CC BY
36
ВПЛИВ ГЛОБАЛ1ЗАЦП СВ1ТОВОГО РИНКУ ПРАЦ1 НА ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ УКРА1НИ
к. е. н. Козар Вiкторiя Василiвна
Украта, м. Вгнниця, Вгнницький торговельно-економгчний тститут Кшвського нацгонального торговельно-економ1чного университету, асистент кафедри фтанав
ABSTRACT_
In the article the main trends of use labor potential of Ukraine and its impact on economic processes nationwide level.Delineated basic principles of participation and factors of act the domestic workforce in the global labor market in environments of increased globalization. Investigated the potential and structure of migration processes and the directions of state regulation in accordance with unified international standards. Analyzed the relationship between open labor markets countries and internal control of unemployment. Revealed links between the levels of development of the economy and the degree of activity the domestic labor potential in the system of international relations labor resource in globalized world. Outlined promising directions of the state policy in the field of labor markets in terms of integration processes as a regulating factor the social and economic crisis of the country.
© 2018 The Author.
Постановка проблеми. В умовах евроштеграцп та критично кризово! економiчноI та полггично! ситуацп в Украшважлива роль у виршент комплексу соцiально-економiчних проблем належить трудовому потенщалу.Посилення ролi глобалiзацiI суспшьного розвитку вимагае всебiчного дослщження особливостей функщонування мiжнародних економiчних вщносин в едност та взаемоди з нащональними стратепями зростання економши. Така необхщшсть обумовлена, насамперед, негативними демографiчними процесами, неоптимально мпращею, нестачею квалiфiкацiйних кадрiв, неращональною професiйною пщготовкою. важливiстю пiдвищення якосп життя.
Виклад основного матерiалу дослщження. Важливе значення в системi економiчних взаемозв'язкiв займае свiтовий ринок пращ. А саме, система вщносин, що виникають мiж державами з стосовно узгодження попиту та пропозици свггових трудових ресурсiв, умов формування робочо! сили, оплати працi та сощального захисту. Цi вiдносини склалися у зв'язку з нерiвномiрнiстю розмiщення робочо! сили по кра!нах свiту та вщмшностями в II вiдтвореннi на нащональному рiвнi. В умовах глобалiзацiI виробництва, зростання взаемозалежностi в сучасному свiтi нацiональнi ринки працi дедалi бiльше втрачають свою замкненiсть та вщокремленють. Мiж ними виникають транснащональт потоки робочоI сили, якi набирають постiйного, систематичного характеру. Таким чином, поряд iз мiжнародним ринком товарiв. послуг i капiталiв значних масштабiв набувае тепер i мiжнародний ринок робочоI сили, який являе собою не просто суму нащональних ринюв, а систему, що базуеться на Их взаемозв'язках та взаемодоповненнях.
Зв'язок мiж глобалiзацiею i мiграцiею е взаемним. Перша виступае як новiтнiй стимул мпраци i джерело появи нових видiв i форм перемiщення людей, а мпрадшт процеси навзаем е одним iз проявiв глобалiзацiI, а також II або стимулятором, або обмежувачем [8, с.167]. Необхщно зупинитися на нових формах мпраци, якi формуються пiд безпосереднiм впливом глобалiзацiI.
Формування м1жнародного ринку працi вщбуваеться двома шляхами: по-перше, через мiграцiю трудових ресуршв i капiталу; по-друге, шляхом поступового злиття нацiональних ринк1в пращ, внаслщок чого усуваються юридичнi, нацюнально-еттчш, культурнi та iншi перешкоди мiж ними. Це приводить до утворення так званого «сшльного ринку пращ». Становлення м1жнародного ринку працi е свщченням того, що процеси свiтовоI iнтеграцiI вщбуваються не тiльки в економiчнiй та технологiчнiй сферах, а й дедат ширше охоплюють сфери сощальних та трудових вщносин, яю стають нинi глобальними. Регулювання рiзнонацiональних соцiальних структур вiдбуваеться у багатьох напрямах, головними серед яких е [3]:
ARTICLE INFO_
Received 06 February 2018 Accepted 02 March 2018 Published 15 March 2018
KEYWORDS
labor potential, labor market, migration, globalization, integration, international relations
- умови пращ, способи найму i звшьнення пращвниюв;
- оплата пращ, зокрема системи додаткових виплат;
- надання вщпусток, вшьних вщ роботи дшв, тривалiсть робочого дня;
- сощальне страхування;
- надання рiзних пшьг, у тому числi матерiального постачання, вщпочинку.
Виникнення i розвиток мiжнародного ринку робочо! сили е результатом зростання
мiжнародно! мобiльностi двох головних факторiв виробництва - капiталу i працi. Пiдвищення мiжнародно! мобiльностi катталу в соцiальному планi означае, що тепер вiн пред'являе попит не тшьки на робочу силу кра!ни свого базування, а й на шоземну робочу силу, яка нерщко мае певнi переваги порiвняно з нащональною (бiльш дисциплiнована, менш вибаглива щодо оплати працi i т. д.). Попит на шоземну робочу силу почав помггно зростати тод^ коли виник масований експорт приватного виробничого катталу й почалося створення у вшх кра!нах тдприемств iз використанням мюцево! робочо! сили.
Каттал, як правило, рушав у и мiсця концентращ! робочо! сили, де вона значно дешевша вiд робочо! сили в кра!ш-експортер^ Навiть у "нових iндустрiальних кра!нах" ставки заробггно! плати промислових робiтникiв у 80-х роках були в 5-10 разiв нижч^ нiжу розвинутих кра!нах Заходу.
Об'ективш можливостi для залучення приватним катталом робочо! сили рiзноl нащонально! належностi пов'язанi з розвитком транснащональних корпорацiй (ТНК), яю розгорнули великомасштабне мiжнародне виробництво з iерархiчним подшом працi рiзних груп зайнятих, яю, живучи й працюючи в рiзних кра!нах, iнтегрувалися в едину виробничо-технологiчну систему приватно! корпорацi!. В межах ТНК iз часом виник свш внутрiшнiй ринок працi, який характеризувався частими перемщеннями рiзних категорш працiвникiв (особливо керiвно! ланки) з одше! кра!ни в iншу.
За вшма ознаками мiжнародний ринок робочо! сили, що формуеться, мае явно сегментований характер. У межах цього ринку створюються кшька окремих, вщносно автономних ринюв робочо! сили зi специфiчними закономiрностями !! руху. Така сегментащя мiжнародного ринку робочо! сили вщдзеркалюе як мiжнародний подiл пращ, що склався, так 1 особливосп у квалiфiкацi! робочо! сили й попит на не! [4, с.741].
У структурi мiжнародного ринку пращ вирiзняються два найзначнiшi сегменти. Перший сегмент охоплюе робочу силу, яка характеризуеться вщносно постшною зайнятютю. стабшьшстю трудових навичок, високим рiвнем квалiфiкацi! й зарплати, а також доволi чiткою iерархiею квалiфiкацi!. Це загалом прившейована верства працiвникiв iз кра!н з розвинутою ринковою економiкою, а також кра!н iз середнiм рiвнем розвитку (Сiнгапур, Тайвань, Гонконг). Слщ згадати й iншу, щоправда не таку численну, верству зайнятих у рiзних мiжнародних органiзацiях (ООН, спецiалiзованих органах ООН, Мiжнародному валютному фонд^ СОТ, ЮНЕСКО та iн.). Наймання пращвниюв у такi органiзацi! вщбуваеться на чисто мiжнароднiй основi ^ як правило, з урахуванням лише професшно! придатностi. Цей ринок пращ мае певну тенденщю до розширення з огляду на зростання мiжнародних зв'язкiв та загострення глобальних проблем.
Другий доволi великий сегмент мiжнародного ринку пращ - робоча сила, яка походить /з райомв св1ту з в1дносно низьким р1внем економ1чного розвитку. Серед цих пращвниювтреба вирiзнити специфiчний загш так звано! нелегально! робочо! сили, чимат потоки яко! спрямовуються в шдус^альш кра!ни, зокрема США. До ще! категорi! працiвникiв можна приеднати також еколопчних бiженцiв», котрi через катастрофiчнi природнi умови (наприклад, посуха) змушенi покидати сво! насиджеш мiсця, шукати роботу в шших кра!нах та регiонах [1, с.345].
Зростання вiдкритостi укра!нського суспiльства неминуче приводить до дедалi бiльшого залучення Укра!ни до мiжнародного обмiну робочою силою. Перехщ до ринково! економши створюе реальнi умови для формування ринку пращ Одшею з важливих рис його становлення е рiзке зростання мiграцiйних процесiв як усередиш кра!ни, так i за !! межi, що не може не вщобразитися на складi та структурi трудового потенцiалу кра!ни. Згiдно офщшних даних Державно! служби статистики Укра!ни [5] протягом останнiх десяти роюв спостерiгаеться постiйний мiграцiйний прирiст населення Укра!ни (рис. 1).
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 201рОКИ —М^рацшний прирют населення, oci6
Рис. 1. М1грацтний рух населення Украгни [6]
1нформащя щодо м^рацп сформована за результатами щор!чно! статистично! розробки даних талoнiв зняття з реестрацп мiсця проживання в Укра!ш та вiдoмoстей про реeстрацiю мюця проживання особи, якi надають теритoрiальнi пiдрoздiли Державно! мiграцiйнo! служби Укра!ни [5]. Основна кiлькiсть прибулих - з кра!н Азi! (майже 40 %), Росшсько! Федераци (майже 35 %), Молдови (понад 6 %), кра!н Америки (близько 2,6 %) та Бiлoрусi (близько 2,5 %). Найбшьша кшьюсть вибулих - до кра!н Свропи (близько 44 %), Росшсько! Федерацй (16,4 %) та кра!н Азi! (майже 42 %), в тому числ! до 1зра!лю (майже 6 %), Туркменiстану (8,4 %). До кра!н Америки вщ'!жджають понад 8 % укра!нцiв [5].
Однак, як вважають аналггики i свiдчить реальна господарська практика, насправд1 мiграцiйнi потоки суттево перевищують облшоваш oфiцiйнi данi. Розходження в експертних ощнках тут дуже суттевi - вщ 1,5 до 7 млн. ошб. Зокрема, за даними звтв "М^рацшний прoфiль Укра!ни", oфiцiйнoю статистикою за 1991-2012 рр. було зафшсовано 2,9 млн. oсiб, якi ем^рували за межi держави [12]. Зпдно зi статистикою Свiтoвoгo банку "М^ращя та грoшoвi перекази", за кордоном перебувае 6,6 млн., або 15 % населення кра!ни [7].
Дуже поширеною е тимчасова трудова мкращя укра!нських громадян на зарoбiтки. З щею метою з Укра!ни щороку ви!здить близько 2 млн. чол. За експертними ощнками, сьoгoднi за кордоном працюють понад 3,5 млн. укра!нщв. У звiтi ООН про мiжнарoдну мiграцiю зазначено, що бшьшу частку у статевiй структурi м^антв з Укра!ни складають жiнки - у 2013 р. Укра!на була одшею серед трьох кра!н свпу (поряд з Латвiею та РФ), що мали найвищу частку жшок-мiгрантiв [9, С. 8]. На сьогодш, за даними ООН, за кордоном працюють 8 млн. укра!нщв.
Найповшше мiграцiйна статистика та аналiз розвитку мiграцiйних прoцесiв представлен! в шформащйно-аналггичних матерiалах М1жнародно! oрганiзацi! з м^ацп (МОМ). Вщповщно до даних дослщження, проведеного в рамках проекту МОМ у 2014-2015 рр., за кордоном перебувають для здшснення трудово! д!яльносп близько 700 тис. громадян Укра!ни [11].
За даними цього ж дослщження, серед трудових м^рантв переважають чоловши. найчисленнiшими серед них е особи 30-44 роюв (понад 40 %), бшьшють мiгрантiв походить ¡з областей заходу кра!ни. 41 % трудових м^рантв мають середню або середню спещальну освггу, 36 % - вищу освггу. Основш кра!ни призначення працiвникiв-мiгрантiв - Польща, Росшська Федерацiя, Чеська Республiка та Ггалш. На них припадае близько 80 % загальних потоюв короткострокових та довгострокових трудових м^рантв з Укра!ни. Зокрема, наприклад, Польща у 2016 р. видала для громадян Укра!ни близько 1,3 млн. запрошень на тимчасову роботу i понад 125 тисяч дозвол!в на постшну роботу [5].
Постшно зростае чисельнiсть укра!нщв, як! проживають на теритoрi! €С. У 2015 р. !х нараховувалось 905,2 тис. Вони становили понад 6 % шоземщв з третх кра!н на територи Евросоюзу. Найбшьше укра!нцiв проживали в Iталi! (238 тис.), Польщ! (336 тис.), Шмеччиш (112 тис.), Чеськiй Республiцi (113 тис.) та 1спанп (84 тис.) [5].
За даними Свропейського агентства з виршення питань надання ем^рантам притулку (EASO), число укра!нцiв, охочих покинути кра!ну, в 2014 р., пор!вняно з 2013 р., збшьшилося в 14 разiв. Як заявили в EASO, у 2013 р. притулку в €С шукали 1060 укра!нщв, а в 2014 р. ця цифра зросла до 14040 ос!6. Укра!на увшшла до першо! шютки держав, звщки надходять
прохання про притулок в €С. KpiM Укра!ни, до цього списку входять Сирiя, Еритрея, 1рак, Сомалi i Нпер [13].
За експертними даними МЗС Украши, за кордоном нелегально перебувае понад 2 млн. укра!нських громадян.
Основною мотивацшною причиною масових трудових мпрацш укра!нських громадян е економiчна: наднизький рiвень заробпно! плати, безробгття, деформацiя ринку працi тощо. Кра!на ж при цьому втрачае найбшьш продуктивну, найбiльш мобiльну, активну i, як правило, молоду й освiчену частину свого трудового потенцiалу. За показником чисельносп емiгрантiв Укра!на сьогодш займае п'яте мiсце у свт пiсля Мексики, 1нди, Китаю, Роси.
Посилення тенденци до мiжнародних трудових мiграцiй погiршують i без того складну демографiчну ситуацiю, закручуючи страль депопуляци, що в кiнцевому тдсумку руйнiвно дiе на трудовий потенщал нашо! кра!ни, його склад i структуру.
З огляду на таку ситуащю, Г. В. Задорожний зауважуе, що Укра!на не зможе забезпечити економiчне зростання шляхом приросту чисельносп зайнятих в економiцi, а тому мае зростати значущють якiсних характеристик трудового потенщалу: рiвня освiти, квалiфiкацil, прагнення до отримання нових знань протягом трудового життя.
На ринку пращ можна вирiзнити ще дрiбнiшi сегменти, класифiкуючи робочу силу за вшовими й професiйними особливостями, ознаками не! або шшо! культури, традици, а також нацiональними, расовими та статевими ознаками. Такий подш чималою мiрою пов'язаний ¡з дiяльнiстю ТНК, яю мають попит на чггко визначенi категори робочо! сили. Так, фшали захiдних компанiй у кра!нах, що розвиваються (зокрема, в зонах «вшьно! торпвлЬ>), прагнуть використати, насамперед, працю молодих незамiжнiх жiнок, яю не висувають високих вимог щодо оплати працi i водночас е слухняними, надiйними, спритними в робой i т. д. Жiноча робоча сила стала важливим сегментом нишшнього свпового ринку працi, особливо в крашах, що розвиваються.
Сучасна структура свггового ринку працi характеризуеться, насамперед, виникненням такого нового й особливого його сегмента, який пов'язаний ¡з використанням висококвалiфiкованих спещалюнв (наукових пращвниюв, iнженерiв, аналiтикiв систем та ш), а також фахiвцiв у сферi iнформатики, менеджерiв i т. д. Розвиток розглядуваного сегмента ринку робочо! сили значною мГрою зумовлюеться с^мким зростанням свпово! торпвл1 послугами. Специфша цього сектора ринку працi полягае втому, що завдяки розвинутш мереж1 телекомунiкацiй певна частина iнтелектуально! робочо! сили може брати участь у виробничому процесс що здшснюеться на будь-якш вiдстанi в^ц мюця !! перебування.
1нтелектуальна мгграцгя, яка мае мюце в у^х кра!нах з розвиненою ринковою економшою i чий вплив на функщонування свпово! економши е неоцiненним. У цей мпрацшний рух залученi вченi, викладачi навчальних закладiв, експерти мiжнародних органiзацiй, висококвалiфiкованi працiвники, зокрема працiвники ТНК, а також студенти i стажери [14, с.221].
Важливою формою глобально! мпраци стала мiжнародна студентська мгграцгя, адже шоземш студенти е важливим джерелом доходу освнньо! галузi, а також - у процес навчання i тсля його завершення вони стають для кра!ни джерелом робочо! сили вщповщно! квалiфiкацi!.
Важливою характеристикою мiжнародного ринку працi е стутнь мобшьносп робочо! сили. Рух трудових ресуршв набирае рГзних форм: природний, територiальний, видовий, професiйний, квалiфiкацiйний та сощальний. Найбiльшу вагу мае територiальний рух робочо! сили, хоч у мГру еволюци м1жнародного ринку робочо! сили посилюеться значення й шших форм.
Для формування i функцiонування мГжшродного ринку працi потр!6ш певнi стартов! умови, зокрема високий рiвень мiждержавних господарських взаемозв'язкiв. На сучасному етат постала низка нових факторiв, що зумовлюють необхщшсть широко! участi вшх кра!н у свiтогосподарських процесах. Нин! жодна кра!на, навiть маючи баган природш ресурси, розвинуту економiку, науку, квалiфiкованi трудов! ресурси i емний внутршнш ринок, не може залишатися осторонь в^ц потужних загальносвiтових штеграцшних процесiв.
На сучасному етапi мГж^родний ринок працi характеризуеться формуванням новог стратега пров1дних ф1рм св1ту у сфер1 робочог сили. Тепер у центр внуфшньофГрмово! стратеги ставиться завдання скорочення витрат на робочу силу, як! становлять значний i, що найголовшше, зростаючий елемент виробничих витрат.
Важливим методом зниження витрат на робочу силу е впровадження гнучких форм зайнятосп на умовах термшового договору. У захщноевропейських кра!нах неповний робочий день зайнятий кожний 8-й працездатний.
Поряд Í3 кшьюсними змшами в динамiцi попиту на працю вiдбуваються cyrTeBÍ змши в PÍbhí вимог до якост робочо! сили. Завдання пiдвищення яюсних характеристик працiвникiв диктуеться постiйним оновленням асортименту продукцп, що випускаеться, впровадженням нових технологш, активним поширенням практики сумюництва.
Для захiдних кра!н характерний штенсивний процес перерозподiлy робочих мюць на користь бiльш квалiфiковано! пращ за одночасного «вимивання» мiсць для низькоквалiфiкованих працiвникiв. У цих кра!нах щорiчно оновлюеться 10-15 % ушх робочих мiсць. Сектор квалiфiковано! пращ постшно зростае. Так, на менеджерiв та квалiфiкованих спецiалiстiв припадае 50-60 % ушх вакансiй, що вщкриваються. Причому вимоги до робочо! сили тдвищуються не тiльки в матерiальномy виробництвi, де питома вага квалiфiкованих робiтникiв традицiйно бiльш висока, а й у сферi послуг. 1деться, насамперед, про «iнтелектyальнi» сфери (наприклад, фiнансово-банкiвська сфера), а також торпвлю та обслуговування.
Водночас пiдготовка нових квалiфiкованих кадрiв нерiдко вiдстае вщ вимог виробництва. Оскiльки якiсть робочо! сили стае виршальним фактором у конкурентнш боротьбi, пiдприемцi починають розглядати навчання свого персоналу як прюритетне завдання внyтрiшньофiрмово! стратеги. Багато компанш створюють спецiальнi вiддiли з перетдготовки кадрiв, збiльшyють витрати на освгту.
Динамiчно розвиваються такi обмiннi форми мпраци, як транснацгональна мгграцгя i м1грац1я, здтснювана на nidcmaei мiжнародних KOHmpaKmie про надання шдивщуальних послуг або реалiзацiю завдань шоземно! фiрми. Перша форма представляе собою один ¡з рiзновидiв маятниково! мiграцi! i передбачае перемщення робочо! сили без домашнього господарства з одночасним функщонуванням мiгранта щонайменше в двох кра!нах - кра!нi походження i кра!ш роботи.
Друга обмiнна форма розвиваеться головним чином у зв'язку з дерегуляризащею i лiбералiзацiею свiтово! економши, а також зi зростаючою свободою економiчно! дiяльностi. незалежнiстю особи як економiчно! одиницi, вiд конкретного суспшьства (кра!ни). Ця форма мiграцi! е типовою для територш, якi пов'язаш економiчно та географiчно i яю в цьому сильно зацiкавленi, наприклад, €С або NAFTA [14, c.222].
В найближчi роки ситyацiя на ринку пращ в захщноевропейських кра!нах зазнаватиме суттевих змiн у зв'язку з новою хвилею приватизаци державно! власносп. Цей процес неминуче викликае скорочення зайнятих.
Виршення проблеми безробття лщери захiдних кра!н пов'язують iз пiдвищенням гнyчкостi ринку працi, що передбачае розширення прав пiдприемцiв у питаннях наймання i звшьнення робочо! сили.
Рацiоналiзацiя i технiчне переозброення виробництва приводять до того, що економiчне зростання досягаеться, головним чином, за рахунок збшьшення продуктивност пращ, тим самим звужуються можливост використання додатково! робочо! сили.
Боротьба з безробгттям у кра!нах iз нерозвиненою ринковою економшою проводиться шляхом комбшащ! пасивних та активних програм на ринку пращ - надання допомоги з безробгття (на обмежений термш) i сприяння в пошуках роботи для зареестрованих безробiтних, а також профподготовка, реалiзацiя кредитних та шших програм iз метою пiдвищення шаншв на ринку працi для тих, хто шукае роботу.
Альтернативна стратепя мае передбачати утримання надлишково! робочо! сили на державних тдприемствах (замють !! звiльнення або оголошення тдприемств банкрутами) i розробку неринкових шляхiв пiдвищення попиту на робочу силу. Елементом альтернативно! стратеги може бути широке використання програм громадських робгт для створення робочих мiсць.
Загалом слщ констатувати, що мета повно! зайнятостi залишаеться i нинi реалютичною. а твердження, що технiчний прогрес неминуче призводить до скорочення компонента зайнятосп в економiчномy зростаннi, мае мало тдстав.
Щоб реалiзyвати в умовах глобалiзацi! економiки нагромаджений нею потенщал заради досягнення високого зростання виробництва й зайнятосп в усьому свт, необхiднi такi дй на мiжнародномy рiвнi, якi б сприяли стабшьним i вiдкритим економiчним взаемовщносинам мiж державами. Це, по-перше, зобов'язання вшх кра!н пiдкорятися загальним правилам тдтримки вiдкрито! економiчно! полiтики й уникати тако! полiтики, яка давала б комусь iз них несправедливi конкyрентнi переваги. По-друге, необхiдна посилена координащя макроекономiчно! полiтики в провщних розвинутих кра!нах, що дало б змогу активiзyвати економiчне зростання в цих кра!нах, яке, у свою чергу, стимулюватиме економiчне зростання в кра!нах iз перехiдною економiкою i в кра!нах, що розвиваються. По-трете, для виршення
проблем, пов'язаних зi зростаючою глобалiзацiею фшансових ринюв, слiд розробити ефективт заходи щодо зниження можливостей виникнення фiнансових криз в окремих крашах. По-четверте, необхщно надати мiжнародну допомогу найменш розвинутим крашам, щоб пiдвищити 1'х здатнiсть конкурувати в глобальнiй свгговш економiцi.
Зростання вiдкритостi украшського суспшьства неминуче приводить до дедалi бшьшого залучення Украши до мiжнародного обмшу робочою силою. Перехiд до ринково1' економiки створюе реальнi умови для формування ринку пращ. Одшею з важливих рис його становлення е рiзке зростання мпрацшних процесiв як усередиш краши, так i за II межг Посилення територiальноI мпраци населення зумовлюеться:
по-перше, структурною перебудовою економши i пов'язаними з нею зростанням безробггтя, процесами роздержавлення власносп й приватизацiI, якi супроводжуються збшьшенням мобiльностi капiталу, його iнтенсивним мiжвидовим i географiчним переливанням;
по-друге, нерiвномiрнiстю в розмщенш продуктивних сил, суттевими вщмшностями в соцiально-економiчних умовах життя в селi i в мiстi, в рiзних регiонах краIни; по-трете, рiзким погiршенням екологiчноI ситуацiI в окремих регюнах; по-четверте, iнтенсифiкацiею мiграцiйних процешв на нацiональному rрунтi; по-п'яте, розширенням зовнiшньоекономiчних зв'язкiв УкраIни, а також лiбералiзацiею режиму виIзду громадян за кордон.
Становлення ринкових методiв господарювання вщбувалося в умовах гострих кризових явищ в економiчному, соцiальному i полiтичному життi. Почуття постiйного занепокоення в населення краIни викликають два чинники, що загрожують його фiзичнiй та економiчнiй безпецi: безпрецедентне зростання бандитизму i насування масового безробггтя.
Оцiнюючи проблему безробiття в Украш, слад зважати на один важливий урок, що випливае з досвщу захiдних краIн: довготривале безробiття приховуе надзвичайно високу соцiальну небезпеку. Зростання кшькосп безробiтних призводить не тшьки до великих матерiальних Г психолопчних втрат та збiльшення затрат держави, а й до цiлковитоI дисквалiфiкацiI безробггаих, що позбавить Их будь-яких шансГв знайти роботу.
Досягнення в найближчий перюд оптимальноI зайнятосп е для Украши нездшсненним завданням, г передусГм, через те, що яюсть наявноI робочоI сили не вщповщае суспшьним потребам.
Проблема масового безробптя Г зубожшня широких мас населення може бути частково виршена за рахунок мпраци, виIзду частини громадян УкраIни за II межГ в пошуках роботи Г засобГв проживання. Не секрет, що через попршення соцiально-економiчноI й морально-психологiчноI ситуаци в Украш емпрацшт настроI в населення зростають. Але якщо рашше основним мотивом емпрацп був етнГчний, то в останнш перГод таким став економГчний фактор.
Загальна чисельнГсть емГгрантГв з Украши до цього часу точно невщома, оскшьки спецiальноI статистики не ведеться. Бшьше того, невГдома кшьюсть емГгрантГв, якГ виIжджають за кордон на постшну або тимчасову роботу. Спробувати працевлаштуватися за кордоном у перюд погздки за особистим запрошенням прагне половина тих, хто отримуе дозвш на вшзд. 1х можна вщнести до категорП напГвлегальних ГммГгранпв, оскГльки, дГставши право на вшзд до чи iншоI краIни, вони не мають при цьому дозволу на отримання роботи, але в нелегальний спосГб усе-таки отримують II.
На жаль, нам не вдасться уникнути не тшьки вшзду простоI робочоI сили, а й висококвалiфiкованоI, причому у багатьох випадках безповоротного. ЕкономГчш й професшш мотиви емпрацп полягають у незадоволеннГ спещалютГв не тГльки матерГальним становищем, а й свош статусом у сустльста, низьким соцГальним престижем, неможливГстю сповна реалГзувати творчГ можливостГ.
НинГ мГжнародна мГграцГя робочоI сили перетворилася на суттевий економГчний, соцГальний та гуманггарний фактор розвитку як краIн походження, так Г тих, що приймають. Кожна Гз сторш, яка бере участь у процесГ обмГну трудовими ресурсами, намагаеться здобути для себе конкретну користь. Що стосуеться Украши, то II в найближчий перюд чекае, нашмовГршше, доля краши-постачальника робочих рук на европейський Г свгговий ринок пращ. Але Г в цш якосп вона може отримати не лише негативш наслГдки, а й низку економГчних вигод. НайкращГ з них представленГ нижче у виглядГ розробленоI причинно-наслiдковоI схеми наслщюв мiждержавноI трудовоI мГграцП (рис.2).
Рис. 2. Схема на^дтв мiждержавноi трудовог мiграцií
Глобалiзацiя ютотно змшюе сутнють мпраци, адже процес глобалiзащ! робить характер сучасних перемiщень людей латентними, а строки i географiчнi рамки перемщень - нечiткими. Глобалiзацiя не додае чiткостi для розумiння всiх параметрiв щентифшаци мпраци: часу, вiдстанi, задоволення потреб суб'екпв мпраци тощо [2]. Навпаки глобалiзацiя е одним iз чинникiв, який впливае на розвиток сучасних тенденцп мпраци, а також визначае специфшу функцiонування свiтового ринку пращ.
В умовах глобалiзащ! мiжнародний ринок працi являе собою новий рiвень розвитку ринку робочо! сили, який забезпечуе посилення зв'язюв мiж кра!нами свiту. Значний розвиток свггового господарства спричинив активiзацiю участi кра!н у задоволеннi потреб економiк свггу в робочiй силi незалежно вщ мiсця проживання людини. Тому особливо! актуальносп набувае потреба вивчення сучасних тенденцш розвитку в мiжнародному ринку пращ
Невиршеним в даний час е питання взаемозв'язку мiж глобалiзацiею i положенням найманих працiвникiв на ринку пращ. До проблем, яю вимагають детального дослiдження в даний час, вщноситься проблема державного регулювання ринку працi в умовах зростаючого впливу глобалiзацi! i обгрунтовуеться необхщшсть пiдвищення його ефективностi .
Слщ зазначити, що подальший розвиток економши Укра!ни на основi ринкових вщносин призведе до широкого використання окремих правил шституцшно! теорi!. Сучасна соцiально-економiчна криза довела, що в умовах вщкритосп економiки стратегiчним сектором, що вимагае захисту з боку держави, е ринок пращ. У зв'язку з цим виникае необхщшсть перегляду методiв захисту нащонального ринку пращ в умовах глобалiзацi! [1, с.348]. .
Ринок пращ - це не тшьки мехашзм регулювання попиту на робочу силу та !! пропозицп, сукупнiсть вiдносин, сформованих мiж найманими робiтниками i роботодавцями в зв'язку з трудовими умовами i найманням, але разом з тим - це економiчний механiзм, котрий потребуе захисту вщ негативних наслщюв глобальних перетворень.
Важливою особливiстю сучасного мiжнародного ринку працi е те, що нащональш ринки робочо! сили кра!н iз розвинутою ринковою економшою задовольняють попит на не! не тшьки власного, нащонального, а також шоземного катталу. У США, наприклад, одним iз
вагомих факторГв, що стимулюе приплив шоземних приватних швестицш, е наявнють у цш краш висококвалГфГкованих робггаиюв найрГзномаштшших спещальностей, без яких неможливе сучасне високотехнолопчне виробництво.
В рГзних крашах свпу сформувалися нит велик групи найманоI робочоI сили, що визначаються як «транснацгональна робоча сила». Цим професшним кадрам притаманна висока мГжнародна мобшьнють: вони готовГ у будь-який момент задовольнити попит на робочу силу з боку тдприемств, розташованих у рГзних районах свпу. Таю групи робочоI сили утворилися, наприклад, у крашах Ази, ЗахiдноI Свропи, Африки, в район мексико-американського кордону. Умови к найму, як правило, досить випдш тдприемцям, хоча у багатьох випадках щ пращвники отримують доволГ високу заробпну плату, частину якоI вони переказують своIм сГм'ям на батьювщину [10].
Висновки. Таким чином, динамГка мГжнародного ринку робочоI сили мае складний сощально-економГчний характер, що визначаеться розвитком трудових ресурсГв, нащональних ринюв пращ, процесами розподшу та перерозподшу робочоI сили.
Розвиток сучасноI економГки характеризуеться досить ютотними змшами у сфер1 зайнятосп в умовах переходу до шформацшного суспшьства. 1нтегращя УкраIни в глобальний шформацшний проспр Г глобальну шформацшну економГку вимагае визначення стратегiчноl мети, розробки оргашзацшного механГзму з урахуванням забезпечення умов переходу до траектори сталого розвитку та конкурентоспроможносн економГки Украши [8].Усезростаюча вГдкритГсть нацГональних економГк в умовах посилення глобалГзащя свiтовоI економГки перетворили соцГально-трудовГ вГдносини в сучасному свГтГ, нацГональнГ ринки працГ в фактори, що потребують потужного державного регулювання.
У зв'язку з процесами глобалГзаци значно змшилися направлення розвитку ринку пращ. ГлобалГзащя свiтовоI економГки помГтно повпливала на стан Г розвиток ринку пращ У зв'язку з цим, заснований на всезростаючомувпливу глобалГзаци на ринок пращ повинш бути дослщжеш в розрГзГ взаемодГе й Гнших форм мГжнародних економГчних вГдносин, визначити точки Iх дотику та напрямки подальшоI оптимГзацП з метою зниження впливу негативних явищ глобалГзаци на функщонування окремих шститупв регулювання мГжнародних зв'язкГв.
МГграцГйна полника УкраIни мае спиратися на мГждержавш угоди з краIнами-потенцГйними користувачами нашоI робочоI сили. ТакГ угоди, крГм правовоI й соцiальноl захищеносп спГввГтчизникГв за кордоном (маються на увазГ тГ, хто збереже украшське громадянство), повиннГ передбачати планомГрний, цшеспрямований вГдбГр наших землякГв, Iхнi професшну пГдготовку й перепГдготовку на мющ, до виIзду за кордон, забезпечувати умови проживання Г, як уже зазначалося, компенсащю за тдготовку кадрГв нашою державою (витрати на виховання, освпу, оздоровлення та Гн.). Важливою функцГею молодоI украIнськоI дипломатП мае стати захист ГнтересГв громадян Украши за кордоном, незалежно вщ того, в якш краIнi вони перебувають. Саме тому виникае необхщнють формування власноI моделГ регулювання мГграцГйних процесГв для УкраIни, що дасть можливють активГзувати позитивну дГю найбГльш впливових факторГв та мГнГмГзувати негативнГ наслщки деструктивних процесГв, зберГгши тим самим трудовий потенщал краIни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Байжолова Р. Повышение эффективности государственного регулирования национального рынка труда в условиях глобализации / Р.Байжолова // Актуальш проблеми економки №10 (136), 2012.- С. 344-352.
2. Блинова М. С. Трансформация теоретических представлений о глобальной миграции в контексте научного дискурса [Електронний ресурс] / М. С. Блинова // Материалы XIV Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов». - М. : Изд-во МГУ, 2007. - Режим доступу:http://www.lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_2007/17/blinova_ms.doc.pdf.
3. Бойко А. М. Особливосп розвитку мГжнародного ринку пращ в сучасних економГчних умов [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe. рdf
4. Калшша С. П. Регулювання ринку пращ Украши в контексп европейського вектору економiчноI штеграци / С. П. Калшша, Г. В. Середа // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. — Сборник научных трудов. Донецк:ДонНУ, 2010. — С. 741-745.
5. Державна служба статистики Укра!ни [сайт]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
6. Укра!на у цифрах 2015. Статистичний 36ipH^. - К.: Державна служба статистики Украши, 2016. - 236 с.
7. Migration and Remittances: Factbook / The World Bank Database. - Режимдоступу: http://data.worldbank.org/data-catalog/migration-and-remittances.
8. Юсьюв Б. М. Глобалiзацiя i трудова мпращя в Сврош [Текст] : монографiя / Б. М. Юсьюв. - Рiвне : видавець О. М. Зень, 2009. - 476.
9. International Migration Flows to and from Selected Countries: The 2015 Revision. (United Nations database, P0P/DB/MIG/Flow/Rev.2015) // Population Division Department of Economic and Social Affairs. - Режим доступу: http://www.un.org/en/development/desa/population/migration/ data/empirical2/migrationflows. shtml.
10. Globalizing management. Eds. V. Pucik, N. Tichy, C. Barmet. N.Y., 1992.
11. Мпращя як чинник розвитку в Украгш [Електронний ресурс]. - К.: МОМ, 2016. - Режим доступу: http://www.iom.org.ua/sites/default/files/ mom_migraciya_yak_chynnyk_rozvytku_v_ukrayini.pdf.
12. Млращйний профшь Украши 2011-2015 [Електронний ресурс]. - К.: Державно! мпращйно! служби Укра!ни, 2016. - 74 с. - Режим доступу: http://dmsu.gov.ua/images/files/MP2015.pdf.
13. Петрое О. М., Васшьев В. Т. Мiжнародна трудова мпращя: аналiз ситуацп та наслщюв для Укра!ни / О. М. Петрое, В. Т. Васшьев // Вюник НАДУ. - 2015. - №4. - С. 93-100.
14. Okólski M. Migracjeaglobalizacja [Текст] / M. Okólski // GlobalizacjaodAdoZ/ E. Czarny (red.) ;NarodowyBankPolski, DepartamentKomunikacjiSpolecznej. - Warszawa :NarodowyBankPolski, 2004. - S. 199-232.
