CC BY
90
УДК 577.4:58.006 Ст. наук. ствроб. С.1. Галкт, канд. бюл. наук;
наук. ствроб. Л.В. Калашткова, канд. бюл. наук - Державний дендропарк "Олександрш " НАН Украти, м. Бта Церква
ЗБЕРЕЖЕННЯ Б1ОР1ЗНОМАН1ТТЯ - ОСНОВА КОНЦЕПЦП ЕКОЛОПЧНО1 СТЕЖКИ ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ"ОЛЕКСАНДР1Я" НАН УКРА1НИ
Наведено концепцiю проекту еколопчно! стежки, яка спрямована на актив1за-цiю та удосконалення науково-просвгшицько! дiяльностi дендропарку "Олексан-дрiя". Подано фгшценотичну оцiнку основних унiкальних природних об'ект1в, вщо-мостi про склад штродукцшних колекцiй, природнi та iнтродукованi рщгасш росли-ни, якi зберiгаються у ф1тоценозах дендропарку.
Ключовг слова: еколопчна стежка, збереження, фiтоценози, дiброва, раритетш рослини, рiдкiснi та зникаючi види, юторичш архiтектурнi споруди.
Вступ. Дендролопчш парки в сучасних умовах е важливими осеред-ками збереження бюлопчного рiзноманiття i в останнi десятирiччя вони на-бувають великого значення у житт суспiльства як природоохоронш та прос-вiтницькi установи. З прийняттям концепцп сталого розвитку прийнято i но-ву навчальну стратепю, основним принципом яко! е еколопчне навчання, ке-руе нею Мiжнародна рада з охорони рослин (BGCI). Дендропарк "Олексан-дрiя" НАН Укра!ни, як об'ект природно-заповiдного фонду (ПЗФ), е струк-турним елементом або ключовою територiею екологiчноl мережi Укра!ни, яка забезпечуе збереження найбiльш цшних i типових для цього репону ком-понентiв ландшафтного та бюлопчного рiзноманiття (1).
Термiн "природоохороннi територп" з'явився в Законi Укра!ни "Про охорону навколишнього середовища" № 1268-XII вiд 26 червня 1991 року i в ньому було зазначено, що природнi територil та об'екти, яю пiдлягають особ-ливiй охорош, утворюють едину територiальну систему i охоплюють терито-рil та об'екти ПЗФ. На сьогодш вже достатньо добре розвинена правова база охорони бiорiзноманiття, зокрема, е цшьове законодавство про ПЗФ, тварин-ний свгг, рослинний свiт та iншi. Вщповщно до прийнятого Кабiнетом Мiнiс-трiв Укра!ни розпорядження "Про схвалення Концепцп Загальнодержавно! програми збереження бiорiзноманiття" (2000), Закону Укра!ни "Про екологiч-ну мережу" (2004), указiв Президента Укра!ни "Про заходи щодо подальшого розвитку природно-заповщно! справи в Украlнi" (2005) та "Про додатковi заходи щодо розвитку природно-заповщно! справи в Укра!ш" (2009), збереження живо! природи на основi системного врахування природоохоронних, еко-номiчних та сощальних iнтересiв суспiльства, а також мiжнародних зо-бов'язань держави визнано одним iз найважливiших прiоритетiв довгостроко-во! полггаки Укра!ни.
Мета роботи полягае у проведенш заходiв iз збереження екосистем-них компонентiв природних ландшафпв дендропарку "Олександрiя".
Методи досл1джень - бюлопчш, ботанiчнi i порiвняльноl екологп.
Результати досл1дження. Дендропарк "Олександрiя" у 2002 р., за роз-порядженням КМ Укра!ни, було внесено до Державного реестру наукових об'екпв, що становлять Нацюнальне надбання; мюць iснування раритетних
видiв, природних та штродукцшних рослинних угруповань; формуванш екопросвiтницького центру, нових природоохоронних дшянок i створеннi со-щально-природно! структури, яка б допомагала вирiшувати не тшьки пробле-ми збереження ценозiв i популяцiй тварин i рослин, але й надавала систему послуг населенню i мала для нього сощальну користь.
Такою екологiчною просвггою стають в останнi роки туристичш на-уково-навчальнi програми, найбiльш поширеними з яких е екологiчнi стежки. Проект еколопчно! стежки дендропарку, який складаеться i3 22 об'ектiв i мае довжину 5 км, розроблено маршрутним методом. Ми вiдiбрали об'екти живо1 та неживо1 природи, де буде зроблено маркування (власнi знаки чи символи), шформацшш аншлаги та щити, упорядкованi мiсця зупинок. Передбачено оптимiзацiю стану цих об'ектiв i, якщо необхiдно, пiдвищення статусу 1хньо1 охорони, реконструкцiю i посадку рослин, а також методичне супроводжен-ня. Головш вимоги до розробки маршруту полягали в поеднаннi унiкальних природних комплекшв та iсторичних об'ектiв, а також у доступносп, шфор-мативносп, здатностi задовольнити пiзнавальнi потреби вiдвiдувачiв у сферi iсторичних, географiчних, бюлопчних, екологiчних та iнших проблем. Не менш важливою е проблема соцiалiзацil людей iз особливими потребами, для яких на маршрут видшятимуть окремi експозицiйнi зони, де вони зможуть отримати задоволення вiд спiлкування з природою [3].
Фггоценотичш дослiдження здшснювали шляхом швентаризацп рослин, а за методом сшфггосозолопчно! оцiнки фггогенофонду проаналiзували раритетну рослиннiсть дендропарку (8). Для визначення щнносп унiкальних природних комплекив (вжово! дiброви, галявин iз прибережними, водними, степовими та лучними угрупованнями) розраховували сiнфiтоценологiчний iндекс (СФ1), а потiм за його значенням видшяли сiнфiтоценологiчний клас фiтоценозiв.
Дендропарк "Олександрiя" НАН Укра1ни, площею 400,7 га, розташо-ваний у Правобережному Люостепу на територп вiкового дубового гаю, е вь домим ландшафтним парком з унiкальними природними комплексами: вжо-вою дiбровою, галявинами, прибережними зонами понад рiчкою Рось, штуч-ними озерами, лучними дiлянками, степовими схилами.
Ядро парку формуе вжова дiброва площею 44,6 га, в якш трапляються дерева дуба звичайного (Quercus robur L.) 300-350^чного в^ з середньою висотою 27 м i дiаметром стовбура 1,5-2,0 м, таких дерев налiчуеться 3330 екземплярiв [1]. У межах дiброви видiляються насадження рiзноl фгго-ценотично! та ландшафтно1 структури, якi вiдрiзняються за формою i складом деревостану, кiлькiсним та якiсним складом шших ярусiв, об'емно-прос-торовою характеристикою, ступенем рекреацшно! деградацп. Зокрема, вирiз-няються насадження лiсового типу, чист дубовi насадження або з незначною часткою шших порщ у першому ярусi, а також з тдростом, типовим тдлю-ком, трав'яною рослиннютю та добре вираженою лiсовою тдстилкою.
На початку ХХ1 ст. з причин вжового, екологiчного i сощального характеру стан дiброви почав попршуватися: бiльшiсть дубiв (96 %) мають сухi гiлки, 13,3 % -дупла рiзноl величини, 9 % - гнил^ 10 % - бактерiальну хворо-
бу - поперечний рак. Через це в останш роки вживаються заходи з захисту, л^вання, а також видалення всохлих i всихаючих старих дерев. Але незва-жаючи на перестиглий вж дерев i наявнi процеси деградаци, сучасний стан дубiв е переважно задовiльним.
Навеснi у дiбровi трапляються рештки природноï популяцiï рщюсного виду пiдснiжника бiлоснiжного (Galanthus nivalis L.), який занесено до Чер-воноï книги Украïни, зi щiльнiстю до 10 генеративних особин на м2. На тепе-ршнш час у 22 кварталах дендропарку збер^аються у природних (Matteuccia strutiopteris (L.) Tod., Galanthus nivalis, Pulsatilla grandis Wender, Pulsatilla pratensis (L.) Mill., Stipa capillata L., Adonis vernalis L.), штродукцшних попу-лящях (Taxus baccata L., Staphylea pinnata L., Euonymus nana Bieb.) та, як 6i-оконсерванти, у бюгрупах (Allium ursinum L., Asphodeline lutea (L.) Rchb., Aster alpinus L., Betula humilis Schrank, Betula Klokovii Zaverucha, Carex davalli-ana Smith, Cephalaria litvinovii Bobrov, Cerastium biebersteinii DC., Chama-ecytisus podolicus (Blocki) Klaskova, Crocus angustifolius (L.) Gams, Crocus he-uffelianus Herb., Crocus reticulates Steven ex Adams, Dianthus gratianopolitanus Vill., Eremurus spectabilis Bieb., Genistella sagittalis (L.) Gams, Fraxinus or-nus L., Larix polonica Racib., Leucojum vernum L., Ligularia sibirica Cass., Lili-um martagon L., Paeonia tenuifolia L., Pinus cembra L., Rhamnus tinctoria Waldst. et Kit., Stipa pennata L., Spiraea polonica Blocki; Sorbus torminalis (L.) Crantz, Syringa josikaea Jacq., Tulipa biflora Pall.), 37 видiв рщюсних та зника-ючих рослин, занесених до природоохоронних списков вщ регюнального до мiжнародного значення [7]. З багатьма iз перелiчених видiв вiдвiдувачi знайомляться на об'ектах екологiчноï стежки: "Рщюсш рослини", "Рослини-екзоти", "Вiковi дерева", "Воднi та прибережш види", "Палiева гора" та ш
За класифiкацiею фiтоценозiв, яка наводиться у Зеленш книзi Украши [4, 5] i за сшфггоценолопчним класом, дiброву та степовий фггоценоз "Па-лiевоï гори" вiднесено до класу III - рiдкiсних i ушкальних фiтоценозiв з найбiльшою природоохоронною значимiстю. Фiтоценози iз прибережними, водними, лучними угрупованнями на галявинах, а також насадженнями iз рослин-екзотiв вщнесено до IV i V клашв, що мають господарсько-еталонне значення i охороняються за фiто-iсторичними, ботанiко-географiчними i хо-рологiчними ознаками (6). З ушкальними природними комплексами i рари-тетними iнтродуцентами вiдвiдувачi знайомляться на об'ектах: "Велика галя-вина", '^брова", "Нагiрна галявина", "Горiхова галявина" та ш.
Кiлька поколiнь спiвробiтникiв дендропарку зiбрали науковi колекцiï з штродукованих рослин: хвойних (16 родiв, 62 види, 9 варiацiй, 181 культива-рiв); бузку (Syringa L. - 13 видiв i 34 сорти); шипшини (Rosa L. - 11 видiв, 104 культиварiв); гарноквiтучих чагарниюв (50 родiв, 206 видiв, 2 варiацiï, 66 культиварiв); рiдкiсних та зникаючих рослин (72 види); плодових (15 ви-дiв, 180 сорпв) та iн. Найбiльше представленi роди: Pinus L. (19 видiв, 3 варь ацiï, 7 культиварiв), Abies Mill. (18 видiв, 3 варiацiï, 3 культивари), Picea Di-etr. (15 видiв, 2 варiацiï, 22 культиварiв), Juniperus L. (11 видiв, 82 культива-рiв), Larix Mill. (8 видiв, 3 культивари), Chamaecyparis Spach. (4 види, 20 культиварiв), Thuja L. (3 види, 35 культиварiв), Taxus L. (3 види, 17 куль-
тивapiв), Crataegus L. (22 види, 2 Bapia^i, 2 культивари), Spiraea L. (21 вид, 1 культивар), Philadelphus L. (13 видiв, 11 культивapiв), Berberís L. (13 видiв, 9 культивapiв), Caragana Lam. (13 видiв), Deutzia Thunb. (9 видiв, 1 культивар), Lonicera L. (7 видiв, 6 культивapiв), Weigela Thunb. (6 видiв), Malus Mill. (5 видiв, 127 соpтiв). З складом колекцш вiдвiдувaчi Еколопчно! стежки знайомляться на об'ектах: "Конiфеpетум", "Розapiй", "Cipmraprn", "Фрутще-тум", Сад плодових рослин "МУР".
Колекцшний фонд дендропарку нaлiчуe 2190 тaксономiчних одиниць, гербарний фонд нараховуе 24 тис. зpaзкiв. Все пеpелiчене дае змогу надавати еколопчш знання високого piвня якостi. До вимог при розробщ маршруту входило показати вщвщувачам i iстоpичнi архггекгурш споруди i3 штучними ландшафтами: "Будинок сaдiвникa", "Колонада Луна", "Царський сад", "Ру-1ни", "Водоспад Черепаха", "Турецький будиночок", "Китайський мiсток".
У продовж останшх десятилiть бiоценози дендропарку, внаслщок заб-руднення нафтопродуктами i азотовмюними сполуками (NH4+) поверхневих i тдземних вод, донних вiдклaдiв, rpунтiв, перебувають пiд загрозою деграда-цп. Площа забрудненого середовища становить близько 55 га i охоплюе штучнi озера i пpилеглi територп трьох балок. Найзабрудшшею е площа урочища "Потерчата", яка становить 1, 5 га. Вмют у рослинах хрому i свинцю в межах ще! площi досягае 17-38 мг/кг при загальному фонi 4-5 мг / кг (2). 3i змiнaми еколопчного стану середовища внaслiдок антропогенного впливу вiдвiдувaчi знайомляться на об'ектах Захщно! балки: урочище "Потерчата", став "Русалка".
Таким чином, еколопчна стежка дендропарку " Олексaндpiя", який закладено на мющ пансько! садиби у кшщ XVIII ст., надае змогу вщв^ва-чам спостеpiгaти елементи первинно! природно! pослинностi - дiлянки старо-вжово! дiбpови, групи раритетних дерев, водойми, мaльовничi схили, юто-pичнi архггектурш будiвлi. Ii основним завданням е виховання еколопчно! культури i поведшки людини у взaемовiдносинaх Ii з природою, бачення про-явiв антропогенного впливу i ощнки його наслщюв на навколишне середови-ще, формування у людини екологiчного свiтогляду.
Л1тература
1. Галкш C.I. 1сторичш насадження дендропарку "Олександр1я" НАН Укра!ни як клю-чова боташчна територ1я в Укра1ш / C.I. Гaлкiн // 1нтродукщя рослин. - 2010. - Вип. 3. - С. 77-80.
2. Галкш C.I. Дендролопчш парки Нацюнально! Академи Наук Укра!ни: проблеми збе-реження юторичних насаджень, пов'язаш з посиленням антропогенного впливу на 1хш територп (на приклад1 дендропарку "Олександр1я" НАН Укра!ни) / C.I. Галкш // 1нтродукщя рослин. - 2011. - Вип. 2. - С. 118-123.
3. Галкш C.I. Еколопчна стежка / C.I. Галкш, Л.В. Калашшкова. - Бша Церква, 2012. -
30 с.
4. Зеленая книга Украинской CCP: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества / под общ. ред. Ю.Р. Шеляг^осонко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 216 с.
5. Зелена книга Укра!ни / за ред. Я.П. Дщуха. - К. : Изд-во "Альтерпрес", 2009. - 448 с.
6. Калашникова Л.В. Фитоценотическая и фитосозологическая ценность фитоценозов дендропарка "Александрия" / Л.В. Калашникова, Н.М. Дойко // Природно-заповщний фонд Укра!ни - минуле, сьогодення, майбутне. - Тернотль, 2010. - C. 356-363.
7. Калашникова Л.В. Редкие виды растений - перспективные для развития и обогащения парковых ландшафтов дендропарка "Александрия" / Л.В. Калашникова // Ландшафтная архитектура в ботанических садах и дендропарках". - К., 2011. - С. 191-194.
8. Устименко П.М. Раритетний фггоценофонд Укра1ни / П.М. Устименко, Ю.Р. Шеляг-Сосонко, Л.П. Вакаренко. - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2007. - 275 с.
Галин С.И., Калашникова Л.В. Сохранения биоразнообразия -основа концепции экологической тропы дендрологического парка "Александрия" НАМ Украины
Представлена концепция проекта экологической тропы, которая направлена на активизацию и усовершенствование научно-просветительской деятельности дендропарка "Александрия". Дана фитоценотическая оценка основных уникальных природных объектов, приведены сведения по таксономическому составу коллекций интро-дуцированных растений, природным и интродуцированным редким растениям, которые сохраняются в фитоценозах дендропарка.
Ключевые слова: экологическая тропа, сохранение, фитоценозы, дубрава, раритетные растения, редкие и исчезающие виды, исторические архитектурные сооружения.
Galkin S.I., Kalashnikova L. V. The concept of ecological trails in dendrological park "Alexandria" of National Academy of Sciences for biodiversity conservation
The article has been given the design concept of the ecological path, which is aimed at strengthening and improvement of the scientific and educational activities of the park "Alexandria". The information on the assessment of major phytocenotic unique natural objects, taxonomic composition of collections of introduced plants, natural and introduced rare plants that are stored in plant communities of the park.
Keywords: ecological trail, conservation, plant communities, oak forest, rare and endangered species, historical architectural buildings.
УДК 630*[182.3+272] Доц. Р.Б. Дудин, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ТАКСОНОМ1ЧНА ДЕГРАДАЦ1Я НАСАДЖЕНЬ СТАРОВИННИХ ПАРК1В 1ЬВ1ВЩИНИ
Порiвняно дендролопчний склад трьох старовинних парив Львова та област у 80-90-х роках ХХ ст. та ниш. Спостережено ютотне зменшення кшькосп таксошв (таксономiчна деградащя) та поширення малощнних деревних видiв рослин. Проана-лiзовано причини такого стану та запропоновано шляхи збереження щнних рослин у парках.
Ключовг слова: таксож^чна деградащя, насадження, старовинш парки, таксо-ни, декоративш форми.
Сучасш дослщження у старовинних парках Льв1вщини [1-2] та Укра-1ни загалом [3] дають тдстави вести мову про таксоном1чну деградащю наса-джень, яка тривае останш десятилптя 1 проявляешься у зменшенш кшькосп таксошв пор1вняно з пею, що колись була у парку. Вщбуваеться це з р1зних причин, головними з яких е природний вш старшня окремих особин (особливо екзопв), недостатнш догляд за насадженнями, антропогенний вплив тощо.
Метою наших дослщжень став анал1з наявно1 кшькосп таксошв в окремих парках Льв1вщини у 1980-1990-х роках ХХ ст. та пор1вняння 1з наяв-
