CC BY
61
вивчасмо досв1д
УДК 811.161.
Л. Т. НАЗАРЕВИЧ
УПРОВАДЖЕННЯ МЕТОД1В ЕЙДЕТИКИ П1Д ЧАС ЗАНЯТЬ З УКРА1НСЬКО1 МОВИ ЯК 1НОЗЕМНО1
Обгрунтовано актуальтсть до^джень у галузi методики викладання укратськог мови як тоземнои Вiдзначено ефективтсть ейдетики як тдходу до вивчення укратськоЧ мови як тоземноi. Проаналiзовано та проыюстровано деят методи ейдетики (ланцюжковий, niктографiчний, фонетичних асо^ацш). Висвтлено основний ii принцип — наочтсть, що базуеться на розвитку образного мислення i е тструментом швидкого й ефективного засвоення нового матерiалу. На основi досвiду практичноi дiяльностi встановлено, щорозглянутi методи тдвищують ефективтсть роботи зi студентами-тоземцями.
Ключовi слова: комутка^я, ейдетика, наочтсть, образтсть, асоцiацiя, метод.
Л. Т. НАЗАРЕВИЧ
ВНЕДРЕНИЕ МЕТОДОВ ЭЙДЕТИКИ ВО ВРЕМЯ ЗАНЯТИЙ ПО УКРАИНСКОМУ ЯЗЫКУ КАК ИНОСТАННОМУ
Отмечена актуальность исследований в области методики обучения украинскому языку как иностранному. Указано эффективность эйдетики в процессе изучения украинского языка как иностранного. Проанализированы и проиллюстрированы некоторые методы эйдетики (цепной, пиктографический, фонетических ассоциаций). Освещен основной её принцип — наглядность, основанный на развитии образного мышления, являющийся инструментом быстрого и эффективного усвоения нового материала. Установлено на основе опыта практической деятельности, что на занятиях по украинскому языку рассмотренные методы повышают эффективность работы со студентами-иностранцами.
Ключевые слова: коммуникация, эйдетика, наглядность, образность, ассоциация, метод.
L. T. NAZAREVYCH
IMPLEMENTATION OF EIDETIC MEMORY METHODS DURING TEACHING UKRAINIAN AS A FOREIGN LANGUAGE
Actuality of studying methods of teaching Ukrainian as a foreign language is emphasized. Accent is made on effectiveness of Eidetic memory as a way of teaching Ukrainian as a foreign language. Some methods of Eidetic memory (string, pictographic, phonetic associations) are analyzed and illustrated. The basic Eidetic memory principle — visibility which is based on the development of creative thinking and serves as a tool for fast and effective studying of new material. On the basis of practical experience it is proved that the methods viewed make the work with foreign students more effective.
Keywords: communication, eidetic memory, visualization, imagery, association, method.
На сучасному етат штеграцп Украши в свтовий шформацшний, економiчний i культурний прослр простежуеться штерес св^ово! спшьноти до вивчення украшсько! мови. Це зумовлено чикою проевропейською полиикою нашо! кра!ни та приеднанням И до Болонського процесу. Щороку в Укра!ш збшьшуеться кшьшсть зарубiжних громадян, частина яких е потенцшними студентами украшських вищих навчальних закладiв (ВНЗ). Вказане ставить перед викладачами-мовниками непросте завдання: заохотити та защкавити студенпв-шоземщв до вивчення украшсько! мови, сприяти розвитку !хнього фахового мислення i культури
мовлення, комушкативно-професшно! компетентностi, необхвдно! для осмисленого сприймання та опрацювання рiзнотипноl шформацп, пiзнавання нових ^в, конструювання власних рiзностильових висловлювань ввдповвдно до норм украшського комунiкативного етикету, розумiння соцюкультурних реалiй сучасно! Украши в умовах навчання, мiжособистiсних та дшових взаемин.
Позицiонування украшсько! мови як ефективного iнструмента забезпечення шформацшних процесiв у рiзних царинах життя сучасного сусп1льства (повсякденному, освiтньому, дшовому, економiчному, полiтичному, науковому, технiчному), а ноия мови - як штелектуально та фахово зрiлого комунiкатора, який володiе прийомами та технiками устшного (результативного, здорового) спiлкування, спонукало викладачiв кафедри украшсько! та iноземних мов Тернотльського нацiонального технiчного унiверситету iменi 1вана Пулюя (ТНТУ), крiм традицшних пiдходiв у навчаннi, шукати новi шляхи для подання навчального матерiалу.
Актуальнiсть обрано! теми зумовлена передуем: недостатньою кiлькiстю систематизованих дослiджень у цьому напрямку; необхiднiстю впровадження нов^шх пiдходiв до вивчення укра!нсько! мови як шоземно!; потребою систематизувати науковi та методичнi розробки в цш галузi.
Мета статтi - узагальнити та систематизувати досвiд викладачiв кафедри укра!нсько! та iноземних мов ТНТУ у сферi викладання укра!нсько! мови як шоземно!, висвилити сучаснi та шновацшш пiдходи до вивчення ще! дисциплiни, що покликанi реалiзувати сучасш академiчнi цiлi мовно! освiти, а також шформацшш, педагогiчнi, суспiльно-полiтичнi завдання, зокрема розвиток комушкативно! компетентностi мовщв у И нацiональному вимiрi, збереження й примноження лiнгвiстичного та культурного потенщалу Укра!ни, сприяння мовнiй i культурнiй толерантностi, впровадження принципiв громадянсько! освiти демократичного суспiльства.
Проблему навчання шоземщв укра!нсько! мови висвiтлювали О. Антошв, М. Арделян, Л. Бей, М. Винник, В. Вiнницька, О. Гайда, М. Джура, I. Драч, Т. ефiмов, О. Палшська, О. Пальчикова, I. Пiдгородецька, Б. Сошл, С. Сокол, Г. Темник, Г. Тохтар, О. Тростинська та ш. Науково-педагопчний колектив кафедри укра!нсько! та шоземних мов ТНТУ також не залишився осторонь ще! проблематики.
Окрiм традицiйних методш i прийомiв вивчення мови (читання, переказування, аудiювання, повторення, дiалогiзацiя мовлення, тестування, словниковi диктанти), щкавим, новаторським i креативним тдходом вважаемо застосування на заняттях iз укра!нсько! мови принципiв та пiдходiв ейдетики, доцiльнiсть яких спробуемо обгрунтувати.
Слово «ейдетика» походить з давньогрецько! мови. «У перекладi з не! «ейдос» - яскравий образ, зовшшнш вигляд. Термiн «ейдетика» увiв у психолопю у 30-тi роки ХХ ст. шмецький учений Е. Йенш та його однодумцi (О. Кро, А. Ршель, Г. Фiшер та ш.), як1 «позначили ним феномен довготривалого збереження чiткого слiду шформацп, що утримуеться в пам'ят1 людини» [6, с. 5]. Виходячи за межi психологil та фiлософil, це поняття охопило й лiнгвiстику. Ми розумiемо пiд ейдетикою спосiб запам'ятовування на основi образного сприйняття.
Останшми роками спостерiгаемо неабиякий iнтерес до ейдетики як науки, осшльки шляхи навчання, яю вона пропонуе, допомагають розвивати образну пам'ять, сприяють швидкому та усвiдомленому запам'ятовуванню нового матерiалу, перетворюють навчальний процес на щкаву гру. Вагомою перевагою такого навчання е те, що студенти опановують мову в атмосферi психологiчноl безпеки та комфорту, а це покращуе 1хн1 стосунки з «чужим» для них оточенням, виробляе новi вмшня, виявляе власнi поведiнковi емоцiйнi та мисленневi стереотипи. I. Матюгiн та е. Антощук - засновники «Школи ейдетики» - розробили низку наукових праць: «Знайомтесь, ваша пам'ять: швидка педагогiчна допомога вiд Украгнсько! школи ейдетики» [1], «Метод невербальних асощацш» [2], «Швидка педагопчна допомога -вчимось запам'ятовувати» [3], «Як запам'ятовувати шоземш слова» [7] тощо. Щ науковi розвiдки як1 допоможуть кожному педагоговi вiдшукати власну модель викладання.
Мультимедшш презентацil, вiкторини, блiц-опитування, «мозковий штурм», застосування методiв образних асощацш, мобшьносп, фантазування, розподiлу iнформацil ввдповвдно до особливостей кожного iндивiдуума тощо дають можливють викладачевi створити сприятливий психоемоцiйний клiмат для студентiв, що е запорукою !хнього ефективного
навчання. Так1 тдходи актив1зують бажання вчитися, розвивають увагу, формують вмшня створювати оригшальш вде!.
Одним ¡з основних принцитв ейдетики е наочнютю Без не!, як ведомо, немислиме засвоення нового матер1алу. Щодо цього С. Волошинов висловився так: «При вивченш певного предмета наочшсть навчання поеднуе в соб1 дв1 сторони тзнання - чутливу та мислену [ сприяе розкриттю зовшшшх ознак та властивостей цього предмета» [5]. Тому невипадково ейдетика як наука спрямована на те, щоби залучити вс можлив1 ресурси людсько! пам'яп заради використання набутих знань у житт! На досягнення ще! мети скероваш, зокрема, методи ейдетики: ланцюжковий, акровербальний, шктограф1чний, фонетичних асощацш, метод м1сць (базуеться на зорових асощащях), невербальних асощацш, парадоксальних вербальних перетворень, укрупненого структурування навчального матер1алу (передбачае використання опорних схем та узагальнюючих таблиць). Кожен ¡з них - це уява + позитивш емоци = засвоена шформащя.
Шд час вивчення розмовних тем [ засвоення граматики дощльно використовувати мультимедшш презентацп, як1 реал1зовують принцип наочносп. Перевага нов1тшх технологш полягае в тому, що вони уможливлюють одночасно зорове I слухове сприйняття шформацп. У процеа роботи з яшсно розробленими слайдами студентам простше встановити причинно-насл1дков1 зв'язки м1ж мшротемами, легше сприймати нову шформащю, осшльки е можливють повторювати речення разом ¡з викладачем [ бачити пов'язану з текстом схему, фотографш, карту. «Екранна комушкащя» в1зуал1зуе почуте I закршлюе за ним ввдповвдну асощацш. На першому курс ефективною е наочшсть, де текстову шформащю подано укра!нською та англшською мовами. Можливють оформити найважливший елемент навчального матер1алу в1дпов1дним шрифтом, кольором чи позначкою - це ще одна перевага.
Шд час розгляду завдань на зразок: «Прочитайте текст. Слова, що в дужках, поставте у правильнш формЬ> студенти-шоземщ стикаються з проблемами узгодження, керування, в1дм1нювання, р1дше - даев1дм1нювання. З метою коригування граматичних огр1х1в пропонуемо слайди, як1 слугуватимуть шдказкою-ор1ентиром [ полегшуватимуть закршлення граматики. Наприклад, студент бачить речення, яке необх1дно зредагувати: «Вiльям Бт. Гейтс — голова i головний розробник (програмне) забезпечення корпорацИ Майкрософт. Ствробтниками Майкрософт с 39 000 оабу 60 (шжтдесят) кратах». Шсля того, як вар1ант ввдповвд вибрано, викладач натискае правою клавшею миш1 на слово в дужках, що дае можливють одразу ж побачити його у правильнш формг Завдяки цш технологи студент може порахувати допущеш помилки та ощнити себе, а викладач - проанал1зувати ввдповвдь, повторно пояснити незрозумший матер1ал.
Под1бний тдхвд застосовуемо шд час тренувального тестування. На слайд1 розм1щуемо одне запитання 1з чотирма вар1антами ввдповвд. Спершу студент вказуе правильний, на його думку, вар1ант, попм викладач, повторно натискаючи праву клав1шу миш1, ввдкривае правильну ввдпсшдь.
тг/№Лй гп/-сиггш «а
Ш& Ш'ШШкМ *
• мкм-'нсбз ль. иЛц'иь) д^'мсЫЦ
- Б] и чти ни- и/иым и 1|
фудьАюыу
е ■ ¿Л » Й1 ЯП>и1П сЫ.1ЬК111 irn.ib. Hini I
воч]. • мвцг ль
* Л чОпУнсбг.-». лн^ючу, щмЛмОЬгл»
Таким чином, електронна презентащя сприяе тюшшш психолопчнш взаемодп м1ж педагогом 1 студентами, допомагае налаштувати присутшх на активну ствпрацю, дае можливють виявити та скоригувати прогалини в навчанш, емощйно впливае на аудиторш.
Шд час занять з украшсько! мови як шоземно! ми практикуемо такий тдх1д, як ейдос-конспект - роздуми, що виникають у процес читання будь-якого тексту. Вш поеднуе в соб1 опорний конспект (теоретичш знания) та шюстрацл до тексту. Ейдос-конспект сприяе актив1зацп лопчного й образного мислення, дозволяе перев1рити р1вень сприйняття тексту,
адже коментар до нього розкривае глибину розумшня прочитаного, потребуе вiд студента самостшно! роботи, слугуе помiчником пiд час переказу.
Метод Аткшсона передбачае запам'ятовування iншомовних ^в, базуючись на використаннi ключових ^в або фонетичних асоцiацiй. I. Матюпн зазначае, що «асощювання -це передуем зв'язування чогось i3 будь-чим. ... Суть методу полягае в тому, щоби до шоземного слова пшбрати спiвзвyчнi (тобто подiбнi за звучаниям) лексеми з рiдноl або добре знайомо! мови» [8, с. 8]. Дослвдник вважае, що започаткували такий спосiб запам'ятовування вченi Стенфордського ушверситету на чолi з В. Атшнсоном, вiд прiзвища якого тшла назва згаданого методу. Наприклад, студенти асоцiюють слово «стиль» iз «style», «фжсувати» -«fix», «ресструватися» - «register» тощо. I. Матюпн стверджуе, що найкраще фонетичнi асощаци комбiнyвати iз ланцюжковим методом, який побудований на ланцюжкових асоцiативних зв'язках. Асощаци вiдiграють важливу роль при ознайомленш зi щойно прочитаним текстом та засвоент ново! лексики. Кожна лексема «тягне» за собою наступну, тодi як асощаци рiзними способами допомагають упорядкувати всi елементи шформаци, що надходить. Вчений наголошуе, що саме тд час «застосування цього методу звучання i переклад зв'язанi воедино, а тому й пригадування одного слова зумовлюе пригадування iншого» [8, с. 9]. Кожен учасник самостшно добирае як1сь асощаци, для того щоб вони за потреби спрацювали. Такий спосiб сприяе пiдсиленню контролю над записом шформаци в пам'яп. Стiйкомy запам'ятовуванню допомагае впорядкована спка асоцiацiй. Пошук асоцiацiй студенти сприймають як захопливу гру. Обов'язковими атрибутами е релаксацшна музика, картки паперу, плакат iз вiдповiдними словами.
Ефективним е також вид роботи, покликаний диференцiювати стyдентiв на аyдiалiв i вiзyалiв. Доведено, що резyльтативнiсть запам'ятовування навчального матерiалy зростае, якщо на занятп береться до уваги тип особистосп стyдентiв за !х репрезентативною системою. Так, примiром, для аyдiалiв та вiзyалiв добиратимуться рiзнi методи та види роботи.
Специфша методу полягае у його двоетапносп. Спочатку викладач диктуе певну к1льк1сть ^в, а студенти повиннi !х запам'ятати. Шсля цього наступну групу ^в записують на дошщ. Наведемо один iз прикладiв: 1) диктуемо 10 ^в чи словосполучень iз тексту «1ван Пулюй - винахiдник Х-промешв» [10, с. 146], а студенти 1х запам'ятовують: електротехтк, перекладач, лампа розжарювання, прилад, антикатод, emaxid, запатентувати, змтний струм, катодне випромтювання, Х-випромтювання. Кожну паузу мiж словами заповнюемо музикою. Пiсля цього студенти ставлять цифру 1 i записують у зошит те, що запам'ятали.
Наступний етап - група дивиться на 10 ^в, написаних на дошщ: Рентген, мехатзм, негативно заряджет частини, молекула, атом, Ейнштейн, епохальний, заперечувати, Нобелiвська премiя, обман i запам'ятовуе 1х. Викладач закривае слова, а студенти тд цифрою 2 записують те, що запам'ятали. Шсля цього необхвдно порахувати, тд якою цифрою ^в бiльше. Якщо п1д цифрою 1, то людина - аyдiал (тобто слух е ll проввдним аналiзатором), а якщо пiд цифрою 2, то можна зробити висновок, що для групи цих оиб провщним аналiзатором е зiр, тобто вони вiзyали.
Так1 види дiяльностi допомагають здiйснити iндивiдyальний пiдхiд у доборi матерiалy: аyдiалам варто повторювати певш синтаксичнi конструкци для кращого запам'ятовування, а вiзyалам навпаки - подавати шформащю у друкованому виглядг
е. Антощук наголошуе на важливосл методу поеднання вербального апарату з роботою уяви, що ll активiзyе та напружуе [2, с. 13]. Це поеднання може здiйснюватися, наприклад, так: студенти за 60 секунд озвучують якомога бшьше iменникiв. Шсля цього називають предмети, як1 виринули в yявi. Завдання викладача - поставити yточнюючi запитання, щоби почути зв'язну розповiдь про предмет.
Розвивати комyнiкативнi здiбностi iноземцiв допомагають завдання, пов'язаш з пyблiчним виступом. Метод узгодження фантазil та уяви з умшням чiтко висловлювати, промовляти власш думки застосовуемо пiд час занять зi студентами старших кyрсiв. Вш передбачае говорiния на будь-яку тему впродовж 5 хвилин. Це можуть бути доповiдi на теми, передбачеш навчальною програмою, або виступи, що стосуються суспшьного чи мистецького життя студента.
I. Maтюгiн ввaжae, що cпpиятиме зaпaм'ятовyвaнню iнфоpмaцiï метод Цицеpонa aбо метод мicць, який «^ийшов до нac iз Дaвньоï Гpецiï. Поет Симонiд тpенyвaв cвою там'ять тaк: те, що необхiдно 6уло зaпaм'ятaти, вiн pозтaшовyвaв y добpе знaнiй кiмнaтi. Згодом доcтaтньо 6уло згaдaти кiмнaтy, щоби виплилa потpiбнa iнфоpмaцiя» [9, c. З2]. Дaвнi оpaтоpи i фiлоcофи нiколи не поcлyговyвaлиcя конcпектaми, оcкiльки вони постшно вдоcконaлювaли технiкy зaпaм'ятовyвaння. Дaлi pозгоpтae думку тaк: «У деяких книгах цей метод ^ипжують pимcькомy полиику i оpaтоpy Цицеpонy, який пpоcлaвивcя тим, що пiд чac cвоïх виcтyпiв y cенaтi легко вiдтвоpювaв з пaм'ятi iменa, icтоpичнi дaти, цитaти. Пiд чac пiдготовки до вдотупу вiн нa cтiнaх, стел^ двеpях cвоeï оcелi pозвiшyвaв тези ^омов» [9, c. ЗЗ].
Ми пpопонyeмо cтyдентaм pозклеювaти вдомa piзнокольоpовi кapтки зi cловaми чи ввдмшковими зaкiнченнями, якi необхiдно вивчити. Ta^ для кpaщоï вiзyaлiзaцiï кожну чacтинy мови вapто зaпиcyвaти нa rap^i iншого кольоpy: нaпpиклaд, iменники - да зеленiй, дiecловa -да чеpвонiй, чиcлiвники - нa блaкитнiй, зaйменники - нa бiлi й, пpикметники - нa pожевiй, столучники - нa бyзковiй тощо. Tarn кapтки допоможуть пiд чac вивчення вiдмiнкiв. yci вiдмiнковi зaкiнчення в текси доцiльно познaчaти piзними чоpнилaми.
Зacлyговye нa yвaгy метод пiктогpaм, який допомaгae зaпaм'ятaти вipш зa лiченi хвилини. Hеобхiдно мiнi-мaлюнкaми вiдтвоpювaти cловa, зобpaжaючи кожну cтpофy з нового pядкa. Студент, дивлячиcь да нaмaльовaнi обpaзи, зa якими зaкpiпленa певнa acоцiaцiя, здaтен мaйже безпомилково вiдтвоpити вipшовaнi pядки. Ще один нюaнc - повтоpювaти тpебa ввд почaткy до к1нця i давдаки. Iноземнi cтyденти легко зacвоюють cловa пicень y пpоцеci мaлювaння: пpимipом: «Коли лiто пpиходить, гapячa ropa / I нa cipомy гамет плaвитьcя тшь, / Коли дзвшко кpичить нa cмiтникaх дiтвоpa, / Говоpити, ходити i дyмaти лшь. / Коли cонце pозжapене гад мicтом виcить / I ввд чaдy мaшин кpyгом iде головa. / Я згaдaю пpохолодних озеp блaкить, / Куди 1'здив колдоь cтapенький тpaмвaй» гypтy «Пiккapдiйcькa теpцiя».
Пiктогpaми cпpияють швидкому зaпaм'ятовyвaнню pядкiв вipшiв, нaпpиклaд, вipшa В. Сосюри «Люб1ть Укра1иу».
^ як О ^ЯкС Í У. i в 9 - i
с- мить V У Ö fi?
Ввaжaeмо зa доцiльне ввдздачити методичний доpобок кaфедpи yкpaïнcькоï тa iноземних мов THTy в контекст! обговоpювaноï пpоблеми. 3a оcтaннi pоки вийшли дpyком кiлькa нaвчaльних поибнишв iз диcциплiни «Укpaïнcькa мовa як шоземда»: «Гpaмaтикa yкpaïнcькоï мови як шоземноЬ), «Tеcтовi зaвдaння з y^ai'TOb^i' мови як iноземноï», «Mетодичнi pекомендaцiï, зaвдaння тa зpaзки вiдповiдей до деpжaвного icпитy з ддоциплти "Укpaïнcькa мовa як iноземнa"», a тaкож пiдpyчник «Пpaктичний кypc yкpaïнcькоï мови. ^офе^йте i дiлове мовлення (для cтyдентiв-iноземцiв yкpaïнcькою мовою нaвчaння») aвтоpcтвa виклaдaчiв кaфедpи. Оcтaннiй, зокpемa, вpaховye оcновнi методи i пpинципи ейдетики тa мicтить дидaктично yмотивовaний пpaктичний мaтеpiaл iз фонетики, оpфогpaфiï, cловотвоpy, лекcикологiï, моpфологiï, cтилicтики i кyльтypи мовлення. Впpaви тa зaвдaння мaють piзний хapaктеp cклaдноcтi й пеpедбaчaють здiйcнення необхiдних мовно-миcленнeвих опеpaцiй: pозпiзнaвaння мовних явищ тa 1х квaлiфiкaцiю, гpyпyвaння, клacифiкaцiю i виявлення поpyшень мовних ноpм. Зaпитaння тa зaвдaння для caмопеpевipки, cиcтемa впpaв, тексти й pозшиpенi cловники до кожноï iз pозмовних тем пiдpyчникa мaкcимaльно вpaховyють вiковy тa cоцiокyльтypнy стециф^ aдpеcaтa, cпонyкaючи cтyдентiв-iноземцiв до pефлекcивного, caмоcтiйного пiдходy до нaвчaння, в^облення й обгpyнтyвaння влacних cyджень та оцшок, збaгaчення cвiтоглядy. Пiдpyчник cлyгye cвоepiдним мicтком для aктивного та iнтеpaктивного нaвчaння, зaбезпечye звоpотний зв'язок мiж виклaдaчем i cтyдентaми (пояcнення, пеpевipкa виконaних зaвдaнь, pоботa гад помилкaми), cпpияe обмiнy iнфоpмaцieю мiж yciмa yчacникaми нaвчaльного пpоцеcy (коли студента пpaцюють y пapaх).
Здачну yвaгy пpиcвячено пiдготовцi теcтових зaвдaнь iз yкpaïнcькоï мови як ^оземте^ що pозмiщенi y cиcтемi Atutor. Haвчaльно-тpенyвaльнi теcтовi зaвдaння cпpямовaнi да виявлення piвня теоpетичних знaнь та пpaктичних yмiнь i нaвичок cеpед cтyдентiв-iноземцiв
денно! форми навчання та слухачiв пiдготовчого вiддiлення. Студенти-iноземцi завдяки систематичному тестуванню вчаться виконувати завдання правильно i швидко, опановують алгоритм виконання тестiв рiзних форм, мають можливють аналiзувати результати тестування, за допомогою викладача можуть виявляти типовi помилки й визначати шляхи !х усунення.
Пiдбиваючи пiдсумки, зауважимо: ми не ставили собi за мету розкрити суть уих ейдетичних методiв навчання, якi сприяють легшому запам'ятовуванню ново! iнформацi!. Проте переконанi, що !х упровадження в навчальний процес дозволить адаптуватися студентам-iноземцям до системи освии в укра!нських ВНЗ, а також стане поштовхом до отримання високого ршня знань.
Обговорювана тема вимагае подальших наукових студiй, ям покликанi успiшно вирiшувати основнi проблеми в галузi методологi! викладання укра!нсько! мови як iноземно!.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антощук е. В. Знайомтесь, ваша пам'ять: швидка педагогiчна допомога ввд Украшсько! школи ейдетики / е. В. Антощук. - К.: Вирш, 2009. - 192 с.
2. Антощук е. В. Метод невербальних асощацш / е. В. Антощук // Завуч. - 2007. - № 30. - С. 13-14.
3. Антощук е. В. Швидка педагопчна допомога / е. Антощук // Початкова освгта. - 2000. - № 3 (51). - С. 3.
4. Бей Л. Б. Проблеми викладання укра!нсько! мови рiзним категоршм iноземних студенлв / Л. Б. Бей, О. М. Тростинська // Викладання мов у вищих навчальних закладах освгти на сучасному етат: М!жпредметш зв'язки. - Вип. 12. - Харюв: Константа, 2008. - С. 48-59.
5. Волошинов С. А. Реалiзацiя дидактичного принципу наочност в алгоритшчнш шдготовщ студенлв засобами шформацшно-комушкацшного педагогiчного середовища // 1нформацшш технологи в освт. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ite.kspu.edu/webfm_send/231
6. Ейдетика як заЫб тдготовки дитини до школи / авт.-упоряд. М. Л. Кривошс, О. Л. Дроботш. -Х.: Ранок, 2012. - 160 с.
7. Матюгин И. Ю. Как запоминать иностранные слова / И. Ю. Матюгин. - М.: Ейдос, 2009. - 154 с.
8. Матюгин И. Ю. Эффективная память: как быстро запоминать цифры и английские слова / И. Ю.Матюгин. - М.: РИПОЛ классик, 2005. - 544 с.
9. Матюгин И. Ю Методы развития памяти, образного мышления, воображения / И. Ю. Матюгин, И. К. Рыбникова. - М.: Эйдос, 1996. - 60 с.
10. Назаревич Л. Т. Практичний курс укра!нсько! мови. Профеийне i дшове мовлення (для студенлв-шоземщв укра!нською мовою навчання: пiдручник / Л. Т. Назаревич. - Тернопшь: ТНТУ, 2013. - 248 с.
УДК 378:338.8-051 (477.63)
В. С. ПАЦЮК
РЕГЮНАЛЬШ ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В СФЕРИ ТУРИЗМУ (НА ПРИКЛАД1 М1СТА КРИВИЙ Р1Г)
Розкрито актуальтсть i значимiсть тдготовки фахiвцiв сфери туризму на регiональному рiвнi. Виявлено загальш засади тдготовки фахiвцiв з туристичного обслуговування в Укра!т. Проаналiзовано структуру i фахову сnецiалiзацiю вищих навчальних закладiв (ВНЗ) Украти, в яких вiдбуваeться освтня дiяльнiсть за напрямом тдготовки «Туризм». Визначено фаховi вимоги до майбуттх пращвниюв туристичног сфери. Обгрунтовано необхiднiсть тдготовки фахiвцiв з туризму в мiстi Кривий Рк у контекстi реалiзацii Програми розвитку промислового туризму. Визначено потенцшну сферу зайнятостi випускниюв вказаного напряму тдготовки. Узагальнено nрiоритетт завдання професшног туристичног освти в Укра!т.
Ключовi слова: туризм, фахiвець з туризму, фахова тдготовка, професшна освта, промисловий туризм.
