CC BY
26
УДК 631.11:336.5.32
МОЖЛИВ1 НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КРЕДИТНОГО МЕХАН1ЗМУ ЗД1ЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНО1 п1ДТРИМкИ кРЕДИТНОгО ЗАБЕЗпЕНЕННя С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
П1ДПРИСМСТВ В УКРА1Н1
© 2014
ГРУЫИКА I. I.
УДК 631.11:336.5.32
rpy6iHKa I. I. Можл^ напрямки вдосконалення кредитного MexaHi3My здiйснення державно! пiдтримки кредитного забезпечення сшьськогосподарських тдприемств в Украi'нi
У статт'1 показано можливi напрями вдосконалення кредитного механзму при здшсненш кредитного забезпечення сшьськогосподарських тдпри-емств, зокрема в частит реал'ваци його державноi тдтримки. Розроблено гарантшно-компенсацшну модель державноi тдтримки кредитного забезпечення господарств, що дозволить здшснити економю бюджетних кошт'ю через можливкть додатковоi мобш'ваци кошт'ю на втчиз-няному ф'шансовому ринку. Запропоновано показники вuбipковостi при здшсненш державноi тдтримки кредитування тдприемств сльського господарства, як б враховували термЫ залучення i ефект &д використання отриманого кредиту. Використання запропонованих показнит вuбipковостi повинно покращити ефективнсть використання кредитнихресурав i кредитне забезпечення сльськогосподарських тдприемств, сформувати залежшсть мiж показниками фшансових результат '¡в тдприемства i залучених ним кредитних ресурав. Ключов слова: кредит, кредитне забезпечення, кредитний мехашзм, державна тдтримка, державн гарант/ кредитна шфраструктура, показники виб'рковости Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 3. Б'бл.: 9.
Гру&нка Ьор iBaHOBU4 - здобувач, Льтвський нацональний аграрний ушверситет (вул. В. Великого, 1, Дубляни, 80381, Укра/на) E-mail: igor_grubinko@mail.ru
УДК 631.11:336.5.32
Грубинка И. И. Возможные направления усовершенствования кредитного механизма осуществления государственной поддержки кредитного обеспечения сельскохозяйственных предприятий в Украине
В статье показаны возможные направления совершенствования кредитного механизма при осуществлении кредитного обеспечения сельскохозяйственных предприятий, в том числе в части реализации государственной поддержки. Разработана гарантийно-компенсационная модель государственной поддержки кредитного обеспечения хозяйств, что позволит осуществить экономию бюджетных средств из-за возможности дополнительной мобилизации средств на отечественном финансовом рынке. Предложены показатели избирательности при осуществлении государственной поддержки кредитования предприятий сельского хозяйства, которые бы учитывали срок привлечения и эффект от использования полученного кредита. Использование предложенных показателей избирательности должно улучшить эффективность использования кредитных ресурсов и кредитное обеспечение сельскохозяйственных предприятий, сформировать зависимость между показателями финансовых результатов предприятия и привлеченных им кредитных ресурсов. Ключевые слова: кредит, кредитное обеспечение, кредитный механизм, государственная поддержка, государственные гарантии, кредитная инфраструктура, показатели выборочности. Рис.: 1. Табл.: 1. Формул: 3. Библ.: 9.
Грубинка Игорь Иванович - соискатель, Львовский национальный аграрный университет (ул. В. Великого, 1, Дубляны, 80381, Украина) E-mail: igor_grubinko@mail.ru
UDC 631.11:336.5.32 Hrubinka Ihor I. Possible Directions of Improvement of the Credit Mechanism of State Support of Credit Provision of Agricultural Enterprises in Ukraine
The article shows possible directions of improvement of the credit mechanism when conducting credit provision of agricultural enterprises, including in the part of realisation of state support. The article develops a guarantee and compensation model of state support of credit provision of farms, which allows economy of budget funds due to a possibility of additional mobilisation of funds in the domestic financial market. The article offers indicators of selectivity in the process of state support of crediting agricultural enterprises, which would take into account the term of attraction and effect of use of the obtained loan. The use of the proposed selectivity indicators should improve efficiency of use of credit resources and credit support of agricultural enterprises and form dependence between indicators of financial results of an enterprise and credit resources attracted by it. Key words: loan, credit provision, credit mechanism, state support, state guarantees, credit infrastructure, selectivity indicators. Pic.: 1. Tabl.: 1. Formulae: 3. Bibl.: 9.
Hrubinka Ihor I.- Applicant, Lviv National Agrarian University (vul. V. Velyko-go, 1, Dubliany, 80381, Ukraine) E-mail: igor_grubinko@mail.ru
Галузь скьського господарства для Укра!ни традицшно е одшею з найважливших в економщь Це зумовлено насамперед багатими земельними ресурсами, зна-чною ккьистю скьського населення, великими масштабами виробництва та шшими причинами. Разом з цим саме д1яльшсть тдприемств ще! галуз1 е значно ризиковшою в поршнянш з тдприемствами шших сектор1в економь ки. Цьому сприяе сезоншсть виробництва, залежшсть в1д природно-кл1матичних умов, цшова пол1тика держави, потреба у значних обсягах каттальних вкладень 1 значний перюд !х окупность Ц фактори збкьшують небезпеку ви-никнення непередбачуваних фшансових втрат, а кр1м цьо-го, сезоншсть сприяе утворенню значного касового розриву м1ж доходами 1 витратами. В1дпов1дно виникае об'ективна
потреба у здшсненш кредитного забезпечення скьськогос-подарських тдприемств 1 його тдтримщ з боку держави, насамперед через вдосконалення кредитного мехашзму.
Досл1дженнями вдосконалення кредитного мехашзму при здшсненш кредитного забезпечення скьськогосподар-ських тдприемств 1 рол1 держави в цьому процеа присвяче-ш пращ таких вчених: О. Гудзь [1], Т. Калашшкова [2], П. Сте-цюк [3], О. Непочатенко [4], М. Дем'яненко[5], С. Осадець,
A. Сомик, В. Геець, С. Колотуха [6], П. Саблук, I. О. Лютий,
B. П. Рябоконь, А. М. Поддерьогш, С. Кваша, П. А. Лайко, I. Коваленко, Я. М. Гончарук [7], В. Я. Мессель-Веселяк та ш.
Мета i завдання статтi - показати можлив1 напрями вдосконалення кредитного мехашзму при здшсненш кредитного забезпечення скьськогосподарських тдприемств.
Кредитний мехашзм е однieю зi складових кредитного забезпечення скьськогосподарських тдпри-емств. Пiд кредитним механiзмом ми розушемо всю сукупнiсть методiв, прийомiв, принципов, на пiдставi яких вкбуваеться процедура отримання, використання i повер-нення кредиту. Держава впливае на кредитне забезпечення тдприемств, окремих галузей, у першу чергу змшюючи кредитний механiзм. Одним iз прикладiв такого впливу е часткова компенсащя вартостi кредитiв для аграрних тдприемств, осккьки ринкова вартiсть кредитш е бкьшою за ршень рентабельност бiльшостi даних пiдприемств, то через внесення в кредитний мехашзм такого елемента, як часткова компенсащя, держава робить кредитш ресурси доступншими для господарств, тдвищуючи 1х кредито-спроможшсть. Змiна кредитно'1 iнфраструктури також призводить до змши в кредитному мехашзм^ безумовно перспективнi напрями вдосконалення останньо'1, змiнять i сам механiзм кредитування сiльськогосподарських тдпри-емств. Як ми зазначали, державна пiдтримка кредитного забезпечення скьськогосподарських тдприемств в Украш здшснюеться на основi частково'1 компенсацГ1 вартост кредитив, отриманих ними, що впливае на кредитний механiзм. У межах Укра'1ни пiльговi кредити становили близько поло-вини вск кредипв, якi залучали господарства (у 2008 р. цей показник склав 75,5%) [2, с 31]. Тобто можемо сказати, що програма частково'1 компенсацп вартост кредипв аграр-ним зараз е важливою частиною кредитного мехашзму.
Одним з основних недолiкiв дано'1 програми, на нашу думку, е прив'язка розмiру частки вiдшкодування до обль ково'1 ставки НБУ, осккьки облiкова ставка е перш за все шструментом макроекономiчного регулювання. К розмiр не вiдображае потребу скьськогосподарських тдприемств у кредитних ресурсах, вш не мае кореляцГ1 з рiвнем рента-бельностi чи ефектом вк використання кредиту останнк. Крiм цього, дана частка компенсацп мае невисокий ршень стимуляцшного ефекту, оскiльки не залежить вiд результатов дiяльностi сiльськогосподарського пiдприемства, не спонукае '1х до покращення цих результатов. На нашу думку, ставка компенсацп повинна залежати вк ефективностi дь яльност пiдприемства, сприяти зростанню виробництва. Ще одним недолiком е розподк кредитш за строками '1х використання. Постанова КМУ вк 11.08.2010 р. № 794, яка ре-гламентуе порядок здшснення часткового вкшкодування кредитно'1 ставки для аграрних тдприемств, робить такий розподк кредипв: короткостроковi (до 1 року), середньо-строковi (вк 1 до 3 роив), довгостроковi (бкьше 3 роюв). Однак у банкшськш практицi використовують iншу класи-фiкацiю, де кредити розподiляються на короткостроковi (до 1 року) i довгостроковi (бкьше 1 року), саме така градащя зустрiчаеться у внутршнк iнструкцiях з кредитування бкь-шост банкiв. Вказана розбiжнiсть часто е причиною непо-розумiнь мГж банками i пiдприемствами, наслiдком яких е вкмова у видачi кредиту чи частковому вкшкодуванш його вартостi. Смд зазначити, що вiдшкодування проводиться в однаковому розмiрi (подвiйна облiкова ставка НБУ для кредитив у нащональнш валютi, 10% - для кредитш в шоземнш валютi) незалежно вiд термiнiв кредитування. Тобто вксут-ня мотивацiя до довгострокових вкладень у виробництво. Одним iз напрямш вдосконалення мае стати прив'язка ставки вкшкодування довгострокових кредипв до очжува-ного ефекту вiд '1х використання в майбутньому. Ми пропо-нуемо здшснювати вiдшкодування iз урахуванням термшш залучення кредитiв господарством.
Для короткострокових кредитш, що спрямовуються на фшансування обiгового капiталу пiдприемства, компенсащя з боку держави повинна вкбуватися на рiвнi зрос-тання виробництва в цьому перiодi (1 рк). Це дозволить зацiкавити сiльськогосподарськi тдприемства в ефектив-нiшому використаннi кредитних ресурсш. Тому ми пропо-нуемо визначати ставку часткового вкшкодування на рiвнi приросту виробництва звггного року, коли закшчилося отримання останньо1 частини короткострокового кредиту. У цьому перiодi буде можливим визначити ефект вк використання отриманого кредиту. Формула розрахунку вк-шкодування матиме такий вигляд:
В = Взр / Впр • 100 - 100, (!)
де В - варткть кредиту, що вiдшкодовуеться державою, %; Взр - виробництво звггного року, грн; Впр - виробництво в рощ, попередньому до звкного, грн.
Слк врахувати, що прирют виробництва потрГб-но вираховувати в базових щнах. Ми пропонуемо брати до уваги як базовi щни 2000 року. Осккьки саме цього року було сформовано основу економiчного середовища в якому сiльськогосподарськi тдприемства працюють сьогоднь Застосування базисних щн, зумовлене вирахуванням шфляцшно! частки з фактичного приросту. Вкповкно реальна кредитна ставка, яку сплачуватимуть сiльськогосподарськi тдприемства, що отримають частко-ве вкшкодування дорiвнюватиме:
Р = Б - В, (2)
кс кс ' у '
де Ркс - реальна кредитна ставка, %; Бкс - банкшська (ринкова) кредитна ставка, %; В - варткть кредиту, що вкшко-довуеться державою, %.
Даний розрахунок здшснюеться для вкшкодування короткострокових кредипв. Осккьки головна цкь '1х використання - фшансування оборотного катталу, основним ефектом функщонування якого е саме зростання виробництва у варткному виразi за рахунок збкьшення ккькост чи покращення якост продукцк ПотрГбно також ввести обмеження на максимальний рiвень вiдшкодування. Зрозу-мко, що воно не може перевищувати ринково'1 ставки за кредитом, але, на наш погляд, для кращо'1 зацiкавленостi та мотивацй господарства вкшкодування не повинно перевищувати 80% вартост кредитних ресурйв. Частково компенсащя вартост кредитiв здiйснюеться насамперед з метою тдтримки скьськогосподарських тдприемств з низь-ким ршнем кредитоспроможностi. Господарства, що мають високий рiвень зростання виробництва (кредитна ставка для скьськогосподарських тдприемств зараз становить близько 20 - 24%), характеризуются досить високим ршнем кредитоспроможностг вони мають доступ до ресурсш кредитно'1 системи Г не потребують державно'1 тдтримки. У разГ, якщо темпи зростання виробництва господарства перевищують рГвень ринкових кредитних ставок, дане гос-подарство, скорше, прагне до розширення виробництва, а отже, до отримання довгострокових кредитних ресурйв.
Вказана формула не може бути застосована для довгострокових кредитш, осккьки '1х використання вкбуваеться на перспективу Г економГчний ефект може приносити в май-бутнк перюдах. При цьому довгострокове кредитування повинно завжди бути прюритетним для держави, бо забез-печуе 11 техшчний Г технолопчний розвиток. Тому для нього формула розрахунку частково! компенсацп повинна бути прив'язана до конкретного швестицшного проекту для реа-
л1заци якого господарство плануе залучити кредитш ресур-си. В економ1чнш думц е р1зн1 тдходи до оцшки дох1дност1 швестицшних проектш. Ми схиляемося до одного з найчас-тше використовуваних показникш - шдексу рентабельнос-т швестицш, який позначають через абрев1атуру - Р1.
Розрахунок цього показника вкбуваеться на основ1 застосування формули:
р1 = . I, (3)
^ (1+0п
де CFt - чистий грошовий потш у кшц1 перюду I (вх1дний грошовий потж); I - початков1 швестици (вих1дш грошо-в1 потоки); i - дисконтна ставка; п - тривалкть життевого циклу проекту, роив [8].
Перевагою використання цього показника е мож-ливкть враховувати змшу вартост грошей в час1, через змшу дисконтно! ставки. Це е важливим аспектом при реал1заци довгострокових проектш. Проект вважаеться прийнятним до виконання 1 збкьшить варткть тдприемства в майбутньому, коли значення вказаного показника перевищуе одиницю (Р1 > 1). На нашу думку, даний показник може застосовуватися як ставка частково! компенсацп вартост довгострокових кредитш для скьсько-господарських тдприемств. Господарствам де швестицш-ш проекти мають високе значенням Р1, що перевищуе 80% розм1ру ринково! кредитно! ставки, часткова компенсащя не повинна надаватися, осккьки високе значення цього показника свкчить про значну можливють швестицшного проекту до генерування грошових кошпв у великих обся-гах. Прив'язка розм1ру кредитно! компенсаци до показника шдексу рентабельност швестицш стимулюватиме тдпри-емства здшснювати реальш швестици в сучасну техншу 1 передов1 технологи, як1 приноситимуть б1льш1 доходи.
Для визначення ефективносп 1нвестиц1йного проекту також застосовують так1 показники: чиста тепершня вар-т1сть (ЫРУ) I внутр1шня норма прибутку (ШЯ), що визнача-ють в1ддачу кожно! 1нвестовано! в проект грошово! одинищ та р1вень дох1дност1 конкретного швестицшного проекту. Можливо, як ставку компенсащ! використовувати 1нте-гральний показник, що складатиметься з р1зних показник1в, яи характеризуватимуть окрем1 аспекти ефективност1 здш-снення 1нвестиц1й. Ми маемо на уваз1 не т1льки економ1чну, але 1 соц1альну та еколог1чну складову ефективность
Також д1юча Постанова № 794 не дозволяе ефективно стимулювати довгострокове кредитування, оск1льки вона не передбачае привязки в1дшкодування до довгостроко-вого кредиту, це може викликати фшансов1 ускладнення в господарства, пов'язаш з його обслуговуванням у майбутньому. На нашу думку, сл1д передбачити для господарства-позичальника можливкть ним отримувати в1дшкодування по довгостроковому кредиту 1 в подальших перюдах. Це по-кращить реал1зац1ю швестицшних проект1в на визначених п1дприемствах, а також сприятиме покращенню плануван-ня потреби у фшансових ресурсах при визначенш ф1нансу-вання програми частково! компенсацп вартост1 кредит1в. Оск1льки тдприемства, як1 отримували в1дшкодування по дшчому довгостроковому кредиту в минулому перюд1, повинн1 мати першочергове право на отримання в1дшкоду-вання у плановому перюдь
У св1тл1 зд1йснення ринкових трансформацш та про-ведення структурних реформ у кра!н1, сприяння довгостроковому кредитуванню с1льськогосподарських п1дприемств
повинно стати прюритетним напрямком державно1 тд-тримки АПК. В умовах обмеженосп бюджетних ресурс1в п1льгове кредитування е одним з найефективнших напря-м1в використання державних кошт1в, за деякими тдрахун-ками кожна бюджетна гривня дае можливкть залучити в1д 12 до 43 гривень кредитних ресурс1в [2, с. 31]. Ми розум1е-мо, що при дефщип бюджетних коштш обсяги компенсацй вартост1 кредипв для с1льськогосподарських п1дприемств не будуть задовольняти всю потребу. В1дпов1дно виникне питання выбору того чи шшого п1дприемства. Вважаемо, що отримувати компенсащю повинн1 в першу т1 тдприемства, яи мають максимально наближеш до верхньо! меж1 компенсацй показники свое! д1яльност1, що використову-ються для !! визначення (назвемо !х показники виб1рково-ст1). Ця норма повинна бути застосована до вс1х коротко-строкових кредит1в, для довгострокових також сл1д брати до уваги компенсацй по тому чи шшому кредиту в поперед-н1х перюдах. Якщо господарство отримувало компенсац1ю по швестицшному кредиту в минулих перюдах, який е дь ючим зараз, то воно мае право отримувати компенсащю у званому перюд1 першочергово, що забезпечить реал1защю 1нвестиц1йних проекпв на с1льськогосподарських п1дпри-емствах. Шсля того, як ця норма буде виконаною, компен-сац1я повинна розподкятися на загальних п1дставах (за найближчим до и верхньо! меж1 значенням показника).
Таким чином, в1дбудеться ютотне покращення конкурентного середовища д1яльност1 с1льськогоспо-дарських п1дприемств, буде здшснено п1дтримку найб1льш ефективних господарств, що потребують П 1 максимально корисно використають дефщитш бюджет-н1 кошти. Це сприятиме формуванню ефективного с1ль-ськогосподарського виробництва 1 в1дходу в1д дотац1йно-збитково! модел1 його здшснення, яка частково д1е зараз 1 не дозволяе максимально корисно використати державш кошти. Кредитний мехашзм повинен сприяти розвитку кращих господарств, осккьки це, у першу чергу, мехашзм стимулювання до д1яльност1, а не просто витрачання об-межених бюджетних ресурс1в. При частковш компенсацп вартосп кредиту для скьськогосподарських п1дприемств також необх1дно враховувати чинник !х географ1чного роз-м1щення. Господарства, що функцюнують у природних зонах з пршими природно-кл1матичними умовами, без-умовно повинш отримати б1льше державно! п1дтримки для здшснення свого кредитного забезпечення. Ми пропонуе-мо надавати !м компенсащю у розм1р1 100% кредитно! ставки. Але дотримуючись принципу збереження конкуренцй, тобто проходити конкурс на отримання компенсацп вони повинш проходити на загальних умовах. I вже шсля про-ходження конкурсу 1 отримання позитивного ршення ком-пенсащя мае надаватися у зазначеному розм1рь На нашу думку, це посилить спещал1защю господарств, виб1р того виду скьськогосподарського виробництва, що в1дпов1дае даним природно-юиматичним умовам.
Одним 1з можливих способ1в вдосконалення кредитного мехашзму, як складово! частини кредитного забезпечення скьськогосподарських тдприемств е застосування такого шструменту, як державш гаранта. Вш набувае особливо! актуальносй в умовах деф1циту бюджетних кошпв, для зд1йснення п1дтримки господарств. Гарантування, по-вернення в1дсотк1в за отриманим скьськогосподарським п1дприемством кредитом разом 1з частковою компенсац1-ею повинно стати основою державно! тдтримки с1льського
1= <
<
т I—
о
о_ <
о 1= о о
о
о _а
о <
о
<
2 ш
господарства через застосування кредитного мехашзму. На нашу думку, при здшснення гарантування господарствам з боку держави слГд орieнтуватися на вже вказаш показники використання кредиту: для короткострокових кредитГв -прирют виробництва, для довгострокового - чиста тепе-рiшня вартiсть. Господарствам, вказаш показники яких становлять 50 i бГльше вiдсоткiв кредитно! ставки, повинна надаватися часткова компенсащя, для господарств, де щ показники складають 5% i бГльше вГд розмiру кредитно! ставки, повинно здшснюватись гарантування повернення вiдсоткiв за користування отриманим кредитом. Зрозумь ло, що в умовах нестачi бюджетних коштГв, компенсацiю зможуть отримати не ва господарства, де названi показники перевищують 50%, тому при гарантуванш не обмеж-уеться його верхня межа. Тобто скьськогосподарсьи шд-приемства, якi не змогли отримати часткову компенсащю, при високих значеннях вибiркових показникГв можуть роз-раховувати на гарантування сплати вГдсотив за користу-вання кредитом з боку держави.
На основi вказаного можемо побудувати таблицю значень вибiркових показникiв для здшснення частково! компенсацГ! i гарантування господарствам. При побудовi табл. 1 ми керувалися обмеженiстю бюджетних коштш, тому часткову компенсащю запропоновано надавати шд-приемствам Гз значеннями ви6Гркових показникiв, близь-кими до максимальних, де гарантування не потребуе кон-центрацГ! значних державних фшансових ресурсГв, тому Г значення вибГркових показникГв допускаеться нижчим.
Таблиця 1
Значення вибiркових показникiв для визначення можливостi застосування державноТ пщтримки для сiльськогосподарських пщприемств
Показник Часткова компенсащя Гарантування
50 i бтьше вщсотш кредитно!ставки + +
5 i бтьше вщсотш кредитно!ставки - +
Джерело: розроблено автором.
З табл. 1 видно, що гарантш на повернення кредитно! ставки вГд держави можуть отримати скьськогосподарсьи пГдприемства, для яких значення вибГркових показникГв перевищуе 5% кредитно! ставки. Для отримання частково! компенсацГ! вартостГ кредиту нижня межа вибГркових показникГв складае 50% вартостГ кредиту. Осильки гарантування сплати вГдсотив за користування кредитом не по-требуе значних бюджетних коштГв, то всГ пГдприемства, що виконують вимогу щодо нижньо! межГ показникГв вибГрко-востГ (5% кредитно! ставки) Г мають задовГльний фшансо-вий стан, можуть розраховувати на його отримання. Це е важливою перевагою пропонованих нами змш до кредитного мехашзму при кредитному забезпеченш господарств, осильки при дефщий державного фшансування часткову компенсащю зможуть отримати не всГ господарства, показники вибГрковостГ яких будуть давати змогу це зробити, натомють вони отримуватимуть державну гарантш. Шд вибГрковими показниками ми розушемо для короткострокових кредитГв - прирГст виробництва, для довгостроко-вих - Гндекс рентабельностГ ГнвестицГй (Р1).
Ця система вибГркових показникГв е гнучкою. Вони можуть бути доповнеш новими показниками. У перспективГ е можливкть на основГ доповнених Г запропонованих показникГв здшснити виведення Гнтегрального показника. При цьому для короткострокових Г довгострокових кредитГв вибГрковГ показники повиннГ бути рГзш, оскГльки напрями Г цГл !х використання в господарствах е рГзними. При впро-вадженнГ гарантшно-компенсацшного механГзму ми також пропонуемо врахувати верхнГй порГг рентабельностГ для тдприемств, у разГ якщо рентабельнГсть пГдприемства перевищуе ставку за кредитом, то таке тдприемство не може розраховувати на застосування щодо нього вказаного ме-хашзму. Максимальний розмГр як гарантування, так Г компенсацГ! повинен становити не бГльше 80% кредитно! ставки. Модель побудови кредитного механГзму наведено на рис. 1.
Дана схема Глюструе можливий варГант побудови функщонування гарантшного-компенсацшного механГзму при кредитуванш сГльськогосподарських пГдприемств. При отриманш попередньо! згоди вГд банку на здшснення кредитування тдприемство-позичальник звертаеться до Державно! шотечно! установи (далГ - Д1У) для гарантування повернення вГдсотив за користування кредитом. Д1У здшснюе розгляд отриманого звернення Г в разГ позитивного ршення щодо нього надсилае свое погодження до банивсько! установи та тдприемства-позичальника. На розраховану суму вГдсоткГв за користування кредитом Д1У здшснюе емгаю облГгацГй пГд заставу сГльськогосподарських упдь пГдприемства-позичальника, якГ тримае в себе до моменту звернення банкГвсько! установи в разГ невиконання умов позичальником щодо обслуговування (повернення вГдсотив за користування) кредиту. У разГ отримання такого звернення надае право першочергового викупу заставних облГгацш тдприемству-позичальнику, що в триденний термГн повинно надати свою вГдповГдь. У випадку його вГдмови облГгацГ! виставляються на продаж через фшансовий ринок Г Державний земельний банк, де !х зможуть придбати защкавлеш у розширенш свое! дГяль-ностГ ГншГ аграрш пГдприемства. ПропонованГ нами змГни кредитного механГзму при здшсненш кредитного забез-печення сГльськогосподарських пГдприемств базуються на державному регулюванш Г державнГй шдтримщ.
ПропонованГ нами вдосконалення компенсацГйно! моделГ та доповнення !"! гарантГйною складовою докоршно змГнять систему державно! тдтримки кредитного забезпечення сГльського господарства. НашГ дослГдження показують, що мГж сумою залученого кредиту Г показниками ефективностГ (прибуток, виручка) е до-сить низький рГвень взаемозалежностГ, що свГдчить про низький вплив кредитування на ефективнГсть дГяльностГ сГльськогосподарських пГдприемств, вГдсутнГсть стиму-ляцГйного чинника для кращого використання отриманих кредитних ресурсГв [9, с. 248]. ОскГльки до уваги в процесГ дослГдження ми брали кредити, якГ отримувались пГд част-кову !х компенсащю з боку держави, то нами був зроблений висновок, що причиною вГдсутностГ згаданого чинника е саме прив'язка частки компенсацГ! до облжово! ставки НБУ, яка не мае прямого вГдношення до ефективностГ викорис-тання кредиту господарствами, запропонованГ нами як рГ-вень компенсацГ! показники, значно посилюють мотиващю сГльськогосподарських пГдприемств до рацГональнГшого освоення кредитних коштГв. Використання показникГв приросту виробництва та шдексу рентабельностГ ГнвестицГй як
Рис. 1. Схема формування гарантшного забезпечення кредитування стьськогосподарських пщприемств Джерело: розроблено автором.
р1вня частково1 компенсаци разом 1з впровадженням гаран-тшно1 модел1 дозволить покращити кредитне забезпечення скьськогосподарських тдприемств.
ВИСНОВКИ
Необх1дним е створення на основ1 застосування вка-заних нами показниюв гарантшно-компенсацшного ме-хашзму кредитного забезпечення скьськогосподарських тдприемств. Це значно покращило б кредитоспромож-шсть господарств-позичальниив, дозволили б здшснити економш державних коштш, покращило б ефектившсть використання кредитних ресурсш господарствами. Застосування такого мехашзму вимагае певно'1 розбудови шф-раструктурно'1 складово'1 кредитного забезпечення тдпри-емств. Сьогодш важливою складовою кредитного забезпечення скьськогосподарських тдприемств е мехатзм частково! компенсаци вартост кредипв для них. Однак, як показують проведет нами досл1дження, вплив цього мехашзму на ефектившсть 1х д1яльност1 е обмеженим. На нашу думку, це зумовлено привязкою частки вкшкодування до обл1ково1 ставки НБУ, що не мае вкношення до ефективносп д1яльност1 господарств. Ми пропонуемо диференць ювати ставку компенсаци залежно в1д термшу залучення кредиту: для короткострокових кредитш вона повинна в1д-пов1дати приросту виробництва за перюд, протягом якого використовувалися кредитш ресурси; для довгострокових кредипв як ставку компенсаци можна використати шдекс рентабельной швестицш проекту, для реал1зацГ1 якого використовуються кредитш ресурси. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Гудзь О. €. Державна програма фЫансовоТ' пiдтримки пщ-привмств АПК через мехаызм здешевлення кредитiв / О. £. Гудзь, А. В. Сомик // Економк АПК. - 2008. - № 11. - С. 54 - 63.
2. Калашшкова Т. В. Стан i тенденцп розвитку кредитного забезпечення аграрной галузi / Т. В. Калашнкова // Фiнанси УкраГни. - 2010. - № 10. - С. 29 - 37.
3. Стецюк П. А. Фшанк^ проблеми розвитку аграрного виробництва / П. А. Стецюк, О. £. Гудзь // Економка АПК. -2012. - № 4. - С. 73 - 78.
4. Непочатенко О. О. Державна тдтримка тдприемств АПК через удосконалення системи кредитування / О. О. Непочатенко // Економка АПК. - 2008. - № 8. - С. 95 - 100.
5. Дем'яненко М. Я. Проблемы питання державно!' политики фшансовоТ пщтримки стьського господарства / М. Я. Дем'яненко // Економка АПК. - 2011. - № 7. - С. 68 - 75.
6. Колотуха С. Розвиток земельних вщносин та ïx фшан-сове забезпечення в аграрному сектср економки // С. Колотуха, I. Коваленко // Баншська справа. - 2012. - № 2. - С. 19 - 27.
7. Гончарук Я. М. ФЫансово-кредитне забезпечення аг-ропромислового комплексу регюну та основы напрямки пщви-щення його ефективносп : автореф. дис. ... канд. екон. наук : спец. / Я. М. Гончарук. - Харгав : ХНУ iм. В. Н. КаразЫа, 2008. - 22 с.
8. Чиста тепершня варжть [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dlab.irtc.org.ua/analz_ip/pages/t4-2.htm
9. Ковалiв В. М. Визначення ефективносп кредитного забезпечення стьськогосподарських тдприемств на основi застосування кореляцшного аналiзу / В. М. Ковалiв I. I. Грубш-ка // Збiрник наукових праць «Економiчний проспр». - 2013. -№ 74. - С. 241 - 249.
REFERENCES
"Chysta teperishnia vartist" [The net present value]. http:// www.dlab.irtc.org.ua/analz_ip/pages/t4-2.htm
Dem'ianenko, M. Ya. "Problemni pytannia derzhavnoi poli-tyky finansovoi pidtrymky silskoho hospodarstva" [Problem issues of public policy of financial support for agriculture]. Ekonomika APK, no. 7 (2011): 68-75.
Honcharuk, Ya. M. "Finansovo-kredytne zabezpechennia ahropromyslovoho kompleksu rehionu ta osnovni napriamky pid-vyshchennia ioho efektyvnosti" [Financial and credit support of agriculture in the region and the main directions of improving its efficiency]. Avtoref. dys.... kand. ekon. nauk, 2008.
Hudz, O. Ie., and Somyk, A. V. "Derzhavna prohrama finanso-voi pidtrymky pidpryiemstv APK cherez mekhanizm zdeshevlennia kredytiv" [The state program of financial support for agricultural enterprises through the mechanism of reduction credits]. Ekonomika APK, no. 11 (2008): 54-63.
Kalashnikova, T. V. "Stan i tendentsii rozvytku kredytnoho zabezpechennia ahrarnoi haluzi" [Status and trends of the credit support of the agricultural sector]. Finansy Ukrainy, no. 10 (2010): 29-37.
Kolotukha, S., and Kovalenko, I. "Rozvytok zemelnykh vidno-syn ta ikh finansove zabezpechennia v ahrarnomu sektori ekono-miky" [The development of land relations and financial support to the agricultural sector]. Bankivskasprava, no. 2 (2012): 19-27.
Kovaliv, V. M., and Hrubinka, I. I. "Vyznachennia efektyvnosti kredytnoho zabezpechennia silskohospodarskykh pidpryiemstv na osnovi zastosuvannia koreliatsiinoho analizu" [Determining the effectiveness of collateral farms on the basis of correlation analysis]. Ekonomichnyiprostir, no. 74 (2013): 241-249.
Nepochatenko, O. O. "Derzhavna pidtrymka pidpryiemstv APK cherez udoskonalennia systemy kredytuvannia" [State support for agricultural enterprises by improving the credit system]. Ekonomika APK, no. 8 (2008): 95-100.
Stetsiuk, P. A., and Hudz, O. Ie. "Finansovi problemy rozvytku ahrarnoho vyrobnytstva" [The financial problems of the agricultural production]. Ekonomika APK, no. 4 (2012): 73-78.
УДК 332.02:504.03
КОМПЛЕКСНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 РЕГ10НАЛЬНИХ СИСТЕМ ПОВОДЖЕННЯ
З ТВЕРДИМИ В1ДХОДАМИ
© 2014
САМ0ЙЛ1К М. С.
УДК 332.02:504.03
Самойлш М. С. Комплексна оцшка ефективност регюнальних систем поводження з твердими вщходами
Проблема поводження з твердими входами е одшею з найб'шьш важливих еколого-eKOHOMiHHUx i со^альних проблем регонального розвитку. Водночас, треба враховувати, що об(рунтування твестицшних вкладень у цю сферу повинне спиратися на економiчну о^нку рзних теxнологiч-них ршень з урахуванням екологiчниx, со^альних i технолог'нних чиннишв. Тому в статт'> розроблено та науково об(рунтовано методичт шдхо-ди до комплексного оцнювання ефективностiуправл'шня сферою поводження з твердими вiдxодами регюну на основiзбалансування економiчниx, екологчних, со^альних i технолог'нних критерИв даноi сфери. Проведено комплексну оцнку сценарИв розвитку сфери поводження з твердими вiдxодами на прикладi м. Полтави та визначено напрямки и модершзацНз урахуванням регональноi ¡нфраструктури даноi сфери. Встановлено, що на даний час найб'шьш перспективним е частковий розд'шьний збiр вiдxодiв, будiвництво смттепереробного заводу (потужнстю 250 тис. т /рк) i полгону твердих вiдxодiв, при цьомузабезпечуеться збалансування екологчних (мiнiмiзацiя екологiчного ризику та збиткуза забруднення) та економiчниx (максимальний прибуток при мiнiмальниx витратах) критерИв. Ключов'! слова: твердiвiдxоди, регон, сталий розвиток, комплексна оцнка. Рис.: 4. Табл.: 2. Формул: 4. Ббл.: 8.
Самойлк Марна СергИвна - кандидат економчних наук, доцент, доцент кафедри екологИ, Полтавський нацональний техтчний ушверситет ¡м. Ю. Кондратюка (пр. Першотравневий, 24, Полтава, 36011, Украна) E-mail: marina-samojlik@yandex.ru
УДК 332.02:504.03
Самойлик М. С. Комплексная оценка эффективности региональных систем обращения с твердыми отходами
Проблема обращения с твердыми отходами является одной из наиболее важныхэколого-экономических и социальных проблем регионального развития. В то же время нужно учитывать, что обоснование инвестиционных вложений в данную сферу должно опираться на экономическую оценку разных технологических решений с учетом экологических, социальных и технологических факторов. Поэтому в статье разработаны и научно обоснованы методические подходы к комплексному оцениванию эффективности управления сферой обращения с твердыми отходами региона на основе сбалансирования экономических, экологических и технологических критериев данной сферы. Приведена комплексная оценка сценариев развития сферы обращения с твердыми отходами на примере г. Полтавы и определены направления ее модернизации с учетом региональной инфраструктуры данной сферы. Установлено, что на данное время наиболее перспективным является частичный раздельный сбор отходов, строительство мусороперерабатывающего завода (мощностью 250 тыс. т /год) и полигона твердых отходов, при этом обеспечивается сбалансирование экологических (минимизация экологического риска и убытка за загрязнение) и экономических (максимальная прибыль при минимальных расходах) критериев. Ключевые слова: твердые отходы, регион, устойчивое развитие, комплексная оценка. Рис.: 4. Табл.: 2. Формул: 4. Библ.: 8.
Самойлик Марина Сергеевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экологии, Полтавский национальный технический университет им. Ю. Кондратюка (пр. Первомайский, 24, Полтава, 36011, Украина)
E-mail: marina-samojlik@yandex.ru
UDC 332.02:504.03
Samojlik Marina S. Complex Assessment of Efficiency of Regional Systems of Solid Waste Utilisation
The problem of utilisation of solid waste is one of the most important ecological-economic and social problems of regional development. At the same time it should be taken into account that justification of investments into this sphere should be based on economic assessment of various technological solutions with consideration of ecological, social and technological factors. That is why the article develops and scientifically justifies methodical approaches to complex assessment of efficiency of management of the sphere of utilisation of solid waste of a region on the basis of balanced economic, ecological and technological criteria of this sphere. The article provides a complex assessment of scenarios of development of the sphere of solid waste utilisation using example of the city of Poltava and identifies directions of its modernisation with consideration of regional infrastructure of this sphere. The article shows that, as of now, the most prospective is partial separate collection of waste, construction of waste processing plant (of 250 thousand tonnes annual capacity) and solid waste ground, at the same time, a balance of ecological (minimisation of the ecological risk and losses for polluting) and economic (maximum profit with minimum expenditures) criteria is ensured. Key words: solid waste, region, sustainable development, complex assessment.
Pic.: 4. Tabl.: 2. Formulae: 4. Bibl.: 8.
Samojlik Marina S.- Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor, Department of Ecology, Poltava National Technical University named after Yu. Kondratyuk (pr. Pershotravnevyy, 24, Poltava, 36011, Ukraine)
E-mail: marina-samojlik@yandex.ru
