CC BY
49
Орипнальш дослiдження / Original Researches
БОЛЬ. СУСТАВЫ.
позвоночник
УДК616.72-002.77-036-008.64:577.161.2 DOI: 10.22141/2224-1507.3.23.2016.85001
ПОВОРОЗНЮК В.В.1, СИНЕНЬКИЙ О.В.2
1ДУ«1нститут геронтологи 'тен'1 Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украни», м. Кив, Украша 2Льв'1вська обласна кл'ш'чна лкарня, м. Льв'в, УкраИна
ВПЛИВ ДЕФ1ЦИТУ В1ТАМ1НУ D НА ПЕРЕБ1Г РЕВМАТОИДНОГО АРТРИТУ
Резюме. Стаття присвячена вивченню впливу дефiциту BiTaMiHy D на nepe6ir ревматоидного артриту. Подано огляд л^ератури та результати власних доспщжень. Було встановлено, що в 54,9 % хворих на ревматощний артрит дiагностовано дефiцит вiтамiнy D, а в 37,6 % — недостатнкть. У хворих з актившстю ревматоидного артриту Ill ступеня середнш рiвень 25(OH)D у сироватцi кро-вi був вiрогiдно нижчим порiвняно з тими, у кого хвороба перебрала з мiнiмальною активнiстю (16,55 ± 9,26 нг/мл проти 22,59 ± 9,74 нг/мл, p < 0,05). Встановлено зв'язок мiж рiвнем 25(OH)D у сироватцi кровi хворих i такими показниками активностi захворювання: швидкiсть осiдання ери-троцитiв (ШОЕ) (r = -0,26, p < 0,05), DAS28-ШОЕ (r = -0,36, p < 0,001) та рiвень С-реактивного бтка (r = -0,24, p < 0,05). Згщно з отриманими результатами дефiцит вiтамiнy D можна розглядати як один iз чиннимв погiршання перебiгy ревматоидного артриту, що обГрунтовув введення препара-лв вiтамiнy D у комплексну тератю ревматоидного артриту для дослiдження причиново-наспщ-кових зв'язкiв.
Ключовi слова: ревматощний артрит, показники активность дефiцит втамшу D.
Вступ
Протягом останнiх 20—30 роыв доведено, що вгга-мш D мае протизапальну та iмунорегулюючу дiю [1]. Макрофаги, дендритнi клгтини, Т- та В-лiмфоцити мають власну 1-альфа-пдроксилазу, а експресiя цих клгган може викликатися декiлькома чинниками, у тому чи^ й iнтерфероном у, та регулюеться пiд час дозрiвання лiмфоцитiв [2]. Вiтамiн D здатний фiзi-ологiчно впливати на вроджений та набутий iмунi-тет через рецептори до вгтамшу D, як знаходяться в ядрi цих клгтин. Численнi дослiдження шдтверджу-ють, що активна форма вгтамшу D 1,25(ОН)^3 шд-вищуе iмунну вiдповiдь вродженого iмунiтету та вод-ночас справляе адаптивну дш на iмунну систему, у якш вiн регулюе взаемодш мiж лiмфоцитами й ан-тигенпрезентуючими клiтинами та модулюе ефек-торш механiзми [3—5].
1,25(ОН)2D3 безпосередньо впливае на функ-цiю Т-лiмфоцитiв, а саме: пригшчуе пролiферацiю ТЫ, сприяе синтезу штерферону у та ]Х-2, актива-цп макрофагiв [6], пролiферацil ТИ2 через безпосе-реднiй вплив на CD4 [7], сприяе продукцп IL-4, IL-5
i IL-10, що сприяе Т-диференщаци на користь фенотипу Th2 [8]; збiльшення ктькосп CD4+/CD25+ Т-регуляторiв (якi виробляють IL-10) веде до зни-ження продукцп Th1 та пригнiчення секреци IL-17 [9].
Активний метаболiт вiтамiну D чинить зна-чний та безпосереднш вплив на В-клiтини: сти-мулюе iндукцiю апоптозу, пригнiчуе прсшфера-щю В-клiтин, сприяе утворенню клiтин пам'ят й плазматичних клiтин, стимулюе синтез iмуногло-булiнiв [10].
Крiм того, кальцитрюл, впливаючи на фенотип та функцп антигенпрезентуючих клiтин (макрофаги, дендритш клiтини), iнiцiюе реакцш CD4+ Т-клiтин, мае толерогеннi властивосп, якi
Адреса для листування з авторами: Поворознюк Владислав Володимирович E-mail: okfpodac@ukr.net
© Поворознюк В.В., Синенький О.В., 2016 © «Бшь. Суглоби. Хребет», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
полегшують iндукування T-регуляторiв 3aMÍCTb Т-ефекторiв [11].
Отже, 1,25(OH)2D3 чинить iмуномодулюючий вплив, який проявляеться пригнiченням Th1- й ТЫ7-шдукованих процесiв, а також сприяе ство-ренню толерантностi до зовшшнього середовища, що, у свою чергу, веде до сповшьнення автоiмунних патолопчних механiзмiв [12].
З огляду на те, що дефщит вiтамiну D (0,BD) пов'язаний Í3 загостренням ТЫ-опосередковано! iмунноl вiдповiдi, на сьогоднi з'явилися науковi пра-цi, якi дослщжують роль вiтамiну D в патогенезi роз-витку ревматоидного артриту (РА), а також роль де-фщиту вiтамiну D у прогресуваннi та лшуванш РА.
РА е автоiмунним захворюванням Í3 складним каскадом патофiзiологiчних складових. При РА в основному уражаються синовiальна оболонка сугло-бiв, яка iнфiльтруеться нейтрофiлами, макрофагами, Т- й В^мфоцитами, дендритними клггинами, що веде до поступового li ушкодження [12, 13].
Результати дослщжень, якi мають на метi довести, що ДВD е чинником ризику розвитку РА, супе-речливь Проте й саме захворювання веде до зни-ження фiзичноl активносп, iнодi до швалщизацп, що е вагомим чинником розвитку ДВD. Ешдемюло-гiчнi дослiдження показали, що пащенти iз РА мають низький рiвень 25(OH)D та1,25(OH)2D3 у си-роватцi кровi [14—16]. У 1987 рощ було обстеже-но 102 пащенпв з РА й вивчалися 4 метаболии вь тамiну D протягом трьох мюящв (листопад — сь чень). Згiдно з результатами дослщження було встановлено вiрогiдно нижчий рiвень 25(OH)D та 1,25(OH)2D3 у сироватцi кровi пацiентiв з РА по-рiвняно з контрольною групою [17].
В епiдемiологiчному проспективному дослщженш Iowa Women's Health Study було доведено, що висо-кий рiвень вживання вiтамiну D асоцшеться з ниж-чим ризиком розвитку РА [18]. Вчеш виявили низький ризик РА незалежно в1д шляху надходження вь тамiну D: чи то з продуктами харчування (ВР = 0,72; 95% Д1 0,46-1,14; P = 0,16), чи з харчовими добавками (ВР = 0,66; 95% Д1 0,43-1,00; P = 0,03). До-слщження проводилося iз 1986 до 1997 р. та налiчу-вало 41 836 жшок вшом 55-69 роыв. Однак в шшо-му великому проспективному дослщженш, у якому налiчувалося 180 000 жiнок, спостереження тривали iз 1980 по 2002 рш, не було встановлено зв'язку мiж високим рiвнем вживання вiтамiну D та зниженням ризику розвитку РА [19]. У дослщженш M.M. Nielen та сшвавт. також не виявлено зв'язку мiж рiвнем 25(OH)D у сироватщ кровi пацiентiв iз шзшм розви-тком РА порiвняно з групою здорових донорiв [20].
В оглядi лiтератури, проведеному Р. Leventis та S. Patel, зазначаеться, що одномоментш дослщжен-ня, якi мютять велику кiлькiсть респондентiв, шд-тверджують негативний вплив ДВD на розвиток РА, натомють маленькi дослiдження не доводять впли-ву низького рiвня вiтамiну D на розвиток РА [21].
Проведене у Фшляндп дослщження серед 143 жь нок з РА виявило найнижчi показники 25(OH)D у
сироватщ кров1 пац1ент1в з високою активн1стю захворювання [22]. M. Cutolo та сп1вавт. провели по-р1вняння р1вня 25(OH)D у сироватщ кров1 ж1нок i3 РА, яы проживають у Пiвнiчнiй (Естошя, 64 пащ-ентки) та Швденнш бврош (Iталiя, 53 хворi). Вче-Hi дослiдили, що в шдгрупах з найнижчим рiвнем 25(OH)D у сироватщ кровi рееструвалися високi показники активност РА (рiвень 25(OH)D у сироватцi кровi корелював iз показником DAS28) [23]. У спо-стереженнi U.J. Haque та сшвавт. встановлено, що при загостренш РА (DAS28 вище вiд 2,6 бала) спо-стерiгаеться негативний кореляцiйний зв'язок мiж рiвнем 25(OH)D у сироватщ кровi та показника-ми активност захворювання (DAS28, штенсившс-тю больового синдрому та показником HAQ). Однак автори роботи не вщзначили жодних взаемозв'языв мiж рiвнем 25(OH)D у сироватщ кровi та показника-ми активност захворювання в пацiентiв iз РА у фазi ремюп (DAS28 нижче в1д 2,6) [24].
У проведеному метааналiзi G.G. Song та сшвавт. дослщжували зв'язок мiж рiвнем 25(OH)D у сироват-цi кровi та активнiстю РА [25]. Вчеш включили 8 до-ступних дослщжень, якi вiдповiдали критерiям по-шуку; 6 дослiджень були одномоментними, два — типу «випадок — контроль». 7 дослщжень демонструва-ли доведений зв'язок мiж рiвнем 25(OH)D у сироват-цi кровi та актившстю РА за DAS28, а в одному спо-стереженнi таких висновыв вченi не отримали.
В шшому дослiдженнi, у якому брали участь 96 пащенпв iз РА, також не виявлено зв'язку мiж рiв-нем 25(OH)D у сироватщ кровi та активнiстю захворювання [17]. Лише в шдгруш хворих iз глюкокорти-ко1д-шдукованим остеопорозом була виявлена негативна корелящя мiж С-реактивним бiлком (СРБ) та 1,25(OH)2D3 у сироватцi кровi. Автори статп обГрун-тували виявленi змiни як реакцш вiтамiну D на по-рушення метаболiзму шстково1 тканини.
Отже, в лiтературi вираженi протилежнi погляди на роль ДВD у розвитку та переб^у РА.
Тому метою роботи було вивчити вплив 25(OH)D у сироватщ кровi на актившсть захворювання в па-цiентiв iз РА.
Матерiали та методи
Були обстежеш 93 пацiенти iз РА вшом вiд 27 до 80 роив, яи знаходилися на стацюнарному лiкуваннi у вщдь ленш ревматологй' Львiвськоl обласно! клтчно1 лкар-нi з приводу загострення РА. Дослщження проводилися протягом жовтня та листопада 2015 року. Серед огляну-тих переважали жшки (74,2 %). Середнш вiк чоловiкiв становив 53,29 ± 12,06 року, а в жшок — 53,45 ± 11,16 року (р > 0,05). В усгх обстежених було даагностовано полюуглобову форму РА. У 72 (77,4 %) хворих дiагнос-тували серопозитивний варiант РА. Середня тривалiсть захворювання становила 8,59 ± 5,99 року.
Групу порiвняння становили 227 практично здорових жителiв Львiвськоl област вiком 20—85 ро-кiв. Серед оглянутих переважали жшки (83,2 %). Середнш вш чоловiкiв — 52,79 ± 14,44 року, жшок — 51,12 ± 13,72 року (р > 0,05).
Бiль. Суглоби. Хребет, p-ISSN 2224-1507, е-ISSN 2307-1133
№ 3 (23), 2016
16
Дiагноз РА встановлювали згiдно з Ушфшованим клiнiчним протоколом первинно'1, вторинно'1 (спеш-алiзованоl), третинно'1 (високоспецiалiзованоl) ме-дично! допомоги та медично! реабштацп «Ревмато-1дний артрит» (2014) [26], Адаптованою клiнiчною настановою, заснованою на доказах, «Ревматощний артрит» (2014) [27].
Ушм пацiентам проводили загальний i бiохiмiч-ний аналiз кровi, визначали рiвень ревматоидного фактора (РФ) i С-реактивного бшка iмунотурбiди-метричним методом, антитша до циклiчного цитру-лiнового пептиду (А-ССР) за допомогою електро-хемшюмшесцентного методу. Швидкiсть осщан-ня еритроципв (ШОЕ) вимiрювали методом Вес-тергрена. Розраховували DAS28-ШОЕ за допомогою формули, що враховуе показник ШОЕ та кшь-кiсть набряклих i болючих суглобiв за 28/28 шкалою (DAS28) [28, 29]. Рiвень 25(OH)D у сироватцi кровi вимiрювали за допомогою електрохемшюмь несцентного методу. Дефщит i недостатнiсть вгта-мшу D (НВD) встановлювали згiдно з класифшаш-ею Мiжнародного iнституту медицини й Комитету ендокринологiв зi створення настанов iз кшшчно! практики, зпдно з якою ДВD у дгтей та дорослих розглядаеться як кшшчний синдром, зумовлений низьким рiвнем 25(OH)D у сироватцi кровi (ниж-че вщ 20 нг/мл); недостатнiсть виамшу D дiагнос-тують при рiвнi 25(OH)D у сироватцi кровi вище за 20 нг/мл та нижче вщ 30 нг/мл, а рiвень 25(OH)D у сироватцi кровi в дiапазонi 30—50 нг/мл вiдповiдае нормi [30].
Усi клiнiчнi дослiдження виконували вiдповiдно до вимог належно'1 кшшчно! практики. Учасникам дослiджень пояснювали умови дослщження, про-понували ознайомитися з «Листом шформаци для пашента», шдписували з ними письмову згоду на участь у дослщженш.
Статистичний аналiз проводили за допомогою програм Statistica 6.0 та SPSS версiя 17. Отримаш ре-зультати подано у виглядi середнього значення й се-редньоквадратичного вiдхилення (M ± SD). Пере-вiрку на нормальнiсть розподту вибiрки здшсню-вали за тестом Колмогорова — Смирнова. Для пе-ревiрки гiпотези про рiвнiсть середшх значень двох груп змшно! використовували критерш Стьюдента (t). Для оцшки зв'язку мiж змiнними використову-
вали кореляцшний аналiз Пiрсона (г). Нульова гшо-теза вiдкидалася при рiвнi р < 0,05 для кожного з ви-користаних тестiв.
Результати дослщження та |'х обговорення
У результатi проведеного дослщження було встанов-лено, що середнiй рiвень 25(ОН^ у сироватцi кровi хво-рих з РА становив 19,18 ± 9,18 нг/мл. ДВD дiагностував-ся в 54,9 % хворих, а НВD — у 37,6 % (рис. 1). Слщ заува-жити, що в 14,0 % хворих рееструвався тяжкий ДВD.
Не було встановлено вiрогiдноl рiзницi середшх показникiв 25(ОН)D у сироватцi кровi пащен-тiв з РА порiвняно з аналогiчними даними практично здорових жителiв Львiвськоl областi (контрольна група) (табл. 1). Але слщ зазначити, що пащенти з РА у 74,2 % випадшв на момент огляду приймали препарати кальцш з вггамшом D, а обстежеш особи групи порiвняння таких медикаменпв не приймали, що, ймовiрно, пояснюе невiрогiдну рiзницю в середшх показниках 25(ОН^ у сироватщ кровi в пащен-тiв з РА та практично здорового населення.
При вивченш середнього рiвня 25(ОН^ у сиро-ватцi кровi пащенпв iз рiзним ступенем активностi РА було виявлено, що у хворих з актившстю III сту-пеня середнш рiвень 25(ОН)D у сироватщ кровi був вiрогiдно (р < 0,05) нижчим порiвняно iз тими, у кого хвороба перебрала з актившстю I ступеня, пащ-енти не вiдрiзнялися за вшом та IМТ (табл. 2).
7,5 %
■ flBD ■ HBD □ Норма
Рисунок 1. Д'шграма розподлу пацкнт'ш i3 РА за статусом в'там'шу D
Примтки: ДВD — дефцит в'там'шу D, HBD — недостатн'кть в'тамту D.
Таблиця 1. СереднШрвень25(OH)Dу сироватцкров'1 тапор'вняльнахарактеристика nацieнтiвзРА
та оаб контрольно)' групи, M ± m
Показник Пащенти з РА, n = 93 Контрольна група, n = 227 Р
BiK, роки 53,41 ± 11,33 51,40 ± 13,82 0,21
PiCT, см 162,87 ± 8,42 163,67 ± 7,37 0,40
Маса тша, кг 70,15 ± 15,15 74,38 ± 14,12 0,02
1МТ, кг/м2 26,54 ± 5,78 27,74 ± 4,90 0,06
Кшькють oci6 як приймали препарати кальцто та втамЫу D, % 74,2 0 0,001
25(0H)D, нг/мл 19,18 ± 9,18 19,96 ± 9,89 0,51
Таблиця2. Середнпоказники вку, 1МТта25(ОН)Dусироватцкров'1 упац'^нт'т '¡зРАзалежно вiд ступеня активност'1 захворювання, М ± SD
Показник Активнiсть захворювання
1 ступiнь II стушнь III ступiнь
25(ОН)Э, нг/мл 22,59 ± 9,74 19,37 ± 8,65 16,55 ± 9,26*
Вт, роки 48,44 ± 10,34 54,45 ± 10,21 54,86 ± 13,22
1МТ, кг/м2 26,06 ± 4,44 26,87 ± 5,68 26,24 ± 6,76
Примтка: * — в'рог'днав'дм'шн'кть пор'вняноз показниками обстеженихз активн'ктюРАIступеня (р < 0,05).
Аналiз залежност показниыв функщонально! не-достатност суглобiв вiд рiвня 25(ОН)D у сироватщ кровi не виявив вiроriдноl рiзницi мiж середнiм рiвнем 25(ОН^ у сироватцi кровi (21,15 ± 8,42 нг/мл у хворих з I ступенем та 17,98 ± 11,60 нг/мл — з III ступенем). Також не було отримано вiрогiдних вiдмiнностей по-казника 25(ОН^ у сироватцi кровi залежно вщ варь анта РА. Так, у хворих з РА та серопозитивним варiан-том переб^у захворювання середнш рiвень 25(ОН)D у сироватцi кровi становив 18,51 ± 8,87 нг/мл, а iз се-ронегативним — 21,46 ± 10,06 нг/мл (р > 0,05).
При порiвняннi рiвня 25(ОН)D у сироватцi кровi залежно вщ рентген-стадп захворювання у хворих з РА було встановлено, що найвищий рiвень 25(ОН)D у сироватщ кровi був у пацieнтiв з I стадieю захворювання (25,73 ± 8,29 нг/мл), що на 24,5 % вище за середнш показник у хворих з II стадieю — 19,43 ± ± 8,77 нг/мл та на 39,2 % — з III стадieю захворювання — 15,62 ± 8,34 нг/мл (рис. 2).
Було проведено аналiз суглобового синдрому залежно вщ рiвня 25(ОН)D у сироватщ кровь Виявлено зв'язок мiж рiвнем 25(ОН)D у сироватцi кровi та ильис-тю болючих суглобiв пацieнта з РА (г = —0,21, р < 0,04), проте тако! залежност не було встановлено щодо иль-костi набряклих суглобiв (г = —0,20, р > 0,06).
Середнш рiвень 25(ОН)D у сироватщ кровi в пащ-eнтiв з РА, яи мали ускладнення (анемiя, остеопороз), був 18,14 ± 10,26 нг/мл та вiрогiдно не вiдрiзнявся вiд середнього показника в тих хворих, у яких РА перебь гав без ускладнень, — 20,24 ± 8,13 нг/мл (р > 0,05).
40 35 30 с ^ 25
□
X а 20 X о й 15 10 5 0
..................I !□............... I I...............................
I II III Рентген-стадя I I Меап ± ЭЕ ~Г Меап ± ЭР
Рисунок2. СереднШрвень 25(ОН)Dусироватцкров'1 пац'кнт'в '¡з РА залежно вiдрентгенолог'чног стада захворювання
При дослщженш середнього рiвня 25(ОН^ у сироватщ кровi пацieнтiв залежно вiд стану мшераль-но! щiльностi ыстково! тканин (МЩКТ) не було встановлено вiрогiдних вiдмiнностей у середньому вмюп 25(ОН)D у сироватцi кровi. Так, у обстежених iз нор-мальними показниками МЩКТ середнiй рiвень 25(ОН^ у сироватцi кровi становив 20,14 ± 3,16 нг/мл, у пацieнтiв з остеопенieю — 24,22 ± 9,21 нг/мл, а в хворих з остеопорозом — 18,33 ±11,23 нг/мл (р > 0,05).
У хворих з РА та супутньою анемieю показник 25(ОН^ у сироватщ кровi був вiрогiдно нижчим — 16,51 ± 8,17 нг/мл порiвняно з тими, у яких показник гемоглобшу (НЬ) знаходився в межах норми, — 20,86 ± 9,44 г/л (р < 0,05). Також встановлено, що в па-цieнтiв з РА на тлi ДВD реeструються вiрогiдно ниж-чi показники НЬ — 118,01 ± 16,72 г/л порiвняно з тими обстеженими, яи мають нормальний рiвень 25(ОН) D у сироватщ кров^ — 133,57 ± 18,97 нг/мл (р = 0,03) (рис. 3).
У подальшому також було проведено дослщження впливу рiвня 25(ОН)D у сироватщ кровi пацieнтiв з РА на маркери активност захворювання. Результати дослщження подано в табл. 3.
Зпдно з отриманими результатами (табл. 3) встановлено, що в пацieнтiв з РА показник DAS28-ШОЕ був вiрогiдно вищим у групi з ДВD порiвняно з обстеженими, у яких рiвень 25(ОН)D у сироватщ кровi був у межах норми (6,87 ± 0,60 од. проти 6,0 ± 1,24 од., р = 0,03). Iншi бiохiмiчнi показники активностi РА мали лише тенденцш до зниження.
Рисунок3. Середншр/'вень гемоглоб/'ну в сироватц кров'1 пац'кнт'в '¡з РА залежно вiд статусу в'там'шу D
Примтки: ДВD — деф'щит в'там'шу D, НВD — недостатн'кть в'там'шу D.
18
Бшь. Суглоби. Хребет, р-!ББ1Ч 2224-1507, е-!ББ1Ч 2307-1133
№ 3 (23), 2016
Таблиця 3. Середншрвень показниквмаркервактивност'1 РАзалежно вiдстатусув'там'шу D
серед обстежених пац'кнт'ш (М ± т)
Показник ДВD, п = 51 НВD, п = 35 Норма, п = 7 F P
ШОЕ, мм/год 30,75 ± 16,02 24,40 ± 14,90 24,86 ± 13,76 1,91 0,15
СРБ, мг/л 15,94 ± 16,95 10,99 ± 10,61 8,32 ± 12,10 1,36 0,26
0Ав28-11ЮЕ, од. 6,87 ± 0,60 6,45 ± 0,92 6,00 ± 1,24 5,51 0,006
РФ, МО/мл 114,73 ± 94,38 116,70 ± 95,26 87,62 ± 103,90 0,22 0,80
А-ССР, МО/мл 363,55 ± 324,87 485,58 ± 691,26 349,92 ± 370,48 0,42 0,66
Примтки:ДВD — дефцит втам'шу D, НВD — недостатн'кть втам'шу D.
°° о О г = -0,36, р = 0,0004
° ? о ° '''о а ° ° О о
О (р О о О
о ° О ——
О °
°
о 0
70
50
40
г
ш"
& 30
20 10
о
1 г = -0,2 4, р = 0 ,049 :
0
р °8о
ро8 - > 0
10 15 20 25 30 35 40 45 50 25(0Н)0, нг/мл /
80
70
60
| 50 1
5 40 ш"
I 30 20 10
10 15 20 25 30 35 40 45 50 25(0Н)0, нг/мл Б
о о 0 ( |г.-с ,26, р = 0,01
о о о о .....О..... о ..........о. 3 с
о о 0 о о о о о ° о о
о о о о о о с 0 о О
о« о % % о о о о о о о о
) о
10 15 20 25 30 35 40 45 50 25(ОН)0, нг/мл В
Рисунок4. Регресшнакрива, що описуезв'язокм'жр'внем 25(ОН)Dусироватцкров'1 тапоказниками DAS28 (А, р'вняння регресшно! залежност'г. у = 7,2765 - 0,0328х), СРБ (Б, р'вняння регресшно! залежност'г. у = 20,6709 - 0,3674х) й ШОЕ (В, р'вняння регресшно!'залежност'г. у = 36,3799 - 0,4409х) у пац'кнт'ш /з РА
З огляду на отримаш результати, вщображе-ш в табл. 4, наступним етапом було дослщжен-ня впливу рiвня 25(ОН^ у сироватщ кровi на мар-кери активносп РА. З щею метою було вико-ристано регресшний анатз. Результати подано на рис. 4 iз зазначенням рiвнянь лшшно! ре-греси.
Зпдно з отриманими даними встановлено, що у хворих з РА рiвень 25(ОН^ у сироватщ кровi впливае на деяш показниками активност хворо-би. Зокрема, було виявлено негативний вiрогiдний зв'язок мiж рiвнем 25(ОН)D у сироватщ кровi та показниками DAS28-ШОЕ (г = -0,36, р < 0,001), ШОЕ (г = -0,26, р < 0,05) та СРБ (г = -0,24, р < 0,05). Проте не було встановлено такого зв'язку
мiж показниками 25(ОН^ у сироватщ кровi та рiвнем РФ (г = -0,07, р = 0,66) i рiвнем А-ССР (г = -0,04, р = 0,77).
Висновки
1. Виявлено високу частоту дефщиту й недостатнос-п вггамшу D (54,84 та 37,63 % вщповщно) у пацiентiв з полюуглобовою формою ревматоидного артриту.
2. Встановлено негативний зв'язок мiж рiвнем 25(ОН)D у сироватцi кровi та ктшчними й бiохiмiчни-ми показниками активносп ревматоидного артриту.
3. Згщно з отриманими результатами деф1цит вгеамшу D можна розглядати як один iз чинникзв погiршання переб1гу ревматощного артриту, що обГрунтовуе введения препарата вiтамiну D у комплексну терапiю ревматощного артриту для дослщження причиново-наслщкових зв'язюв. ■
Список лiтератури
1. Alele J.D. The importance of inflammation and vitamin D status in SLE-associated osteoporosis / J.D. Alele, D.L. Kamen // Autoimmun. Rev. — 2010. — Vol. 9. — Р. 137-139.
2. Holick M.F. Vitamin D: importance in the prevention of cancers, type 1 diabetes, heart disease, and osteoporosis / M.F. Holick // Am. J. Clin. Nutr. — 2004. — Vol. 79. — Р. 362-371.
3. Cutolo M. Vitamin D endocrine system involvement in autoimmune rheumatic diseases / M. Cutolo, C. Pizzorni, A. Sulli // Autoimmun. Rev. — 2011. — Vol. 11. — Р. 84-87.
4. Arnson Y. Vitamin D and autoimmunity: new aetiological and therapeutic considerations / Y. Arnson, H. Amital, Y. Shoen-feld // Ann. Rheum. Dis. — 2007. — Vol. 66. — Р. 1137-1142.
5. Effects of vitamin D on the peripheral adaptive immune system: a review / E. Peelen, S. Knippenberg, A.H. Muris [et al.] // Autoimmun. Rev. — 2011. — Vol. 10. — Р. 733-743.
6. Suppressive effect of 1alpha, 25-dihydroxyvitamin D3 on-type I IFN-mediated monocyte differentiation into dendritic cells: impairment of functional activities and chemotaxis / M.C. Gauzzi, C. Purificato, K. Donato [et al.] // J. Immunol. —
2005. — Vol. 174. — Р. 270-276.
7. 1alpha, 25-Dihydroxyvitamin d3 has a direct effect on naive CD4(+) T cellstoenhance the development of Th2 cells / A. Boonstra, F.J. Barrat, C. Crain [etal.] // J. Immunol. — 2001. — Vol. 167. — Р. 4974-4980.
8. van Etten E. Immunoregulation by 1,25-dihydroxyvitamin D3: basic concepts / E. van Etten, C. Mathieu // J. Steroid. Bio-chem. Mol. Biol. — 2005. — Vol. 97. — Р. 93-101.
9. Treatment of experimental autoimmune prostatitis in non-obese diabetic mice by the vitamin D receptor agonist elocalcitol / G. Penna, S. Amuchastegui, C. Cossetti [et al.] // J. Immunol. —
2006. — Vol. 177. — Р. 8504-8511.
10. Chen S., Sims G.P., Chen X.X., Gu Y.Y., Chen S., Lip-sky P.E. Modulatory effects of 1,25-dihydroxyvitamin D3 on human B cell differentiation // J. Immunol. — 2007. — Vol. 179. — Р. 1634-1647.
11. Adorini L. Dendritic cell tolerogenicity: a key mechanism in immunomodulation by vitamin D receptor agonists / L. Adorini, G. Penna // Hum. Immunol. — 2009. — Vol. 70. — Р. 345-352.
12. Gatenby P. Vitamin D deficiency and risk for rheumatic diseases: an update / P. Gatenby, R. Lucas, A. Swaminathan // Curr. Opin. Rheumatol. — 2013. — Vol. 25, № 2. — P. 184-191.
13. Harris E.D. Jr. Rheumatoid arthritis. Pathophysiology and implications for therapy / E.D. Jr. Harris // N. Engl. J. Med. — 1990. — Vol. 322. — P. 1277-1289.
14. Induction of macrophage migration inhibitory factor in ConA-stimulated rheumatoid arthritis synovial fibroblasts through the P38 map kinase dependent signaling pathway / H.R. Kim, M.K. Park, M.L. Cho [et al.] // Korean J. Intern. Med. — 2010. — Vol. 25. — P. 317-326.
15. Low vitamin D levels in outpatient postmenopausal women from a rheumatology clinic in Madrid, Spain: their relationship with bone mineral density / P. Aguado, M.T. del Campo, M.V. Garces [et al.] // Osteoporosis Int. — 2001. — Vol. 11. — P. 739-744.
16. Vitamin D and rheumatoid arthritis / I. Kostoglou-Athanas-siou, P. Athanassiou, A. Lyraki, I. Raftakis, C. Antoniadis // Ther. Adv. Endocrinol. Metab. - 2012. — Vol. 3. № 6. — P. 181-187.
17. Als O.S. Serum concentration of vitamin D metabolites in rheumatoid arthritis / O.S. Als, B. Rils, C. Christiansen // Clin. Rheumatol. — 1987. — Vol. 6. — P. 238-243.
18. Vitamin D is associated with lower risk of rheumatoid arthritis in older women: results from the Iowa Women's Health Study / L.A. Merlino, J. Curtis, T.R. Mikuls [et al.] // Arthritis Rheum. — 2004. — Vol. 50. — P. 72-77.
19. Vitamin D intake and risks of systemic lupus erythema-tosus and rheumatoid arthritis in women / K.H. Costenbader, D. Feskanich, M. Holmes [et al.] // Ann. Rheum. Dis. — 2008. — Vol. 67. — P. 530-535.
20. Vitamin D deficiency does not increase the risk of rheumatoid arthritis: comment on the article by Merlino / M.M. Nielen., D. van Schaardenburg, W.F Lems [et al.] // Arthritis Rheum. — 2006. — Vol. 54. — P. 3719-3720.
21. Leventis P. Clinical aspects of vitamin D in the management of rheumatoid arthritis / P. Leventis, S. Patel // Rheumatology. — 2008. — Vol. 47. — P. 1617-1621.
22. Kroger H. Low serum vitamin D metabolites in women with rheumatoid arthritis / H. Kroger, I.M. Pentilla, E.M. Alhava // Scand. J. Rheumatol. — 1993. — Vol. 22. — P. 172-177.
23. Vitamin D and rheumatoid arthritis: comment on the letter by Nielen et al. / M. Cutolo, K. Otsa, M. Yprus [et al.] // Arthritis Rheum. — 2007. — Vol. 56. — P. 1719-1720.
24. Haque U.J. Relationships among vitamin D, diseaseactivity, pain and disability in rheumatoid arthritis / U.J. Haque, S.J. Bartlett // Clin. Exp. Rheumatol. — 2010. — Vol. 28. — P. 745-747.
25. Song G.G. Association between vitamin D intake and the risk of rheumatoid arthritis: a meta-analysis / Gwan Gyu Song, Sang-Cheol Bae, Young Ho Lee // Clin. Rheumatol. — 2012. — Vol. 31. — P. 1733-1739.
26. Наказ № 263 Big 11.04.2014 «Про затвердження Ушфь кованого клшчного протоколу первинно!, вторинно! (спещ-алiзованоi), третинно! (високоспецiалiзованоi) медично! до-помоги та медично! реабштаци «Ревматощний артрит».
27. Наказ № 263 вщ 11.04.2014 «Про затвердження адапто-вано! клшчно! настанови, засновано! на доказах, «Ревматощний артрит».
28. Aletaha D., Ward M.M., Machold K.P. et al. Remission and active disease in rheumatoid arthritis: defining criteria for disease activity states // Arthritis and Rheumatism. — 2005. — 52 (9). — 2625-2636.
29. The DAS28 Score. National Rheumatoid Arthritis Society. Available online: http://www.nras.org.uk/about_rheumatoid_ar-thritis/established_disease/managing_well/the_das28_score.aspx (accessed on 11 September 2011).
30. Holick M.F., Binkley N.C., Bischoff-Ferrari H.A. et al. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: anedrocrine society clinical practice // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 011. — 96 (7). — 191-193.
Отримано 15.09.16 ■
Поворознюк В.В.', Синенький О.В.2
1ГУ«Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев, Украина 2Львовская областная клиническая больница, г. Львов, Украина
Влияние дефицита витамина Р на течение ревматоидного артрита
Резюме. Статья посвящена изучению влияния дефицита витамина D на течение ревматоидного артрита. Представлены обзор литературы и результаты собственных исследований. Было установлено, что у 54,9 % больных с РА диагностирован дефицит витамина D, а у 37,6 % — его недостаточность. У больных с активностью РА III степени уровень 25(OH)D в сыворотке крови был достоверно ни-
же по сравнению с теми, у кого болезнь протекала с активностью I степени (16,55 ± 9,26 нг/мл против 22,59 ± ± 9,74 нг/мл, р < 0,05). Установлена связь между уровнем 25(ОН^ в сыворотке крови больных с ревматоидным артритом и такими показателями активности заболевания: скорость оседания эритроцитов (СОЭ) (г = —0,26, р < 0,05), DAS28-СОЭ (г = -0,36, р < 0,001) и уровень
20
Бшь. Суглоби. Хребет, p-ISSN 2224-1507, е-ISSN 2307-1133
№ 3 (23), 2016
С-реактивного белка (г = -0,24, р < 0,05). Согласно полученным результатам дефицит витамина D можно рассматривать как один из факторов ухудшения течения ревматоидного артрита, что обосновывает введение препаратов
витамина D в комплексную терапию ревматоидного артрита для исследования причинно-следственных связей.
Ключевые слова: ревматоидный артрит, показатели активности, дефицит витамина D.
Povoroznyuk V.V.', Sinenky O.V.2
1SI «D.F. Chebotariov Institute of Gerontology of NAMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine 2Lviv Regional Clinical Hospital, Lviv, Ukraine
Influence of Vitamin D Deficiency on Rheumatoid Arthritis Course
Summary. The article deals with the influence of vitamin D deficiency on the course of rheumatoid arthritis. It encloses the review and the results of own researches. It was found that 54.9 % of the patients with rheumatoid arthritis had vitamin D deficiency, and 37.6 % — insufficiency. Serum 25(OH)D level was significantly lower in patients with the rheumatoid arthritis of III grade compared with the patients with the minimal activity (16.55 ± 9.26 vs 22.59 ± 9.74 ng/ml, p < 0.05). There was determined the
correlation between serum 25(OH)D level and disease activity parameters: ESR (r = -0.26; p < 0.05), DAS28-ESR (r = -0.36; p < 0.001), and CRP (r = -0.24; p < 0.05). Vitamin D deficiency can be an important factor for worsening of rheumatoid arthritis. The effect of vitamin D supplementation in the complex therapy is needed to determine if a causal relationship exists.
Key words: rheumatoid arthritis, disease activity, vitamin D deficiency.
