CC BY
23
УДК 543.272.454:636.598:612.35:577.175.4
хГунчак A.B., к.б.н., старший науковий сшвробггник © (a_gunchak@ukr.net) хРатич 1.Б., д.с.-г.н., член-кореспондентНААН 2Федик Ю.Я., к.вет.н., доцент 1Институт бюлогй'тваринНААН, м. Лъв1в 2Львгвський нацюналънийутеерситет ветеринарно'гмедицини та бютехнологт iM. С.З.Гжицъкого
ВПЛИВ Р1ВНЯ ЙОДУ В РАЦЮН1 ГУСОК НА МОРФОСТРУКТУРУ ПЕЧ1НКИ, BMICT ТИРЕ01ДНИХ ГОРМОН1В У KPOBI ТА ЙОДУ У ЩИТОПОД1БН1Й ЗАЛ031 ТА ЖОВТКАХ ЯСЦЬ
У cmammi наведено фрагмент дослгдженъ вплыву piern Йоду у рацюнах гусок на морфоструктуру печтки, кглъкгстъ тиреогдних гормошв у сироватщ кровi та eMicm Йоду у щитопод1бнш залоз1. Встановлено, eidcymnicmb гепатотоксичного вплыву Йоду на оргашзм гусок за тдвищення його pienn у рацюш птищ з 0,7 до 2,8 г/т комбжорму. За чотирикратного збыъшення тлъкостг Йоду у рацюш його eMicm у щитопод1бшй залоз1 гусок, як i кглъкгстъ тиреогдних громотв у сироватщ кровг птищ не зазнавали вгроггдних змт, modi якужовткахяецъ кыъюстъ Йоду збыъшуваласъ.
Ключов1 слова: гуси, тиреогдиш гормони, щumonoдiбнa залоза, печтка, жовток, Йод
Вступ. Бюсинтез i секрещя гормошв щитопод1бно! залози — це низка реакцш, послщовшсть яких умовно можна роздшити на кшька еташв. Перший етап— поглинання i акумулящя йодид1в з плазми кров1 та i'x активащя; другий — йодування фенольних кшець тирозину з утворенням йодтирозишв i йодтирошшв, транспортування i'x в порожнину фoлiкyлa i зв'язування з тиpeoглoбyлiнoм; третш — протеол^ичне вiдщeплювaння йодованих K0Mn0HeHTiB тиpeoглoбyлiнy з вивiльнeнням йодтирошшв, i'x ceкpeцiя в кров i транспорт до периферичних тканин. Таким чином, pieeHb Иоду, що потрапляе в opraHi3M е визначальним у якocтi nepeöiry процеав системи утворення тиреощних гормошв [1].
Водночас, зважаючи на те, що гормони щитoпoдiбнoi' залози, як бюлопчно aKTHBHi речовини беруть участь у регуляцп обмшних реакцш opraHi3My, а також фiзичнoгo (у людей i пcиxoлoгiчнoгo) розвитку opraHi3My, актуальними е дocлiджeння впливу pi3Horo piвня Иоду в рацюш тварин, i гусей, зокрема, на морфоструктуру ne4iHKH, вмют тиреощних гормошв у сироватщ Kpoßi та Иоду у щитoпoдiбнiй 3ano3i i жовтках яець.
Матер1ал i методи. В умовах ПАФ „Дшстер" (селище MefleHmi Дрогобицького району Л^всько! oблacтi) було проведено науково-виробничий дocлiд на двох групах гусей, по 500 гол. у кожнш, гусей бшо!
© Гунчак A.B., Ратич 1.Б., Федик Ю.Я., 2012
217
¿талшсько! породи (стввщношення гусаюв до гусок 1:3). Гусей утримували у стандартному примщенш з вшьним вигулом та доступом до водойми, що вщповщало юнуючим технолопчним вимогам. Птищ контрольно! \ дослщно! груп згодовували повноцшний комбжорм збалансований за основними поживними та бюлопчно активними речовинами.
У рацюш для гусей контрольно! групп вмкт Иоду становив 0,7 г/т комбшорму, а для гусей дослщно! групп кшьюсть Иоду збшьшували у чотпрп рази (табл. 1).
Таблиця 1
Схема дослщу_
Групи птищ Кшьшсть гол1в Кшьюсть KJ, г/тонну комбшорму
Контрольна 500 0,929
Дослщна 500 3,718
Отже, кшьккть Йоду у комб1корм1 для гусей дослщно! групп становила 2,8 г/т комбжорму. Дослщ тривав три мкящ i був розпочатий за мкяць до початку яйцекладки. Впродовж дослщу проводився щоденний облж яечно! продуктивное^ гусок. Шсля 3-х мюячного згодовування гусям вказаних комб1корм1в проведено забш гусок по 3 голови з кожно! групп i для 6ioxiMi4Hnx дослщжень вдабрано проби кров1, тканин печшки, щитопод1бно! залози та жовтки яець. Проводили мжроскошчш дослщження печшки гусок [2], визначення вмюту Иоду у тканинах штратно-роданщним методом [3] та кшьккне визначення вмюту трийодтироншу (Т3) i тироксину (Т4) на ¿муноферментному анал1затор1 „Stat Fax" i3 застосуванням тест-систем ф1рми "Human".
Результати дослщжень. Головна функщя щитопод1бно! залози — секрещя тирео!дних гормошв тироксину i трийодтироншу. При цьому, основними компонентами молекул тиреощних гормошв i необхщними субстратами для !х бюсинтезу е Иод i тирозин. U,i сполуки виявлеш в ycix без винятку тканинах оргашзму, однак синтез тирео!дних гормошв вщбуваеться виключно у щитопод1бнш залоз1, так як тшьки в !! napeHxiMi присутнш активний фермент йодпероксидаза.
Тироксин i трийодтиронш необхщш для нормального розвитку, росту i функцюнування оргашв. Щ гормони регулюють р1вень базального метабол1зму Bcix кл1тин, включаючи гепатоцити, що певним чином впливае на функцюнування печшки, а печшка, у свою чергу, метабол1зуючи тиреощиш гормони, регулюе !х системш ефекти. Печшка, завдяки анатом1чним i функцюнальним особливостям, волод1е високою спорщнешстю до тиреощних гормошв, швидко i у великих кшькостях накопичуючи !х у napeHxiMi. Вщ функцп щитопод1бно! залози залежить окисно-вщновний потенщал кл1тин печшки, метабол1зм фосфолшщ1в i Р-лшопроте!д1в цього органу, швидккть поглинання кисню, актившсть печшкових фермент1в та ш. [4]. Отже, функцюнальний i морфолопчний стан печшки залежить вщ функционального стану щитопод1бно! залози, який у свою чергу залежить вщ кшькост1
218
поступленого Йоду. Саме тому, з метою виявлення можливого гепатотоксичного та ¿мунодепресивного впливу пщвищено! (до 2,8 г/т комбжорму) дози Йоду на оргашзм гусок було проведено пстолопчш дослщження печшки.
Вщсутшсть гепатотоксичного впливу збшьшення кшькост! Йоду у рацюш птиц! знаходить свое пщтвердження у пор!внянш пстоструктури печшки гусей з контрольно! (Рис. 1) та дослщно! груп (Рис. 2). Так, в обох випадках мае мкце характерна для гусей слабо виражена почастковашсть органу з пом1рно розвинутою стромою I неч1тко вираженою балковою оргашзащею паренх1ми. При цьому гепатоцити збер1гають свою багатограншсть, а !х контури добре простежуються, цитоплазма однорщна та пом1рно оксифшьна. Ядра гепатоциив невелик!, округл!, переважно розм!щен! у центр! кл!тини. Щ!лини синусо!дних капшяр!в заповнюють поодинок! ядерн! еритроцити до яких прилягають кл!тини ендотел!ю.
Рис. 1 Печшка гуски. Контроль.
Слабо виражена почастковашсть органу.
1. Печ\нков\ балки.
2. Центральна вена. Гематоксилш-еозин х 40
219
Рис. 2 Печшка гуски. Дослщ.
Выражена структура печткових балок.
1. Гепатоцити.
2. Венозт синусы.
3. Елементи м1жчасточковог сполучног тканини.
Гематоксилш-еозин х 40 В обох випадках (як в контрольнш так \ дослщнш груш) мало мкце невиражешсть або I повна вщсутшсть реактивних центр1в (Рис.3) у л1мфо!дних угрупуваннях печшки.
Рис. 3. Печшка гуски. Дослщ.
Л1мфатичнии вузлик в печтц1.
1. Печ\нков\ балки.
2. Лгмфоцити.
3. Реактивнии центр. Гематоксилш-еозин х 160.
220
Отже, згодовування вище вказаних доз препарата Йоду гусям не викликало в !х оргашзм1 морфофункцюнальних вщхилень з боку печшки.
3 л1тератури вщомо, що надлишок Йоду в оргашзм1 блокуе синтез тиреощних гормошв \ стимулюе утворення блокатор1в росту кл1тин щитопод1бно1 залози - йодальдегвдв та йодолактошв [5]. Отже, оскшьки збшьшення кшькост1 Йоду в рацюш гусок могло призводити до функцюнальних порушень щитопод1бно! залози, ми провели визначення концентраци тироксину та трийодтироншу у сироватщ кров1 (табл. 2).
3 даних, представлених у таблиц! видно, що пщвищення кшькост1 Йоду у рацюш гусок дослщно! групп у чотири рази, пор1вняно з птицею контрольно! групп, яка отримувала рекомендовану кшьюсть Йоду у рацюш не проявляло суттевого впливу на вмют тироксину I сприяло незначному, але не в1рогщному збшьшенню кшькост1 трийодтироншу.
Таблиця 2
Вплив |мвня Иоду в ращош гусок на вмкт тироксину 1 трийодтироншу
в сироватщ кровь нмоль/л, (М ±т, п=3)
Групи
Гормони Контрольна Дослвдна
ПРК (0,7 г 1/т комбжорму) ПРК (2,8 г 1/т комбжорму)
Тироксин 39,57±1,28 38,60±0,17
Трийодтиронш 4,27±0,48 4,87±0,43
На рисунку 4 представлено результата визначення вмкту Йоду у щитопод1бнш залоз1 гусок.
221
Рис.4 Вмкт Йоду у тканиш щитопод1бно1 залози гусок, мкг/г
Встановлено, що пщвищення р1вня Иоду в рацюш гусок дослвдно! групи до 2,8 г/т комбжорму не викликало в1рогщного збшьшення вмюту Иоду у щитопод1бнш залоз1, пор1вняно до птищ контрольно! групи, що споживала комбшорм з вмютом Иоду 0,7 г/т комбжорму.
Разом з цим, варто вщзначити, що за чотирикратного збшьшення Иоду у рацюш гусей, його вмют у жовтках яець пщвищувався на 23,85 % (Рис. 5).
И Контрольна ( 0,7 г Л/т )
0 Дослана ( 2,8 г Л/т )
Рис.5 Вмкт Йоду у жовтках ясць гусок, мкг/г
Такий характер змш вмюту Иоду у жовтках яець пояснюеться видовою особливктю птищ. Це зумовлено тим, що хоч бшьшкть спожитого з кормом Иоду акумулюеться в щитопод1бнш залоз1, саме у птищ до 15 % цього елементу може також вщкладатися в яечнику [6]. Иод, що мютиться у яйцях мае важливе значения для забезпечення функцюнальних потреб ембрюшв та розвитку !х щитопод1бно! залози. Адже, вже на 7-й день розвитку ембрюна у щитопод1бнш залоз1 починаеться процес концентрацп Иоду, на 9-й день — синтез дийодтирозину, а на 10-й день — щитопод1бна залоза синтезуе \ секретуе тироксин. Дефщит Иоду у рацюш птищ гальмуе розвиток ембрюшв спричиняе 1х загибель на початкових стад1ях ембрюгенезу, а також викликае аномали у розвитку I виведення нежиттездатного молодняку.
Висновки.
1. Збшьшення кшькост1 Иоду у рацюш гусок з 0,7 г/т до 2,8 г/т комбшорму не проявляло гепатотоксичного впливу, що пщтверджуеться морфо функцюнальних змш з боку гепатоцшгв.
222
2.Чотирикратне збшьшення кшькосп Йоду у рацюш гусок не впливало на вм1ст тиреощних гормошв у сироватщ кров1 та Йоду у щитопод1бнш залоз1, проте сприяло збшьшенню кшькост1 Йоду у жовтках яець на 23,85 %
Л1тература
1.Darras Veerle M. Thyroid hormone metabolism in poultry / Veerle M.Darras, Serge Van der Geyten, Eduard R. Kuhn // Biotehnol. Agron. Soc. Environ. 2000 4(1), P. 13-20.
2.СОУ 85-20-37-5686207 Пстолопчний метод д1агностики губчато! енцефалопатп велико! рогато! худоби. Каталог нормативних документа 2008: У 2 т. - К. :ДП «Укрнднц», 2008.- Т.2.- С. 261.
3.Еремин Ю.Н. Определение Йода, связанного с белками крови, нитратно-роданидным методом / Ю.Н. Еремин, А.А. Хайнис, А.А. Трубицын // Лаб.дело . - 1976. - №10. - С.595.
4.Klandorf, Sharp H.P.J., Dunkan I.J.H. Variations in levels of plasma thyroxine and triiodothironine in juveline female chickens during 24- and 16- hr lighting cycles Gen. comp. / Klandorf, H.P.J. Sharp, I.J.H. Dunkan // Endocrinol. -1978.- 36, P. 238-243.
5.Герасимов Г.А. Безопасность йода и йодата калия / Г.А. Герасимов // Клиническая тиреоидология, 2004. Т. 2. № 3. С.10-14.
6. Георгиевский В. И. Минеральное питание сельскохозяйственной птицы / В. И. Георгиевский. — М. : Колос, 1970. — 327 с.
7.Фисинин В. И. Эмбриональное развитие птицы / В. И. Фисинин, И. В. Журавлев, Т. Г. Айдинян. — М.: Агропромиздат, 1990. — 240 с.
Summary
Gunchak A. V., Ratych I. B., Feduk Yu. Ya. EFFECT OF IODINE LEVEL IN THE GEESE DIET ON LIVER MORPHOSTRUCTURE, BLOOD THYROID HORMONES CONCENTRATION AND IODINE CONTENT IN THE THYROID GLAND AND EGG YOLKS
The article presents a comprehensive piece of research the influence of iodine level in the geese diet on metabolic processes, particularly on the morphological structure of liver, the amount of thyroid hormones in serum and iodine content in the thyroid gland. Any hepatotoxic effects of increased level of iodine in the geese diets from 0.7 to 2.8 g/t have not been found. When iodine quantity in the diet was fourfold increased the iodine content in the thyroid gland and the thyroid hormones concentration in serum of geese not experienced significant changes, whereas in the eggs yolks the iodine content was increased.
Key words: geese, thyroid hormones, thyroid gland, liver, egg yolk, iodine
Рецензент - д.с.-г.н., професор Швторак Я.1.
223
