CC BY
29І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні
----- --------------- проблеми фізичного
виховання і спорту
Здоров’я як цінність у процесі формування особистісно-орієнтованої мотивації студентів до фізичного виховання
Гружевський В.О.
Кримський економічний інститут ДВНЗ КНЕУ ім. В.Гетьмана
Анотації:
Мета: визначення ціннісних мотиваційних потреб до здоров'я у студентів, обумовлених регіоном проживання. Матеріал: У дослідженні взяло участь 780 студентів: дівчата - 522, юнаки - 258 осіб. Мотиваційні потреби до особистого здоров'я визначались методом анкетування. Враховувалось місце проживання і етнічні особливості. Результати'.
доведено, що велика кількість студентів мають низький рівень соматичного здоров'я. Визначено регулюючу роль особистісної мотивації студентів по відношенню до здоров'я. Вона відповідала: мотиву прагнення бути здоровим, стану невизначеності відповідно особистого здоров'я, мотиву прагнення до шкідливих звичок. У дівчат з регіонів Криму основним був стан невизначеності до особистого здоров'я. В етнічній групі дівчат - прагнення до зміцнення здоров'я. У юнаків з регіонів Криму і етнічної групи в більшості домінуючим виявлено мотив прагнення до особистого здоров'я. Висновки: Встановлено, що навчальні заняття з включенням елементів етнопеда-гогічної спрямованості змінили мотиваційні потреби молоді. Значно підвищилися мотиваційні потреби бути здоровим, менше стало студентів з невизначеним ставленням щодо особистого здоров'я, зменшилась мотивація до шкідливих звичок.
Ключові слова:
студенти, регіони, етнічні групи, фізичне виховання, здоров’я, мотиви.
Гружевский В.А. Здоровье как ценность в процессе формирования личностноориентированной мотивации студентов к физическому воспитанию. Цель: определение ценностных мотивационных потребностей к здоровью у студентов, обусловленных регионом проживания. Материал: в исследовании приняли участие 780 студентов: девушки - 522, юноши - 258 человек. Мотивационные потребности к личному здоровью определялись методом анкетирования. Учитывалось место жительства и этнические особенности. Результаты: доказано, что большинство студентов имеют низкий уровень соматического здоровья. Определена регулирующая роль личностной мотивации студентов по отношению к здоровью. Она отвечала: мотиву стремления быть здоровым, состоянию неопределенности к личному здоровью, мотиву стремления к вредным привычкам. У девушек из регионов Крыма основным было состояние неопределенности к личному здоровью. В этнической группе девушек -стремление к укреплению здоровья. У юношей из регионов Крыма и этнической группы доминирующим обнаружен мотив стремления к личному здоровью. Выводы: Установлено, что учебные занятия с включением элементов этнопедагогической направленности изменили мотивационные потребности молодежи. Значительно повысились мотивационные потребности быть здоровым, меньше стало студентов с неопределенным отношением к личному здоровью, уменьшилась мотивация к вредным привычкам.
студенты, регионы, этнические группы, физическое воспитание, здоровье, мотивы.
Gruzhevsky V.A. Health as a value in the formation of student-centered motivation of students to physical education. Purpose: definition of motivational value to the health needs of students, due to the region of residence. Material: the study involved 780 students: girls - 522, boys - 258. Motivational needs for personal health were determined by questionnaire. Taken into account location and ethnic features. Results: it was proved that the majority of students have a low level of physical health. Defined regulatory role of personal motivation of students in relation to health. She said the motive of the desire to be healthy, uncertainty as to personal health, motivated desire to bad habits. The girls of the main regions of the Crimea was a state of uncertainty to personal health. In the ethnic group of girls - the pursuit of better health. The young men of the Crimean regions and ethnic groups dominant motif found desire for personal health. Conclusions: it was determined that the training sessions with the inclusion of elements ethnopedagogical orientation changed motivational needs of young people. Significantly increased motivation need to be healthy, it became less of students with an uncertain attitude towards personal health, decreased motivation to bad habits.
students, regions, ethnic groups, physical education, health, motives.
Вступ
У сучасному фізичному вихованні студентів принциповим є визначення мотиваційних потреб студентів до систематичних занять фізичними вправами з урахуванням регіональних, національних пріоритетів з особливостями фізичних навантажень і видів рухової активності. Вивчення будь-якої діяльності (навчальної, фізкультурно-оздоровчої) пов’язано, насамперед, з вивченням питань про цілі і мотиви, і значимості даної діяльності для особистості [9].
Реальним вирішенням даної проблеми є розробка комплексного підходу, який повинен передбачати єдині вимоги в системі всебічного фізичного виховання на основі не лише узгоджених форм,засобів , методів впливу на особистість студента, але й урахуванням впливу попередніх регіональних і етнічних особливостей проживання. До того ж в основу особистісно орієнтованого навчання у фізичному вихованні має бути покладений принцип гуманітарного напряму [7] Для того, щоб фізичне виховання з’явилося дієвим чинником в особистісно орієнтованому навчанні, необхідне формування позитивних мотивів до сис-
© Гружевський В.О., 2014 doi: 10.6084/т9.ґ^Ьіаге.926506
тематичних занять фізичними вправами, ціннісного відношення до здоров’я, що повинно стати основою життєдіяльності молоді.
Доведено, що велика кількість сучасних студентів, які вступають у вищі навчальні заклади мають недостатній рівень фізичної підготовленості і низький рівень соматичного здоров’я, оскільки недостатня рухова активність негативно впливає на більшість функцій організму і є результатом виникнення розвитку захворювань [2, 13-15].
В той же час прагнення раціонально обгрунтувати необхідність занять фізичними вправами, вести здоровий спосіб життя в молодіжному середовищі вказує на неприйняття означеного положення у більшості студентів. Це не означає, що студенти теоретично недооцінюють значущість фізичної культури або не розуміють шкоди куріння, вжитку алкоголю і наркотиків. Просто їм важко здолати деструктивні стандарти, ма-лорухового способу життя, які складаються в підлітковому і молодіжному віці [8]. На думку Е.П.Ільїна [5 с. 164] «механізми прояву шкідливих звичок пов’язані з тим, що звикнення організму здійснюється до алкоголю, курінню і ін. на клітинному, біохімічному рівні. Звичкою стає не стільки щось робити, скільки спожи-
вати: людина, наприклад, звикається палити не тому, що їй треба тримати цигарку в роті, а тому, що у неї формується органічна потреба в нікотині, залежність організму від нього. У цих звичках виразно виявляється їх мотиваційна роль. Здійснювані людиною дії, пов’язані вже не з мотиваційною установкою, а з мотивом». Відзначимо, що в сучасних системах фізичного виховання студентської молоді затвердилася теза про використання розроблених комплексів вправ у поєднанні з природними силами природи і гігієнічними факторами для формування рухових умінь, спеціальних знань, виховання фізичних якостей і різнобічного морфо функціонального вдосконалення організму відповідно до вимог суспільства. Про те цього недостатньо і, як вважає Ирхин В.Н. [6], необхідно виділити чинники, що сприяють формуванню у студентів позитивних мотивів до навчання, які можна застосувати у фізичному вихованні, усвідомленні теоретичної і практичної значущості засвоюваних знань, що у свою чергу буде сприяти зміцненню здоров’я
Студентський вік характерний і тим, що в цей період досягається оптимум фізичних і інтелектуальних можливостей. Але нерідко одночасно виявляються «ножиці» між цими можливостями і їх дійсною реалізацією. Безперервно зростаючі творчі можливості, розвиток інтелектуальних і, не завжди, фізичних сил, які супроводяться розквітом зовнішньої привабливості, приховують в собі ілюзії, що це зростання сил продовжуватиметься «вічно», що все краще життя ще попереду, і прекрасне самопочуття, добре здоров’я. Проте невмотивований ризик, невміння передбачати наслідки своїх вчинків, в основі яких можуть бути не завжди гідні мотиви, може надалі викликати негативні прояви в стані здоров’я [10].
Таким чином, дослідження в області фізичного виховання студентів продовжують вказувати на дефіцит рухової активності студентів, внаслідок чого з’являється проблема із здоров’ям молоді. Автори намагаються вирішити цю проблему за допомогою формування інтересу і потреб до систематичних занять фізичними вправами, вихованням здорового способу життя на користь самої особистості студента і суспільства. Основною мірою це стосується депортованих народів, які проживають на території Криму. Дослідження Н.Д. Султанової, Ф.А. Чернишової [11] свідчать, що міграція загострює проблеми зі здоров’ям, створює стан дискомфорту, підвищеного емоційного напруження. Характерно, що практично, відсутні дослідження, в яких відображена особистіс-но- орієнтована мотивація студентів в полі етнічних групах до фізичного виховання у ВНЗ, як засобу зміцнення здоров’я.
Робота виконана за планом НДР Кримського економічного інституту КНЕУ ім. В. Гетьмана.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета статті полягає у визначені ціннісних мотиваційних потреб до здоров’я у студентів, обумовлених регіоном проживання.
32014
ц
Результати дослідження
Мотиваційні потреби до особистого здоров’я визначались методом анкетування у студентів 1,3 курсів з урахуванням місця проживання і етнічних особливостей, відповідно адміністративно-територіального поділення АР Крим. Взяло участь у дослідженнях 780 студентів: дівчат-522 осіб, юнаків-258 осіб.
Керуючись рекомендаціями Тропнікова В. І. [12], нами була адаптована і розроблена методика для з’ясування ступеня важливості різних обставин, які спонукали студентів вказувати причини щодо особистого здоров’я.
Результати проведеного анкетування, що визначає ставлення студентів до особистого здоров’я, дозволили виявити мотиви у студентів 1 і 3 курсів потреби бути здоровими. Таким чином, виділили основні мотиви, що характеризують прагнення студентів до здоров’я. Важливість цих мотивів полягає в тому, що основним завданням фізичного виховання є зміцнення здоров’я молоді, а також орієнтація занять фізичними вправами на досягнення належних норм фізичного стану, що формують ціннісне ставлення до рівня здоров’я. У зв’язку з цим, у відповідях студентів були визначені такі мотиви.
Мотив прагнення бути здоровим - це, насамперед, дбати про своє здоров’я, отримувати від оточуючих високу оцінку здоров’ю і фізичному розвитку, життя і звички підпорядковувати підтримці і збереженню здоров’я, не робити вчинки, які можуть завдати шкоди здоров’ю, вести ЗСЖ, тобто завдяки гарному здоров’ю -самоутвердитися.
Стан невизначеності відносно особистого здоров’я виявився у невпевнених відповідях, прийнятих компромісних рішеннях, у нерозумінні зміцнення здоров’я, тобто був відсутній принцип потреби бути здоровим.
Мотив шкідливих звичок характеризувався відсутністю турботи про особисте здоров’я, бажанням жити в задоволенні, завдаючи шкоди здоров’ю, робити що хочеться, якщо це навіть може зашкодити здоров’ю, вчинки, що завдають шкоди здоров’ю, не заперечуються, не прагнуть опитувані вести ЗСЖ .
Аналізуючи результати опитування студенток, встановили, що найбільш присутнім був стан невизначеності у ставленні до особистого здоров’я. Він є домінуючим у студенток 1 і 3 курсів відповідно: з малих міст Криму (47,9%; 44,6%), м. Сімферополя (43,1%; 46,4%), сільської місцевості (46,0%; 41,3%), у дівчат з областей України (45,4%; 37,8%), етнічній групі (39,2%; 39,8%).
Другим за значенням у студенток 1 і 3 курсів виявився мотив зміцнення здоров’я. Відповідно: з малих міст Криму (32,3%; 36,4%), м. Сімферополя (41,2%; 39,3%), з етнічної групи ( 43,4%: 46,1%) і нижче у дівчат із сільської місцевості (35,3%; 34,7%).
Водночас у студенток 1 і 3 курсів спостерігалася наявність потреби у шкідливих звичках (субкульту-рі), які були присутні у студенток з малих міст Криму (19,8%; 19,0%), м. Сімферополя ( 15,7%; 14,3%), сільської місцевості ( 18,7%; 24,0%), в етнічній групі ( 17,4%; 14,1%), з областей України ( 16,6%; 20,0%)
І ПЕДАГОГІКА І
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
Отже, у дівчат 1 і 3 курсів ставлення до особистого здоров’я не стало домінуючим мотивом, що свідчить про незадовільні знання про чинники, що формують цінність здоров’я в молодому віці.
У юнаків 1 та 3 курсів виявили такі відповіді ставлення до особистого здоров’я. Аналізуючи відповіді встановили, що домінуючим мотивом на 1 і 3 курсах була потреба прагнення до здоров’я (самоутвердження). Її підтвердили юнаки відповідно: з малих міст Криму ( 45,4%; 41,9%), етнічної групи ( 46,4%; 42,3%), м. Сімферополя ( 47,8%; 49,8). з сільської місцевості ( 40,4%; 43,9%), з областей України ( 43,1%; 44,4 %).
Наступним став стан невизначеного ставлення у студентів 1,3 курсів до особистого здоров’я, відповідно: з малих міст Криму ( 32,0%; 42,6%), етнічної групи ( 15,6%; ;33,1%), м. Сімферополя ( 30,7%; 22,4). з сільської місцевості ( 41,1%; 29,3%), з областей України ( 27,6%; 32,3 %).
Мотив шкідливих звичок приваблював юнаків 1,3 курсів відповідно: з малих міст Криму (22,6%; 15,5%), етнічної групи (38,0%; ;24,6%), м. Сімферополя (21,5%; 24,8). з сільської місцевості (18,5%; 26,8%), з областей України (29,3%; 23,3 %).
Таким чином, встановлено присутність домінуючих мотивів і стану щодо особистого здоров’я у дівчат і юнаків 1 і 3 курсів.
У процесі аналізу відповідей виявлено закономірність, яка полягає в тому, що для дівчат і хлопців характерні певні потреби в особистому здоров’ї. В той же час спостерігалась можливість появи у частини студентів негативних і навіть шкідливих інтересів і звичок, особливо у тих студентів, які не визначилися, як зберегти і зміцнити здоров’я. Крім того, літературні джерела, дозволяють стверджувати, що кращим засобом для формування позитивної мотивації до прагнення зміцнити здоров’я є засоби фізичного виховання.
Керуючись одним з основних принципів фізичного виховання, принципом оздоровчої спрямованості, який передбачає орієнтацію занять фізичними вправами на досягнення високого рівня здоров’я, простежили формування мотивації студентів до особистого здоров’я. У зв’язку із цим на навчальних заняттях з фізичного виховання була застосована педагогічна технологія, яка мала низку класифікаційних ознак, в яких визначались основні компоненти процесу формування позитивної мотивації до систематичних занять фізичними вправами. Вони підлягали проективній розробці на основі впровадження: цілей-за-вдань, обґрунтування навчально-виховних процедур; пропедевтичної підготовки студентів та викладачів; реалізацією міжпредметних зв’язків, використанням підсистеми поточного й оперативного моніторингу фізкультурно-оздоровчих, освітньо - виховних й духовних досягнень студентів, а також шляхом впровадження нових педагогічних технологій, побудованих на основі етнопедагогіки.
Після впровадження цих ознак, а також фізичних вправ спрямованих на зміцнення здоров’я, мотиваційні прагнення до потреб в особистому здоров’ї у
студенток 1 курсу помітно змінилися. Так, рівні мотиваційних прагнень до особистого здоров’я зросли у студенток: з малих міст Криму на 27,4%; з областей України на 29,7%; в етнічній групі на 29,6%; з м. Сімферополя на 18,6%; сільської місцевості на 29%.
Стан невизначеності у відношенні до особистого здоров’я у студенток 1 курсу знизився: з малих міст Криму на 19,7%;%; з областей України на 20,6%; в етнічній групі на 20,2%, з м. Сімферополя на 11,0%, сільської місцевості на 18,7%.
Мотиваційні потреби до шкідливих звичок зменшилися у дівчат 1 курсу: з малих міст Криму на 9,5%. Проведене дослідження на 3 курсі виявило що мотив прагнення у дівчат бути здоровою зріс; з малих міст Криму на 23,7%, з областей України на 24,7%, в етнічній групі на 26,7%;з м. Сімферополя на 20,9%, сільської місцевості на 34,8%.
Стан невизначеності у відношенні до особистого здоров’я у студенток 3 курсу знизився; з малих міст Криму на 14,4%, з областей України на 19,4%, в етнічній групі на 22,2%, з м. Сімферополя на 12,7%, сільської місцевості на 21,0%.
В результаті застосування оздоровчих засобів, а також проведення лекцій, особистих бесід зі студентками, вдалось знизити мотиваційні потреби до шкідливих звичок: з малих міст Криму на 9,3%, з областей України на 5,3%, в етнічній групі на 6,5%, з м. Сімферополя на 7,2%, сільської місцевості на 13,8%.
Аналізуючи рівні мотиваційних потреб до особистого здоров’я у юнаків виявили такі показники. Так, мотиваційні потреби юнаків значно покращились: з малих міст Криму на 22,8%, з областей України на 36,6%, в етнічній групі на 29,8%, з м. Сімферополя на 17,2%, сільської місцевості на 28,8%.
Результати які характеризували стан невизначеності у відношенні до особистого здоров’я знизилися. Зниження спостерігали в групах: з малих міст Криму на 13,8%, з областей України на 18,8%, в етнічній групі на 5,3%, з м. Сімферополя на 8,7%, сільської місцевості на 20,6%. В навчальний процес впровадили методику, яка передбачала орієнтацію педагогічних технологій на гарантоване досягнення виховних цілей у формуванні індивідуальної концепції - стимулювання ціннісних орієнтацій що до підтримки та вдосконалення рівня особистого здоров’я. Так у студентів 1 курсу після впровадження таких педагогічних технологій мотиваційна потреба до шкідливих звичок знизилася: з малих міст Криму на 9,0%, з областей України на 17,8%, в етнічній групі на 24,5%, з м. Сімферополя на 6,7%, сільської місцевості на 8,3%.
На 3 курсі в мотиві прагнення бути здоровим, показники зросли: з малих міст Криму на 24,5%, з областей України на 22,9%, в етнічній групі на 21,4%, з м. Сімферополя на 12,2%, сільської місцевості на 17,1%.
Стан невизначеності до особистого здоров’я у юнаків 3 курсу знизився: з малих міст Криму на 16,7%, з областей України на 11,9%, в етнічній групі на 12,7%, з м. Сімферополя на 7,7%, сільської місцевості на 7,6%.
На навчальних заняттях були запропоновані методики направлені на відторгнення мотиву шкідливих
звичок, та прийняття мотиву збереження здоров’я і його присутність в системі особистісних мотивів. Така методика сприяла зменшенню шкідливих звичок у юнаків 3 курсу: з малих міст Криму на 7,8%, з областей України на 11,0%, в етнічній групі на 8,7%, з м. Сімферополя і сільської місцевості на 9,5%.
Отже результати дослідження продемонстрували, що теоретично обґрунтовані та практично визначені педагогічні умови сприяли активізації процесу формування особистості студентів до ціннісних орієнтацій щодо особистого здоров’я, завдяки фізичному вихованню.
Висновки
Таким чином, організація навчального процесу з фізичного виховання з включенням методичних при-
Література
1. Булич Э.Г, Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в её стимуляции. /Э.Г.Булич, И.В.Муравов. - К.: Олимпийская литература. 2003. - 424 с.
2. Грибан Г.П. Аналіз причин і наслідків низького стану здоров’я студентів /Г.П. Грибан // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Дра-гоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури. Фізична культура і спорт. Збірник наукових праць. Київ. Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова. 2оі1. Вип. 10. - С. 207-211.
3. Долженко Л. Фізична підготовленість студентів з різним рівнем соматичного здоров’я /Людмила Долженко //Молода спортивна наука України: Збірник наукових праць в галузі фізичної культури і спорту. -.Л.:НФВ. Українські технології. - 2005 - Вип.9
- том 4. - С.139-143.
4. Драчук А.І. Динаміка стану здоров’я студентів вищих закладах освіти. /А.І.Драчук //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Наукова монографія за ред.проф. С. Єрмакова Харків; - 2002. - №22. - С.23-28.
5. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы /Е.П.Ильин - СПб.: Питер. -2005. - 512 с.
6. Ирхин В.Н. Формирование мотивации студентов к занятиям физической культурой на основе кинезиологического подхода /В.Н.Ирхин, О.В.Михайлова //Теория и практика физической культуры. - 2007. - №9. -С.56-60.
7. Кайдалова Л.Г Теоретичні та методологічні аспекти особистісно орієнтованого навчання./Л.ГКайдалова //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. За ред. проф. С. Єрмакова.- Харків , 2008, №3 - С.75-82.
8. Кулинкович Е.К. Эмоциональное и рациональное в пропаганде физической культуры /Е.К.Кулинкович, Н.В.Зенькович. //Физическое воспитание и современные проблемы формирования и сохранения здоровья молодежи: материалы международной конференции. - 25-27 апреля Гродно, 2001, С.92-94.
9. Савчук В.В. Формирование мотивов к занятиям физической культурой у студентов педагогического вуза /В.В. Савчук. Ав-тореф. дис. канд. пед. наук. - 13.00.08. / Комсомольск на Амуре.
- 2002 - 19 с.
10. Столяренко Л.Д. Основы психологии. /Л.Д.Столяренко. Учебное пособие. - Ростов н /Д: Феникс, 2006. - 672 с.
11. Султанова Н.Д. Физическая культура в обеспечении оптимальной адаптации вынужденных переселенцев к новым условиям /Н.Д.Султанова, Ф.А.Чернышева // Теория и практика физической культуры. - 2010. - №4. - С.86-90.
12. Тропников В.И. Структура и динамика мотивов спортивной деятельности (на примере тяжелой атлетики, бокса и гандбола); Ав-тореф. канд. псих.наук : 19.00.01 Ленинград:ГДОИФК,1989. - 14 с.
13. Турчина Н.І. Сучасні особливості педагогічного процесу фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів технічного профілю і рекомендації щодо його вдосконалення /Н.І.Турчина // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Наукова монографія за ред. проф. С.Єрмакова. - Харків, 2007. - №12. - С.141-148.
14. Iermakov S.S. Ivashchenko P.I. Guzov V.V. Features of motivation of students to application of individual programs of physical selfpreparation // Physical Education of Students. 2012, vol.4, pp. 59 - 61.
15. Prusik Krzysztof, Prusik Katarzyna, Kozina Zh.L., Iermakov
S.S. Features of physical development, physical preparedness and functional state of boys and girls - students of Polish higher educational establishments. //Physical Education of Students, 2013, vol.1, pp. 54-61. doi:10.6084/m9.figshare.96415
32014
Ц
йомів, що формують мотиваційні потреби в особистому здоров’ї студентів, створюють умови для побудови необхідного логічного ланцюжка через реалізацію потреб в вдосконаленні рівня здоров’я - залучення студентів до активних занять фізичними вправами. Безпосередній педагогічний вплив на студентів створює умови для позитивного прагнення до систематичних занять фізичними вправами - формування знань, умінь і бажання використовувати засоби і методи фізичної культури для фізичного і психічного оздоровлення, перетворюючи знання про користь рухової активності в мотиви діяльності, у підтримці життєдіяльності та здоров’я.
References
1. Bulich E.G., Muravov I.V. Zdorov’e cheloveka [Human Health],
Kiev, Olympic Literature, 2003, 424 p.
2. Griban G.P Naukovij chasopis [Scientific journal], 2011, vol.15(10),
pp. 207-211.
3. Dolzhenko L. Moloda sportivna nauka Ukrayini [Young sport science
of Ukraine], 2005, vol.9(4), pp. 139-143.
4. Drachuk A.I. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2002, vol.22, pp. 23-28.
5. Il’in E.P. Motivaciia i motivy [Motivation and motives], Sankt
Petersburg, Peter, 2005, 512 p.
6. Irkhin V.N., Mikhajlova O.V. Teoriia i praktika fizicheskoj kul’tury
[Theory and practice of physical culture], 2007, vol.9, pp. 56-60.
7. Kajdalova L.G. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2008, vol.3, pp. 75-82.
8. Kulinkovich E.K., Zen’kovich N.V. Emocional’noe i racional’noe v propagande fizicheskoj kul’tury [Emotional and rational to promote physical culture]. Fizicheskoe vospitanie i sovremennye problemy formirovaniia i sokhraneniia zdorov’ia molodezhi [Physical education and modern problems of formation and preservation of the health of young people], Grodno, 2001, pp. 92-94.
9. Savchuk V.V. Formirovanie motivovkzaniatiiamfizicheskojkul’turoj u studentov pedagogicheskogo vuza [Formation of motives to physical training in pedagogical high school students], Cand. Diss., Komsomolsk-on-Amur, 2002, 19 p.
10. Stoliarenko L.D. Osnovypsikhologii [Basic psychology], Rostov on Don, Phoenix, 2006, 672 p.
11. Sultanova N.D., Chernysheva F.A. Teoriia i praktika fizicheskoj kul’tury [Theory and practice of physical culture], 2010, vol.4, pp. 86-90.
12. Tropnikov V.I. Struktura i dinamika motivov sportivnoj deiatel’nosti [Structure and dynamics of the motives of sports activities], Cand. Diss., Leningrad, 1989, 14 p.
13. Turchina N.I. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2007, vol.12, pp. 141-148.
14. Iermakov S.S. Ivashchenko P.I. Guzov V.V. Features of motivation of students to application of individual programs of physical selfpreparation. Physical Education of Students. 2012, vol.4, pp. 59 - 61.
15. Prusik Krzysztof, Prusik Katarzyna, Kozina Zh.L., Iermakov
S.S. Features of physical development, physical preparedness and functional state of boys and girls - students of Polish higher educational establishments. Physical Education of Students, 2013, vol.1, pp. 54-61. doi:10.6084/m9.figshare.96415
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
Информация об авторе:
Гружевский Валерий Алексеевич: ORCID: 0000-0002-1492-8649; grugevskiy@mail.ru; Крымский экономический институт; ул. Севастопольская, д.24/1, г. Симферополь, 95015, Украина
Цитируйте эту статью как: Гружевський В.О. Здоров’я як цінність у процесі формування особистісно- орієнтованої мотивації студентів до фізичного виховання // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2014. - № 2 - С. 20-24. doi:10.6084/m9.figshare.926506
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive.html
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.ru).
Дата поступления в редакцию: 13.12.2013 г. Опубликовано: 28.12.2013 г.
Information about the author:
Gruzhevsky V.A.: ORCID: 0000-0002-1492-8649; grugevskiy@mail.ru; Crimean Economics Institute; Sevastopol St., 24/1, Simferopol, 95015, Ukraine
Cite this article as: Gruzhevsky V.A. Health as a value in the formation of student-centered motivation of students to physical education. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2014, vol.2, pp. 20-24. doi:10.6084/ m9.figshare.926506
The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html
This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.en).
Received: 13.12.2013 Published: 28.12.2013
І ПЕДАГОГІКА I
