CC BY
12
Багатограншсть та складнiсть питань оцiнки рiвня рацiонального комплексного використання вiдходiв на рiзних рiвнях управлiння. К^м цього, успiшне вирiшення питань виявлення, збору, збер^ання, облiку i використання вiдходiв деревини залежать вщ координовано! участi в цiй робот техшч-них та економiчних служб шдприемств та об'еднань, iнженерно-технiчних пращвниюв усiх виробничих пiдроздiлiв.
Розроблення цшьово! комплексно! програми галузi з економп сирови-ни, матерiалiв, палива, збшьшення виробництва деревинних плит i товарiв народного споживання з вiдходiв деревини не можливе без глибокого техш-ко-економiчного аналiзу. У свою чергу, бшьш повне виявлення наявних ре-зервiв на основi вдосконалення аналггично! роботи вимагае створення галузе-во! програми аналiзу, яка мiстила б перелж питань, якi вивчаються, i доклад-нi рекомендаци щодо порядку збору, обробки та ушфжованого оформлення результат проведеного аналiзу.
УДК 630.6 Acnip. С. О. Круть1 - Нащональний аграрный умверситет
ВПЛИВ ВИКОНАННЯ ВИМОГ Л1СОВО1 СЕРТИФ1КАЦ11 НА ЕКОНОМ1ЧНУ ЕФЕКТИВН1СТЬ Л1СОГОСПОДАРСЬКОГО
ВИРОБНИЦТВА
Проаналiзованi переваги i недолiки природного люовщновлення. Обчисленi по-казники екоиомiчиоi ефективносп лiсогосподарського виробництва при рiзних способах вщновлення лiсiв.
Ключов1 слова: Лхсовщновлення, запас насаджень, витрати, люопродукщя, виручка.
Doctorate S.O. Krut1 - National Agricultural University
The influence of forest certification on the economic effectiveness
of forestry production
Advantages and defects of natural reforestation have been analyzed. The indexes of forestry production economic effectiveness for different reforestation methods have been estimated.
Процес проведения лiсовоi сертифжаци (сертифшаци люоуправлшня) в Укршт шщдавали шоземт компанй, як зор1ентували своi маркетингов1 стра-тегii на ринки сертифiкованоi продукцii в Сврош [3]. Причинами ж, що спону-кали украшсью шдприемства розпочати лiсову сертифiкацiю, були не стшьки турбота про збереження довкшля i прагнення сталого розвитку, скшьки еконо-мiчна вигода, а також виконання зобов'язань перед шоземними партнерами.
Водночас, проведення сертифiкацii передбачало виконання ряду ви-мог, пов'язаних з веденням лiсового господарства. Серед них - необхщшсть переходу на еколопчно ощадливе ведення лiсового господарства, що проявляемся у вимозi щодо збереження бiорiзноманiття, збереження рщюсних та
1 Наук. керiвник: проф. О. Д. Гудзинський, д-р екон. наук - НАУ, м. Ки1в
(Scientific advisor: prof. O.D. Gudzynskiy, doctor of economic sciences - National agricultural university, Kyiv)
зникаючих видiв рослин i тварин, збiльшення частки мшаних лiсiв, обмежен-ню використання хiмiчних засобiв захисту лiсу тощо [1, 4].
Основнi вимоги рiзних схем сертифжаци стосовно рiвнинних лiсiв Украши зводяться до максимального наближення режиму господарювання до природного зростання насаджень. Передбачаеться створення лiсостанiв, максимально близьких за формою, за структурою до природних, збереження бiорiзноманiття, зменшення втручання людини в процеси формування та росту лiсiв. Зокрема, один iз принципiв сертифжацшно1 системи Люово! Нагля-дово! Ради (ЛНР) забороняе сертифжувати лiсовi культури, створеш пiсля 1994 року [5].
Отже, ми припустили, що виконання вимог сертифжаци буде поляга-ти у вiдмовi вiд штучного лiсовiдновлення (садшня лiсових культур) i виро-шуванш лiсостанiв природного походження зi сприянням природному понов-ленню. Метою дослщження було виявити, яким чином змши, що матимуть мiсце в результат виконання основних вимог сертифжацп лiсiв, висунутих провiдними системами сертифшаци, вплинуть на ведення люового господар-ства в дослщжуваних пiдприемствах. Чи матимуть вони вплив ^ якщо так, то який на економiчну ефектившсть люогосподарсько1 дiяльностi?
Для вiдповiдi на це питання нами були визначеш фактичш показники економiчноl ефективностi люогосподарсько1 дiяльностi, якi порiвнювалися з аналопчними показниками, змодельованими для ситуаци, коли дослщжуваш пiдприемства повнiстю перейдуть на природне люовщновлення.
Для оцiнки економiчноl ефективностi лiсогосподарського виробниц-тва використано порiвняння усiх доходiв, отриманих вщ ре^заци продукци, та витрат, понесених тдприемствами на проведення лiсогосподарських захо-дiв. Об'ектами дослiдження виступали 24 шдприемства Державного комiтету лiсового господарства Украши, розташованi в Украшському Полюсь Загаль-на структура витрат на люове господарство наведена на рис. 1.
iншi заходи
iншi рубки, пов'язаш ^^^^^^^^^^^^^^^ головне
з веденням люового користування
господарства ^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^ 61%
8%
рубки догляду 6%
допомiжнi роботи 4%
лiсокультурi роботи \ адмiнiстративнi
8% витрати
10%
Рис. 1. Загальна структура витрат мдприемств на проведення
лкогосподарських заходiв
При розрахунку витрат цих шдприемств на проведення люогоспо-дарських заходiв використано "Звгги про виконання виробничо-фшансового плану по люовому господарству" (форма № 10-ЛГ) за 2001 рш.
Як видно, бшьше половини всiх витрат становлять витрати на головне користування. Досить значною е частка адмшютративних витрат, а також на проведення люокультурних робiт i iнших рубок, пов'язаних з веденням лiсо-вого господарства.
На рис. 2 i 3 наведено структуру витрат на 1 м3 i 1 га.
грн.
70,00 -
60,00 -
50,0^ 4 46'44
40,00 30,00 20,00 10,00 0,00
57,60
1 8,401 6,98 15 5618,30 ,1 3,731 5,56
■ осв1тлення
□ прочищення
□ прор1джування
□ прохщнн рубки
■ виб1рков1 саштарш рубки
■ суц1льн1 сан1тарн1 рубки
□ люовщновж рубки
■ шш1 рубки
□ головне користування
види рубок .3,
Рис. 2. Витрати на 1 м заготовленоI вiд рЬнихрубок деревини
Як видно з рис. 2, витрати на заготвлю 1 м деревини зменшуються з вжом проведення доглядiв за лiсом. Найменшi вони на шших рубаннях i до-сягають мiнiмуму при суцiльних саштарних рубаннях.
грн.
14000
12000
10000
8000
6000
4000
2000
14707
2482
3134
86
■ освилення
□ прочищення
■ прорщжування
■ прохдж рубки
■ виб1рков1 сажтарж рубки
■ суц I льн сан1 тарн1 рубки
■ л1 сов1 дновн1 рубки
■ I нш1 рубки
□ головне користування
види рубок
Рис. 3. Витрати на 1 га виконаних заходiв для рЬних рубок
Витрати на 1 га рубань залежать вщ вибiрки, i тому найбiльшi при су-цiльних рубаннях (суцiльних санiтарних, люовщновних, рубаннях головного користування).
Крiм витрат, для визначення економiчно! ефективностi нами були вра-хованi також доходи шдприемств, отриманi вiд люогосподарсько! дiяльностi. Основним джерелом доходiв вiд люогосподарсько! дiяльностi (за даними Держкомлiсгоспу - 74 %) е реалiзацiя заготовлених лiсоматерiалiв. Решта ль согосподарських заходiв, крiм рубань, у наших розрахунках вважалась збит-ковими, тобто такими, що не приносять жодних доходiв.
При розрахунку виручки були використаш цiни пiдприемств на один знеособлений м заготовлено! люопродукци, отриманi з "Аналiзу виробничо! лiсогосподарськоi дiяльностi по Державному комггету лiсового господарства Укра!ни за 2001 рiк", та загальш обсяги заготiвлi деревини вiд уЫх видiв ру-
0
бань iз форм №10 ЛГ дослiджуваних шдприемств. У табл. 1 наведено структуру надходжень кош^в вiд реаизаци люопродукци рiзних рубань.
_Табл. 1. Структура доходiв вiд реалiзацiiлштродукци_
Заходи Обсяги, м3 Доходи
заготовлено реал1зовано тис. грн. %
Цоглядов1 рубання 207445 156283 12846,8 9,6 %
1нш1 рубання, пов'язаш з веденням псового господарства 465256 465256 40144,3 30,1 %
Зубання, пов'язаш з веденням лшового осподарства, разом 672701 621539 52991,1 39,8 %
"оловне користування 975584 975584 80216,1 60,2 %
Загальний обсяг лшокористування 1648285 1597123
'азом доход1в 133207 100,0 %
Як видно з табл., аналопчно до витрат, найбшьшу частку займають доходи вщ головного користування. Загальна картина eKOHOMi4HOÏ ефектив-ностi лiсогосподарських заходiв вимальовуеться на основi показникiв, наве-дених у табл. 2.
Табл. 2. Загальш показники л'шогосчодарськсн дiяльностi
Показник Значення
Загальний обсяг лшокористування, м3 1648285
Зазом витрат, тис. грн. 91827
Зазом доход1в ввд реалiзацiï, тис. грн. 133207
Витрати на 1 м3 заготовленоï лiсопродукцiï, грн. 55,71
Середня цiна знеособленого 1 м3 заготовленоï лiсопродукцiï, грн. 83,40
Умовний прибуток, тис. грн. 41380
Зентабельтсть, % 45,1 %
Режим ведення люового господарства в природних та штучних люо-вих насадженнях ютотно не вiдрiзняеться в перiод вщ змикання поновлення до рубань головного користування, а тому i витрати на проведення люогоспо-дарських заходiв (в основному - доглядових рубань) протягом цього перюду не будуть вiдрiзнятись мiж собою. Отже, единим чинником, який впливае на економiчну ефективнiсть лiсогосподарського виробництва при переходi до природного лiсовiдновлення протягом даного перюду, лишаються доходи або виручка вщ реалiзацiï заготовленоï лiсопродукцiï.
Величина доходiв не буде однаковою, тому що запас, а отже, i обсяг люозаго^вель у штучних насадженнях бшьший шж у природних. При пере-ходi до природного люовщновлення та вiдмовi вiд вирощування люових культур пiдприемства будуть втрачати частину об,емiв заготовленоï люопро-дукцiï шд час проведення кожного рубання i, як наслщок, певну частину ви-ручки вiд ïï реалiзацiï або доходiв. Тому рiзниця в запасах природних i штучних насаджень буде пропорцшною до рiзницi економiчноï ефективностi лiсо-господарського виробництва.
На основi бази даних "Повидшьна таксацiйна характеристика лiсiв" (ПТХЛ) iнформацiйноï системи "Лiсовий фонд Украши" проведено аналiз запа-шв насаджень штучного й природного походження у рiзному вiцi в дослщжува-них пiдприемствах. Динамiка середнiх запашв насаджень наведена на рис. 4.
М, м /га
400
300 200 100 0
10 11
12
класи BiKy
□ nрироднi насадження Пштучш насадження
Рис. 4. Динамжа середн1х запаав насаджень Полкького регюну
Як видно з рис. 4, лiсовi культури переважають за середшм запасом природнi лiсостани у Bcix класах вжу, KpiM перших двох. Тому при природному вщновленш буде зменшуватись обсяг заготiвлi. Зменшення обсягiв заготь вель деревини по кожному рубанш визначаемо як добуток рiзницi в середнiх запасах на штенсившсть вибiрки. Значення iнтенсивностi наведено на рис. 5.
S! 70%
60%
X
m
50% 40% 30% 20% 10% 0%
59,6%
64,2%
39,7%
19,9%
11,2%
-4,7%-
2,2%
I I
:<S
•CP
#
J?
4<T
jr
f сл
4<y
-F
Рис. 5.1нтенсившсть рубань, пов'язаних з веденням лкового господарства
Втрати доходiв у грошовому B^a3i визначаемо, помноживши втрати вибiрки (на 1 га або на всю площу) по кожному рубанш на оптову щну одного знеособленого кубiчного метра заготовлено! люопродукци, середню для уЫх 24 дослiджуваних пiдприемств, яка становить 83,40 грн. Провiвши вщ-повщш розрахунки, можна зробити висновки про те, що втрати люопродукцп становлять 239,2 тис. м або 14,5 %. Загальш збитки (недоотримаш доходи) -бшя 20 млн. грн. чи 15 %.
Дос не було враховане зменшення витрат, пов'язане з вщмовою вщ посадки люових культур. Витрати на сприяння природному поновленню становлять приблизно 2 % вщ суми витрат на створення люових культур. Таким чином, при сталш сумi доходiв (оскiльки обсяги заготiвель i виручка не змь нюються) скорочуються витрати, а отже, рентабельшсть зростае. Загальна економiя вiд замiни садiння на сприяння природному поновленню становить 7,4 млн. грн., або 8,1 % вщ загальних витрат.
3
4
5
6
Таким чином, при переорiентацil на природне люовщновлення, спос-терiгаеться скорочення доходiв (через зменшення обсягiв заготiвель), але разом з тим елiмiнуються витрати на садшня культур. Порiвняння показниюв економiчноl ефективностi лiсогосподарських заходiв при рiзних режимах господарювання наведено у табл. 3.
Табл. 3. Показники економйчнсн ефективност'1 л1согосподарсько1 дiяльностi
Показник Значення
фактичне розрахункове рiзниuя
Загальний обсяг реалiзащi, м3 1597123 1357876 239247
Разом витрат, тис. грн. 91827 84384 7443
Разом доходiв вщ реалiзащi, тис. грн. 133207 113253 19954
Середня щна знеособленого 1 м3 заготовлено! лшопродукцп, грн. 83,40 83,40
Умовний прибуток, тис. грн. 41380 28869 12510
Рентабельтсть, % 45,1 34,2 13,9
Отже, за результатами дослщжень впливу виконання вимог люово! сертифжаци на eKOHOMi4Hi результати люогосподарсько! дiяльностi можна зробити наступш висновки:
• переор1ентац1я лшового господарства на природне поновлення насаджень i вщмову вiд створення культур призводить до зменшення обсяпв лшозаготь вель на 14,5 %, i, як наслiдок - втрати частини (15 %) доходiв;
• для досягнення теперiшнього рiвня рентабельной! необхщно пiдвищити щ-ну 1 м3 на 8,1 % (до 90,15 грн.);
• для досягнення сучасного ршня абсолютних доходв необхвдно щдвищиги щну 1 м3 заготовлено! продукцИ на 17,6 % поршняно з сучасною ц1ною (до 98,10 грн.).
Лгтература
1. Антоненко 1.Я. Економ1чш важел1 управлшня люами в умовах сталого розвитку// Наук. вюник НАУ: Зб. наук. праць. - Лю1вництво, 2003, вип. 61. - С. 218-226.
2. Кирилюк С., Попков М., Полякова Л. Перспектива сертифшацп лшв Украши// Люовий i мисливський журнал, 2001, № 3. - С. 10-12.
3. Кравець П.В. Практичт аспекти лiсовоi сертифкаци в Укрш'ш за схемою Люово! Наглядово! Ради// Наук. вюник НАУ: Зб. наук. праць. - Лавництво, 2003, вип. 61. - С. 246-261.
4. Розробити науков1 основи та нормативне забезпечення системи сертифшацп лгав: зв1т про науково-дослщну роботу (пром1жний)/ Нацюнальний аграрний ушверситет; № ДР 0102W006950.- К.: НАУ, 2003. - 62 с.
5. FSC Principles and Criteria (Doc. 1.2 Revised February, 2000). http://www.fsco-ax.org/principal.htm.
УДК630.651 Доц. О.В. Лапицкая1, канд. экон. наук
ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЭКСПОРТА ДРЕВЕСИНЫ ЛЕСНЫМ ХОЗЯЙСТВОМ БЕЛАРУСИ
Рассматриваются вопросы необходимости скорейшего технического перевооружения или коренной реорганизации лесопереработки в лесном хозяйстве Беларуси.
1 Гомельский государственный технический университет им. П.О. Сухого
