CC BY
32
УДК 636.082.02.
Щербатий 3. €., д.с.-г.н., професор © Боднар П. В., к.с.-г.н., асистент E-mail: bodnarlviv28@mail.ru Боднарук В. €., к.б.н., старший викладач Льв1вський нац10налънийутверситет ветеринарног медицины та б1отехнологт 1мем С. 3. Ржицького, м. Львгв, Украта
В1ДТВОРНА ЗДАТН1СТБ ТЕЛИЦЬ ТА КОР1В-ПЕРВ1СТОК УКРА1НСБК01 Ч0РН0-РЯБ01 МОЛОЧНО! ПОРОДИ Р13НИХ Л1Н1Й
Проведено анал1з eidmeopnoi здатност1 Kopie укратсъког чорно-рябог молочног породи pi3HUX лтт голштинсъкого походження в умоеах племзаводу «Ямниця» Тисменицъкого району 1вано-Франювсъког облаетi. Встаноелено, що на показники в1дтворювальног здатност1 досл1джуваних теарин значно еплиеала ix лттна належшеть. Вгк першого оамешння i першого отелення, триеалгетъ cepeic- i м1жотельного nepiodie, коеф1ц1ент в1дтворювальног здатност1 та euxid телят на 100 Kopie у теарин р^знихлМй знаходилися eidnoeidno в межах 17,8-21,5 i 27,0-30,6 мтяця, 114,0-178,7 i 397,9-460,4 дня, 0,83-0,96 та 83,0-95,7 голоеи. Найеищою запл1днешстю eid першого оамешння характеризуеалися телищ лШй C.T.PoKima 252803 i Белла 1667366, а найнижчою - теарини лгнИ Вал1анта. Найеищими етратами молока за лактацию у зе 'язку з днями Hemiduocmi характеризуеалися короеи лМг Вал^анта (1297,3 кг), а найнижчими - теарини лгнН С. Т. PoKima (195,9 кг). Частка еплиеу лтп на eidmeopny здатшеть телицъ та Kopie-nepeicmoK залежно eid показника знаходилася емежах 0,91-8,38 %.
Ключовг слова: телищ, Kopoeu-nepeicmKU, лгнгя, показники в^дтворювальног 3damnocmi, тдекс оамешння, тдекс плодючост1, коеф1ц1ент eidmeopnoi 3damnocmi, частка еплиеу.
УДК 636.082.02.
Щербатый 3. Е., д.с.-х.н., профессор, Боднар П. В., к.с.-х.н., асистент, Боднарук В. Е., к.б.н., старший преподаватель
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, г. Львов, Украина
ВОСПРОИЗВОДИТЕЛЬНАЯ СПОСОБНОСТЬ ТЕЛОК И КОРОВ-ПЕРВОТЕЛОК УКРАИНСКОЙ ЧЁРНО-ПЁСТРОЙ МОЛОЧНОЙ ПОРОДЫ
РАЗНЫХ ЛИНИЙ
Проведен анализ воспроизводительной способности коров украинской чёрно-пёстрой молочной породы разных линий голштинского происхождения в условиях племзавода «Ямница» Тисменицкого района Иеано-Франковской области. Установлено, что на показатели воспроизводительной способности исследуемых животных значительно влияла их линейная принадлежность. Возраст первого осеменения и первого отела, продолжительность сервис- и межотельного периодов, коэффициент воспроизводительной способности и выход телят на 100 коров у животных разных линий находились соответственно в пределах 17,821,5 и 27,0-30,6 месяца, 114, 0-178,7 и 397,9-460,4 дня, 0,83-0,96 и 83,0-95,7 головы. Самой високой оплодотворенностью от первого осеменения
© Щербатий 3. £., Боднар П. В., Боднарук В. е., 2015
286
характеризовались телки линий С. Т. Рокита 252803 и Белла 1667366, а самой низкой - животные линии Валианта 1650414. Высокими потерями молока за лактацию в связи с днями бесплодия характеризовались коровы линии Валианта (1297,3 кг), а самым низким - животные линии С. Т. Рокита (195,9 кг). Доля влияния линии на воспроизводимую способность телок и коров-первотелок в зависимости от показателя находилась в пределах 0,91-8,38 %.
Ключевые слова: телки, коровы-первотелки, линия, показатели воспроизводительной способности, индекс осеменения, индекс плодовитости, коэффициент воспроизводительной способности, доля влияния.
UDC 636.082.02.
Shcherbatyj Z. Y., Doctor of Agricultural Sciences, Professor Bodnar P. V., Candidate of Agricultural Sciences, assistant E-mail: bodnarlviv28@mail.ru Bodnaruk V. Y., Candidate of Biological Sciences, Senior lecturer Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
REPRODUCTIVE ABILITY OF HEIFERS AND COWS FIRSTBORN OF UKRAINIAN BLACK SPOTTED DAIRY BREED WITH DIFFERENT LINES
Analysis of the reproductive ability of cows of Ukrainian black spotted dairy breed with different lines of Holstein origin in conditions of «Yamnytsya» breeding farm Tysmenytsya district Ivano-Frankivsk region was conducted. It was concluded that reproductive ability indicators of the researched animals significantly affect their linear affiliation. Age of first insemination and first calving, length of service-and intercalving periods reproductive ability coefficient and calves output per 100 cows by different lines were respectively within 17,8-21,5 and 27,0-30,6 month, 114,0-178,7 and 397,9460,4 day and 83,0-95,7 0,83-0,96 head. The highest fertility level offirst insemination of heifers lines characterized S. T. Rokit 252803 and Bella 1667366 and the lowest -animals with Valiant line. The highest losses of milk per lactation days due to infertility characterized cows with line Valiant (1297,3 kg), and the lowest - animals S. T. Rokit line (195,9 kg). The share of lines influence upon heifers reproductive ability and cows firstborn according to index was within 0,91-8,38 %.
Key words: heifers, cows first born, line, indicators of reproductive ability, insemination index, fertility index, reproductive ability ratio, part of influence.
Вступ. Вщтворення велико! рогато! худоби - це одна i3 тих проблем, яка в Mipy спещал1зацп i концентрацп тваринництва стае все бшьш актуальною. Це обумовлено тим, що при перевод! тваринництва на промислову основу знижуеться вихщ телят на 100 кор1в, скорочуеться тривалють господарського використання тварин. При цьому ефектившсть молочного скотарства залежить вщ плодючосл KopiB. Кожна ялова корова наносить господарству значш збитки. Отримання господарством максимально можливого прибутку та рацюнальне ведения молочного скотарства певною м1рою залежить вщ знания законом1рностей зв'язку показниюв молочно! продуктивное^ ¿з показниками вщтворювально! здатносп. Хоча основними факторами, що визначають мшливють ознак вщтворення, е паратипов!, вщтворш функцп оргашзму значною м1рою залежать вщ генотипових чинниюв [2, 7, 11-13].
Як вщомо, сучасне погол1в'я новостворених молочних порщ формувалося з використанням покращуючо! голштинсько! породи, що мало полшшувальний вплив на !! продуктившеть. Внесок покращуючо! породи у створенш i полшшенш укра!нсько!
287
чорно-рябо1 молочно1 породи вщображаеться у ïï генеалопчнш структур!, оскшьки переважна частина тнш мае голштинське походження. Тому оцшка тварин р1зних лшш за основними господарськи корисними ознаками е одним i3 актуальних питань пщвищення ступеня реал1зацп генетичного потенщалу тварин в конкретних умовах та формування високопродуктивних i рентабельних стад молочно! худоби [1, 3, 4, 8-10].
Метою дослщжень було вивчення показниюв вщтворно1 здатносп телиць та кор1в-первюток украшсько1 чорно-рябо! молочно! породи р1зних лшш голштинського походження в умовах Прикарпаття.
Матер1ал i методи. Дослщження проведен! у стад1 украшсько1 чорно-рябо! молочно1 породи племзаводу "Ямниця" Тисменицького району 1вано-Франювсько1 область Для проведения дослщження було сфомовано групи тварин р1зних лшш голштинського походження, а саме: Ч1фа 1427381.62, Хановера 1629391.72, Елевейшна 1491007.65, Кавалера 1620273.72, Ватанта 1650414.73, Белла 1667366.74, С.Т.Роюта 252803 i Старбака 352790.79. У цих тварин вивчали bîk першого ос1меншня та отелення, тривалють тшьносп, сервю- i м1жотельного перюд1в, коефщ1ент вщтворно1 здатносп та шдекс плодючосп.
Коефщ1ент вщтворно1 здатносп визначали за формулою :
квз=J6L,
МОП
де КВЗ - коефщ1ент вщтворно1 здатносп; 365 - кшькють дшв у рощ; МОП - середня тривалють м1жотельного перюду, дшв.
1ндекс плодючосп вираховували за формулою И. Дох1:
1П = 100 - (К+2МОП),
де 1П - шдекс плодючосп; К - bîk корови при першому отеленш, мю.; МОП -середнш м1жотельний перюд, mîc.
Визначення можливого виходу телят на 100 кор1в проводили за формулою [2]:
игг_ 365х100
D1 — -,
С + Т
де ВТ - вихщ телят на 100 кор1в; 365 - кшьюсть дшв у рощ;
С - середня тривалють сервю-перюду, дшв; Т - тривалють тшьносп, дшв.
Втрати молока за лактащю у зв'язку з днями неплщносп визначали за формулою В. I. Костенка та ш. [5]:
ВТм = (Нмд - Ндф)-МОПф,
де ВТм - кшькють недоотриманого молока вщ тривалосп дшв неплщносп i продуктивное^ KopiB, кг;
Нмд - середньодобовий надш молока за оптимальний МОП, кг;
Ндф - середньодобовий надш молока за фактичну тривалють МОП, кг; МОПф - фактична тривалють м1жотельного перюду, дшв.
Визначали також шдекс ос1меншня (кшькють ос1меншь на одне плодотворне заплщнення) та заплщнювальну здатнють телиць i кор1в-первюток теля першого, другого та третього i бшьше ос1меншь.
Бюметричне опрацювання одержаних даних проведено згщно з методикою Н. А. Плохинского [6] на персональному комп'ютер1 з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel.
288
Результаты дослщжень. Результаты наших дослщжень показали, що вщтворна здатшеть тварин залежала вщ !х лшшно! належност1 (табл. 1). Так, в1к першого ошменшня телиць та впе першого отелення найнижчим був у тварин лшп Елевейшна \ Вал1анта. За цими показниками тварини лшп Елевейшна в1рогщно поступалися тваринам лшш Кавалера вщповщно на 112,6 1 110,0 дня або 3,7 1 3,6 мюяця, Старбака - на 99,7 1 97,8 дня, або 3,2 1 3,2 мюяця, С. Т. Роюта - на 74,0 1 76,4 дня, або 2,4 1 2,5 мюяця, Хановера - 54,3 1 53,3 дня або 1,7 1 1,8 мюяця 1 Белла -на 51,7 1 54,6 дня, або 1,7 1 1,8 мюяця при Р<0,001 у вс1х випадках. За цими показниками м1ж тваринами деяких шших лшш також спостер1галася в1рогщна р1зниця.
Найбшьшою тривалютю тшьносп характеризувалися телищ лшш Белла 1 С. Т. Роюта, а найменшою - тварини лшш Кавалера 1 Старбака. Р1зниця за цим показником м1ж тваринами вказаних лшш складала вщповщно 5,3 1 4,4 дня (Р<0,001). За тривалютю тщьносп телиць в1рогщна р1зниця спостер1галася м1ж тваринами лшш Белла та Вал1анта, Хановера, Елевейшна I Ч1фа, вона становила вщповщно 4,4; 4,0; 2,9 1 2,6 дня при Р<0,001 у вс1х випадках. За цим показником корови-первютки лшп С. Т. Роюта в1рогщно переважала ровесниць лшш Вал1анта на 4,7 (Р<0,001), Кавалера - на 2,7 (Р<0,05), Ч1фа - на 1,2 дня.
У кор1в-первюток р1зних лшш тривалють сервю- 1 м1жотельного перюд1в перевищувала оптимальш параметри. Найнижчими щ показники були у первюток лшш С. Т. Роюта та Старбака, а найвищими - у тварин лшш Хановера 1 Кавалера. За тривалютю сервю- 1 м1жотельного перюд1в корови лшп Хановера переважали ровесниць лшш С. Т. Роюта вщповщно на 64,7 1 62,5 (Р<0,001), Старбака - на 47,1 1 48,2 (Р<0,001), Елевейшна - на 31,2 1 32,6 (Р<0,01), Ч1фа - на 24,4 1 24,0 (Р<0,05), Белла - на 20,5 1 22,1 дня. В1рогщна р1зниця за цими показниками спостер1галася також 1 м1ж первютки деяких шших лшш
Нами проведено оцшку вщтворення кор1в-первюток також за коефщентом вщтворно! здатностг Кращими за цим показником виявилися тварини лшш С. Т. Роюта 1 Старбака.
За вказаним шдексом первютки лшп С. Т. Роюта переважали тварин лшш Хановера на 0,13, Кавалера - на 0,12, Ватанта - на 0,09, Ч1фа 1 Белла - на 0,08 та Елевейшна - на 0,07 при Р<0,001 у вс1х випадках.
Анал1з вщтворно1 здатносл за шдексом плодючосл показав, що корови-первютки досл1джуваних лшш характеризувалися середньою плодючютю. Найвищим цей шдекс був у первюток лшп Елевейшна, а найнижчий - у тварин лшп Кавалера.
Нами встановлено, що вихщ телят на 100 кор1в найвищим був у кор1в лшп С. Т. Роюта, а найнижчим - у первюток лшп Хановера. Р1зниця за цим показником м1ж вказаними тваринами складала 12,7 гол. (Р<0,001). За цим показником корови лшп Хановера в1рогщно поступалися ровесницям лшш Старбака на 8,5 (Р<0,001), Елевейшна - на 6,0 (Р<0,001), Ч1фа - на 4,7 (Р<0,05) та Белла - на 4,4 гол. (Р<0,05).
Втрати молока за лактащю у зв'язку з днями неплщносп також залежали вщ лшшно! належносп кор1в. Так, найбщьш1 втрати молока вщм1чалися у первпт лшп Вал1анта. Вони переважали за цим показником кор1в лшш С. Т. Роюта на 1101,4 кг або 12,1 %, Старбака - на 871,2 кг або 9,1 %, Белла - на 716,4 кг або 4,6 %, Елевейшна - на 681,7 кг або 5,3 % та Ч1фа - на 664,3 кг або 5,6 % при Р<0,001 у вс1х випадках.
289
290
Лшшна належнють певною м1рою впливае 1 на адаптацшну здатнють тварин. Кращими показниками шдексу адаптацп характеризувалися корови лшш С. Т. Роюта 1 Старбака. За цим показником вони в1рогщно поступалися ровесницям лшш Белла - вщповщно на 5,8 (Р<0,01) 1 5,2 (Р<0,01) та Хановера - на 5,2 (Р<0,01) 1 4,6 (Р<0,001).
1ндекс ос1меншня телиць найнижчим виявився у тварин лшш Белла 1 С. Т. Роюта. За цим показником вони поступалися тваринам лшш Вашанта на 0,46 (Р<0,001), Ч1фа 1 Старбака - на 0,39 (Р<0,001), Хановера - на 0,32 (Р<0,001), Кавалера - на 0,31 (Р<0,05) та Елевейшна - на 0,17 (Р<0,001).
Корови-первютки за шдексом ошменшня вщзначалися значною перевагою пор1вняно з телицями. Так, у кор1в названий шдекс коливався вщ 1,97 (лшя С.Т.Роюта) до 2,82 разу (лшя Кавалера), тобто р1зниця м1ж крайшми значениями цього показника становила 0,85 разу (Р<0,05). М1ж коровами лшп С. Т. Роюта та Хановера, Вал1анта 1 Ч1фа ця р1зниця складала вщповщно 0,45 (Р<0,01), 0,38 (Р<0,05) та 0,30 разу (Р<0,05). За ¿ндексом оамешння первютки лшп Кавалера в1рогщно переважали ровесниць лшш Елевейшна 1 Старбака на 0,72 (Р<0,05) та Белла - на 0,71 (Р<0,05).
Найвищою заплщненютю вщ першого оамешння характеризувалися телищ лшш С. Т. Роюта 1 Белла, а найнижчою - тварини лшп Вал1анта. Р1зниця м1ж тваринами названих лшш за вказаним показником становила 34,9 %, а м1ж телицями лшп С. Т. Роюта та Ч1фа, Хановера, Старбака, Кавалера та Елевейшна складала вщповщно 28,7; 23,1; 23,1; 21,2 1 13,4 %. У кор1в-первюток заплщненють вщ першого оамешння пор1вняно з телицями була значно нижчою 1 коливалася вщ 28,6 (лшя Кавалера) до 43,8 % (лшя С.Т.Роюта), тобто р1зниця м1ж крайшми значениями дор1внювала 15,2 %. Низькими значениями цього показника нижчими показниками вщзначалися тварини лшш Хановера, Вал1анта, Белла 1 Старбака.
Нами дослщжено частку впливу лшшно! належносп на вщтворну здатнють тварин (табл. 2). Так, частка впливу лшп на в1к першого оамешння 1 першого отелення складала вщповщно 8,79 1 8,70, на тривалють тщьносп телиць 1 кор1в-первюток - 8,37 1 4,24, на втрати молока за лактащю у зв'язку з днями неплщносп -8,10 та на шдекс оаменшня телиць - 6,07 % при Р<0,001 у вах випадках. Найменший вплив лшя мала на шдекс оамешння кор1в-первюток (0,91 % при Р<0,05) та шдекс адаптацп (1,35 % при Р<0,01).
Таблиця 2
Частка впливу лшшноТ належносп на вщтворну здатшеть _телиць та кор1в-перв1сток, п=1091__
Показ ник Частка впливу, % Показ ник Частка впливу, %
Вш 1-го оаменшняв 8 79*** 1ндекс плодючосп 2,63***
Вш 1-го отелення 8 70*** Вихвд телят на 100 кор1в 3 39***
Тривалють: тшьносп телиць 8 37*** Втрати молока за лактацш у зв'язку з днями непл1дносп 8,10***
тшьносп кор1в-первюток 4 24***
1ндекс адаптацп 1,35**
сервю-перюду 2 78*** [ндекс оамешння: телиць 6,07***
м1жотельного перюду 2,62***
КВЗ 3 37*** кор1в-первюток 0,91*
Примита: * - Р<0,05, ** - Р<0,01, *** - Р<0,001.
291
Висновки. Таким чином, на показники вщтворювально! здатносп дослщжуваних тварин значно виливала !х лшшна належшсть. В1к першого ошменшня 1 першого отелення, тривалють сервю- 1 м1жотельного перюд!в, коефщент вщтворювально! здатносп та вихщ телят на 100 кор1в у тварин р1зних лшш знаходилися вщповщно в межах 17,8-21,5 1 27,0-30,6 мюяця, 114,0-178,7 1 397,9-460,4 дня, 0,83-0,96 та 83,0-95,7 голови. Найвищими втратами молока за лактащю у зв'язку з днями неплщносп характеризувалися корови лшп Вал1анта 1650414 (1297,3 кг), а найнижчими - тварини лши С. Т. Роюта 252803 (195,9 кг). Частка впливу лшп на вщтворну здатнють телиць та кор!в-первюток залежно вщ показника знаходилася в межах 0,91-8,38 % (Р<0,05-0,001).
Перспективи подальших дослщжень. У подальшому буде вивчено екстер'ерно-конституцшш особливосп кор!в-первюток р1зних лшш.
Лггература
1. Гиль М. I. Пор1вняльний анал1з голштинсько! худоби р1зних заводських л1н1й за молочною продуктивн1стю в умовах АТЗТ «Агро-союз» Дн1пропетровсько1 област1 / М. I . Гиль, I. А. Галушко // В1сник аграрно! науки Причорномор'я / Микола1вський державний аграрний ун1верситет. - Микола!в, 2006. - Вип. 2(34). -С.151-156.
2. Господарська оц1нка молочних кор1в / [И. 3. С1рацький, Я. Н. Данилк1в,
A. А. Пахолок та ¿н.]. - К. : Урожай, 1992. - 191 с.
3. Клопенко Н. I. Ефектившсть використання генофонду голштинсько! породи / Н. I. Клопенко // Технолопя виробництва 1 переробки продукцй' тваринництва: зб1рн. наук. праць. - БшаЦерква, 2011. - Вип. 6(88). - С. 75-78.
4. Крш О. М. Динам1ка х1м1чного складу молока кор1в р1зних л1н1й укра1нсько! чорно-рябо! молочно! породи / О. М. Кр1п, С. I. Федорович // Науковий вюник ЛНУВМБТ !м. С. 3. Гжицького. - Т. 14, № 2 (52). Ч. 2. - Льв!в, 2012. -С.247-251.
5. Оценка создаваемых типов и пород крупного рогатого скота на Украине / [Винничук Д. Т., Сирацкий И. 3., Шаран П. И. и др.]. - Киев, 1991. - 186 с.
6. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников /
H. А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 256 с.
7. Пути повышения воспроизводительной функции коров и телок /
B. Н. Самалов, Ю. М. Енин, А. Н. Синицин, А. С. Козлов // Весник ОреГау : Теоретический и научно-практический журнал. ФГБОУ ВПО "Орловский государственный аграный университет". - Орел, 2007. - № 1(4). - С. 23-24.
8. С1рацький И. 3. Робота з лшями в сучасних умовах / И. 3. С1рацький // Розведення ! генетика тварин. - К.: Аграр. наука, 2005. - Вип. 38. - С. 74-77.
9. Ставецька Р. Молочна продуктивн!сть украшсько! чорно-рябо! худоби: селекц!йн1 особливост! / Р. Ставецька, I. Рудик // Тваринництво Укра!ни. - 2011. -№11. - С. 18-22.
10. Ставецька Р. Полшшуючий вплив голштинсько! породи / Р. Ставецька,
I. Рудик // Тваринництво Украши. - 2011. - №5. - С. 26-30.
11. Ставецька Р. В. Ефектившсть формування стад молочно! худоби в1тчизняно! та заруб1жно! селекцп : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : сцец. 06.02.01 "Розведення та селекщя тварин" / Ставецька Р. В. -с. Чубинське, 2003. - 19 с.
12. Титаренко I. В. Взаемозв'язок м1ж показниками молочно! продуктивност! та вщтворно! здатност! кор1в / I. В. Титаренко, В. В. Судика, М. В. Ткаченко //
292
Технолопя виробництва 1 переробки продукцп тваринництва: Зб1рник наукових праць. - Бша Церква, 2012. - Вип. 7(90). - С. 29-33.
13. Федорович С. I. Захщний внутршньопородний тип украшсько! чорно-рябо! мол очно! породи: господарсько-бюлопчш та селекцшно-генетичш особливосп / С. I. Федорович, И. 3. С1рацький. - К. : Науковий свп-, 2004. - 385 с.
Стаття надшшла до редакци 19.03.2015
УДК 575.113 : 599 : 636.03
Щербатий 3. €., д.с.-г.н., професор, © Боднарук в. €., к.б.н., ст. викладач (bodnaruk.vol@gmail.com), Боднар п. в., к.с.-г.н., асистент, Музика Л. i., к.б.и., доцент, Жмур А. и., асистент Льв1вський нац10налънийутверситет еетеринарног медицины та б1отехнолог1й гменг С. 3. Ржицького, м. Льеге, Украгна
пор1внялбний анал13 близькородинних вид1в
велико! рогато! худоби
Проведено пор1вняльний анал1з блызъкородынных выд1в еелыког рогатог худобы методом електрофоретычного роздыення бшюв за пол1морфнымы сыстемамы. 1з п'яты досл1джуваных сыстем, пол1морфных для еелыког рогатог худобы, у зубр1в пол1морфнымы еыяеылысъ тыъкы дв1 - це амыаза 7 церулоплазм1н. Розглядаючы локус церулоплазм1ну СР, еыяеылы, що в чотыръох першых групах теарын перееажае алелъ Ср А, ауг^рськог лтп частота прояеу еыщау алеля Ср В.
М1жпородна дыференц1ац1я генетычног структуры за генетыко-б1ох1м1чнымы локусамы у еелыког рогатог худобы / зубр1в, як праеыло, ствпадае з в1дм1нностямы пор1д за напрямкамы продуктыеност1, а також супроеоджуетъся пеенымы в1дм1нностямы в ¡зоферментному органоспецыф1чному спектр7. Це дозеоляе передбачаты, що м^жпородт в1дм1нност1 за досл1дженымы генетыко-бгохгмгчнымы сыстемамы асоцгыованг з комплексными вгдмгнностямы морфо-ф1з1олог1чных характеристик пор1д.
Ключовг слова: зубр, велика рогата худоба, близъкородинш види, електрофорез, пол^морфш системи бглкгв, гент частоти, бюх1м1чш маркери.
УДК 575.113 : 599 : 636.03
Щербатый 3. Е., д.с.-х.н., профессор, Боднарук в. Е., к.б.н., старший предподователь (bodnaruk.vol@gmail.com), Боднар п. в., к.с.-х.н., ассистент, Музыка Л. и., к.с.-х.н., доцент, Жмур А. и., ассистент Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, г. Львов, Украина
сравнительный анализ близкородственных видов крупного рогатого скота
Проведено сравнительный анализ близкородственных видов крупного рогатого скота методом електрофоретического разделения белков по полиморфним системам. Из пяти исследуемых систем, полиморфных для крупного рогатого скота, полиморфными оказались только две - это амилаза и церулоплазмин. Рассматривая локус церулоплазмина СР, обнаружили, что в
© Щербатий 3. £., Боднарук В. £., Боднар П. В., Музика Л. I., Жмур А. Й., 2015
293
