CC BY
33
- зашифрован проби MaTepiany, уже дослщженого в лаборатори рашше, яю збepiгaлися за температури MiHyc 20 °С не бiльшe тижня. У цих пробах визначають НК з того ж мaтepiaлy, що за первинного дослiджeння;
- атестоваш контpольнi пaнeлi, що мiстять «позитивш» i «негативш» проби. Як «негативш» - зразки, що не мютять НК, наприклад, ДНК-буфер.
Кiлькiсть проб залежить вiд об'ему проведених дослщжень i повинна бути достатньою для ощнки роботи спiвpобiтникiв i виявлення контaмiновaних дiлянок лаборатори.
За проведення зовшшньо1 оцiнки якостi дослiджeнь лaбоpaтоpiя-yчaсник отримуе aтeстовaнi контpольнi пaнeлi, що мютять "позитивш" i "нeгaтивнi" проби. За результатами розшифровки атестованих контрольних панелей роблять висновок щодо ощнки якосп ПЛР-дослiджeнь. Основними кpитepiями ощнки якосп роботи ПЛР-лаборатори е результати внутршнього i зовнiшнього лабораторного контролю якосп дослiджeнь, а також вщсутнють випaдкiв лабораторно! контамшаци НК.
Висновки. 1. Найбшьш поширений в лабораторий пpaктицi молекулярно-бiологiчний метод - полiмepaзноl ланцюгово! реакци в процес проведення потребуе обов'язкового дотримання вшх вимог i правил проведення ПЛР.
2. З метою пiдтвepджeння вщсутносп контамшаци нeобхiдно кожну сepiю експерименпв супроводжувати постановкою негативних контpолiв (К-). Для контролю за якiстю проходження основних eтaпiв aнaлiзy обов'язковим е використання позитивних контpолiв (К+).
3. Для уникнення одержання хибно позитивних результата необхщно регулярно (щоквартально) проводити внyтpiшньо-лaбоpaтоpний контроль, а зовнiшню ощнку якостi роботи ПЛР-лаборатори - не менше одного разу на рш.
Лiтература
1. Молeкyляpно-гeнeтичнi методи дiaгностики у вeтepинapнiй мeдицинi та бютехнологи. / Гepiлович А. П., Стегнш Б. Т., Зaвгоpоднiй А. I., Влiзло В. В. та ствавтори - Кив, СТ-Друк, 2014. - 286 с.
2. Умови проведення полiмepaзноl ланцюгово1 реакци у лабораторий практищ (мeтодичнi аспекти) / М. С. Калачнюк, Л. Г. Калачнюк, Д. О. Мельничук та ш. // Бiологiя тварин. - 2012. -14, №1. - С. 660-667.
3. Молекулярная клиническая диагностика. Методы. пер. с англ. / под ред. С. Херрингтона и Дж. Макги. - М., 1999. - 558с.
Стаття надшшла до редакцИ 3.09.2015
УДК 636.4:591.11
Огородник Н. З., к.вет.н., ст. наук. ствр. (E-mail: nataohorodnyk@ukr.net) Вiщур О. I., д.вет.н., професор ©
1нститут б1ологИ' тварин НААН, м. Льв1в, Украгна
ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ «1НТЕРФЛОК» НА ПАРАМЕТРИ ШИЙНИХ Л1МФОВУЗЛ1В, МАСУ ВНУТР1ШН1Х ОРГАН1В I ПРОДУКТИВН1СТЬ ПОРОСЯТ П1СЛЯ В1ДЛУЧЕННЯ В1Д СВИНОМАТОК
Оргатзм поросят тсля вгдлучення eid свиноматок постшно перебувае тд впливом багатьох факторiв екзогенного i ендогенного походження, як сприяють виникненню оксидативного стресу, проявом якого е накопичення в кровi i тканинах продуктiв пероксидного окиснення лiпiдiв. У результатi цього вiдбуваються змти в органах i тканинах, що призводять до дестабтзацп гомеостазу в органiзмi поросят,
© Огородник Н. З., Вщур О .I., 2015
92
зниження природног резистентност1, виникнення гмунодефщитних статв й розвитку захворювань.
Отримаш результати свгдчать, що внутрШньом'язове введення поросятам перед вгдлученням вгд свиноматок 0,2 мл/кг маси тта нового комплексного препарату «1нтерфлок», який мктить Селен, втамти А, D3, Е та ттерферон, проявляе нормалгзуючий вплив на ггстоморфометричну структуру шийних л1мфовузл1в й масу селезтки i тимуса у поросят дослгдног групи тсля гх вгдлучення вгд свиноматок. Встановлено, що компоненти iмуномодулюючого препарату сприяють тдвищенню на 15,4 % приростiв маси тта у поросят до^дног групи, порiвняно i3 контролем.
Ключов1 слова: iмуномодулюючий препарат, Селен, втамши А, D3, Е, ттерферон, лiмфовузли, органи, продуктивтсть, поросята, вiдлучення.
УДК 636.4:591.11
Огородник Н. З., к.вет.н., ст. науч. сотр., Вищур О. И., д.вет.н., профессор
Институт биологии животных НААН, г. Львов, Украина
ВЛИЯНИЕ ПРЕПАРАТА «ИНТЕРФЛОК» НА ПАРАМЕТРЫ ШЕЙНЫХ ЛИМФОУЗЛОВ, МАССУ ВНУТРЕННИХ ОРГАНОВ И ПРОДУКТИВНОСТЬ ПОРОСЯТ ПОСЛЕ ОТЪЕМА ОТ СВИНОМАТОК
Организм поросят после отъема от свиноматок постоянно находится под влиянием многих факторов экзогенного и эндогенного происхождения, которые способствуют возникновению оксидативного стресса, проявлением которого является накопление в крови и тканях продуктов перекисного окисления липидов. В результате этого происходят изменения в органах и тканях, которые приводят к дестабилизации гомеостаза в организме поросят, снижению естественной резистентности, возникновению иммунодефицитных состояний и развитию заболеваний.
Полученные результаты свидетельствуют о том, что внутримышечное введение поросятам перед отъемом от свиноматок 0,2 мл/кг массы тела нового комплексного препарата «Интерфлок», который содержит Селен, витамины А, D3, Е и интерферон, проявляет нормализирующее влияние на гистоморфометрическую структуру шейных лимфоузлов и массу селезенки и тимуса у поросят опытной группы после их отъема от свиноматок. Установлено, что компоненты иммуномодулирующего препарата способствуют повышению на 15,4 % приростов массы тела у поросят опытной группы по сравнению с контролем.
Ключевые слова: иммуномодулирующий препарат, Селен, витамины А, D3, Е, интерферон, лимфоузлы, органы, продуктивность, поросята, отъем.
UDC 636.4:591.11
Ohorodnyk N. Z., Ph.D. Vet. Sci., Sen. Res., Vishchur O. I., D. Vet. Sci., Professor
Institute of Animal Biology of NAAS, Lviv, Ukraine
INFLUENCE OF PREPARATION «INTERFLOK» ON THE PARAMETERS OF CERVICAL LYMPHONODUSS, WEIGHT OF INTERNAL ORGANS AND PRODUCTIVITY PIGLETS AFTER WEANING FROM SOWS
The body ofpiglets after weaning from sows is constantly under the influence of many factors of exogenous and endogenous origin that contribute to the occurrence of oxidative stress, a manifestation of which is the accumulation in the blood and tissues of the products of lipid peroxidation. As a result, there are changes in organs and tissues, leading to destabilization of homeostasis, decrease in natural resistance, the occurrence of immunodeficiency and the development of diseases in the body ofpiglets.
The results indicate that intramuscular injection to piglets of 0.2 ml/kg body weight before weaning from sows new complex preparation «Interflok», which contains selenium,
93
vitamins A, D3, E and interferon, exhibits a normalizing effect on histomorphometric structure of the cervical lymphonoduss and weight of spleen and thymus in piglets of the experimental group in terms of their weaning from the sow. Established that the components of an immunomodulatory preparation enhance by 15,4 % weight gain in piglets of the experimental group, compared with the control group.
Key words: immunomodulatory preparation, selenium, vitamins A, D3, E, interferon, lymphonoduss, organs, productivity, piglets, weaning.
Вступ. Лiмфовузли, селезшка i тимус, а також лiмфоlднi утворення легень та травного тракту володдать неспецифiчною захисно -бар'ерною функщею й iмунологiчною компетентшстю, беруть участь у виникненш реакцш гшерчутливост сповшьненого типу та синтэд антитш [1, 2]. Зазначеш органи вщносять до iмунокомпетентних, тобто таких, що вщповщають за iмуногенез i вiдображають стан iмунiтету в органiзмi. Дослiдження будови й функщонування органiв iмуногенезу поросят, яю одночасно виконують кровотворну та iмунну функцiю, характеризуються фундаментальною i прикладною актуальнiстю, оскiльки е основою для створення, ефективних iмунокорегуючих та iмуностимулюючих препаратiв [3].
У перюд пiсля вiдлучення в органiзмi поросят порушуеться прооксидантно -антиоксидантна рiвновага, виникае iмунодефiцитний стан, що призводить до змiн функцiонування не лише iмунноl системи, але й переб^у бiохiмiчних процесiв у органах та тканинах, зниження продуктивносп i стшкост поросят до збудникiв захворювань, зростання падежу. Як свiдчать нашi попередш дослiдження [4, 5], введення поросятам у цей перюд у складi лшосомальних препаратiв жиророзчинних вiтамiнiв А, D3, Е спричиняе стимулювальний вплив на активнють кттинно1 i гуморально! ланок 1хньо1 природно! резистентностi й тдвищуе функцiональну активнiсть iмунокомпетентних кл^ин кровi.
Як вiдомо, iнтерферон сприяе збереженню гомеостазу в органiзмi тварин, оскшьки виконуе контрольно-регуляторну функцiю, спрямовану на пiдтримку сталостi фiзiологiчних процешв. Також вiн е важливим фактором неспецифiчноl резистентностi, проявляе антивiруснi, антимшробш, антипролiферативнi та iмуномодулюючi властивостi завдяки посиленню експреси поверхневих антигенiв головного комплексу пстосумюност I i II клашв, пiдвищенню ефекторних функцiй макрофапв, зокрема продукци супероксидних та штроксидних радикалiв, збiльшенню антигенопосередковано1 цитотоксичностi макрофапв, пов'язано1 iз експресiею Fcg-рецепторiв IgG. Пiд впливом iнтерферону пiдвищуеться ефективтсть iмунного розпiзнавання антигену й фагоцитоз, спрямоваш на елiмiнацiю збудника або антигенно змшених клiтин, а також вщбуваеться корекцiя вторинних iмунодефiцитiв [6]. Слщ зазначити, що екзогенний штерферон не знижуе IFN-продукуючу функцiю в оргашзм^ а навпаки ll тдвищуе. А за даними [7], застосування поросятам сумiшi рекомбiнантного iнтерферону a i 2b вдвiчi знижуе пaдiж поросят й збiльшуе 1хт середньодобовi прирости маси тiла.
Селен проявляе антиоксидантну й адаптогену дiю на оргашзм тварин, перешкоджае розвитку iмунодепресивних змiн, спричиняе стресрегулювальний ефект, що полягае у зниженш напруження стрес-синдрому внаслщок стабшзаци енергетичного обмiну [8].
Враховуючи вищесказане метою роботи було дослщження впливу комплексного iмуномодулюючого препарату «1нтерфлок» на гiстоморфометричнi характеристики лiмфовузлiв, масу внутрiшнiх оргaнiв i продуктившсть поросят пiсля вiдлучення вiд свиноматок.
94
Матерiали i методи. Дослщження проведено на поросятах велико1' бшо1 породи, роздшених за принципом аналопв на контрольну i дослiдну групи, по 5 голiв у кожнш. Поросятам контрольно!' групи (к) вводили iзотонiчний розчин хлориду натрiю, а дослщно1 групи (д) — препарат «1нтерфлок», створений на основi сумарного штерферону, селенiту натрiю та вгамшв А, D3, Е [9]. Препарати поросятам вводили внутршньом'язово у 27-добовому вiцi (за добу до вщлучення), дозою 0,2 мл/кг маси тша. На 42-гу добу життя було проведено зважування й контрольний забiй поросят, по 3 голови з кожно1 групи. Матерiалом для пстоморфометричного дослiдження слугували шийнi лiмфовузли. Дослiджуваний матерiал фiксували в спирт-формалшовш сумiшi i заливали у парафiновi блоки. За допомогою мiкротома робили гiстозрiзи товщиною 12 мкм, яю фарбували гематоксилiном Ерлiха i спиртовим розчином еозину. Структуру лiмфатичних вузлiв дослiджували пiд мiкроскопом. Також визначали масу селезiнки, тимуса, печiнки, тдшлунково1 залози i легень. Одержанi даш обробляли методом варiацiйноï статистики за допомогою програми Microsoft Excel i пакета Microsoft Office Professional XP.
Результати дослщжень. Лiмфовузли беруть участь у процесах детоксикаци в оргашзм^ слугують мехашчними бар'ерами для мiкроорганiзмiв, у них вiдбуваeться рекогносцiювання антигешв й ïхня елiмiнацiя. ïх структура вщграе важливу роль у iмунних реакцiях неспецифiчного та специфiчного захисту. Аналiз гiстоморфометричноï структури шийних лiмфовузлiв показав (табл. 1), що порiвняно з поросятами контрольноï групи, у поросят дослiдноï групи за введення штерфлоку виявлено меншi (p<0,05-0,001) ширину, дiаметри та об'еми лiмфатичних фолiкулiв, водночас - бiльшi (p<0,05-0,01) ширину, дiаметри та об'еми свiтлових центрiв у лiмфовузлах.
Таблиця 1
Гктоморфометричне дослiдження шийних лiмфовузлiв поросят (М ±m; n=3)
Показники Групи тварин
К Д
Довжина лiмфатичних фолiкулiв, мкм 69,37+1,82 62,90+2,45
Ширина лiмфатичних фолiкулiв, мкм 47,30+1,42 34,43+1,01***
Дiаметр лiмфатичних фолiкулiв, мкм 58,09+2,16 46,80+1,72*
Об'ем лiмфатичних фолiкулiв, тис./мкм3 68,10+5,26 40,50+2,95*
Довжина свiтлових центрiв лiмфатичних фолiкулiв, мкм 25,86+3,27 33,67+1,52
Ширина свiтлових центрiв лiмфатичних фолiкулiв, мкм 16,03+1,71 33,17+2,51**
Дiаметр свiтлових цен^в лiмфатичних фолiкулiв, мкм 20,97+2,79 31,40+2,41*
Об'ем свгглових центрiв лiмфатичних, фолiкулiв, тис./мкм3 5,73+0,38 19,20+2,17**
Довжина лiмфатичних ядер, мкм 5,90+0,15 5,80+0,23
Ширина лiмфатичних ядер, мкм 5,40+0,17 5,60+0,26
Дiаметр лiмфатичних ядер, мкм 5,67+0,39 5,73+0,29
Об'ем лiмфатичних ядер, мкм3 84,63+5,93 82,90+9,70
Товщина капсули, мкм 16,73+1,47 16,27+1,69
Примгтка. У цш i наступних таблицях статистично в1рог1дн1 ргзницг по вгдношенню до тварин контрольноï групи: * — р<0,05; ** — р<0,01; *** — р<0,001.
При цьому в поросят контрольно!' групи у корковш i в мозковш речовиш лiмфовузла вiдмiчалась iстотно менша кiлькiсть лiмфоцитiв, вони нерiвномiрно
95
розмщувались iз свгтлими зонами, фолшули були збшьшеш у розмiрах, спостерiгалась деструкцiя основно1 маси лiмфатичних фолiкулiв.
Отриманi результати вказують на те, що введення поросятам препарату «1нтерфлок» попереджуе зменшення щiльностi розмщення лiмфоцитiв у тмфохднш тканинi лiмфатичного вузла. Зменшення параметрiв фолiкулiв лiмфовузлiв у поросят достдно1 групи свщчить про вiдсутнiсть запальних чи патолопчних процесiв в !хньому органiзмi, а рiвномiрне скупчення лiмфоцитiв по всш поверхнi корково! речовини лiмфатичного вузла, у тому чи^ у крайшх та промiжних коркових синусах та в мозковш речовинi, вказуе на стабшьно високий iмунний статус i як результат - про шдвищення стiйкостi тварин до дп стрес-чинникiв за дп компонентiв дослщжуваного препарату.
1мунна система надзвичайно чутлива до дп будь-яких екзо- та ендогенних чинникiв, тому здатна одшею iз перших на них реагувати, у зв'язку iз цим дослщжуваний iмуномодулятор вплинув на функцiонування iмунокомпетентних органiв поросят, що вiдповiдно призвело до змши 1хньо1 вщносно1 маси (табл. 2). Так, маса селезшки у поросят дослщно1 групи була вщповщно на 34 % (р<0,05), а тимуса на 44,5 % (р<0,05) бiльшою, нiж 1хня маса у поросят контрольное' групи. Цей ефект, очевидно, обумовлений впливом компонент лшосомального препарату на зростання функщонально1 здатностi вказаних iмунокомпетентних органiв.
Морфофункщональний стан периферичних органiв iмуногенезу, зокрема селезшки та тимуса, вщграе важливу роль в забезпеченнi гуморального i клiтинного iмунiтету. Селезiнка в органiзмi виконуе кровотворну функцiю, бере участь в обмш речовин, стимулюе синтез проте1шв, факторiв згортання кровi, регулюе обмiн вуглеводiв, у И кттинах вiдбуваеться синтез альбумiнiв i глобшу. У нiй проходить очищення кровi вiд бактерiй та вiрусiв, захоплення i знешкодження ендотоксинiв, нерозчинних компонент клiтинного детриту. Клiтини селезiнки розтзнають чужорiднi антигени та iнiцiюють синтез специфiчних антитiл [10]. Зростання маси тимуса е позитивним аспектом, оскшьки у тимус вiдбуваеться формування CD4 та CD8, за участi його гормошв завершуеться функцiональне дозрiвання Т^мфоципв, пiдвищуеться секрецiя цитокiнiв.
Таблиця 2
Маса внутршмх органiв поросят (М±ш; г; п=3)_
Органи Групи тварин
К Д
Селезшка 7,44+0,49 9,97+0,45*
Тимус 1,91+0,14 2,76+0,15*
Печшка 160,11+8,69 166,95+4,85
Щдшлункова залоза 6,41+0,56 5,89+0,35
Легеш 92,86+2,89 100,65+4,46
Введення дослщжуваного iмуномодулюючого препарату сприяло збiльшенню маси тша поросят (табл. 3). Так, у поросят дослщно1 групи маса тша у 42-добовому вiцi на 5,2 % перевищувала масу тша поросят контрольное' групи. За перюд дослiду прирiст маси тiла у поросят дослщно1 групи був бшьшим за прирiст маси тiла поросят контрольное' групи на 15,4 %. При цьому середньодобовi прирости у поросят дослщно1 групи склали 249 г, а у поросят контрольное' групи - 216 г.
Зростання показниюв продуктивносп поросят, ймовiрно, вщбувалось за рахунок наявних у складi дослiджуваного препарату жиророзчинних вiтамiнiв i Селену, якi не лише володдать антиоксидантною та iмуномодулюючою дiею, але й регулюють метаболiчнi процеси в оргашзм^ що вiдповiдно впливае на засвоення поживних речовин й стимулюе рют тварин.
96
Таблиця 3
Показники продуктивности поросят (М±ш; п=5)_
Показники Групи тварин
К Д
Маса тша поросят у 27-добовому вщ, кг 7,060±0,462 6,900±0,332
Маса тша поросят у 42-добовому вщ, кг 10,30±0,374 10,84±0,448
Прирют маси тша поросят, кг 3,240±0,250 3,740±0,357
Середньодобовий прирют, кг 0,216±0,017 0,249±0,024
Висновки. Компоненти препарату «1нтерфлок» спричинили норматзуючий вплив на пстоморфометричш параметри шийних л1мфовузл1в у поросят дослщно! групи в умовах вщлучення вщ свиноматок. Парентеральне введення поросятам штерфлоку сприяло зростанню маси селезшки та тимуса (р<0,05) й шдвищенню прироста маси тша поросят дослщно! групи, пор1вняно !з контролем.
Перспективи подальших дослiджень. З'ясування впливу препарату «1нтерфлок» на показники лшщного, вуглеводного, в1тамшного й мшерального обм1ну в оргашзм! поросят.
Лiтература
1. Скрипка М. Патоморфолопя кишечнику та периферичних оргашв !мунного захисту поросят першого тижня життя в продромальний перюд кол1бактерюзу / М. Скрипка, I. Запека // Роль науки у шдвищенш технолопчного р1вня 1 ефективносп АПК Укра!ни : IV всеукр. наук.-практ. конф., 15-16 травн. 2014 р.: мат. - Ч. 1. -Терношль, 2014. - С. 282-284.
2. Сырцов В. К. Переферические органы иммунной системы / В. К. Сырцов,
H. А. Волошин, Е. Г. Алиева // Актуальш питання фармацевтично! 1 медично! науки та практики. - 2011. - Вип. XXIV, № 1. - С. 8-11.
3. Пашкар I. I. Структурно-функцюнальш особливост периферичних оргашв !мунно! системи поросят першо! доби життя / I. I. Пашкар, Л. П. Горальский // Проблеми зоошженери та ветеринарно! медицини. - 2014. - Вип. 28, ч 2. - С. 385-390.
4. Огородник Н. З. Вплив впашшв А, D3, Е у форм1 лшосомально! емульси на неспециф1чну резистентнють поросят при в1длученн1 / Н. З. Огородник, О. I. В1щур,
I. В. Кичун // Проблеми зоо1нженери та ветеринарно! медицини. «Ветеринарм науки^>. -2010. - Вип. 21, ч. 2, т. 3. - С. 46-49.
5. Огородник Н. З. Вплив !мунотропного лшосомального препарату на !мунний статус та продуктивнють в1длучених поросят / Н. З. Огородник // Науковий вюник Луганського нацюнального аграрного ун1верситету. Сер1я «Ветеринарн1 науки». -2013. - № 53. - С. 83-87.
6. Оспельникова Т. П. Применение препаратов интерферона в клинической практике / Т. П. Оспельникова, Е. М. Носейкина // Лечебное дело. - 2005. - № 1. - С. 25-29.
7. Хлопицкий В. П. Медикаментозная коррекция иммунных дефицитов и профилактика нарушений обмена веществ / В. П. Хлопицкий, В. А. Ямбаев, К. А. Кривенцов, С. Е. Басынин // Промышленное и племенное свиноводство. — 2009. - № 3. - С. 39-43.
8. Зыков С. С. Перспективы применения селенсодержащих антиоксидантов в качестве минеральных добавок для собак / С. С. Зыков // Проблемы энтомологии и арахнологии. - 2013. - № 52. - С. 72-76.
9. Техшчш умови. «Ытерфлок» / В. В. Вл1зло, О. I. В1щур, Н. З. Огородник, I. В. Кичун // ТУ У 24.4-30995014-002:2009. Затверджеш Головою Державного комггету ветеринарно! медицини Укра!ни 13.07.2009. - 37 с.
10. Вишневская Т. Я. Морфология селезенки кошки / Т. Я. Вишневская // Проблемы энтомологии и арахнологии. - 2013. - № 52. - С. 34-37.
Стаття надшшла до редакцИ 11.09.2015
97
УДК 636.4:591.11
Руденко О. П., астрант (E-mail: OlgaRudenko86@ukr.net), Вiщур О. I., д.вет.н., проф. ©
1нститут б1ологИ'тварин НААН, Льв1в,Украгна
СЕЗОНН1 ТА ВИДОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ГЕМАТОЛОГ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ У
СТАВОВИХ РИБ
Дослгджували вмгст гемоглобину, юльюсть еритроцит1в та величину гематокриту, а також вираховували тдекси кровг, використовуючи комплекс рутинних гематологгчних методик. Мета дослгджень полягала у з 'ясуванш сезонних та видових особливостей гематологгчного профтю у ставових риб: коропа рамчастого, коропа лускатого i сазана впродовж ручного циклу ггх вирощування.
Проведеними до^дженнями встановлено, що юльюсть еритроцитiв, вмют гемоглобту, гематокритна величина та середня концентращя гемоглобту в еритроцитi у кровi коропа лускатого i рамчастого та сазана у лтнш перюд i, особливо, в остнш значно бтьша (р<0,05-0,001), тж на початку весняного перюду. Отримат результати до^джень свiдчать про значне зниження киснево-траспортног функци кровi у риб у зимовий i на початку весняного перiодiв, порiвняно з лттм i осттм перюдами.
Стосовно видових особливостей гематологiчних показниюв у до^джуваних короповихриб упродовжрiчного циклу вирощування ютотних рiзниць не встановлено.
Констатовано, що гематологiчний профть у коропа рамчастого, коропа лускатого i сазана впродовжрiчного циклу вирощування быьшою мiрою залежать вiд сезонних чинниюв, тж видових.
Ключов1 слова: короп лускатий, короп рамчастий, сазан, гематологiчнi показники, сезонна динамжа, видовi особливостi, еритроцити, гемоглобт, гематокрит.
УДК 636.4:591.11
Руденко О. П., аспирант, Вищур О. И., д.вет.н., проф.
Институт биологии животных НААН, Украина
СЕЗОННЫЕ И ВИДОВЫЕ ОСОБЕННОСТИ ГЕМАТОЛОГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ В ПРУДОВЫХ РЫБ
Исследовали содержание гемоглобина, количество эритроцитов и величину гематокрита, а также вычисляли индексы крови, используя комплекс рутинных гематологических методик. Цель исследований заключалась в выяснении сезонных и видовых особенностей гематологического профиля в прудовых рыб: карпа рамчастого, карпа чешуйчатого и сазана в течение годового цикла их выращивания.
Проведенными исследованиями установлено, что количество эритроцитов, содержание гемоглобина, гематокритная величина и средняя концентрация гемоглобина в эритроците в карпа чешуйчатого, рамчатого и сазана в летний период и, особенно, в осенний значительно больше (р<0,05-0,001), чем в начале весеннего периода. Полученные результаты исследований свидетельствуют о значительном снижении кислородно-транспортной функции крови у рыб в зимний и в начале весеннего периодов, по сравнению с летним и осенним периодами.
Относительно видовых особенностей гематологических показателей в исследуемых карповых рыб в течении годового цикла их выращивания существенных различий не установлено.
© Руденко О. П., Вщур О. I., 2015
98
