CC BY
11
ОРГАН1ЗАЦ1Я ТА УПРАВЛ1ННЯ ПРОЦЕСОМ
ПЕРЕВЕЗЕНЬ
УДК 625.212.5
Крячко В.1., к.т.н., доцент (УкрДАЗТ) Крячко К.В., к.т.н., доцент (УкрДАЗТ) Родюнов Р. С., шженер (Швд. залiзн.)
ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ СТРУКТУРИ ВАГОНОПОТОКУ НА ПЕРЕРОБНУ СПРОМОЖН1СТЬ СОРТУВАЛЬНО! Г1РКИ
Актуальмсть проблеми. Процес по!здоутворення на сортувальнш станци може бути представлений у виглядi функцiонала, складовi якого в свою чергу е функцiями багатьох конструктивних i технологiчних параметрiв. Серед них найбiльш важливими е переробна спроможшсть сортувально! гiрки, потужшсть окремих призначень, структура вагонопотоку за величиною вщчешв, що надходять на певш коли, конструкцiя прково! горловини, спещашзащя сортувальних колiй та ш.
Пiдсистема формування може розглядатися як змшаний орiентований граф, вершинам якого надана вага множин певних вагонопотоюв, а дугам - !х органiзацiю (рисунок 1).
>
Рисунок 1 - Граф по!здоутворення
Так, розглядаючи першу частину можна зазначити, що вершинi 1 надана множина вагонопотоюв з переробкою, що надходять до парку приймання сортувально! станцн, А={А | A - загальний вагонопотiк з переробкою}, яка складаеться з двох пiдмножин В= {В | В - транзитний вагонопотж з переробкою} i С= {С|С - м!сцевий вагонопотiк з переробкою}.
До першо! пщмножини включен! усi вагони, яю надходять по!здами, що пройшли через одну або бтьше техшчних станщй без переробки, а до друго! - як! включен! до складу повдв, зформованих на сумшних техшчних станщях, на станщях даного вузла та на дльницях мж даною сортувальною i сумжними техшчними станщями.
Елементи а, в, с € А знаходяться у бшарному транзитивному вщношенш
(aRb) & (bRc) ^ aRc.
Частина вагошв !з множини А з штенсившстю X надходить до множини В, а з штенсившстю X2 - до множини С, при цьому В с А i С с
А, а вершина 2 е перехрещенням цих множин (А I В) I С.
Розподш !нтервал!в у загальному вхщному потоц! по!зд!в на сортувальну станщю за результатами виконаних дослщжень, у бшьшост! випадюв тдкоряеться узагальненому закону Ерланга !з загальною штенсившстю X. Це шдтверджуеться також дослщженням багатьох вчених - Акулшчева В.М., Сотникова 1.Б., Шабалша Н.Н. та !н. [2, 3, 4].
Встановлено, що вагони, як! надходять на кол!! певного призначення !з транзитного вагонопотоку з переробкою з !мов!ршстю Р(тк!), за результатами дослщжень, складають не бшьше 24 %, а з м!сцевого - 76 %, тод! середнього динне надходження вагон!в складе
m Ki = P ( m Ki )(Х1тс1а1 + X2 mc 2a2),
де mc1 mc2 - середне число вагошв у склад! транзитного по!зду з переробкою та мюцевого;
X1,X2 - частка вагошв, що надходять на ! - е призначення при розформуванн! состав!в транзитних по!зд!в з переробкою та м!сцевих.
Анал!з результат!в дослщжень показав, що загальна штенсившсть вх!дного по!здопотоку на сортувальну станщю складае в!д 0,8 до 1,4 по!зди на годину, при цьому коефщент вар!ащ! штервал!в (V) у сполученн! ерланпвських потоюв зпдно [3] визначиться
4,2 ±л/1 - 2(1 -V)] /1Х __
V2)
i при X = 0,8 буде становити Х1 = 2,47; Х2 = 1,18, а при X = 1,4 - Х1 = 4,33; Х2 = 2,07. У середньому штервал надходження мюцевих поlздiв з переробкою складае 0,33 год., а транзитних з переробкою - 0,67 год.
При середньому чи^ вагошв у составi мюцевого по!зда - 50, а у транзитному - 57, загальна кшьюсть вагонiв за добу буде 1250. Iмовiрнiсть надходження вагонiв на ьте призначення, при потужностi , складе
Р(тш) = ,
/Ь тзп
Ь тзп - сумарний вагонопотiк з переробкою на данш станци.
Тодi при розформуванш составiв транзитних поlздiв з переробкою на ьте призначення за годину може надшти
ттрл = 57 • 0,24 • Р(тк1) ваг,
а при розформуваннi составiв мiсцевих по!здв т мл = 50 • 0,76 • Р(тк1).
Аналiз статистичних дослiджень [4] показав, що середнiй склад по!здв на призначення потужнiстю до 150 вагошв на добу складае до 52 вагошв, тобто накопичення по!здв закшчиться через 6,2 години, а з урахуванням операцiй по заюнченню формування та перестановки на коли вщправлення -8 годин.
На транзитних напрямках при розформуванш состашв з часткою мiсцевого вагонопотоку до 50 % вдаепи для накопичення вагошв на ьт призначення надходять з трьох i бiльше вагошв, що розформовуються на наступнiй техшчнш станци, а при розформуваннi состашв з транзитних поодав з переробкою - невелик вiдчепи з одного - двох вагонiв конкретного призначення.
При збшьшенш частки мiсцевого вагонопотоку до 70 % i бшьше вiдчепи складаються з 2-3 вагошв з наступним попутним розформуванням, але надходять вони частше i теми !х накопичення зростае. Такi перiоди, як правило, виникають перед запланованою звгтшстю станцiй на залiзницi.
Число груп вагошв на рiзнi призначення в цей час рiзко зростае i розподiл !х по стршках прково1 горловини переноситься з головних
пучкових на передостанш i навiть на останш стрiлки пучкiв [5]. Це суттево зменшуе швидкiсть розпуску составiв.
Крiм цього встановлено, що в залежност вiд спещ^заци колiй сортувального парку та вагово! категори (дВ) вiдчепiв (Л, ЛС, С, СТ, Т) штервал мiж сумiжними вiдчепами на останньому роздiловому стрелочному переводi (Т0 Р) зменшуеться (рисунок 2), а швидюсть розпуску (У0Р) вiдповiдно зростае iз збiльшенням числа вагонiв у вщчепах (рисунок
3).
То, с
40 30 20 10 0
Л
ЛС
С
СТ
п1=1 п2=2 п3=3
Яв, т
Рисунок 2 - Залежшсть Тор вiд числа вагонiв у вiдчепах
м/с
2,5 2 1,5 1
0,5 0
-Ф— п1 = 1
п2=2
п3=3
ЛЛС С СТ Т
Рисунок 3 - Залежнють Уор в1д числа вагошв у вщчепах
Згiдно з проведеними дослiдженнями середне число вагошв у вщчепах складае не бшьше двох (таблиця 1)
Таблиця 1 - Розподш числа вагошв у вiдчепах составiв, що розформовуються на сортувальних гiрках
Число Число Частють
вагошв у вiдчепiв з п появи m т • Р * (п - п)2 • Р *
вщчепах (п) вагонами вiдчепiв (Р*)
1 673 0,570 0,570 0,323
2 292 0,247 0,494 0,030
3 108 0,092 0,276 0,768
4 64 0,054 0,216 1,091
5 29 0,025 0,125 1,318
> 6 14 0,012 0,072 1,299
Ь т = 1180 п = 1,753 В = 4,829
о = 2,2
Швидюсть розпуску встановлюеться в результат проведення доволi складних технологiчних розрахунюв, тому авторами пропонуеться визначати И за емшричною формулою
V =
ор
2п • I,
[п • Iв + (6 - п)]'
де 1В - фiзична довжина розрахункових вагошв, м. При певних вихщних даних переробна спроможшсть гiрки для рiзного числа вагонiв у вiдчепах показана на рисунку 3
пг, тис.ваг/добу
6
5 4 3 2 1 О
Л
ЛС
С
СТ
Т
п1 = 1
п2=2
п3=3
Рисунок 4 - Залежнiсть переробно'Г спроможностi сортувально'Г гiрки вiд числа вагошв у вщчепах
Висновки. Зпдно з результатами дослщжень е можлив!сть не тшьки теоретично враховувати структуру вагонопоток!в при розрахунку переробно! спроможност!, але й застосовувати дану методику при розробц! та коригуванн! технолопчних процеЫв роботи сортувальних станцш. При цьому важливим е те, що у конкретному регюш структура вагонопотоюв з переробкою р!зна ! це повинно вщображатися в технолопчних процесах !снуючих сортувальних станцш, зпдно з техшчними паспортами сортувальних пристро!в, як! Укрзал!зниц! необх!дно у найкоротш! термши.
Список лтератури
1 Донской В.И.. Дискретная математика. - Симферополь: «Сонат», 2000. - 360 с.
2 Акулиничев В.М.. Система массового обслуживания «Эрланг - Эрланг» в организации вагонопотоков // Тр. МИИТА, вып. 362, 1971. - С. 65-81.
3 Шабалин Н.Н. Оптимизация процесса переработки вагонов на станциях. - М.: Транспорт, 1973. - 184 с.
4 Крячко К.В. Орган!зац!я сум!сно! технолог!! роботи станцш у зал!зничному вузл! // Зб. наук. пр., вип. 66. - Харк!в: УкрДАЗТ, 2005. - С. 68 - 72.
5 Крячко В.1., Крячко К.В., Косенко М.П. Ресурсозбер!гаюч! п!дходи до конструктивно - технолопчних параметр!в сортувальних станцш // Зб. наук. пр., вип. 12. - Донецьк: Дон1ЗТ, 2007. - С. 5 - 9.
УДК 656.212.5
Огар О.М., к.т.н., (УкрДАЗТ) Розсоха О.В., тженер ( УкрДАЗТ) Федорко 1.П., начальник служби перевезень (niedeHHO-3axidHa
зал1зниця)
ЕФЕКТИВН1СТЬ РОБОТИ Г1РОК СЕРЕДНБО1 ПОТУЖНОСТ1 ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 НОВИХ Г1РКОВИХ ГОРЛОВИН
Вступ. Сортувальн! пристро! зал!зниць Укра!ни не забезпечують в повнш м!р! необх!дно! ефективност! ! якост! сортувального процесу.
Значний вплив на ефектившсть ! як!сть функцюнування сортувальних пристро!в робить !х конструкщя. Традиц!йн! г!рков! горловини, що використовуються на зал!зницях Укра!ни, не е досконалими
