CC BY
34Вплив сорту i типу пагона на укорЫюванють зелених стеблових жив^в голубики високоросло!
[Vaccinium corymbosum L.)
А.А. Пиж янова,
аспрант А.Ф. Балабак,
доктор сльськогосподарських наук, професор Уманський нацюнальний университет садiвництва
УДК 582.688.3: 631.535:634.1
Вплив сорту i типу пагона на укоршюванкть зелених стгбловиХжЖивщв голубики вшокорослм^асстшт corymbosum L)
Наведено результаты досл1дження выходу вкорнюваних зелених стеблових живщв семи сор-mie голубики високорослоi залежно eid строк1в живцювання, типу пагона i його метамер-ност1 в агроекологiчних умовах Правобережного Л^остепу Украни. Встановлено, що зелена сmебловi живщ дослiджуваних сорmiв голубики високорослоi мають слабку регенерацшну здатнкть i належать до середньовкорнюваних. Оптимальними строками загоmiвлi пагонiв та висаджування \х на вкорнювання е фаза нтенсивного росту, яка настае в першш декад1 червня i тривае до другоi декади липня. Рiвень регенерацiйноi здатност1 живщв визначаеться типом живця та його метамернктю. 1стотно вища вкорнювансть у базальних тривузло-вих живщв.
Ключовi слова:
голубика високоросла, тип пагона, укорнюваысть, стебловi живцЬ метамерысть пагона,
регенерацмна здатысть.
Постановка i стан вивчення проблеми. Розвиток св1тового та нацюнального сад1вництва диктуе впровадження у сшьсько-господарське виробництво но-вих малопоширених плодових культур, зокрема голубики висо-корослоТ (Vaccinium corymbosum L.). Це ц1нна в1там1нна рослина, яка мае харчове та лкувальне значення. Зустр1чаються ТТ сорти лише в ботаычних садах, деяких наукових установах i в аматор-ському садiвництвi. Попит на са-джанцi, що постмно зростае, не задовольняеться через дуже не-значне Тх виробництво в УкраТн та занадто високу вар^сть са-джанцiв, iмпортованих iз £вро-пи [1, 2, 3].
Першi нашi дослiдження з вивчення штродукованих сор-тiв голубики високорослоТ св^-чать про реальну перспективу вирощування цiеТ цiнноТ поли вiтамiнноТ плодовоТ культури в агроекологiчних умовах Правобережного Лкостепу УкраТни.
Проте в1дтворення багатор1чних насаджень обмежено нестачею необхщноТ к1лькост1 садивного матер1алу високоТ якост1. Тому актуальним завданням доте-пер е розробка наукових основ розмноження нових i перспек-тивних сор^в та технологiчних заходiв прискореного масового виробництва саджанщв [2, 4, 5, 6].
Прискоренню вирощування саджанцiв сор^в голубики високорослоТ значною мiрою сприяе розмноження зеленими стебло-вими живцями, що дае змогу отримати генетично однорщы саджанц за вама характерни-ми ознаками материнськоТ рос-лини [4, 5, 7]. В агроеколопчних умовах Правобережного Лко-степу УкраТни агротехычы заходи вирощування садивного матерiалу iнтродукованих нових i перспективних сортiв голубики високорослоТ iз зелених стеблових живцiв не вивчено i не роз-роблено.
Мета нашо'Г роботи - провести експериментальн досли дження з вивчення морфолопч-них особливостей диференщацп адвентивних коренiв, а також Тх екзогенного росту на прикладi зелених стеблових живщв сортiв голубики високорослоТ. У про-цесi роботи передбачено вико-нання наступних завдань: - оци нення регенерацмноТ спромож-ност зелених стеблових живцiв залежно вщ бiологiчних особливостей сорту; встановлення оптимальних строюв заготiвлi та висаджування живщв на вко-рiнювання; визначення впливу типу пагона та його метамер-ност на процеси адвентивного коренеутворення у живщв.
Методика дослщжень. Ви-вчали сорти голубики високорослоТ перспективы для умов Правобережного Лко-степу УкраТни - Блюкроп (Blue-crop), Блюгольд (Bluegold), Дюк (Duke), Дарроу (Darroy), Еллют (Elliot), Спартан (Spartan), Торо
Вплив сорту i типу пагона на укорЫюванють зелених стеблових жив^в голубики високоросло!
[Vaccinium corymbosum L.)
(Toro) [3]. Досшди проводились у розсадниках Уманського на-цiонального унiверситету сaдiв-ництва, Нацюнального дендро-парку «Софпвка» НАН УкраТни i ТОВ «Брусвяна».
Для вкорнення живцiв ви-користовували склянi теплиц з дрiбнодисперсним зволожен-ням. Субстратом слугувала су-мiш торфу (рН 5,2) з чистим рiч-ковим тском у спiввiдношеннi 4:1. Температура пов^ря в се-редовищi вкорiнювання стано-вила 28-30, субстрату - 18-22°С. Вiдносна вологiсть пов^ря була в межах 80-90%, а нтенсивысть оптичного випромiнювання -200-250 дж/м2.сек.
Вихiдним матерiалом для живцювання були дворiчнi, трирiчнi i чотирирiчнi маточнi рослини. У кожному варiантi дослiду використовували живцi завдовжки 10-15 см, заготовле-нi з апкальноТ, медiальноT та базальноТ частин пагона з одним, двома, трьома i чотирма вузла-ми, а вкоршювання виконували за традицiйними технолопями [2]. Спостереження за прохо-дженням процеав коренеутво-рення проводили через кожн 5 дiб. Повторнiсть дослщу чоти-рикратна, в кожному повторен-нi по 25 живцiв. Враховували початок i масове з'явлення ко-ренiв, розвиток надземноТ час-тини i рiст коренiв, облiк вко-рiнюваностi проводили в кiнцi вегетащйного перiоду, при цьо-му визначали высоток укори нених живцiв, юльюсть коренiв та довжину кореневоТ системи, а також величину надземноТ частини кореневласноТ рослини. Статистичну обробку даних проводили методом багатофак-торного дисперсмного аналiзу за Б.О. Доспеховим з викорис-танням комп'ютерних програм [1].
Результати дослщжень та Тх обговорення. Встановлено,
Таблиця 1
Укоршюванкть тривузлових зелених стеблових живцiв сорт1в голубики високорослоТ залежно вiд строюв живцювання (середнс за 2010-2012 рр.), %
Сорт Частина пагона Червень Липень Серпень
1-10 10-20 20-30 1-10 10-20 20-30 1-10
Блюгольд А 7,5 7,2 6,1 5,1 4,7 3,2 1,5
М 13,8 13,6 12,2 9,1 9,1 6,8 1,9
Б 25,3 22,6 21,1 16,6 13,1 9,2 3,1
Блюкроп А 11,9 11,7 11,7 10,1 10,1 8,4,4 1,6
М 16,8 16,2 16,2 13,4 12,5 11,4 2,4
Б 34,4 32,1 31,5 25,1 21,7 15,1 3,5
Дюк А 10,2 10,1 10,0 8,7 8,5 7,6 1,4
М 14,7 14,5 14,5 14,1 13,5 11,2 2,7
Б 22,5 22,4 21,4 21,2 19,5 16,3 3,0
Дарроу А 12,9 12,4 12,2 11,9 11,7 11,5 2,2
М 18,9 18,7 18,6 18,2 17,1 16,8 3,4
Б 35,4 35,1 34,6 34,2 25,8 17,5 4,7
Еллют А 3,3 3,2 3,2 3,2 3,2 2,7 1,0
М 4,9 4,6 4,6 4,1 4,0 3,6 1,5
Б 6,6 6,5 6,5 5,4 5,1 4,7 1,4
Спартан А 6,3 6,1 6,1 5,8 5,6 5,4 1,6
М 12,6 12,5 12,5 12,1 11,3 10,8 2,1
Б 18,7 18,7 18,2 18,0 15,8 2,6 3,2
Торо А 5,6 5,6 5,5 4,8 4,4 4,0 1,6
М 10,1 9,3 9,1 8,8 8,3 8,1 2,0
Б 16,9 16,6 16,3 16,0 11,6 8,1 3,1
HIP05 1,2 1,4 1,2 0,9 1,1 0,6 0,2
Примтка: А - живц заготовленi з апкальноТ частини пагона; М - медiальноT; Б - базальноТ.
що в перюд 1нтенсивного росту пагонiв дослiджуванi сорти голубики високорослоТ мали неоднакову регенерацмну здат-нiсть, зумовлену бюлопчними особливостями, а саме силою росту. У жив^в утворення кореневоТ системи за живцювання 1-10 червня вщбуваеться на 5-7 дiб швидше, нiж за 1-10 липня та на 10-15 дiб - за 1-10 серп-ня. Зпдно пересiчних даних дис-персiйного аналiзу вiдмiчено, що вихiд укорiнених зелених стеблових живщв з базальноТ частини пагона доа^рно ви-щий, порiвняно з aпiкaльною i медiaльною (табл. 1).
Анaлiзуючи результати до-сшджень вкорiнення зелених стеблових живцiв за строками живцювання 1-10 червня, в се-редньому за сортами, вихщ вко-
рiнених варю вiд 3,3 до 35,4,0%, залежно вщ частини пагона, з якоТ вони були заготовлен^ по-рiвняно за живцювання 1-10 липня вщ 3,2% до 34,2% та вщ 1,0 до 4,7% за живцювання 1-10 серпня. Найвище вкорнення тривузлових пaгонiв спостер^а-лось (1-10 червня) у сорту Дар-роу (35,4%), Блюкроп (34,4%) та Блюгольд (25,3%), заготовле-них з базальноТ частини. Живц сортiв Торо, Спартан i Дюк вко-ршювалися слабше (16,9, 18,7, 22,5%). Найнижче вкорнення спостерiгaлось у живцiв сорту Еллют - 6,6%.
У медiaльних живцiв вихiд укорiнення становив у сорту Дюк i Блюкроп (14,7 i 16,8%), Блюгольд i Дарроу (13,8 i 18,9%), Торо i Спартан (10,1-12,6%) та Еллiот 4,9%. У живщв з апкаль-
Вплив сорту i типу пагона на укорЫюванють зелених стеблових жив^в голубики високоросло!
[Vaccinium corymbosum L.)
Таблиця 2
Вплив метамерносп пагона на регенерацшну здатнкть зелених стеблових живщв голубики високорослоТ сорту Блюкроп (живцюван-ня 1-10. VI; середне за 2010-2012 рр.)
Частина пагона Юльюсть укор1-нених живц1в,% Кшьккть корешв на живц1, шт. Довжина корежв на живц1, см Довжина приросту, см
Одновузлов1 живц
Апкальна 1,6 3,1 9,2 0
Медшьна 2,3 6,2 18,5 0
Базальна 5,4 14,2 38,6 0
Н1Ро5 0,8
Двовузлов1
Апкальна 2,6 7,2 21,6 0
Мед!альна 4,5 13,7 39,9 0
Базальна 12,3 25,8 67,4 0
Н1Р05 1,8
Тривузлов1
Апкальна 11,9 18,6 54,8 1,4
Мед!альна 16,8 30,1 81,3 8,6
Базальна 34,4 41,3 121,5 15,9
Н1Р05 3,2 1,1
Чотиривузлов1
Апкальна 6,4 11,5 33,7 1,7
Мед!альна 8,1 20,1 54,2 10,2
Базальна 19,2 32,5 93,1 16,5
Н1Р05 2,7 2,1 3,7 2,7
ноТ частини пагона була най-слабша регенерацiйна здатнiсть, вщсоток укорiнювання варю вав, у середньому за сортами, вщ 3,3 до 12,9%.
Виходячи з вищенаведено-го, сорти голубики високорослоТ за ступенем укоршення зелених стеблових живщв роз-дтено умовно на три групи: легковкоршюваы (Блюкроп, Дарроу), середньовкоршюваы (Блюгольд, Дюк, Торо i Спартан) i слабковкорiнюванi - Еллiот. За раных строкiв заготiвлi пагонiв (20-30 травня) живщ вах типiв були трав'янистоТ консистенцп i виявились непридатними для вкорiнення в умовах др!бнодис-персного зволоження. Встанов-лено, що висока регенеращйна здатнiсть характерна для живщв, як були заготовлен з базальноТ частини пагона, бтьш низька - у живщв з мед!альноТ частини, а найнижча - у ат-кальних живщв.
Ктьюсть вузлiв у зелених стеблових живщв сор^в голубики високорослоТ (на приклад! сорту Блюкроп) визначае Тхню регенерацiйну здатнiсть (табл. 2). Зменшення Тх юлькост нижче трьох супроводжувалось ¡стот-ним зменшенням уах показни-юв ризогенезу. Вкорнюваысть одновузлових живщв (контроль-ний вар^нт дослщу) сорту Блюкроп, заготовлених з апкальноТ частини пагона, становила, в середньому за три роки 1,6%, мед^льних - 2,3%, базальних -5,4%. Укоршюванкть двовуз-лових живщв, яю були заготовлен з базальноТ частини становила 12,3%, що на 7,8% бшьше, ыж укорiнюванiсть аналогiчних живщв з мед^льноТ частини пагона та на 9,7% бшьше, ыж дво-вузлов! апiкальнi живщ. 1стотну перевагу в укорнюваност мали тривузлов! живщ, незалежно вщ частини пагона, з якоТ вони були заготовленi. Укорнюваысть три-
вузлових живщв з базальноТ частини пагона, залежно вщ сорту, становила в середньому 22,8%.
Укорнюванкть тривузлових живщв з мед^льноТ частини пагона також ¡стотно рвнилась вщ двовузлових та одновузлових, вщповщно на 12,3% та 14,5%. Вщсоток укорiнення тривузлових базальних живщв (на при-кладi сорту Блюкроп) становив 34,4, двовузлових - 12,3, а одновузлових лише 5,4.
За збшьшення юлькост вуз-лт до 4 у зелених стеблових живщв майже уах сорт!в, регенеращйна здатнiсть поступово знижувалась. Так, высоток уко-рiнення чотиривузлових живщв сорту Блюкроп, заготовлених з апкальноТ частини пагона, становив 6,4, медтльноТ - 8,1 та базальноТ - 19,2. Отже, оптималь-ними для живцювання сортт голубики високорослоТ вияви-лись тривузлов! зеленi стеблов! живщ, заготовлен! з базальноТ частини пагона.
Кшьюсть i довжина кореыв у живщв ¡стотно залежали вщ типу живця та його метамер-ност (табл. 2). Сумарна юльюсть кореыв першого i другого порядку галуження одновузлових живщв, заготовлених з базальноТ частини, у фазу ¡нтенсивного росту пагоыв становила 14,2 шт., тод1 як у двовузлових базальних живщв цей показник був ¡стотно вищим i становив 25,8 шт. Най-бтьшу юльюсть кореыв першого i другого порядку галуження (41,3 шт.) вщмтено у тривузлових живщв.
Аналв росту адвентивноТ ко-реневоТ системи у рвнотипних апкальних i мед!альних живщв показав, що ¡стотну перевагу за цим показником мали також тривузлов! живщ. У вар!ант до-слщу, де використовували чоти-ривузлов! живщ з рвних частин пагона, сумарна довжина адвен-тивних кореыв була ¡стотно мен-
Вплив сорту i типу пагона на укорЫюванють зелених стеблових жив^в голубики високоросло!
[Vaccinium corymbosum L.)
шою порiвняно з тривузловими живцями i становила у апкаль-них 33,7, медiальних - 54,2 та базальних - 93,1 см. Швидюсть регенерацп, кiлькiсть кореыв 1-го та 2-го порядку галуження, Тхня сумарна довжина i висота приросту пагоыв тривузлових живцiв в 2-3 рази переважали аналопчы показники одно- i двовузлових.
У рiзнотипних зелених стеблових живщв придатковi корен утворюються в базальнiй части-н висадженого в субстрат жив-ця, де зона Тхнього формування мае цшком визначенi морфоло-
гiчнi межi - 1,0-1,5 см. Морфогенез адвентивних кореыв у жив-щв включае ендогенну стадiю, що складаеться з калюсогенезу та ризогенезу i екзогенну ста-дiю з фазами утворення кореыв першого та наступних порядюв галуження.
Висновки. Зеленi стебловi живцi дослiджуваних сортiв голубики високорослоТ мають не-однакову регенерацмну здат-нiсть: легковкорiнюванi - Блюкроп, Дарроу, середньовкори нюванi - Блюгольд, Дюк, Торо i Спартан та слабковкоршюваы -Еллют.
Оптимальними строками заго-тiвлi живцiв i висаджування Т'х на вкорiнювання е фаза нтенсив-ного росту пагоыв, яка настае в першiй декадi червня (1-10. VI) i тривае до другоТ' декади липня (1-10. VI). Рiвень регенерацiйноТ здатностi жив^в визначаеться типом живця i його метамернк-тю. 1стотно вища вкорнюваысть у базальних тривузлових живцiв порiвняно з апiкальними i ме-дiальними, яка варiюе в межах 16,9-35,4%, тодi як у апiкальних -3,3-12,9, а в медiальних - 4,918,9%.
ВИКОРИСТАНА ЛiTEPATУPA
1. Доспехов, Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М.: Колос, 1985. - 351с.
2. Тарасенко, М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур / М.Т. Тарасенко. - М.: Изд-во МСХА, 1991. - 270с.
3. Р^ка, K. Borowka wysoka. Praca zbiorowa pod red. PWRiL / К.Р^ка. - Warszawa, 2002 - 154 P.
4. [Павловский], Н.Б. Методы вегетативного размножения голубики высокой (Vaccinium corymbosum L.) / Н.Б. Павловский // Плодоводство: научные труды / Национальная академия наук Беларуси,
РУП «Институт плодоводства». - Самохваловичи, 2010. - Т. 22. - С. 328-340.
5. Балабак, А.Ф. Кореневласне розмноження малопо-ширених плодових i япдних культур: Монография / А.Ф. Балабак. - Умань: ОП, 2003. - 109с.
6. Smolarz, K. Uprawa borowki i zurawiny / K. Smolarz. -Warszawa: Hortpress Sp. z o.o., 2003. - 89 P.
7. Курлович, Т.В. Голубика высокорослая в Беларуси / Т.В. Курлович, В.Н. Босак. - Минск: Беларуская на-вука, 1998. - 176 с.
