CC BY
0ECONOMIC SCIENCES
ЕКОНОМ1ЧНА ДИНАМ1КА ОСНОВНИХ ПАРАМЕТР1В РОЗВИТКУ РИНКУ ЯЛОВИЧИНИ
ТА II ТЕНДЕНЦ11 НА ПЕРСПЕКТИВУ
Ляховець В.О.
молодший науковий cniepo6imHUK, астрант кафедри менеджменту бюресурав i природокористування Тернотльського нацюнального економiчного }miверситету
ECONOMIC DYNAMICS OF THE MAIN PARAMETERS OF THE DEVELOPMENT OF YALOVYCHINI MARKET AND ITS TRENDS ON THE PERSPECTIVE
Liahovets V.O.
junior research fellow, post-graduate student of the department of management of bioresources and nature use Ternopil National Economic University
Анотащя
У данш статп проан^зовано сучасний стан ринку яловичини, його динам^ та емшсть. Показано структуру експорту та iMropTy м'яса ВРХ. Вказано на тенденци розвитку, що очшуються у найближчому прогнозованому перiодi основних дослiджyваних параметрiв. Розраховано показники продуктивносп молодняка велико! рогато! худоби у Тернопiльськiй область Розглянуто основнi економiчнi елементи ринко-во! полiтики, як1 у майбутньому можуть стати базисом для введения альтернативного економiчного меха-нiзмy розвитку ринку яловичини.
Abstract
In this article the modern state of beef market, its dynamics and capacity are analyzed. The structure of export and import of cattle meat is shown. It is indicated on the development trends expected in the nearest forecast period of the main investigated parameters. The indicators of productivity of young cattle in the Ternopil region are calculated. The main economic elements of market policy are considered, which in the future may become the basis for introducing an alternative economic mechanism for the development of the beef market.
Ключов1 слова: ринок яловичини, економiчний мехашзм, емшсть ринку, експорт яловичини, iмпорт яловичини.
Keywords: beef market, economic mechanism, market capacity, beef export, beef imports
Постановка проблеми. Ринок яловичини е суттевою складовою господарського мехашзму м'я-сопереробного комплексу Украши. Протягом останшх трьох рошв ринок скотарства зазнав ряд негативних тенденцш. Пов'язаш вони були з еконо-мiчною i геополггачною кризою щодо ключових макроекономiчних умов провадження бiзнесу в на-шш краíнi. В першу чергу, це втрата iстотноi шль-косп споживачiв i, як наслiдок, обсяпв реалiзацií продукцií. По-друге, було зупинено статистичне спостереження за цiлим перелшом господарюючих суб'ектiв в цих репонах. Якщо розглядати данi по виробництву продукцií яловичини у Криму та на Донбаа в 2013 рощ, то на ввдповщних учасникiв ринку яловичини припадало близько 15% загаль-ного обсягу виробництва. В обсязi роздрiбноi реа-лiзацií продукцií на Крим, Донецьку та Луганську обласп (повнiстю) припадало 22% вiд загального обсягу в грошовому вираженнi.
Анатз останнiх дослiджень i публiкацiй. Ок-ремi аспекти розвитку i функцюнування ринку яловичини були ввдображеш у роботах В.Г. Андрш-чука, С.М. Квашi, Я.Б. Базилюк, К.А. Коритшна, Б.Я. Панасюка, В.1. Тотхи, А. М. Стельмащука та шших дослiдникiв.
Мета i завдання дослвдження. Дати об'екти-вну оцiнку фактичнш економiчнiй динамiцi основних параметрiв розвитку i функцiонування ринку яловичини та и прогнозованiй тенденци на перспективу.
Результати дослвдження. Ринок скотарства, як один iз сегменпв нацiонального ринку м'яса, е до певно)! мiри вiдносно незалежною, а також у ввдо-мiй мiрi самостiйною частиною агропродовольчого ринку. Ефективно дшчий економiчний механiзм вимагае постiйноí, тiсноí взаемодií усiх, передусiм, головних його елеменпв. Дослiдження дозволяе стверджувати, що яловичина е орiентованим товаром, який мае певнi сформоваш зовнiшнi сегменти ринку.
Аналiз економiчноí динашки основних пара-метрiв розвитку ринку яловичини протягом останшх рошв вказуе на юнування довгостроковоí тенденци його суттевого звуження - прогресуючого стш-кого зменшення обсяпв пропозици та попиту, що в майбутньому прогнозованому перiодi може призве-сти до повного ринкового колапсу.
Слiд вiдмiтити, що тенденцií до розширення ринку яловичини вiдбувались як правило при рiз-
кому звуженш зовтштх риншв та порiвняно стрь мкого розвитку його внутрiшнього сегменту. Така ситуащя була зумовлена макроекономiчним фактором, зокрема, зростанням валютного курсу з 8 грн./дол. до 27 грн./дол. Це явище при не великш змiнi доходiв населения, а також розширенш iмпо-рту ввдносно дешево! шоземно! м'ясно! сировини посприяло збшьшенню споживчо! спроможностi та доступностi даного виду продукци.
За даними Державно! служби статистики Ук-ра!ни на 1 червня 2017 року чисельнють ВРХ в усiх категорiях господарств у порiвняннi з даними попе-реднього мюяця зменшилася на 2,3 %, i склала 4065,5 тис. голiв (на 1 травня 2016 року - 4162,5 тис. голiв). Збшьшення поголiв'я ВРХ у порiвняннi з аналогiчним перiодом минулого року було вщзна-чено в 6-ти областях Укра!ни, а найбiльш у Жито-мирськ1й (+1,2%), Вiнницькiй (+1,2%) i Запорiзькiй (+1,7%). Найбiльш значне зменшення поголiв'я спостерiгалося в Луганськш (-20,2%) i Донецькiй (20,8%) областях.
З огляду на фактичний вихiд з ринку декшькох великих операторiв, яш працювали в Криму i окре-мих регiонах Донецько! та Лугансько! областей, спостерiгалося скорочення виробництва. Крiм цього, з ростом цiн все б№ше споживачiв вщмов-лялися ввд придбання яловичини, переходячи на бшьш дешевший продукт - м'ясо птищ. Тому в до-
Динамiка емносп ринку ялов]
слiджуваному перiодi вщбувалося стабiльне скорочення обсягiв виробництва м'яса ВРХ на 9,6% i 9,3% вщповщно.
Незважаючи на загальне падiння обсягу виробництва яловичини, ряд великих виробнишв з 2014 року почали нарощування власних потужностей з метою замщення операторiв ринку з проблемних регiонiв. Продовження тако! тенденцп очiкуeться i в найближчi роки, коли суб'екти ринку яловичини намагаються оптимiзувати обсяг випуску для максимально ефективного наповнення його товарами.
В цшому за рахунок низьких обсягiв зовшш-ньо! торгiвлi, динашка мiсткостi ринку дублюе динам^ виробництва. У 2017 роцi можливе скорочення мiсткостi ринку на 4-8%, з огляду на необхвд-шсть зiставления виробництва i споживання, проте з 2018 року, коли оч^еться вхвд в активну фазу ввдновлення економiки, ринок може повернутися до позитивно! динамiки при ефективному викорис-таннi економiчного механiзму.
Сшввщношення мiж обсягами реалiзацi!' ху-доби на забш у сiльгосппiдприемствах i господарс-твах населення в 2016 рощ склало 65до 35.
У червш 2017 року обсяг реалiзацi! худоби в господарствах громадського сектора склав 181,8 тис. т, що на 11,2% бiльше, нiж показник поперед-нього мюяця. У порiвняннi з аиалогiчним перiодом 2016 р. показник збшьшився на 8,9% (166,9 тис. т).
Таблиця 1
ши в Укра!ш за 2014-2017 рр.
2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р.
Виробництво, тис. тонн 285,68 258,24 234,15 186,92
1мпорт, тис. тонн 1,05 0,74 0,36 0,21
Експорт, тис. тонн 1,40 0,93 0,26 0,15
£мшсть, тис. тонн 285,33 258,04 234,26 185, 21
Прирют, % -9,6 -9,2 -9,0
Джерело: Державна служба статистики
Найбiльшi обсяги реалiзацi! худоби та птицi сiльськогосподарськими тдприемствами на 1 червня 2017 р. зафжсоваш в Черкаськiй (333,3 тис. т), Дшпропетровськш (218,7 тис. т) i Вiнницькiй (327,0 тис. т), а найменшi - в Луганськш (4,0 тис. т) i Тер-нопiльськiй (3, 0 тис. т) области
Варто вiдмiтити, що у Терношльськш областi збiльшено виробництво м'яса ВРХ. Протягом 2017 року сшьгоспшдприемствами краю вироблено 1,9 тис. тонн м'яса яловичини.
Зб№шили виробництво м'яса яловичини сшь-госппiдприемства Бучацького району - на 196 т , Козiвського - на 72 т, Збаразького - на 63 т, Терно-тльського - на 20 т, Чортшвського - на 591 т, Шд-волочиського - на 484 т, Шумського - на 352 т бь льше рiвия 2015 року [1].
При ощнщ основних динамiчних параметрiв, використовують аналiз продуктивностi ВРХ, вiн вь дображуеться показниками виходу продукцi! у роз-рахунку на одну голову. До них належать: надш молока на одну корову, прирют одно! голови тварин.
На середньодобовий прирют тварин можуть впливати змши структури поголiв'я тварин з рiз-ними рiвиями продуктивностi на одну голову. На-приклад, середньодобовi прирости молодняка велико! рогато! худоби зазвичай удвiчi нижчi порiвияно з приростом тварин на вiдгодiвлi [2].
Зпдно з даних таблиц 2 загальне вiдхиления середньодобового приросту становило 14 г. Рiвень продуктивносп ВРХ залежить вiд достатньо! шль-костi рiзних факторiв. Одним iз основних е забезпе-ченiсть тдприемств та сiльських господарств кормами та !х рацiональне використання.
Значному зниженню обсягiв виробництва та виготовлення яловичини, крiм зменшення пого-лiв'я велико! рогато! худоби, сприяли також низьш середньодобовi прирости молодняку на дорощу-ваинi та вiдгодiвлi. Необхвдно вiдзначити, що в ди-намщ протягом 2010-2016 рокiв продуктивнiсть одше! голови найвищими темпами зростала у Хме-льницькiй та Львiвських областях - приблизно на 25,3%, дещо меншi темпи у Тернопiльськiй обласп - на 10,8%.
Таблиця 2
Показники продуктивное^ молодняка i вiдгодiвлi велико! рогато! худоби у Тернопiльськiй областi
Кормо-дш Середньодобо-вий прирют, г Плановий прирют на фактичне поголiв'я
Групи тварин м о н л о н м о н л о н ц ,о L- на 1 кормо-день, г
л п а з J л п а з J о ь с в
1. Молодняк ВРХ 365 000 438 000 500 510 2190 500
2. ВРХ на вiдгодiвлi 36 500 7300 800 700 58 800
Разом 401 500 445 300 527 513 2248 505
Джерело: власнi дослвдження
З початку 2017 року реалiзацiя худоби збшь-шилися (у процентному вираженнi) у порiвняннi з минулим роком в 14 областях. Найбшьше зрос-тання вiдмiчене в Харк1вськ1й областi у розмiрi 14,4%, а у Тернопiльськiй обласп цей показник до-рiвнював близько 4%.
Для ефективного розвитку ринку яловичини потрiбно налагодити полiпшення зовшшньоеконо-мiчноi дiяльностi у данiй сферь Насамперед потрь бно переорieнтувати експорт яловичини на новi ринки збуту, але перед тим як здшснювати цей про-цес, слщ перевiрити готовнiсть пiдприeмств для виходу на свiтовi ринки, проаналiзувати 1'х вироб-ничi можливостi, адаптувати товар до вимог потен-цiйних клентпв з наступним здiйсненням продажу товару. Теж саме i з iмпортом - за допомогою системного процесу держава зможе використати ус переваги зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
Вартiсть експорту яловичини в сумi iз вартютю iмпорту складають зовнiшньоекономiчний оборот краши у цьому видi дiяльностi. Такий показник дае змогу охарактеризувати обсяг зовнiшньоi торгiвлi, яка здiйснюеться на ринку яловичини. Наступним етапом у дiагностицi розвитку ринку яловичини е визначення процентного сшввщношення внутрш-нього та зовшшнього ринку. Потрiбно чггко визна-чити скiльки продукцii потрiбно залишити для вну-трiшнiх потреб вичизняних споживачiв, а ск1льки можливо експортувати на свiтовий ринок.
За допомогою вищоi експортноi вартостi яловичини можна зменшити внутрiшню щну даного виду м'яса - це стимулюватиме споживачiв i дасть змогу ефективно розвиватися середшм та малим шдприемствам, що працюють на ринку.
Експорт м'яса i субпродуктiв у травш 2017 року в порiвняннi з попереднiм мiсяцем зменши-лися i склали близько 26,7 тис. т. У зазначений перюд зменшення ввдбулося в основному за рахунок зниження експортних поставок м'яса птищ. З початку 2017 року експорт основних видiв м'яса i суб-продуктiв склав 228,6 тис. т, що на 2,4% менше, шж за аналогiчний перюд 2015 року.
Украíнськi аграрп шукають новi ринки збуту яловичини. Прюритетними напрямами на довго-строкову перспективу стають краши Близького i Дальнього Сходу. Наприклад, Iзраíль зацiкавлений
в iмпортi украшсько1' яловичини i розглядае можли-вiсть закуповувати бiльше 2,5 тисячi т цiеi продук-цп в мiсяць. При цьому iзраiльськi компанii готовi допомагати як з отриманням сертифiкату кошерно-стi, так i з вирiшенням iнших ветеринарних питань [3].
У червш 2017 року експорт охолодженоi яловичини склав 2192,0 т, що на 13,6% бшьше шж у травш 2017 року. Частка експортних поставок яловичини охолоджено1' склала 8,2% загального експорту м'яса. Основним iмпортером виступили компа-нп Бшоруа.
Експорт морожено!' яловичини в травш 2017 року склав 2329,0 т. За порiвняно з попередшм мь сяцем (2143,5 т) обсяги ввдвантажень збiльшилися на 8,7%. Частка експортних поставок яловичини морожено!' склала 8,7% загального експорту м'яса. Основними iмпортерами виступили компанл Казахстану, Бiлорусi, Азербайджану та Сгипту.
Ситуацiя з iмпортом дещо iнша, у червнi 2017 року iмпорт основних видiв м'яса i м'ясопродуктiв в Украшу склав близько 11,13 тис. т. Це на 11,6% б№ше, нгж в попередньому мiсяцi. Всього з початку 2017 року в Украну iмпортовано близько 69,6 тис. т м'яса i м'ясопродуктiв, що на 33,7% б№ше, нiж за аналогiчний перюд 2016 року.
Станом на 2015 ргк найбшьшим iмпортером яловичини у свт були США (20% у свгговому iм-портi), незважаючи на те, що краша е також найбь льшим виробником цього м'яса. На другому шсщ розмiстилася Росшська Федерацiя (7,7%), хоча В'етнам практично наздогнав Росш у цьому напря-мку - 7,6% [4].
В Украш станом на червень 2017 р. iмпорт охолоджено!' яловичини склав 9,4 т. Основним пос-тачальником яловичини охолодженоi в Украíнi в цей перюд були США i Австрал1я. Всього з початку 2017 р. було поставлено 48,3 тонн яловичини охолоджено!' (2016 р. - 131,6 т).
Незважаючи на ютотш змши в обсягах поставок, смаки щодо iмпортноi продукцп змiнилися на-багато менш ютотно. Протягом останнiх трьох ро-шв украшський споживач вiддавав перевагу продукцп з 1талп, Iспанii, Чехи, Шмеччини та Польщi. В даний момент немае передумов для змши переваг щодо походження продукцп сегмента, тому можна
очшувати, що конкуренцш украшськш яловичиш
становитимуть продукти з тих же кран.
Звщси можна зробити висновки, що Украша не е великим споживачем яловичини, особливо яск-раво це проявляеться у випадку з включениям населения до порiвняння, тобто при розрахунку спожи-вання м'яса на душу населення.
Лщером по споживанню яловичини е: Уругвай (46,4 кг), Аргентина (40,4 кг), США (24,7 кг), Бра-зилiя (24,2 кг), а Украша - лише 5,8 кг. Так, за рiв-нем споживання яловичини наша краша дiйсно далеко позаду i навiть нижче середньосвiтового зна-чення, яке дорiвнюе 6,4 кг [5].
З огляду на це, Укрш'ш потрiбно поступово скорочувати iмпортнi поставки яловичини, врахо-вуючи потенщал вiтчизияного ринку, ми можемо самостшно нарощувати виробництво даного виду продукцп не тiльки для власних потреб, а й експор-тувати в iншi краши свiту.
Висновки: За результатами проведеного дос-лiджения можна визначити найбшьш слабк1 мiсця в розвитку ринку яловичини як Украши, так i окре-мих регюшв та проаналiзувати ситуацiю, яка скла-лася в цiлому. Негативна тенденщя, що склалася на даному сегменп агропромислового комплексу обу-мовлена насамперед соцiально-економiчними проблемами.
В ходi дослщження було проведено аналiз екс-порту^мпорту яловичини. Експорт знизився, цiни на iмпортовану яловичину зросли бiльш як у 2 рази, пропозищя м'яса яловичини на внутршньому ринку зменшилася в порiвияннi з минулими роками, в тому числi за рахунок вiдносного збiльшения про-позици м'яса птицi i свинини.
Наведеш фактори, з постiйним врахуванням кшькосп поголiв'я ВРХ, що постiйно зменшуеться, дають всi пiдстави для очшування подальшого зро-стання цiн на яловичину, оскшьки прогнозуеться подальше скорочення власного виробництва.
Для того, щоб реанiмувати ринок яловичини n0Tpi6H0 створити альтернативний, ефективно дш-чий економiчний механiзм, який повинен включати в себе державну пiдтpимку з боку нашого уряду, зо-крема мiнiстеpства аграрно! полггики i продовольс-тва, на регюнальному piвнi повиннi бути защкав-леш представники влади i галузi у впровадженш iнновацiйних технологiй вирощування тварин та, опираючись на свiтовий досвщ, сприяти залученню iнвестицiй, зокрема шоземного капiталу, спро-щенню системи оподаткування у сфеpi виробниц-тва i збуту яловичини на вiдповiдних ринках.
Список лггератури
1. Луй В. На Тернопшьщиш збiльшено вироб-ництва молока та м'яса [Електронний ресурс] / В. Луй - Режим доступу: http://ternopillive.com.ua/na-ternopüshhini-zbüsheno-virobmtstva-moloka-ta-
myasa/
2. Ковальчук В. А. Економiчний аналiз тдпри-емств АПК. Подручник. / Ковальчук В. А. - Ки1в -2004. - С. - 134.
3. Тpофiмцева О. 1зра1ль хоче щомюяця купу-вати бшьше 2,5 тисячi тонн украшсько! яловичини [Електронний ресурс] / О. Тpофiмцева. - Режим доступу: https ://economics.unian.ua/agro/1853521 -izraül-hoche-schomisyatsya-kupuvati-bilshe-25-tisyachi-tonn-ukraj inskoj i-yalovichini.html
4. Панкратов А. Найбiльшi свiтовi iмпоpтеpи м'яса [Електронний ресурс] / А. Панкратов. - Режим доступу: http ://a7d. com.ua/novini/3 3636-nayblshim-mporterom-yalovichini-u-svt-ye-ssha.html
5. Стельмащук А. М. Становлення сталого ро-звитку тваринницькопродуктового комплексу / А. М. Стельмащук // 1нновацшна економша. - 2010. -№ 5. - С. 49.
