CC BY
9PHILOLOGICAL SCIENCES
УДК 82.09
RELATIONS OF THE CULTURE OF THE EAST AND WEST, AZERBAIJAN AND UKRAINE
CULTURES
Aliyeva Z.
Ph. Phil. Associate Professor, Department Turkic Studies, Institute of Philology, KNU. Taras Shevchenko
ВЗАСМИНИ КУЛЬТУР СХОДУ ТА ЗАХОДУ, КУЛЬТУР АЗЕРБАЙДЖАНА ТА УКРА1НИ
Алieва З.К.
к. фшол. н., доц., 1нститут фшологп КНУ iM. Тараса Шевченка
Abstract
The article traces the dynamics of relations and reception of cultures of the East and West, Azerbaijan and Ukraine.
On the material of Ukrainian and Azerbaijani literature an attempt has been made to describe the various stages of relations between the turn of the XIX - XXI centuries. found their aesthetic reflection in the literature, objectively and subjectively motivated by the phenomena of national, linguistic and cultural communication.
Анотащя
У статп простежуеться динамжа взаемин i рецепцп культур Сходу та Заходу, Азербайджану та Укра-
1НИ.
На матерiалi украшсько! та азербайджансько! лператури зроблена спроба опису рiзних етатв взаемин рубежу Х1Х - ХХ1 ст. знаходили свое естетичне воображения в лггератур^ об'ективно i суб'ективно моти-воват явища нацюнально!, мовно! i культурно! комуткацп.
Keywords: mutual relations, culture, self-consciousness, evolution, reception, imagology, Ukraine, Azerbaijan.
Ключовi слова: взаемини, культура, самосвщомють, еволющя, рецепщя, iмагологiя, Укра!на, Азербайджан.
Проблема багатоаспектного вивчення досяг-нень культури Азербайджану в европейськш фшо-логiчнiй та лiтературознавчiй наущ мае давнi тра-дицii. У процес свого розвитку зацiкавленiсть литературою Сходу та Азербайджану в Еврот та Украiнi пройшло ряд етатв. Початок Х1Х столiття - перший етап в юторп украшсько1' фiлологiчноi науки, що характеризуеться зближенням Украiнськоi та Азербайджансько1' культур, виникненням про-блеми дослiдження азербайджансько1' лiтератури та культури в Укратськш науковiй думцi.
Кiн. XIX столггтя поч. ХХ - це своервдний етап в iсторii укратсько1' науки з точки зору проблематики, методологи, орипнальносп дослщних форм лггератур та культур Сходу, зокрема Азербайджану, що сприяло бiльш глибокому дослiдженню азербайджансько1' мови та мистецтва. Появи розвь док пов'язаних з творчютю видатних представникiв азербайджансько1' культури. Bri цi науковi розро-бки велися як на унiверситетському рiвнi, так i без-посередньо у нацюнальному, азербайджанському середовищi в якому опинилися кращi представники укра!нсько1' штелтенцп, штелектуально1' середо-вища.
Цi дослiдження будувалися на основi компара-тивних принцитв европейсько1' фшолопчно1' науки та лггературознавства. Вивчення лiтературного образу в компаративному аспекп присвяченi роботи:
П. Азара, Ф. Бальдансперже, М. П. Гюйяра, С. Ан-друсiва, В. Будного, Н. Висоцько1', М. 1ванишина, П. 1ванишина, М. 1льницького, Д. Наливайка та ш-ших. 1х дослiдження грунтуються на фiлософii вза-eмовiдносин мiж Я та 1ншим (чужим) у сферi м1ж-культурноi' комунiкацii.
Основи iмагологii та напрями дослiджень з по-стколонiалiзму в лiтературi здiйснювали такi захь дт вченi як: Е. Бенсон, П. Вiллiамс, А. Герард, Х.П-лберт, Г.Грiффiтc, Д. Джонсон, Г. Кастл, Л. Конно-ллi, Л. Кргсман, Н.Лазарус, Дж. Маклеод, П. Поддар, X. Тiффiн, £. Томпсон, Р. Янг та ш.
Соцiально-фiлософськi, полгголопчш та гео-полiтичнi проблеми мiжцивiлiзацiйних взаемин знайшли висвiтлення в працях М. Тлостаново!, В. Мiньоло , М. Бiрюковоi, В. Василенко , А. Воло-дiна, Г. Широкова , Ф. Кессиди , А. Панарша та iн..
У формувант украшського сходознавства ве-лику роль мала дiяльнiсть Агатангела Кримського, Миколи Гулак, Омеляна Прiцака та ш.
Значущим був вплив азербайджанських уче-них, якi плiдно працювали у проввдих наукових центрах Украши (м.Киев^ м.Харковi тощо.). Сього-днi маемо дешлька навчальних та дослiдницьких установ. Схвдт мови, окрiм Киева i Львова, викла-дають також у Харков^ Одесi, Днiпропетровську, Краматорську, Острозi тощо.
Лекцii, пiдручники, статгi, та науково-педаго-гiчна дiяльнiсть азербайджанських вчених сприяла
подальшому формуванню укра!нсько! орГенталю-тики, актуалГзаци проблеми взаемин, культурно-ге-рнетичних конташв в Укра1нськ1й фiлологiчнiй та лггературознавчш науцi XIX поч..ХХ ст. Шдвище-ний iнтерес до азербайджансько! культури шд впливом iсторичних умов сприяв встановленню пе-рсональних зв'язк1в, взаемного збагачення лггера-тур. Порiвнюемо лтгературш явища задля глибшого пiзнання. Долi близьких соратников Великого Кобзаря, яких також вiдправили на заслання, були пов'язанi з Азербайджаном. Наприклад, вгдбува-ючи заслання на Кавказ^ кирило-мефодивець Ми-кола Гулак жив у мюп Гяндж1, дослiджував твор-чiсть Нiзамi Гянджевi, Молли Панаха Вапфа, а також вивчав азербайджанський фольклор. Вiн здiйснив переклад прозою поему Мухаммеда Фу-зулi «Лейла i Меджнун», яку Олександр Навроць-кий, iнший кирило-мефодивець здшснив и вГршо-ваний переклад росшською. М. Гулак багато рок1в дружив з проза!ком i драматургом Мiрзою Фаталi Ахундовим, видавцем Дж. Уназаде, iншими дГя-чами азербайджансько! культури[1, с.43].
Визнаючи всю важливiсть творчих контакпв, особливу увагу варто придГлити процесам взаемоз-багачення Укра!нсько! та азербайджансько! культур. Ц процеси на вiдмiну вгд творчих контакпв, мають сво!м неодмiнним результатом бГльш гли-бок1 i тiснi зв'язки мгж культурами. Явище це неод-норгдне за сво!м характером, щ форма впливiв особливо чгтко простежуеться в художнiй лiтературi. Йдеться про про сприйняття i актуалiзацiю гдейних, естетичних цiнностей iншо! культури, а саме про взаемозбагачення рiзних культур, при якому рiзнi наци i народи обмiнюються творчими здобутками, що е мiжнацiонально значимими. Аналiз фактичного матерiалу дозволяе констатувати: основними в юторп азербайджансько-укра!нських взаемин були зовшшш контакти. Лiтературна школа «Мо-лла Насреддша», що грунтувалась на художньому методi реалiзму, втшила в собi, iсторичнi традицi! сустльно-полгтично! та лiтературно-мистецько! думки Азербайджану, явила собою новий етап у ро-звитку суспiльно-полiтично! думки Азербайджану XX столитя[13, с.4]. Виняткова роль у створеннi ново! щейно-естетично! школи належала Джалалу Мамедкулiзаде, який визначив лiнiю суспiльно! бо-ротьби «Молла Насреддша», пiдготував, вщпо-вщно до вимог епохи, новi художш лiтературнi жа-нри та взiрцi.
Створення iдейних, художнiх цiнностей, що мають не пльки внутринацiональне, але i м1жнащ-ональне значення залучае здобутки нацiонально! ль тератури в процес творчого взаемообмiну.
Процес взаемозбагачення пов'язаний з майст-рами укра!нсько! та азербайджансько! нацiонально! лiтератури, коли митщ створюють художнi твори, що викликають глибокий iнтерес до шших народiв i нацiй. Таким чином, чинником лiтературного взаемозбагачення е високий рiвень художньо! творчо-сп представник1в нацiональних лiтератур. Актуаль зована дiяльнiсть товариств «Просвет» та земляцтв, суспшьних лiтературних об'еднань, численнi за-
ходи пов'язанi iз популяризащею укра!нсько-азер-байджанських взаемин. Процес виникнення «Про-свп» та iнших нацюнально-культурних товариств у рiзних кра!нах Свропи та Укра!нi можемо уявити як розповсюдження («трансфер») певних зразк1в наць онально! iде!. Вiн поступово охоплював як терени Укра!ни, так i Азербайджану («Просвпа» в Баку). Саме розв'язання поставлених завдань дають змогу виявити риси освiтньо-культурно! моделi д1яльно-сп «Просвет», а також охарактеризувати процес трансферу та адаптаци укра!нсько! культури та ль тератури на землях Азербайджану.
Серед дiячiв лiтератури i мистецтва Азербайджану можна визначити письменнишв та культур-них дiячiв чия творчiсть стала органiчною части-ною художньо! культури Укра!ни. Перекладено укра!нською мову i традицiйно вивчаеться класи-чна спадщина Нiзамi i Фiзулi, а також нацiональний фольклор, зокрема азербайджанський мшатюрний живопис.
Творчим взаеминам сприяла праця сучасних письменник1в, поепв: С. Вургуна, Р. Рзи, Т. Нариманбекова тощо. В Азербайджан популярними стали твори укра!нських письменнишв - Т.Шевче-нка, М.Рильського, Д.Павличка [2, с.7].
Посилюеться iнтерес порiвняльного лггерату-рознавства до лiтератури як транскультурного феномену, який створено письменниками рiзних культур. Розглядаються загальнотеоретичш питання транснацiонально! лiтератури у працях Е. Са!да, Х. Бхабхи, Р. Спiвак, С. Рушдi, Дж. Сшннера, Р. Чхар-тiшвiлi , М. В. Тлостановой, С. П. Толкачова, О. Р. Сидорово!та ш.
Процес взаемозбагачення лiтератур у велишй мiрi обумовлен наявнiстю в культурi особливих, оригiнальних досягнень вгдрГзняються вiд тих, як1 е в шших кра!нах, це пiдкреслюють Л. Лопатинсь-кий, О.Багрiй, В. Дубровський, В. Зуммер, М. Пав-люк та iн. Вони наголошують, що специфжа, азербайджансько! лiтератури - випливае з особливостей нацюнального характеру та ментальносп, засно-вана на глибокому осмисленнi i образному втшент письменниками iсторичного духовного досвiду народу та образiв Азербайджану. Значущим способом збагачення лiтератур е використання творчого дос-вгду письменник1в, художников виступае в рiзних формах. Освоення iншо! культури пов'язане з праг-ненням розширити свiй духовний горизонт задово-льнити власнi естетичнi запити.
«Контакти лггератур - це зв'язки м1ж народами, - пише Б. Р. Реiзов. - Вони допомагають зрозумiти потреби народiв i шляху до майбутнього. Це одна з провгдних проблем нашо! епохи. У виршент цiе! проблеми вiдiграе свою роль i порiвняльне ви-вчення лггератури»[12, с. 170-171].
Порiвняльне вивчення азербайджансько! та украшсько! лггератур здшснюеться з позицiй сучас-них науково-теоретичних критерив лггературознав-ства та Гмагологи, в яких проблема лггературних взаемин посiдае провiдне мiсце, як одна з актуаль-них проблем. Азербайджанська лiтература к1нця XIX г початку XX стотття впливала Г на художнш процес у кра!нах Середнього Г Близького Сходу. I!
видатш представники: Дж. Мамедкутзаде, Н. Везь ров, А. Ахвердов, М. С. Ордубад, Г. Джавiд, А. Ша1г, С. Гусейн, С. С. Ахундов, Ю. В. Чеме-нземшт, Дж. Джабарли формували азербайджан-ську радянську л1тературу. Вивчення такого важли-вого аспекту цих взаемин як азербайджано-укра!н-ськ1 передбачае залучення методологи порiвняльних досл1джень: вивчення контактних зв'язшв та iсторико - типологiчних аналогш або сходжень.
Контактнi зв'язки безпосередне стлкування, зiткнення л1тератур, мають рiзноманiтнi форми. Вони можуть здiйснюватися за допомогою проник-нення творiв одного лтгератури в iншу нацiональну середовище шляхом особистих контакпв мiж окре-мими письменниками.
Духовна близьк1сть письменник1в, представ-ник1в двох рiзних нацiональних л1тератур, що роз-виваються в подiбних iсторичних умовах спонукае !х незалежно один вщ одного, звертати увагу на одш i тi ж життевi явища та протирiччя[14]. Вивчення типолопчних аналогiй в лiтературi дозволяе встановити загальнi закономiрностi л1тературного розвитку i нацiональну специфiку дослiджуваних л1тератур; дае можливють постановки i вирiшення важливих iсторико-лiтературних i теоретичних пи-тань. З 60-х рок1в ХХ ст. тд час ослаблення Тдеоло-пчних пут СРСР. Розвиток нацiональноi лтгератури повязаний з творчютю Хал1ла Рзи, Джабiра Новрузаа, Мамеда Арааза, 1си Iсмаiлзаде, Сабiара Рустамханли та ш. Творчють Самеда Вургуна Т Максима Рильського, Абдулли Аббаса, дозволяе дшти висновку про 1'х синтетизм та ушверсалТзм[3, с.21]. Простежуемо поеднання в тй традицш реалТзму й натуралТзму, модерну й постмодерну, Тз символ1ч-ною образнютю Батьк1вщини.
Лггература к1нця XX - ХХ1 столптя ввдчула вплив щей започаткованих насамперед поетами-шютдесятниками, набуло масштабу ушверсального соцюкультурного феномену: лггературно-мистець-кого,фшософсько-Тдеолопчного, наукового, суст-льно-полпичного. В осердТ цього руху були так1 митщ: поети Д. Павличко, Лша Костенко, В. Симо-ненко, I. Драч, М. Вшграновський, В. Коротич, Б. Олшник, В. Стус, I. Калинець; проза!ки Г. Тютюн-ник, £. Гуцало, В. Дрозд, В. Шевчук, Р. 1ваничука та ш.
На теренах Азейбарджану працювали в рТзних художшх жанрах шютдесятники: Фжрет Садихов, Юсиф Самедоглу, Фшрет Годжа, Акрам Айлюл1, Максуд 1брапмбеков, Анар, Рустам 1брапмбеков, Ы Мел1кзаде, 1са 1смашзаде, Вапф Нааб, Вапф Самедоглу, СабТр Сулейманов, Алекпер Салахзаде, Фарман КерТмзаде, Мансур Век1лов, АрТф Абдулла-заде, Чинпз Алекперзаде та шшт
Тематично рецепщя шистедисятник1в та табь рна проза (в Укра!ш, Роси, Азербайджан^ охоплюе найважлившТ, найскладшшТ й найболючшТ для всенародно!' пам'яп поди ХХ столитя Т виявляе !хню довготривалу та неоднозначну переоцшку у свтдомосп сучасник1в Т нащадк1в. Вщкриваючи но-вий матерТал життево! реальносл, вона тим самим вщкривае й новТ можливосп для лггератури ХХ
ст.[4]. ПодТбш процеси можна спостерТгати у хо-джшх творах та шедеврах мистецтва, кшомистецта елеменпв поетики потоку сввдомосп, фрагментарности асощативносп та штуиивТзму, як1 визнача-ють модершстичншсть лггератур и поч. ХХ Т насту-пних еташв до поч. ХХ1 ст..
Мультикультуршсть кра!н Укра!ни та Азербайджану обумовлюють взаемну вадповадальшсть Т толерантшсть у ставленш до „шшого", що зумо-вило творення неповторного феномена сшвюну-вання та взаемоди нацюнальних л1тератур. Азер-байджанськ1 та укра!нський письменники у поезТях, листах, публщистичних та прозових творах на юто-ричну тематику створюють вТзтю рТзномаштного Т водночас цшсного ушверсуму простору Тмаго лоп-чного дискурсу, що вщдзеркалюеться у художшх образах Тз втдмшними свиоглядом, вТросповщан-ням, культурою[5, с.12]. Буття як простого народу, так представнишв елии визначаеться за архети-пним принципом протиставлення категорш „центральне/перифершне", „свое/шше", адже сшв-життя у пограничному середовищТ позначено втдк-рипстю на впливи Т стшшстю перед „чужим/ ш-шим".
Письменники Т поети по-рТзному штерпрету-ють питання „шакшосп" в нацюнальному ушвер-сумТ звертаючись до тем Тстори, видатних дТячТв, вшни, есхатологи тощо. 1снування пограниччя передбачае м^жкультурш взаемовтдносини етноав, що орТентуються на толерантшсть у спшкуванш[9].
Постмодершстський прорив щлком закономь рний через певне вичерпання, отже, дТалектичного зняття модершзму, його цшностей, норм та ТдеалТв, його освиянсько! парадигми[16, с.76]. 1ншим реп-онам свпу до цього ще далеко — перш 1м потрТбно осво!ти Тсторичний потенщал модершзму. Правда, ми живемо в единому взаемозалежному свт. Стан справ, стан речей поза захвдного культурного ареалу може бути навиъ бТльш постмодернТстським (в пршому розумТннТ цього слова), нтж на ЗаходТ — батьк1вщинТ постмодершзму. Неповнота Т несисте-мнТсть у залученш до Тсторичних цТнностей модер-нТзму, недол1ки в освоеннТ шших, традицТйних ку-льтурних парадигм нерщко накладаються на гТршТ риси Т сторони сучасно!' постмодернТстсько!' хвил1. Зрештою утворюеться моторошна, але в цшому постмодернТстська сумТш, скаж1мо, у виглядТ тота-лТтарного ринку, аморально!' моралТ тощо.
НеобхтднТсть продовження дослТджень про-блеми азербайджано-укра!нських л1тературних взаемин у XX -ХХ1 ст., обумовлена важливютю зазна-ченого перТоду, а також зрослим Тнтересом вТтчиз-няних науковцТв до азербайджансько! лТтератури. 1маголопчш досл1дження дозволяють простежити ТнтерпретацТю сприйняття азербайджанцТв Т азер-байджансько! культури в укра!нському суспТльствТ, не щеалТзуючи стосунки мТж азербайджанським Т укра!нськими етносами. Так, письменники азербайджану створюють образи виданих укра!нцТв Т.Ше-вченка, 1.Франка. А укра!'нськ1 дослтдники зверта-ються до творчостТ НизТмТ, Самеда Вургуна тощо.
Актуальними е лггературш образи «Азербайджан» Т «Укра!на» зафТксованТ в денниках Т творах
Юсифа Be3ipoB Чеменземшлт Bei висловлювання i умовиводи Ю.В. Чеменземiнлi характеризують його як особистють дипломата i письменника, який усвщомлюе свою мiсiю в житп, люблячого свiй народ i свою батьшвщину. Щоденниковi записи та твори Ю.В. Чеменземшт яскраво ввдзеркалюють все багатство iнтересiв i свгтоввдчуття письменника i показують нам широту його творчого дiапазону, масштабнють свiтосприйняття[13].
Основнi тенденцй' розвитку азербайджансько! лггератури виходять з оспiвування щеологи азер-байджанства. У наприкiнцi ХХ — початку XXI сто-литя значущим у пожвавленнi художнього процесу мав прихвд нових талановитих авторiв. Для таких багатонацiональних та мультикультурних краш, як Азербайджан i Украша, важливе мiсце займае пи-тання стану та культури, рецепци, як феномена «ба-гатошаровосп» культур, що виникають як наслiдок рецепцй культурних цiнностей. М1жкультурне ст-лкування Азербайджану та Украши е тим соцюку-льтурним механiзмом, який забезпечуе можливють узгоджено! людсько! дiяльностi. Способи реалiзацiï цiеï ключовоï функцiï специфiчнi у рiзних наро-дiв[6].
Сьогоднi актуал1зуеться процес проведения мiжнародних симпозiумiв, конгреав науково-культурних конференцiй присвячених цш важливiй проблемi. В сiм'ï схвдних культур займае гiдне мь сце азербайджанська лiтература. 1мена генiальних азербайджанських поетiв Нiзамi i Фiзулi, найдавш-ший рукописна твiр «Авеста», епоси «Деде Кор-куд» i «Кьороглу» сьогоднi вiдомi всiм сходознав-цям свiту.
Ми прагнемо донести ту високу оцiнку кращих творiв азербайджансько!' л1тератури; 1'х нацюналь-ного досвщу, що сприятиме та подальшому штен-сивному розвитку компаративiстики та iмагологiï, формуванню об'ективних i точних знань про лггера-турнi та культурш здобутки Азербайджану в £в-рот.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Алiева З.К. Словесшсть кавказьких народiв у наукових дослщженнях украшських орiенталiс-тiв: шнець Х1Х - поч.. ХХ ст. - К.Кий. 2007. - 164 с.
2. Багрий А. В. Т. Г. Шевченко — Харьков, 1931.— т. 2. — 270 с.
3. Гаджиев Дж. Х. История азербайджанской литературы ХХ века.— Баку, Изд.АГУ им.С.М.Ки-рова,1965.— 435 с.
4. Гашимли Гусейн Мамед оглу Украинский сонет и азербайджанская литературная среда http://Jurnal.org/articles/2G09/fill27.html
5. Грицик Л. Украшська компаративютика: концептуальнi проекцii / Людмила Грицик. - Донецьк : Юго-Восток, 2010.-298с.
6. Дмитро Дроздовський Мукаллтг святоi' азербайджанськоi' буденностi
http ://www.vsesvit—
journal.com/index.php?option=com content&task view&id=687&Itemid=41
7. Кочубей Ю. Внесок украшських вчених у вивченнi азербайджанськоi' культури // Украша-Азербайджан: минуле, сучасне, майбутне. - К., 2004. С. 39
8. Крымский А. Низами и его эпоха. - Баку, 1981. С. 393-437.
9. Матерiали до вивчення лггератури заруб1жного Сходу. Тексти, науково-критичнi статп : навч. посiбник для студ. гумашт. спец. / Кшвський нацюнальний ун-т iм. Тараса Шевченка ; наук. проект Л. В. Грицик. - 2. вид., доп. - К. : ВПЦ "Кшвський ун-т", 2003. - 675 с.
10. Наливайко Д. Теорiя лггератури й компаративютика / Дмитро Наливайко. - К. : Киево-Могилянська академiя, 2006. - 347 с.
11. Порiвняльне лггературознавство:Шдруч-ник / Будний В.,1льницький М. - К. : Вид. дiм «Ки-ево-Могил. акад», 2008. - 430 с .
12. Реизов Б.Г. Сравнительное изучение литературы. - В кн.: Вопросы методологии литературоведения. Изд-во «Наука», М., 1966, с. 170-171.
13. Усейнзаде А. «Молла Насреддин» и «Деби-стан». - «Хаят», 1906, 27 апреля (на азерб.яз.).
14. Шарифова С. Ш. Постмодернистский азербайджанский роман XXI века —iyun 13, 2011
15. Юсиф Везир Чеменземинли - 125 лет: «Любовь к Родине через всю жизнь и творчест-воhttp://www.trend.az/life/culture/2064700.html
16. Юсифли В. Азербайджанский роман в ХХ веке / В. Юсифли // Вопросы Азербайджанской литературы ХХ века. - Баку, 2006. - на азерб. яз.
