CC BY
22
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Тимейчук А.М. Визначення ефективност'1 пдготовки майбутшх маг'1стр'1в з туризмознавства до проектноi профе^йно! дiяльноcmi. Ф'!зико-математична освта. 2018. Випуск 2(16). С. 125-129.
Tymeychuk A. Defining The Efficiency Of Preparing Future Magisters From Tourism For Project Professional Activity. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 2(16). Р. 125-129.
УДК 004:338.48
А.М. Тимейчук
Кшвський унверситет туризму, економ'ки i права, Украна
makssy@bigmir.net DOI 10.31110/2413-1571-2018-016-2-024
ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТШХ МАГ1СТР1В З ТУРИЗМОЗНАВСТВА ДО ПРОЕКТНО1 ПРОФЕС1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Анотац'я. У cmammi охарактеризовано можливост'1 визначення ефективност'1 пдготовки майбутшх маг'1стр'1в з туризмознавства до проектно! профе^йно!' д'тльностi, обГрунтовано сутшсть понять «критер'й» та «показник» для кльксного о^нювання профе^йних компетенцй майбутшх маг'стр'в з туризмознавства за багатьма ix структурними компонентами; визначено на оcновi зм/'сту оcвimньо-пpофеciйних програм та освтньо-квaлiфiкaцiйниx характеристик майбутшх маг'1стр'1в з туризмознавства оcновнi профе^йш функцп, компетенцП та компетентност'1; критер'ями готовност'1 до проектноi профе^йно!' дiяльноcmi визначено: мотива^йно-^ннсний, когштивний, професйний, креативний.
Мотива^йно-^ншсний критерй cфоpмовaноcmi готовност'1 майбутшх маг'1стр'1в туризмознавства до профе^йно!'проектноiдiяльноcmi передбачае наявшсть цш'сно'!' системи уявлень щодо майбутньоiпрофесй, наявшсть со^альних установок стосовно фаховоiд'тльност'!, потребнавчальноiд'тльност'!, усв'домлення мети п/'дготовки.
Когштивний критер'ш передбачае наявшсть певного piвня теоретичних знань щодо сутност'1, функщй, передумов успшноi пpофеciйноi д'тльност'!, набуття конструктивних, евристичних та системних знань, ум'ть та навичок застосовувати пpофеciйно-знaчущi елементи освти у процеа фаховоiсамореал'!зацП.
Профеайний критер'й е системою д'й щодо розв'язання профеайних завдань, ят пов'язан'1 з усв'домленням, сприйняттям та о^нюванням важливост'1 та престижност'1 майбутньоiпрофеайноi дiяльноcmi. Даний компонент демонструе готовшсть практичного застосування набутих знань, вм'ть та навичок у майбутшй пpофеciйнiй д'тльност'!.
Креативний критер'й розкривае вм'ння студента нестандартно i творчо реал'вовувати результати своеi навчальноi дiяльноcmi для зд'йснення пpофеciйниx дй, визначае cфоpмовaнicmь готовност'1 майбутнього фах'вця туризмознавства щодо творчого вир'шення складних пpофеciйниxзавдань.
Кnючовi слова: туризм, маг/'стр з туризмознавства, вища осв/'та, критерп, показники, р'юш, пpофеciйнa компетентшсть, проектна дiяльнicmь, пpофеciйнa д'тльшсть.
Постановка проблеми. Проблема визначення ефективност формування компетенцш та компетентностей - це проблема визначення результативности освп>1ього процесу. Ефективысть е яюсним показником освiтнього процесу. Одним з основних показни^в ефективност навчання е рiвень знань, умшь та навичок випускниюв або рiвень '¡х компетенцш та компетентностей. Навчання в закладах вищо' освти спрямоване на те, щоб досягти повноцшного засвоення студентами знань на найвищому рiвнi. Найвищий рiвень засвоення знань - це яккы знання. Вщповщно, ефективысть освiтнього процесу вимiрюеться передуам я^стю знань. Особливкть професшно' пщготовки в тому, що не можливо точно вказати параметри, критерп, показники тощо, за якими можна було б чгтко визначити результати педагопчно' дiяльностi - результати освти [1, с. 212].
Кшьмсне оцшювання професшних компетенцш за багатьма ¡х структурними компонентами ускладнена, у зв'язку з недостатньою розвинеыстю квалiметрí¡ в галузi пщготовки майбутых мапс^в туризмознавства. Тому за основу визначення та оцшювання профеайних якостей майбутых мапс^в туризмознавства ми взяли освiтньо-професiйнi програми та освiтньо-квалiфiкацiйнi характеристики майбутых мапс^в туризмознавства [2], в яких наведен вмоги до формування компетенцш i компетентностей випускника ВНЗ освп>1ього рiвня «мапстр» спещальносп «Туризмознавство», визначеш квалiфiкацiйнi та загальнопрофесiйнi вимоги. Квалiфiкацiйнi вимоги майбутнiх магiстрiв туризмознавства були покладен в основу створення i супроводження туристичних проектiв, використання проектно' дiяльностi для пiдготовки майбутых магiстрiв туризмознавства, а загальнопрофесiйнi - методичних прийомiв, що були застосован в
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
експериментальних групах.
Актуальнiсть попереднiх досл^жень. Дослiдженню теоретичних та практичних основ професшно' туристично' освiти присвяченi науковi роботи Л. Воронково', Ю. Землшо'', I. Зорiна, В. Квартальнова, Л. Кнодель, Т. Кудрявцево'', В. Лозовецько'', Л. Поважно'', В. Полуди, Л. Сакун, Л. Устименко, В. Федорченко, Н. Фоменко, Н. Хмтярчук, Г. Цехмктрово'' та iн.
Використанi методи дослiджень : традицiйно-педагогiчнi (педагогiчне спостереження, дослщницька бесiда, вивчення й узагальнення педагопчного досвiду, першоджерел, вивчення документацп, продуктiв дiяльностi студентiв), педагогiчний експеримент, соцюлопчы методи (опитування, анкетування), кшьмсн методи (обробка результатiв спостережень i експериментiв та моделювання, дiагностика, прогнозування, комп'ютериза^я навчально-виховного процесу).
Мета статп - охарактеризувати критерГ'' i показники формування готовносп майбутнiх магiстрiв з туризмознавства до проектно''' професiйноí дiяльностi.
Виклад основного матерiалу. Проблему визначення критерпв i показникiв у педагопчному дослiдженнi опрацьовувал значна кiлькiсть вщоми вiтчизняних та закордонних науковцiв.
Результати аналiзу психолого-педагогiчноí лiтератури з цього питання дають змогу вiдмiтити, що поняття «критерш» науковцi розглядають як:
- ознаку, на основi яко'' здiйснюeться оцiнка, визначення або класифта^я чого-небудь, мiрило суджень, оцiнювання [3].
- показник, об'ективний прояв чого-небудь [4, с. 42-44];
- стандарт, на основi якого можна оцшити, порiвняти реальне педагогiчне явище, процес або яккть за еталоном [5, с. 1];
- пщставу для оцшювання, визначення або класифтацп чогось; мiрило [6].
- мiрило для визначення, оцшювання предмета, явища; ознаку, взяту за основу класифтацп [7].
- якосп, властивостi i ознаки об'екта, що дослiджуeться, якi дають змогу оцшити його стан i рiвень функцiонування та розвитку [8, с. 264].
У нашому дослщжены поняття «критерш» використовуеться як властивкть, орieнтир, iндикатор, на основi якого вщбуваеться оцiнювання стану сформованостi готовносп до професiйноí проектно'' дiяльностi майбутых магiстрiв туризмознавства.
Цiкавим для нашого дослщження вважаемо визначення А. Галiмова, який зазначае, що «критерш виражае найзагальншу сутнiсну ознаку, на основi яко'' здiйснюють оцiнювання, порiвняння реальних педагопчних явищ, при цьому ступiнь вияву, яюсна сформованiсть, визначенiсть критерiю виражаються у конкретних показниках» [9, с. 93].
Компонентом критерГ е показник. Показник як компонент критерГ е типовим i конкретним проявом одые'' iз суттевих сторiн певно'' якосп особистостi. Його використання допомагае оцшити яюсть i рiвень '''' сформованосл.
Деталiзуемо критерп сформованостi навичок проектно' дiяльностi майбутнiх магiстрiв туризмознавства за допомогою сукупностi основних показникiв, як розкривають певний рiвень володiння навичками проектно'' професшно''' дiяльностi.
О.В. Барабанщиков [10, с. 45], вважае, що критерп' повинн бути об'ективними (результати мають вiдповiдати педагогiчному явищу), унтальними (не повинно бути взаемно переачних критерпв та 'х показникiв), повними (охоплювати найбiльш значнi й стшк сторони педагогiчного явища), надiйними (мае бути дост^рний результат у рiзних умовах) i зрозумiлими (усi експерти мають однозначно тлумачити критерп та 'х показники).
Дотримуючись забезпечення цих вимог, ми пропонуемо вибрати в якосп критерпв ефективносп формування навичок проектно'' професшно''' дiяльностi майбутых мапс^в туризмознавства такi: мотивацiйно-цiннiсний, когнiтивний, професшний, креативний.
Мотива^йно-^н^сний критерiй сформованостi готовносп майбутых магiстрiв туризмознавства до професшно''' проектно' дiяльностi передбачае наявнiсть у майбутшх фахiвцiв туризмознавства цiлiсноí системи уявлень щодо майбутньо'' професГ', наявысть соцiальних установок стосовно фахово' дiяльностi, наявнiсть мети, потреб навчально'' дiяльностi, усвiдомлення мети пiдготовки, а також сформоваысть позитивного ставлення студентiв до навчально-пiзнавальноí та майбутньо' професшно''' дiяльностi; наявнiсть стiйкоí мотивацГ' у процесах навчання та виконання зразюв професшних завдань. Даний критерiй характеризуеться сформоваыстю навчальних та пiзнавальних мотивiв, бажанням досягати професiйного зростання, що актуалiзуе професiйний саморозвиток майбутнього фахiвця. Основою оцiнювання тут виступае мотив - внутршня спонука до дм.
Показниками для визначення рiвня сформованосл готовносп майбутых магiстрiв туризмознавства до професшно''' проектно' дiяльностi за мотвацшно-цшысним критерiем е цiннiсне ставлення до майбутньо' професшно''' дiяльностi, сформованiсть навчальних та тзнавальних мотивiв, прагнення до самостшного здобуття фахових знань, вмшня органiзувати власний пiзнавальний процес, здатысть визначити стратегiю навчально'' дiяльностi (постановка цтей та завдань, вибiр методiв та засобiв навчання, контроль за навчанням); прагнення до реалiзацп' власних здiбностей, можливостей, особистих якостей; стутнь активностi i самостiйностi розумово'' дiяльностi, що дае змогу реалiзувати шдивщуальну програму саморозвитку i самоосвiти; рiвень оволодiння майбутнiми фахiвцями основними i спецiальними розумовими операцiями у процес осмислення фактiв та явищ туристично'' дiяльностi, здатнiсть до рефлексГ' власно'' фахово' дiяльностi, саморегуляцiя особистостi як ретранслятора цшысного ставлення до майбутньо' професшно''' дiяльностi.
У контекстi нашого дослщження визначальними для встановлення ктьккних характеристик наведених показникiв за окресленим критерiем е: мiра усвiдомлення значення професшно''' пщготовки i свiдоме ставлення до майбутньо'' професп; стiйкий штерес до навчання та майбутньо' професшно''' дiяльностi; навчальна iнiцiативнiсть; бажання оволодти знаннями, умiннями та навичками фахово'' дiяльностi; усвiдомлення особистiсного сенсу та значущосп професiйного самовдосконалення, а вщтак - iнтенсивнiсть участi в навчально-тзнавальнш дiяльностi, постiйне фахове
самовдосконалення.
Когытивний критерш передбачае наявысть у майбутнiх MaricTpiB туризмознавства певного рiвня теоретичних знань щодо сутностi, функцiй, передумов успiшноï професшно' дiяльностi, набуття конструктивних, евристичних та системних знань, умшь та навичок застосовувати професшно-значущ^ елементи освiти у процес фахово' самореалiзацiï.
Показниками для визначення сформованосл когнiтивного критерiю е рiвень оволодiння, засвоення й оперування студентами фаховою термiнологiею, знання сутносл, змiсту майбутньо' професiйноï дiяльностi, а також форм i видiв сучасних шформацшних та економiчних технологiй, особливостей 'х використання у професiйнiй проектнш дiяльностi.
Кiлькiсною характеристикою оцiнювання рiвня сформованостi показникiв за означеним крот^ем слугуе дiевiсть знань - наявысть умiнь 'х застосування у процеа розв'язання практичних завдань, що, на думку Л. Ярощук, передбачае конкретне визначення основних напрямiв застосування знань у практичнш дiяльностi та змктовну характеристику методiв, процедур i методики дш щодо використання теоретичних i практичних знань [11, с. 212].
До показниюв цього критерп вщносимо також: рiвень засвоення туристських понять i прояву знань, здатысть до творчо' дiяльностi щодо реалiзацiï засвоених знань i вмшь (отримання нових знань на базi минулих) та здатносл оцiнювати свою дiяльнiсть (пщ час навчання, самонавчання, пiд час виконання професшних обов'яз^в), володiння професшно-значущими технологiями, методами та формами майбутньо' професшно' дiяльностi, знання i розумшня основних професiйних понять i норм, необхщних для даного виду дiяльностi.
Професiйний критерiй е системою дш щодо розв'язання професiйних завдань, як пов'язанi з усвiдомленням, сприйняттям та оцiнюванням важливостi та престижносл майбутньо' професiйно', дiяльностi. Даний компонент демонструе готовысть практичного застосування набутих знань, вмiнь та навичок у майбутнш професiйнiй дiяльностi, розроблення та реалiзацiï туристських проектiв.
Показниками для визначення сформованосл готовностi майбутнiх мапс^в туризмознавства до професiйно', проектно' дiяльностi за професiйним критерiем е здатысть до професiйноï самореалiзацi',, умiння ставити мету й завдання професшного самовдосконалення, планувати кроки щодо 'х досягнення; наполегливкть та дисциплiнованiсть пiд час виконання навчальних завдань та досягнення цтей самовдосконалення; здатысть розвивати на основi професiйно орiентовано', фахово' пщготовки прикладнi знання, умiння й навички, спе^альш i психофiзичнi якостi, необхщж для успiшноï професiйноï дiяльностi; сформованкть професiйних вмiнь, що свiдчить про готовысть до професiйноï дiяльностi, розроблення та реалiзацiï туристських проектiв.
Креативний критерш сформованосл готовносл майбутнiх мапс^в з туризмознавства до проектно' професшно' дiяльностi розкривае вмiння студента нестандартно i творчо реалiзовувати результати свое' навчально' дiяльностi для здiйснення професшних дш, визначае сформованiсть готовностi майбутнього фахiвця туризмознавства щодо творчого виршення складних професiйних завдань, розроблення i реалiзацiï туристських проектiв.
Дж. Плфорд прийшов до висновку, що креативысть (як термiн уведено в науковий об^ саме цим дослiдником) характеризуемся шiстьма основними параметрами:
1) здатнктю до виявлення й формулювання проблем;
2) здатнктю до генерування велико' ктькосл iдей;
3) гнучкiстю - здатнктю до продукування найрiзноманiтнiших думок;
4) оригшальыстю - здатнiстю вщповщати на подразники нестандартним способом;
5) здатнктю вдосконалювати сприйманий (або мантульований) об'ект, додаючи певнi деталi;
6) здатнктю розв'язувати проблеми шляхом реалiзацiï вiдповiдних аналiтико-синтетичних операцiй [12].
В сучасних умовах, як вщзначала О. Кульчицька, креативысть розумiють як здiбнiсть, яка виявляеться у здатностi створювати незвичн i нестандартнi iдеï, вщходити у мисленнi вiд традицiйних схем, швидко вирiшувати проблеми i ситуацп. Креативнiсть охоплюе певну сукупнiсть мислительних процеав i якостей особистостi [13, с. 167].
Стосовно дiагностики креативносл М. Воллах i Н. Коган висловлюються проти жорстких лiмiтiв часу, атмосфери суперництва i единого критерп правиль- носл вiдповiдi, тобто вщкидають такий критерiй креативностi, як точнкть. На думку цих науковцiв, для прояву творчосл потрiбна невимушена, втьна обстановка [14, с. 61].
В якосл критерГ'в креативностi доцiльно розглядати комплекс таких властивостей штелектуально' дiяльностi:
- побiжнiсть (кiлькiсть iдей, що виникають за одиницю часу);
- оригшальнкть (здiбнiсть продукувати «рщюсы» ще', вiдмiннi вiд загальноприйнятих, типових);
- сприйнятливкть (чутливiсть до незвичайних деталей, суперечностей i невизначеносл, а також готовнкть гнучко i швидко переключатися з одые' iдеï на шшу);
- метафоричнiсть (готовнiсть працювати у фантастичному, незвичному контексл, схильнiсть використовувати символiчнi, асоцiативнi засоби для вираження сво'х думок, умiння бачити в простому складне, складному - просте).
БтьшМсть авторiв вважають за необхщне виокремити рiзнi рiвнi володiння професшними умiннями, але по кiлькостi 'х рiвнiв розвитку едино' думки серед учених не кнуе.
Висновок. На основi викладеного можна зробити висновок про те, що проектна професшна дiяльнiсть майбутнiх магiстрiв зтуризмознавства може бути охарактеризована мотивацшно-цшнкним, когнiтивним, професшним, креативним критерiями, кожен з яких розкриваеться системою визначених нами показниюв.
Список використаних джерел
1. Гончаренко С.У. Педагопчы дослщження: методологiчнi поради молодим науковцям. К.-Вшниця: ТОВ фiрма «Планер», 2010. 308 с.
2. Освiтньо-квалiфiкацiйна характеристика магiстра [Текст] : галузь знань 1401"Сфера обслуговування", напрям пщготов. 140103 "Туризм", спец. 8.14010301"Туризмознавство (за видами)", квалiфiкац. Магiстр с туризмознавства 2481.2 "Туризмознавець", 2481.2 "Екскурсознавець" 2481.1 "Наук. спiвробiтник (туризмологiя, екскур / [розробники стандарту: А.А. Мазараю, Н.В. Притульська, 1.О. Бочан та ш.]. Ки'в : КНТЕУ, 2012. 34 с.
3. Критерий. Большой энциклопедический словарь. URL : http://www.vedu.ru/bigencdic/31353.
4. Барабанщиков А. В., Дерюгин Н. И. Военно-педагогическая диагностика. М. : Высшая школа, 2005. 238 с.
5. Багрш В.Н. Критерп та piB^ сформованост професшних умшь майбутых со^альних педагопв: зб. наук. праць Хмельницького шституту соцiальних технологш Унiвеpситету «Укра'на». 2012. URL: http:// nbuv.gov.ua/j-pdf/Zn pkh ¡st_2012_6_4.pdf.
6. Критерш. Публiчний електронний словник з украшсько''' мови. URL : Ь|Нр://икг1№.ог§Д1оупук/критерш.
7. Кpитеpiй. Словник iншомовних сшв.
URL : http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry =кpитеpiй&¡mage.x=22&¡mage.y=17
8. Терноптьська В.1., Дерев'янко О.В. Визначення критерив сфоpмованостi пpофесiйноí компетентностi майбутых гipничих iнженеpiв. Науковий часопис НПУ iменi М. П. Драгоманова. 2012. №31. С. 264-267.
9. Галiмов А.В. Теоретико-методичн засади пiдготовки майбутых офiцеpiв-пpикоpдонникiв до виховно! роботи з особовим складом : моногpафiя. Хмельницький : Вид-во Нац. академи Державно! прикордонно!' служби Укра'ни iм. Б. Хмельницького, 2004. 376 с.
10. Военная педагогика и психология / А.В. Барабанщиков, В.П. Давыдов, Э.П. Утлик, Н.Ф. Феденко; Под ред. А.В. Барабанщикова. М. : Воениздат, 1986. 239 с.
11. Ярощук Л.Г. Основи педагопчних вимipювань та моыторингу якост освiти: навч. поабн. К.: Видавничий Дiм «Слово», 2010. 304 с.
12. Guilford J.P. New frontiers of testing in the discovery and development of human talent. Seventh Annual Western Regional Conference on Testing Problems. Los Angeles, 1958. Р. 42-49.
13. Кульчицька О.1., Сисоева С.О., Цехмктер Я.В. Обдаровашсть та психолопчы технологи и розвитку. Педагопчы технологи: наука - практицг навч.-метод. ш^чник. К.: В1ПОЛ, 2002. Вип. 1. С. 145-192.
14. Гавайи С. Й., Лалакулич М. М. Креативысть як умова самоpеалiзацií фахiвця. Проблеми сучасно!' психологи. 2013. Вип. 21. С. 57-69.
References
1. Honcharenko S.U. Pedahohichni doslidzhennia: metodolohichni porady molodym naukovtsiam. K.-Vinnytsia: TOV firma «Planer», 2010. 308 s.
2. Osvitno-kvalifikatsiina kharakterystyka mahistra [Tekst] : haluz znan 1401"Sfera obsluhovuvannia", napriam pidhotov. 140103 "Turyzm", spets. 8.14010301"Turyzmoznavstvo (za vydamy)", kvalifikats. Mahistr s turyzmoznavstva 2481.2 "Turyzmoznavets", 2481.2 "Ekskursoznavets" 2481.1 "Nauk. spivrobitnyk (turyzmolohiia, ekskur / [rozrobnyky standartu: A.A. Mazaraki, N.V. Prytulska, I.O. Bochan ta in.]. Kyiv : KNTEU, 2012. 34 s.
3. Kryteryi. Bolshoi эntsyklopedycheskyi slovar. URL : http://www.vedu.ru/bigencdic/31353.
4. Barabanshchykov A.V., Deriuhyn N.Y. Voenno-pedahohycheskaia dyahnostyka. M. : Vysshaia shkola, 2005. 238 s.
5. Bahrii V.N. Kryterii ta rivni sformovanosti profesiinykh umin maibutnikh sotsialnykh pedahohiv: Zbirnyk naukovykh prats Khmelnytskoho instytutu sotsialnykh tekhnolohii Universytetu «Ukraina». 2012. URL : http:// nbuv.gov.ua/j-pdf/Znpkhist_2012_6_4.pdf.
6. Kryterii. Publichnyi elektronnyi slovnyk z ukrainskoi movy. URL : http://ukrlit.org/slovnyk/kryterii.
7. Kryterii. Slovnyk inshomovnykh sliv.
URL: http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry= kryterii&image.x=22&image.y=17.
8. Ternopilska V.I., Derevianko O.V. Vyznachennia kryteriiv sformovanosti profesiinoi kompetentnosti maibutnikh hirnychykh inzheneriv. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. 2012. №31. S. 264-267.
9. Halimov A.V. Teoretyko-metodychni zasady pidhotovky maibutnikh ofitseriv-prykordonnykiv do vykhovnoi roboty z osobovym skladom : monohrafiia. Khmelnytskyi : Vyd-vo Nats. akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy im. B. Khmelnytskoho, 2004. 376 s.
10. Voennaia pedahohyka y psykholohyia / A.V. Barabanshchykov, V.P. Davydov, E.P. Utlyk, N.F. Fedenko; Pod red. A. V. Barabanshchykova. M. : Voenyzdat, 1986. 239 s.
11. Yaroshchuk L.H. Osnovy pedahohichnykh vymiriuvan ta monitorynhu yakosti osvity: navch. posibn. K.: Vydavnychyi Dim «Slovo», 2010. 304 s.
12. Guilford J.P. New frontiers of testing in the discovery and development of human talent. Seventh Annual Western Regional Conference on Testing Problems. Los Angeles, 1958. Р. 42-49.
13. Kulchytska O.I., Sysoieva S.O., Tsekhmister Ya.V. Obdarovanist ta psykholohichni tekhnolohii yii rozvytku. Pedahohichni tekhnolohii: nauka - praktytsi: navch.-metod. shchorichnyk. K.: VIPOL, 2002. Vyp. 1. S. 145-192.
14. Havashi S.Y., Lalakulych M.M. Kreatyvnist yak umova samorealizatsii fakhivtsia. Problemy suchasnoi psykholohii. 2013. Vyp. 21. S. 57-69.
DEFINING THE EFFICIENCY OF PREPARING FUTURE MAGISTERS FROM TOURISM FOR PROJECT PROFESSIONAL ACTIVITY
A.M. Tymeychuk
Kyiv University of Tourism, Economics and Law, Ukraine Abstract. The article describes the possibilities of determining the effectiveness of the preparation of future masters in tourism studies for the project professional activity, substantiates the essence of the concepts of "criterion" and "indicator" for quantifying the professional competences of future masters in tourism studies for many of their structural components; determined on the basis of the content of educational and professional programs and educational qualification characteristics of future masters in tourism science, the main professional functions, competences and competence; criteria of readiness for the project professional activity are defined: motivational-value, cognitive, professional, creative.
Motivational-value criterion of formation of readiness of the future masters of tourism studies for professional project activity involves the presence of a holistic system of representations about the future profession, the availability of social settings for professional activities, the needs of educational activities, awareness of the goal of training.
The cognitive criterion involves the presence of a certain level of theoretical knowledge about the essence, functions, prerequisites for successful professional activity, acquisition of constructive, heuristic and system knowledge, skills and skills to use professional-significant elements of education in the process of professional self-realization.
A professional criterion is a system of actions for solving professional tasks related to awareness, perception and evaluation of the importance and prestige of future professional activities. This component demonstrates readiness for the practical application of the acquired knowledge, skills and abilities in future professional activities.
The creative criterion reveals the student's ability to outsource and creatively implement the results of his training activities for professional actions, determines the formation of the readiness of the future specialist in tourism in relation to the creative solution of complex professional tasks.
Key words: tourism, master of tourism studies, higher education, criteria, indicators, levels, professional competence, project activity, professional activity.
