CC BY
90
BÍCHHK nflAEA
6. Masenko L. (U)movna (U)kraina / L. Masenko. - K. : Témpora, 2007. - 87 s.
7. Saenko S. G. Rada Gvropi: movna politika na zlami stolit' / S. G. Saenko // Movi, kul'turi ta pereklad u konteksti evropejs'kogo spivrobitnictva. - K., 2001. - S. 406 - 411.
8. Saenko S. G. Evoljucija movnih prav u Gvropi ta pravo kozhnoi' nacii na pereklad / S.G.Saenko - K. : Irpin', 2004. - S. 268 - 271.
9. Cherednichenko O. I. Movi i pereklad u suchasnomu sviti. Movni i konceptual'ni kartini svitu/ O.I.Cherednichenko // Visnik Kiivs'kogo un-tu im. T. Shevchenka. Inozemna filologija. - 2002. - Vip. 32. - S. 5 - 9.
10. Shevel'ov Ju. Ukrains'ka mova v pershij polovini dvadcjatogo stolittja (1900-1941): stan i status / Ju. Shevel'ov - Chernivci : Ruta, 1996. - 215 s.
y^K 81.272
MOBHA CHTyA^fl B yKPAIHI
Xpucmn O. B., EondapenKO A., Kapamm K.
nocTaHOBKa npo6.neMH. MoBa e ogHHM i3 Ba^jHBHx hhhhhkíb KoHCojigauii i po3BHTKy Hapogy. npo6neMH, ^o TaK a6o iHaKme TopKaroTbCa MOBHoro nuTaHHa 3anumaroTbCa aKTyanbHHMH gna 6araTbox KpaiH i Ha nonaTKy XXI CTomira.
AHa^Í3 ny6.mKa^H. AHani3y mobhoi CHTyauii b pi3HHx acneKTax npuCBaneHo BenuKy KijbKiCTb HayKOBHx прaцb. O3Hanem npo6neMH goCnig^yBanH O. noTe6Ha, ro npagig, H. MaceHKO, O. noHOMapbOB, r. GBceeBa, T. naHbKO, A. norpi6HHH, I. HonymHHCbKHH, O. BumHaK, P. Ho3HHCbKHH Ta iHmi.
MeToro CTaTTi e ornag cynacHo! mobhoi CHTyauiii Ha TepeHax YKpaiHH.
BuKnag MaTepia^y. flo CborogHi onaHyBaHHa yKpaiHCbKoi mobh BciMa rpoMagaHaMH He3ane^Hol' YKpaiHH 3anumaeTbCa aKTyanbHHM nHTaHHaM, ag^e MoBa e ogHiero 3 HaHCTiHKimux o3HaK Hauii, ogHHM 3 ochobhhx eneMemÍB HauioHanbHoi KyjbTypu Ta hhhhhkom ^opMyBaHHa h po3BHTKy Hauji". no3HTHBHHx pe3yjbTariB y uboMy пpoцeсi Mo^Ha goCarra jume 3a yMoBH CBigoMoro CTaBneHHa rpoMagaH go rngHBigyanbHoro MoBjeHHeBoro po3BHTKy.
Y 2005 - 2006 poKax HayKoBuaMH HflI yKpaiHo3HaBCTBa 6yno npoBegeHo aHKeTyBaHHa, ^o oxonnroBano bcí perioHH YKpaiHH, y 3axogi B3ajH ynacTb 2824 pecnoHgeHTH. OnmyBaHHa mKonapiB nepeg6ana.no BuaBjeHHa CTpyKTypu MoTHBauii go onaHyBaHHa yKpaiHCbKoi mobh MonoguMH yKpal'HuaMH. Pe3ynbTara goCnig^eHHa geMoHCTpyroTb TaKi nornagu Monogi: BijbHe BonogiHHa mobom 3apagu 3agoBoneHHa noBCaKgeHHux KoMymKaraBHHx noTpe6 e Ba^nuBHM gna 68% onuraHHx, 82% ynmB BH3Hae Bary mobhoi KoMneTeHuii b ycnimHiH npo^eCiMmH giajbHoCTi, gna 81% pecnoHgeHTiB 3HaHHa yKpaiHCbKoi mobh Heo6xigHe gna Toro, ^o6 BignyBara ce6e cnpaB^HiMH rpoMagaHaMH YKpaiHH [3; 264].
EijbmicTb pecnoHgemÍB aHKeTyBaHHa, npoBegeHoro 3anopi3bKHMH BneHHMH, po3yMiroTb, ^o copoMHo He 3HaTH yKpaiHCbKoi, ane, Ha ixHro gyMKy, mKijbHoro nporpaMoro nepeg6aneHo HegocTaTHro KijbKicTb roguH yKpaiHCbKoi mobh Ta niTepaTypu. Ha ^anb, TaKoi gyMKH goTpuMyroTbca 85% onHTaHHx a6iTypieHTiB BH3. Ane bohh BneBHeHi, ^o y bh^hx HaBnanbHux 3aKjagax Mo^Ha 3go6yTH Heo6xigHHH gna npo^eciKHoi giajbHocTi piBeHb 3HaHb 3 yKpaiHCbKoi mobh [3; 285].
npoMoBHCTi gaHHi ^ogo mobhoi CHTyauii y HamiH KpaiHi nogaHo b rpymoBHoMy gocnig^eHHi, aKe AKageMia HayK YKpaiHH npoBoguna npoTaroM KijbKox pokíb [1]. flani HaBoguMo pe3ynbTara uiei po6oTH. TaK 2006 p. eTaTye yKpaiHCbKoi mobh aK eguHoi gep^aBHoi npu 3a6e3neneHm npaB ycix rpoMagaH Ha po3bhtok i CnijKyBaHHa pigHoro mobom nigTpuManH 63,1% rpoMagaH, He nigTpuManH - 31,2%, He BH3HanHjHCa - 5,8%, CTaTyC poCiHCbKoi mobh aK gpyroi gep^aBHoi nigTpuManH 45,0%, He nigTpuMajH - 44,7%, He BH3HanHjHCa - 10,3%, CTaTyC poCiHCbKoi' mobh aK o^íuíhhoi b oKpeMux perioHax nigTpuManH 34,8%, He nigTpuManH - 46,7%, He BH3HanHjHCa - 18,5%.
3rigHo 3 MaTepianaMH goCnig^eHHa 2007 p. CTaTyC yKpaiHCbKoi mobh aK eguHoi gep^aBHoi npu 3a6e3neneHHi npaBa bcím rpoMagaHaM Ha CnijKyBaHHa 6a^aHoro (nuTaH - poCiHCbKoro) mobow nigTpuMajH y TpaBHi 2007 p. 71,6% rpoMagaH (He nigTpuManH - 20,3%, He BH3HanHjHCa - 7,1%), CTaTyC poCiHCbKoi mobh aK gpyroi' gep^aBHoi b YKpaiHi nigTpuManH 48,6% (He nigTpuManH -40,0%, He BH3HanHjHCb - 11,4%), CTaTyC poCiHCbKoi' mobh Ta mob HauioHanbHux MeHmuH aK o^íuíhhhx b oKpeMHx perioHax YKpaiHH nigTpuManH 42,5% (He nigTpuManH - 38,2%, He
визначилися - 19,3%).
За результатами дослщження 2013 р., лише укра!нською мовою в шм'ях спшкуються 31,5% громадян, переважно украшською, але iнодi й росшською - 12,2% (разом - 43,7%), з одними членами родини розмовляють украшською, а з шшим росшською - 7,8%, лише росшською -32,7%, переважно росшською, а деколи й украшською - 14,5% (разом 47,2%). За дослщженням 2014 р. (травень), при дещо змшенш шкалi й шшш фiрмi, що проводила повний етап дослщження, лише украшською в шм'! розмовляли 28,8%, переважно украшською, але iнодi й росшською - 8,7%, змшаною мовою, у якш вживаються як укра!нсью, так i росiйськi слова (так званий суржик) - 19,7%, переважно росшською, але iнодi й украшською - 14,3%, лише росшською - 28,0%.
Тобто, навггь у шмейних мовних практиках дещо переважае росшська мова, якщо не враховувати того факту, що суржик е переважно украшською мовою з великою кшьюстю росшських ^в i кальок, а не навпаки.
Ще складнiшою мовна ситуащя виглядае в публiчних мовних практиках, навт не стiльки виробничих, скшьки громадських.
За результатами дослiдження 20014 р. (липень), на вулищ, у магазинах i громадських мiсцях лише украшською спшкуються 24,1% громадян, переважно украшською - 11,7% (разом 35,8%), змшаною мовою - 17,8%, лише росшською - 30,7%, переважно росшською - 15,6% (разом - 46,3%), тобто, росшськомовш практики переважають над укра!номовними.
При цьому ситуащя принципово рiзниться щодо мовних практик в окремих регюнах кра!ни. За матерiалами дослщження 2014 р., у Захщнш Укра!ш лише укра!нською розмовляють 73,2% громадян (у цшому укра!нською - 83,3%), в Центральнш Укра!ш та на Ившчному Сходi - 31,3% (у цшому украшською - 57,5%), на П1вдш та Ивденному Сходi - 6,7 i 15,7%, в Донбас та Криму 0,0 i 0,3%. I, навпаки, лише росшською в Захщнш Укра!ш розмовляють 1,3% громадян (в цшому росшською - 4,1%), у Центральнш Укра!ш - 12,2 i 25,9%, на Ивдш та Ивденному Сходi - 41,2 та 63,1%, у Донбас та Криму - 89,2 та 98,7%. Таким чином, попри деяку розбiжнiсть мiж шдходами i методиками двох дослщжень (у першому дослiдженнi жовтня 2006 р. вiдсутньою була альтернатива «змшаною мовою, в якiй вживаються як украшсью, так i росшсью слова»), можна зробити висновок, що укра!нська мова домiнуе в Захщнш Укра!ш й переважае в Центрi та Пiвнiчному Сходi, а росшська мова домiнуе в Донбасi i Криму та значно переважае в шших областях Пiвденного Сходу. I не тшьки в сферi шмейного спiлкування, а ще бiльше в сферi громадськiй та виробничiй [1].
Хотшося б також навести результати масштабного опитування студенев першого i другого курсу нашо! академи, яю закiнчили школу 2007 - 2009 рр. Бшьшють опитуваних (79,3%) заюнчили укра!нсью школи в центрi Укра!ни (маеться на увазi Днiпропетровськ i Днiпропетровська область, Кiровоград i Юровоградська область, Черкаси i Черкаська обл.), мюью школи склали 87%, сшьсью - 13%. На загальному фош володiння мовами у повсякденному житп (навчання, соцiальна взаемодiя в суспшьств^ молодь спiлкуеться переважно росiйською мовою (91%), украшською лише 4,3%, така ж кшькють опитаних зiзналася, що говорить суржиком. Виразним е той факт, що у колi им'1 мовна спiввiднесенiсть е iншою: росшською мовою послуговуються лише 58,9% респондент; украшською 26% (порiвняно з 4,3%); двома мовами (росшською i украшською) - 10,8%, суржиком 4,3%. Така велика розбiжнiсть у вщмшносп мови спшкування пояснюеться тим, що в державi досi не створено об'ективно! необхiдностi користування в соцiумi державною мовою. Це шдтверджують результати опитування, де бшьшють респондент (92%) вщповши, що спiлкуються укра!нською лише за необхщностц 5% сказали, що вщповщають людям, що звертаються до них украшською; 3% опитуваних сказали, що школи i шде не використовують укра!нську мову. Усi опитуванi визнають укра!нську мову державною, хоча 21,7%, визнаючи укра!нську мову державною, не проти впровадження в кра!ш друго! державно! мови. Усi респонденти щентифшують себе з укра!нською нацiею, називаючи себе «укра!нцем» та вважають себе громадянами Украши, визнаючи при цьому, що мова е консолщуючим чинником укра!нського суспшьства. [2, 73 - 74].
Висновок. Як бачимо, навт побiжний аналiз демонструе складнють мовно! ситуаци в нашiй кра!ш. Позитивне вирiшення всiх наявних сьгогодш соцiолiнгвiстичних проблем залежить передусiм вщ виважено! i професшно! державно! пол^ики в мовнiй царинi. Проте хотшося б зазначити, що студентська молодь
може залишатися осторонь, адже вона е активним членом суспшьства. Подальший
розвиток i розквiт укра1нсько1 мови залежить вiд молодих украшщв. Як iлюстрацiю того, як саме сучасна украшська молодь уявляе юторда, сьогодення i майбуття укра1нсько1 держави наведемо вiрш, який був складений студентами нашо! академп на одному iз занять з укра1нсько1 мови:
Слово про УкраТну I
Безсила, гнана, полонена, Знедолена, сумна, нужденна, Мовчазна, Чорна, гола, боса, Розхристана, простоволоса, Слша, роздiлена, закута, Осиротша, непочута... Повстала, вперта, геро!чна! Непорятована... Трагiчна, фальсифiкована, Обудна,
Голодоморена, тдсудна I репресована! Проклята,
Слабка, обурена, розп'ята, Нiма, зацицькана, покiрна, Радянська, скорена, сумирна, Слухняна, тиха, без'язика, Зрусифшована, безлика.
II
Прозрша, прокинулась, встала, згадала,
Обурилась, скинула, вщвоювала! XBopie, будуеться, знае, yMie,
Одужуе, дужчае, прагне, волiе, Страйкуе, пручаеться, Жде, галасуе, 1де, помиляеться, аналiзуе.
Живе, опираеться, дише, простуе. Вивчае, бере, винаходить, працюе.
III
Ласкава, сонячна, грайлива, Прекрасна, дужа, гомшлива. Вишнева, чиста, росяниста,
Легка, щаслива, промениста, Осяйна, зоряна, безмежна, Неподоланна, незалежна! Шевченкова, моя, Франкова,
Вербова, дивно-калинова, Велика, горда, неповторна. Свята, Сдина i Соборна!!!
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Вишняк О. Мовна ситуащя та статус мов в Укра!ш: динамша, проблеми, перспективи / О. Вишняк. - К., 2009. - 176 с.
2. Евсеева Г. П. Державна мовна пол^ика та украшська нащональна щея : монографiя / Г. П. Евсеева. - Д. : ДР1ДУ НАДУ, 2010. - 337 с.
3. Пономаренко А.Ю. Формування мовно! особистостi в школк ретроспективи i перспективи // Збiрник наукових праць Науково-дослiдного iнституту украшознавства. - Т.ХШ. - К., 2007.
SUMMARY
Problem definition. Language is one of the important factors of consolidation and development of the nation. Problems concerned language issue are relevant to many countries at the beginning of the XXI century.
Analysis of publishings. A lot of scientific researches deal with the analysis of the different features of language situation. These problems are analysed by O. Potebnya, Yu. Pradid, L. Masenko, O. Ponomaryov, G. Yevseeva, T. Panko, A. Pogribniy, I. Lopushynskiy etc.
The aim of the article is the survey of the up to date researches of the current language situation in Ukraine.
Conclusion. In modern globalized polyethnic society the concernment of scientists, statesmen and citizens on the language problems is the basement for the stability in the society and for the stable social and cultural development of the modern ethnic societies.
REFERENCES
1. Vyshnjak O. Movna sytuacija ta status mov v Ukrai'ni: dynamika, problemy, perspektyvy / O. Vyshnjak. - K., 2009. - 176 s.
2. Jevsjejeva G. P. Derzhavna movna polityka ta ukrai'ns'ka nacional'na ideja : monografija / G. P. Jevsjejeva. - D. : DRIDU NADU, 2010. - 337 s.
3. Ponomarenko A.Ju. Formuvannja movnoi' osobystosti v shkoli: retrospektyvy i perspektyvy // Zbirnyk naukovyh prac' Naukovo-doslidnogo instytutu ukrai'noznavstva. - T. HIII. - K., 2007.
nid час конференцИ' студенти академИ' читали в1рш1 власного написания. Monodi письменники академИ' дивують чистотою no4ymmie, експериментами в лтературних формах, знанням украгнськог мови. 1хт твори спрямоваш на розширення людськог свiдoмoстi, у них автори торкаються сощальних проблем, вражають глибиною поваги та любoвi до рiднoгo, до украгнського.
«На свт все, на жаль, як сшг, мина...»
На свт все, на жаль, як сшг, мина, KpiM слова батьювського й мамино! шсш. Вони, як подих, в спрагу, як вода, Як зорепад у над Полюсям.
Найкращi шсш кращих пicнярiв Зберу в долош й вип'ю вс до краю; Земле моя, зростила ти сишв, Що словом дивним мое серце крають.
Навш прославили вони Джерельний край Шевченка, Краши вшьно! сини — Тичина, Стус, Костенко.
«Яесть народ» — слова, як вiчний зов, Через роки до нас летять прив^ом, 1з крапель рос засяяла любов Над жовто-бузиновим св^ом.
Хай слово украшське, мов набат, Реве i стогне, i кричить, i плаче, Засяе в свт у мшьйон карат, Розкв^не в крижанiм палацi.
«Народе мт, до тебе я ще верну»... Здолавши зради бiль, Василш Стус писав. Як захисник добра i переможець скверни В життi з бщою сам-на-сам конав.
Страждав поет — мужнша воля В невiрнiй тяжкiй боротьбi, Як чорна хустка, твоя доля... Прости за все i вшх, прости.
У кожнш комi i у кожнш римi Барвiнкова краса i солов'ш cпiви. Костенко Лiна, мов краплинка болю, Збирае перли мови у долоню.
Скажи менi, як прожила лга I як душа тендггна та страждала? Коли неправди в^ер налiтав, Холоднi розпростерши жала
Нехай роки пливуть i час мина. Життя краши славимо усi години! Вивчайте, плекайте, як воду з джерела Сшвучу мову — серце Украши!
Дмитрюкова Ксешя, студентка гр. М1Т-12
ф ф ф
Так сильно краеться душа за Украшу.
Безмежний бшь охоплюе, мов жар,
Коли твоя земля, що рщна i едина,
Пщступний знов отримуе удар.
Коли безчесний кат так довго прикидався другом,
Коли не вс до школи тдуть дiтлахи,
Коли уже не зореш землю плугом,
Коли перестають л^ать над мiстом всi птахи...
I здаеться, що палае рiдна ненька В полум'1 заздрощiв, в огш брехш... Ох, крашо, ти така ще молоденька, А вже тзнала бщи злощасно! вiйни.
Та вже добре виховати встигла Чорновусих юних козаюв, Й доки в жилах кров ще не застигла, Будеш ти давити тдлих брехушв.
Пекун Анастаыя, студентка гр. ОА-13п
Ненавиджу крашу, що на карп е праворуч. Бридую тим, що вщкривала серце людям звщтшя. Зневажаю кожного, хто вбив брата, що спав поруч.
I поклоняюсь тим, хто за Украшу вщдав свое життя.
Ненавиджу лиш думку, що могла кохати сина пе! я земль Бридую тим, що я браталась з катом.
Зневажаю «тих» за те, що прикриваються жшками i дтми.
I поклоняюсь тим, хто мав за честь, хоч i недовго, але буть солдатом.
Ненавиджу «отих» за те, що у д^ей майбутне вщбрали. Бридую тим, що носить !х iще земля.
Зневажаю «!х» за те, що невинним людям довго так брехали. I поклоняюсь тим, хто, визволяючи Вкрашу, канув у небуття.
Пекун Анастася, студентка гр. ОА-13п)
