CC BY
36
© Силенко Г. Я., Литвиненко Н. В., ГПнчук В. А., Кривчун А. М., Пурденко Т. Й. УДК 616. 833. 17-002-085. 21
Силенко Г. Я., Литвиненко Н. В., ГПнчук В. А., Кривчун А. М., Пурденко Т. Й.
ЗАСТОСУВАННЯ ЛАМОТРИДЖИН1В В ТЕРАПП НЕЙРОПАТИЧНИХ
БОЛЬОВИХ СИНДРОМ1В
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна
академ1я» (м. Полтава)
Дана робота е фрагментом НДР «Оптим\зац\я та патогенетичне обфунтування метод\в д\агностики \ л\кування судинних та нейродегенеративних за-хворювань нервово! системи з урахуванням кты-ко-гемодинам\чних, гормональних, метабол\чних, генетичних та ¡мунозапальних чинник\в», № держ. реестраци 0111Ш06303.
Вступ. Б\ль - еволюц\йно зумовлений про-цес, який виникае при вплив\ на орган\зм ноци-цептивних стимул\в або у результат пригн\чення ендогенно! протибольово! системи з характерною ¡нтеграц\ею дискрим\нативно-сенситивного, моти-вац\йно-афективного, нейроендокринного та когн\-тивного компонент\в адаптац\йно! в\дпов\д\. Б\ль е найбтьш поширеним симптомом, з яким хвор\ звер-таються до л\каря.
Больов\ подразнення можуть виникати в шк\р\, глибоких тканинах та внутр\шн\х органах. Ц\ подразнення, сприймаються ноцицепторами - первинна рецепц\я. Рецепц\я - це передача та анал\з ноцицеп-тивно! ¡нформаци, а також формування больового в\дчуття, що забезпечуеться центральними та пери-феричними нейрональними утвореннями \ склада-еться з ланцюга посл\довних процес\в: трансдукцп, трансм\с\!, обробки ¡нформаци та формування больового в\дчуття [6].
1снуе антиноцицептивна система, яка сприяе зменшенню в\дчуття болю. На сьогодн\ добре вивче-н\ бюх\м\чн\ механ\зми антиноцицептивно! системи: оп\о!дний, серотоншерпчний, адренерг\чний. Вихо-дячи ¡з вивчених нейроф\з\олог\чних, нейрох\м\чних компонент\в ноцицептивно! та антиноцицептивно! систем, сформован терапевтичн\ п\дходи л\куван-ня гостро! та хрон\чно! бол\: л\кв\дац\я джерела бол\ \ в\дновлення пошкоджених тканин, вплив на пери-феричн\ компоненти бол\, на процеси в задн\х рогах спинного мозку з використанням оп\ат\в, протису-домних препарат\в, х\рург\чне стереотаксичне руй-нування шлях\в \ ядер таламуса [3,7].
При вертеброгенних захворюваннях (рад\кул\-тах), невропат\ях, а також ауто\мунн\й патологи (по-л\м\оз\тах), розвиваеться в т\й чи ¡нш\й м\р\ вираже-ний больовий синдром, який потребуе проведення ц\лого ряду терапевтичних заход\в в тому числ\ ви-користання р\зних препарат\в [7].
Невропатичн\ \ невралг\чн\ синдроми е одн\ею ¡з ведучих проблем не т\льки неврологи, а \ медицини
в ц\лому. Це пов'язано з тим, що вир\шення питань д\агностики \ л\кування цих синдром\в проводиться як неврологами, так \ л\карями ¡нших спец\альностей - ендокринологами, нейрох\рургами, ¡нфекцюнюта-ми, наркологами. Окр\м цього виникають суттев\ ме-дико-соц\альн\ насл\дки вищеназванних форм патологи, як\ призводять до зниження працездатност\ \ нав\ть ¡нвалщизаци хворих [2].
В терапи нейропатично! бол\ найбтьш ефек-тивним е комплексний п\дх\д. Зг\дно рекомендац\-ям бвропейсько! федераци невролог\чних сп\лок (ЕРЫБ) по терапи деяких стан\в, як\ супроводжують-ся нейропатичним болем, найбтьш признаним в л\куванн\ е фармакотерап\я. Препаратами першого ряду, як\ необх\дно включати до л\кування постгер-петично! невралги, больових пол\невропат\й, центрально! невропатично! бол\ е протисудомн\ засоби (карбамазеп\н, ламотриджин, габапентин) [5].
Одним ¡з таких препарат\в е «Еп\лептал®» ви-робництва «Фармак». «Еп\лептал®» рекомендова-ний для л\кування невропатичного, периферичного болю, постгерпетично! невралги та д\абетично! пол\-невропати. Вивчення нейроф\з\олог\чних механ\зм\в д\! еп\лептала показало складний вплив цього препарату на структури головного мозку. Препарат зни-жуе активн\сть премоторно! кори, пригн\чуе функц\! мозочка, зменшуе висх\дний вплив ретикулярно! формац\! стовбуру мозку \ р\зко посилюе активн\сть хвостатих ядер \ специф\чних структур таламуса [4].
Метою проведеного дослщження стало вивчення ефективност\ л\кування нейропатичних та невралг\чних синдром\в з застосування препарату «Еп\лептал®».
Об'ект I методи дослщження. Для вир\шення поставлено! мети проведено кл\н\ко-невролог\ч-не обстеження 30 пац\ент\в (17 ж\нок, 13 чолов\к\в) в\ком 35-55 рок\в з хрон\чними больовими синдромами, обумовленими д\абетичною пол\нейропат\ею (14 ос\б), перн\ц\озною пол\нейропат\ею (1 особа), постгерпетичними невралг\ями (8 ос\б), верте-брогенними рад\кулопат\ями (7 ос\б). Хвор\ були розд\лен\ на дв\ групи. I групу (основну) склали 15 пац\ент\в, як\ в комплекс\ з традиц\йною терап\-ею отримували препарат «Еп\лептал®» в доз\ 100 мг 2 раза на добу. До II групи ув\йшли 15 пац\ент\в, як\ отримували базисну терап\ю. Базисна терап\я включала нестеро!дн\ протизапальн\ препарати,
пре-
анальгетики, в1там1нотерап1ю, мюрелаксанти, парати лтоево! кислоти, против1русы засоби.
BciM хворим проводили клшко-невролопчне обстеження, загальнi лабораторн методи досл^ дження, комп'ютерну томографю, МРТ хребта, електромiографiю. Для об'eктивiзацiI оцiнки больо-вого синдрому використовували: вiзуальну анало-гову шкалу (ВАШ), опитувальник Мак-Пла, та шкалу штенсивност больового синдрому [1].
Для визначення нейропатичного болю засто-совували спе^альы опитувальники: опитувальник DN4, больова шкала LANSS [5].
Опитувальник DN4 включав питання, як характе-ризували бть. Biдповiдi пацieнтiв оцiнювали в балах. Якщо сума складала 4 бала i бiльше, це вказувало на те, що бть е нейропатичною або мае нейропатичний компонент. Вщповщно шкала LANSS включала також больовий опитувальник та сенсорне тестування. В юнц складаеться сума сенсорних диcкрипторiв i тестування чутливоcтi. Якщо сума менше 12 балiв, то нейропатичн механiзми формування болю мало-ймовiрнi, а бiльше 12 балiв свщчить про нейропатич-нi механiзми формування болк
ВАШ представляв собою лшто довжиною 10 см, де 0 визначае вiдcутнicть болi, 2 см - слабку бiль, 4 см - помiрну, 6 см - виражену, 8 см - рiзко виражену, 10 см - нестерпну бть. За допомогою шкали оцшки штенсивност больового синдрому визначали Ытен-cивнicть болi, ранкову ригiднicть, ходу, причюуван-ня. Максимальний бал складав 10 балiв. Для багато-мiрноI оцiнки больового синдрому використовували метод багатомiрноI семантично! деcкрипцiI болю. Даний метод дозволив отримати яюсну характеристику болю. ^мдесят вiciм огив, що характеризували бiль, були роздтеы на 20 клаciв (субшкал) i утворю-вали 3 головнi класи (шкали). Перший клас ( з 1 по 13) давав характеристику болю на сенсорному рiвнi, другий клас (з 14 по 18) - на емоцмному рiвнi, тре-тм клас (з 19 по 20) - допомагав визначити вираже-нють болю. Хворий вибирав т чи iншi дескриптори з будь-яко! 20 субшкал, але лише один дескриптор у вщповщнм шкалi. Вираховувався ранговий шдекс болi - сума порядкових номерiв деcкрипторiв в субшкалах зверху донизу. Шкала Мак-Гтла дозволяла вимiряти сенсорну, емоцiйну та ктьюсну cкладовi больового син дром у.
Оцiнка психолопчного стану пацieнта е необхiдним компонентом при обстеженн хворого з хроычним больовим синдромом. ОцЫка ступеню депресив-них розладiв проводилась за допомогою теста Бека. Результат 10-15 балiв вказував на наяв-нють м'яко! депреciI, 16-19 балiв - на помiрно виражену депре-ciю, бiльше 19 балiв - на значну cтупiнь депресивних розладiв. Рiвень тривожноcтi проводився
за допомогою теста Сптберга-Ханша (визначення особистюно! та реактивно! тривоги). Результат до 30 балiв вiдбивав низький рiвень тривоги, 31-45 -cереднiй, 46 i бiльше - високий рiвень тривоги.
Оцiнку стану хворих проводили щоденно. Аналiз результатiв здiйcнювали до та пюля лiкування.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Аналiз неврологiчного статусу пацieнтiв обох груп засвщчив, що переважна бiльшicть iз них скаржи-лись на поcтiйнi болi рiзно! локалiзацi! в залежноcтi вщ патологи, якi перiодично посилювались. Характер болi носив переважно пекучий характер, а в де-яких випадках порiвнювавcя з проходженням елек-тричного струму, cпоcтерiгавcя феномен аллодшп. Бiль супроводжувався вiдчуттям поколювання, по-взання мурашок, деколи зудом.
При обстеженн неврологiчного статусу у пащен-тiв cпоcтерiгалиcь порушення в чутливм cферi, як кiлькicнi так i якicнi, якi проявлялися дiзеcтезiями, пперпа^ями, гiпералгезiями, пареcтезiями. Наряду iз змшами чутливоcтi часто виявлялись вегетативнi порушення у вщповщнм облаcтi: змiна окрасу шюри, порушення трофiки тканин, потовидтення, набряк. Хворi скаржились на порушення сну, депресивн та тривожнi розлади. В невролопчному cтатуci части-ми симптомами були зниження або вщсутнють ах^ лових рефлекciв, гiпотрофiя, ппотоыя м'язiв, зниження м'язово! сили в юн^вках, порушення ходи.
За даними обстеження з застосуваням больових шкал DN4, та шкали LANSS у па^ен^в обох груп бо-льовi вщчуття мали нейропатичну природу. Больовий синдром згщно ВАШ, шкали штенсивнос^ больового синдрому розцшювався як виражений. Згiдно з даними опитувальника Мак-Гiла хворi характеризували бть як стртяючий, пекучий, розпираючий.
За допомогою теста Бека у хворих виявлено депреЫю м'якого ступеня. Тести Сптберга-Ханша демонстрували помiрний рiвень реактивно! тривож-ноcтi (табл. 1).
Пюля проведеного л^вання в обох групах па-цieнтiв вiдмiчали зменшення больового синдрому. Згщно шкали ВАШ ми спостер^али зменшення цього показника в 2,1 рази у па^ен^в I групи, та в 1,7 рази у хворих II групи (табл. 2).
Таблиця 1
Динамка показникт психоемоцшного стану у пацгёнтт з нейропатичним больовим синдромом
Метод до^дження Ептептал + традицiйна тератя n=15 Традицiйна терапiя n=15
До лiкування Пicля лiкування До лкування Пicля лiкування
Рiвень депреcií по шкалi Бека, (бали) 12,5+0,76 5,1+0,32* 12,3+ 0,69 8,2+0,57*#
Особиста тривожнють (бали) 41,3+2,86 31,2+2,92* 40,7+3,11 34,9+3,2
Реактивна тривожнють (бали) 33,8+0,81_ 17,2+0,77* 34,0+0,67 24,8+0,91*#
Прим1тка: * - достов1рн1сть р1зниц1 м1ж групами нел1кованих та л1кованих (р<0,05); # достов1рн1сть р1зниц1 м1ж групами л1кованих (р<0,05).
Taблиця 2
Динaмiкa пoкaзникiв бoлю пaцieнтiв ¡з нeйpoпaтичним бoльoвим cиндpoмoм
Meтoд дocлiджeння Eпiлeптaл ± тpaдицiйнa тepaпiя п=15 Tpaдицiйнa тepaпiя п=15
Дo лiкyвaння Пicля лiкyвaння Дo лiкyвaння Пicля лiкyвaння
ВАШ (cм) 7,0±0,58 3,2±0,34* 7,1±0,б3 4,1±0,25*
Paнгoвий iндeкc бoлю зa Maк-Гiллoм (6aли) 19,4±0,98 8,7±0,7б* 19,5±1,32 13,3±0,83*#
Шкaлa iнтeнcивнocтi 6oльoвoгo cиндpoмy (6aли) 8,7±0,57 5,8±0,58* 8,б±0,54 б,9±0,51*
Пpимiткa: * - дocтoвipнicть piзницi мiж фугтми нeлiкoвaниx тa лiкoвaниx (p<0,05); # -дocтoвipнicть piзницi мiж ^yrian^ лiкoвaниx (p<0,05).
Paнгoвий iндeкc бoлю Maк-Гiллa cтaв мeншим в 2,2 paзи y xвopиx, якi oтpимyвaли «Eпiлeптaл®» тa в 1,4 paзи y пaцieнтiв, щo лiкyвaлиcя бaзoвими пpe-пapaтaми. Eфeктивнicть зaпpoпoнoвaнoгo лiкyвaння бyлa вищoю зa peзyльтaтaми ^e^y бoлю в 1,5 paзи в пopiвняннi з тpaдицiйним лiкyвaнням. Xвopi пicля лiкyвaння «Eпiлeптaлoм®» вiдмiчaли змeншeння пe-кyчиx cтpiляючиx бoлeй вщчуття пoвзaння мypaшoк, пiдвищeнy чyтливicть дo нeзнaчниx пoдpaзникiв.
У xвopиx o6ox гpyп змeншилacь кiлькicть бaлiв зa шкaлoю iнтeнcивнocтi бoльoвoгo cиндpoмy, нa щo вкaзye дocтoвipнa вiдмiннicть !ix пoкaзникaми дo тa пicля лiкyвaння, ocoбливo y xвopиx ocнoвнoÏ фупи.
Зa пoкaзникaми пcиxoлoгiч-нoгo тecтyвaння пicля лiкyвaнння вiдмiчaлocь змeншeння дeпpe-cивниx пpoявiв, щo пiдтвepджeнo пoкaзникaми шкaли дeпpeciÏ Бeкa i шгали тpивoжнocтi (тaбл. 1). Згiднo oтpимaниx peзyльтaтiв ми виявили, щo y пaцieнтiв o^o-внoÏ гpyпи piвeнь дeпpeciÏ знaчнo знижyвaвcя в пopiвняннi з пoкaз-никaми дo лiкyвaння тa з гpyпoю тpaдицiйнo лiкoвaниx. Peaктивнa тpивoжнicть пicля лiкyвaння в нaй-бiльшiй мipi змeншyвaлacя y xвo-pиx ocнoвнoÏ гpyпи i дocтoвipнo бyлa мeншoю в пopiвняннi з xвopими, щo лiкyвaлиcя зa тpaдицiйнoю cxeмoю.
Bиcнoвoк. В peзyльтaтi пpoвeдeнoгo лiкyвaння тa aнaлiзy oтpимaниx peзyльтaтiв для пiдвищeння eфeктивнocтi лiкyвaння xвopиx з нeйpoпaтичним 6o-льoвим cиндpoмoм ми peкoмeндyeмo дo cxeми тpa-дицiйнoгo лiкyвaння дoдaвaти пpeпapaт Eпiлeптaл® в дoзi 100 мг 2 paзa нa дoбy.
Пepcпeктиви пoдaльшиx дocлiджeнь. Пep-cпeктивним в пoдaльшиx дocлiджeнняx cтaнe ви-вчeння eфeктивнocтi лiкyвaння нeйpoпaтичниx тa нeвpaлгiчниx cиндpoмiв y пaцieнтiв в пpoцeci динa-мiчнoгo cпocтepeжeння чepeз 1 тa 2 poки.
Лiтepaтypa
1. Бeлoвa А. И. Шкaлы, тecты и oпpocники в нeвpoлoгии и пcиxиaтpии I А. И. Бeлoвa. - Mocквa, 2004. - 3бб c.
2. Бypчинcкий C. Г. Boзмoжнocти кoмплeкcнoй нeйpoпaтичecкoй фapмaкoтepaпии пpи нeйpoпaтичecкиx и нeвpoлoгичe-cкиx cиндpoмax I C. Г. Бypчинcкий II Здopoв'я УкpaÏни. - 2009. - № 4. - C. 1-3.
3. Дaнилoв А. Б. Heйpoпaтичecкaя бoль I А. Б. Дaнилoв, О. C. Дaвидoв. - M.: Бepгec, 2007. - 192 c.
4. Mipoнeнкo T. В. Kлiнiкo-нeвpoлoгiчнi cпiввiднoшeння пpи дia6eтичнiй пoлiнeйpoпaтiÏ I T. В. Mipoнeнкo ||УкpaÏнcький мюдичний aльмaнax. - 2003. - T. б, № б. - C. 110-110.
5. Mopoзoвa О. Г. Heйpoпaтичecкaя бoль. Взгляд нeвpoлoгa I О. Г. Mopoзoвa, А. А. Яpoшeвcкий II Hoвocти мeдицины и фapмaции. - 2010. - № 339. - C. б2-б7.
6. Ca^ioci^ I. З. Зacтocyвaння Фacтyм-гeлю в лiкyвaннi зaxвopювaнь oпopнo-pyxoвoÏ ^CTem^, щo cyпpoвoджyютьcя 6o-льoвими cиндpoмaми I I. З. Caмocюк, H. I. Ca^iod^, C. M. Фeдopoв II Peвмaтoлoгiя. - 2010. - № 5. - C. б4-б9.
7. Шии^н А. Г. Физиoтepaпия зa6oлeвaний пepифepичecкoй нepвнoй cиcтeмы I А. Г. Шии^н, Л. А. Caйкoвa, В. В. Kиpья-нoвa. - CП6., 2001. - 337 c.
УДK б1б. 833. 17-002-085. 21
ЗACTOCУBAHHЯ ЛAMOTPИДЖИHIB B TEPA^^' HEЙPOПATИЧHИX БOЛЬOBИX CИHДPOMIB
Cилeнкo Г. Я., Литвинeнкo H. B., Пшчук B. A., Kpивчyн A. M., Пypдeнкo T. Й.
Peзюмe. MeTO! пpoвeдeнoгo дocлiджeння cтaлo вивчeння eфeктивнocтi лiкyвaння нeйpoпaтичниx тa нe-вpaлгiчниx cиндpoмiв з зacтocyвaння пpeпapaтy «Eпiлeптaл®».
Зa пoкaзникaми пcиxoлoгiчнoгo тecтyвaння пюля лiкyвaнння вiдмiчaлocь змeншeння дeпpecивниx пpo-явiв, щo пiдтвepджeнo пoкaзникaми шгали дeпpeciÏ Бeкa i шкaли тpивoжнocтi. Згiднo oтpимaниx peзyльтaтiв ми виявили, щo y пaцieнтiв ocнoвнoÏ фупи piвeнь дeпpeciÏ знaчнo знижyвaвcя в пopiвняннi з пoкaзникaми дo лiкyвaння тa з гpyпoю тpaдицiйнo лiкoвaниx. Peaктивнa тpивoжнicть пicля лiкyвaння в нaйбiльшiй мipi змeн-шyвaлacя y xвopиx ocнoвнoÏ гpyпи i дocтoвipнo бyлa мeншoю в пopiвняннi з xвopими, щo лiкyвaлиcя зa тpa-дицiйнoю cxeмoю.
В peзyльтaтi пpoвeдeнoгo лiкyвaння тa aнaлiзy oтpимaниx peзyльтaтiв для пiдвищeння eфeктивнocтi лг кyвaння xвopиx з нeйpoпaтичним бoльoвим cиндpoмoм ми peкoмeндyeмo дo cxeми тpaдицiйнoгo лiкyвaння дoдaвaти пpeпapaт Eпiлeптaл® в дoзi 100 мг 2 paзa нa дoбy.
Kлючoвi cлoвa: Eпiлeптaл®, нeйpoпaтичний бiль, вiзyaльнa aнaлoгoвa шкaлa.
УДК 616. 833. 17-002-085. 21
ПРИМЕНЕНИЕ ЛАМОТРИДЖИНОВ В ТЕРАПИИ НЕЙРОПАТИЧЕСКИХ БОЛЕВЫХ СИНДРОМОВ
Силенко Г. Я., Литвиненко Н. В., Пинчук В. А., Кривчун А. М., Пурденко Т. И.
Резюме. Целью исследования стало изучение эффективности лечения нейропатических и невралгических синдромов при использовании препарата «Эпилептал®».
По показателям психологического тестирования после лечения отмечалось уменьшение депрессивных проявлений, что подтверждено показателями шкалы депрессии Бэка и шкалы тревожности. Согласно полученных результатов было установлено, что у пациентов основной группы уровень депрессии значительно снижался по сравнению с показателями до лечению и с группой традиционно леченых. Реактивная тревожность после лечения в наибольшей мере уменьшалась у больных основной группы и достоверно была меньшей по сравнению с больными, которые лечились по традиционной схеме.
В результате проведенного лечения и анализа полученных результатов для повышения эффективности лечения больных с нейропатическим болевым синдромом мы рекомендуем к схеме традиционного лечения добавлять препарат Эпилептал® в дозе 100 мг 2 раза на сутки.
Ключевые слова: Эпилептал®, нейропатическая боль, визуальная аналоговая шкала.
UDC 616. 833. 17-002-085. 21
Application of Lamotridzhins in Therapy of Neuropathic Pain Syndromes
Silenko G. Ya., Litvinenko N. V., Pinchuk V. A., Krivchun A. M., Purdenko T. I.
Abstract. The study of efficiency of treatment of neuropathic and neuralgic syndromes became the purpose of the conducted research from application of Epileptal®.
For the decision of the put purpose a clinical neurology inspection is conducted 30 patients (17 women, 13 men) by age 35-55 years with chronic pain syndromes, conditioned diabetic polyneuropathy (14 persons), pernicious polyneuropathy (1 person), by post-herpetic neuralgias (8 persons), vertebrogenic radiculopathy (7 persons). Patients were divided into two groups. And a group (basic) was laid down by 15 patients which in a complex with traditional therapy by Epileptal® in the dose of 100 мг 2 times during twenty-four hours period. To II groups entered 15 patients which got base therapy. Base therapy included nonsteroid antiinflammatory preparations, analgetics, vitamin therapy, relaxants, preparations of lipoic acid, antiviral facilities.
Conducted clinical-neurologic inspection, general laboratory methods of research, computer tomography, МРТ of backbone, electro-myography all patient. For objectivity the estimations of pain syndrome used: visual analog scale (YOUR), McGill questionnaire, and scale of intensity of pain syndrome.
For determination of neuropathic pain the special questionnaires applied: questionnaire DN4, pain scale of LANSS.
After the conducted treatment in both groups of patients marked diminishing of pain syndrome. In obedience to a scale YOUR we looked after diminishing of this index in 2,1 times for patients And group, and in 1,7 times for the patients of II of group.
The grade index of pain of McGill became less in 2,2 times for patients, which got Epileptal® and in 1,4 times for patients which treated oneself base preparations. Efficiency of the offered treatment was higher on results the index of pain in 1,5 times as compared to traditional treatment. Patients after treatment of Epileptal® marked diminishing of the burning shooting болей feeling of crawl of ants, increased sensitiveness to the insignificant irritants.
For the patients of both groups the amount of bulk-tankers diminished after a scale intensity of pain syndrome, on what a reliable difference specifies between indexes to and after treatment, especially for the patients of basic group.
On the indexes of the psychological testing during follow-up period was marked diminishing of the depressed displays, that it is confirmed by the indexes of scale of depression nasty Thing and scales of anxiety. In obedience to the got results we educed that for the patients of basic group the level of depression considerably went down as compared to indexes to treatment and with a group traditionally of treated. A reactive anxiety after treatment in a most measure diminished for the patients of basic group and for certain was less as compared to patients which treated oneself on a traditional chart.
Thus, as a result of the conducted treatment and analysis the got results for the increase of efficiency of treatment of patients from neuropathic we recommend a pain syndrome to the chart of traditional treatment to add Epileptal® in the dose of 100 мг 2 times during twenty-four hour period.
Key words: Epileptal®, neuropathic pain, visual analog scale.
Рецензент - проф. Скрипн/ков A. M.
Стаття надшшла 2. 04. 2014 р.
