CC BY
31
УДК : 636.2:614.94.55
Демчук М. В., д.вет.н., професор ©
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт
1м. С. З. Гжицького Бойко П.К., д.вет.н., директор Волинськог держаеног еетеринарног лабораторп Книшук П. В., лшар ветеринарно1 медицини
ВПЛИВ ЧИННИК1В СЕРЕДОВИЩА НА СЕЗОННУ ДИНАМ1КУ ПОКАЗНИК1В ФУНКЦ1ОНАЛЬНОГО СТАНУ I 1МУНОРЕАКТИВНОСТ1 ОРГАН1ЗМУ ТА ЗАХВОРЮВАНОСТ1 В Д1ЛЯНЦ1 ПАЛЬЦ1В У МОЛОЧНИХ КОР1В
Ключовi слова: комплекс чинните середоеища, функщональний стан оргашзму, ¡мунореактиетсть, захеорюеашсть корге е дшянщ пальцге, комплексна профшактика.
Вступ. Проведено вивчення комплексу чинниюв умов утриманя i живлення молочних, штенсивно експлуатованих корiв на сезонну динамiку функцiонального стану !х органiзму. Звернуто увагу на основш чинники середовища та тривалють стiйлового прив'язного утриманя, зобумовленого сезоншстю. Окремому аналiзу пiддано вплив умов весняного переходу до лiтнього пасовищного утримання корiв. Восени i на початку зимового сийлового перiоду спостер^али за динамiкою i тривалiстю зниження функцiональних можливостей основних систем i органiв органiзму, його адаптацшно1 i захисно! здатностi у дослiдних груп та поширення захворювання пальцiв у корiв молочного стада. Результати посезонних диспансерних обстежень умов утримання i живлення штенсивно експлуатованих корiв були зобумовлеш потребою розробки профiлактичних заходiв щодо зменшення поширення !х захворюваност на кульгавiсть. [3.6]. За своею поширешстю дане захворювання, особливо в стадах високопродуктивних корiв, вважають треим пiсля туберкульозу i лейкозу. Вщомо, що саме така форма захворюваня пальцiв (кульгавiсть) найчастiше вражае корiв високопродуктивних стад. Нерiдко спалаху хвороби сприяе перiод адаптацшно1 напруги оргашзму до змшених умов утримання тварин в т.ч. а^матизащя новозавезених. Як правило час а^матизацп новозавезених племшних телиць спiвпадае з перiодом !х розтелу, пiку лактацп. Найчастiше захворювання виникае на тих фермах, де для корiв в цей перюд не створено належних гiгiенiчно-нормативних, добробутних умов утримання i збалансованого живлення. [1.4.8].
Матер1ал 1 методи.
Дослщження проведенi протягом двох рокiв в технолопчних умовах молочно! ферми ТзОВ Прут-Генетик 1вано Франювсько1 областi. Племшне стадо давно укомплектоване коровами голштинофрiзькоl породи. 30 корiв племiнного стада i одержаних вiд них телят утримують в експериментальному корiвнику. 1х
© Демчук М. В., Бойко П.К., Книшук П. В., 2011
225
надш вищий 6000 кг. за лактащю. Друга частина стада в т. ч. первштки i корови 201 i 3-01 лактацп (надо! 4000-5000 кг. молока за лактацш) утримуються у типовому двохрядному корiвнику на 100 корiв. Методи дослiджень i деталi внутрiшнього обладнання наведено в попереднш роботi. [7.5].
Саме вивчення впливу умов утримання було зосереджено на вказаних вище двох групах: 1-ша корови 3-о! i 5-о! лактаци (корiвник № 1) i 2-га корови 1-о! i 2-о! лактацп (корiвник № 2). [ 3.6].
Аналiз результатiв дослiдження i !х обговорення.
Число клiнiчно хворих на кульгавiсть корiв в пасовищний перiод в порiвняннi з стшловим iстотно (з 27 до 4%) зменшилось. З переходом на стшловий перiод кiлькiсть кульгаючих (хворих на клмчно виражену форму некробактерiозу) корiв знову почала зростати. Це послужило причиною проведення 1-о! вакцинаци корiв вакциною « Некросан ». Для збалансування рацiону за мiнеральними речовинами i перетравним протешом було введено в ращон цеолiти i макуху со!.
Окремо в пробах 10 корiв визначали [5] напруженiстьпоствакцинального iмунiтету. Згiдно з методикою [10] через один мшяць пiсля вакцинаци проведено гематолопчш, бiохiмiчнi та iмунологiчнi дослщження кровi хворих i здорових тварин. В кровi тварин обох груп (клiнiчно здорових i хворих) вираженою була тенденцiя до лейкопенп та еритропени, а вмiст гемоглобiну достовiрно нищим був у хворих корiв (89,6 проти 94,5г/л). У тих же хворих корiв достовiрно нищим (49,82 проти 56,27% СО2) був лужний резерв. (табл.1.)
Таблиця 1.
Б1о\1м1чш та гематологiчнi показники кров1 здорових та хворих на
Показники Корови
Здоров1 Хвор1
Загальний бшок,г/л 76,2±0,16 78,0±0,48
Луж.резерв об.,% СО2 56,27±1,46 49,82±1,19
Кальцш, мг% 9,44±0,37 9,28±0,29
Фосфор,мг% 5,29±0,29 5,15±0,26
Каротин,мг% 0,24±0,04 0,20±0,08
Альбумш,% 41,15±1.87 38,65±1,76
Глобулши,% а - 10,13±0,70 9,28±1,87
в - 12,72±0,87 13,91±1,04
Т - 36,00±1,60 38,15±3,75
Б/К 0,71±0,05 0,64±0,06
Кшьшсть лейкоцит1в,тис. 5,40±0,14 6,08±0,39
Кшьшсть еритроцит1в,млн. 5,53±0,54 5,14±0,09
Вм1ст гемоглоб1ну, г/л 9,45±0,26 8,96±0,39
Пщвищилась концентрацiя загального кальцiю, неорганiчного фосфору особливо у хворих корiв. При цьому активнiсть лужно1 фосфатази залишився на рiвнi показникiв осiннього перюду.(табл. 2.)
Таблиця 2.
Бш^мпчш показники у кор1в 1 1 2 груп в зимовий першд
№ Показники Корови Корови Р
п/п 1групи 2 групи
1. Са, ммоль/л 4,13±0,52 3,21±0,64 Р >0,1
2. Р, ммоль /л 2,48±0,19 2,06±0,17 Р >0,1
3. ЛФ, од/л 6,16±0,34 5,69±0,61 Р >0,1
Цдкаво, що у вереснi концентращя каротину, загального Са i неоргашчного Р були нищими майже у два рази. Концентращя бшку в плазмi кровi iстотно зросла
(табл.3.).
Таблиця 3.
_Бш^мпчш показники у кор1в 1 1 2 груп в зимовий першд_
№ Показникти Корови Корови Р
п/п 1групи 2 групи
1. Бшок, г/л 135,02±0,19 123,04±2,54 Р < 0,05
2. АлАт, од/л 5,62±0,05 3,23±0,25 Р < 0,001
3. АсАТ, од/л 11,43±0,65 9.23±0,81 Р < 0,05
Тут видно ч^ку рiзницю мiж групами: у хворих корiв вмют загального бiлку був достовiрно нищим - 123,04 мг/л. Актившсть амшотрансфераз в сироватцi кровi хворих корiв виявилась достовiрно вищою.АлАТ-5,62 проти 3,23 од/л ,а АсАТ-11,43 проти 9,23 од/л. Очевидно це могло бути свщченням реакци в т.ч. печшки на нагромадження ендотоксинiв в органiзмi хворих некробактерiозом корiв.
Змiни бшкового профiлю кровi зводились до зниження ( до межi допустимих норм ) альбумшв (38,65%), що ч^юше було виражено у хворих корiв. Нищими фiзiологiчних норм виявилися а-глобулши при незначному пiдвищенню вмiсту в i y-глобулiнiв, зокрема у хворих тварин (13,91 i 38, 13% вщповщно у корiв 2-о! групи). У хворих корiв заниженим виявився i бiлковий коефiцieнт Б/К (0,64)
У 2 рази нижче нормативних показниюв (0,20 мг %) виявилась концентращя каротину в кровi хворих тварин.
Якщо до викладеного додати, що у лейкограмi корiв 1 i 2 груп в осiннiй перюд вiрогiдноl рiзницi мiж групами не встановлено , то за 4 мюящ стшлового осiнньо-зимового перiоду у корiв 1 i 2 груп на 3% знизилась кшькють лейкоциив i на 1,5-2% стало менше еозинофiлiв та на стiльки ж вщсотюв сегментоядерних нейтрофiлiв. В зв'язку з цим меншим став коефщент вiдношення лейкоцитiв до нейтрофiлiв (2,43).
Отже, встановлеш зрушення в бшковому профiлi кровi i лейкограмi, зокрема хворих корiв, вказують на вплив патолопчного процесу, що вiдображаeться у хворих корiв на показниках !х природно1 резистентностi. Рiвень глюкози в плазмi кровi 1 i 2 груп за перюд стшлового утримання знизився до 1,56-1,44м Моль/л, що е бiльш нiж в 2 рази нижче в порiвняннi з осшшм пасовищним
перюдом (3,56-3,69м Моль/л). При цьому у хворих корiв вш завжди був дещо нищим, максимально досягаючи допустимого нижнього рiвня концентраций
Проте слiд вiдмiтити, що iмунологiчнi показники кровi показали дещо ч^юшу реакцiю органiзму корiв 1 i 2 групи на !х корекцiю шляхом введення цеолiтiв i макухи со! та пасовищного утримування корiв влiтку. Так за 4 мшящ пасовищного перiоду комплементарна актившсть сироватки кровi корiв 1 i 2 груп зросла з 0,03 до 0,06 i 0,077 ум. од, тобто щонайменше у 2 рази. Тодi як за стшлових 4 мiсяцi всього на 0,2 i 0,05 ум. од. , не дивлячись на проведену мюяць тому iмунiзацiю вакциною «Некросан ». (табл.4.)
Таблиця 4
Б1ох1м1чн1 показники у ко|Мв 1 1 2 груп в зимовий пер1од (п = 5).
№ п/п Показники Корови 1групи Корови 2 групи Р
1. Ц1К, ммоль/л 137,0±3,06 58,2±3,48 Р < 0,001
2. НСТ, % 10,0±0,05 9,4±0,11 Р < 0,002
3. КАСК, ум.од. 0,082±0,003 0,086±0,002
Фагоцитарна актившсть нейтрофшьних гранулоцитiв у корiв 1 групи за пасовищний перiод знизилась на 5-7%, а 2 групи зросла на 15%. Шсля 4-ох мiсяцiв стiйлового утримання корiв 1 гр. дещо зрiс на 6%, а у корiв 2 гр. знизився на 12 %. Ще рiзкiше прореагували на змiну умов утримання циркулюючi iмуннi комплекси корiв 1 i 2 груп. За л^нш пасовищний перiод вони ч^ко зросли у корiв 1 гр. iз 163 до 180 м Моль/л. А будучи весною зовам невисоким (23 м Моль/л) у юнщ пасовищного сезону досягли майже 200 м Моль/л.За 4-ох мшячний перюд стшла рiзко( на 22 м Моль/л) знизилась !х кiлькiсть у корiв 1 гр. бiльше , шж у 3 рази ( до 60 м Моль/л), незважаючи на iмунiзацiю вакциною «Некросан». Таю змши можуть бути свiдченням субклшчного протiкання дано1 шфекцшно1 патологи (некробактерюзу).
Звiдси напрошуеться заключення, що причиною таких ютотних знижень показникiв природное' резистентностi i iмунологiчноl реактивностi оргашзму як клiнiчно здорових, так i хорих некробактерiозом корiв, е !х умови утримання та живлення.
Як показують результати дослщу, з корекцiею умов утримання стабшьност захисних можливостей оргашзму вдаеться до значно1 мiри нормалiзувати механiзми створення iмунного захисту у бшьшост лактуючих корiв стада. Про це свщчать результати зведених даних експертиз Волинсько1 регюнально1 державно1 лаборатори ветеринарно1 медицини за №159 вщ 09.02.2010 р. i за № 94/159 вщ 13.02.2010 р. спецiалiзованоl щодо дiагностики дослiджуваних iнфекцiй.
11 висновок: 1муштет (у корiв) проти некробактнрюзу сформований. При цьому окремо були подаш зведенi данi про напружешсть поствакциналь ного iмунiтету у корiв. Крiм того додано список тих же дослщних тварин, кров яких було перевiрено РМА на лептостроз, а реакцiями РБП, РЗК на бруцельоз, при одноразово виконаних дослщженнях щодо кшькоси лейкоцитiв, еритроцилв,
вмюту гемоглобiну. У вах пробах було одержано вщ'емш результати щодо дiагностики шфекци. У наступному стiйловому сезонi проведено повторн вакцинащю корiв всьоо стада. Загальна результативнiсть виявилась також частковою. Тому зроблено висновок про потребу аналiзу доцшьност комплексних заходiв. Ранiше про комплексний пщхвд до профiлактики некробатерюзу заявляли i iншi автори.[2.3.11.12]. Поширешсть дано1 патологи в стадах високопродуктивних корв i невирiшенiсть ряду питань профшатики диктуе пошук нових шляхiв. Нашi данi та данi шших дослiдникiв, одержнi на високомолочних коровах [ 6.8.11] вказують на доцшьшсть вивчення впливу сезонно1 та фiзiологiчноl динамiка на метаболiчнi процеси звязаш з напруженням балансу використання технологи, яка потрiбна для забезпечення одночасно протжаючихпроцеав ( роди,висока лактацiя i адаптацiйнi зрушення) коли звичайнi мехашзми iмунного захисту не можуть бути забезпечеш повнiстю. Для розшифрування шляхiв оптимiзацil метаболiзму в перiоди !х перенапруженостi в медицинi використовують вивчення системи ПОЛ i АОС.
Висновки. Тривале (бiльш, як протягом двох роюв) вивчення динамiки поширення i розвитку захворюваностi в дiлянцi пальщв у корiв молочного стада, показало сезонну його залежнiсть. Досягнути успiхiв у профiлактицi поширення захворюваностi в дшянщ пальцiв у корiв, можна лише шляхом налагодження комплексу оргашзацшно-господарських i спецiальних профiлактичних заходiв, яю передбаченi планом i викладенi нами в скороченому варiантi.[7].
Лiтература
1. Власенко В.М. Поширення захворювань в дшянщ пальця у високопродуктивних корiв залежно вiд рiвня молочно1 продуктивност // В.М. Власенко, М.В. Рубленко, М.Г. 1льницький та iн. // Вюник Бiлоцеркiвського державного аграрного ушверситету.- Вип.. 25, ч.1: Бiла церква, 2003. - С.45-51.
2. Гулюкин М.И. Комплексная система мероприятий при некробактериозе животных // М.И.Гулюкин, Ю.Д.Караволь, И.Н.Семенова, Н.В.Мельник // Ветеринария, №9.- 2007.- с.19-23.
3. Демчук М.В., Книшук П.В., Бойко П.К.,Ткачук В.М. Особливост профiлактики некробактерiозу у корiв. Наук. вiсник ЛНУВМБТ iм..С.З.Гжицького. Том №2(44). Част.1.2010.с.74-81.
4. Джупина С.И. Причины заболеваемости и профшактика некробактериоза // Ветеринария.- 2005. - №7. - С.7-10.
5. Довщник «Фiзiолого-бiохiмiчнi методи дослiджень у бюлоги тварин, тваринництвi та ветеринарнiй медицинi», Л^в: iнститут бiологil тварин УААН. -2004. -399с.
6. Книшук П.В., Демчук М.В. Значення умов утримання i живлення у розвитку шфекцшно1 патологil молочних корiв. Наук. вiсник ЛНУВМБТ iм..С.З.Гжицького. Том 12.№4 (46).2010.с.78-85.
7. Книшук П.В., Демчук М.В., Ткачук В.М. Наукове обгрунтовання плану ЗВП для корекци технологil виробництва молока.// Науковий вюник ЛНУВМБТ iм. С.З. Гжицького // Том 11, №3(42). - Ч.3, 2009.- С.47-53.
8. Козш В.1. Залежшсть piBra захворюваност у дшянщ пальця вiд стану годiвлi рубцевого травлення у високопродуктивних KopiB // В. I. Козш, О.В.Чуб, В.В.Сахнюк // Вкник Сумського НАУ. - Сеpiя « Ветеринарна медицина ». - 2004. - Вип.7(12). - с.77-78.
9. Левювська Н.Д. Циpкулюючi iмуннi комплекси при субклiнiчному маститi у коpiв. Наук. вiсник ЛНУВМБТ iм.С.З.Гжицького. Том 2.(44), част. 1. -2010,с.183-185.
10. Методи дiагностики некpобактеpiозу сiльськогосподаpських тварин: Методичш рекомендаци для спецiалiстiв державно! ветеринарно! медицини, науковцiв i студенев // В.П. Риженко, Г.В. Рижинко, М.С. Павленко, Г.К. Бойко та ш.// Кшв, 2003. - 43 с.
11. Панько I. Причини i шляхи прошактики уражень копитець у високопродуктивних коpiв // 1.Панько, М.В.Петрик // Ветеринарна медицина Украши. - 2005. №7.с.28-30.
12. Попков Н.А., Лопатко А.М., Голушко В.М. и др. Трофимов А.Ф.,Сучкова И.В.,Зиновенко А.Л., Радчиков В.Ф. Наиболее частие заболевания копыт., Ефективне тваринництво №8 (48), 2010. -с.31-33.
13. Татарчук О.П. Усовершенствованная схема борьбы с некробактериозом крупого рогатого скота [Текст] / О.П. Татарчук // Ветеринария -№5. - 2005.- С.13-16.
Summary
Demchuk M.V., Knyshuk P.V., Boyko P.V.
Lviv National University of Veterenary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z.Gzhytskyj;
Prolonged (more than during two years ) studying of violation of dynamics and the development of morbidity in the place of fingers in cows of dairy herd had shown its seasonal dependence.
To get the success in the prophylactics of disease spreading in cows in the place of the fingers, can be done only with the help of complex fixing of organizational and economical and social prophylactical measures with are expected by the plan CVP and were shown in shortened variant.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Козенко О.В.
