CC BY
90
автобусов, микроавтобусов и такси на организованную систему общественного транспорта. Существующее транспортное обслуживание абсолютно не соответствует потребностям населения города. В основном, население пользуется частным транспортом, развитие же системы общественного транспорта остается на очень низком уровне. Транспортная система города Кабула в настоящее время находится в крайне сложном положении. Основным средством передвижения населения и гостей города являются легковые автомобили и частные микроавтобусы, перевозящие небольшое количество пассажиров. Общественный транспорт, представленный автобусными маршрутами, не играет определяющей роли в перевозке пассажиров. Проблема усугубляется сложным рельефом Кабула и это уже сейчас приводит к колоссальной перегрузке улично-дорожной сети в центральной части города, что обуславливает крайне низкую скорость передвижения пассажиров по городу.
Единственным путем решения этой проблемы является развитие общественного транспорта, предпочтительно внеуличного, для чего уже сейчас необходимо определить наиболее эффективные направления развития, основываясь на перспективах территориального и
демографического роста Кабула.
Выводы данного исследования и перспективы дальнейших работ в этом направлении. Проведенный анализ транспортного обслуживания населения Кабула позволяет выделить наиболее острые проблемы, влияющие на эффективность функционирования транспортной системы: резкое увеличение количества населения и интенсивный рост плотности транспортного движения в городе, недостаточная финансовая поддержка транспортной системы города, загруженность и плотность дорожного движения, которые значительно превышают допустимые нормы, отсутствие стандартных автостанций и остановок, отсутствие парковок в центре города.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Сафронов Э.А. Транспортные системы городов и регионов [Текст]: учебное пособие / Э.А. Сафронов. - Издательство АСВ, 2005. - 272 с.
2. Михайлов А.Ю. Современные тенденции проектирования и реконструкции улично-дорожных сетей городов [Текст] / А.Ю. Михайлов, И.М. Головных. - Новосибирск: Наука, 2004. - 267 с.
3. Юдин В.А. Городской транспорт [Текст]: учебник для вузов / В.А. Юдин, Д.С. Самойлов. -М., Стройиздат, 1975. - 287 с.
Рецензент д.э.н., профессорХНАДУ Шинкаренко В.Г.
Эксперт редакционной коллегии к.э.н., доцент УкрГАЖТ Елагин Ю.В.
УДК 336.71:65.012.32
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ АНАЛ1ЗУ ДЮРАЦ1Й ДЛЯ УПРАВЛ1ННЯ РИЗИКОМ ЗМ1Н ПРОЦЕНТНИХ СТАВОК
МшкаВ. Ф., к.е.н., доцент (Укр ДАЗТ)
Встановлено, що при використанш методу ан^зу дюрацт потрiбнe визначення двох показниюв: коефщенту дюрацт вдношення модифжованог дюраци активiв до модифжованог дюраци пасивiв) i коефщенту поточноI вартостi банку вдношення чутливих до змти вiдсоткових ставок активiв до пасивiв). Визначено правило iмунiзацií балансу банку: рiвнiсть коефщенту дюрацт оберненому значенню другого коефщенту. Для конролю ризика змти процентной ставки запропоновани лiмiти на вiдносний показник у виглядi коефщенту еластичностi поточноI вартостi банку.
Ключовi слова: коефщкнт дюрацш, ризик змни процентноТ ставки.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДА АНАЛИЗА ДЮРАЦИЙ ДЛЯ УПРАВЛЕНИЯ РИСКАМИ ИЗМЕНЕНИЯ ПРОЦЕНТНЫХ СТАВОК
МинкаВ. Ф., к.е.н., доцент (УкрГАЖТ)
Установлено, что при использовании метода анализа дюрации необходимо определение двух показателей: коэффициента дюрации (отношение модифицированной дюрации активов к модифицированной дюрации пассивов) и коэффициента текущей стоимости банка (отношение чувствительных к изменению процентных ставок активов к пассивам). Определено правило иммунизации баланса банка: равенство коэффициента дюрации обратному
© Мшка В.Ф.
значению второго коэффициента. Для контроля риска изменения процентной ставки предложены лимиты на относительный показатель в виде коэффициента эластичности текущей стоимости банка. Ключевые слова: коэффициент дюраций, риск изменения процентной ставки.
DURATION OF USE OF THE METHOD OF ANALYSIS TO CONTROL INTEREST
RATE RISK
Minka V. F., associate professor (USA of RT)
Regardless of the stage of development of social production, the low level of risk management leads to a significant reduction of the dynamics of socio - economic development. On the banks most significant effect is the risk of changes in interest rates. The reason is the essence of financial activities associated with the manipulation of interest rates. Addressing the management of interest rate risk is an urgent task because the solution of its significant impact on the activities of commercial banks. In practice, the management of interest rate risk foreign banks used methods hepu and durations . The method of analysis provides durations greater accuracy of analysis and assessment of interest rate risk in comparison with the method hepu as take into account changes in the cost of funds over the prediction horizon . Established that when using the method of analysis required to determine the durations of two indicators : ratio durations (the ratio of modified duration of assets to liabilities of modified duration ) and the ratio of the present value of the bank (the ratio of sensitive to changes in interest rates of assets to liabilities) . Defined rules immunization balance sheet: equity ratio durations inverse of the second factor. For konrol interest rate risk of the proposed limits on the index, as the coefficient of elasticity of the present value of the bank.
Keywords: coefficient duration, interest rate risk.
Постановка проблеми. Незалежно вщ ступеню розвитку суспшьного виробництва низькш рiвень управлшня ризиками призводить до суттевого зниження динамiки сощально -економiчного розвитку. На баншвсьш установи найсуттевший вплив мае ризик змши процентних ставок (РЗПС). Причина полягае в сутшсп фшансово1 дiяльностi, яка пов'язана з машпулю-ванням процентними ставками. Останшм часом РЗПС перетворився в Укра1ш на один з основних баншвських ризишв [1,с. 244]. Як наслщок, виршення проблеми управлшня РЗПС е невщкладним завданням, осшльки розв'язання його суттево впливае на дiяльнiсть комерцшних банков. В практищ управ-лшня РЗПС зарубiжними банками використовуються методи гепу та дюрацш [2]. Вказаш методи отримали назву комплексних методiв оцшки й контролю РЗПС [3,4]. Геп - менеджмент i метод аналiзу дюрацш мають низку недолЫв: невисока точшсть аналiзу; не враховуеться залежшсть непроцентних прибутшв ввд процентних ставок та ш.. Однак, з урахуванням простоти математичних моделей зазначених методiв, вони можуть викорис-товуватися для загально! оцшки РЗПС та його величини, а також для управ-лшня РЗПС на основi визначення та встановлення системи лiмiтiв. Метод аналiзу дюрацш забезпечуе бшьшу точшсть аналiзу та оцшок РЗПС в порiвняннi з методом гепу, осшльки враховуе зм^ вартосп кошпв на протязi горизонту прогнозування. Отримаш за його допомогою оцшки дають змогу зменшувати негативний вплив змш ринкових ставок на економiчну варпсть катталу банку, тобто захищають банк1вський капiтал вiд впливу РЗПС [1, с.266]. Однак, незважаючи на переваги моделi дюрацп над модел-лю гепу, вона майже не
використовуеться украшськими банками у повному обсязi [4, с. 38].
Анал1з остантх до^дженъ. Прасолова С. вважае, що для визначення показника, який залежить ввд модифiкованих дюрацiй активiв
MDA i пассивiв MD¡ банку, з допомогою якого можливий захист банк1вського катталу ввд впливу РЗПС потрiбно використовувати рiзницю мiж середньою дюрацiею активiв i пасивiв на кожному часовому штервал^ тобто дисбаланс дюрацiй MDA — MDП ,або !х вщношення
KD = MDA|MDП [4, с.38]. При цьому для оцiнки отриманих результатiв необхiдно враховувати, що активи й пасиви банку вiдрiзняються за величиною у межах власного катталу. 1з ще! причини як вiдносний показник позицп банку вiдносно РЗПС на даному перюду доцiльно використовувати дисбаланс дюрацш, нормований на величину власного катталу. Як абсолютну оцшку РЗПС запропоновано прийняти змiну економiчноl ввартостi банку в результатi процентного стрибка [4, с.38].
Вiнiченко I. вважае, що загальш принципи управлшня РЗПС залишаються такими же, як при геп - менеджмента Додаткова рiзниця дюрацiй
MDA — MDП > 0, або КЕ) >1 визивае змшення економiчноl вартостi банку в сторону, яка протилежна змшенню вiдсотковоl ставки АЯ [3, с.28]. Що це не так, буде показано в основное' частини статп.
Примостка Л.О., на вiдмiну вщ Вiнiченка I., констатуе таке загальне
правило управлiння РЗПС при використанш дюрац^ [5, с.266]: «За наявностi додаткового розриву мiж дюрацiями активiв i зобов'язань
( MDa — MDn > 0 ) варпсть катталу зростатиме в pa3i пiдвищення ставок на ринку i зменшува-тиметься 3i зниженням вiдсоткових ставок. Якщо розрив вiд'eмний
( MDa — MDn < 0 ), то тдвищення ставок призведе до скорочення, а !х знижен-ня - до збiльшення катталу». Дане правило невiрне в обох випадках, тому iснуe неоднозначний пiдхiд до визначення показника, який основан на застосувант вдосконалого iнструментaрiю aнaлiзу aктивiв i зобов'я-зань банку, чутливих до змш процентних ставок, за допомогою якого можливе ефективне упрaвлiння РЗПС. Частина юнуючих пропозицiй протилежна один одному.
ВидЫення невиршених частин проблеми. Метод aнaлiзу дюрацш грунтуеться на здатносп вiдобрaжaти чутливiсть поточно! вартосп фiнaнсового iнструменту до змiни процентних ставок: чим бшьше дюрaцiя фшансового iнструменту, тим чутливiшa його поточна варпсть до змiни ставки (за шших однакових умов) [4]. Дюращя цiнного паперу D обчислюеться за формулою Ф. Мaколi i е вщношенням приведено! вaртостi суми вах очiкувaних потоков дохода за цшним папером, зважених за часом надходження, до його ринково! цiни [5,с. 262]. Показник дюрацп використовуеться в багатьох аналггичних прийомах i методах, одним з яких е перспективний aнaлiз можливих змш цши цiнного паперу (будь -якого фшансового шструменту) протягом перюду його зберiгaння банком у зв'язку з коливанням ставки вiдсоткa на ринку. Характеризуючи цю зaлежнiсть, Дж. Сiнки використовуе поняття цiново! еластичносп (elasticity) цiнного пaпiру або коефщенту елaстичностi £, який дорiвнюе [6, с. 242-243]
£ = (Л^)/(AR/R) , (1)
де P - ринкова цша патру; R - вiдсотковa ставка патру; AP , AR - змши ринково! цiни пaпiру та ставки вщсотка вiдповiдно. Взаемозв'язок мiж коефiцiентом елaстичностi i дюрaцiею (duration) D при малих AR описуеться формулою [5, с.264]
£ = —D(R/1 + R) . (2)
1з рiвнянь (1) i (2) отримаемо вираз для оцiнки змши вартосп вiдповiдно! позицi! цiнного папу (або aктивiв i зобов'язанннь банку) при змш вщсотково! ставки на 1%
AP = —(D/1 + R )• AR • P = —MD •AR • P (3) де - MD = D/1 + R (4)
мае назву модифковано'( дюрацИ (modified duration) [7,с.34]. Вираз (3) показуе, що модифжована дюращя по сутностi е еластичтстю вaртостi пaпiру (або активу, зобов'язанння банку) за вiдсотковою ставкою (ставкою дисконту), якщо AR вимiрюеться у вщсотках, а тому може бути критерiем чутливостi будь - яких фiнaнсових iнструментiв, aктивiв, зобов'язань банков при малих змiнaх AR вщсотково! ставки.
Анaлогiчнi мiркувaння стосуються i динaмiчного банк1вського балансу в цшому. Практична реaлiзaцiя цього пiдходу передбачае розрахунок дюрaцi! всiх надходжень грошових коштiв за активами та вах виплат за зобов'язан-нями. Головне завдання в процесi iмунiзaцi!' баншвського балансу полягае в пiдборi тако! комбiнaцi! aктивiв i зобов'язань, яка забезпечить нечутливють балансу в цшому до змш ринкових ставок. При цьому окремi статп балансу залишаються чутливими до змiни пaрaметрiв ринку, але результати переоцш-ки aктивiв i зобов'язань взаемно погашаються. Тому актуальною е задача визначення показника, який залежить вiд модифiковaних дюрaцiй aктивiв
MDa i пaссивiв MDj банку, з допомогою якого можливий захист баншвського катталу вщ впливу РЗПС, тобто управлшня РЗПС.
Мета cmammi. Визначення показник1в, заснованних на модифiковaних дюращях aктивiв i пaсивiв банку, за допомогою яких можливий ефективний захист баншвського катталу вщ впливу ризику змши процентно! ставки.
Виклад основного матерiалу. Розробимо аналтичну модель дюрацп для оцiнки РЗПС, яку можна використовувати в кожному банку. Вважаемо, що в якосп вихгдних даних використовуеться та ж iнформaцiя, яка е вихвдною при геп - менеджмент^ тобто вiдомi за кожний
перiод як грошовi надходження CAtk (активи) , так
грошовi витрати Cj k (зобов'язання банку ) без
подшення !х на рiзновиди aктивiв i зобов'язань. 1ндекси tk позначають вiдповiдний день й
змiнюеться вiд 1 до T (1 < tk < T), k=1,4 - номер
зaфiксовaного перiоду часу, a T - дата останнього платежу по позицп банку, обумовлено! чутливими до змiн процентних ставок активами та зобов'язаннями.
Таблиця 1
Вихiднi дат для розрахунку дюрацш
Найменування показника Меньш 1 мюяця 1...6 мiсяцiв 6.12 мюящв Бшьше 12 мюящв
Активи С Аг1 С Аг 2 С Аг 3 С Аг 4
Зобов'язання С С Пг 2 С Пг 3 С Пг 4
В таблицЛ вказаш суми вартосп активiв i зобов'язань без урахування часу, тобто ввдсотюв, як1 виплачуються за даними сумами. На вiдмiну вiд геп - менеджменту метод дюрацш враховуе фактор змши кошпв на протязi часового горизонту Т, тобто потрiбна iнформацiя за потоки вхщних
СШ& = Смк (1 + Я[) )гк i вихiдних платеж1в
= С
Пгк(1 + ЯВ У , де ^ ' середШй
вiдсоток доходу для активiв; Яв - середнiй вiдсоток витрат для зобов'язань. В випадку, коли
перюд (шаг) розрахунк1в меньш року, для отримання бiльш точних результатiв необхщно замiсть Я/т (Я - рiчна процентна ставка, т -число виплат на протязi року) використовувати
ефективну ставку Яе = (1 + Я )1т — 1 [8,с.1361+К,
(3)]. Вона показуе ютину, а не номiнальну дохiднiсть за одиничний перiод. Тому вхiдний i вихiдний потоки в нашому випадку розраховуються за формулами
СШш = САШ (1 + ЯD )'к/360 , ^кк = СШк (1 + Яв )гк/360 (5)
Поточна (дисконтована) варпсть потоку грошових надходжень PVA i витрат, чутливих до змши процентних ставок, дорiвнюе
ЯУА =
де ЯA -, ЯП середш рiчнi ставки дисконтування потоку грошових надходжень i витрат вiдповiдно. В якосп ставок дисконтування надходжень ЯA викорис-товують, як правило, значення дохщносп високолiквiдних фiнансових iнструментiв, наприклад, державних короткострокових
УСЩк/(1 + 1ЯА)к360 , РУп = УСО^л/(1 + Яп)
к=1 к=
к 360
(6)
облтацш, а в якостi ставок зобов'язань ЯП дохiднiсть векселiв вщомих банков [2,7]. Згiдно з визначенням дюрацп активiв DА
зобов'язань DП визначаються вiдповiдно як [8 с.291, (5)]
D = Л_ ■ уА. ■ D = ■ уА. ■ СШк
А руа 360 (1+Яаук>360 ' П РУп к=1360 (1+Япук!360
Формули (7) показують, що дюрацiя - це зважений за поточну варпсть строк погашення, який враховуе часовой графш всiх надходжень за активами або виплат за зобов'язаннями. Предметом аналiзу при методi дюрацiй е поточна варпсть банк1вського портфелю
0,(0 = руа — РУп . (8)
Зауважимо, що вказаний тдхвд, коли активи та зобов'язання банку розглядаються як в таблицi 1, не дозволяе враховувати такий вид РЗПС, як базисний ризик [4, с.38]. Змша ставок дисконтування грошових потоков надходжень
АЯА i грошових потоков зобов'язань АЯП веде до
ново1 поточно1 вартостi банк1вського портфелю
С(к) = 0.(0 + АС(г) = (РУа +АРУа ) — (РУп +АРУп ) , (9)
де змша поточно1 вартосп портфелю дорiвнюе або з урахуванням (3)
АС (к) = АРУА —АРУП ,
АРУА =-MDA -АЯA■PVA.
АPVП = -MDП - АЯП ■PVП.
(11)
Змiна поточно! вартосп банк1вського портфеля, що характеризуеться формулою (10), приймаеться в якостi абсолютно! оцшки РЗПС [3], а в якосп вiдносно! оцiнки РЗПС - вщносна змiна вартостi банк1вського портфеля [3]
5С (t) = АС 0 )/ СЕ 0). (12)
де СЕ (0 = PVA,L- PV1
ПЕ
(13)
PVAЕ; PVПЕ - загальнi суми уах aктивiв i зобов'язань банку вщповщно. Якщо прийняти змiну потрiбно! дохiдностi aктивiв i зобов'язань на
одну i тож величину АRA = АЯП = АЯ маемо абсолютний критерт РЗПС у виглядi
АС (*) =-АЛ- (MDA • PVA - MDп ■PVп) = -АЯ- PVA - ^ - MDT1 {PVп|PVA)] (14)
Згiдно iз (14) при методi дюрaцi! банк може застосовувати двi aльтернaтивнi стрaтегi!: IмунгзацИ балансу банку (мгтмгзацгя РЗПС) та управлтня дюрацгею (максим1зац1я прибутку).
Розглянемо детальшше перший споаб -¡мунгзацгю. У цшому метою iмунiзaцi! е захист динaмiчного балансу вiд будь - яких змiн ринкових вщсоткових ставок протягом певного
АС(0 = - АЯ - (MDA - PVA - MDП -PVП) = 0
зафжсованого перiоду (планового горизонту) [3,5]. Щоб повнiстю захистити банк ввд фiнaнсових втрат унaслiдок коливань ринкових ставок,
сшввщношення мiж дюращею aктивiв MDA i
дюрaцiею зобов'язань MDП мае описуватися з урахуванням (14) рiвняння
або MDA|MDП = PVП|PVA
або MDA - MDП
) = 0 . (15)
Сшввщношення модифжованих дюрацш aктивiв i зобов'язань банку мае назву коефщента дюрацш КБ = MDA|MD [5]. Аналопчно спiввiдношення чутливих до змiни вщсоткових ставок aктивiв до зобов'язань можна вважати коефiцiентом поточно! вaртостi баншвського портфелю
КПВБ = PVA/PVП . Зi спiввiдношення (15)
випливае, що модифжована дюрацгя портфеля активгв при ¡мунгзацИ доргвнюе частки вгд дшення модифжовано! дюрацт портфеля зобов 'язань
MDП на коефщгент баншвського портфеля КПВБ
поточноI вартостг
MDA = MDП
\PVJPVa, ) = MDп-(1/К
ПБВ
(16)
1мушзащя балансу банку передбачае добiр дюрацш усього портфеля банку, тобто уае! сукупносп балансових позицш.
Розглянемо другий споаб, коли банк з будь -яких причин не спромтея досягти iмунiзaцi! балансу, то коливання ринкових ставок вщбуватимуться на вартосп його aктивiв, адже зпдно з мiжнaродними стандартами бухгалтерського облжу монетaрнi стaттi мають переоцiнювaтися у зв'язку зi змшою ринкових цiн. У такому рaзi реaлiзуеться стрaтегiя упрaвлiння
дюрaцiею. При цьому банк натикаеться на РЗПС, але водночас мае й потенцшну можливють отримання пiдвищених прибутк1в.
Виниченко И. вважае, що рiзниця дюрацш MDA - MDП > 0, або КБ >1 визивае змшення економiчно! вaртостi банку в сторону, яка протилежна змiненню вiдсотково! ставки АЯ [3, С.28]. Це не так. Дшсно, зм^ поточно! вартосп банк1вського портфеля (15) можна переписати у виглядi
АC(t) = -АЯ - MDAPVA [1 - {ЫБп ^Ба \PVJPVa )]= -АЯ - MDA ■PVA [1 - К - КтБ )-1 ] (17)
З виразу (17) слдуе, що змiнa поточно! економiчно! вaртостi банку АС (?) в сторону, яка протилежна змшенню вiдсотково! ставки АЯ , мае
мкце, коли КБ • КПВБ >1, або КБ > 1/КПВБ , а не
KD >1. Якщо КПВБ < 1,
значения
K
повинно
вiдповiдати бшьш жорстко1 умовi КЕ1 > 1/КПВБ .
Таким чином, показником позици, яку займае банк стосовно РЗПС на часовому горизонт^ повший бути не лише KD = MDA|MDП , а
додатково ще КПВБ = РУА/РУП . В залежносп вщ спiввiдношення мiж ними маемо ситуацп, що вказаш в таблиц 2. У випадку (КГ) > 1/ КПВБ)
ринкова варпсть банк1вського портфеля збшьшуеться при зниженнi процентних ставок, тобто маемо чутлившть портфеля банку до
зобов'язань, в шшому випадку (КЕ1 < 1/ КПВБ) ринкова варпсть банк1вського портфеля збшьшуеться при шдвищенш процентних ставок, тобто маемо чутлившть портфеля банку до активiв.
Таблиця 2
Класифжащя ситуацш для методу дюрацш
Умова Прогнозне значення %-x ставок Вартiсть банк1вського портфеля Ризиковiсть
KD > 1/ Кпвб Пiдвищения Зменшуеться Виникнення лiквiдного ризику i РЗПС
Зниження Зростатиме
KD < 1/ КПВБ Пiдвищения Зростатиме
Зниження Зменшуеться
KD = 1/ КПВБ Шдвищення Стабшьна Мiнiмальний ризик
Зниження
Заметь ввдносно! змiни вартостi банк1вського портфеля (12) на практищ доцiльне для контролю РЗПС використовувати показник у виглядi коефщенту еластичностi поточно1 вартосп
баншвського портфеля Е}ВА , що характеризуе
вшносну змiну поточно1 вартосп баншвського портфеля 5С(г), коли ввдсоткова ставка змшюеться на 1%. З урахуванням (13) i (17) отримаемо
Епвб = - 0,01-MDa-PVa [1 ~{KDKnBE )-1 \{PVA^~ PVJ .
(18)
Контроль за дюращями полягае у встановленш лiмiтiв на Епвб . В мiжнародноl баншвсько! практицi iснуе шльшсна оцiнка iндексу РЗПС IR (t), яка дозволяе характеризувати стушнь ризикованостi менеджменту кредитно! оргашзацп [10,с.86]. 1ндекс РЗПС дорiвнюе ввдношенню
значення гепу GAP = PVA - PVn для перюду,
що розглядаеться, до працюючих активiв A i виражаеться у вiдсотках IR(t) = GAP(t)/ A -100 [5,с.247]. З використанням дано! шформацп можна розрахувати лiмiти для iндикатору ризику
у вигляд Епвб . Вони наведеш в таблицi 3, де остання колонка (позищя банку) характеризуе стушнь ризикованносп менеджменту банку.
Таблиця 3
Лгмгти для значень коефщгента еластичностг поточног вартостг банку ЕП
№ п.п. Дiапазон допустимих значень ЕПВБ Позищя банку
1 < 0,001.0,002 Нормальна
2 0,001.0,002 < ЕПВБ <0,0012.0,0022 Тактична
3 0,0012.0,0022 < ЕПВБ < 0,0015.0,0025 Стратепчна
4 > 0,0015.0,0025 Спекулятивна
Висновки. При використанш методу аналiзу дюрацш для управлшня ризиком змши процентно1 ставки необхшно визначати два
показника: коефщент дюрацш KD (вiдношення модифшовано! дюрацiй активiв до модифшовано! дюрацп пасивiв) i коефiцiент поточно! вартосп
банку Е (вщношення чутливих да змiни вiдсотково! ставки aктивiв до пaсивiв). Встановлено правило iмунiзaцi! балансу
банку: КБ = (КПВБ) 1 . Для управлшня дюрaцiею, коли вибрана стратепя мaксимiзaцi! прибутку, визнaченi значення лiмiтiв на вiдносний показник РЗПС у виглядi коефiцiенту елaстичностi поточно! вартосп банк1вського портфеля.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Примостка Л. О. Управлшня баншвськими ризиками [Текст]: навчальний поабник/Л.О. Примостка; За ред.. проф.. Примостки Л. О. - К.: КНЕУ, 2007. - 616 с.
2. Смагина Е. Е. Система управления процентным риском в коммерческом банке [Текст]: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук/ Е.Е. Смагина М.: Финансовая академия при Правительстве Российской Федерации, 2003.
3. Виниченко И. Анализ и контроль процентного риска [Текст] // Банковские технологи / И.Виниченко; 1998. - №6. - С. 27 - 32.
4. Прасолова С. Проблеми оцшки та управлшня процентним ризиком комерцшних
баншв: актуальш аспекти [Текст] / С. Прасолова // Вкник НБУ. - 2007. - №9. - С.36-39.
5. Примостка Л. О. Анал1з баншвсько! д1яльносп: сучасш концепцп, методи модель [Електронна б1блютека], тдручник, http:/studentam/ kiev.ua / content/view/778/72/
6. Синки Дж. Управление финансами в коммерческих банках [Текст] / Дж. Синки - М.: Catallaxy.1994. - 820с.
7. Энциклопедия финансового риск-менеджмента / Под ред. А.А. Лобанова, А.В. Чугунова.- М.: «Альпина Паблишер», 2003. -736с.
8. Решецкий В.И. Экономический анализ и расчет инвестиционных проектов [Текст]: Учеб. пособие./В.И.Решецкий; Калининград: ФГУИПП «Янтарный сказ», 2001.-477с.
9. Энциклопедия финансового риск-менеджмента / Под ред. А.А. Лобанова, А.В. Чугунова.- М.: «Альпина Паблишер», 2003. -736с.
10. Китаев А.А. Методы оценки и способы анализа процентного риска [Текст: ] Сборник трудов / А.А. Китаев; Сер. «Экономика» // Северо - Кавказский государственный технический университет. Ставрополь, 2002. - № 8. - С.79 - 87.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТ Свсеева О.О. Експерт редакцшноИ колеги д.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
УДК 658.168
АНАЛ1З ОСНОВНИХ МОТИВ1В ПРИ ЗД1ЙСНЕНН1 УГОД ПО ЗЛИТТЯХ ЧИ
ПОГЛИНАННЯХ
Прудiус Ю. С., здобувач (УкрДАЗТ)
В дашй статтi розглянуто iснуючi теори визначення мотивiв Ы&А, видтено найзмiстовнiшi тдходи до класифжаци мотивацтних чинниюв. На основi nроаналiзованого матерiалу, сформовано групи мотивiв для обох сторт угоди, що найбыьше сприяють реалiзацu головной мети будь якого тдприемця - отримання прибутку. Визначено суть кожного iз вiдiбраних мотивiв, а також виявлено мiсце nрiоритетностi цих мотивiв у здтснеш угоди Ы&А.
Ключовi слова: злиття та поглинання, мотиви об'еднання, тдходи до визначення мотивiв, суть мотиву, прюритеттсть.
© Пруд1ус Ю.С.
Вк'ник економжи транспорту i промисловост1 № 46, 2014
