CC BY
83
УДК 636.4:577.15:57.017.8
Галяс Г.М.1, к.б.н., старший науковий сшвробггаик ®
(E-mail: galj asgalina@ukr. net) Галяс В.Л.2, к.б.н., доцент (E-mail: vhalias@ukr.net) Матюха 1.О.1, астрант 11нститут бюлогп тварин УААН, м.Львгв 2Льв1вський нацюнальний утверситет ветеринарное медицини та бютехнологт iмет С.З.Гжицького
ВПЛИВ ЗГОДОВУВАННЯ «СОЕВОГО МОЛОКА» ТЕЛЯТАМ НА ВМ1СТ ТА ЕЛЕКТРОФОРЕТИЧНИЙ СПЕКТР Б1ЛКУ СИРОВАТКИ КРОВ1
У статтi наведет результати до^дження впливу згодування «соевого молока» телятам до 6-и мкячного вк на вмкт та електрофоретичний спектр быку сироватки кровi.
Ключовi слова: телята, «соеве молоко», сироватка кровi, быок, фракцп, альбумти, глобулти.
В останш роки у рiзних регюнах Укра!ни проводилися дослщження 3i створення нових видiв замiнникiв незбираного молока та встановлення !х бюлопчно! та кормово! цiнностi. З цieю метою доцшьно використовувати зерно со! та продукти його переробки «соеве молоко». Соя мктить збалансований за амшокислотним складом легкозасвоюваний гiпоалергенний бiлок (38-42%) та полшенасиченш, у тому чи^ незамiннi, жирнi кислоти [1].
Поряд з щнними органiчними та неоргашчними речовинами, соя у своему складi мiстить [2, 3, 4] шпбггори протеаз, якi знижують активнiсть протеол^ичних ферментiв (трипсину, хiмотрипсину), що веде до порушень травлення. Помимо того, соя мютить лектини, якi зв'язуються з глжопротешами на поверхнi мжроворсинок, що вистилають тонкий кишечник, у результат чого виникають !х пошкодження, що спричинюе помiтне погiршення засвоення поживних речовин корму через стшку кишечника. У бобах со! активним е також фермент уреаза при надлишковому надходженш якого з кормом настае амошачне отруення органiзму [6]. Пщготовка со! до згодовування полягае у l! термiчнiй чи гiдротермiчнiй обробцi (варiння, смаження, екструдування) [4, 5]. Разом з тим слщ вщм^ити, що термiчна обробка со! при виготовленш «соевого молока» не впливае на актившсть наявних фггоестрогешв. Взаемодiя останнiх з фiзiологiчно активними макромолекулами iмунноl, статево! та шших систем визначае ряд позитивних та негативних бюлопчних ефектiв [6, 9, 10]. Отже, у «соевому молощ», поряд з наявшстю у ньому поживних та бюлопчно активних речовин е речовини, яю проявляють негативну дiю на органiзм, особливо ростучих тварин.
Виходячи з цього, метою нашо! роботи було дослщження вмюту бiлку та його фракцшного спектру в сироватщ кровi телят 2-6-и мiсячного вжу, яким
® Галяс Г.М., Галяс В.Л., Матюха 1.О., 2010
44
згодовували «соеве молоко». При цьому ми виходили з положення про наявшсть у «соевому молощ» значно! кшькосп бшка, в т.ч. легкозасвоюваного.
Матер1али 1 методи. Дослiд проведено на двох групах телят 2-6-и мкячного вiку, аналопв за живою масою, по 5 голiв у кожнiй. Тварин контрольно! групи утримували на звичайному ращош, а тваринам дослщно! групи згодовували «соеве молоко». У 2-, 3-, 4-, 6-и мкячному вщ вщ тварин обох груп з яремно! вени брали кров. У сироватщ кровi визначали вмiст загального бшоку за методом Лоурi [8] та фракцшний спектр електрофорезом у полiакриламiдному гелi за Девiдом i Орнстейном [5]. Одержат цифровi данi обробляли методом варiащйно! статистики.
Результати дослщження. Як видно з даних таблицi, згодовування "соевого молока" впливае, як на загальний вмiст бiлкiв у сироватщ кровi дослiджуваних телят, так i на спiввiдношення окремих !х фракцiй у сироватцi кровi дослiджуваних телят. Так, загальний вмiст бшюв е бiльшим в дослiдних групах порiвняно до контрольних в телят 3-х i 4-х мiсячного вжу. Вмiст альбумiнiв е найвищим в сироватщ кровi 4-х мiсячних телят контрольно! групи i найнищим в сироватщ кровi телят цього ж вжу лише дослiдно! групи. Сума а-глобулiнiв е найвища в контрольнш групi 2-х мiсячних телят порiвняно з дослiдною групою i найнища в контрольнiй групi 3 -х мюячних телят порiвняно до дослщно! групи. Разом з тим, як видно з даних таблищ, а-глобулши дiляться на 2-3 фракци залежно вiд вiку i груп телят. Так, в сироватщ кровi двомюячних i шестимiсячних телят проявляються три пiдфракцi! а-глобулiнiв, як в контрольнш, так i в дослщнш групах, в той час, як в трьох- i в чотирьохмкячних телят проявляються 2 пiдфракцi! цього бшка. Сума вмюту а-глобулмв була найбiльша у сироватцi кровi 2-мiсячних телят контрольно! групи. Бшкова фракцiя церулоплазмiнiв е вiдсутня у двохмюячних телят, як контрольно!, так i дослiдно! груп. Найбiльший вмкт цiе! фракцi! бiлка е в сироватщ кровi 4-х i 6-ти мюячних телят дослiдних груп. Вщомо, що церулоплазмiн е мiдьвмiсним бшком, який вiдносять до а-глобулiнiв сироватки кровi. Вважаеться, що вiн володiе оксидазною активнiстю (мае здатнiсть окиснювати субстрати - аскорбiнову кислоту, адреналш i т.д.). За iншою вераею церулоплазмiн вiдiграе роль у видшенш надлишково! кiлькостi мiдi з оргашзму. Очевидно, найбiльш iнтенсивно цi процеси вщбуваються в органiзмi 4-х i 6-ти мiсячних телят.
Гетерогенною е i фракцiя Р-глобулмв. Так, в сироватщ кровi телят 3-х мкячного вiку контрольно! групи i 4-х мкячного вiку, як контрольно!, так i дослiдно! груп е 4 пщфракци Р-глобулЫв (трансферинiв). В сироватщ кровi 2-х i 6-ти мюячних телят е 3 пiдфракцi! цього бшка. Сума Р-глобулмв е найбшьшою в сироватцi кровi 3-х мкячних телят обох груп. У зв'язку з тим, що фiзiологiчна роль трансферину полягае у транспорт залiза (цикл трансферин-плазма-клiтина), можна вважати, що саме у 3-х мюячному вщ цi процеси вiдбуваються особливо штенсивно.
Бiлкова фракцiя y-глобулiнiв характеризуеться в основному трьома пщфракщями. Лише у сироватщ кровi 4-мiсячних телят дослщно! групи у-глобулiнова фракцiя мае двi пiдфрацi!. Сумарно y-глобулiнiв е найменше в
45
сироватщ кровi 3-х мкячних телят дослщно! групи i найбшьше в сироватцi кровi 2-х i 4-х мiсячних телят дослщних груп.
Таблиця
Загальний вмкт бьлкмв 1 сшввщношення окремих Тх (фракций у сироватщ _кров1 дослщжуваних телят (М± т, п=5)_
Фракци бшюв, % Г р у п и т ел я т
2 мсящ 3 мiсяцi 4 мiсяцi 6 мiсяцi
Контрольна Дослiдна Контрольна Доондна Контрольна Доондна Контрольна Доондна
Загальний бшок, г/л 61,86±2,47 58,98±3,02 59,78±2,44 61,30±3,86 60,38±3,24 64,03±3,28 69,20±4,06 69,48±3,84
Альбумши 39,44±0,24 38,18±1,86 37,80±1,59 40,04±1,68 42,38± 0,83 36,08±1,27 38,52±1,54 37,16±0,59
а- глобулши 6,32±0,45 6,16±0,27 4,00±0,10 6,84±0,31 5,72±0,42 2,20±0,10 6,14±0,29 5,72±0,42 7,26±0,49 5,36±0,74 5,58±1,34 2,65±0,95 6,00±1,13 3,85±0,72 3,27±0,46 7,14±0,34 3,52±0,85 1,54±0,60 6,09±0,50 5,10±0,74 1,10±0,10
Церулопла змши — — 2,45±0,05 2,10±0,15 2,6±0,22 5,30±1,02 2,40±0,56 4,04±1,60
в- глобулши 4,38±0,18 4,46±0,11 4,48±0,07 4,32±0,47 4,38±0,53 4,50±0,43 4,42±0,87 5,42±0,29 5,52±0,29 3,50±1,10 6,88±0,29 6,96±0,23 6,76±0,41 4,32±0,53 4,50±0,63 4,02±0,58 3,60±0,50 3,26±0,31 3,38±0,36 3,44±0,38 3,10±0,10 5,46±0,52 5,94±0,21 5,22±0,25 5,74±0,88 5,80±0,26 5,04±0,43
Гаптогло-бш 1,22±0,07 1,52±0,04 1,42±0,09 1,40±0,11 1,48±0,10 1,52±0,07 1,54±0,15 1,42±0,15
у- глобулши 15,48±0,57 7,66±0,61 5,12±0,54 19,66±0,91 7,30±0,52 4,96±0,67 13,78±1,19 8,36±0,73 4,13±0,54 14,00±1,20 4,82±1,11 2,96±0,32 19,19±1,51 4,50±0,36 3,76±0,39 21,90±0,82 7,48±0,36 17,54±1,12 5,78±0,73 3,70±0,49 18,90±1,05 5,50±0,56 2,65±0,35
S-фракцiя 1,28±0,08 1,42±0,10 1,34±0,11 1,56±0,10 1,42±0,07 1,42±0,11 1,70±0,06 1,46±0,08
Висновки. 1.Вмкт бiлка, а особливо його електрофоретичний фракцшний спектр мае вiковi особливостi. 2. Згодовування телятам «соевого молока» не суттево впливало на загальний вмiст бiлку та його електрофоретичний фракцшний спектр.
Л^ература
1.Вишнякова М.А. Генетические ресурсы сои и люпина - неисчерпаемый источник высокомасличных форм для селекции // Материалы 5-й междунар. конф. «Масложировая индустрия-2005». СПб: С. 60-62.
2.Вантух А. С. Молочна продуктившсть i рiвень окремих метаболiтiв у кровi та рубцевiй рiдинi корiв при використанш у рацiонах соевого i рiпакового шротiв/ Автореф. дис. канд. с.-г. наук, 06.02.02-годiвля тварин та технолопя кормiв. — Львiв. — 2003. — 22с.
46
3. Величко I. М., Хiмiч В. П. Антипоживш речовини зернових компонент комбiкормiв та способи !х знешкодження // Тваринництво Укра!ни. — 2004. — №8. — C. 20-23.
4.Кузнецов Н., Слизарова Т., Панкин В. Соя в рационе животных // Ефективш корми та годiвля. — 2007. — № 2 (18). — С. 7-9.
5.Мауер Г. Диск-электрофорез. - М.:Мир, 1971. - 248 с
6.Рубанов Ю. П. Использование продуктов переработки сои в пищевой промышлености // Перспективы производства и переработки сои в Амурской области. / Материалы научно-практической конференции (Россия, Благовещенск, 27 сентября 1998). — Благовещенск, 1998. — С. 28 — 30.
7.Чабб Л. Дж. Антипитательные факторы в кормлении животных // Новейшие достижения в исследовании питания животных / Пер. с англ. — Вып. 4. — М.: «Агропромиздат», 1985. — С. 27-45.
8.Lowry O.H., Rosebrouch N.J., Farr A.L., Randall R.J. Protein measurement with the folin phenol reagent. J.Biol. Chem., 1951, - v.193, №1. - P.265-275.
9.Setchel K. Phytoestrogens: the biochemistry, physiology and implication for human health of soy isoflavones // Am. J. Clin. Nutr. - 1998.- Vol.68, N6, Suppl. 1. -P. 13335-13466.
10.Wei H, Bowen R, Cai Q. et all. Antioxidant and antipromotional effects of the soybean isoflavone genistein / Proc. Soc. Exp. Biol. Med. - 1995. - Vol. 208. - P. 124-130.
Summary H.Haljas, V.Haljas, I.Matycha
THE INFLUENCE OF FEEDING WITH "SOY MILK" TO CALVES ON THE CONTENT AND PROTEIN SPECTRUM ELECTROPHORESIS OF
BLOOD SERUM
Protein content, especially its electrophoresis fraction spectrum has age peculiarities. Calves feeding with "soy milk" hasn't essential snfluence on the common content of protein and its electrophoresis of fraction spectrum.
Стаття надшшла до редакцИ 20.03.2010
47
