CC BY
133
I. Ю. Шдоричева
канд. екон. наук м. Донецьк
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ФОРМУВАННЯ I РЕАЛ1ЗАЦ11 ДЕРЖАВНО1 1ННОВАЦ1ЙНО1 ПОЛ1ТИКИ
Соцiально-економiчний розвиток УкраТ'ни та '11 реп-ошв на даний час визначаеться цтою низкою чинниюв, найважливiшим з яких е орiентацiя сусптьства на форму-вання шновацшноТ моделi економiки. Однак положення кра1'ни на початку нового тисячолитя характеризуеться складною соцiально-економiчною динамкою та загаль-ною нестабiльнiстю розвитку, що пщсилюеться впливом свиовоТ фiнансово-економiчно1' кризи. Основними причинами уповтьнення процесiв формування в УкраГш нового, шновацшного, типу розвитку, обмеження темшв зростання нацюнальноТ економiки е структурна розба-лансованiсть економiки регiонiв, вщсутнють системного функцiонування 1'х науково-техшчнот та шновацшноТ сфери. Як показуе свггова практика, досвщ проведен-ня украТнських реформ, iнновацiйнi процеси не можуть ефективно здшснюватися без реатзаци цшсно1, системноI та поЫдовног державноI полтики у сфер1 науки та тно-вацш. 1нтенсифк:ащя шновацшних процесiв передбачае взаемне узгодження i координацiю шновацшноТ полiтики з науково-техшчною, економiчною, промисловою, швес-тицшною, освiтньою та створення вщповщного шститущ-онального забезпечення Г! реалiзацiт за умови досягнення едностi iнтересiв i встановлення збалансованих вщносин м1ж сусптьством, державою, бiзнесом, наукою та шшими зацiкавленими органiзацiями в цiй цариш.
В науковiй лiтературi описуеться безлiч пiдходiв до визначення сутностi та виявлення рiзних аспектiв формування та реалiзацil' державноТ шновацшноТ полиики. Провiдними укратнськими i росiйськими вченими у ви-рiшеннi вказаних проблем е: В. Александрова, О. Амо-ша, I. Галиця, А. Гальчинський, В. Геець, О. Голiченко, О. Динкш, I. бгоров, В. 1ванов, Н. 1ванова, О. Лапко, Б. Малщький, Л. Мiнделi, О. Попович, В. Семиножен-ко, В. Соловйов, Л. Федулова. Проте проблеми управ-лiння iнновацiйним розвитком настiльки рiзноманiтнi та складнi, що необхiдно подальше дослщження у цiй сферi, що включае, зокрема, комплексний аналiз сучас-них напрямiв iнновацiйного розвитку провщних кратн свiту, слабких сторiн i помилок, переваг i перспектив удосконалення Тх шновацшноТ полiтики. Окремi еле-менти державного регулювання шновацшноТ сфери зарубiжних кратн можуть бути використаш i в Укратш, обов'язково з урахуванням рiвня i особливостей Г1 розвитку. Оскiльки просте копiювання успiшних полiтик iнших держав швидше за все призведе до неефективно-го використання ресурсiв, а отже й до вТдсутност яки-хось позитивних результапв 1'х запровадження.
Мета стати — узагальнити теоретичнi основи державного управлшня iнновацiйною дiяльнiстю, про-аналiзувати позици технологiчно розвинутих кра'Тн за рiвнем Тх шновацшного розвитку у свт, виокремити проблеми i основнi механiзми формування i реалiзацiт шновацшноТ полiтики кратн бвропейського Союзу (6С) та з урахуванням зарубiжного досвiду визначити ключо-вi напрями державноТ шновацшноТ полiтики Укратни.
Держава здiйснюe управлiння шновацшним розвитком через реалiзацiю вщповщно! iнноващйно1 полiтики, формування яко1 e одним з найбiльш складних виклиюв для Украши в сучасних умовах. Осюльки традицiйна для колишнiх радянських республiк науково-техшчна полтика спрямована переважно на створення нового знання i значно меншою мiрою на його практичне використання. В той час як тновацтна полтика «не e простим продо-вженням науково-техшчно! полиики, а представляе собою бтьш високий рiвень штеграци науково-техшчно'!, економiчно1, промислово! та освтшьо'т полигск» [1, с. 29— 30], тому що орieнтована як на створення, так i на практичне використання знань. 1нновацшна полiтика мае бути пов'язана, з одного боку, з державною полиикою у сферi освии i науково-технiчно1 дiяльностi, а з шшо-го, — з соцiально-економiчною полiтикою, у тому числ! у сферi iнвестицiйноl дiяльностi, промисловоста, стьсько-го господарства та розвитку шфраструктури та нi в якому разi не суперечити цим сферам державного регулювання. Такого пщходу дотримуються усi провiднi кратни свiту, зокрема, у 6С спiльне планування захода в системi на-укових дослщжень, освiти та iнновацiй одержало назву «тр1адно'1 полтики». Вона визнаеться крашами-члена-ми 6С критично важливою для зростання економiки та и конкурентоспроможност на мiжнародних ринках, осюльки зазначеш сфери дiяльностi е взаемозалежними i пщсилюють одна одну, а у разi 1'х нескоординованостi можуть створювати перешкоди, як! обмежуватимуть ш-новацшну спрямованiсть поливки.
1снуе достатньо свщчень ютотного впливу систем освии, науки та шновацш на конкурентоспроможнiсть економши [2, с. 8]:
— при збтьшенш фiнансування на дослiдження i розробки (R&D) попит на освпу суттево зростае. Розра-хунок сшввщношення м!ж витратами на R&D i кшьыс-тю працiвникiв, зайнятих у науковш сферi, показуе, що для досягнення мети фшансування науки в розм1р1 3 % ВВП необидно додатково залучити 700 000 дослщниюв;
— юнують пщрахунки, за якими 60 % р!знищ у зрос-таннi мтж европейськими крашами та США можна вщне-сти на той факт, що европейська освиня система, насампе-ред, орieнтована на професшно-техшчну та середню освиу;
— збтьшення витрат на вищу освпу на 1000 дол. США на одну особу забезпечить прирют р1ч-них темшв зростання економши, що належать до групи технологiчних лiдерiв, приблизно на 0,27 %, в той час як швестування тако1 ж суми у кра1ну, яка не належить до лщируючих, збтьшуе темпи зростання лише на 0,1 %.
В сучаснш науковiй лiтературi та украшському за-конодавствi [3—6] поняття «науково-техшчна полиика» найчастiше вживаеться при аналiзi впливу держави на науково-техшчну дтяльшсть, а термiн «шновацшна по-лiтика» — у контекста практичного освоення результапв наукових дослщжень i розробок, як! шдвищують ефек-тивнють конкретних процесiв, у т. ч. забезпечують на-
yково-теxнiчне оновлення виpобництва. Впм необидно зазначити, що остання не може здiйcнюватиcя без по-cтyпy наyки та cтвоpениx на il оcновi новиx пpодyктiв, а наyково-теxнiчний pозвиток y кiнцевомy пдаумку зводитьcя до iнновацiйноï дiяльноcтi. тому шновацшну полiтикy доцiльно pозглядати як бтьш eмне поняття, cкладовою частиною яко1 e наyково-теxнiчна полiтика.
В^ол^чи з цього у загальному виглядi головну мету тновацшно1' полтики можна cфоpмyлювати наcтyпним чином: cтвоpення rap^ram^ умов та ефективниx ме-xанiзмiв cтимyлювання теxиологiчноï модеpнiзацiï що-ми^овост! та cфеpи поcлyг. Згiдно з економiчною тео-pieю, тeхнологiчнi тновацй (тобто таи, ят cпpямованi на по^ащення якоcтi та pозшиpення аcоpтиментy товаpiв i поcлyг, а також тежнологш, ят викоpиcтовyютьcя пpи ïx виpобництвi та наданнi) виcтyпають одним iз оcновниx фактоpiв, що забезпечують довгоcтpоковий добpобyт на-cелення ^afflE. 1нновацй' cпpияють економiчномy зpоc-танню за pаxyиок cтвоpення новиx pинкiв i пiдвищення показнитв ефективноcтi, на що вказye лаypеат Нобелiв-cb^ï пpемiï Пол Kpyгман: «Пpодyктивнicть — це не вте, але в довгоафоковому пеpiодi — це майже вте».
Довдково: Bпеpше значення знань i теxиологiчиого фак-тоpа для екоиомiчиого зpоcтаиия довiв у 1950-x pокаx амеpи-каиcький вчений-економют, лаypеат Нобелiвcькоï пpемïi «за внегек у теоpiю екоиомiчиого зpоcтаиия» Робеpт Солоу. Ана-логiчиi оцiики були зpоблеиi шшими вiдомими вченими, œ-pед якиx Саймон Кузнець, Мозте Aбpамовiц, Джон Kеидpик, Eдваpд Денюон, яы д1йшли виcиовкy, що економiчне зpоc-таиия визиачаeтьcя не гальки кiлькicтю витpачеииx фактоpiв виpобиицтва, cxmbm пiдвищеииям ïx якоcтi, тобто впливом иаyково-теxиiчиого пpогpеcy (табл. 1).
Пеpеважне викоpиcтання cyкyпноcтi iнновацiйниx фактоpiв у pозвиткy економiки cкладаe cyтнicть пеpеве-дення il на нновацшний шлях розвитку, який у ш^око-му гена pозyмieтьcя як змiнa:
комбшацш елементiв пpодyктивниx cил — cпiввiд-ношення i cпоcобy поeднaння piзниx компонентiв що-дyктивниx cил: людини i зacобiв пpaцi;
теxиологiчниx yклaдiв — cyкyпнicть бaзовиx теxно-логш cтвоpення товapноï пpодyкцiï, якi на даному етат pозвиткy cycпiльcтвa мають мaкcимaльнy ефективнicть (економiчнy, cоцiaльнy та ш.);
xвиль iнновaцiйноï aктивноcтi — ^p^m^re ш-новaцiйного оновлення cycпiльcтвa.
У вузькому знaченнi шновацшна економжа пpедcтaв-ляe cобою економiчнy cect^^, зacновaнy на потоцi шно-вацш, поcтiйномy теxиологiчномy вдоcконaленнi, в^об-нищта нayкоeмноï пpодyкцiï з виcокою доданою вapтicтю.
Саме виpобництво ново!' i yдоcконaленоï пpодyкцiï та пеpетвоpення щи cфеpи в гоcподapcько-економiчний уклад pегiонiв мae лежати в оcновi шновацшно1 модеp-нiзaцiï економiки Укpaïни. Репони мають пеpейти вiд
Таблиця 1
Вплив основних економiчних фактор1в на економчне зростання [7]
Вчений Пеpiод доcлi-дження, pоки Вплив катта- лу, % Вплив npani, % Вплив науково-теxнiчного пpогpеcy, %
М. AбpaмоБïц 1869-1953 22 48 33
Р. Солоу 1909-1949 21 24 51
С. Кузнец 1929-1957 8 14 78
Е. Денюон 1929-1957 15 16 58
Дж. Кенятак 1948-1966 21 24 56
економiки виpобництвa тpaдицiйниx товapiв i поcлyг до цiлеcпpямовaного фоpмyБaння cиcтеми вiдтвоpення i викоpиcтaння знань, втiлення ïx в шновацй', що забезпе-чить ïx cоцiaльно-економiчнy конкypентоcпpоможнicть i, зpештою, економiчний pозвиток деpжaви в цiломy. Адже пpибyток в оcновномy обcязi cтвоpюють iнтелект вчениx i новaтоpiв, новггш нayковi доcягнення, iнфоpмaцiйно-телекомyиiкaцiйнa cфеpa, i меншою мipою —■^an^rn^ мaтеpiaльне виpобництво чи фiнaнcовий cектоp.
Так, на частку теxнологiчниx шновацш в обcязi ВВП економiчно pозвинyтиx кpaïн пpипaдae вiд 70 до 90 %. Темпи зpоcтaння галузей п'ятого теxиологiчного укладу (телекомyиiкaцïï, обчиолювальна теxиiкa, пpогpaмне за-безпечення, оптоелекфонний зв'язок, pоботобyдyБaння, aвiaпpомиcловicть) у pозвинyтиx i новиx iндycтpiaльниx кpaïнax, починаючи з 80-x pокiв XX cтоpiччя, етановили 25—30 % за pk:, що у 3—4 paзи пеpевищyвaло темпи зpоc-тання ïx пpомиcлового виpобництвa. Пpи цьому cпоcтеpi-гaeтьcя поcтiйне зpоcтaння чаетки нayкоeмноï пpодyкцïï у cтpyктypi виpобництвa i екcпоpтy циx кpaïн. Зокpемa, на початку XXI ст. частка США на глобальному pинкy виcокотеxиологiчноï пpодyкцïï становила: у гaлyзi aеpо-коcмiчноï пpомиcловоcтi — 36 %, iнстpyментaльноï ^о-миcловоcтi — 29, елекгpонноï пpомиcловоcтi — 21, офic-ного обладнання та комп'ютеpноï пpомиcловоcтi — 20 %. Ошовою екcпоpтy нayкоeмноï пpодyкцïï Японй e виpоби електpонноï пpомиcловоcтi та оптоелекгpонiкa, на частку щш кpaïни пpипaдae 18 % cвiтового pинкy електpонноï пpомиcловоcтi, 16 % cвiтового pинкy бiо- та iнфоpмaцiй-ниx теxиологiй. Шмеччина зaймae тpетe мicце на глобальному pинкy виcокотеxиологiчноï пpодyкцïï. На cвiтовиx pинкax aеpокоcмiчноï, iнстpyментaльноï та фapмaцев-тично'1' пpодyкцïï ïï частка cклaдae вiд 10 до 14 %. У цьому зв'язку важливо вщзначити, що ciм виcокоpозвинyтиx кpaïн cвiтy володiють 46-ма iз 50-ти мaкpотеxнологiй, а pе-шта cвiтy — 3-4-ма з ниx. З 46-ти мaкpотеxнологiй США контpолюeтьcя 20-22, Шмеччиною — 8-10, Японieю — 7, Bеликобpитaнieю i Фpaнцieю — по 3-5, Швецieю, Ноp-вегieю, P^ieKi та Швейцapieю — по однш [8, c. 7-24; 9].
Свггове нayково-теxиологiчне лiдеpcтво США, Япон11' та ^аш Зaxiдноï 6вpопи визнaчaeтьcя не лише потужним pозвитком галузей виcокиx теxиологiчниx yклaдiв, але i здaтнicтю ïx iнновaцiйниx cиcтем до без-пеpеpвного пеpетвоpення новиx знань i вiдкpиттiв у новi теxнологïï, пpодyкти i поcлyги.
Концептуальна pозpобкa шновацшно'1' полiтики у бiль-шоетi теxнолоriчно pозвинyтиx кpaïн пpоводитьcя пост1йно. За останш деcятилiття кеpiБництвом циx ^аш aпpобовaнi новi фоpми i методи етимyлювaния iиновaцiйноï дiяльноетi, а шновацшна полггака нaбyвae комплекcного i довгоcтpоко-вого xapaктеpy з чiткими кшькюними та якicними оpieнтиpa-ми. У в^ому cвiтi вiдбyвaeтьcя ycклaднения шновацшно'1' по-лiтики, що пояcнюeтьcя наступним: в yмовax глобaлiзaцiï та шведка теxнологiчниx пеpетвоpень зpоетae кiлькiеть yqac-никiв, якi зaлyчaютьcя до ^новац^н^ пpоцеciБ, змiиюeть-cя оpгaнiзaцiя та взaeмодiя центpaльниx оpгaнiБ виконавчо'1' влади, вiдповiдaльниx за aкгивiзaцiю iиновaцiйноï дiяльноcтi в кpaïиi. Тому ефекгивнiеть pеaлiзaцiï iиновaцiйноï полiтики здебiльшого залежить вщ здaтноетi деpжaви:
по-пеpше, об'eднaти от^льними завданнями науку, оcвiтy, бiзнеc, виpобництво, cпоживaння, фiнaнcовy cиcтемy i налагодити мiж ними ефективний дiaлог;
по-друге, досягти високого р1вня координаци взаемозв'язк1в м1ж чтьними у питаннях науки та шно-вац1й м1н1стерствами 1 в1домствами.
Тенденци посилення рол1 держави у сфер1 шновацшно! пол1тики 1 використання бтьш ефективних мето-д1в державного регулювання обумовлено тим, що лише держава спроможна задати 1нновац1йний вектор розвитку економ1ки, формуючи систему стимулювання й заохо-чення пщприемств до шновацшно! д1яльност1. Широко поширена думка про необхщнють невтручання держави в економ1ку на практиц1 не знайшла свого п1дтвердження в жодн1й розвиненш кра'!ш, включаючи США. Навпроти, дослщження шновацшно! пол1тики пров1дних кра!н свпу показуе, що саме держава вщграе пров1дну роль в шно-вацшному розвитку конкретно! кра!ни.
Основна роль держави полягае у визначенш правил гри у б1знес-простор1 та контрол1 за !х дотриман-ням. Без спещально! державно! п1дтримки б1знес за-лишаеться 1нертним до шновацш, оск1льки за своею природою ор1ентований на максим1зац1ю прибутку в короткостроковому перюдь Б1льш того, як свщчить практика, в пер1од економ1чних криз держава вияв-ляеться единою шдтримкою для б1знесу. В сучасних умовах функцп державних орган1в управл1ння з питань шновацшного розвитку розширюються та набувають ново! роль Зокрема, в кра!нах ОЕСР нов1 компетенцп держави полягають в тому, щоб «забезпечувати рамко-в1 умови, усувати перешкоди до шновацшно! д1яльнос-т1, сприяти поширенню технологш, заохочувати мере-жування та кластеризац1ю, а також сприяти науковим дослщженням та розвитку» [2, с. 29].
У цшому роль держави у сфер1 п1дтримки шновацш можна звести до наступних моменпв:
— 1нституц1ональне забезпечення 1нновац1йних процешв, а саме розвиток: правовых тститут1в судово!, законодавчо! та адм1н1стративно! систем; регулюючых т-ститут1в, до яких вщносяться органи влади, що займа-ються плануванням, координац1ею 1 контролем шновацшно! сфери; фшансовог системы; тститут1в розвитку людського капталу, насамперед, в галузях охорони здоров'я, освгги та сощального забезпечення.
Довгдково: В емтричних дослщженнях юнця XX ст. (зокрема, у працях Д. Норта, Р. Томаса, Й. Шумпетера, М. Олсона, А. Шляйхера, Д. Родрика, Е. Прасада, Р. Ра-джана та шших [ 10, с. 7—35]) доведена значима корелящя м1ж яюстю нац1ональних 1нститут1в 1 р1внем економ1ч-ного розвитку. Завдяки розвитку неошституцюнально! теори загальновизнаним став той факт, що стабтьнють 1 ефективнють 1нститут1в е базовими умовами для швести-ц1й 1 розвитку тдприемництва. Особливо це стосуеться довготривалого часового штервалу, коли роль шституць ональних фактор1в виявляеться вир1шальною.
— створення рамкового законодавства та в1дпов1д-ного правового шструментарш, який мае застосовува-тися для його практично! реал1заци, досягнення узго-дженост1 м1ж актами законодавчо! бази р1зних галузей;
— забезпечення належного р1вня державних ви-трат на науку та тновацп. 1ндикатором шновацшного розвитку будь-яко! кра!ни е р1вень ф1нансування Г! на-уково-техн1чно! сфери (табл. 2).
На рис. 1 вщображено позиц1! кра!н св1ту в1дносно р1вня ф1нансування R&D (у % ВВП) та питомо! ваги фа-
Рис. 1. Свтов1 витрати на НДДКР (станом на 2010р.) [11, с. 4] (розм1р кола в1дображае в1дносну клькють щор1чних
витрат на досл1дження Iрозробки в1дпов1дно1 крати)
Таблиця 2
Залежшсть функцп науки в сусп1льств1 вщ р1вня ïï фшансування
Рiвeнь фшансування науки (у % ВВП) менше 0,4 % ВВП менше 0,9 % ВВП бшьше 0,9 % ВВП
Функщя науки в суспшьсга сощокультурна шзнавальна eкономiчна
хiвцiв вищого piBHH квалiфiкащï (вчених та rn:^eHepiB) на мшьйон населення;
— пщвищення eфeктивностi процесу пepeдачi но-вих знань i технологш м1ж наукою i промисловютю, створення надiйних платформ для проведення постш-них консультацш мiж зацiкавлeними сторонами з приводу iндустpiальних питань;
— створення економгчних механ1зм1е для пщтримки i стимулювання iнновацiйноï дiяльностi, у т. ч. малого шновацшного бiзнeсу;
— кадрове забезпечення розвитку шновацшного типу економжи;
— захист прав Ытелектуалъно'г власностг та штер-еав суб'екив iнновацiйноï дiяльностi;
— розвиток Ыновацшно'г шфраструктури та ринку нновацш;
— правове та оргашзацшне забезпечення державно-приватного партнерства у сфepi R&D та шновацш-но'1' дiяльностi;
— забезпечення державою сощалъно1 та еколог1чно1 спрямованостг iнновацш.
Щ функцп знаходять свое вщображення в шнова-цшнш полiтицi i стратепчних документах уpядiв розви-нутих краш.
Наpазi пpовiднi позицп' за piвнeм iнновацiйного розвитку у свт продовжують займати США i Японш, в яких eфeктивнiсть НДДКР по вщношенню до СС вища майже на половину — у 2010 р. на 49 i 40 % вщповщно (рис. 2). Зокрема, США i Японш випереджають СС за показни-ком лщензшних i патентних доходiв на 222 % i 168 % вщповщно, за широтою охоплення населення повною ви-щою освiтою — на 69 i 76 %, за piвнeм витрат бiзнeсу на
Рис. 2. Вiдносна ефективтстъ НДДКР в США i Японй' по вiдношенню до СС-27, % (побудовано за: [12, с. 6])
дослщження i розробки — на 61 i 115 % вщповщно (рис. 3). Але за такими показниками, як обсяг державних витрат на НДДКР, експорт наукоемних послуг (вщносно США i Японй'), кшьюсть щойно одержаних докторських ступешв, м1жнародне наукове ствробггництва в публжа-ц1ях, кшьюсть найбшьш часто цитованих статей (тшьки по вщношенню до Японй') СС збepiгае лидерство.
Cлiд вiдмiтити, що ефективнють НДДКР в крашах БР1К (BRIC), якi швидко наближаються до лiдepiв, е ще значно меншою за СС-27 (рис. 4).
Наприклад, Бразил1я i Китай випереджають СС лише за одним показником серед наведених на рис. 3, Брази-л1я — за експортом наукоемних послуг на 12 %, а Китай — за експортом середньо- i високотехнолопчних продуклв на 21 %. 1ндш випереджае СС по обох цих показниках на 65 i 12 % вщповщно. У свою чергу Росш мае переваги за показником кшькос^ осiб, що мають повну вишу освпу i тих ошб, як щойно одержали докторський ступiнь — на 118 i 12 % вщповщно, а також незначну перевагу в екс-пор^ середньо- i високотехнолопчних продуклв — на 8 % [12, с. 18—20]. Але за прогнозом Свропейсько'1' Комюи' [13, с. 9—10], якщо сучаснi тенденцп' будуть зберпжися, то до 2025 р. тpiада США-СС-Япошя може втратити свое до-
50 100
I США El Япошя
Рис. 3. Порiвняння 6С-27, США i Японй' за окремими показниками Шкали 1нновацшного Союзу (Innovation Union Scoreboard), станом на 2010р., % (побудовано за: [12, с. 17])
Рис. 4. Вгдносна ефективтстъ НДДКР в кратах БР1Кпо
в!дношенню до ЕС-27 (побудовано за: [12, с. 6])
мшування у свт, поступившись мюцем Азй. За ощнками експер™, на частку краш, що розвиваються, у 2025 р. буде припадати 34 % свггового багатства, тобто на 14 % бшьше, н1ж у 2005 р. Частка Азй, тобто сумарно Китаю, 1ндй, Коре!, Японй, Ташанду, Тайваню, 1ндонезй та шших азш-ських краш у 2025 р. складе бшьш, н1ж 30 % свггового ВВП.
Iнновацiйне вщставання СС вщ США i Японй мае ба-гато взаемопов'язаних причин, бшьшють з яких ретельно висвгглеш в науковiй лiтературi та документах СС [ 14,15].
Головна проблема полягае не в рiвнi державно! пщ-тримки R&D — краши СС витрачають на таю цш бшь-ший порiвняно з США i Японiею обсяг державних ко-штiв (рис. 3), але отримують значно менший ефект вщ 1х використання, — а скорше в якiсному розподiленнi iнвестицiй в шновацшний розвиток. В основу шновацш-но! полiтики СС покладено мехатзм стимулювання про-позици, який полягае у фшансуванш проектiв наукових оргашзацш i унiверситетiв безвiдносно ринкового попи-ту на результати цих дослщжень. В умовах стрiмкоi змiни структури свiтовоi економiки такий пщхщ виявляеться дещо обмеженим i не дозволяе прискорити впроваджен-ня новацiй. Розробка шноващйно!' полiтики, орiентовa-но1 на економжу сьогодення, представляеться малоефек-тивною. Вона може призвести до того, що передбачеш такою полiтикою заходи втратять актуальнють ранiше, н1ж будуть реалiзованi. Дiйсно iнновацiйна полiтика ви-магае вiд керiвництва краш зосередження зусиль у сферi прогнозування тенденцш розвитку ринкiв на основi роз-ширення взаемодй м1ж його учасниками. Це необхщно для накопичення шформацй про майбутнi потреби про-мислового сектору економжи та споживачiв. Яскравими представниками краш, що використовують засновану на попит iнновацiйну полiтику е США i Японш, якi демон-струють стабшьний iнновацiйний розвиток i виступають науково-технологiчними лидерами на мгжнароднш аренi.
Вiдмiнностi двох пiдходiв до розробки i реалiзацii iнновацiйноi полггики продемонстровано на прикладi заходiв, яю застосовуються в !х межах (рис. 5).
Стримуючим фактором розбудови европейського ш-новацiйного простору виступае також i фрагментацш кра!н-членiв СС за р1внем iнновацiйного розвитку, яка ще бшьше посилюеться на региональному рiвнi. У звiтi Свропейсько!' Комюй «Innovation Union Scoreboard» за 2011 р. пщкреслю-еться, що за показником рiвня iнновацiйного розвитку краши СС можна розподiлити на чотири групи [17, с. 7]:
«1нновацшт л1дери» («Innovation leaders») — Швещя, Дашя, Нiмеччина i Фiнляндiя, де значення цього показ-ника перевищуе середне по СС-27;
«1нновацшт поЫдовники» («Innovation followers») — Ав-стрiя, Бельгiя, Кiпр, Естонiя, Францш, Iрландiя, Люксембург, Нщерланди, Cловенiя та Великобританiя, в яких шно-вацiйна продуктивнiсть е близькою до середньо!' по СС-27;
«Пом1рн1 новатори» («Moderate innovators») — Чесь-ка Республжа, Грецiя, Угорщина, Iталiя, Мальта, Поль-ща, Португалiя, Словаччина та 1спашя, продуктивнiсть яких нижча за середню по кра!нах-членах СС;
«Новатори-початтвщ» («Modest innovators») — Бол-гарiя, Латвiя, Литва i Румунiя, в яких продуктивнють е значно нижчою, нiж в середньому по СС.
Примiтним е той факт, що менш розвиненi держа-ви (Болгарш, Естонiя, Румунiя, Португалiя та Словенш) демонструють середньорiчнi темпи зростання значно вище 5 %, випереджаючи таким чином бшьш шноващйно розвинеш краши СС. Такий феномен пояснюеться гшотезою конвергенции (вiд лат. ^nvergo — зближення), а саме р-(бета) i а (сигмa)-конвергенцiями — одними iз нaйбiльш поширених ii ввддв. Так, згщно з концепцiею Р-конвергенцй, мiж крашами i регiонaми вщбуваеться процес «надолуження», при якому найбщнгш з них ма-ють вишд темпи економiчного зростання. Вщповщно, а-конвергенщя проявляеться, коли розбiжнiсть рiвнiв розвитку економiчних систем знижуеться у част Загалом гiпотезa конвергенцй свщчить, якщо економiчне поло-ження крайни чи регюну в початковий момент часу вщ-дaленiше вiд положення стшко! рiвновaги, то темпи !х зростання будуть вище, нiж у тих крашах, якi знаходяться ближче до точки рiвновaги. Таким чином, у довгостро-ковiй перспективi диференцiaцiя мiж крашами та регю-нами може згладжуватися аж до повного ii зникнення. У цьому контекст необхщно зазначити, що за п'ятирiчний перюд 2007—2011 рокiв мiж крaiнaми-членaми СС засвщ-чена нaявнiсть р- i а-конвергенцiй [17, с. 14—15], що, без-
Рис. 5. Комплекс заходгв iнновацшног полтики, засновано'1 на попитi та пропозици [16, с. 24]
умовно, е позитивним моментом у подоланш фрагмента-цшних тенденцш розвитку европейського простору.
Cуттевi проблеми виникають й при координацй' ш-новацiйноï полiтики мiж органами управлшня бС i кра-шами, якi входять до його складу.
Усунення нeдолiкiв iнновацiйноï полiтики бС перед-бачено новою стpатeгiею «бвропа-2020. Cтpатeгiя розум-ного, стiйкого i всеосяжного зростання», в одному iз семи ïï пpiоpитeтних напpямiв, який отримав назву «1ннова-цiйного Союзу». Основна задача дано! цщьово'! шшдативи полягае у полiпшeнi умов i можливостей фiнансування дослщжень та шновацш для забезпечення гаpантiй впро-вадження в реальну практику наукових щей i розробок, що сприятиме eкономiчному зростанню i пщвищенню piвня зайнятост населення у нових сферах дщльносп [ 18].
В рамках цього прюритетного напряму передбача-еться peалiзацiя таких заходiв [18, с. 10—11]:
— завершення створення бвропейського Дослщ-ницького Простору (European Research Area), розробка стратепчного плану дослiджeнь з питань розвитку вщ-новлюваних джерел енергй', pацiонального використання ресуршв, змiни клiмату, здоров'я, виробництва еколопчно чистих пpодуктiв, стаpiння, транспорту, управлшня земельними ресурсами;
— полшшення умов для бiзнeсу та iнновацiй: створення единого Патенту бС (EUPatent) i спeцiалiзованого Патентного Суду (Patent Court), модершзащя загальних положень про авторське право i товарш знаки, полшшення доступу МСП до шструментав охорони штелектуаль-но1 власностi, прискорення прийняття взаемозв'язаних стандарт, впровадження оpiентованоï на попит шно-вацiйноï полiтики, наприклад, шляхом державних заку-пiвeль для формування попиту на шновацшш продукти;
— впровадження «бвропейських Iнновацiйних Парт-нерств» (European Innovation Partnerships) м1ж бС та кра1-нами-членами для прискорення розвитку i перерозподлу тeхнологiй. Пepшi з них включають створення «бю-еконо-мiчного простору до 2020 року» (»building the bio-economy by 2020»), «ключових технологш для формування промис-лового майбутнього бвропи» (»the key enabling technologies to shape Europe's industrial future») i «технологш, ят дозволять людям похилого вку жити незалежно i бути активни-ми в сусптьствЬ (»technologies to allow older people to live independently and be active in society»);
— змщнення i розвиток полггичних шструменттв бС для пщтримки шновацш (структурних фондов, фондов розвитку стьських pайонiв, рамкових програм), у тому чисш завдяки тiсному ствробггаицтву з бвропейським 1нвести-цiйним Банком, спрощенню адмiнiстpативних процедур для отримання доступу до фiнансування, особливо МСП;
— розширення партнерських вiдносин i змщнення зв'язтв мiж освiтою, бiзнeсом i наукою, сприяння розвитку пщприемництва шляхом надання пiдтpимки молодим шновацшним компанiям.
Окpiм вищевказаних напpямiв, бвропейською Комь сiею передбачаеться подальший розвиток такого важливо-го шструменту iнновацiйноï полiтики бС, як технолопчш платформи (ТП). Технологiчна платформа — незалежне вiд iнших партнерство мiж державою, наукою i бiзнeсом для модepнiзацiï eкономiки на основi полiпшeння техноло-гiчноï бази ïï сeктоpiв. Фактично, ТП е шструментом ко-мунiкацiï, мeханiзмом поеднання штересш усгх зацкавле-
них стоpiн з метою пщвищення конкурентоспроможност окремих галузей, швидкого розповсюдження у галузях нових технологш, розробки проривних технологш для створення нових ринтв високотехнолопчно'1 продукцй'.
Довгдково. Тepмiн «технолопчна платформа» за-пропоновано бвропейською Комiсiею для позначен-ня стpатeгiчних тематичних напpямiв, в рамках яких сформульовано науково-техшчш пpiоpитeти бС. Перша ТП — Консультативна рада з дослщжень аеронав-тики в бврош (Advisory Council for Aeronautics Research in Europe) — була створена у 2001 p., наpазi сформовано 38 ТП. Найбшьша активнiсть у формуванш ТП припадала на 2003—2006 pp., що пов'язано з запуском мехашз-му сьомо'1 Рамково'1 програми бС, в якiй ТП вщграли значну роль. Пiсля 2008 р. новi ТП не створювалися для уникнення необГрунтованого зростання ix числа.
На даний час в бС розпочато формування ТП нового piвня — тновацшних платформ — ново'1 форми взаемодй' мiж державою i бiзнeсом, оpiентованоï на розробку шно-вацiйниx piшeнь найбiльш гострих полiтичниx i сощаль-них проблем. Зокрема, iз 2010 р. бвропейський iнститут iнновацiй i тexнологiй (European Institution of Innovation & Technology) працюе над створенням деклькох сшв-товариств знань та iнновацiй (Knowledge and Innovation Communities), ят де-факто е шновацшними платформами, що об'еднують iнновацiйнi центри та iншi оргашза-ци'. У Великобританй' Радою з питань технолопчно'! стратеги' ( Technology Strategy Board, Великобритатя) спiльно з партнерськими оpганiзацiями приватного та державного сектс^в eкономiки здшснюються iнвeстицiï у створення п'яти шновацшних платформ: 1) полiпшeння якост життя (assisting living); 2) транспорт зi зниженим викидом вуглекислого газу (low carbon vehicles); 3) штелектуальш транспортш системи i послуги (intelligent transport systems and services); 4) будiвництво споруд, якi справляють мш-мальний вплив на навколишне середовище (low impact buildings); 5) безпека мереж (network security) [16, с. 22—23].
Розвиток шновацшних платформ дозволить бС:
1) пщвищити ефективнють процесу пepeдачi нових знань i технологш iз науки у виробництво;
2) забезпечити прискорене зростання наукоемних сeктоpiв економки, формування нових високотехнолопчних компанш;
3) залучити додатковi ресурси для проведення дослщжень i розробок;
4) полшшити умови для зростання шновацшного бiзнeсу, зменшити ресурсомютысть сировинних галузей промисловостц
5) виpiшувати важливi соцiальнi проблеми, пов'язанi з охороною здоров'я, еколопею, дeмогpафiею, освiтою, культурою;
6) максимально повно задовольняти попит на ринках продукцй', технологш та послуг завдяки прогнозу-ванню тенденцш ix розвитку;
7) оперативно виршувати проблеми певно'1' галузi завдяки можливост корегування заходов державно! шнова-цiйноï полiтики вiдповiдно до змш ринково'! кон'юнктури.
Значний вплив на шновацшну полiтику бС справляють вщмшносп в полiтико-адмiнiстpативному устро'! конкретних краш, масштабах i стpуктуpi ïx eкономiк, по-лiтичниx i культурних тpадицiяx, особливостях ïx науко-во-техшчного потeнцiалу (додаток), системах науково-
техшчних прюритетав, pîbhhx iнновацiйного розвитку. Наприклад, за полггако-адмшютративним устроем кра-ши-члени 6С можна роздтити на двi групи — федерацй', зокрема, Нiмеччина, Австрия, Бельпя та унiтарнi держа-ви: Фiнляндiя, Великобритания, Нiдерланди, Франция та шш. Вiдповiдно i регiони у цих крашах iменуються по-рiзному: у Шмеччиш — федеральнi землi, у Бельгй' — на-цiональнi репони, у Великобританй' — графства, у Фран-ци' — провiнцiï та департаменти, у Ф^янди — губерни'. За формою державного правлiння вони, у свою чергу, подтяються на монархи (Великобританiя, Бельгiя, Hi-дерланди) та республiки (Фiнляндiя, Hiмеччина, Авсщя, Францiя). За рiвнем iнновацiйного розвитку зазначеш краши вiдносяться до «шновацшних лiдерiв» (Фiнляндiя, Hiмеччина) та «шновацшних послщовнитв» (Австрiя, Бельгiя, Францiя, Шдерланди, Великобританiя). Все це знаходить свое вщображення в механiзмах формування та реатзацй' нацiональних iнновацiйних полiтик, кожна з яких мае свою специф^. Можна видiлити наступнi особливостi шновацшно'].' полiтики краш-учасниць 6С на сучасному етапi розвитку свiтовоï економiки (табл. 3).
Результати проведеного дослщження свщчать, що у найбiльш розвинутих крашах свпу спостерiгаеться тенденцiя ускладнення шновацшно'].' полiтики. Якщо до недавнього часу вона базувалася виключно на ще!" побу-дови iнновацiйноï економiки, то у зв'язку iз сучасними тенденщями розвитку високих технологiй i глобалiзацi-ею свiтовоï економiки поступово урядами цих краш почав використовуватися бшьш комплексний мiжвiдом-чий шдхщ. BiH Грунтуеться на необхiдностi розкриття потенщалу державно-приватного партнерства у сферi iнновацiй, реалiзацiï принципу «вiдкритих шновацш», координацй' цiлей i завдань науки i промисловосп, ство-рення надшних комунiкацiйних площадок для взаемодй' бiзнесу, науки i влади — технолопчних та iнновацiйних платформ, розвитку мережних можливостей шновацш-ного розвитку, посилення регiональноï складово'].' державно!' шновацшно'].' полiтики.
Аналiз iнновацiйноï полiтики краш европейсько'].' спiльноти вказуе на таи принципи, дотримання яких дозволить забезпечити сталий iнновацiйний розвиток краши:
— шновацшну полiтику потрiбно розробляти як го-ризонтальну, що мае торкатися ушх сфер дiяльностi, ят вливають на iнновацiï — освпньо'].', науково-технiчноï, економiчноï, промислово1, iнвестицiйноï тощо. У резуль-татi чого реалiзуеться не окрема iнновацiйна полiтика, а «комплексна» поливка для iнновацiйного розвитку;
— формування i реалiзацiю шновацшно'].' полiтики необидно базувати на системност та придiляти особли-ву увагу розвитку мережних взаемодш мiж учасниками iнновацiйного процесу, у т. ч. мереж кластерiв, розта-шованих у рiзних регiонах;
— iнновацiйна политика держави мае вiдповiдати рiвню розвитку краши та враховувати il особливость Просте копiювання вдалих полiтик шших краш нашмо-вiрнiше призведе до неефективного використання ре-сурсiв та вщсутносп системних позитивних результатiв;
— ефективнють регiональноï iнновацiйноï поль тики залежить, з одного боку, вщ рiвня автономностi регiональних органiв влади у визначенш кола питань, пов'язаних з шноващями, а з шшого, — вiд успiшноï взаемодй' з шшими регiонами, координацй' з державною
шновацшною полiтикою та прiоритетами центральних органiв влади.
Враховуючи досвiд розвинутих краш щодо управ-лiння шновацшним розвитком i стан нацiональноï iH-новацiйноï сфери, можна видiлити таы ключовi напря-ми державно!' шновацшно'].' полггаки Украши, яких слiд дотримуватися:
— розвиток фундаментально! та прикладно! науки та ïï орiентацiя на забезпечення шновацшно'].' спрямова-ностi економки;
— створення сприятливих умов для технолопчного оновлення та пiдвищення шновацшно'].' активност пiд-приемств;
— забезпечення цшсност iнновацiйного процесу завдяки збалансованому розвитку ушх елементав шно-вацiйноï шфраструктури, а саме: регiональних мереж наукових, технолопчних та шдусщальних паркiв; сис-теми фiнансово-кредитноï пiдтримки реалiзацiï шновацшних проеклв, небантвських фiнансово-кредитних установ, венчурних та шновацшно-швестицшних фон-дiв; систем правово!', кадрово! та шформацшно'].' пд-тримки iнновацiйноï дiяльностi;
— стимулювання розвитку науково-шновацшного та швестицшного спiвробiтництва державного та пщпри-емницького секторiв науки, мiжвiдомчого науково-шно-вацшного спiвробiтництва вищих навчальних закладiв i наукових установ з реальним сектором економiки;
— розвиток регiональних шновацшних систем iз формуванням засад i механiзмiв державного регулюван-ня ïx дiяльностi;
— створення iнституцiйного базису, у т. ч. стшких норм поведшки в суспiльствi для пдвищення ступеня мотивацй' пiдприемств до шновацшно'].' дiяльностi, формування ефективного швестицшного попиту реального сектора економши на шновацщ
— полiпшення умов i можливостей фшансування науково-технiчноï та шновацшно'].' дiяльностi шляхом введення податкових i фшансово-кредитних шстру-ментiв стимулювання рiзних етапiв iнновацiйного процесу; розвитку системи гранив, державних i приватних фондiв тдтримки науково!' та шновацшно'].' дiяльностi; залучення в iнновацiйну сферу механiзмiв державно-приватного партнерства; спрощення адмiнiстративних процедур для отримання п1дприемствами фiнансовоï пiдтримки на реалiзацiю шновацшних проеклв; залучення до швестування iнновацiйноï дiяльностi венчурного катталу та органiзацiï мереж регiональних венчурних фовддв;
— забезпечення позитивно!' динамши та оптимь зацй' структури бюджетних витрат на науку в напрямi збтьшення частки програмно-цiльового фшансування в рамках державних цтьових наукових та науково-тех-нiчних програм, державних замовлень на виконання НДДКР;
— законодавче врегулювання питань правового за-хисту об'еклв права iнтелектуальноï власностi (ОП1В), у т. ч. щодо розподту майнових прав iнтелектуальноï власностi на результати науково'1' та науково-техшчно'].' дiяльностi, отриманi за державнi кошти; внесення вка-заних прав до статутних фондiв юридичних осiб; випла-ти винагороди суб'ектам права штелектуально! влас-ностi; оцiнки ОП1В.
Таблиця 3
Основт напрями шновацшноТ полтики краш-члетв €С [17, с. 62—63; 19—25]
Напрям Особливосп КраТни
Становлення нащональноТ' шновацшноТ' системи, здат-нот до масового освоення шновацш Стимулювання кооперацшних взаемозв'язк1в науки 1 б1знесу в рамках спльного виршення масштабних завдань Фшляндая, Н1меччина, Франщя, Великобри-таня
Реформа адмшютративноТ' системи управлшня шно-вацшною сферою Н1меччина, Франщя, Великобритатя
Прюритетний розвиток фундаментально' науки Шмеччина, Великобританя, Франця, Шве-шя, Даня, Фшляндая
Реформа державного сектору науки Польща, Литва, Болгар!я
Висока доступтсть на ринку пращ фажвщв вищого р1вня кватфжаци Н1меччина, Австр!я, Португатя, Словаччина, Фшляндая, Швещя, Великобританя
Розвиток регюнальних шновацшних мереж Н1меччина, 1татя, Великобритатя, Франщя, 1спащя, Австр!я, Нщерланди, Фшляндая, Да-ня, Швещя
Розвиток системи державноТ' пдтримки шновацшноТ' да-яльноси Значт державн витрати на дослдження 1 розробки ¡з залученням приватного кашталу Фшляндая, Швещя, Даня, Н1меччина
Реатзаця нащональних програм фшансовоТ' шдтрим-ки високотехнолопчного сектору економжи Н1меччина, Франщя
Реатзащя масштабних щгьових проект1в, що охоплю-ють ум стадо шновацшного процесу Великобританя, Франця
Прюритетний розвиток ринку венчурного капталу Великобританя, Фшляндая, Швеця, Даня, Люксембург, Бельия, Нщерланди, Австр!я, Франця
Формування державно-приватних партнерств у сфер! шновацш Н1меччина, Великобританя, 1татя, Бельпя, Австр!я, 1спашя, Угорщина, Словеня
Сприяння розвитку малого 1 середнього (М1С) шновацш-ного щдприемництва Надання переваги щгьовш (прямш) фшансовш пвд-тримц! НДДКР щдприемств (спещальщ щгьов! та кредитн програми, проектне та грантове фшансуван-ня) над застосуванням традицшного мехатзму подат-кового стимулювання Н1меччина, Фшляндая
Широке застосування фюкальних шструменпв пвд-тримки щдприемств, зокрема податкових кредит!в на прибуток, списання податив 1 прискоренот аморти-заци Бельпя, Австр!я, 1таия, Люксембург, Велико-британя, Франщя, Нщерланди
Мцшвання спещальних програм фшансовоТ пвд-тримки новостворених (старт-ап), МЮ щдприемств 1татя, 1спащя, Угорщина, Греця, Болгар!я, Латв!я, Словетя
Реатзаця ваучерних схем щдтримки шновацшноТ' даяльносп МЮ щдприемств — нового шструменту шновацшноТ' полиики, вяленого у форм! сертифжа-та, який дае право щдприемству-утримувачу ваучера одержати ввд науковоТ' або консалтинговоТ' оргатзаци щдтримку в реалгзаци свого шновацшного проекту. Ввдмштсть шновацшних ваучер1в ввд традицшних ш-струмент1в щдтримки шновацшноТ' даяльност! полягае у тому, що вони видаються потенцшним виробникам шновацшних товар!в (послуг), а не науковим оргат-зацям чи суб'ектам шновацшноТ' шфраструктури Застосування регюнальних шновацшних ваучер1в Нвдерланди, Австр!я, Кшр, Даня, Фшляндая, Франця, Португатя, Польща, Словеня, Гре-ця, Естоня Регюн Л!мбург (Шдерланди), Бавар!я, Баден-Вюртемберг (Н1меччина), Фландр!я, Валлотя (Бельпя), Шотлан,д!я, Йоркшир, Хамбер, Уест-Мидлендс (Великобритан1я)
Створення масштабно'' шновацшноТ' шфраструктури Використання територ!альних форм комплексно'' пвд-тримки шновацшноТ' даяльност!: наукових парк1в; шновацшних 1 технолоичних центр1в; полюс1в конкурентоспроможносп; дослвдницьких парк1в; центр1в передач! технологш при ушверситетах Великобритан1я, Н1дерлан,ди Щмеччина Франц1я Бельг1я Ф1нлянд1я
Активний розвиток кластерних програм Н1меччина, Франщя, 1тал1я, Ф1нлян,д!я, Шве-ц1я, Даня, на як1 припадае 66,5 % уих створе-них у 6С кластер1в
Список використаних джерел
1. Национальные инновационные системы в России и ЕС / под ред. В. В. Иванова, Н. И. Ивановой, Й. Розебума, Х. Хайсберса. — М. : ЦИПРАН РАН,
2006. — 280 с.
2. 1нновацй' в Украшк пропозицй' до полггачних за-ходiв: ред. вщ 09.2011 р. : матерiали Проекту 6С «Вдо-сконалення стратегш, полггики та регулювання шновацш в Украш» / Представництво 6С в Украïнi. — К. : Фешкс, 2011. — 76 с.
3. Закон Украши «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть» вщ 13.12.1991 р. № 1977-XII [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/1977—12/page (редакщя вiд 05.08.2012 р.).
4. Закон Украши «Про шновацшну дiяльнiсть» вщ 04.07.2002 р. № 40-IV [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/40-15 (Редакщя вщ 05.12.2012 р.).
5. Попович О. С. Науково-технолопчна та шнова-цшна полiтика: основнi мехашзми формування та реа-лiзацiï / О. С. Попович. — К. : Фешкс, 2005. — 246 с.
6. Малицкий Б. А. Проблемы трансформации научно-технологической политики Украины в контексте перехода на инновационную модель развития / Б. А. Малицкий, И. А. Булкин, Р. В. Заяц, И. Ю. бгоров,
A. С. Попович, В. П. Соловьев // Актуальные вопросы развития инновационной деятельности (Материалы VII международной конференции в г. Алушта, сентябрь 2002 г.). — Симферополь, 2003. — С. 24-31.
7. Герасимчук В. И. Инновационная модель развития экономики в условиях глобализации [Электронный ресурс] / В. И. Герасимчук, Т. В. Сакалош. — Режим доступа : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ Evkpi/2008/3ME/16. pdf.
8. Стратепчш виклики XXI столптя суспщьству та економщ Украши: В 3 т. / за ред. акад. НАН Украши
B. М. Гейця, акад. НАН Украши В. П. Семиноженка, чл.-кор. НАН Украши Б. 6. Кваснюка. — К: Фешкс,
2007. — Т. 2: 1нновацшно-технолопчний розвиток еко-номки. — 2007. — 562 с.
9. Андреев В. В. Вопросы перехода России на инновационный путь развития в условиях глобализации [Электронный ресурс] / В. В. Андреев. — Режим доступа : http://www.cemi.rssi.ru/mei/articles/andreev07-3.pdf.
10. Анализ институциональной динамики в странах с переходной экономикой / Л. М. Фрейнкман, В. В. Дашкеев, М. Р. Муфтяхетдинова. — М. : ИЭПП, 2009. — 252 с.
11. Global R&D Funding Forecast 2011 Battelle Magazine [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://issuu.com/accatagliato/docs/2011-global-research-forecast-funding.
12. Innovation Union Scoreboard 2010. The Innovation Union's performance scoreboard for Research and Innovation [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://ec.europa.eu/research/innovation-union/pdf/iu-scoreboard-2010_en. pdf.
13. The World in 2025: Rising Asia and Socio-Ecological Transition 2009 [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://ec.europa.eu/bepa/pdf/publications_pdf/the-world-in-2025-report_en. pdf.
14. Commission staff working document: A rationale for action accompanying document to the communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions: Europe 2020 Flagship Initiative — Innovation Union. — Brussels, 6.10.2010 SEC (2010) 1161 final [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://www.smm.lt/smt/docs/tm_tyrimai/esmtep/ ST14035-AD01. EN10. pdf.
15. Havik K. The EU-US total factor productivity gap: An industry perspective / Karel Havik, Kieran Mc Morrow, Werner Rger, Alessandro Turrini // Economic Papers 339 September 2008 [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://ec.europa.eu/economy_finance/publications/ publication13143_en.pdf.
16. Next generation innovation policy. The future of EU innovation policy to support market growth [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http ://www.ey.com/ Publication/vwLUAssets/Next_generation_innovation_ policy/$FILE/Next_generation_innovation_policy. pdf.
17. Innovation Union Scoreboard 2011 [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://ec.europa.eu/enterprise/ policies/innovation/files/ius-2011_en.pdfр.
18. EUROPE 2020 A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. — COMMUNICATION FROM THE COMMISSION [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.energy.eu/publications/EUR0PE-2020-A-European-strategy-for-smart-sustainable-and-inclusive-growth.pdf.
19. Лапина Н. Новый этап в формировании инновационной экономики: опыт Франции / Н. Лапина // Мировая экономика и международные отношения. — 2012. — № 1. — С. 61-71.
20. Черноморова Т. Региональная инновационная политика Великобритании / Т. Черноморова // Мировая экономика и международные отношения. — 2012. — № 4. — С. 93-104.
21. Чужиков В. I. Кластерна полггика бвропейсько-го Союзу / В. I. Чужиков, О. Д. Лук'яненко // Економка Украши. — 2013. — № 2. — С. 81-91.
22. Московкин В. М. Инновационная политика Европейского Союза: опыт для Украины / В. М. Мос-ковкин, А. Х. Раковская-Самойлова // Вюник Мiжна-родного Слов'янського ушверситету. — 2003. — Т. 6. — № 2. — С. 3-13.
23. Киселев В. Н. Инновационные ваучеры — новый инструмент поддержки инновационной деятельности / В. Н. Киселев, М. В. Яковлева // Инновации. — 2012. — № 4. — С. 38-42.
24. Киселев В. Н. Инновационная политика и национальные инновационные системы Канады, Великобритании, Италии, Германии и Японии [Электронный ресурс] / В. Н. Киселев, Д. А. Рубваль-тер, О. В. Руденский. — М.: ЦИСН. — 2009. — Режим доступа: http://www. csrs. ru/inform/iab/iab6_2009. pdf.
25. Availability and Focus on Innovation Voucher Schemes in European Regions [Электронный ресурс] / Prepared by DG ENTR-Unit D2 «Support for innovation». — Brussels, 2009. — Режим доступа: http:// www.europe-innova.eu/c/document_library/get_file? folderId=122731&name=DLFE-6403. pdf.
