CC BY
81
УДК 636.2.082.35:612.12.015.348:577.112.386
Шщеменко М. П., док. вет. наук Штепенко А. П., астрант, Чуб О. В., канд. вет. наук с Бглоцеркгеський нацюнальний аграрный утеерситет
ВПЛИВ С1РКОВМ1СНИХ АМ1НОКИСЛОТ НА ПОКАЗНИКИ РУБЦЕВОГО ТРАВЛЕННЯ МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКО1 РОГАТО1 ХУДОБИ
У статт1 еисетлено питання еплиеу сгркоемгсних амтокислот на ем1ст е рубц летких жирних кислот, амгаку та рН середоеища. Встаноелено, що додаткоее ееедення з кормом метюшну та цистину сприяе збшьшенню загальног концентрацп ЛЖК, гх окремих фракцш та зменшенню концентрацп ам1аку.
Ключовi слова: амтокислоти, метюшн, цистин, ЛЖК, ам1ак
Вступ. Основним джерелом енерги для мiкроорганiзмiв рубця е вуглеводи. У процес ферментаци цу^в мжрооргашзмами синтезуеться АТФ, за рахунок енерги якого забезпечуеться !х ршт i розмноження. Кшцевими продуктами ферментаци цу^в е коротколанцюговi жирш кислоти, серед яких у кшькюному вщношенш переважають оцтова, протонова i масляна кислоти, що е основним джерелом метаболiчно! енерги в тканинах жуйних. При цьому, з одше! молекули глюкози утворюються двi молекули оцтово! i протоново! кислот та одна молекула масляно! кислоти. При утворенш оцтово! кислоти витрачаеться 36%, а при утворенш масляно! кислоти - 1% енерги вихщного субстрату, а при утворенш протоново! кислоти мае мкце утворення енерги на 9%. Прямi витрати енерги корму на ферментацш кл^ковини в рубцi при згодовуванш тваринам збалансованих рацiонiв становлять у середньому 25%
[7,8].
Вщношення мiж концентрацiею оцтово!, пропiоново! i масляно! кислот у рiдинi рубця залежить вiд складу рацiону, який впливае на юлькють мiкроорганiзмiв окремих видiв i !х метаболiчну актившсть. У середньому, в рiдинi рубця утворюеться вiдповiдно 65, 20 i 15% оцтово!, пропiоново! i масляно! кислот. Збшьшення частки клiтковини в рацюш тварин призводить до тдвищення продукцi! оцтово! i масляно! кислот, а збшьшення частки крохмалю - до тдвищення утворення протоново! кислоти. Концентращя ЛЖК у рщиш рубця залежить, з одного боку, вщ штенсивност процесiв ферментацi!, з другого - вщ швидкостi !х всмоктування. Глюкоза, яка утворюеться з протонату в печшщ жуйних, проявляе стимулюючий вплив на синтез амiнокислот i бiлкiв у скелетних м'язах, тим самим впливаючи на !х ркт. Цим пояснюеться широке використання в рацюнах вiдгодiвельно! худоби в рядi кра!н препаратiв, якi стимулюють протоновокисле бродiння в рубцi [7,9].
Оцтова кислота е важливим джерелом вуглецю для бюсинтезу амiнокислот деякими бактерiями рубця. Вона стимулюе рiст деяких груп
® Нщеменко М.П., Штепенко А. П., Чуб О. В., 2010
219
рубцевих бактерш, особливо коли амiак служить головним джерелом азоту [2]. Одним з шляхiв метаболiзму оцтово! кислоти в тканинах жуйних тварин е, з одного боку, окиснення И в ци^ трикарбонових кислот, а з другого - участь в синтезi довголанцюгових жирних кислот i холестеролу [2,6,7].
Основними шляхами метаболiзму протоново! кислоти в тканинах жуйних тварин е И окиснення i перетворення в глюкозу [2]. Протонова кислота бшьш ефективно використовуеться для синтезу жиру в тш жуйних, чим оцтова [1,7]. 1снуе пряма залежшсть мiж утворенням протоново! кислоти у рубщ жуйних, И всмоктуванням i перетворенням у глюкозу, метаболiзмом останньо! у тканинах з використанням утворених при цьому кетокислот у синтезi амшокислот, для синтезу бшюв у скелетних м'язах [1].
Синтетичш амiнокислоти при введет в оргатзм можуть впливати на процеси синтезу ЛЖК. Так, пщшюрна iмплантацiя деяких амiнокислот сприяе вiрогiдному зростанню загально! кiлькостi летких жирних кислот та !х окремих фракцш [3,4].
В залежностi вщ концентраци окремих летких жирних кислот кнуе ацетатний, бутиратний, та протоновий типи бродiння. Ацетатний тип бродшня спостерiгаеться при концентраци оцтово! кислоти 64 - 68% i рН 6,3 - 7,0, бутиратний тип при концентраци масляно! кислоти вище 18% i рН 5,7 - 6,8, а протоновий тип бродшня дшиться на помiрний (25 - 33% протоново! кислоти) та високий (бшьше 33%). Ефективнiсть трансформаци енерги вуглеводiв в енергiю АТФ бактерiями при пропiоновокислому бродiннi вища, шж при оцтовокислому i маслянокислому [8].
Концентращя амiаку в рубцевiй рщиш в нормi коливаеться вiд 10 до 60 мг%. Взимку вона, звичайно становить 10-20 мг%, а на початку пасовищного перiоду - 40-60 мг%. Утворення амiаку в рубщ е нормальним процесом. Амiак, що утворився засвоюеться бактерiями або всмоктуеться в кров, i у печшщ перетворюеться в сечовину. Зниження рiвня амiаку в рубцi свщчить про засвоення його рубцевими мжрооргатзмами [2]. Найiнтенсивнiше вiдбуваеться синтез бактерiального проте!ну за концентраци амiаку в рубщ 9 мг/100 мл при вмкт в рацiонi тварин 13-14% перетравного протешу [6,8].
Мета роботи: вивчити вплив метюншу та цистину на показники рубцевого травлення у молодняку велико! рогато! худоби.
Матер1али та методи дослщжень. Експериментальну частину роботи проводили на бичках укра!нсько! молочно! чорно-рябо! породи вiком 4 мк. Для проведення експерименту за методом аналопв було вiдiбрано 18 тварин, яю роздiлили на 3 групи. Тварини першо! групи були контрольними та отримували прийнятий в господарствi рацiон, а телятам друго! та третьо! груп додатково до основного ращону згодовували метiонiн та цистин в дозi по 9 г другш та по 11 г третш дослiднiй групi.
Вiдбiр вмiсту рубця проводили за допомогою спецiального зонду, через 3 години тсля годiвлi. Отриманий вмiст фшьтрували та розливали у пробiрки. Вмкт ЛЖК визначали методом парово! дистиляци в апаратi Маркгама, а окремi види ЛЖК на газовому хроматографi "Хром-5", рН середовища -електрометричним методом, амiак на амiнокислотному аналiзаторi.
220
Результати дослщжень. Внаслщок проведеного експерименту встановлено, що додаткове введення з кормом телятам Ырковмкних синтетичних амшокислот сприяе вiрогiдному збшьшенню концентраци летких жирних кислот у рубщ (табл.1)
Таблиця 1
Концентращя ЛЖК та вмкт 1х окремих фракцш у рубцi телят (М ±т, п=6)
Групи ЛЖК, ммоль/л Фракцп ЛЖК, у процентах Ам1ак, ммоль/л Величина рН
Оцетова | Протонова | Масляна
1-й день дослщу
I контрольна 101,67±6,15 47,85±0,87 28,68±0,39 23,47±0,92 7,44±0,17 6,77±0,07
II дослщна 98,33±5,58 47,42±0,76 27,43±0,67 25,15±1,06 7,51±0,27 6,88±0,07
III дослщна 104,17±6,25 45,95±1,07 27,65±0,66 26,40±1,10 7,40±0,19 6,82±0,06
20-й день дослщу
I контрольна 100,00±3,65 48,21±0,62 28,37±0,46 23,42±0,70 7,62±0,19 6,80±0,06
II дослщна 104,17±5,39 50,93±1,12 29,27±0,41 19,80±1,44 * 6,38±0,31 ** 6,70±0,09
III дослщна 105,00±5,00 48,98±1,02 28,39±0,48 22,63±0,68 6,43±0,22 ** 6,60±0,08
40-й день дослщу
I контрольна 98,33±3,80 47,98±1,31 28,84±0,56 23,18±1,73 7,54±0,20 6,83±0,07
II дослщна 114,17±3,52* 53,40±0,99 ** 30,82±0,45* 15,58±0,91 ** 6,19±0,33 ** 6,70±0,08
III дослщна 108,33±4,43 50,87±0,97 29,98±0,66 19,15±1,11 6,36±0,33* 6,63±0,07
Примггка: * Р<0,05; ** Р<0,01; пор1вняно з контролем
Спостерiгаючи за змшами концентраци ЛЖК в рубцi телят контрольно! та дослщних груп вщзначимо тенденцiю до зростання вмiсту ЛЖК у другш та третiй дослщнш групi. Так, на 40-й день експерименту у другш дослщнш грут загальна концентрацiя ЛЖК зросла на 16,1% (р<0,05). Одночасно спостерiгалась змша процентного спiввiдношення окремих летких жирних кислот. Вiрогiдно зросла порiвняно з контролем концентращя оцтово! кислоти на 11,2% (р<0,01), пропiоново! на 6,8% (р<0,05), а рiвень масляно! кислоти зменшився на 32,8% (р<0,01). У третш дослiднiй групi вiрогiдних результата отримано не було, однак необхщно вiдмiтити тенденцiю до збшьшення рiвня ЛЖК порiвняно з контролем на 10,2%, оцтово! кислоти на 6,0%, пропюново! на 4%.
Вщомо, що арковмюш амiнокислоти сприяють зростанню кшькосп мiкроорганiзмiв рубця та посилюють !х ферментативну активнiсть [5,6,8,9]. На нашу думку посилення целюлозолiтично! та амшолггично! активностi мiкроорганiзмiв рубця призвело до зростання загально! кiлькостi ЛЖК та !! окремих фракцi!. Слщ вщмггити, що у телят друго! дослщно! групи на 40-й день дослщження вщбулася змiна типу рубцевого бродшня iз бутиратного на пропiоновий.
Можна висловити припущення, що зменшення рiвня амiаку в рубцi телят дослщних груп на 20-й та 40-й дш експерименту (р<0,01; р<0,05) було обумовлено використанням його мжрооргашзмами рубця для синтезу бшюв власного тша [1]. Нашими дослiдженнями не встановлено вiрогiдних змiн такого важливого показника, як рН у рубщ телят. Однак слщ вщм^ити тенденцiю до незначного змщення рН в кислий бш, що пов'язано iз зменшенням рiвня амiаку та зростанням рiвня ЛЖК.
Висновки:
221
1. Комплексне застосування Ырковмюних амшокислот метюншу та цистину в рацюнах молодняку велико! рогато! худоби викликае зростання загально! концентрацп ЛЖК та !! окремих фракцш.
2. Ефектившсть комплексного використання синтетичних амшокислот метюншу та цистину залежить вщ !х дози. Зокрема, згодовування 9 г метюншу i цистину викликае бшьш суттевий вплив на показники вмкту рубця, нiж доза 11 г.
Л1тература
1. Градусов Ю. Н. Усвояемость аминокислот / Ю. Н. Градусов. - М.: Колос, 1978.- 400 с.
2. Курилов Н. В. Использование протеина кормов животными / Н. В. Курилов, А. Н. Кошаров. - М.: Колос, 1979.- С. 37-115.
3. Нщеменко М. П. Кшьккть летких жирних кислот у рубщ телят пiсля введення лiзину та аргшшу / М. П. Нщеменко, О. В. Чуб, I. М. Кудлай // Вкник Сумського Нацюнального аграрного ушверситету. - 2003. - №10. - С. 73-77
4. Нщеменко М. П. Змши вмюту летких жирних кислот тсля iмплантацi! метюншу / М. П. Нщеменко, О. В. Чуб // Науковий вкник Нацюнального аграрного ушверситету. - 2005. - №89. - С. 157-161
5. Пивняк И. Г. Микробиология пищеварения жвачных / И. Г. Пивняк, Б. В. Тараканов - М.: Колос, 1982.- 247 с.
6. Тараканов Б. В. Влияние аминокислот на ферментативную активность микрофлоры рубца / Б. В. Тараканов // Зоотехния. - 2003. - №6. - С. 11-13
7. Тараканов Б. В. О типах брожения в рубце жвачных / Б. В. Тараканов // Зоотехния. - 2001. - №6. - С. 8-9
8. Янович В. Г. Бюлопчш основи трансформаци поживних речовин у жуйних тварин / В. Г. Янович, Л. I. Сологуб - Львiв: Трiада Плюс, 2000.- 383 с.
9. D'Mello J. Amino acids in animal nutrition / J. D'Mello - Formerly of Scottish Agricultural College, Edinburgh, 2003. - 510 p.
Summary
Nishchemenko N., Shtepenko A., Chub O.
In article the influence question amino acids on the maintenance in a hem of flying fatty acids, ammonia, acidity of environment is studied. So it is defined, that additional introduction with a methionine and cystine forage assists increase in quantity of flying fatty acids, and its separate fractions that to reduction of concentration of ammonia.
Стаття надшшла до редакцИ 25.03.2010
222
