CC BY
16
УДК 616.379-008.65-06:616.127: 616-008.9]-08 B.O. CepricHKO
ЗНАЧЕНИЯ ЕНДОТЕЛ1АЛЬНО1 ДИСФУНКЦ11 ТА ПОРУШЕНЬ Л1П1ДНОГО ОБМ1НУ У ПАТ0ГЕНЕЗ1 КАРДЮМЮПАТП ЗА ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ 2-го ТИПУ
На^ональний медичний yHieepcumem iменi Данила Галицького, Льв!в
ВСТУП
Останшми роками з'явилися повщомлення про важ-ливу роль бюлопчно активних речовин, що виробляють-ся ендотелкм судин, у регуляци кровооб1гу, судинного тонусу, мкцевих процеав гемостазу, пролферацп та м!граци кл1тин крови Ендотел1ю судин належить значна роль у регуляци вазодилятаци/вазоконстрикци, адгези тромбоцит1в, росл гладеньком'язових кл1тин (ГМК) судин [6, 9, 27]. Судинорозширювальна функц1я ендотелю забез-печуеться шляхом продукци ендотел1альних чинниюв релаксаци (N0), ендотел1ального пперполяризуючого чинника, простациклшу I2, який пригшчуе агрегацю та адгез1ю тромбоцит!в, окислення холестерину лтопротеТ-н1в низькоТ' щшьност (ХСЛПНЩ), блокуе м1грац1ю моноци-тт, стимулюе активатор плазмшогену тканин, проявляе судинорозширювальну та антиоксидантну актившсть [21]. Порушення ендотел^льно'' функци спостер1гаються за цукрового дебету (ЦД) 1-го та 2-го типт [6, 12, 26], а ступшь дисфункци ендотелю корелюе з тривалктю ЦД, р!внем ХСЛПНЩ i триацилглщеришв (ТГ). У хворих на ЦД-2, ускладнений синдромом д!абетично''' стопи, виявле-но пiдвищення вмкту ендотелiну-1 (ЕТ-1) i прозапальних цитомыв (1Л-1, 1Л-6, 1Л-8), рiвень яких зростае зi збтьшен-ням тривалост захворювання. Встановлено вiрогiдний прямий зв'язок мiж концентрацiями 1Л-1, 1Л-6, 1Л-8 та ЕТ-1 [8]. У зниженн ендотелш-залежно''' вазодилятаци певна роль належить активаци утворення супероксидних ради-калiв i надмiрнiй активностi протешкшази-С, опосеред-кованiй, ймовiрно, гiперглiкемiею [8].
Наразi нейрогуморальна активацiя розглядаеться як один iз найважливiших чинникiв формування та прогре-сування серцево'' недостатностi (СН). Разом iз тим, вне-сок цто''' низки чинникiв нейрогуморально''' системи у вiддалений прогноз у хворих iз СН остаточно не доведено [6, 15]. Залишаеться дискусшним питання про значен-ня ендотелшово''' системи у машфестаци СН, надто у па-цiентiв, якi не переносили шфаркту мiокарда (1М), або у хворих iз некоронарогенною патолопею мiокарда (МК), зокрема, дiабетичною кардюмюпалею (ДКМП).
Гiперiнсулiнемiя (Г1) разом iз периферичною резис-тентнiстю до шсулшу (1Р) е важливими чинниками виник-нення метаболiчного синдрому та ЦД-2 i, ймовiрно, спри-
яють попршенню чутливост! до гормону, що виявляеть-ся у хворих !з шдвищеною концентрацiею !нсул!ну у сироватцi кров! [6, 7, 9, 33]. Вважалося, що С-пептид е бюлопчно шертною сполукою, по6!чним продуктом бюсин-тезу !нсул!ну, але зараз встановлено, що вш проявляе гормональну активнкть [28]. С-пептид може стимулюва-ти внутршньокл^ины сигнальнi шляхи, зокрема, №+,K+-АТРазу в iзольованих нефроцитах [32]; MAP-кшазу у фiбробластах та ендотелюцитах (ЕТЦ) легень аналогiчно активаци протешкшази-С i РI3-кiнази; ефекти NO в ендотелюцитах in vitro, опосередкован шдук^ею надход-ження до кл!тини Ca2+ [28].
Важливу роль у розвитку хрошчних прояв!в/усклад-нень ЦД в^грае дислiпiдемiя, що характеризуеться поманим зростанням р!вн!в ТГ, ХСЛПНЩ, холестерину лтопроте'шв дуже низько'' щ!льност! (ХСЛПДНЩ) i зни-женням вм!сту холестерину лтопроте'шв високо'' щть-ност! (ХСЛПВЩ) [7]. За результатами низки дослщжень, порушення лтщного о6м!ну виникають внаслщок наяв-ност! у таких хворих, поряд !з гiперглiкемiею, Г1, а и сту-п!нь корелюе з! ступенем дислтщеми. Зг!дно з л!тератур-ними даними, саме Г1 дае поштовх активаци патоф!зюло-г!чних процеав приеднання та розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) [7, 31].
Важлива роль у патогенез! ССЗ належить активаци маркер!в запального процесу. Зокрема, ГМК судин набу-вають здатност! продукувати прозапальн мед!атори, а також секретувати протеази та прол!ферувати [2]. Одним з основних напрямюв дослщжень патогенезу ДКМП за ЦД-2 е дослщження рол! !мунокомпетентних кл!тин, чин-ник!в росту та хемоадгез!йних молекул, мед!атор!в запального процесу i, надто, прозапальних циток^в [3, 8, 16]. Зокрема, вважаеться, що прозапальн! цитокши, визначаючи стан структурних б!лк!в мюф!брил i цитоске-лета кард!ом!оцита (КМЦ), впливають на процеси формування та/або прогресування СН [4]. До бюх!м!чних марке-р!в пошкодження МК серед шших кард!оспециф!чних б!лк!в вщносять показники концентраци тропон!ну 1 i м!оглоб!ну (МГ) [10]. М!оглоб!н надходить у кров за будь-якого пошкодження, л!зису ГМК м!окарда, а за 1М ступ!нь гтермюглобшеми мае пряму залежн!сть в!д розм!р!в осередку некрозу [22].
Порушення функцюнального стану ендотелю роз-глядають як маркер багатьох ССЗ: ¡шемтноТ хвороби серця (1ХС), атеросклеротичного пошкодження судин, а також ЦД [6, 8, 9]. Попри значну кшьмсть праць, присвя-чених дослщженню показник¡в дисфункцп ендотел¡ю (ДЕ) за ССЗ, багато аспектт даноТ проблеми далек в¡д свого розв'язання [15]. Зокрема, зв'язок мм IP, порушен-нями л¡п¡дного обм¡ну та ДЕ у хворих на ЦД-2 ¡з ДКМП вимагае подальшого досл¡дження.
Мета роботи — вивчити особливост та провести кореляцшний анал¡з м¡ж параметрами IP, лтщного обмЬ ну, показниками концентрацп циркулюючого ¡нсул¡ну, С-пептиду, лептину, високочутливого С-реактивного протешу (ЬбСРП), 1Л-8, чинника некрозу пухлин а (ЧНП-а), розчинноТ форми адгезшноТ молекули CD31/PECAM-1, ЕТ-1 ¡ МГ у сироватц кров¡ хворих на ЦД-2 ¡з д¡aбетичною кaрд¡ом¡опaт¡ею.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
Обстежено 48 хворих на ЦД-2 з ДКМП без артер^ль-ноТ ппертензп (АГ); 39 пaц¡ент¡в ¡з ЦД-2 та АГ; 20 оаб ¡з ЦД-2 без АГ ¡ ДКМП; 19 хворих ¡з д^гнозом «г¡пертон¡чнa хвороба I стaд¡я, I ступшь АГ» ¡ ф¡з¡олог¡чними показника-ми глюкозотолерантного тесту (ГТТ). З метою контролю отримано вщомост про стан дослщжуваних покaзник¡в у 15 практично здорових людей аналопчного в¡ку та 1МТ. Д¡aгностику та визначення ступеня компенсацп ЦД-2 проводили в¡дпов¡дно до рекомендацш €вропейського бюро ВООЗ ¡ IDF [19].
Верифта^ю д¡aгнозу ДКМП здшснювали на п¡дстaв¡ нaявност¡ зм¡н параметра внутршньосерцевоТ гемоди-нaм¡ки та структурно-функцюнального стану МК за допомогою ехо-доплерокардюграфп та ЕКГ, добового мон¡торингу ЕКГ, визначення АТ (ДМАТ) та особливостей функцюнального стану серцево-судинноТ системи ¡ систем ТТ вегетативно!' регуляцп [5, 6, 9, 18].
Параметри внутршньосерцевоТ гемодинaм¡ки та структурно-функц¡онaльного стану МК оцшювали exo-кад1ограф1чно за допомогою апарата «Siemens Sonoline Versa Plus» (ФРН). ЕКГ проводили за допомогою 12-каналь-ного електрокaрд¡огрaфa ЮКАРД-200 (UTAS, УкраТна) у 12 загальноприйнятих вщведеннях; Холтер-ЕКГ — за допомогою системи ЕКГ «ЕС-3Н» (Labtech, Угорщина). Три-вaл¡сть запису складала 24 год. [18]. ДМАТ проводили за допомогою моштору АТ «АВРМ-04» (Meditech, Угорщина).
Матер^лом досл¡дження була периферична венозна кров, отримана натще. Визначення HbA1c проводили методом високочутливоТ ¡онообмшноТ рщинноТ хроматографа за допомогою автоматичного аналватора D-10 ¡ реaктив¡в BIO-RAD (США); концентрацп ¡мунореактивно-го ¡нсул¡ну (IPI) ¡ C-пептиду у сировaтц¡ кров¡ — за допомогою тест-наборт Immunotech Insulin IRMA, Immunotech
C-peptide, Immunotech Leptin (Чехт). У робот1 використа-но метод ELISA. Визначення вмкту ЕТ-1 i МГ проводили за допомогою комерцшних наборiв фiрми DRG (США). Визначали шдекс IP (НОМА-IP), QUICKI-шдекс та iндекс функцп р-кл™н шдшлунковот залози (НОМА-ФБК). Розрахунок шдексу НОМА-IP проводили за формулою: НОМА-IP = G0 х Ins0 / 22,5, де G0 — рiвень глюкози плазми кровi натще (ммоль/л); Ins0 — вмiст IPI у сироватц кровi натще (мкМО/мл). Pозрахунок iндексу чутливостi до шсу-лшу — Quantitative Insulin Sensitivity Check Index (QUICKI) — 1 / (log Ins0 + log G0); НОМА-ФБК — Ins0 х 20 / (G0 - 3,5). Стан лтщного обмiну оцiнювали за показниками концентрацп загального холестерину (ЗХС) i фракцiй ХСЛПВЩ, ХСЛПНЩ i ХСЛПДНЩ, ТГ i коефiцieнта атероген-ностi (КА). Вмiст лiпiдiв у сироватф кровi визначали за допомогою реактивiв фiрми HUMAN (Нiмеччина) на бюхЬ мiчному напiвавтоматичному аналiзаторi HUMANLAYZER 2000. Визначення вм^ту ХСЛПНЩ проводили розрахун-ковим методом за формулою W. Friedewald: ХСЛПНЩ = = ЗХС - (ХСЛПВЩ + ХСЛПДНЩ) (ммоль/л), ХСЛПДНЩ = = ТГ х 0,458 (ммоль/л) або за формулою ХСЛПДНЩ = ТГ : : 2,18 (ммоль/л). Ытегральний показник наявносл атеро-геннот дислтщемп (КА) розраховували за формулою А.Н. ^мова (1984): КА = (ЗХС - ХСЛПВЩ) / ХСЛПВЩ.
Статистичний аналiз проводили варiацiйно-статис-тичним методом iз використанням параметричного крите-рiю Стьюдента i непараметричного критерiю Wilcoxon. Для порiвняльного аналiзу вiдносних величин мiж рiзними гру-пами обстежених використовували t-критерш Фiшера згiд-но з аналiзом ANOVA (MicroCal Origin v. 8,0). Статистичне опрацювання матерiалу проведено методами варiацiйнот та описовот статистики за допомогою стандартних паке™ Statistika, Foxbase, Exel [14].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Встановлено, що у хворих на ЦД-2 iз ДКМП i без вери-фiкованоT АГ гiперiнсулiнемiя мае найвищий ступiнь. Змiни концентрацп IPI супроводжувались аналопчною динамi-кою параметрiв HOMA-IP (табл. 1). Визначення шдексу IP за допомогою HOMA-алгоритмiв дозволило пщтвердити суттеве зниження чутливосл до iнсулiну у хворих на ЦД-2 порiвняно з особами без ЦД, причому найбтьш помiтну IP зареестровано у хворих на ЦД-2 з ДКМП без вериф^ова-нот АГ. Пщвищення рiвня IPI супроводжувалося вiрогiдним зниженням iндексу QUICKI (табл. 1).
Гiперiнсулiнемiя та/або IP, ожиршня, гiпертриацил-глiцеринемiя можуть впливати на показники штервалу QTс i дисперси QTс, результати автономних тестiв, бути причиною розвитку !ХС. Гiперглiкемiя може впливати на показники штервалу QT: шляхом збтьшення концентра-цГ| цитозольного Ca2+, що спостерiгалось у практично здорових людей шд час проведення ГТТ. Можливими
Таблиця l
Piвнi HbAlc, циpкyлюючoгo iнcyлiнy, iндeкciв iнcyлiнoвoï peзиcтeнтнocтi, кoнцeнтpaцiï eндoтeлiнy-1 i мioглoбiнy
в дocлiджyвaниx гpyпax (M±m)
Пскэзники Koнтpoльнa гpyпa XBopi з ГХ i XBopi Ha ЦД-2
(n=15) фiзioлoгiчним ГТТ (n=19) без ДKMП тa AГ (n=20) iз ДШП без AГ (n=48) iз AГ (n=39)
гpyпa 1 Tpyna 2 гpyпa 3 гpyпa 4 гpyпa 5
HbA1c (%) 5,5±0,1 б 5,б±0,09 p>0,05 б,9±0,12 p,<0,001 p4<0,001 7,0±0,09 p2<0,001 p5<0,001 p7>0,05 7,2±0,1 p3<0,001 P6<0,001 p8>0,05 P9>0,05
^улш (мкМО/мл) 11,23±0,б7 1б,31±0,55 p<0,001 18,04±0,5б p,<0,001 P4<0,05 31,23±0,47 p2<0,001 p5<0,001 p7<0,001 23,9±0,3б p3<0,001 P6<0,001 p8<0,001 p9<0,001
HOMA-ФБК 140,03±10,34 174,93±9,72 p<0,05 132,8б±13,52 pl>0,05 P4<0,05 190,0±б,33 p2<0,001 p5>0,05 p7<0,001 158,71±11,07 p3>0,05 P6<0,05 p8<0,05 P9>0,05
HOMA-IP 2,5б±0,15 3,91±0,12 p<0,001 5,18±0,24 p,<0,001 p4<0,001 9,59±0,20 p2<0,001 p5<0,001 p7<0,001 7,27±0,2б p3<0,001 P6<0,001 p8<0,001 p9<0,001
QUICKI 0,58±0,011 0,52±0,004 p<0,001 0,49±0,005 p,<0,001 p4<0,001 0,43±0,002 p2<0,001 p5<0,001 p7<0,001 0,45±0,003 p3<0,001 P6<0,001 p8<0,001 p9<0,001
C-пептид (пмсль/л) б58,7±33,35 837,9±27,85 p<0,001 971,2±30,9б p,<0,001 P4<0,01 1573,9±33,24 p2<0,001 p5<0,001 p7<0,001 1189,9±25,91 p3<0,001 P6<0,001 p8<0,001 p9<0,001
ET-1 (нг/мл) 0,41±0,03 0,б8±0,04 p<0,001 0,51±0,03 p,<0,01 P4<0,01 0,б2±0,04 p2<0,001 p5>0,05 p7<0,05 0,84±0,0б p3<0,001 P6<0,05 p8<0,001 P9<0,01
Mioглoбiн (нг/мл) 21,5±1,5б 38,2±3,22 p<0,001 25,8±1,43 pl>0,05 P4<0,01 48,4±2,59 p2<0,001 p5<0,05 p7<0,001 58,7±4,35 p3<0,001 P6<0,001 p8<0,001 p9<0,05
npuMimKa до табл. 1-3: Bipo^mc^ вiдмiннocтeй: p — гpyпaми 1 i 2; p1 — мiж гpyпaми 1 i 3; p2 — гpyпaми 1 i 4; p3 — мiж гpyпaми 1 i 5; p4 — мiж гpyпaми 2 i 3; p5 — гpyпaми 2 i 4; p6 — мiж гpyпaми 2 i 5; p7 — гpyпaми 3 i 4; p8 — мiж гpyпaми 3 i 5; p9 — мiж гpyпaми 4 i 5.
мoлeкyляpними мexaнiзмaми цих змiн e пpигнiчeння aктивнocтi Na+,K+-ATPaзи, yтвopeння NO, пpигнiчeння Ca2+-ATPaзи й aктивaцiя Na+/H+ aнтипopтy. Зменшення дocтyпнocтi NO iv vivo, щс cпocтepiгaeтьcя пiд чac мсде-
лювaння ro^pd' гiпepглiкeмiï y людей, ймoвipнo, пpизвс-дить дс збiльшeння внyтpiшньсклiтиннсï кснцeнтpaцiï Ca2+ [7]. Heзaлeжнс вщ сcнсвнсгс мexaнiзмy, пepeвaгa cимпaтичнсï стимуляци' нaд вaгycнсю aктивнicтю, ймс-
вipнo, cтимyлюe eлeктpичнy нecтaбiльнicть шлyнoчкiв, щo пpизвoдить дo виcoкoгo cтyпeня pизикy пopyшeнь чiткoгo бioлoгiчнoгo pитмy тa виникнeння cиндpoмy «paптoвoï'» cMep^ [б].
Bcтaнoвлeнo, щo y xвopиx нa ЦД-2 з ДKMП ^o^epi-гaeтьcя нaйбiльш знaчнe збiльшeння вмкту C-пeптидy (тaбл. 1). Ha paннix cтaдiяx aтepocклepoзy y ткaнинi шти-ми cyдин, oтpимaниx y xвopиx нa ЦД, C-пeптид, ГMK, мoнoцити/мaкpoфaги тa лiмфoцити CD4+ тoпoгpaфiчнo poзтaшoвaнi пopyч [2З, 2S]. Дeпoзити C-пeптидy виявлe-нo y 100% випaдкiв, iнфiльтpaцiю мoнoцитaми — y 77%, лiмфoцитaми CD4+ — лишe y 57%. Oтpимaнi peзyльтaти cвiдчaть, щo дeпoнyвaння C-пeптидy, мoжливo, пepeдye мiгpaцiï' y cyдиннy cтiнкy мoнoцитiв i T-клггин. Ha пiдcтaвi циx peзyльтaтiв мoжнa виcyнyти гiпoтeзy, щo нa paннix eтaпax aтepoгeнeзy C-пeптид пepшим дeпoнyeтьcя y c^-ц1 cy^^ a пoтiм, внacлiдoк пpoцeciв xeмoтaкcиcy, aкyмy-люютьcя мoнoцити тa лiмфoцити CD4+ [2S].
Biдoмo, щo eндoтeлiй e нe лишe нaйвaжливiшoю cy-диннoю cтpyктypoю чepeз aнaтoмiчнo-cтpaтeгiчнy пoзи-ц1ю м1ж циpкyлюючoю кpoв'ю i TMK cyдин, aлe й джepe-лoм низки мeдiaтopiв, peгyлюючиx тoнyc cyдин, чинники pocтy, функц1ю тpoмбoцитiв i пpoцecи зciдaння. Oдним 1з нaйбiльш вaжливиx пoxiдниx eндoтeлiю e ET-1, щo виго-нye бeзлiч piзнoмaнiтниx функц1й, зoкpeмa — peгyлюe дiяльнicть cepцeвo-cyдиннoï' cиcтeми [17].
^ми вcтaнoвлeнo, щo y xвopиx нa ЦД-2 з ДKMП бeз вepифiкoвaнoï' АГ cпocтepiгaeтьcя пiдвищeння piвня ET-1 (табл. 1, pиc. 1), щo мoжнa ввaжaти paннiм, чутливим мap-кepoм пpиeднaння ДKMП i клacифiкyвaти як cyбклiнiчнy cтaдiю дiaбeтичнoï' кapдioмioпaтiï'. Цe дoзвoлилo нaм мoдифiкyвaти тa дoпoвнити icнyючy клacифiкaцiю ДKMП [24] тaким чинoм.
1. Cyбклiнiчнa cmaдiя дiaбemuчнoï кapдioмionamiï. Ы^^ть^ гiпepглiкeмieю тa xapaктepизyeтьcя мeтaбo-л1чними пopyшeннями, зoкpeмa, змeншeнням вмicтy GLUT-4, зpocтaнням piвня вiльниx жиpниx киcлoт (BЖK), дeфiцитoм кapнiтинy, змiнaми гoмeocтaзy Ca2+, IP. Што-фiзioлoгiчнi зм1ни cтpyктypи MK нa ц1й cтaдiï' нeзнaчнi (збepiгaютьcя фiзioлoгiчнi пapaмeтpи тoвщини cтiнoк i мacи лiвoгo шлyнoчкa (ЛШ) aбo виявляютьcя cyбcтpyк-тypнi зм1ни ШЦ). Ця cтaдiя xapaктepизyeтьcя пpиeднaн-ням диcфyнкцiï' eндoтeлiю.
2. Cmaдiяфyнкцioнaльнuxзм'н. Пopyшeння тpaнcпopтy Ca2+ i мeтaбoлiзмy BЖK мoжyть зyмoвлювaти poзвитoк aпoптoзy тa нeкpoзy KMЦ, пiдвищeння piвня aнгioтeнзинy II, TGF-ß1, i, ймoвipнo, пoмipнy дiaбeтичнy aвтoнoмнy нeйpoпaтiю cepця, щo cпpичиняe пoшкoджeння ШЦ, ïx зaгибeль, фiбpoз i пpизвoдить дo пopyшeння тpaнcмiт-paльниx пoтoкiв, знижeння фpaкцiï' викиду. Xapa^ep^ зyeтьcя зpocтaнням гiпepiнcyлiнeмiï', IP, лeптинopeзиc-тeнтнocтi, нaявнicтю диcлiпoпpoтeï'нeмiï'. Oднa з пpoвiдниx
poлeй y пaтoгeнeзi нaлeжить aктивaцiï' зaпaльнoгo пpoцe-cy, щo виявляeтьcя збiльшeнням кoнцeнтpaцiï' hsCPП, 4H^ a, poзчиннoï' фopми адгeзiйнoï' мoлeкyли CD31/PECAM-1. Гicтoлoгiчнo ця cтaдiя ДKMП xapaктepизyeтьcя пepeвaжнo мiжклiтиннoю гiпepтpoфieю тa фiбpoзoм MK. Шляxoм дoплep-exo-KГ дiaгнocтyють пoмipнi зм1НИ cтpyктypи ^з-мipи кaмep, тoвщинa cтiнки, мaca мioкapдa ЛШ пoмipнo збiльшeнi aбo зaлишaютьcя в мeжax нopми). Пpиeднyeтьcя пoчaткoвa cтaдiя дiacтoлiчнoï' диcфyнкцiï' ЛШ. Cyдиннi пoшкoджeння MK зaзвичaй нe cyттeвi.
З. Cmaдiя фyнкцioнaльнo-opгaнiчнux зм'1н. Пpoгpecy-вaння пopyшeнь мeтaбoлiзмy, poзвитoк фiбpoзy MK пpo-являютьcя мiкpocyдинними змiнaми. Ця cтaдiя ДKMП xapaктepизyeтьcя cтpyктypнo-фyнкцioнaльними зм^-ми, щo, ймoвipнo, cyпpoвoджyютьcя пepioдичним cпaз-мoм. Cтpyктypy i функци' MK знaчнo пopyшeнo ^зви-вaeтьcя гiпepтpoфiя cтiнoк, y пoдaльшoмy — дилятaцiя кaмep, збiльшyeтьcя мaca ЛШ, пpoгpecye дiacтoлiчнa дио-ФУНКЦ1Я ЛШ). Xapaктepизyeтьcя «виcнaжeнням» шдшлун-кoвoï' зaлoзи з пpигнiчeнням пpoдyкцiï' eндoгeннoгo rncy-Л1НУ. Poзвитoк дecтpyктивниx ЗМ1Н cyпpoвoджyeтьcя py^ нyвaнням KMЦ З1 збiльшeнням кoнцeнтpaцiï' мioглoбiнy y cиpoвaтцi кpoвi. Пpoгpecye eндoтeлiaльнa диcфyнкцiя. Дiaбeтичнa кapдioмioпaтiя нa Ц1Й cтaдiï' чacтo cyпpoвoд-жyeтьcя apтepiaльнoю гiпepтeнзieю тa paннiм poзвиткoм iшeмiчнoï' xвopoби cepця.
Eндoтeлiни — цe гpyпa пoлiпeптидiв, щo cклaдaeтьcя з тpьox iзoмepiв (ET-1, ET-2 i ET-З), як1 мaють пeвнi вщмш-нocтi в aмiнoкиcлoтнiй пocлiдoвнocтi. Ocнoвний мexa-н1зм дм ET пoлягae y вивiльнeннi Ca2+, щo викликae: a) c™-муляцю вcix фaз гeмocтaзy, пoчинaючи з aTpe^^'i тpoм-бoцитiв i зaвepшyючи yтвopeнням чepвoнoгo тpoмбy; б) cкopoчeння тa дифepeнцiювaння ГMK cyдин, щo cyпpo-вoджyeтьcя вaзoкoнcтpикцieю [17].
Cинтeз ET пocилюють тpoмбiн i тpoмбoцити. ET, y cвoю чepгy, виклигають aдгeзiю й aгpeгaцiю тpoмбoци-т1В. Haйaктивнiший iзoмep — ET-1 — yтвopюeтьcя нe лишe в ET^ aлe i в ГMK, нeйpoнax, гл1'', мeзeнгiaльниx кл1-тинax ниpoк, пeчiнцi тa iншиx opгaнax. ET-1 пpичeтний дo низки пaтoлoгiчниx пpoцeciв (IM, пopyшeння pитмy cepця, АГ, aтepocклepoз тoщo) Eфeкти ET визнaчaютьcя i влacтивocтями peцeптopiв, з якими з'eднyeтьcя ET. Пpиeднaння ET дo peцeптopiв А cyпpoвoджyeтьcя пpи-гнiчeнням cинтeзy NO y cyдинax i вaзoкoнcтpикцieю; дo peцeптopiв B-1 — вaзoдилятaцieю (гaльмyeтьcя yтвopeн-ня цAMФ i пocилюeтьcя cинтeз NO) [4].
Дoвeдeнo, щo в низькиx кoнцeнтpaцiяx ET-1 cпpaвляe вaзoдилятaтopнy, a y виcoкиx — вaзoкoнcтpиктopнy д1ю, a тaкoж пpoявляe мiтoгeнний eфeкт вiднocнo ГMK i фiбpoблacтiв. Baзoкoнcтpиктopний i мeтaбoлiчнi (зoкpe-мa, xpoнo- тa iнoтpoпнi) eфeкти ET-1, a тaкoж пoтeнцiю-вaння дифepeнцiaцiï' ткaнин peaлiзyютьcя зa дoпoмoгoю
Рис. 1. Пoкaзники кoнцeнтpaцiï eндoтeлiнy-1 в oбcтeжeниx xBopnx.
npuMimrn да puc. 1-2: 1 — кoнтpoльнa гpyпa; 2 — xвopi з ГX i нeзмiнeним TTT; 3 — пaцieнти з cyбклiнiчнoю cтaдieю ДKMП; 4 — xвopi нa ЦД-2 з фyнкцioнaльнoю c^ieio ДKMП; S — xвopi нa ЦД-2 з фyнкцioнaльнo-opгaнiчнoю cтaдieю ДШП. Piзниця e вipoгiднoю вiднocнo: * — кoнтpoльнoï гpyпи; + — фупи 2; # — фупи 3; $ — гpyпи 4.
aктивaцiï' двox тип1в peцeптopiв (ETA i ETB). Ocтaннi e пpaктичнo в ycix вiддiлax кpoвoнocнoгo py^a. ETA-peцeптopи poзтaшoвaнo нa мeмбpaнi ГMK, a ETB-peцeптopи — нa пoвepxнi ETЦ. Oбидвa типи peцeптopiв eкcпpecyютьcя в KMЦ. У фiзioлoгiчниx yмoвax в apтepiяx дpiбнoгo тa cepeдньoгo кaлiбpy дoмiнye eкcпpeciя ET-peцeптopiв. B eкcпepимeнтaльниx i клiнiчниx дocлiджeн-няx виявлeнo пiдвищeння piвня ET-1 y плaзмi кpoвi зa xpoнiчнoï' CH. Bcтaнoвлeнo, щo зa CH, якa poзвинyлacя внacлiдoк KMП aбo IM, пpoдyкцiя ET-1 y MK знaчнo пepe-вищyвaлa фiзioлoгiчнi пoкaзники, a cтyпiнь пpoдyкцiï' ET-1 i cпopiднeнicть ET-peцeптopiв acoцiювaлacь з1 cтyпeнeм тяжкocтi CH. Eкcпepимeнтaльнo вcтaнoвлeнo, щo пщви-щeння пулу ET-1 y MK cпpияe фopмyвaнню диcфyнкцiï' ЛШ 1з зaлyчeнням Ca2+-зaлeжниx мexaнiзмiв. lcнye нeгaтив-ний зв'язoк м1ж вмicтoм ET-1 y ткaнинax i cтyпeнeм peтeн-цп' Ca2+ y capкoплaзмaтичнoмy peтикyлyмi KMЦ [1].
Бшьшкть cпocтepeжeнь пiдтвepджyють фaкт знaчнo-гo пiдвищeння кoнцeнтpaцiï' ET-1 y cиpoвaтцi кpoвi xвopиx 1з мaнiфecтнoю CH, щo пepeнecли IM. Aбcoлютнe знaчeн-ня вмicтy гopмoнy y cиpoвaтцi кpoвi e вaлiдним пpoгнoc-тичним чинникoм виживaння пaцieнтiв 1з IM i CH. Icнye дeкiлькa дocить apгyмeнтoвaниx мipкyвaнь щoдo пpичин пiдвищeння piвня ET-1 y кpoвi й ткaнинax xвopиx 1з CH.
Рис 2. Пoкaзники кoнцeнтpaцiï Miomo6rny в oбcтeжeниx xвopиx.
Зoкpeмa, збiльшeння кoнцeнтpaцiï' циpкyлюючoгo ET-1 пoв'язyють з1 змiнaми йoгo кiнeтичниx xapaктepиcтик i пopyшeнням дeгpaдaцiï'. Ha ц1й пiдcтaвi ввaжaeтьcя, щo xoчa пiдвищeння piвня ET-1 зa диcфyнкцiï' ЛШ кopeлюe З1 cтyпeнeм тяжкocтi зaxвopювaння, мexaнiзм Ц1€'' eвoлюцiï' тa йoгo peaльнe знaчeння ocтaтoчнo нe з'яcoвaнo. У ц^-му, icнyючi cьoгoднi дaнi нe дoзвoляють д1йти oднoзнaч-нoгo виcнoвкy щoдo знaчeння нaдмipнoï' пpoдyкцiï' ET-1 y пaтoгeнeзi CH. Paзoм 1з тим, peзyльтaти чиcлeнниx дocлiд-жeнь cвiдчaть, щo кoнцeнтpaцiя ET-1 y cиpoвaтцi кpoвi пaцieнтiв 1З CH, нeзaлeжнo В1Д TI eтioлoгiï' мoжe пepeвищy-вaти фiзioлoгiчнi знaчeння y 2-3 paзи. Haдмipний piвeнь ET-1, aнaлoгiчнo пoкaзникaм кoнцeнтpaцiï' нopaдpeнaлiнy y cиpoвaтцi кpoвi, e нaйвaжливiшим мapкepoм нeгaтив-нoгo вiддaлeнoгo пpoгнoзy CH, щo acoцiюeтьcя з витоким pизикoм cмepтi, пoгipшeнням клiнiчнoгo е^ну xвopиx i нeoбxiднicтю чacтиx гocпiтaлiзaцiй [1, 10, 1S].
Bиявлeнo кopeляцiйнy зaлeжнicть cиpoвaткoвoгo piвня ET-1 в1д пoкaзникiв тиcкy y пpaвoмy i лiвoмy шлу-нoчкax. Moжливим пoяcнeнням мoжe бути гiпoтeзa, щo збiльшeння тиcкy нaпoвнeння MK, poзшиpeння йoгo пopoжнин, a тaкoж cyдин лeгeнь e cтимyлaми yтвopeння тa ce^e^ï пeптидy. Пiдтвepджeнням ^eï кoнцeпцiï' e нaявнicть ч^гаТ' кopeляцiï' м1ж циpкyлюючим ET-1 i лeгe-нeвoю гiпepтeнзieю. Kpiм тoгo, пpипycкaють, щo пiдвищe-ний вeнoзний тиcк e вaжливим гeмoдинaмiчним cтимy-лoм вивiльнeння ET-1. Bиcлoвлюeтьcя дyмкa, щo y шзнш пepioд IM пiдвищeнa кoнцeнтpaцiя ET-1 вiддзepкaлюe плoщy тa глибину ypaжeння MK i, oчeвиднo, cтyпiнь пpи-
гнiчeння дiяльнocтi MK, a тaкoж poзвиткy ycклaднeнь. Bизнaчeння кoнцeнтpaцiï циpкyлюючoгo ET-1 y xвopиx iз нeycклaднeним пepeбiгoм IM пoкaзaлo, щo вмicт пeптидy пiдвищyвaвcя y пepшy дoбy зaxвopювaння, збepiгaвcя нa цьoмy piвнi y го^ий пepioд iз пoдaльшим знижeнням y пiдгocтpий. Peзyльтaти пpoвeдeнoгo дocлiджeння дoзвo-лили дiйти виcнoвкy, щo ET-1 нaлeжить вaжливa poль y виникнeннi, poзвиткy i нacлiдкax IM [15]. Heзвaжaючи нa вiдcyтнicть eдинoï думки щoдo poлi ET-1 y пaтoфiзioлoгiч-ниx мexaнiзмax CH, бшьшкть дocлiдникiв пoгoджyютьcя з тим, щo ET-1 Mae здaтнicть aктивyвaти лoкaльнi aвтoпa-paкpиннi cиcтeми знaчнo швидшe, нiж iншi циpкyлюючi cпoлyки (кaтexoлaмiни, aнгioтeнзин II, aльдocтepoн i вaзoпpecин) [15].
У xвopиx нa ЦД-2 з фyнкцioнaльнo-opгaнiчнoю cтaдieю ДKMП piвeнь мioглoбiнy виявивcя нaйвищим (тaбл. 1, pиc. 2).
Bивчeння кoнцeнтpaцiï тpoпoнiнy I i MГ y cиpoвaтцi кpoвi дiтeй iз XCH пpoдeмoнcтpyвaлo пeвнi змiни вмicтy
кapдiocпeцифiчниx бшмв, oбyмoвлeнi eкcпpecieю ЧHП-a, IЛ-2 i Ш-б. Bиявлeнo cyттeвe збiльшeння piвня тpoпoнiнy I y дiтeй iз нeдocтaтнicтю кpoвooбiгy (HK) II Б-111 œ 3a зни-жeння piвня бiлкiв MK, щo мoжe бути нacлiдкoм пocилeн-ня кaтaбoлiзмy cтpyктypниx i тpaнcпopтниx бiлкiв y peзyльтaтi гiпepпpoдyкцiï Ш-2 i IЛ-б, y xвopиx iз paннiми cтaдiями HK piдкo poзвивaeтьcя гocтpий кopoнapний cиндpoм i пoв'язaний iз ним IM. Цi peзyльтaти e ni^ep-джeнням кoнцeпцiï пpo мexaнiзми poзвиткy CH, якa фун-тyeтьcя нa yявлeннi пpo iмyннy aктивaцiю тa зaгибeль KMЦ як мapкepи нecпpиятливoгo пpoгнoзy i фopмyвaння диcфyнкцiï ЛШ [10]. Знaчнe пiдвищeння кoнцeнтpaцiï тpo-пoнiнy I i MГ мoжe cвiдчити пpo зaгибeль KMЦ i виxiд rap-дiocпeцифiчниx бiлкiв y циpкyляцiю. He виключeнo, щo цитoкiни вiдiгpaють вaжливy poль y пpoгpecyвaннi CH, визнaчaючи iнтeнcивнicть пpoцeciв peмoдeлювaння MK зa дoпoмoгoю peгyлювaння aктивнocтi aпoптoзy тa нacтyпнoгo зaмicнoгo фiбpoзy в MK, щo e пpичинoю nopy-
Таблиця 2
Показники лiпiдoгpaм в обстежених трупах хворих (M±m)
П^^зники Kснтpсльнa rpyna Xвсpi з ГX i Xвсpi нa ЦД-2
(n=15) фiзiслсriчним ГTT (n=19) Cyбклiнiчнa ^д1я ДKMП (n=20) Фyнкцiснaльнa cтaдiя ДKMП (n=48) Фyнкцiснaльнс-сpraнiчнa cтaдiя ДKMП
rpyna 1 rpyna 2 (n=39) rpyna 4 rpyna 5
3XC (ммсль/л) 4,34±0,22 4,97±0,48 p>0,05 4,бб±0,17 pl>0,05 P4>0,05 5,02±0,15 p2<0,05 p3>0,05 p7>0,05 б,44±0,28 p3<0,001 P6<0,05 p8<0,001 p9<0,001
TГ (ммсль/л) 1,21±0,15 1,37±0,09 p>0,05 1,48±0,11 pl>0,05 P4>0,05 2,48±0,13 p2<0,001 p3>0,001 p7>0,001 2,53±0,13 p3<0,001 P6<0,05 p8<0,01 P9>0,05
XCЛПHЩ (ммсль/л) 2,54±0,19 3,18±0,08 p<0,01 2,89±0,14 pl>0,05 P4>0,05 2,91±0,12 p2>0,05 p3<0,05 p7>0,05 4,23±0,25 p3<0,001 P6<0,001 p8<0,001 p9<0,001
XCЛПBЩ (ммсль/л) 1,24±0,08 1,1б±0,07 p>0,05 1,08±0,08 pl>0,05 P4>0,05 0,98±0,03 p2<0,01 p3<0,05 p7<0,05 0,95±0,04 p3<0,01 P6<0,05 p8<0,05 P9>0,05
XCЛПДHЩ (ммoль/л) 0,5б±0,07 0,б3±0,04 p>0,05 0,б8±0,05 pl>0,05 P4>0,05 1,14±0,0б p2<0,001 p3<0,001 p7<0,001 1,16±0,06 p3<0,001 p6<0,001 p8<0,001 P9>0,05
KA 2,71±0,32 3,48±0,22 p>0,05 3,39±0,19 pl>0,05 P4>0,05 4,19±0,1б p2<0,001 p3<0,05 p7<0,01 6,22±0,41 p3<0,001 p6<0,001 p8<0,001 p9<0,001
шення структури I неспроможност скоротливого апара-ту МК в умовах прогресування хрон1чноТ СН [10]. Показано, що концентрацт тропон1ну I I МГ у сироватц кров1 коре-люе з1 ступенем дисфункцп МК. Визначено залежн1сть вм1сту тропон1ну I I МГ вщ р1вня ЧНП-а, 1Л-2 I 1Л-6, а анализ вм1сту ЧНП-а, 1Л-2 I 1Л-6, тропоншу I I МГ у сироватц кров1 виявив ткну кореляцшну залежшсть Тх концентрацш вщ ступеня ехокардюграфтних змш мюкарда [10].
У таблиц! 2 наведено показники лтщного обмшу в обстежених хворих.
Вщповщно до отриманих нами результата, у хворих на ЦД-2 з функцюнально-органтною стадию ДКМП д^гнос-товано II В тип пперлтопротеТнеми (п1двищення р1вня ЗХС, ХСЛПНЩ, ТГ, зниження р1вня ХСЛПВЩ). Встановлено зрос-тання показник1в КА, що разом ¡з вищевказаними змшами св1дчить про значний ризик розвитку атеросклерозу, надто коронарних артерм. У хворих на ЦД-2 з функцю-нальною стадию ДКМП д^гностовано IV тип пперлтопро-тешеми, вщзначено зростання КА (табл. 2).
Отриман результати дозволяють стверджувати, що ризик розвитку ССЗ вищий серед пацкнлв в ЦД-2 з функц¡ональною та функцюнально-органтною стадтми ДКМП пор¡вняно з хворими на ЦД-2 в субклштною ста-д¡ею ДКМП. Розвиток дислтщеми за ЦД-2 пов'язано з ппергткем^ю I Г1, що обумовлюе формування характер-нот «лтщнот тр¡ади» [6, 20, 29, 30]. Отже, для запоб^ання розвитку I прогресуванню макро- та м^роангюпатш пац^нти ¡з ЦД-2 потребують бтьш ранньот та агресивнот лтщокорегуючо''' терапп.
У таблицI 3 наведено показники концентраци деяких чинникт системного запалення у дослIджуваних групах.
Вщомо, що С-реактивний бIлок — ключовий мед^тор
запального процесу, який справляе пряму пошкоджуючу дIю на ендотелш, активуе фагоцитоз, бере участь в актива-цп бIлкIв системи комплементу, реакцтх ¡мунного контролю, появ¡ змIнених антигенIв, ушкоджених клггин ¡/або кли тин, якI зазнали апоптозу. СРП стимулюе видтення низки прозапальних цитокшт, молекул адгезп, як залучають моноцити у дIлянку запального процесу. Отримано пере-конливI данЬ що навIть незначне збIльшення концентраци СРП вщдзеркалюе субклIнIчне запалення стшки судин [28]. Головна властивIсть 1Л-8 полягае у стимуляци скеро-ванот мIграцГ'' нейтрофIлIв. КрIм того, 1Л-8 викликае збть-шення концентраци внутршньокл^инного Са2+, полме-ризацIю актину, змшу форми нейтрофIлIв та 'х дегрануля-цIю з викидом лактоферину, мклопероксидази. 1Л-8 може належати провIдна роль у механвмах розвитку пошкод-ження тканин за ппокси з наступною реперфузкю [32]. ЗмIни концентрацП' РЕСАМ-1 е важливим ¡мунопстожмт-ним маркером стану ангюгенезу. ВIдомо, що процес м^ра-ци лейкоцитIв в осередок запалення проходить у три ста-ди, одна з яких — транспорт лейкоцитIв пIд впливом РЕСАМ-1 [30]. Посилення продукци 1Л-2 I 1Л-6 е однIею з причин збтьшення синтезу ЧНП-а [10]. У цьому випадку ЧНП-а може розглядатися як автокринний учасник дисфункцп МК за ппокси. ЧНП-а, 1Л-2 I 1Л-6 належить важлива роль у процесах пперкоагуляци, порушеннI регулювання судинного тонусу, формуванн ендотел^льно''' дисфункцп [10, 13]. Причиною збIльшення вмкту цих цитокIнIв можуть бути системна ппокая та запальний синдром, що виявля-ються за значного дефекту м^роциркуляци [10, 11].
ОтриманI нами результати зумовлюють необхщшсть подальшого вивчення особливостей взаемозв'язкт мIж гIперIнсулIнемIею, параметрами 1Р, гIперлептинемIею,
Таблица 3
Р1вш деяких чинниюв системного запалення у досл1джуваних трупах (М±т)
Показники Контрольна група ХворI з ГХ I ХворI на ЦД-2
(п=15) фIзIологIчним ГТТ (п=19) Субклштна стадIя ДКМП (п=20) ФункцIональна стадIя ДКМП (п=48) Функцюнально-органIчна стадIя ДКМП (п=39)
група 1 група 2 група 3 група 4 група 5
ИбСРП (мг/л) 0,51±0,07 0,72±0,32 р>0,05 1,65±0,26 р<0,01 р1<0,05 4,73±0,34 р<0,001 р1<0,001 р2<0,001 3,49±0,32 р<0,001 р1<0,001 р2<0,001 р3<0,05
1Л-8 (пг/мл) 3,85±0,27 4,37±0,23 р>0,05 6,09±0,57 р<0,01 р1<0,01 11,77±0,66 р<0,001 р1<0,001 р2<0,001 14,97±1,37 р<0,001 р1<0,001 р2<0,001 р3<0,05
CD31/PECAM-1 (нг/мл) 9,69±0,78 16,97±0,82 р<0,001 17,95±0,87 р<0,001 р1>0,05 29,82±1,16 р<0,001 р1<0,001 р2<0,001 22,6±1,05 р<0,001 р1<0,001 р2<0,001 р3<0,001
чинниками запального процесу, порушеннями лтщного обмшу, функц1ею ендотел1ю, ультраструктурними та функцюнальними змшами за ДКМП, що дасть можли-вкть полтшити ранню д1агностику та оптим1зувати шляхи корекцп метабол1чних i структурних порушень.
висновки
1. Встановлено, що у хворих на цукровий дiабет 2-го типу з функцюнальною стадiею ДКМП спостер^аеться значнiше пiдвищення концентрацй iмунореактивного шсулшу, С-пептиду у сироватцi кровi, збтьшення HOMA-iндексу та зменшення QUICKI-шдексу. Виявлено кореля-цiйний взаемозв'язок мiж концентрацiею ТГ i параметрами шсулшовоТ резистентностi.
2. У хворих iз субклiнiчною стадiею ДКМП вщбуваеть-ся значне пiдвищення концентрацй ЕТ-1, що можна вва-жати раным, чутливим маркером приеднання ДКМП.
3. У хворих на ЦД-2 з функцюнальною стадiею ДКМП дiагностовано IV тип пперлтопротеТ'неми (збiльшення концентрацй ТГ, ХСЛПДНЩ, КА за нормального та/або пщвищеного рiвня ЗХС i фiзiологiчних показникiв ХСЛПНЩ), а у па^енлв iз ЦД-2 i функцюнально-орга-шчною стадiею ДКМП — II В тип пперлтопротеТ'неми, що свщчить про суттевий ризик розвитку атеросклерозу, надто коронарнихартерш.
4. Функцюнальна стадiя ДКМП у хворих на ЦД-2 поеднуеться з бтьшим пiдвищенням концентрацй ьбсрп, ЧНП-а, розчинноТ' форми адгезшноТ молекули CD31/ PECAM-1 у сироватц кровi, а приеднання АГ, функцюналь-но-оргашчно''' стадп ДКМП супроводжуеться значншим збiльшенням вмiсту 1Л-8, ендотелiну та мюглобшу.
5. У хворих на ЦД-2 з ДКМП наявний ткний взаемозв'язок мiж гiперiнсулiнемiею, IP, С-пептидом, пперлепти-немiею, порушеннями лтщного обмiну, чинниками запального процесу, концентрафею ЕТ-1 i мiоглобiну, тобто складовими метаболiчного синдрому.
Л1ТЕРАТУРА
1. ВизирВ.А. Роль эндотелина-1 в прогрессировании сердечной недостаточности / В.А. Визир, А.Б. Березин // Укр. мед. час. — 2003. — Т. V/VI, N 3 (35). — С. 5-16.
2. Возианов А.Ф. Цитокины. Биологические и противоопухолевые свойства / А.Ф. Возианов, А.К. Бутенко, К.П. Зак. — К.: Наукова думка, 1998. — 319 с.
3. Гитель Е.П. Роль интерлейкинов в патогенезе атеросклероза [Текст] / Е.П. Гитель, Д.Е. Гусев, Е.Г. Пономарь // Клин. мед. — 2006, Вып. 6. — N 1. — C. 10-16.
4. Гомазков О.А. Эндотелин в кардиологии: молекулярные, физиологические и патологические аспекты / О.А. Гомазков // Кардиология. — 2001. — N 2. — С. 50-58.
5. Горохова С.Г. Суточное мониторирование артериального давления. Особенности у больных сахарным диабетом и артериальной гипертонией /С.Г. Горохова, Е.Г. Старостина, А.А. Аракелянц. — М.: НЬЮДИАМЕД, 2006. — 51 с.
6. Дшбетична кардюмюпатт: патогенез, д1агностика, л1куван-ня, профтактика: методичн рекомендаци /укл.: О.О. Серпенко, A.M. Урбанович, В.О. Серпенко. — К., 2007. — 24 с.
7. Д1абетична кардюмюпатт / О.О. Серпенко, A.C. £ф1мов, Д.А. £ф1мов, В.О. Серпенко. — Львт. — КиТв: «Кварт», 2007.
— 341 с.
8. Заремба B.C. Уровень провоспалительных цитокинов и эндотелиальная дисфункция у больных сахарным диабетом 2 типа, осложненным синдромом диабетической стопы, и их коррекция / B.C. Заремба // Хфурпя УкраТни.
— 2008. — N 3 (27). — C. 27-32.
9. Зубкова C.T. Сердце при эндокринных заболеваниях / С.Т. Зубкова, Н.Д. Тронько. — К.: Библиотечка практикующего врача, 2006. — 200 с.
10. Иммунохимические медиаторы повреждения миокарда у детей с хронической сердечной недостаточностью / Ю.В. Шматкова, Т.В. Бершова, Е.Н. Басаргива [и др.] // Педиатрия.
— 2008. — Т. 87, N2. — C. 6-10.
11. Князева Л.А. Провоспалительные цитокины и эндотели-альная дисфункция у больных ишемической болезнью сердца на фоне сахарного диабета типа 2 / Л.А. Князева // Иммунология. — 2005. — N 3. — С. 175-177.
12. Коагуляционные признаки эндотелиального стресса у больных сахарным диабетом типа 2 в сочетании с артериальной гипертензией / Н.В. Аминева, М.Т. Сальцева, О.В. Занозина [и др.] // Пробл. эндокринол. — 2002. — Т. 48, N 4. — С. 27-31.
13. Коркушко O.B. Эндотелиальная дисфункция. Клинические аспекты проблемы / О.В. Коркушко, В.Ю. Лишневская // Кровооб1г i гемостаз. — 2003. — N2. — С. 4-15.
14. Лапач C.H. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exel / С.Н. Лапач,
A.В. Чубенко, П.Н. Бабич. — К.: Морион, 2000. — 320 с.
15. Пивовар C.H. Динамика уровня эндотелина-1 и параметров функционального состояния сердца у больных с осложненным течением инфаркта миокарда / С.Н. Пивовар // Укр. мед. часопис. — 2000. — Т. VII/VIII, N 4 (18).
— С. 140-143.
16. ЛомаковскийА.Н. Противовоспалительное и антиоксидант-ное действие симвастатина у пациентов со стабильной формой ишемической болезни сердца / А. Н. Ломаковский // Новости медицины и фармации. — 2008. — №15 (252). — С. 6 — 8.
17. Лупинская З.А. Эндотелий сосудов — основной регулятор местного кровотока /З.А. Лупинская // Вестник КРСУ. — 2003. — N 7. — C. 11-21.
18. Макаров Л. М. Холтеровское мониторирование / Л.М.Макаров. — 2-е изд. — М.: Медпрактика — М, 2003. — 340 с.
19. Международная диабетическая федерация. Всемирное руководство по сахарному диабету 2-го типа // Therapia.
— 2006. — Т. 3, N1. — C. 5-10.
20. Серг1енко B. O. Кардюмюпаля при цукровому дiабетi 2 типу: значення ппершсулшеми, гiперC-пептидемiТ, пперлептинеми та факторiв запального процесу. I. Кардюмюпа™ при цукровому дiабетi 2 типу: значення пперЫсулшеми, пперС-пептидеми та пперлептинеми /
B.О. Серпенко // Клш. ендокринол. та ендокрин. хiрургiя.
— 2009. — N 3 (28). — C. 17-22.
21. Серг1енко O.O. Дiабетичнi нейропати: сучасний погляд на проблему (огляд лтератури та власш спостереження) / О.О. Серпенко, А.С. £фiмов // Журн. АМН УкраТни. — 2002. — Т. 8, N 3. — С. 487-506.
22. Современные методы диагностики функций миокарда в детском возрасте / А.И. Смиян, Ю.А. Мозговая, Е.А. Смиян, A.C. Хилько // Вкник СумДУ. Серт Медицина. — 2009, Т. 2, N 2. — C. 152-158.
23. C-Peptide and Atherogenesis: C-Peptide as a Mediator of Lesion Development in Patients with Type 2 Diabetes Mellitus? / N. Marx, D. Walter // Experimental Diabetes Research. — 2008. — Vol. 10, N 10. — P. 1115-1120.
24. Fang Zhi You. Diabetic Cardiomyopathy: Evidence, Mechanisms, and Therapeutic Implications / Zhi You Fang, Johannes B. Prins, Thomas H. Marwick // Endocrine Reviews. — 2004. — Vol. 25, N 4. — P. 543-567.
25. HOMA insulin sensitivity index and the risk of all-cause mortality and cardiovascular disease in the general population: the Australian diabetes, obesity and lifestyle study (AusDiab) study / E.L.M. Barr, A.J, Cameron, B. Balkau [et al.] // Diabetologia. — 2010. — Vol. 53, N 1. — P. 78-88.
26. KinleyS. Endothelial function and coronary artery disease / S. Kinley, P. Libby, P. Cam // Cur. Opin. Lipidol. — 2001. — Vol. 12, N 1. — P. 383-389.
27. LuscherT.F. Endothelins and endothelin receptor antagonists: therapeutic considerations for a novel class of cardiovascular drugs / T.F. Luscher, M. Barton // Circulation. — 2000. — Vol. 102, N 4. — P. 2434-2440.
28. Marx N. C-Peptide and Atherogenesis: C-Peptide as a Mediator of Lesion Development in Patients with Type 2 Diabetes Mellitus? / N. Marx, D. Walter // Experimental Diabetes Research. — 2008. — Vol. 2008, N 10. — P. 1115-1120.
29. Savage D.B. Disorders lipis metabolism and the pathogenesis of insulin resistance / D.B. Savage, K.F. Peterson, G.I. Shulman // Physiol. Rev. — 2007. — Vol. 87, N 1. — P. 507-520.
30. Sowers J.R. Role of insulin resistance and hyperinsulinemia in development of hypertension and atherosclerosis / J. R. Sowers, P.S. Sowers, J.D. Peuler // J. Lab. Clin. Med. — 2004. — Vol. 123, N 2. — P. 647-652.
31. Standi E. A new look at the heart in diabetes mellitus / E. Standl, O. Schnell // Diabetologia. — 2000. — Vol. 43, N12. — P. 1455-1469.
32. Wahren J. C-peptide is a bioactive peptide / J. Wahren, K. Ekberg, H. J^nvall // Diabetologia. — 2007. — Vol. 50, N 3. — P. 503-509.
33. Wendelhag I. Endolhelium-dependent frow-mediated vasodilatation, insulin resistance and the methabolic syndrome in 60-year old men / I. Wendelhag, B. Fagerberg, J. Hulthe // J. Intern. Med. — 2002. — Vol. 252, N 1. — P. 305-313.
РЕЗЮМЕ
Значение эндотелиальной дисфункции и нарушений липидного обмена в патогенезе кардиомиопатии при сахарном диабете 2-го типа В.А. Сергиенко
Целью работы было изучение инсулинорезистентности, липидного обмена, концентрации циркулирующего инсулина, С-пептида, лептина, высокочувствительного С-реактивного протеина, ИЛ-8, фактора некроза опухолей а, растворимой адгезивной молекулы CD31/PECAM-1 в сыворотке крови больных сахарным диабетом 2-го типа с диабетической кардио-миопатией. Установлено, что у больных СД-2 с функциональной стадией ДКМП наблюдается более выраженное увеличение концентрации ИРИ и С-пептида в сыворотке крови, HOMA-
индекса, уменьшение QUICKI-индекса. Обнаружена корреляционная взаимосвязь между концентрацией ТГ и параметрами инсулинорезистентности. У больных СД-2 с субклинической стадией ДКМП выявлено значительное увеличение концентрации эндотелина-1, что можно рассматривать как ранний, чувствительный маркер присоединения ДКМП. Для пациентов с функциональной стадией ДКМП характерен IV тип гиперли-попротеинемии, а для больных СД-2 с функционально-органической стадией ДКМП — II В тип гиперлипопротеине-мии, что свидетельствует о выраженном риске развития атеросклероза, особенно коронарных артерий. Функциональная стадия ДКМП у больных СД-2 сочетается с более выраженным увеличением концентрации hsCPn, ФНО-а, растворимой формы адгезивной молекулы CD31/PECAM-1 в сыворотке крови, а присоединение АГ и функционально-органической стадии ДКМП сопровождается более значительным увеличением содержания ИЛ-8, эндотелина-1 и миоглобина. У больных СД-2 с ДКМП существует тесная взаимосвязь между гиперин-сулинемией, ИР, С-пептидом, гиперлептинемией, нарушениями липидного обмена, факторами воспаления, концентрацией ЭТ-1 и миоглобина, т.е. компонентами метаболического синдрома.
Ключевые слова: диабетическая кардиомиопатия, инсулин, С-пептид, инсулиновая резистентность, эндотелин-1, мио-глобин, С-реактивный протеин, провоспалительные цитоки-ны, липиды.
SUMMARY
The value of endothelial dysfunction and lipid disorders for cardiomyopathy pathogenesis in patients with type 2 diabetes mellitus V. Serhiyenko
The aim of this study was to investigate the features of circulation insulin, C-peptide, leptin, lipids, hs-CRP, TNF-б, IL-8, soluble adhesion molecule CD31/PECAM-1 concentrations, parameters of insulin resistance and correlation between them in type 2 diabetes mellitus patients (DM) with cardiomyopathy. It was established a considerable increase of circulation insulin, C-peptide, concentrations in blood plasma, HOMA — insulin resistance and decrease of QUICKI-indexes in patients with type 2 DM and functional stage of diabetic cardiomyopathy. Correlation between triglycerides concentrations and parameters of insulin resistance was found. Concentration of endothelin-1 was increased in patients with type 2 DM and subclinical diabetic cardiomyopathy that could be estimate as early marker of diabetic cardiomyopathy. In patients with Type 2 DM and functional stage of diabetic cardiomyopathy type IV of dyslipoproteinemia, in patients with Type 2 DM and functional-organic stage of diabetic cardiomyopathy IIB type of dyslipoproteinemia, that could be evidence of high risk of atherosclerosis, especially of coronary vessels, was found. It was established a considerable increase of hs-CRP, TNF-б, soluble adhesion molecule CD31/PECAM-1 in patients with type 2 DM and functional stage of diabetic cardiomyopathy, IL-8, endothelin-1 and myoglobin in patients with type 2 DM and functional-organic stage of diabetic cardiomyopathy. Correlation between hyperinsulinemia, parameters of insulin resistance, C-peptide, hyperleptinemia, dys-lipoproteinema, inflammation factors, endothelin-1 and myoglobin (metabolic syndrome factors) was found.
Key words: diabetic cardiomyopathy, insulin, C-peptide, insulin resistance, endothelin-1, myoglobin, inflammation factors, lipids.
Дата надходження до редакцп'20.02.2010 p.
