншi. Разом з тим, здшснювалися i здшснюються досль дження щодо участi бiблiотечних структур як еле-ментiв шформацшно1 системи краши в реалiзацi! завдань захисту iнформацiйно! безпеки та нацюна-льного iнформацiйного суверенiтету в рiзних аспектах. Це результати дослвдження таких науковцiв як О. Онищенко, В. Горовий, Т. Гранчак, Ю. Поло-винчак, О. Ворошилов, Л. Чуприна та iн.
Останнiм часом для Украши iнформацiйна безпека поадае одне iз найголовнiших мiсць в сис-темi ^ци^льно! безпеки як сусшльства, так i само! держави. Адже, як зазначае В. I. Шульга, саме та держава може розраховувати на лщерство в еко-номiчнiй, вiйськово-полiтичнiй та шших сферах, мати стратегiчну i тактичну перевагу, гнучк1ше ре-гулювати економiчнi витрати на розвиток озброень i вшськово! технiки, пiдтримувати перевагу з ряду передових технологш, яка мае перевагу в засобах шформацп та шформацшно1 боротьби [16].
Стосовно самого поняття «шформацшна безпека», що стало предметом дослiдження низки нау-ковцiв, то у науковiй лiтературi на сьогоднi немае единого консолщованого визначення змiсту цього поняття: юнують рiзнi науково-теоретичнi пiдходи як до самого поняття, так i до його сощально1 при-роди. Зокрема, шмецький вчений Я.М. Жарков на-прикiнцi 80-х рок1в звертае увагу на важливий ш-формацiйний компонент у мiжнароднiй безпецi i в сво1х працях робить спробу розглянути проблеми iнформацiйно! безпеки, як1 пов'язаш з шформацш-ними загрозами, комплексно. У вичизнянш науко-вiй лiтературi спостерiгаемо тенденцш до ввдкри-того дослщження проблеми iнформацiйно! безпеки як окремого питання вже починаючи з шнця 1991 -початку 1992 року [7].
Так, наприклад, О.1. Барановський трактуе поняття «шформацшна безпека», як стан захищеностi нацюнальних iнтересiв держави в iнформацiйному середовищ, за якого не допускаеться (або зво-диться до мiнiмуму) завдання шкоди особi, суспшь-
ству, державi через неповноту, HecBoe4acHicTb, не-достовiрнiсть iнформaцil й несaнкцiоновaне И по-ширення та використання, а також через негатив-ний шформацшний вплив та негaтивнi насл1дки фу-нкцiонувaння iнформaцiйних технологiй. В. А. Лшкан та В.А. Авраменко вважають, що це е стан зaхищеностi життево важливих iнтересiв особи, су-спшьства та держави, який виключае можливють зaподiяння im шкоди через неповноту, невчасшсть i недостовiрнiсть iнформaцil, через негативш нас-л;дки функцiонувaння шформацшних технологiй або внасл1док поширення законодавчо заборонено! чи обмежено! для поширення шформацп. В.Т. Бь лоус зазначае, що шформацшна безпека - це стан правових норм i ввдповщних im iнститутiв безпеки, як1 гарантують постiйну нaявнiсть даних для прий-няття стрaтегiчних рiшень та захист iнформaцiйних ресурсiв кра1ни [16]. На думку О.А. Сорошвсько!, iнформaцiйнa безпека - це суспшьш в1дносини щодо створення та пiдтримaння на належному рiвнi життедiяльностi iнформaцiйноl системи суб'екта господарсько! дiяльностi [14].
Враховуючи i пiдтримуючи думку нaуковцiв щодо поняття «шформацшна безпека», ми хочемо наголосити ще й на тому, що воно передбачае перш за все захищення життево важливих штереав особи, держави i суспiльствa, державних кордошв, територiaльноl цiлiсностi, суспiльно-полiтичного устрою, культурних цшностей i всього того, що становить основу мaтерiaльного i духовного життя кра1ни вiд внутршшх i зовнiшнiх iнформaцiйних загроз. Це стан держави, що дозволяе 1й збертати свою цiлiснiсть i виступати сaмостiйним суб'ектом системи мiжнaродних шформацшних вщносин, м1жнародного iнформaцiйного простору.
1нформацшна безпека е одним iз елеменпв впевненого розвитку всiеl держави, а хщ забезпечення iнформaцiйноl безпеки потрiбно сприймати як: «_одне з глобальних i переважаючих завдань оргашв державного упрaвлiння, для вирiшення яких повиннi бути пiдпорядковaнi полiтичнa, еко-номiчнa, военна, культурна та iншi види дiяльностi системи державного управлшня» [16].
1нтереси iнформaцiйноl безпеки диктують по-стiйний монiторинг всiх джерел iнформaцiйного виробництва, своечасне реагування на можливi iн-формaцiйнi загрози, пов'язаш iз введенням в суспi-льний об^ ново! iнформaцil. Неяк1сна за змютом iн-формaцiя, шкодлива i небезпечна для суспiльствa впливае на громадську думку зразу ж тсля вве-дення ll в систему юнуючих у суспiльствi соцiaль-них комушкацш. I на цiй ll влaстивостi грунтуються технолог^' розвитку глобальних впливiв на нaцiонa-льний шформацшний проспр в кожному iз репошв свiту. На такого роду шформацшних впливах, по-ряд iз використанням технiчних зaсобiв порушення нормально! роботи системи сощальних iнформa-цiйних комушкацш противника, базуються стратега' ведення iнформaцiйних вiйн, як орiентовaних на здобуття самостшного результату, так i в якостi па-рaлiзуючого шформацшний проспр тiе! чи iншо!
The scientific heritage No 18 (18),2017 держави, того чи шшого регюну передуючий шфо-рмацiйний удар, шсля якого розпочинаеться, вла-сне, застосування военних дiй iншими засобами [1].
З огляду на вище сказане стае зрозумшим, що перед Украшою постае нагальне питання розробки ефективно! полiтики захисту нацiонально! безпеки в шформацшнш сферi. Ця безпека суспшьства, держави характеризуеться ступенем li захищеностi та, як наслiдок, стшшстю головних сфер життедiяль-ностi щодо небезпечних iнформацiйних впливiв. 1н-формацшна безпека визначаеться здатнiстю нейт-ралiзувати так1 впливи.
Серед основних загроз нацiонально! безпеки Украши в шформацшнш сферi сл1д ввдзначити так1 як а) загроза деформацп перспектив подальшого розвитку Украши за умови збереження або збшь-шення ii вщставання ввд проввдних держав у шформацшнш сферц б) загроза певного суверенитету i незалежностi нашо! держави в умовах нестаб№но! ситуацп в окремих репонах краши, спотворена ш-формацiя ситуацп в украшському суспшьсга з боку росiйських засобiв масово! шформаци; в) загроза застосування проти Укра1ни засобiв впливу на шформацшну iнфраструктуру та пов'язане з цим падшня рiвня захищеностi нацюнальних шформа-цiйних ресурсiв та систем 1хньо1 пiдтримки.
Питання iнформацiйно! безпеки Украши е предметом особливо1 уваги i широко застосовуеться у нормативно-правових актах, шдготовлених та за-тверджених Президентом Укра1ни, Кабiнетом Mi-нiстрiв Украши, Верховною Радою Украши, цент-ральними органами виконавчо1 влади, у Конститу-ци Украши. Так, стаття 17 Конституцп Украши наголошуе, що забезпечення iнформацiйно! безпеки - одна з найважливших функцш держави, справа всього укра1нського народу, а Закон Украши «Про Концепцш Нацюнально1 програми шформа-тизацп» проголошуе, що «шформацшна безпека е неввд'емною частиною полгтично!, економiчно!, оборонно1 та шших складових нацiонально! безпеки», Военна доктрина Украши прямо вказуе, що «здшснення заходiв щодо забезпечення шформа-цшно! безпеки», е одним iз основних завдань Збройних Сил Украши у мирний час [9].
Закон Украши «Про Основш засади розвитку шформацшного суспiльства в Украш на 2007-2015 роки» iнформацiйну безпеку визначае як «стан за-хищеносл життево важливих iнтересiв людини, су-спiльства i держави, при якому запобiгаеться нане-сення шкоди через: неповноту, невчаснють та невь ропдшсть шформаци, що використовуеться; негативний шформацшний вплив; негативнi нас-л1дки застосування шформацшних технологiй; не-санкцiоноване розповсюдження, використання i по-рушення цшсносп, конфiденцiйностi та доступно-стi шформаци» [13].
Законодавча база Укра1ни в плаш забезпечення iнформацiйноl безпеки залишаеться недосконалою, а це значно знижуе можливостi Украши щодо про-тидп загрозам ll iнформацiйнiй безпецi, змщненню нацiональноl безпеки Украши, на цьому наголошу-ють Калюжний Р.А., Олшник О.В. В цьому планi Горовий В.М. шдкреслюе, що, оск1льки в сучаснш
суспiльнiй практищ наявне фактичне запiзнення в реагуванш на зовнiшнi i внутрiшнi шформацшш виклики нацiональному розвитку, як1 зростають i множаться шд впливом шформатизаци та штенси-фжацп глобалiзацiйних проявiв, пiдходи до здшс-нення правотворчо! та правоохоронно! дiяльностi в державi потребують принципового оновлення. У правотворчш роботi насамперед необх1дно вщмо-витися ввд практики пiдготовки правових акпв «по факту» змiн, що вщбуваються в життi суспiльства. Прискорення темшв суспiльного розвитку робить таку правову реакцiю на змiни запiзнiлою i неефек-тивною [2].
Серед найважливших завдань в планi забезпечення шформацшно! безпеки, як зазначае В.1. Шу-льга, сл1д визначити наступш:
- монiторинг, аналiз, обробка, прогнозування дестабiлiзуючих факторiв i iнформацiйних загроз життево важливим iнтересам суспiльства та держави, застосування проти Укра!ни засобiв i методiв iнформацiйного протиборства;
- здiйснення комплексу оперативних i довго-тривалих заходiв щодо попередження, а також усу-нення негативних проявiв;
- створення i шдтримання в готовностi сил та засобiв забезпечення шформацшно! безпеки;
- вдосконалення державно! полггики розвитку шформацшно! сфери (створення сприятливих умов розвитку нацюнально! шформацшно! шфраструк-тури, впровадження новггшх технологiй у цiй сферi);
- збiр, а головне - аналiз шформаци про вико-ристовуванi i перспективнi технологи об'ектiв ш-формацшно! сфери протилежно! сторони;
- розробка нормативно! правовое' бази;
- забезпечення шформацшно-аналогичного по-тенцiалу кра!ни [16].
Ддевим та оперативним протистояннi зовшш-нiй iнформацiйнiй агресi!, е рiвень розвитку сучас-но! бiблiотечно! справи, особливо це стосуеться на-цюнальних бiблiотек, бо саме вони е на сьогодтш-нiй день найбшьшими накопичувачами та зберiгачами iнформацi! як зафшсовано! в друкова-них джерелах, так i на iнших ноаях. Саме бiблiо-теки, як справедливо зазначае Б.£. Патон, е передовою базовою ланкою шформаци, шдкреслюючи, що «рух в iнформацiйне суспшьство починаеться ввд мереж1 бiблiотек, бо вони е володарями уае! доа накопичено! i оприлюднено! iнформацi!» [11].
З моменту свое! появи нацюнальш бiблютеки стають iнформацiйною основою та своервдними символами державно! незалежносп i самобутностi. Як новий шститут державностi вони орiентованi на здшснення функцш, яш умовно можна охарактери-зувати як функцi! «нацiонально! пам'яп». Фонд на-цiональних бiблiотек мае бути максимально вичер-пним, таким, що слугував би, з одного боку, воображениям духовно -штелектуального потенцiалу нацi!, з iншого - створював би необхвдне пiдrрунтя для !! подальшого розвитку, забезпечував спадко-емнють нацiонально! iдентичностi. Фактично за-снування нацiональних бiблiотек було обумовлене потребою забезпечення розвитку такого суб'екта
полтики i политично! комушкацп як наци. У цьому контекстi нaцiонaльнi бiблiотеки стають сощаль-ним iнститутом, прямим завданням якого е забезпе-чення передaчi наступним поколiнням певно! сис-теми цiнностей, зокрема цiнностi збереження i змь цнення нaцiонaльно! незалежносп i суверенiтету
[4].
Одним iз шлях1в зменшення зовнiшнiх шформацшних загроз е розвиток власно! шформацшно! дiяльностi, спрямовано! на забезпечення потреб па-трiотичного виховання громадян власно! держави, усiх кaтегорiй населения. Комплектування бiблiо-тек саме цiею продукщею - дуже важливе на ниш-шньому етaпi суспiльного розвитку. Сприяння всiх соцiaльних iнститутiв процесу виробництва шфор-мацй' в руслi загальнодержавних, зaгaльнонaцiонa-льних духовних цiнностей, донесения !х як до всiе! системи шформацшних баз суспiльствa, так i без-посередньо до людей, користувaчiв iснуючо! i тво-рцiв ново! шформаци - це запорука ново! перспек-тиви укра!нського суспiльствa.
Розвиток бiблiотечно! справи кра!ни в цшому та власно! iнформaцiйно! дiяльностi зокрема, немо-жливий без шдтримки державною владою як з фь нансово! точки зору, так i законодавчо!. На жаль, на сьогоднi ми спостертаемо, що питання учaстi бiб-лiотек, i в першу чергу нацюнальних, у забезпе-ченнi шформацшно! безпеки i змiцненнi нац^^ль-ного шформацшного суверенiтету не виписaнi i в нинiшнiй редакцй' Закону «Про бiблiотеки i бiблiо-течну справу». В ньому ж головним завданням бiб-лiотек визначаеться «забезпечення шформацшних, науково-дослвдних, освiтнiх, культурних та шших потреб користувaчiв бiблiотеки». Бiблiотечнa справа згаданим Законом визначаеться як «галузь шформацшно!, культурно! та освггаьо! дiяльностi сусшльства, спрямована на створення i розвиток мереж1 бiблiотек, формування, опрадювання, упо-рядкування та зберiгaння бiблiотечних фондiв, ор-гaиiзaцiю бiблiотечного, iнформaдiйного та довщ-ково-бiблiогрaфiчного обслуговування користува-чiв бiблiотеки, пiдготовку та пiдвищения квaлiфiкaцi! фaхiвцiв у гaлузi бiблiотечно! справи, наукове та методичне забезпечення розвитку бiблi-отечно! дiяльностi» [12].
Як бачимо, вся бiблiотечнa справа спрямована на розвиток самих бiблiотек та !х фондiв i обслуго-вування користувaчiв. Утiм, можна припустити, що i розвиток бiблiотечно! мереж1, i розширення фонду бiблiотек, i навиъ обслуговування ними користува-чiв повинш мати якусь мету вищого щабля. Зок-рема, формування i забезпечення безпеки ефектив-ного функцiонувaния нaдiонaльного шформацшного простору як одте! iз засад iснувaния i розвитку нацюнально! спiльноти i держави [5].
В Закош Укра!ни «Про наукову i науково-тех-нiчну дiяльнiсть» вказуеться, що розвиток науки i технiки е визначальним фактором прогресу сусш-льства, пiдвищения добробуту його членiв, !х духовного та iнтелектуaльного зростання. Цим зумов-лена необхiднiсть прюритетно! державно! шдтри-мки розвитку науки як джерела економiчного
The scientific heritage No 18 (18),2017 зростання i невщ'емно! складово! нaдiонaльно! ку-льтури та освiти, створення умов для реaлiзaцi! ш-телектуального потенщалу громадян у сферi науко-во! i нaуково-технiчно! дiяльностi, цiлеспрямовaно! полггаки у зaбезпеченнi використання досягнень вь тчизняно! та свiтово! науки i техиiки для задово-лення сощальних, економiчних, культурних та iн-ших потреб.
Ддяльшсть бiблiотек вiдповiдно до Закону Ук-ра!ни «Про Нaцiонaльну програму шформатизацп» повинна сприяти iнформaтизaдi!, пiд якою розумь ють сукупнiсть взаемопов'язаних оргашзацшних, правових, полiтичних, соцiaльно-економiчних, нау-ково-техшчних, виробничих процесiв, що спрямо-ваш на створення умов для задоволення iнформa-цiйних потреб громадян та сусшльства на основi створення, розвитку i використання iнформaдiйних систем, мереж, ресурав та iнформaцiйних техноло-гш, як1 побудовaиi на основi застосування сучасно! обчислювально! та комунiкaцiйно! техшки; на ство-рення баз даних iменовaних сукупних даних, що вь дображае стан об'ектiв та !х в1дношень у визначе-нiй предметнш облaстi; та надання iнформaдiйних послуг, тобто дiй щодо забезпечення споживaчiв iн-формaдiйними продуктами [8].
Дана ситуащя зумовлена, як нам здаеться, ввд-сутнiстю бачення мюця i ролi бiблiотечних iнститу-цш в системi оргaиiзaдi! iнформaцiйно! безпеки Ук-ра!ни та змiцненнi нацюнального iнформaцiйного суверенiтету саме на державному рiвнi.
Однiею з основних умов усшшно! реaлiзaдi! державно! полiтики у сферi розвитку iнформaцiй-ного сусшльства е отримання споживачами вiдпо-ввдно! право! iнформaцi!. Акумуляцiю тако! шформаци повинш здшснювати бiблiотеки яш, в1дпо-в1дно до Закону Укра!ни «Про бiблiотеки i бiблiотечну справу» виступають як iнформaдiйнi, культурнi, освгтш заклади, що мають упорядкова-ний фонд докуменпв, доступ до шших джерел iн-формац^' та головним завданням яких е забезпечення шформацшних, науково-дослщних, освiтнiх, культурних та шших потреб користувaчiв бiблiо-теки [12].
На особливiй ролi i знaченнi бiблiотек, як iнте-гративного соцiaльного iнституту, безперечно, ко-нче необхiдно повсякчас наголошувати. Особливо в умовах, коли у вичизняного полиикуму i влади в1дсутне справжне грунтовне бачення проблем по-дальшого розвитку бiблiотечно! сфери за доби 1н-формaдiйно! революц^' i розбудови Сусшльства знань [8]. Зокрема посилено! уваги потребуе пере-осмислення ролi у процесах формування нaцiонaль-ного шформацшного простору нацюнальних бiблi-отек, виокремлення яких у видовому бaгaтомaнiттi бiблiотечних структур напряму пов'язано з нацют-ворчими процесами.
Виходячи iз специфiки фондiв нaцiонaльних бiблiотек, !х варто розглядати як впливових суб'ектiв забезпечення шформацшного сувереш-тету держави, наповнення нaдiонaльного iнформa-цiйного простору iнформaцiею, що сприяе консолi-дацй' наци та !! розвитку [6].
Вже сьогодш виникла необхiднiсть врахування як1сних комплексних змш в шформацшному сере-довищi: змш у виробнищга, розповсюдженнi, вико-ристаннi шформаци, змш в iнформацiйних потребах людей i можливостях !х задоволення. Виникла необхщшсть сформувати новий, збагачений образ бiблiотеки, вiдповiдний тенденцiям розвитку шфо-сфери. Над нами все ще тяж1е уявлення про бiблiо-теку як про «теку» <^блю», тобто сховище книг. А це звужуе iнформацiйний потенцiал, закладений у природi бiблiотеки як центру накопичення i введения в суспiльний об^ шформаци на всiх li ноаях у кожен перiод [10].
Одним з важливих напрямiв дiяльностi нацю-нальних бiблiотек у контекстi змщнення нацюналь-ного iнформацiйного суверенiтету е шдготовка ш-формацiйно-аналiтичних матерiалiв та здшснення наукових дослiджень, у першу чергу на замовлення оргаиiв державно! влади. При цьому, в умовах ш-формацiйного протистояння, яке супроводжуеться поширенням iнформацi! маиiпулятивного характеру, дезшформацп та недостовiрно! iнформацi!, питання формування iнформацiйно! бази прий-няття управлiнських рiшень стае проблемою, ввд ефективностi вирiшення яко! може залежати не лише локальний результат протистояння - напри-клад, iмiджевi здобутки або втрати, - а i саме юну-вання полiтично! системи i навiть держави. Отже, яшсне iнформацiйне забезпечення процесу прий-няття управлiнських рiшень е основоположним фу-нкцiональним елементом нацiонального шформа-цшного суверенiтету. У зв'язку з цим доречним буде зробити наголос на тому, що провiднi дослщ-ницьш центри, як1 е флагманами процесу шформа-цiйного забезпечення оргаиiв державно! влади, -Дослщницька служба Конгресу США (Congressional Research Service - CRS), Бюро досль дницько! та правово! iнформацi! (Research and Legislative Reference Bureau - RLRB) Японп, Довщ-ковий вiддiл з права й ухвалення рiшень (Law and Decision Making Reference Department - LDMRD) Китаю, в Укра!ш - Служба шформацшно-аналогичного забезпечення оргашв державно! влади (С1АЗ) - створеш i функцiонують як пiдроздiли нацюналь-них бiблiотек. Вiдмiнною рисою цих i подiбних до них структур е оргашзащя наукових дослiджень, спрямованих на вирiшения широкого кола полиич-них, економiчних, соцiально-гумаиiтарних проблем державно! ваги.
Всебiчнi i надiйнi законодавчi дослвдження i аиалiз, як1 мають бути своечасними, об'ективними, авторитетними та конфщенцшними, з метою шфо-рмацiйного забезпечення дiяльностi законодавчого органу здiйснюються Дослвдницькою службою Конгресу Бiблiотеки Конгресу США. CRS надае за-конодавчому органу США компетентну допомогу не лише в дослщженш природи i характеру проблем, що постають перед Конгресом, а й в оцiнцi та визначенш стратегiчних варiаитiв та пропозицш !х вирiшения. Вартим уваги е той факт, що саме п кра-!ни, у структурi нацюнальних бiблiотек яких усш-шно функцюнують дослвдницьш пiдроздiли, що
здшснюють iнформацiйний супровiд процесу прий-няття управлiнських рiшень, вiдрiзняються висо-ким рiвнем економiчного розвитку та полиичною стабiльнiстю. Що ж до вггчизняного досввду функ-цiонування дослщних пiдроздiлiв у структурi наць ональних бiблiотек, то слiд зауважити, що недоско-нала нормативно-правова база та брак фшансу-вання не дають змоги таким вiддiлам здiйснювати повномасштабш мiжпредметнi дослiдження.
Стосовно забезпечення стану захищеносп ш-телектуально! складово! шформацшного простору важливе значення мае збереження i розвиток нау-ково-кадрового потенщалу. Тому так1 негативнi явища, як звшьнення квалiфiкованих спецiалiстiв на мюцях чи вiдтiк кадрiв за кордон i зниження вна-слiдок цього шформацшно-штелектуального поте-нцiалу, конкурентоспроможностi нацюнальних ш-формацiйних технологiй являють собою серйозну iнформацiйну небезпеку. Висококвалiфiкованi пра-цiвники е одним з найважливших чинник1в конку-рентоспроможностi кра!ни на м1жнародному ринку. Основними причинами ввдтоку кадрiв е не-сприятливий внутрiшнiй ринок працi, складна економiчна ситуацiя, низький рiвень життя, рiзке зменшення обсягiв фiнансування, що й змусило одну частину працiвникiв науки перейти в iншi сфери зайнятосп у сво!й кра!ш, а шшу - оргашзу-вати потiк штелектуально! емiграцi! [15].
Однiею зi служб, яка забезпечуе iнформацiею владнi структури Укра!ни, е Служба шформацшно-аналиичного забезпечення органiв державно! влади Нацюнально! бiблiотеки Укра!ни iменi В. I. Вернадського (С1АЗ). С1АЗ - Служба шформа-цiйно-аналiтичного забезпечення органiв державно! влади ЦНБ Академi! наук Укра!ни, а пiзнiше Нацюнально! бiблiотеки Укра!ни. Ця винятковiсть була зумовлена специфжою академiчного, полгтич-ного нейтрального статусу шформацшно! структури, и фiнансування через Академiю наук, як ака-демiчного (в НБУВ) пiдроздiлу, наявнiсть фахiвцiв вiдповiдно! квалiфiкацi!, звичний i зрозумiлий бшь-шосп замовник1в стиль iнформацiйно-аналiтично! роботи. Це й визначило той факт, що Служба з часу свого заснування майже пiвтора десятки рок1в продуктивно працюе зi сво!ми основними замовниками - владними структурами, надаючи допомогу в ш-формацiйно-аналiтичному супроводi !х дiяльностi.
Як зазначае Горовий В.М. "В структурi бiблiо-теки створення спецiального пiдроздiлу було орiе-нтоване на змiцнення спiвробiтництва з органами державно! влади Укра!ни. Основною метою ство-рення такого пiдроздiлу було введення в сустль-ний об^ через управлiнську сферу найзатребуваш-ших науково-iнформацiйних матерiалiв з фондiв найб№шо! в державi бiблiотеки у формах, оптима-льних для засвоення, ефективного використання на практищ. Рiшення про його створення в структурi бiблiотеки було реалiзоване ще наприкiнцi 1992 року" [3].
На сьогодш С1АЗ виконуе функцi! з оперативного реагування на певнi змiни iнформацiйного характеру, в полиищ, економiцi, сощальнш сферi, а
також прогнозування таких змiн i надання рекоме-ндацiй щодо уникнення небажаних ситуацiй, забез-печення шформацшно! безпеки як для держави в целому, так i для окремо! галузi. I! дiяльнiсть, як одного з шдроздшв головно! бiблiотеки Укра!ни, мае ряд переваг, головною з яких е доступ до величез-них масивiв шформаци у фондах бiблiотеки як спе-щально! л1тератури, так i перюдично! преси, у тому числi й проввдних зарубiжних видань.
Пiдсумовуючи сказане, можна зауважити, що на сучасному етапi розгортання iнформацiйного простору постае необхвдшсть проведения наукових заходiв з метою включения в роботу з вiдстоювания нацюнально! шформацшно! безпеки в умовах поси-лення глобальних шформацшних впливiв наукових установ, анал1тичних та шших iнформацiйних цен-трiв. Особливу увагу на сьогоднi слiд придшити ще й широко розгалуженiй в Укра!ш системi бТблюте-чних та архiвних установ, в яких збер^аються ос-новнi фонди суспiльно значущо! шформаци i як1 займаються оновленням цих фондiв, вТдбором для комплектування шформаци iз l! новостворених ма-сивiв. Окремо слiд наголосити, що саме бiблiотечнi установи збирають i зберiгають суспiльно значущу iнформацiю, яка вщображае iнтелектуальнi й духо-вш надбання певно! спiльностi i, разом з тим, забез-печують до них доступ суспшьства, створюють умови для перетину шформацшних просторiв рТз-них нацiональних спiльнот. Саме тому фонди наць ональних бiблiотечних установ мають стати тiею iнформацiйною основою, навколо яко! буде вибу-довуватись шформацшна безпека нашо! держави.
Список лггератури
1. Горова С. Проблеми оргашзаци шформацшно! безпеки в нацюнальному iнформацiйному просторi [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/images/konferenciya/Gorova.pd f. - Назва з екрана.
2. Горовий В. Правовi перспективи нацюна-льного розвитку. [Електронний ресурс] // Режим доступу:
http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com content &view=article&id=770 :struktura-2880&catid=105&Itemid=410. - Назва з екрана.
3. Горовий В. Служба шформацшно-аналогичного забезпечення органiв державно! влади Нацюнально! бiблiотеки Укра!ни iменi В.1. Вернадського (1992-2006): етапи становлення [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU-1-6-2006/05.pdf. - Назва з екрана.
4. Гранчак Т. Бiблiотека в iнформацiйному супроводi управлшня суспiльними процесами: по-лiтико-комунiкацiйний аспект : монографiя / Те-тяна Гранчак ; НАН Укра!ни, Нац. б-ка Укра!ни iм. В. I. Вернадського. - К., 2014. - 184 c. - Режим доступу: http://www.nbuviap.gov.ua/images/nauk-mon/k2014.pdf. - Назва з екрана.
5. Гранчак Т. Вдосконалення нормативно-правових засад функцюнування бiблiотек як чин-ник змщнення нацiонального iнформацiйного суве-ренiтету [Електронний ресурс] // Режим доступу:
http://conference.nbuv. gov.ua/report/view/id/343. -Назва з екрана.
6. Гранчак Т. Формування бiблiотеками наць онального iнформацiйного простору в контексп ре-алiзацi! державно! iнформацiйно! политики [Елект-ронний ресурс] // Режим дос-тупу:http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_co ntent&view=article&id=1081:formuvannya-bibliotekami-natsionalnogo-informatsijnogo-prostoru-v-konteksti-realizatsij i-derzhavnoj i-informatsijnoj i politiki&catid=127&Itemid=460. - Назва з екрана.
7. Жарков Я., Беседша Л. Напрямки зовшш-нього iнформацiно- психолоТчного впливу на Украшу / Жарков Я. М., Беседша Л.М. // ЗбТрник наукових праць Вшськового шституту Ки!вського нацю-нального унiверситету Тм. Т. Шевченка. - 2009. - № 19. [Електронний ресурс] Режим доступу: http//www.nbuv.gov.ua / portal / natural/ znpviknu / 2009-19 / vip19-. - Назва з екрана.
8. 1ванов Ю. БТблютеки як провщники право-во! шформаци в шформацшному сустльстш [Еле-ктронний ресурс] // Режим доступу: http ://conference.nbuv. gov.ua/report/view/id/595. -Назва з екрана.
9. Конституция Укра!ни. Прийнята Верховною Радою Укра!ни 28 червня 1996 року // ВТдомо-CTi Верховно! Ради Укра!ни. - 1996. - №30 - Ст. 141 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.шЛaws/show/254к/96-вр^20160315. - Назва з екрана.
10. Онищенко О. Оновлення шформацшного простору призвело до вщповвдних змш у сустль-ному свггоглядО 1нтерв'ю [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com content &view=article&id=493:biblioteka-maibutnogo-2&catid=105&Itemid=410. - Назва з екрана.
11. Патон Б. Особливосп розвитку системи сощальних комушкацш у сощальнш структурТ укра!нського суспшьства [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.nas.gov.ua/siaz/Ways of development of
Ukrainian science/article/14096.1.056.pdf. - Назва з екрана.
12. Про бТблютеки i бТблютечну справу: Закон Укра!ни. Стаття 1 вщ 21.05.2009 р. № 1388-VI [Еле-ктронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/32/95-вр. - На-зва з екрана.
13. Про Основш засади розвитку шформацш-ного сустльства в Укра!ш на 2007-2015 роки: Закон Укра!ни вТд 09.01.2007 р. № 537-V [Електрон-ний ресурс] // Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/537-16. - Назва з екрана.
14. Сорошвська О. 1нформацшна безпека щд-приемства: новТ загрози та перспективи /О. Сорошвська, В. Гевко // ЕкономТчш науки: Вюн. Хмельн. нац. у-ту 2010. - № 2. - T. 2. - С. 32-35.
15. Федоренко О. Науково-штелектуальш аспекта шформацшно! безпеки Укра!ни в умовах ш-формацшно! вшни [Електронний ресурс] // Режим
дос-
тyпy:http://www.nbuviap.gov.ua/index.php?option=c om_content&view=article&id=3071 :naukovo-intelektualni-aspekti-informatsijnoji-bezpeki-ukrajini-v-umovakh-informatsijnoji-vijni&catid=81&Itemid=415. - Haзвa з екрaнa.
16. Шульга. В. Сyчaснi пiдxоди до трякту-вaння поняття "iнформaцiйнa безжга" [Електрон-ний ресурс] // Режим доступу: http ://www. m. nayka.com.ua/?op=1 &j=efektyvna-ekonomika&s=ua&z=5514. - Haзвa з екрaнa.
ОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ КАК ДОМИНАНТА СОВРЕМЕННОЙ МУЗЕЙНОЙ
ПРАКТИКИ
Просяник В.А.
Магистр направления подготовки «Государственное и муниципальное управление» Профиль «Управление в сфере культуры, образования и науки» Российской академии народного хозяйства и государственной службы при Президенте Российской
Федерации
EDUCATIONAL ACTIVITY AS A DOMINANT OF MODERN MUSEUM PRACTICES
Prosyanik V.A.
Russian Presidential Academy of National Economy and Public Administration, department of State and municipal management. Master of science, education and culture management
Аннотация
В статье рассматриваются проблемы образовательной деятельности как устойчивой функциональной формы современной музейной практики, интеграция формального и неформального образования для передачи и сохранения культурного наследия региона. Выделены наиболее эффективные образовательные музейные практики ХМАО Югры. Обоснована важность информационных телекоммуникационных технологий для опережающего образования.
Abstract
The article deals with the problems of educational activity as a stable functional form of modern museum practice, the integration of formal and informal education for the transfer and preservation of the cultural heritage of the region. The most effective educational museum practices of the Ugra district are singled out. The importance of information telecommunication technologies for advanced education is grounded.
Ключевые слова: образовательные тренды, интеграция формального и неформального образования, опережающее образование, образовательная доминанта, музейная практика.
Keywords: educational trends, integration of formal and informal education, advancing education, educational dominant.
Исследование изменений в развитии современного обществе выявляет проблему потребностей развития личности как в интересах самого общества так и самого человека, его интеллектуального, культурного и духовно-нравственного развития. В меняющемся мире рыночная экономика и способы коммуникации меняются беспрецендентно быстро, что сказывается на изменении образовательных трендов, образовательных практик учреждений культуры.
Образовательные тренды имеют следующую направленность: обучение станет главной повседневной активностью, если в прошлом мы тратили на обучение небольшую часть повседневного времени, то в будущем, время, которое нам придется выделять на обучение, существенно вырастет.
Обучение станет пожизненным, если в прошлом мы учились только небольшую часть жизни, то в будущем нам придётся учиться всю свою жизнь.
Традиционное лекционное обучение уступит место проектному и проблемно-ориентированному, что приведет к изменению моделей масштабирования образования.
Индивидуальное обучение, основанное на индивидуальном плане и доступности менторов (тьюторов) для каждого, постепенно заменит массовое образование.
Смена технологий, которые изменяют образование, отменяют старые подходы и привносят новые возможности.3
Такая парадигма требуется приведение в соответствие целей образования и его социальных потребностей, поскольку потеряв ценностнокультур-ные функции, образование постепенно перестало быть способом и механизмом социализации личности, средством наращивания и прироста интеллектуального опыта, передачи социального опыта человечества из поколения в поколение.
Рассмотренные аспекты состояния и новых вызовов, стоящих перед образованием не могут не учитываться таким социокультурным институтом как музей. Музей как хранитель социальных идеалов и транслятор общественных идей определяет эффективность форм и методов образовательной деятельности с разными категориями населения и устанавливает связующие компоненты формального и неформального образования.
