ВПЛИВ МУЛЬТИПРОБІОТИКА «СИМБІТЕР® АЦИДОФІЛЬНИЙ» НА АКТИВНІСТЬ ОРНІТИНДЕКАРБОКСИЛАЗИ, α-АМІЛАЗИ ТА NO-ЕРГІЧНУ СИСТЕМУ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЗА УМОВ ГІПЕРГАСТРИНЕМІЇ Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК: [611.316 - 092.9:615.243]:615.372

шш 1

0^77,У/;

ВПЛИВ МУЛЬТИПРОБІОТИКА «СИМБІТЕР® АЦИДОФІЛЬНИЙ» НА АКТИВНІСТЬ ОРНІТИНДЕКАРБОКСИЛАЗИ, а-АМІЛАЗИ ТА Ш-ЕРГІЧНУ СИСТЕМУ СЛИННИХ ЗАЛОЗ ЗА

УМОВ ГІПЕРГАСТРИНЕМІЇ

В умовах тривалого введення омепразолу виникають патологічні зміни в тканинах слинних залоз -дисбаланс регуляторних систем та зниження функціональних резервів тканин слинних залоз в умовах тривалої гіпергастринемії. Застосування мультипробіотика «Симбітер® ацидофільний» нормалізує систему регуляторних поліамінів та NO-ергічну систему.

Ключові

ацидофільний».

слова: слинні залози, омепразол, гіпергастринемія, оксид азоту, поліаміни, «Симбітер

Робота є фрагментом НДР: «Роль біорегуляторів у механізмі розвитку патологічних змін органів системи травлення», № 0109U007982.

На теперішній час захворювання шлунково-кишкового тракту займають третє місце і їх розповсюдженість постійно зростає. Для лікування кислотозалежних захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ) широко застосовуються антацидні засоби, серед яких провідну роль відіграють інгібітори протонної помпи (ПІП). Довготривале застосування ІПП має негативні наслідки, зокрема, розвиток гіпергастринемії [15]. Загальновідомо, що за умов трофічної та мітогенної дії гастрину є ризик розвитку онкологічних захворювань ШКТ [8, 9]. Механізм розвитку гіпергастринемії, перш за все, полягає в довготривалому застосуванні ІПП, які шляхом пригнічення Н+/К+-АТФази призводять до гіпоацидитету. Як відомо, гіпоацидність шлункового вмісту призводить до розвитку дисбіозу ШКТ [10, 11].

У зв’язку з цим згідно з Маастрихтським консенсусом в комплексному лікуванні кислотозалежних хвороб органів травної системи застосовуються пробіотики [11]. Застосування пробіотиків не тільки корегує порушення мікроекології ШКТ, але і позитивно впливає на активність імунної та ендокринної систем. На сьогоднішній день існує велика кількість пробіотичних лактомісних препаратів, що використовуються для профілактики та корекції дисбіозів ШКТ. Для корекції патологічних змін в слинних залозах щурів за умов омепразол-індукованої гіпергастринемії було обрано мультипробіотик «Симбітер® ацидофільний» («О.Д. Пролісок», Україна), основною відмінністю якого від бактеріотерапевтичних засобів попередніх поколінь є наближення його складу до природних мікробіоценозів відкритих біологічних систем організму людини та тварин, які відрізняються полікомпонентністю, широким спектром біологічних активностей та взаємовигідними міжпопуляційними відносинами [10].

Метою роботи було обгрунтування експериментальної корекції патологічних змін в тканинах слинних залоз за умов омепразол-індукованої гіпергастринемії мультипробіотиком «Симбітер® ацидофільний».

Матеріал та методи дослідження. Експерименти виконані на 7б білих щурах-самцях, вагою 180-250г з дотриманням рекомендацій щодо проведення медико-біологічних досліджень згідно з Європейською конвенцією. Тварини були поділені на окремі групи, яким щоденно протягом 7, 14, 21 та 28 діб вводили омепразол (14 мг/кг маси тіла внутрішньоочеревно) та «Симбітер® ацидофільний» (0,14 мл/кг маси тіла перорально) окремо та в поєднанні. По завершенню експерименту щурам вранці натщесерце проводили евтаназію під уретановим наркозом (50 мг/кг маси тіла внутрішньоочеревно) шляхом кровопускання та збирали кров для визначення вмісту гастрину радіоімунологічним методом за допомогою аналітичного набору “MP Biomedicals, LLC” (USA). Нами встановлено, що вміст гастрину в плазмі крові щурів контрольної групи на 28 день склав 59,0±35,5 пг/мл, порівняно з дослідними тваринами, яким вводили протягом 28 діб омепразол -170,7±90,7 пг/мл (р<0,05). Таким чином, тривале введення омепразолу викликає гіпергастринемію, вплив якої на метаболізм тканин слинних залоз недостатньо вивчений [2]. В гомогенаті слинних залоз щурів визначали активність орнітиндекарбоксилази [12], a-амілази [3], NO-синтази (NOS) та вміст NO2- [13].

Pезультати дослідження та їх обговорення. Для оцінки білоксинтезуючої функції слинних залоз досліджували активність орнітиндекарбоксилази та a-амілази за умов тривалого введення омепразолу. Орнітиндекарбоксилаза є ключовим ферментом синтезу регуляторних поліамінів таких як путресцин, спермін, спермідин та інших, які регулюють процеси реплікації та транскрипції і, як наслідок, проліферацію клітин та синтез білків. Також в ряді досліджень встановлена роль орнітиндекарбоксилази в механізмі дії фактору росту епідерміса (ФРЕ). В цих дослідженнях було показано, що ФРЕ підвищує активність орнітиндекарбоксилази та стимулює транспорт путресцину в фібробластах людини in vitro. Також активність орнітиндекарбоксилази в клітинах феохромацитоми РС12 підсилюється цАМФ та гальмується путресцином. Наявні також дані про роль поліамінів, пов’язаних з орнітиндекарбоксилазою в механізмі дії ФРЕ [1, 5]. Відомо, що поліаміни здійснюють

вплив на різноманітні ферменти, що беруть участь в синтезі ДНК. В дослідах in vitro поліаміни стимулюють активність ДНК-залежної РНК-полімерази [1]. Суттєва роль поліамінів полягає в ініціації синтезу пептидів шляхом зміни конформації рибосом [14]. Під впливом на організм факторів оточуючого середовища відбуваються значні зміни метаболізму в цілому, перш за все, в обміні білків та нуклеїнових кислот. Певну роль в цьому відіграють і поліаміни. Для дослідження обміну поліамінів в тканинах слинних залоз щурів в умовах омепразол-індукованої гіпергастринемії використали дослідження активності орнітиндекарбоксилази, яка каталізує ключову реакцію синтезу поліамінів - декарбоксилювання орнітину з утворенням путресцину, який приймає участь у регуляції біологічних процесів та є попередником синтезу інших поліамінів [5]. Функціональні можливості слинних залоз можна оцінити за допомогою дослідження активності а-амілази в тканинах слинних залоз щурів, яка є металоферментом що має четвертинну структуру.

Нами встановлено, що на 7, 14, та 21 день введення омепразолу активність орнітиндекарбоксилази в слинних залозах вірогідно зросла, а на 28 день спостерігалось зниження її активності порівняно з контролем (табл. 1). Використання мультипробіотика «Симбітер® ацидофільний» на 28 добу введення омепразолу сприяє вірогідному зростанню в 1,2 рази активності орнітиндекарбоксилази порівняно з тваринами без корекції (табл. 1). Аналізуючи активність а-амілази в тканинах слинних залоз щурів за умов введення ІПП встановили, що на всіх етапах експерименту її активність вірогідно зростає порівняно з контролем (табл. 1).

Таблиця 1

Активність орнітиндекарбоксилази та а-амілази в слинних залозах за умов гіпергастринемії та її корекції

«Симбітером», (М±т)

Групи тварин Активність орнітиндекарбоксилази, нмоль/г*хв. Активність a-амілази, мг/год*г.

1. Контроль (п=12) 2б9,01±8,03 Т1,951 ± 2,005

2. Симбітер 28 діб (п=9) 2бб,08±4Д9 Т3,49б ± 0,83Т

3. Омепразол 7 діб (п=5) 335,09±9,3Т 91,б1 ± 1Д0Т

4. Омепразол 14 діб (п=5) 342,11±б,20 95Д0Т ± 1,095

5. Омепразол 21 діб (п=5) 303,51±13J6 8б,049 ± 1,259

6. Омепразол 28 діб (п=17) 244,52±10,4Т 81^9 ± 2,191

7. Омепразол + симбітер 7 діб (п=5) 322,81±12,22 93,0Т3 ± 1,189

8. Омепразол + симбітер 14 діб (п=5) 335,09±5,12 90,439 ± 1,492

9. Омепразол + симбітер 21 діба (п=5) 30Т,02±8,32 89,854 ± 1,35Т

10. Омепразол + симбітер 28 діб (п=8) 293,8б±8,29 88,354 ± 1,2б5

Статистичний показник pl-2>0.05 pl-9<0.05 pl-2>0.05 pl-9<0.05

1=76 Р1-з<0.05 Pl-lo<0.05 Р1-з<0.05 Pl-lo<0.05

Pl-4<0.05 рз-7>0.05 Pl-4<0.05 рз-7>0.05

Pl-5<0.05 P4-8>0.05 Pl-5<0.05 P4-8<0.05

Pl-6<0.05 р5-9>0.05 pl-6<0.05 р5-9>0.05

pl-7<0.05 P6-lo<0.05 Pl-7<0.05 P6-lo>0.05

Pl-8<0.05 Pl-8<0.05

Отже, за умов корекції гіпергастринемії мультипробіотиком «Симбітер® ацидофільний» відбувається нормалізація синтезу регуляторних поліамінів, білків та нуклеїнових кислот.

Таблиця 2

Активність КО-синтази та вміст [К02-] в слинних залозах за умов гіпергастринемії та її корекції ________________________________________«Симбітером», (М±т)__________________________________________

Групи тварин Активність NO-синтази к м о л ь [N 2O * х в. Вміст [NO2 ], кмоль [NO2 ]/г

1. Контроль 3,9Т ± 0,11 (n=5) 0.164 ± 0.007 (n=l0)

2. Симбітер 28 діб (п=9) 4,б0 ± 0,2б 0,1б2 ± 0,002

3. Омепразол 7 діб (п=5) б,49 ± 0,3Т 0.198 ± 0.004

4. Омепразол 14 діб (п=5) Т,61 ± 0,39 0.206 ± 0.00з

5. Омепразол 21 діб (п=5) Т,48 ± 0,18 0.208 ± 0.005

6. Омепразол 28 діб 5J6 ± 0,25 (n=6) 0.194 ± 0.006 (n=l7)

7. Омепразол + симбітер 7 діб (п=5) бД9 ± 0,24 0,185 ± 0,00з

8. Омепразол + симбітер 14 діб (п=5) ТД9 ± 0,18 0,200 ± 0,004

9. Омепразол + симбітер 21 діба (п=5) Т,40 ± 0,18 0,203 ± 0,004

10. Омепразол + симбітер 28 діб (п=8) бДТ ± 0,15 0,198 ± 0,003

Статистичний показник pl-2>0.05 pl-9<0.05 pl-2>0.05 pl-9<0.05

1=74 р1-з<0.05 Pl-lo<0.05 р1-з<0.05 Pl-lo<0.05

pl-4<0.05 рз-7>0.05 pl-4<0.05 рз-7<0.05

pl-5<0.05 P4-8>0.05 pl-5<0.05 P4-8>0.05

pl-6<0.05 р5-9>0.05 pl-6<0.05 р5-9>0.05

pl-7<0.05 P6-lo<0.05 pl-7<0.05 P6-lo>0.05

Pl-8<0.05 Pl-8<0.05

На теперішній час, дослідниками приділяється багато уваги ролі оксиду азоту в розвитку багатьох захворювань, також відомо, що монооксид азоту виконує месенджерну функцію. N0 є основним ендогенним вазодилятатором. Після зв’язування ацетилхоліну з клітинними рецепторами у цих клітинах синтезується N0, який мігрує у м’язові клітини і активує синтез цГМФ і викликає розслаблення м’язів. Аналогічний механізм впливу N0 на розслаблення м’язів шлунково-кишкового тракту. Нормальним регулятором перистальтики ШКТ є бактеріальна флора кишечника. Компоненти мембран клітин бактерій - ліпополісахариди активують N0-синтазу безпосередньо у м’язовій клітині. Тому дослідження N0-ергічної системи слинних залоз за умов омепразол-індукованої

гіпергастринемії є досить актуальним [4, 7, 13]. Досліджуючи МО-ергічну систему слинних залоз за умов омепразол-індукованої гіпергастринемії ми отримали наступні результати (табл. 2): активність МО-синтази при 28-денному введені омепразолу підвищилась в 1,45 рази (р<0.05), а вміст нітритів збільшився в 1,18 рази (р<0.05). При корекції із застосуванням мультипробіотика «Симбітер® ацидофільний» активність МО-синтази на 28 день експерименту підвищилась в 1,18 рази (р<0.05) порівняно зі щурами без корекції, а вміст нітритів при цьому достовірно не змінився. Слід також зауважити, що достовірні зміни активності МЮ-синтази слинних залоз щурів за умов корекції виявлялись лише на 28 добу експерименту, а при введенні щурам лише мультипробіотика «Симбітер® ацидофільний» достовірних змін порівняно з контролем взагалі не виявлялись. Це свідчить про те, що мультипробіотик «Симбітер® ацидофільний» на активність МО-синтази не впливає, а підвищує резистентність тканин слинних залоз до патологічних впливів та їх функціональні резерви.

Отже, тривале застосування омепразолу призводить до достовірного підвищення вмісту в плазмі крові гастрину, і як наслідок до патологічних змін в тканинах слинних залоз щурів, а саме: до дисбалансу регуляторних поліамінів та МО-ергічної системи слинних залоз. Корекція омепразол-індукованої гіпергастринемії із застосуванням мультипробіотика «Симбітер® ацидофільний» сприяє нормалізації активності орнітиндекарбоксилази, синтезу регуляторних поліамінів та МО-ергічної системи слинних залоз.

Перспективи подальших розробок. Планується подальше вивчення властивостей мультипробіотика «Симбітер® ацидофільний» для впровадження в клінічну практику з метою лікування захворювань органів порожнини рота.

r JT JT JT JT

1. Гусейнов Г.О. Роль полиаминов в защите организма при экстремальных воздействиях / Гусейнов Г.О., Исмаилов И.А. // Актуальные проблемы биологии, медицины и экологии: Сборник научных работ. - Томск, 2004.- С.412-414.

2. Денисов А.Б. Слюнные железы. Слюна. Часть 2 Методы моделирования физиологических и патологических процес сов / Денисов А.Б. - М.: Издательство РАМН, 2003. - 60 с.

3. Меньшиков В.В. Лабораторные методы исследования в клинике / В.В.Меньшиков, Л.Н. Делекторская, Р.П. Золотиницкая и др. - М.:Медицина,1987. - 368с.

4. Реутов В.П. Циклические превращения оксида азота в организме млекопитающих / В.П. Реутов, Е.Г.

Сорокина, В.Е. Охотин, Н.С. Косицин. - М.: Наука, 1998. - 159с.

5. Сукманский О.И. Биологически активные вещества слюнных желез / Сукманский О.И. - К.: Здоровья, 1991. - і 12с.

6. Тарасенко Л.М. Слюнные железы (биохимия, физиология, клинические аспекты) I Тарасенко Л.М., Суханова

Г.А., Мищенко В.П., Непорада К.С. - Томск: Издательство НТЛ, 2002. - 124с.:ил.

7. Ткаченко М.М. Оксид азоту та судинна регуляція (огляд літератури) / М.М.Ткаченко // Журн. АМН України,

1997. - т.3, №2. - С. 241-254.

8. Уголев А.М. Гормоны пищеварительной системы: физиология, патология, теория функциональных блоков / Уголев А.М., Радбиль О.С. - М.: Наука, 1995. - 283с.

9. Халтурин В.Ю. Клиническая оценка роли гастринемии и чувствительности к гастрину при раке толстой кишки / В.Ю. Халтурин, В.Б. Гамаюнова, Л.М. Берштейн // Вопр. онкологии. - 1997. - Т.43 (б). - С. 575-579.

10. Харченко Н.В. Роль кишечной микрофлоры в развитит хронических заболеваний желудочно-кишечного тракта / Н.В. Харченко, В.В. Черненко, Д.С. Янковский // Журнал практичного лікаря, 2003. - №4. - С. 20-27.

11. Харченко Н.В. Современные подходы к коррекции дисбиоза кишечника (Метод. рекомендации) / Н.В. Харченко, Н.В. Черненко. - К., 2000. - 27с.

12. Храмов В.А. Простой метод определения активности орнитиндекарбоксилазы в смешанной слюне человека I В.А. Храмов. // Клин. лаб. диагностика. - 1997. - №4. - С. 14-15

13. Hevel J.M. Purification of the inducible murene machrophage nitric oxide synthase I Hevel J.M. II J. Biol. Chem., 1991. - V.266, №34. - P. 22.

14. Morgan, David M.L. Polyamine Protocols I Morgan, David M.L. II Humana Press Inc. Totawa. Methods in Molecular Biology.- 1997.- Vol. 79.- 183 p.

15. Olbe L. Effect of omeprazole on gastric acid secretion and plasma gastrin in man I Olbe L., Cederberg C., Lind T., Olausson M. II Scand J.Gastroenterology. - 1989. - V.24 (suppl. 166). - Р.27-32.

ВЛИЯНИЕ МУЛЬТИПРОБИОТИКА «СИМБИТЕР® АЦИДОФИЛЬНЫЙ» НА АКТИВНОСТЬ ОРНИТИНДЕКАРБОКСИЛАЗЫ, а-АМИЛАЗЫ И 1ЧО-ЭРГИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ В УСЛОВИЯХ ГИПЕРГАСТРИНЕМИИ Сухомлин А.А., Непорада К.С., Береговая Т.В., Янковский Д.С.

В условиях длительного введения омепразола

INFLUENCE OF MULTIPROBIOTIC «SYMBITER® ACIDOFILUS» ON ACTIVITY OF THE ORNITIN-DECARBOXYLASE, a-AMYLASE AND NO-ERGIC SYSTEM OF THE SALIVARY GLANDS UNDER CONDITIONS OF THE HYPERGASTRINEMIA Sukhomlyn A.A., Neporada K.S., Berehova T.V., Yankovskiy D.S.

Under conditions of long omeprazole introduction

возникают патологические изменения в тканях слюнных желез - дисбаланс регуляторных систем и снижение функциональных резервов тканей слюнных желез в условиях гипергастринемии. Применнение мультипробиотика «Симбитер® ацидофильный» нормализует систему

регуляторных полиаминов и N0-эргическую систему.

Ключевые слова: слюнные железы, омепразол, гипергастринемия, оксид азота, полиамины, «Симбитер® ацидофильный».

Стаття надійшла 24.02.2011 р.

pathological changes in salivary glands tissues oppear: the disbalance of polyamines and NO-ergic systems. Use of multiprobiotic «Symbiter® Acidofilus» normalises balance of the polyamines and NO-ergic systems.

Key words: salivary glands, omeprazole,

hypergastrinemia, polyamines, NO-ergic systems, «Symbiter® Acidofilus».

УДK 612.741

ВЛИЯНИЕ УMEPEHHЫХ ФИЗИЧЕШИХ HAГPУЗOK, MOДEЛИPУEMЫХ ПУТЕМ ПPИHУДИТEЛЬHOГO ПЛАВАНИЯ, НА ФУHKЦИOHAЛЬHOE ШСТОЯНИЕ ЛOKOMOТOPHOЙ

СKEЛEТHOЙ МЫШЦЫ БЕЛЫХ СТЫС

В экспериментах на белых крысах показано, что умеренные физические нагрузки, моделируемые путем ежедневного плавания нарастающей длительности без дополнительных грузов, обусловили определенные фазные изменения ряда силовых и скоростных параметров, отражающих возможные сдвиги гистохимического профиля передней большеберцовой мышцы. После 10 дней плавания наблюдаются некоторые признаки, косвенно свидетельствующие в пользу возможного увеличения доли быстрых мышечных волокон в мышце, которые сохраняются и даже усиливаются спустя 20-30 дней плавания. Спустя 60-дневный период плавания скоростные характеристики передней большеберцовой мышцы нормализуются, что свидетельствует в пользу нормализации ее гистохимического профиля, тогда как максимально достижимая амплитуда сокращения мышцы остается увеличенной относительно контроля, что может быть вызвано развитием некоторой гипертрофии мышцы к этому экспериментальному сроку.

Ключевые слова: скелетная мышца, умеренная физическая нагрузка.

Работа выполнена в рамках госбюджетной темы № 0109П008621 «Роль біологічно активних речовин в регуляції фізіологічних функцій організму в нормі та при різних патологічних станах».

Функциональный и метаболический профиль скелетных мышц во многом обуславливает возможность их участия в развитии адаптации организма к различным видам двигательной активности. Вместе с тем, в литературе существует мнение [5], согласно которому гистологические и метаболические характеристики мышцы являются весьма лабильными и могут претерпевать определенные изменения при действии различных физических нагрузок, в результате чего функциональные особенности мышцы на протяжении жизнедеятельности организма могут изменяться. Но при этом характер и выраженность таких изменений зависит как от типа, продолжительности и тяжести физических нагрузок, так и от исходного гистохимического профиля участвующих в ее выполнении скелетных мышц [2, 6, 7, 9, 10].

Понимание характера изменений в скелетных мышцах разного типа при выполнении физических нагрузок различной тяжести и длительности имеет важное значение не только для физиологии спорта и труда, но и для поиска способов профилактики и частичной компенсации ряда прогрессирующих нервно-мышечных заболеваний, эндокринных миопатий и других патологических состояний, сопровождающихся развитием деструктивных процессов в определенных мышцах. Исходя из того, что тяжелые истощающие физические нагрузки могут оказывать катаболическое действие на скелетные мышцы, принимающие участие в их осуществлении, а умеренные, - напротив, антикатаболический эффект, с целью ограничения деструктивных изменений в скелетных мышцах используют легкие и умеренные физические нагрузки [4, 8]. Вместе с тем, характер функциональных изменений в скелетных мышцах разного типа при действии различных физических нагрузок имеет свои особенности и может изменяться в динамике периода их действия на организм вследствие развития определенных адаптационных процессов в скелетных мышцах [4, 5].

Целью работы было исследование характера функциональных изменений в мышце смешанного типа (передней большеберцовой мышце крыс) на протяжении 2-х месячного периода действия на организм умеренных физических нагрузок.

Материал и методы исследования. Эксперименты проводились на 70 половозрелых молодых (2-4 месячных) крысах-самках с исходной средней массой 224,4±3,21 г, первоначально разделенных на 2 группы: контрольную (п=10) и опытную (п=60). Животные опытной группы подвергались на протяжении от 10 до 60 дней принудительному плаванию возрастающей длительности при температуре комфорта (32-34°С). При этом в