CC BY
56
бтьшою, приблизно в 1,3 рази, довжиною зершвки, про-те зерно пшеницi перевершуе i'x сферичнiсть. Технологiчнi властивостi зерна вщповщають встановленим нормам якостi. Проте загальний вмют см^ево''' домiшки в зерш пшеницi, тритикале та ячменю перевищуе допустимi нор-ми вщповщно на 0,6, 0,3 та 0,1%. Невщповщшсть вмiсту домiшок нормам якост свiдчить про неретельне його очи-щення.
Крупи з зерна культур, що дослiджували, добро'' якостi з типовим для перлових i «Полтавських» круп смаком та приемним, притаманним запахом, без стороншх присмаюв i запахiв. На зниження якост кашi вплинула и консистенцiя та смак.
Л^ература
1. Мерко 1.Т. Науковi основи технологи зберiгання i переробки зерна /
1.Т. Мерко, В.А. Моргун. — Одеса, 2001. — 207 с.
2. Соколова А.Я. Технологическое оборудование предприятий по хранению и переработке зерна / Перераб. и доп. под ред. д.т.н., проф. А.Я. Соколова]. — Изд. 5-е.— М.: Колос, 1984. — 445 с.
3. Лихочвор В.В. Рослинництво: навчальний поабник / В.В. Лихочвор. — К.: Центр навчально'' лтератури, 2004. — 816 с.
4. Неттевич Э.Д. Селекция яровой пшеницы, ячменя, овса / Э.Д. Неттевич. — М.: Россельхозиздат, 1970. — 172 с.
5. Новые высокопродуктивные сорта зерновых культур. Повышение технологических качеств мягкой пшеницы. — М.: Колос, 1965. — 286 с.
6. Лкничий В.А. Господарськоцшш та поживн властивосп зернового ярого тритикале / В.А. Лкничий, В.К. Рябчун, В.1. Шатохш // Науковий вкник Нац. агр. ун-ту. — 2002. — Вип. 40. — С. 34-38.
7. Господарська цшшсть ярих тритикале / В.К. Рябчун // Бiблiотечний вкник. — 2003. — Режим доступу до журн.: http: // ukrseeds.narod.ru.
8. Рябчун В.К. Качество зерна новых линий яровых гексаплоидных тритикале / В.К. Рябчун, В.И. Шатохин, И.А. Панченко // Науковi основи стаб^зацп виробництва продукцп рослинництва: мiжнар. конф., 1999 р.: тези допов. —
Харюв, 1999. - С. 199-200.
9. Желега Г.Г. Яюсть зерна ячменю / Г.Г. Желега. — К.: Урожай, 1973. — 192 с.
10. Зверев С.В. Физические свойства зерна и продуктов его переработки — М.: ДеЛипринт. — 2007. — 176 с.
11. ГОСТ 5784-60. Крупа ячменная. Технические условия.
12. ДСТУ 3768-98. Крупа пшенична шлiфована / Технические требования.
13. Данильчук П.В. Оценка качества зерна в хозяйствах и на хлебоприемных предприятиях: справочник / П.В. Данильчук, Л.Р. Торжинская. — К.: Урожай, 1990. — 174 с.
References
1. Mercko I. Scientific basis of technology storage and processing grain /
1. Merck, V. Morhun. — Odessa, 2001. — 207 p.
2. Sokolova A. Technological equipment companies grain storage and processing / Rev. and add. ed. prof. A. Sokolova]. — Ed. 5th. — Moscow: Kolos, 1984. — 445 p.
3. Likhochvor V. Crop: Tutorial / V. Likhochvor. — Kyiv: Centre textbooks, 2004 — 816 p.
4. Nettevych E. and other is selection of spring wheat, barley, oat / E.Nettevych. — Moscow: Rosselhozyzdat, 1970. — 172 p.
5. New highly productive varieties of grain-crops. Increase of technological qualities of soft wheat. — M. Kolos , 1965. — 286 p.
6. Lisnychyi V. Hospodarskotsinni and nutritional properties of grain of spring triticale / V. Forester, V. Ryabchun, V. Shatokhin // Scientific Bulletin Nat. Agr. University Press, 2002. — Vol. 40. — P. 34-38.
7. The economic value of spring triticale / V. Ryabchun // Library Journal. — 2003. — Access to the journal.: http:// ukrseeds.narod.ru.
8. Ryabchun V. Quality of grain of new lines of spring hexaploid triticale / V. Ryabchun , V. Shatohyn , I. Panchenko // Scientific bases stabilize crop production: intern. conf.,1999: thesis reported. — Kharkov, 1999. — P. 199-200.
9. Zheleha G. The quality of barley. — K.: Vintage, 1973. — 192 p.
10. Zverev S. Physical properties of grain and products of its processing — Moscow: DeLyprynt. — 2007. — 176 p.
11. GOST 5784-60. Barley cereal. Tehnycheskye conditions.
12. GOST 3768-98. Rice wheat ground / Tehnycheskye requirements.
13. Danilchuk P. Assessment of the quality of grain on farms and grain enterprises: directory / P. Danilchuk, L. Torzhynskaya. — K.: Vintage, 1990. — 174 p.
в
€. А. Дмитрук
доктор техшчних наук, професор кафедри технологй' збер^ання i переробки зерна Уманського нацюнального ушверситету садiвництва
УДК 632.7/477.7
В. В. Новшов
астрант кафедри технологи збер^ання i переробки зерна Уманського нацюнального ушверситету садiвництва 1990vovanovikov1990@gmail.com
I. О. Полянецька
викладач кафедри генетики, селекцп та бютехнологп Уманського нацюнального ушверситету садiвництва polyaneckiy@list.ru
В. В. Любич
ст. викладач кафедри технологи збер^ання i переробки зерна Уманського нацюнального ушверситету садiвництва LyubichV@gmail.com
ВПЛИВ ЗВОЛОЖУВАННЯ ЗЕРНА ТРИТИКАЛЕ ТА ТРИВАЛОСТ1 В1ДВОЛОЖУВАННЯ НА ВИХ1Д ЯДРА
Анотац^я. В умовах ринково/ економки та враховуючи стр'/мке зростання потреби населення у високояюсних / дешевих продуктах харчування, виникае потреба розширення сировинно/ бази за рахунок нових культур. Встановлено, що тритикале в повн1й м1р1 може задовольнити ц1 потреби, але високоефективн'1 технологи переробки це/ культури вщсутн1. Отже, головним завданням дано/ роботи е оптимЗаця технологи переробки зерна тритикале на крупу, зокрема дослдження режим1в воднотеплово/ обробки, як основного процесу, що впливае на ефективнсть виробництва. У
№1, 2014 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
робот дослджено зм/'ну виходу ядра за лущ/'ння зерна тритикале впродовж 20-160 с, волопстю 12-15% i тривалстю вщволожування 30-120 хв. У результатi проведених дослщжень встановлено, що вих'щ ядра зм'шювався залежно в'щ вологостiзерна та тривалостiлущ':ння. Найменший вих'щ ядра був за лущення зерна тритикале волопстю 12% впродовж 160 с, а найбльший - за вологостi 15% ¡з вщволожуванням 90 хв. i тривалстю лущ/ння 20 с.
Доведено, що зерно тритикале необх'щно лущити за вологостi 12-14% без застосування воднотепловоi обробки, що сприяе зменшенню енергозатрат, вартостi основних фонд/в i збльшуе ефективнсть виробництва пор/вняно ¡з стандартною технологею.
Ключов'1 слова: тритикале, режим, воднотеплова обробка, лущ'тня, вих'щ ядра. Е. А. Дмытрук
доктор технических наук, профессор кафедры технологии хранения и переработки зерна Уманского национального университета садоводства В. В. Новиков
аспирант кафедры технологи хранения и переработки зерна Уманского нацюнального университета садоводства И. О. Полянецкая
преподаватель кафедры генетики, селекции и биотехнологии Уманского национального университет садоводства В. В. Любич
ст. преподаватель кафедры технологии хранения и переработки зерна Уманского национального университет садоводства
ВЛИЯНИЕ УВЛАЖНЕНИЯ ЗЕРНА ТРИТИКАЛЕ И ДЛИТЕЛЬНОСТИ ОТВОЛАЖИВАНИЯ НА ВЫХОД ЯДРА
Аннотация. В условиях рыночной экономики увеличивается потребности населения в высококачественных и дешевых продуктах питания, возникает необходимость расширения сырьевой базы за счет новых культур. Установлено, что тритикале в полной мере может удовлетворить эти потребности, но высокоэффективные технологии переработки этой культуры отсутствуют. Главной задачей работы является оптимизация технологии переработки зерна тритикале на крупу, исследование режимов воднотепловой обработки, как основного процесса, влияющего на эффективность производства. В работе исследовано изменение выхода ядра при шелушении зерна тритикале в течение 20-160 с, влажностью 12-15% и длительностью отволаживание 30-120 мин. В результате проведенных исследований установлено, что выход ядра менялся в зависимости от влажности зерна и продолжительности шелушения. Наименьший выход ядра был при шелушении зерна тритикале влажностью 12% в течении 160 с, а наибольший - при влажности 15% с отволаживанием 90 мин. продолжительностью шелушения 20 с.
Доказано, что зерно тритикале необходимо шелушить при влажности 12-14% без применения воднотепловой обработки, что способствует уменьшению энергозатрат, стоимости основных фондов и увеличивает эффективность производства по сравнению со стандартной технологией.
Ключевые слова: тритикале, режим, воднотепловая обработка, шелушение, выход ядра. E. A. Dmitruk
Doctor of Technical Sciences, Professor of a Department of Technology of storage and processing of grain in Uman National University of Horticulture V. V. Novikov
Post-graduate student technology storage and processing of grain Uman National University of Horticulture I. О. Polyanetska
Lecturer in genetics, breeding and biotechnology Uman National University of Horticulture V. V.Lyubych
Century lecturer in technology storage and processing of grain Uman National University of Horticulture
THE EFFECT HUMIDIFICATION OF TRITICALE GRAIN AND DURATION OF EXPOSURE EXIT KERNEL
Abstract. Many countries are emerging market economies. Needs of the population in high-quality and cheap food are soaring. The raw stock must expand through new crops.
Established that triticale can meet those needs. Highly processing technology of triticale crops is absent today. There fore the main objective of this work is to optimize the processing technology of triticale grain in cereals, and study modes tre aqueous heat treatment. Water heat treatment is the main process for cereal production. It affects the production efficiency. Optimal humidification modes grain is the rational use of production capacity, increasing the yield of finished products, maximum use of raw materials and reduce the cost of production.
In this work we research the change of the output nuclei. We cracked the grain of triticale for 20-160 s. We also added tre water to the grain before scaling up to 12 %, 13, 14 and 15%. Over 15% moisture content, the grain was keep in a water for 30 min., 60, 90 and 120 min. >4s a result of the research we revealed that out of the nucleus varied depending on the moisture content of grain and duration of peeling. The least yield kernels with a moisture content of 12% and exfoliation for 160p and largest - at 15% humidity and keep in a water for 90 min. The duration flaking is 20 s.
It is proved that grain triticale efficient hull for moisture content of 12-14 % water without the heat treatment, due to the high degree of removal of membranes at this humidity, moisture content of grain compared with 15 % for the different modes of conditioning. This helps to reduce energy costs, the cost of fixed assets and increases efficiency compared to standard technology.
Keywords: triticale, treatment of water-heat treatment, peeling out of the nucleus.
Постановка проблеми. Останшм часом виникае потреба забезпечення людини повноцшними яюсними та безпечними продуктами харчування. Альтернативою е розробка круп'яних продуклв iз зерна тритикале, що характеризуемся високим вмютом втам^в, мкроелемен-^в, ненасичених жирних кислот, харчових волокон i не-замшних амшокислот, збалансованих за основними компонентами. Останшм часом спостер^аеться зростання попиту на зерно тритикале та продукти його переробки, але сучасш технологи не оптимiзованi для шеТ культури.
Тому науковi дослщження у цьому напрямку актуальш, оскшьки пщпорядковуються одному i3 основних напрямюв державно! полiтики - створення технологи яюсно нових харчових продуклв.
Аналiз останшх дослщжень та публшацш. Зла-ковi культури е основною сировиною для виробництва хлiба та круп, споживання яких задовольняе потребу ву-глеводами на 30% бшками, на 50% втамшами групи В i мшеральними речовинами [1].
Розширення сировинно! бази круп'яно! промисловост
передбачае вирощування таких культур, якi здатнi фор-мувати стабiльнi врожаТ зерна з меншими затратами на одиницю продукцп [2].
За збiльшення ступеня очистки зерна вщ оболонок та алейронового шару зменшуеться кiлькiсть незамiнних амшокислот i вiтамiнiв у готовому продукт. Дослiдженнями встановлено, що нинi зростае попит на продукти, одержат з цтого зерна, як мають меншу калорiйнiсть, вищий вмiст втам^в i мiнеральних речовин [3].
Зерновi продукти з пiдвищеним вмiстом периферичних частин зерна мютять бiльше на 25-30% лiзину, на 0,51,0% макро- i мiкроелементiв порiвняно з ш^фованими крупами. Вмiст вiтамiну В1 у 1,3-2,2 рази, В2 - у 1,5-2,0, В6 - у 1,3-2,8 i РР - у 1,2-2,2 рази бшьше порiвняно з борошном [4].
Воднотеплова обробка покращуе технолопчш власти-востi зерна, полегшуе вщдшення оболонок за лущiння, знижуе ступшь подрiбнення зерна, покращуе споживш властивостiкрупи,знижуетривалiстьварiння, збiльшуеться термiн зберiгання крупи внаслщок iнактивацií ферментiв [5].
Гiдротермiчною обробкою можна досяп"и послаб лення структури ендосперму в наслщок часткового гiдролiзу йосо мiжклiтинних перегородсл, що складаються з клiтковини, гемiцелюлози та пектин соих речовин [6].
В основi оптимiзац¡1 круп'яного виробництва е удоско-налення лущiння зерн а. Значний вплив на процес лущшня зерна мае характер зв'я зю в мiж оболонками та ендоспер-мом. Пiдвищення склопoдiбностi зерна вщ 40 до 98% зволоженого на 3% i вiдволожоного впродовж к i 12 хв. обумовлюе зростання питомого зусилля з 99 до 135Н/м i з 92 до 122 Н/м. Мщшсть зв'язкiв насiнневоí оболонки з ядром зростае вщповщно з 173 до 185 Н/м i з 205 до 210 Н/м.
Зволожування зерна пшениц склоподiбнiстю 40 i 98% вiд 2 до 3, 4 i 5 % обумовлюе послабления зв'язюв м1ж плодовими оболонками та ядром з 99 до 93, 89 i 86 Н/м i з 136 до 126, 115 i 104 Н/м. На вщмшу вщ цього мщшсть зв'язюв насiнневих оболонок та ядра зростала вiдповiдно з 176 до 188, 195 i 205 Н/м i з 189 до 195, 203 i 121 Н/м. Одержат результати свщчать про недоцшьшсть засто-сування технологií мокрого лущшня зерна в агрегатних установках i пщтверджують рацiональнiсть принципового
вибору сухоТ обробки noBepxHi зерна та створення устат-кування, придатного для сумюноТ реалiзацiТ операцiй лущiння та ш^фування [7].
Для рацiонального використання потенцалу зерна тритикале необхiдно розробити оптимальш технологiТ його переробки. Одними з основних технолопчних операцiй, що впливають на економiчну ефективнiсть виробництва та яюсть готового продукту, е воднотеплова обробка та лущшня зерна.
Мета статп - дослiдження режимiв воднотепловоТ обробки для зерна тритикале.
Методика дослщження. Дослiдження проводилися в лабораторп кафедри технологiТ зберiгання i переробки зерна Уманського НУС. Для експерименту використано зерно сор^в Арес, вирощених в умовах Правобережного Люостепу. Дослщження проводились за стандартною методикою. Лущшня зерна здшснювали на лабораторному лущильнику УШЗ-1 з швидюстю обертання робочого органу 3000 об/хв. Математичну обробку експерименталь-них матерiалiв здiйснювали, використовуючи пакет стан-дартних програм "Microsoft Exel 2010".
Основш результати +ослщження. У результатi про-ведених дослщжень вст^ан^с^влено, що вихщ ядра змшю-вався залежно вщ вологостi зерна тритикале та тривалост лущшня. Так, за вологостi зерна 12% вихщ ядра знижу-вався з 96,а% за лущiння впродовж 20 с до 86,9% за лущшня впродовж 160 с (р ис.1).
Встановлено тюний кореляцшний зв'язок мiж виходом ядра та тривалютю лушiння, який описуеться рiвнянням ре
y = -1,4131x + 98,021, де y - вихiд ядра, %; х - тривал^ь лущiння, с.
Пiдвищення вологосл зерна до 13% сприяло збшьшенню виходу ядра. Лущiння зерна 13-вщсотковоТ вологосл тривал1стю 20с пщвищувало вихщ ядра до 98,4% або на 2% порiвняно з 12-вiдсотковою волопстю зерна (рис. 2). Подальше збшьшення тривалостi лущiння зерна тритикале сприяло зниженню виходу ядра, який коливався в межах 88,6-96,8% залежно вiд тривалосп перебування в машиш.
Встановлено тюний кореляцiйний зв'язок мiж виходом
аи аь
го а
ч ад
к
| ас
оз
ии иб
аб,5
а5,т
аь,т
ад,с
ас,7
р = -1,ыз1и + аи,сд1 r2 = с.ааса
иа,ь
ии
ис.а
дс
ьо
1ьс
1CS0
ссс ис Ю0 1Дс
Тривалють лущЫня, с.
Рис. 1. Вихiд ядра i3 зерна тритикале вологiстю 12% залежно вщ тривалостi лущiння, %
1сс
аи
if! аб
го" сх аь
ч
к ад
х
s Ш ас
ии
sec
аи,ь
1,абаи + аа,аб1 R2 = с,аи57
ии,б
дс
ьс
1ьс
1сс
сс ис 1сс 1дс
Тривал1сть лущшня, с.
Рис. 2. Вихщ ядра i3 зерна тритикале волопстю 13% залежно вщ тривалостi лущшня
ядра та тривалютю лущшня, якии описуеться ртнянням регреси:
y = -1,369х + 6, де y - вих1д ядра, %; х - тривалють лущшня, с.
П1двищення вологост до 14% за лущ1ння зерна, спри-яло зменшенню виходу ядра портняно злущшням зерна волог1стю 13% (рис. 3).
Так, збшьшення тривалосп лущ1ння з 20 до 160 с, за
100
98
(Г 96
го о. 94
ч
к 92
X
m 90
88
86
вологосп зерна 14%, сприяло зменшенню виходу ядра з 98,5 до 88,2%.
Показник достовiрносп апроксимацп для даних за-лежностей становить вщповщно 0,996, 0,985 i 0,980, що доводить високу достовiрнiсть статистичних даних.
Встановлено, що зволожування зерна до 15% i вщво-ложування впродовж 120 хв не сприяло пщвищенню виходу ядра порiвняно з сухим зерном (рис. 4-7).
Так, за вщволожування зерна впродовж 30 хв. вихщ
y = -1,4119x + 99,179 R2 = 0,9809
20 40 60 80 100 120 140 160
Тривалкть лущшня, с.
Рис. 3. Вихщ ядра iз зерна тритикале волопстю 14% залежно вiд тривалостi лущiння
100
98
о" 96
ÍÜ О 941
Ч
к 92
X
0Q 90
88
86
20
40
140
160
60 80 100 120 Тривалкть лущшня, с
Рис. 4. Вихщ ядра iз зерна тритикале волопстю 15% та тривалютю вщволожування 30 хв.,
залежно вщ тривалосп лущшня
100 98 £ 96 94 92 -\ 90 88 86
91,9 91,6
88,7
20
40
140
160
60 80 100 120 Тривалють лущшня, с
Рис. 5. Вихщ ядраiз зерна тритикале волопстю 15% та тривалютю вщволожування 60хв.,
залежно вщ тривалостi лущiння
100
08
# 06
¿ 04 ч
* 02
х
ш 00 88 86
20 40 60 80 100 120 140 160
Тривалкть лущшня, с
Рис. 6. Вихщ ядра Í3 зерна тритикале волопстю 15% та тривалютю вщволожування 90 хв.,
залежно вщ тривалосп лущiння
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГОУН1ВЕРСИТЕТУ C^j^fll^Hk^l-^^BA. 86
100 98 96 94 92 90 88 86
▲ 98,9
90,3 88,9
20
40
60
140
160
80 100 120 Тривал1сть лущшня, с
Рис. 7. Вихщ ядра i3 зерна тритикале вологiстю 15% та тривал^ю вiдволожування 120 хв.,
залежно вiд тривалостi лущiння
ядра становив 88,2-98,5% залежно вщ тривалостi лущшня, за вщволожування зерна впродовж 60 хв. цей по-казник становив 88,7-98,9%, за вщволожування зерна впродовж 90 хв. - 88,8-99% i за вщволожування зерна впродовж 120 хв. - 88,9-98,9%.
Висновки. Дослщженнями встановлено, що найбшь-ший ступiнь зняття оболонок у зерна тритикале за воло-гостi 12%, i становить 3,5-13,1%. Пiдвищення вологосп до 13% i 14% сприяе збiльшенню виходу ядра вщповщно на 1,7-1,9% i 1,3-2,0%, що становлять 88,6-98,4% i 88,2-98,5%. Зволожування зерна та його вщволожування не сприяе гмдвищенню виходу ядра.
Лiтература
1. Костецька К.В. Пор^няльна оцiнка технологiчних властивостей зерна озимо'У пшеницi та ярого тритикале / К.В. Костецька // Матерiали ВсеукраУнськоУ науково'У конференци молодих учених 2012р, Частина 1. -Умань, 2012. - С. 192-195.
2. Жегалюк О.В. Розробка технологи виробництва круп'яних продуклв iз зерна соризу: водно теплова обробка автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.18.02 "Технолопя зернових, бобових, круп'яних продук^в та комбiкормiв" / Жегалюк Олена Володимирiвна ; Одеса. Державна академiя харчових технолопй. - Одеса, 2000. - 21 с.
3. Швецова И.А. Хлебопекарские свойства муки повышенной дисперсности из цельно смолотого зерна пшеницы / И.А. Швецова, Б.М. Максимчук, Н.А. Попов // Хлебопекарская и кондитерская промышленость. - 1985. -№6. - С.32 - 35.
4. Моргун В.О. Науковi основи технологи виробництва пшеничного борошна i крупи пщвищено'У харчовоУ шнностк автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. техн. наук : спец. 05.18.02 "Технолопя зернових, бобових, круп'яних
продукпв та K0M6iK0pMiB / Моргун Валентина Олекспвна ; Одеса. Державна академия харчових технолопй. - Одеса, 1999. - 23 с.
5. Бутковский В.А. Технология мукомольного, крупяного и комбикормового производства / В.А. Бутковский, Е.М. Мельников. - М.: Агропромиздат, 1989. - 464 с.
6. Генин С.А. Крупяные концентраты, не требующие варки / С.А. Генин, Е.Т Дмитрнева, И.В. Каурцева. - М.: «Пищевая промышленость», 1975. - 153с.
7. Гросул Л.Г. Механко-технолопчы основи процеав та агрегатного устат-кування для виробництва круп : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец.05.18.12 «Процеси та обладнання харчових, мкробюлопчних та фармацевтичних виробництв» / Гросул Леонщ Гнатович; Одеса. Державна академiя харчових технолопй. - Одеса, 2002. - 35 с.
References
1. Kostetska K.V. Comparative evaluation of technological properties of grain of winter wheat and spring triticale Proc. 10th Int. Symp Part 1 "National Conference of Young Scientists 2012".- Uman 2012. - p. 192-195 (in Ukrainian).
2. Zhehalyuk O.V. Development of technology for production of cereal grain products with soryzu Author. of dis. to obtain the degree of Th.D Odessa. 2000. 21p. (in Ukrainian).
3. Shvetsov I.A. Maximchuk B.M., Popov N.A. et al. (1985) Baking quality of flour increased dispersion of solid-ground wheat. Bakery and confectionery industry. 1985, no. 6, pp. 32-35 (in Russian).
4. Morhun V.A. Scientific basis of production technology of wheat flour and cereals high nutritional value Author. of dis. to obtain the degree of Th.D Odessa. 1999. 23p. (in Ukrainian).
5. Butkovskiy V.A., Melnikov E.M. et al. (1989). Technology flour, cereals and fodder production. Moscow, 1989. 464 p. (in Russian).
6. Genin S.A., Dmytrneva E.T., Kaurtseva I.V. et al. (1975) Cereal concentrates that do not require cooking. Food industry, 1975, no. 5 pp.153 (in Russian).
7. Grosul L.G. Mechanical and technological bases of processes and equipment for the aggregate production of cereals Author. of dis. to obtain the degree of Th.D Odessa. 2002. 35p. (in Ukrainian).
m. Умань,
вул. Тищика, 18/19 тел.: (04744) 4-64-88 (04744) 4-67-77
Qßi3fißi
^ ~ видавничо-под1графнний центр
режим роботи: пн-пт8.00-18.00, сб8.00-15.00 e-mail: vizavi08@mail.ru
■ оперативна пол1граф1я ■ видавництво ■ друкарня ■ палпурна майстерня ■ сувешрна майстерня ■ дизайнерська студ1я ■ зовшшня реклама ■ торпвля канцелярськими товарами
ДРУК МОНОГРАФ1Й
в м 'якому та твердому переплетенн1, присвоения ISBN
GARDENING SERVICES
Ю. Л. Бредiхiна
асистент
Мелiтопольського педагогiчного унiверситету ím. Б. Хмельницького cvetochek_jul@inbox.ru
Т. Д. Соломаха
кандидат бюлопчних наук, старший науковий ствроб^ник вщдшу систематики та флористики 1нституту ботанiки ím. М.Г. Холодного НАНУ tsolomakha@ukr.net
УДК 581.526.7: 630*27(477.64-21)
■
\
ЕКОЛОГО-ФЛОРИСТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ CnOHTAHHOÏ РОСЛИННОСТ1 ПАРКОВО1 ЗОНИ М. МЕЛ1ТОПОЛЯ
АнотацЯ. Стаття присвячена еколого-флористичному дослщженню рослинност парковоï зони м. Мелтополя з розробкою класифкац/йноТ схеми Ti синтаксошв. На процеси формування зелених насаджень досл'щжуваноï територИ в умовах степово'/' зони Укра/'ни впливають складнi едафо-кл'матичнi умови територП. Практично всi зеленi насадження мста, в тому числi i парковi деревно-чагарниковi фтоценози, створенi штучно в п/'слявоеннi роки. Природна рослинн/'сть в р/'зних частинах м. Мел/тополя збереглася лише невеликими остр/'вцями. Оскльки природнi ф/'тоценози майже в'щсутнi, а вивченням спонтанноï рослинност територП досл'щження укра/'нськi науковцi не займалися, для Ti досл'щження нами було використано еколого-флористичний метод з використанням «дедуктивного» п'щходу К. Копецк та С. Гейни.
В результат.i вивчення встановлено, що спонтанна рослинн1'сть парковоï зони м. Мел'/тополя представлена п'ятьма класами: Robinietea Jurko ex Hadac et Sofron 1980 (мська спонтанна деревна рослиннсть), Chenopodietea Вг.-В1. 1951 em Lohm., J. et R.Tx. 1961 ex Matsz. 1962 (угруповання початкових стад1'й в'щновлюваних сукцесй), Querco -Fagetea Br. - Bl. et Vlieger in Vlieger 1937 (угруповання мезофльних та мезоксерофльних широколистяних листопадних л'юв на багатих Грунтах), Festuco-Brometea Br.-Bl. et R. Tx. In Br. - Bl. 1949 (ксеротермн'1 та напiвксеротермнi трав'янист'1 угруповання), Agropyretea repentis Oberd., Th.Mull. et Gors in Oberd, et al. 1967 (рудеральн'1 угруповання з переважанням багатор'чних злакв). Таким чином, отриманий нами розподл виявлених синтаксон'/в в парковй зон мста характеризуе певний ступ'шь антропогенного навантаження в р1'зних його частинах. Вивчення рудеральних угруповань паркових насаджень мста являеться необх'щним етапом для створення науковоï основи при проведеннi монторингу порушених людиною земель, що дозволяе пщвищити ефективнсть заход'/в по оптим'вацП мськоi рослинностi. Ключовi слова: спонтанна рослиннсть, паркова зона, урбоекосистема, синтаксоном'чна схема, еколого-флористичний метод.
Ю. Л. Бредихина
асистент Мелитопольського педагогического университета им. Б. Хмельницького Т. Д. Соломаха
кандидат биологических наук, старший научный сотрудник Института ботаники им. М.Г. Холодного НАНУ ЭКОЛОГО-ФЛОРИСТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ СПОНТАННОЙ РАСТИТЕЛЬНОСТИ ПАРКОВОЙ ЗОНЫ Г. МЕЛИТОПОЛЯ
Аннотация. Статья посвящена эколого-флористическому исследованию растительности парковой зоны г. Мелитополя с составлением классификационной схемы ее синтаксонов. На процессы формирования зеленых насаждений исследуемой территории в условиях степной зоны Украины влияют сложные эдафо-климатические условия территории. Практически все зеленые насаждения города, в том числе и парковые древесно-кустарниковые фитоценозы, созданы искусственно в послевоенные годы. Естественная растительность в разных частях г. Мелитополя сохранилась лишь небольшими островками. Так как естественные фитоценозы почти отсутствуют, а изучением спонтанной растительности территории исследования украинские ученые не занимались, поэтому для ее исследования нами было использовано эколого-флористический метод с использованием «дедуктивного» подхода К. Копецки и С. Гейни. В результате изучения установлено, что спонтанная растительность парковой зоны г. Мелитополя представлена пятью классами: Robinietea Jurko ex Hadac et Sofron 1980 (городская спонтанная древесная растительность), Chenopodietea Br.-Bl. 1951 em Lohm., J. et R.Tx. 1961 ex Matsz. 1962 (сообщества начальных стадий возобновляемых сукцесий), Querco -Fagetea Br.-Bl. et Vlieger in Vlieger 1937 (сообщества мезофильных и мезоксерофильных широколиственных листопадных лесов на богатых почвах), Festuco-Brometea Br.-Bl. et R. Tx. in Br.-Bl. 1949 (ксеротермные и полуксеротермные травянистые сообщества), Agropyretea repentis Oberd., Th. Mull. et Gors in Oberd, et al. 1967 (рудеральные сообщества с преобладанием многолетних злаков). Таким образом, полученное нами распределение выявленных синтаксонов в парковой зоне города характеризует определенную степень антропогенной нагрузки в его разных частях. Изучение рудеральных сообществ парковых насаждений города является необходимым этапом для создания научной основы при проведении мониторинга нарушенных человеком земель, что позволяет повысить эффективность мероприятий по оптимизации городской растительности.
ККлючевые слова: спонтанная растительность, парковая зона, урбоэкосистемы, синтаксономическая схема, эколого-флористический метод.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЩОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА №1, 2014
