CC BY
69
11. Наказ MiHicmepcmea eKOHOMiKU Укра!ни eid 02 березня 2007 р. № 60 «Про затвердження методики розрахунку рiвня eK0H0Mi4H0'i безпеки Украни» //[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.expert-ua.info/.
12. Ewaluacja ex-post: Teoria i praktyka badawcza / pod red. A. Haber. - Warszawa: Polska Agencja Rozwoju Przedsi^biorczosci, 2007. - 209 s.
References
1. ZerkalovD.V. Problemy' ekologiyi stalogo rozvy'tku: Monografiya/D.V. Zerkalov. - K.: Osnova, 2013. - 430 s.
2. Mel'ny'k L.G. Ponyattya pro staly'j rozvy'tok / L.G. Mel'ny'k // Osnovy' stijkogo rozvy'tku. - Sumy': Universy'tets'ka kny'ga,
2007. - S. 411-442.
3. Staly'j rozvy'tok regioniv Ukrayiny' [Tekst]/naukovy'j kerivny'k M.Z. Zgurovs'ky'j. - K.: NTUU «KPI», 2009. - 197 s.
4. Kry'vorotov V.V. Эkonomy'cheskaya bezopasnost' gosudarstva y' regy'onov: ucheb. posob. / V.V. Kry'vorotov, A.V. Kaly'na, N.D. Эry'ashvy'ly'. - M.: YuNY'TY'-DANA, 2011. - 351 s.
5. Zrownowazony rozwoj na poziomie lokalnym i regionalnym: teoria i praktyka / red. A.Rzenca, M. Burchard-Dziubinska. - todz: Uniwersytet todzki, 2010. - 360 s.
6. Korol J. Ocena zrownowazonego rozwoju regionalnego w Polsce w latach 1998-2005 / J. Korol // Gospodarka narodowa. -
2008. - № 7-8.- s. 81-98.
7. Czerna-Grygiel J. Uwarunkowania zrownowazonego rozwoju spolecznosci lokalnej / J. Czerna-Grygiel // Zrownowazony rozwoj obszarow wiejskich: Wybrane aspekty spoleczne / red. B.Kryk. - Szczecin: Uniwersytet Szczecinski, 2010. - 209 s.
8. Profili regioniv Ukrayiny' zi stalogo rozvy'tku 2012 // [Elektronny'j resurs]. - Rezhy'm dostupu: http://wdc. org.ua/uk/services/ukraine-sd.
9. Burkal'ceva D.D. Insty'tucional'ne zabezpechennya ekonomichnoyi bezpeky' Ukrayiny': monografiya / D.D.Burkal'ceva. - K.: Znannya Ukrayiny', 2012. - 347 s.
10. Babecz' I.G. Teorety'ko-metody'chni pidxody' do ocinky' ekonomichnoyi bezpeky' interregional'nogo spivrobitny'cztva / I.G.Babecz' // Naukovy'j visny'k Chernivecz'-kogo nacional'nogo universy'tetu: Zb. nauk. pracz'. Vy'p. 623-626. Ekonomika. -Chernivci: Chernivecz'ky'j nacz. un-t, 2012. - S. 299-305.
11. Nakaz Ministerstva ekonomiky' Ukrayiny' vid 02 bereznya 2007 r. # 60 «Pro zatverdzhennya metody'ky' rozraxunku rivnya ekonomichnoyi bezpeky' Ukrayiny'» //[Elektronny'j resurs]. - Rezhy'm dostupu: http://www.expert-ua.info/.
12. Ewaluacja ex-post: Teoria i praktyka badawcza / pod red. A. Haber. - Warszawa: Polska Agencja Rozwoju Przedsi^biorczosci, 2007. - 209 s.
ДАН ПРО АВТОР1В
Бабець 1рина Георгивна, доктор економнних наук, доцент, професор кафедри економки та економлчноТ безпеки Львiвський державний умверситет внутршмх справ вул. Кривоноса 1, м. Львiв, 79000, Украна e-mail: irina.babets@yandex.ru
Серпенко Св^лана Валентиывна, студентка мапстратури «УправлЫня фiнансово-економiчною безпекою» Львiвський державний умверситет внутршмх справ вул. Кривоноса 1, м. Львiв, 79000, Украна e-mail: svsveto4ka@rambler.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Бабец Ирина Георгиевна, доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры экономики и экономической безопасности
Львовский государственный университет внутренних дел ул. Кривоноса,1, г. Львов, 79000, Украина e-mail: irina.babets@yandex.ru
Сергиенко Светлана Валентиновна, студентка магистратуры «Управление финансово-экономической безопасностью» Львовский государственный университет внутренних дел ул. Кривоноса,1, г. Львов, 79000, Украина e-mail: svsveto4ka@rambler.ru
DATA ABOUT THE AUTHORS
Babets Irina Georgiivna, Ph.D. in Economical Science, Associate Professor, Department of Economics and Economic Security Lviv State University of Internal Affairs 1, Krivonosa street, Lviv, 79000, Ukraine e-mail: irina.babets@yandex.ru
Sergienko Svetlana Valentynivna, student of magistrates «Financial and Economic Security» Lviv State University of Internal Affairs 1, Krivonosa street, Lviv, 79000, Ukraine e-mail: svsveto4ka@rambler.ru
УДК: 332.14: 504: 314.48 (477)
«ЗЕЛЕНА» ЕКОНОМ1КА: СТРАТЕПЧНИЙ ПР1ОРИТЕТ РЕФОРМ НА РЕПОНАЛЬНОМУ Р1ВН1
Вша С.О.
Предмет роботи. У статтi висвтлено теоретичн та методологiчнi засади, надано практичн рекомендацИ' щодо задiяння потенц1алу «зелено!» економки у формуванн «точок зростання» та «ареалiв економiчного розвитку» на мсцевому, регюнальному рiвнях; обфунтовано стратегiчнi прюритети комплексних реформ на регюнальному рiвнi, що пов'язанi з розвитком «зелено!» економки.
Цль роботи. Висвтлити рiзноманiтнi форми розвитку «зелено!» економки на мсцевому, регональному рiвнях; визначити сфери застосування екологiзацi!' виробництва на мсцях; дослiдити стратегiчнi проритети реформування
© Вша С.О., 2014
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 22/1
127
регональноТ економки на засадах сталого розвитку, можливоcmi задiяння потенциалу «зеленоТ» eKOHOMiKU як основи реформ, спрямованих на пiдвищення конкурентоспроможноcmi регону.
Метод i методолог'/я проведення роботи. У cmаmmi застосовано комплексний, мiждиcциплiнарний nidxid, що дозволяе визначити потен^ал впровадження прое^в «зеленоТ» економки як невiд'eмноТ складовоТ реформ на регональному рiвнi. Використано загальнонауковi методи: метод теоретичного узагальнення, сторичний i логiчний методи, метод аналiзу i синтезу (для визначення cmраmегiчниx прiориmеmiв задiяння наявного в регонах УкраТни ресурсного потенц1алу «зеленоТ» економки як пiдr'рунmя для формування «точок зростання» та «ареалiв економiчного розвитку» на регональному рiвнi; метод структурного i статистичного аналiзу (для виявлення специфки розвитку «зеленоТ» економки у cферi уmилiзацiТ ТПВ та розвитку альтернативноТ енергетики); метод класифкаци, емпричм методи (опис, порiвняння).
Результаты роботи: У cmаmmi виявлено вплив «зеленоТ» економки на стимулювання комплексних реформ, що реалiзуюmьcя на регональному рiвнi та формують засади сталого регонального розвитку. Виявлено ризики та конкурента переваги, як отримуе бiзнеc за умов дотримання принципiв сталого розвитку. Обфунтовано cmраmегiчнi проритети задiяння наявного в регонах УкраТни ресурсного потенц1алу «зеленоТ» економки як пiдr'рунmя для формування «точок зростання» та «ареалiв економiчного розвитку», здйснення структурних реформ на мсцевому, регональному рiвняx. Виявлено вплив «зеленоТ» економки на виршення проблеми зберiгання, уmилiзацiТ та переробки твердих побутових вiдxодiв (ТПВ), зменшення енергетичноТ залежной та розвитку альтернативноТ енергетики в регонах УкраТни. Визначено вплив меxанiзмiв державно-приватного партнерства, екологiчного страхування та кластеризацИ' на розвиток прое^в «зеленоТ» економки, переходу до сталого розвитку в регонах УкраТни.
Галузь застосування результатiв. Державна регональна полтика. Удосконалення стратегй регонального розвитку до 2020 року. Розробка цльових програм регонального розвитку. Сmрукmурнi реформи регональноТ економки.
Висновки. Доведено, що розвиток «зеленоТ» економки сприяе виршенню системних проблем розвитку регiонiв УкраТни: знижуе енергоемнсть виробництва, стимулюе переxiд на альтернативну енергетику, сприяе уmилiзацiТ ТПВ та охорон навколишнього природного середовища (земель, води, повтря), що створюе новi робочi мсця та пдвищуе яюсть життя людини в регонах.
Ключовi слова. «Зелена» економка; cmраmегiчнi проритети; реформи; сталий регональний розвиток; «точки зростання»; «ареали економiчного розвитку», енергоефективнсть; альтернативна енергетика; уmилiзацiя твердих побутових вiдxодiв; екологiчне страхування; державно-приватне партнерство.
«ЗЕЛЕНАЯ» ЭКОНОМИКА: СТРАТЕГИЧЕСКИЙ ПРИОРИТЕТ РЕФОРМ НА РЕГИОНАЛЬНОМ УРОВНЕ
Белая С.А.
Предмет работы. В статье выявлены теоретические и методологические основы, представлены практические рекомендации относительно использования потенциала «зеленой» экономики в формировании «точек роста» и «ареалов экономического развития» на местном, региональном уровнях; обосновано стратегические приоритеты комплексных реформ на региональном уровне, ориентированные на развитие «зеленой» экономики.
Цель работы. Выявить разнообразные формы развития «зеленой» экономики на местном, региональном уровнях; определить сферы использования экологизации производства на местах; исследовать стратегические приоритеты реформирования региональной экономики на основе устойчивого развития, возможности задействования потенциала «зеленой» экономики как основы реформ, ориентированных на повышение конкурентоспособности региона.
Метод и методология подготовки работы. В статье использован комплексный, междисциплинарный подход, позволяющий определить потенциал внедрения проектов «зеленой» экономики как неотъемлемой составляющей реформ на региональном уровне. Использованы общенаучные методы: метод теоретического обобщения, исторический и логический методы, метод анализа и синтеза (для определения стратегических приоритетов задействования существующего в регионах Украины ресурсного потенциала «зеленой» экономики как основы формирования «точек роста» и «ареалов экономического развития» на региональном уровне); метод структурного и статистического анализа (для выявления специфики развития «зеленой» экономики в сфере утилизации ТБО и развития альтернативной энергетики); метод классификации, эмпирический методы (изложение, сравнение).
Результаты работы. В статье исследовано влияние «зеленой» экономики на стимулирование комплексных реформ, которые реализуются на региональном уровне и формируют основы устойчивого регионального развития. Выявлены риски и конкурентные преимущества, которые получает бизнес при условии соблюдения принципов устойчивого развития. Обосновано стратегические приоритеты задействования существующего в регионах Украины ресурсного потенциала «зеленой» экономики как фундамента для формирования «точек роста» и «ареалов экономического развития», осуществления структурных реформ на местном, региональном уровнях. Определено влияние «зеленой» экономики на решение проблем сохранения, утилизации и переработки твердых бытовых отходов (ТБО), уменьшения энергетической зависимости и развития альтернативной энергетики в регионах Украины. Выявлено влияние механизмов государственно-частного партнерства, экологического страхования и кластеризации на развитие проектов «зеленой» экономики, перехода к устойчивому развитию регионов Украины.
Сфера применения результатов. Государственная региональная политика. Усовершенствование стратегий регионального развития до 2020 года. Разработка целевых программ регионального развития. Структурные реформы региональной экономики.
Выводы. Доказано, что развитие «зеленой» экономики содействует решению системных проблем развития регионов Украины: снижает энергоемкость производства, стимулирует переход к альтернативной энергетике, содействует утилизации ТБО и охране окружающей среды (земель, воды, воздушных масс), что создает новые рабочие места и повышает качество жизни людей в регионах.
Ключевые слова. «Зеленая» экономика; стратегические приоритеты; реформы; устойчивое региональное развитие; «точки роста»; «ареалы экономического развития»; энергоэффективность; альтернативная энергетика; утилизация твердых бытовых отходов (ТБО); экологическое страхование; государственно-частное партнерство.
"GREEN" ECONOMICS: STRATEGIC REFORM PRIORITIES ON REGIONAL LEVEL
Svitlana Bila
The article deals with theoretical and methodological frameworks, practical recommendations regarding the potential involvement of "green" economics in the formation of"growth points" and "economic development areas" at the local and regional levels, strategic priorities comprehensive reforms at the regional level related to development of "green" economics are reasonable.
The paper aims to highlight the various forms of "green" economics at local and regional levels, determine the scope of cleaner production in the field, explore the strategic priorities of reforming the regional economics based on sustainable development, the possibilities of involvement of potential "green" economics as the basis of improving competitiveness.
This paper applies a comprehensive, multidisciplinary approach to determine the potential for project of "green" economics implementation as an integral part of programs at the regional level. Also is being used general scientific methods: the method of theoretical generalization, historical and logical methods, the method of analysis and synthesis (to determine strategic priorities involvement of the Ukrainian regions' "green" economics potential as the basis for the formation of "growth points" and "economic development areas" at the regional level), the method of structural and statistical analysis (to identify the specifics of the "green" economics in the disposal of solid wastes and the development of alternative energy), the classification method and empirical methods (description, comparison).
As a result, the effect of the "green" economics to stimulate the comprehensive reforms being implemented at the regional level and formed the principles of sustainable regional development has been identified. The risks and competitive advantages that accrue to business in terms of the principles of sustainable development have revealed. Strategic priorities involvement of the Ukrainian regions' "green" economics potential as the basis for the formation of "growth points" and "economic development areas" at the local and regional level has been reasonable. The influence of "green" economics to address the problem of storing, processing and recycling of solid wastes, reducing energy dependence and the development of alternative energy in the regions of Ukraine has been highlighted. The influence of mechanisms of public-private partnership, environmental insurance and clustering development of "green" economics projects and the transition to sustainable development in the regions of Ukraine has been measured.
Results may being applied in ranges such as The National regional policy, The improving of regional development strategies by 2020, The operation of target programs for regional development, and The structural reform of the regional economy.
In paper it is proved that the development of "green" economics contributes to solute several system problems of the regions in Ukraine: reduces energy production, stimulates the transition to alternative energy, promotes recycling of solid wastes and protecting the environment, which creates jobs and improves the quality of life in the regions.
Key words: "green" economics, strategic priorities, reform, sustainable regional development, "growth points", "economic development areas", energy efficiency, alternative energy, solid waste recycling, environmental insurance, public-private partnership.
Вступ. Серед стратепчних прюрите^в державно! репональноТ полiтики розвинутих кран CBiTy, у тому чисгл кран 6С - традицмно визнаеться дотримання принцитв сталого репонального розвитку, розвиток «зеленоТ» економки. УкраТна прагне приеднатися до европейського простору, вттити на практик базовi положення стратеги «бвропи репоыв». У свою чергу, це потребуе здмснення реформування репонального розвитку з урахуванням домЫування принцитв сталого розвитку, визнання Тх базовими як пщ час стратепчного планування на середныо- та довгострокову перспективу, так i пщ час формування «точок зростання» та «ареа^в економiчного розвитку», започаткування проекпв «зеленоТ економки» на мюцевому, репональному рiвнях.
Актуапьнють. Дотримання принцитв сталого розвитку на сьогодн е базовим прюритетом пщвищення конкурентоспроможност репональноТ економки. Поряд з цим, розв'язання комплексних проблем репоналыного розвитку на засадах еколопзацп виробництва, досягнення природноТ збалансованост та дотримання прюрите^в еколого-економiчного розвитку; дотримання принцитв рацюнального поеднання природи та економiчноТ дiялыностi в репонах на сьогодн мае стати провщним серед стратепчних прюрите^в реформ на мюцевому, репональному рiвнях, що й обумовлюе актуальысть даноТ статл.
Ступшь доспщження даноГ пробпеми вченими. На сьогодн питання еколопзацп репонального розвитку, практичного вттення принципiв сталого регiоналыного розвитку та розвитку «зеленоТ» економки в репонах УкраТни дослщжують багато науковцiв. Так, комплексы проблеми розповсюдження «зеленоТ» економки, ТТ переваги та ризики детально висв^люються у Доповiдi ЮНЕП «Назустрiч «зеленiй» економiцi: шляхи до сталого розвитку та викоренення бщносп» [1]. Все бтьшого практичного значення стан еколопчного розвитку регiону набувае з огляду на забезпечення безпеки життедiяльностi людини (не залежно вiд мюця ТТ проживання). Зокрема, цей спектр проблем ана^зуе G.О.Яковлев [2]. Особливу увагу украТнськi вченi придiляють дос^дженню питань, пов'язаних з дотриманням еколопчних норм розвитку певних сфер, секгсрв нацiонального господарства. Так, комплекснi проблеми сталого розвитку рекреацмноТ сфери репоыв та нацiональноТ економiки висвiтлюе В.В.Воробйова [3]. Перспективи розвитку «зеленоТ» економки в процесi становлення туристичноТ галузi в регiонi розглядають В.Ф.Кифяк та О.В.Кифяк [4]. Конкурентоспроможнють регiональноТ економки сьогоднi тiсно пов'язана з виршенням енергетичноТ проблеми, зниженням енергоемностi виробництва та переходом до використання альтернативноТ енергетики, з ефективним задiянням мюцевих енергетичних ресурсiв та Тх Ыновацмним освоенням. Так, досить перспективним для репоыв УкраТни е розвиток бюгазових технологiй, використання вiдходiв сiльськогосподарського виробництва в процес виробництва електроенергп тощо [5]. У свою чергу, впровадження на мiсцевому, регiональному рiвнi засад «зеленоТ» економки досить тiсно пов'язано з впровадженням iнновацiй («синьоТ» економки), на чому наголошуе вiдомий дослщник цiеТ проблеми - Гюнтер Паул [6].
Предмет доспiдження. Предметом дослщження даноТ статтi е теоретичнi та методолопчы засади, практичнi рекомендацiТ щодо задiяння потенцiалу «зеленоТ» економiки у формуванн «точок зростання» та «ареалiв економiчного розвитку» на мiсцевому, репональному рiвнях; обфунтування стратегiчних прiоритетiв реформ, пов'язаних з розвитком «зеленоТ» економки в репонах УкраТни.
Цть дослщження. Виявлення та аналiз рiзноманiтних форм розвитку «зеленоТ» економки на мюцевому, репональному рiвнях; визначення сфер застосування еколопзацп виробництва на мюцях; доо^дження стратегiчних прiоритетiв реформування регiональноТ економки на засадах сталого розвитку та механiзмiв впровадження проектiв «зеленоТ» економки як основи пiдвищення конкурентоспроможностi репоыв УкраТни.
Задачi доспiдження.
- визначити сутнють принципу «сталий» розвиток, що е основою впровадження проекпв «зеленоТ» економки на мiсцевому, регiональному рiвнях;
- дослiдити ризики (та конкуренты переваги) що отримуе бiзнес на мюцевому, репональному ринку за умов дотримання принцитв сталого розвитку, задiяння можливостей екологiчного законодавства;
- визначити стратепчы прiоритети задiяння наявного в репонах УкраТни ресурсного потентату «зеленоТ» економки як пщфунтя для формування «точок зростання» та «ареалiв економiчного розвитку» на мiсцевому, регiональному рiвнях, у т.ч. на основi виршення питань зберiгання, утилiзацiТ та переробки твердих побутових вiдходiв (тПв), зменшення енергетичноТ залежностi мiсцевоТ, регiональноТ економки та розвитку альтернативноТ енергетики;
- виявити економiчнi механiзми, запровадження яких створюе дiевi стимули щодо розвитку проекпв «зеленоТ» економiки на мюцевому, репональному рiвнях.
Методи доспiдження. Методолопчною основою пiдготовки статтi е синергетичне поеднання класичних та сучасних теорм регiонального розвитку, просторового розвитку, ЫституцмноТ економiки. У статтi застосовано комплексний пщхщ, який дозволяе визначити рiзноманiтнi форми впровадження проектiв «зеленоТ» економки як невiд'емноТ складовоТ реформ на репональному
piBHi. У статт застосований мпждисципглнарний пiдхiд, що широко використовуеться пiд час дослiдження як конкретних, так i загальних проблем репонального розвитку.
В процес пiдготовки статт використано загальнонауковi методи дослiджень: метод теоретичного узагальнення, сторичний i лог1чний методи, метод анал1зу i синтезу (для узагальнення теоретичних основ предметно-об'ектного поля дос^дження сталого розвитку, «зелено!» економки на регюнальному piвнi; для визначення стратепчних прюритетв задiяння наявного в репонах Укра!ни ресурсного потенщалу «зелено!» економiки як пщфунтя для формування «точок зростання» та «аpеалiв економiчного розвитку» на мiсцевому, регюнальному piвнях; метод структурного i статистичного аналiзу (для виявлення специфки розвитку «зелено!» економки у сфеpi утилiзацiï ТПВ та у сфеpi розвитку альтернативно! енергетики; метод класифкацИ' (в процеа дос^дження механiзмiв екологiзацiï репонального розвитку. В процеа пщготовки статп також використано емпiричнi методи (опис, поpiвняння).
Постановка проблеми. Державна стратепя репонального розвитку на перюд до 2020 року (ухвалена Постановою КМУ вщ 21.11.2013 р.) [7] виявляе значний потенщал «зелено!» економiки як потужного ресурсу для забезпечення сталого репонального розвитку. Зокрема, серед цтей Стратеги слщ виокремити т, що напряму пов'язан з дотриманням принцитв сталого розвитку: «Рацiональне використання природно-ресурсного потенщалу та збереження культурно! та природно! спадщини pегiонiв»; «Дивеpсифiкацiя джерел енергопостачання та пiдвищення piвня енергоефективност у pегiонах»; «Пiдвищення узгодженостi полiтики стимулювання розвитку «точок зростання» та пщтримки економiчно менш розвинутих та депресивних територм pегiонiв»; «Створення умов для формування здорового населення»; «Житлово-комунальн послуги, забезпечення житлом» [7; 8]. Доо^дження наявного на мiсцях ресурсного потенщалу розвитку «зелено!» економiки, оцЫка очiкуваних наслiдкiв впровадження точкових проекпв розвитку «зелено!» економiки на мюцях сьогоднi виступае оpiентиpом дiй для впровадження реформ на мюцевому, регюнальному piвнi, сприяе створенню нових робочих мюць, стимулюе економiчну активнiсть в репонах щодо переходу на новий, вищий конкурентний piвень розвитку.
Результати дослщження. Насамперед, доцiльно уточнити сутнiсть принципу «сталий» розвиток, що е основою впровадження проекпв «зелено!» економки на мюцевому, регюнальному piвнях. Зазначимо, що на цьому ж принцип фунтуеться й мiсцеве самоврядування, що становить основу управлЫня pегiональним розвитком на первинному теpитоpiальному piвнi - на piвнi громади. Сталий розвиток визнано серед базових принцитв мюцевого самоврядування -доброго демократичного врядування на мюцевому piвнi («Good governance»), вщповщно до европейсько! практики управлЫня pегiональним розвитком [9]. Отже, сталий розвиток передбачае:
- д^чими полiтиками мають бути вpахованi iнтеpеси майбутых поколiнь;
- мають бути врахован елементи сталого розвитку громади для того, щоб не залишати виршення екологiчних, фiнансових, економiчних або сощальних проблем майбутнiм поколiнням;
- мае забезпечуватись широка та довгострокова перспектива щодо майбутнього розвитку громади та розумЫня потреб такого розвитку;
- мае бути забезпечено розумЫня юторичних, культурних, сощальних та iнших фактоpiв, якi визначають принцип сталого розвитку.
Дотримання принципу сталого розвитку на мюцевому, регюнальному piвнi (а також на piвнi нацюнального господарства в цiлому) передбачае: рацюнальне використання природних pесуpсiв, впровадження комплексних заходiв щодо !х вщновлення; створення ефективно! теpитоpiальноï структури репонального господарського комплексу (на основi схеми функцюнального зонування територп, що забезпечуе виокремлення аpеалiв переважаючих видiв економiчноï дiяльностi та оптимальне, екологiчно-безпечне i соцiально-зоpiентоване спiввiдношення !х площ в масштабi pегiону); розвиток екологiчно безпечного виробництва, що дозволяе дотримуватись природного еколопчного балансу; заборону на застосування еколопчно агресивних технолопй та виробництв; обмеження розвитку водоемних, ресурсо- та енергоемних виробництв, перехщ до масового використання енерго- та ресурсозбер^аючих технолопй, альтернативних традицмним еколопчно-безпечним piзновидам енергп (сонячно!, вiтpовоï, бiологiчноï тощо).
Як вщомо, Укра!на стала на шлях евроЫтеграцп. У зв'язку з цим впровадження засад сталого репонального розвитку, а також доа^дження засад еколопчного законодавства 6С набувае для нашо! держави особливого значення. Зазначимо, що на початку ХХ1 стоpiччя еколопчне законодавство 6С нараховувало понад 280 актв, що регламентували дiяльнiсть у сфеpi забруднення повiтpя, води та фунту; визначали порядок управлЫня вщходами та регулювали порядок !х утилiзацiï; визначали заходи безпеки стосовно використання хiмiкатiв та бiотехнологiй, а також нормативи еколопчно! оцЫки наслiдкiв пщприемницько! дiяльностi тощо.
Серед найважливiших норм законодавства 6С стосовно дотримання принцитв сталого розвитку, екологiзацiï виробництва та Ыших сфер дiяльностi слiд назвати наступне:
- гармоыза^ю товарних стандартв з дотриманням високих вимог до еколопчно! безпеки виробництва, збереження навколишнього природного середовища;
- виpiвнювання piзних екологiчних стандаpтiв у межах единого економiчного простору 6С з метою дотримання пpинципiв справедливо! конкуренцп;
- заходи щодо захисту дико! природи та ïï мешкан^в;
- заходи щодо пiдтpимки та збереження чистоти водоймищ;
- заходи щодо попередження еколопчного забруднення внаслщок знищення вiдходiв як промислового так i побутового походження;
- заходи щодо збереження озонового шару землг
Визначен вище базовi пpiоpитети доцтьно визначити як базовi стpатегiчнi прюритети сталого pегiонального розвитку в Укра'!ы, що у середньо та довгостроковм пеpспективi позитивно вплине на процеси евроЫтеграцп.
Свiтовий досвiд господарювання свщчить, що в сучасних умовах дотримання принцитв сталого розвитку потребуе розробки та впровадження еколопчного законодавства, що впливае на поведЫку бiзнесу, спонукае його до реальних дiй щодо еколопзацп на мiсцевому, pегiональному piвнях. Дiйсно, неврахування стандаpтiв екологiзацiï може негативно вплинути на конкуpентоспpоможнiсть товаpiв та призвести до зростання витрат фipм (у т.ч. за рахунок великих штpафiв та вiдшкодування збитюв за забруднення навколишнього середовища). Бiзнес, що прагне домiнувати на певному мюцевому, регюнальному ринку, заохочений повною мipою використати можливост екологiчного законодавства для створення та закртлення сво!х конкурентних переваг.
Дотримання екологiчного законодавства, як правило, сприяе зниженню витрат, зокрема це стосуеться фipм, що працюють у харчовм промисловост. Зазначимо, що розвиток харчово! пpомисловостi вiдiгpае важливу роль для вах pегiонiв Укра!ни. Так, дотримання мюцевими фipмами стандаpтiв щодо якост води, якостi та еколопчно! чистоти продукцп, що виробляеться -збтьшуе обсяги pеалiзацiï. Це, у свою чергу, знижуе загальнi витрати мiсцевих фipм щодо просування вироблених товаpiв на
мiсцевому, pегiональному ринках. Фipми, що працюють на морському узбережж та поблизу водоймищ, можуть заощадити кошти вiд дотримання екологiчних стандартв, уникаючи штpафiв за забруднення проточних вод тощо.
Зазначимо, що сучасна еколопчна полiтика все бiльше оpiентуеться на такi пiдходи, якi надають бiзнесу певнiй вибip. Виpiшуючи питання дотримання екологчних стандаpтiв, компанп ^рми) можуть вибирати мiж сплатою податку (штpафiв) за забруднення навколишнього природного середовища та Ывестуванням у очисн споруди. Цей вибip, як правило, тсно пов'язаний iз стимулюванням розробок та використанням нових екологiчно-зоpiентованих технологй. Переважна кiлькiсть фipм (у т.ч. у кра!нах 6С) надае перевагу технчному переоснащенню та модеpнiзацiï виробництва, розум^чи, що споживачi вiддадуть перевагу саме екологчно безпечнiй продукцп та екологчному виробництву. Отже, екологiчне законодавство та сталий розвиток сприяють Ыновацмному оновленню сучасного виробництва. Така тенденця може бути посилена за рахунок державного регулювання еколо^зацп, у т.ч. за допомогою впровадження амортизацмно!, податково! полiтики тощо.
Дотримання екологiчного законодавства та принципу сталого розвитку сприяе створенню нових ринюв для продукцп мюцевих компанiй. Наприклад: вимоги щодо знищення та захоронення екологчно-небезпечних вiдходiв призводять до формування ринку послуг по !х утилiзацiï та переробц.
У розвинутих кра!нах свiту, в кра!нах 6С - фipми, що не спроможн здiйснити iнвестування задля дотримання екологчних стандаpтiв та норм, як правило банкрутують, вимушен «пти» з ринку, оскiльки !х продукця не сприймаеться споживачами як екологчно безпечна та не користуеться попитом. ^м того, дiяльнiсть таких фipм постiйно знаходиться пiд пильним наглядом та критикою громадськост. Отже, жорстю екологiчнi стандарти захищають нацiональних товаровиробниюв (зокрема це стосуеться кра!н 6С) вiд iноземноï конкуренцп.
Свiтовий досвщ господарювання свiдчить, що iснують й негативн аспекти екологiзацiï виробництва, окpемi ризики щодо впровадження пpинципiв сталого розвитку. Так, держава не завжди може прийняти вipне piшення стосовно заохочення пщприемцв до впровадження ефективних екологiчно безпечних технологiй, використання яких пов'язуеться з дотриманням жорстких екологчних стандаpтiв. Деякi екологiчнi стандарти, що розробляються державою, не враховують ефективнють !х застосування у площинi стлввщношення «витрати - доходи». Фipми, дотримуючись високих екологчних стандаpтiв, часто вимушен встановлювати дороге обладнання. Це призводить до зростання цн на товари, що виробляються i, як наслдок, може знизити конкурентоспроможнсть нацiональних товаровиробникв на мiсцевих, pегiональних ринках (поpiвняно з iноземними конкурентами).
Екологiчне законодавство досить жорстко вщноситься до «нових гравцв» на ринку, до нових пщприемств, що тльки розпочинають свою дiяльнiсть. Це суттево ускладнюе процес входження нових компанiй на вже юнуюм ринки товаpiв та послуг. Так, на ринках розвинутих кра!н св^ (6С), держава видае лщензп новим фipмам та пiдпpиемствам лише за умов виконання ними положень вже дючого еколоИчного законодавства, за умов дотримання екологчних стандаpтiв виробництва. Водночас «CT^pi гpавцi», що вже працюють на цих ринках можуть обмежитися лише штрафами. Така ситуаця може виникнути, зокрема, в процес входження нацональних товаровиробникв (наприклад - укра!нських виpобникiв харчово! продукцп) на ринки розвинутих кра!н свiту.
Для досягнення критерпв сталого pегiонального розвитку в умовах обмежених ресурсв (матеpiальних, фiнансових, людських) на першому етап реформ в Укpаïнi доцiльно зосередитись на декшькох, найбiльш важливих для мюцевого piвня сферах екологiзацiï економiчноï дiяльностi. Для Укра!ни, на нашу думку, серед таких прюритетв першочергового значення набувають:
- питання збер^ання та утилiзацiï твердих побутових вiдходiв (ТПВ), нарощування обсягiв яких приносить велик збитки для навколишнього природного середовища, викликае забруднення пiдземних вод i пов^ря, створюе пpямi загрози здоров'ю людини;
- питання зниження енергоемност виробництва на мюцевому, регюнальному та загальнонацюнальному piвнях, зменшення енергетично! залежностi pегiональноï економiки вiд критичного iмпоpту енергоноспв, освоення альтернативних джерел енергп, наявних на мiсцевому, регюнальному piвнях.
Дiйсно, проблема забруднення територм Укра!ни ТПВ, вiдсутнiсть узгоджено! стратеги щодо збер^ання та утилiзацiï ТПВ набувае сьогодн вагомого значення. В Укра!н майже не використовуеться такий поширений у розвинених кра!нах св^у напрям розвитку «зелено! економiки» як збирання, утилiзацiя, переробка ТПВ. В кра!нах 6С така дiяльнiсть не лише позитивно впливае на безпеку навколишнього природного середовища, але й дае можливють отримати регюну та мюцевим громадам позитивний економiчний ефект (зокрема - створення нових робочих мюць, виробництво окремих piзновидiв будвельних матеpiалiв). Накопиченi на територп регюыв Укра!ни обсяги ТПВ е достатнми для налагодження !х промислово! переробки та утилiзацiï, що гарантовано створюе позитивний економiчний ефект.
Вiдходи виробництва та споживання завдяки технологям сортування (сепарацп) та переробки (pециклiнгу), а також ТПВ (насамперед, з мюьких звалищ та промислових пiдпpиемств) е джерелом «вторинних» pесуpсiв (у т.ч. piзних металiв, скла, паперу, пластичних мас тощо), а також е енергетичною сировиною для розвитку паливно! енергетики. За експертними оцнками понад 60 % ТПВ стае «вторинною» сировиною, близько 30 % е органчними вщходами, а Ышл 10 % - вщходами, що мютять енергетичну складову. Надзвичайно рентабельним у свт вважаеться переробка ТПВ та вiдходiв пpомисловостi, вiдходiв видобутку сировини та ïï збагачення; переробка макулатури, склобою, брухту чорних та кольорових металiв. На пpактицi в регюнах Укра!ни спостеpiгаеться неухильне збiльшення площ пол^оыв, зайнятих пiд ТПВ. Так, у Харквсьш та Донецькiй областях pозмip площ полiгонiв, зайнятих пщ ТПВ, за останнi 5 рокв збiльшилося у 2 - 7 pазiв [8].
Серед перспективних напрямкв розвитку «зелено!» економiки - виршення проблеми водозабезпечення та водовiдведення, що ускладнюеться високими показниками зношеностi очисного обладнання на пщприемствах ЖКГ, а отже -призводить до значних втрат обсягв питно! води та створюе загрози здоров'ю населення. Такий напрям розвитку «зелено!» економки тсно пов'язано з модернзацею системи ЖКГ, ïï переводом на Ыновацмний шлях розвитку, з впровадженням заходiв ресурсо-заощадження.
Реальн можливостi щодо розвитку пpоектiв «зелено!» економки на мiсцевому, pегiональному piвнi у сфеpi утилiзацiï, переробки ТПВ, виршення проблем водозабезпечення та водовщведення мiстить потенцiал Нацiональних пpоектiв.
Так, Нацюнальний проект «Чисте мiсто» передбачае будвництво системи комплексiв з переробки ТПВ у 10 мютах Укра!ни: Вiнниця, Днiпpопетpовськ, Кipовогpад, Ки!в, Полтава, Суми, Тернопть, Хаpкiв, Хмельницький та Черывцк На кiнець 2013 року було отримано 6 заявок вщ пщприемцв Киева, Тернополя, Чеpнiвцiв, Хмельницького та Кровограду.
Нацiональний проект «Енергя природи» ставить за мету будвництво вiтpових, сонячних та малих гщроелектростанцм, виробництво альтернативного твердого палива. Зокрема, у межах проекту «Водовугльне паливо» плануеться розпочати модеpнiзацiю котелень у мютах Кривий Р^, Луганськ та Харкв загальною потужнiстю 102 Гкал/год, побудувати комплекси з виробництва водо-вугтьного палива. Нацiональний проект «Енеpгiя природи» ставить за мету й розвиток сонячних та в^роелектростанцм, малих гщроелектростанцм. Так, у Лугансыкй, Донецькiй, Микола!всьш та Запоpiзькiй областях плануеться будiвництво вiтpових електpостанцiй; у Закаpпатськiй, 1вано-Франквсьш, Львiвськiй, Чеpнiвецькiй, Житомиpськiй, Хмельницькiй та Волинсьш областях передбачаеться здiйснити будвництво малих гiдpоелектpостанцiй. Реалiзацiя таких проектв пiдвищить конкуpентоспpоможнiсть pегiональноï економiки, надасть поштовх створенню нових робочих мюць та активiзацiï мюцево! економiчноï Уцативи в pегiонах [8].
Для практичного втiлення проекпв «зеленоТ» економ^, впровадження практики еколопзацп необхщно задiяти дieвi eKOHOMi4Hi мехаызми стимулювання цих процесiв. Свiтовий досвщ господарювання свiдчить, що до таких механiзмiв, насамперед, належать -державно-приватне партнерство, екологiчне страхування, механiзм кластеризаци (створення регiональних кластерiв). Зокрема, еколопчне страхування дозволяе компенсувати обмеженiсть бюджетного фЫансування екологiчних програм та проекпв, пiдвищуe вiдповiдальнiсть третiх осiб ^зичних та юридичних) за збитки, завдан дiями третiх осiб навколишньому природному середовищу внаслiдок ведення економiчноï/господарськоï дiяльностi. Поряд з цим, запровадження еколопчного страхування сприяе переходу укранських товаровиробнигав на новi технологiï виробництва, запровадження Ыновацмних проектiв енергозаощадження та ресурсо-заощадження, що позитивно позначаеться на пщвищены конкурентоспроможностi нацiональноï продукцiï. Зважаючи на евроЫтеграцйн прагнення УкраТни, адаптация вiтчизняного законодавства до вимог 6С стосовно впровадження еколопчного страхування е обов'язковою умовою досягнення критерпв сталого репонального розвитку. Потужний потенцiал щодо стимулювання сталого репонального розвитку мае мехаызм кластеризаци. Розвиток репональних кластерiв дозволяе оптимально поеднати наявнi на мiсцевому, репональному ресурси (матерiальнi, фЫансов^ людсьга, освiтньо-науковi, креативнi тощо), налагодити оптимальну мережу вертикапьноï та горизонтапьноï виробничоï та збутовоï Ытеграцп, пщвищити емнiсть внутрiшнього мiсцевого, регiонального ринку. Важливо зорiентувати формування регiональних кластерiв на дотримання стандартiв еколоriзацiï, впровадження проекпв «зелено!» економ^ i саме на цм основi прискорити процес створення нових робочих мюць, пщвищувати конкурентоспроможнiсть мiсцевоï, регiональноï економiки.
Висновки. В сучаснм системi ринкового господарювання розвиток «зеленоТ» економiки поступово набувае все бтьшого значення у становленн ефективноТ, iнновацiйно-зорiентованоï, конкурентоспроможноï регiональноï економки. Система сталого розвитку передбачае досягнення збалансованост та дотримання еколого-економiчних прюрите^в, рацiонального поеднання природи та економiчноï дiяльностi в iнтересах нинiшнiх та майбутых поколiнь. Впровадження засад сталого репонального розвитку в Украïнi е надзвичайно важливим задля реалiзацiï евроiнтеграцiйноï стратегiï, стае потужним важелем пщвищення конкурентоспроможност регiональноï економiки. Розвиток еколопчно-безпечного виробництва на мiсцевому, регiональному рiвнi переслiдуе мету досягнення природного еколопчного балансу (у сферi водокористування, землекористування, утилiзацiï ТПВ, дотримання екологiчноï безпеки експлуатацп повiтряних мас); започатковуе перехщ до широкого застосування енерго- та ресурсозбер^аючих технологiй, до освоення альтернативноï енергiï (сонячноï, вiтровоï, бiологiчноï).
Ана^зуючи екологiчне законодавство та його вплив на розвиток бiзнесу, запроваджуючи стимули щодо розвитку пщприемницьш активностi на мюцевому, репональному рiвнi, слiд визнати, що на практик дiють три типи механiзмiв екологiзацiï виробничоï дiяльностi, що доцiльно використати для розвитку проекпв «зеленоï» економiки на мюцевому, репональному рiвнях:
- м'який мехаызм - передбачае рухливi екологiчнi рамки для економiчного розвитку, спрямований на пом'якшення наслiдкiв настання екологiчно-небезпечних ситуацм, екологiчних катастроф та для заохочення до впровадження стаб^зацмних i компенсацмних заходiв;
- стимулюючий механiзм - використовуе економiчнi важелi, формуе еколопчы орiентири та прiоритети у товаровиробнигав; сприяе використанню сучасних ресурсозберiгаючих технолопй, утилiзацiï вiдходiв, збiльшенню видаткiв на охорону навколишнього природного середовища; застосування цього мехаызму спрямовано на попередження виникнення небезпечних ситуацiй у виробництв^
- жорсткий механiзм екологiзацiï - передбачае застосування прямих методiв державного регулювання (лiцензування, квоти, штрафи). Найбтьш радикальним заходом у цьому напрямку може стати закриття екологiчно-небезпечного, еколопчно-ризикованого виробництва.
Серед стратегiчних прюрителв реформування регiональноï економiки на основi задiяння потенцiалу «зеленоï економiки» слщ визнати: зменшення енергоемностi регiональноï економки (у т.ч. шляхом розвитку альтернативноï енергетики) та переходу до сталого розвитку системи утилiзацiï та переробки ТПВ, що пщвищить якiсть та безпеку життя людини на мюцевому рiвнi. Розвиток проектiв «зеленоï» економки на мiсцевому, регiональному рiвнi на короткостроковому етап реформування найбiльш доцтьно перетворити на «точки зростання» та ареали репонального розвитку», пов'язаы, насамперед, з виршенням питань безпечного збер^ання, утилiзацiï та переробки твердих побутових вiдходiв (ТПВ); з впровадження проекпв, пов'язаних зi зменшення енергетичноï залежност мiсцевоï, регiональноï економiки, у т.ч. шляхом розвитку альтернативноï енергетики (сонячно1, вiтровоï, переробки бiо-ресурсiв).
Для розвитку проекпв «зеленоï» економiки, пов'язаних з безпечним збер^анням, утилiзацiею та переробкою твердих побутових вiдходiв (ТПВ) на практик доцiльним е впровадження наступних заходiв:
- посилення вiдповiдальностi суб'екпв господарювання в регiонах за несанкцюноваы звалища смiття;
- вжиття заходiв щодо упорядкування звалищ смiття навколо мют з урахуванням европейських стандар^в екологiзацiï та поводження з ТПВ (на 100 тис оаб населення повинне припадати 1 облаштоване з урахуванням критерпв безпеки та еколопчносп смiттезвалище / полiгон для збер^ання ТПВ);
- запровадження системи роздтьного збирання вiдходiв (зокрема, у стьськм мiсцевостi), впровадження штрафних санкцiй за порушення у цiй сферi;
- впровадження сучасних технолопй щодо переробки ТПВ (у т.ч. у сферi виробництва енергп та товарiв споживчого призначення);
- введення в УкраТы адаптованого до стандарлв 6С нормативно-правового забезпечення лщензування послуг з переробки, утилiзацiï та «захоронення» смiття;
- задiяння механiзмiв державно-приватного партнерства при реалiзацiï заходiв щодо утилiзацiï ТПВ (зокрема, залучення приватних iнвесторiв до будiвництва заводiв з переробки ТПВ, поширення практики надання мунщипальних замовлень для приватних пщприемщв на послуги щодо збирання, вивезення та утилiзацiю ТПВ).
У сферi зниження енергоемностi репонального виробництва, сприяння розвитку альтернативноï енергетики, пщвищення енергоефективност доцiльним е збтьшення виробництва альтернативноï енергп, видобутоï за допомогою сонячних батарей, в^роустановок, переробки вiдходiв сiльськогосподарського виробництва та бюгазу. Потужний потенцiал щодо розвитку «зелено:» економiки на мiсцях мае реалiзацiя Нацiональних проектiв, у т.ч. «Чисте мiсто» та «Енергiя природи», «Якюна вода».
Механiзми державно-приватного партнерства, еколопчного страхування, створення репональних кластерiв у свт вважають одними з головних джерел акумуляцп, концентрацiï фiнансових ресурав на потреби розвитку проектiв «зеленоТ» економiки на мiсцевому, регiональному рiвнях.
Список використаних джерел
1. Навстречу «зеленой» экономике: пути к устойчивому развитию и искоренению бедности. Обобщающий доклад для представителей властных структур. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.unep.org/greeneconomy
2. Яковлев С.О. Оц1нка еколого-техногенноï безпеки мют i селищ Украни / С.О. Яковлев // Стратег1чн1 проритети. -2013. - № 4. - С. 146 - 157.
3. Воробьева В. В. Управление устойчивым развитием рекреационного сектора национальной экономики / В.В.Воробьева // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк: Дон НУ, 2014. - Т.1 - с. 70 - 75.
4. Кифяк В.Ф., Кифяк О. В. Регiональнi детермнанти становлення туристично!' галузi в контек^i розвитку «зелено!' економки» /В.Ф. Кифяк, О.Ф. Кифяк//Регiональна економка. - 2012. - № 4 (66). - С. 23 - 30.
5. Развитие биогазовых технологий в Украине и Германии: нормативно-правовое поле, состояние и перспективы [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.bio-prom.net
6. Гюнтер Паулi. Синя економка. 10 рокв, 100 нновацй, 100 мтьйомв робочих мюць. Доповiдь Римського Клубу. - Risk Reduction Foundation, 2012. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.rr-f.ch
7. Затверджено Стратегю регонального розвитку до 2020 року : [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.info-kmu.com.ua/2013-11-21-000000pm/article/17028718.html. (станом на 20.01.2014 р. текст ДСРР-2020 офцйно не було оприлюднено).
8. С. О. Бла, О.А. Баталов. Ресурсний потенцал "зелено!' економки" як пдфунтя для формування "точок зростання" на регональному рiвнi. Аналтична записка: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1440/
9. Свропейська стратегiя нновацй та доброго врядування на мсцевому рiвнi. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.coe.int/local
References
1. Navstrechu «zelenoy» ekonomike: puti k ustoychivomu razvitiyu i iskoreneniyu bednosti. Obobshchayushchiy doklad dlya predstaviteley vlastnykh struktur: www.unep.org/greeneconomy.
2. Yakovliev Yе.O. Otsinka ekoloho-tekhnohennoi bezpeky mist i selyshch Ukrainy//Stratehichni priorytety. 2013. №4. S. 146 - 157.
3. Vorobeva V.V. Upravlenie ustoychivym razvitiem rekreatsionnogo sektora natsionalnoy ekonomiki // Problemy razvitiya vneshneekonomicheskikh svyazey i privlecheniya inostrannykh investitsiy: regionalnyy aspekt: sb. nauch. tr. Donetsk: Don NU, 2014. T. 1 S. 70 - 75.
4. Kyfiak V.F., Kyfiak O.V. Rehionalni determinanty stanovlennia turystychnoi haluzi v konteksti rozvytku «zelenoi ekonomiky» // Rehionalna ekonomika. 2012. №4 (66). S. 23-30.
5. Razvitie biogazovykh tekhnologiy v Ukraine i Germanii: normativno-pravovoe pole, sostoyanie i perspektivy: www.bio-prom.net.
6. Hiunter Pauli. Synya ekonomika. 10 rokiv, 100 innovatsii, 100 milioniv robochykh mists. Dopovid Rymskoho Klubu. Risk Reduction Foundation, 2012 : www.rr-f.ch.
7. Zatverdzheno Stratehiiu rehionalnoho rozvytku do 2020 roku : http://www.info-kmu.com.ua/2013-11-21-000000pm/article/17028718.html. (stanom na 18.03.2014 r. tekst DSRR-2020 ofitsiyno ne bulo opryliudneno).
8. S.O. Bila, O.A. Batalov. Resursnyi potentsial «zelenoi ekonomiky» yak pidgruntia dlia formuvannia «tochok zrostannia» na rehionalnomu rivni. Analitychna zapyska : http://www.niss.gov.ua/articles/1440/.
9. Yevropeiska stratehiia innovatsii ta dobroho vriaduvannia na mistsevomu rivni: www.coe.int/local.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Бта Свгглана Олексмвна, завщувач вщдту репонального розвитку, професор, доктор наук з державного управлЫня, заслужений економют УкраТни, Нацональний Ыститут стратепчних дооглджень (Н1СД), 01030, м. КиТв, вул. Пирогова 7-А. svbila@niss.gov.ua
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Белая Светлана Алексеевна, заведующая отделом регионального развития, профессор, доктор наук государственного управления, заслуженный экономист Украины, Национальный институт стратегических исследований (НИСИ), 01030, г. Киев, ул. Пирогова 7-А. svbila@niss.gov.ua
DATA ABOUT THE AUTHOR
Svitlana Bila, Head of the Department of Regional Development, Professor, Doctor of Public Administration, Honored Economist of Ukraine, 7-a Pyrogova Street Kyiv 01030, Ukraine svbila@niss.gov.ua
УДК 336.711
ОБ'еКТИВНА НЕОБХ1ДН1СТЬ ТА ФУНКЦЮНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ КРЕДИТНИХ В1ДНОСИН
Волосович С.В.
Предметом дослдження е теоретичнi пдходи до визначення економiчно!' сутно^i кредиту та кредитних вiдносин.
Метою статт'1 е обфунтування функцонування кредитних вiдносин як системи.
Завдання досл i дження. На основi вказано!' мети у статтi здйснюеться оцнка пiдходiв вчених до сутно^i кредитних вiдносин, складу !'х суб'ектiв, визначення сутностi системи кредитних вiдносин, !!' функцй та пiдсистем.
Методи досл'/дження. У статтi застосовано методи теоретичного узагальнення i порiвняння, системного аналiзу.
Постановка проблемы. Незважаючи на значн здобутки втчизняних та зарубiжних вчених щодо розумння сутностi кредитних вiдносин, в умовах розширення сфер застосування кредиту та активiзацi!' залучення до кредитних вiдносин допомiжних суб'ектiв, важливим е поглиблення до^джень у ц1й сферi.
Результаты досл'/дження. У сучасних умовах вiдбуваеться модифкац^я наукових пiдходiв до розумння сутно^i кредитних вiдносин, !х суб'е^в та фунщй кредиту. Це створюе пдфунтя для фунщонування системи кредитних вiдносин, у складi яко!' виокремлюються Ыдсистеми щодо залучення заощаджень, надання позик, кредитiв довiри та супутмх послуг.
Область застосування результате. Отриманi результати створюють теоретичне пдфунтя для функц1онування кредитних вiдносин як системи.
© Волосович С.В., 2014
Економiчний вюник унверситету | Випуск № 22/1
133
