CC BY
29
Sopushynskyy I.M., Klym N.M., Kharyton I.I. European Experience in Pricing of Softwood Round Timber
Some European trends in pricing for round timber of the Ukrainian industrial wood, which are focused on the visual and mechanical sorting of wood, are analysed. The dynamics of prices for softwood round timber according to wood quality classes of DSTU EN 1316-1.3: 2005, DSTU ENV 1927-1... 3, 2005 has been monitored. The basic methods of pricing timber in the forestry sector have been characterized. The economic analysis of changes in the timber price depending on the tree species, wood quality classes, length and diameter of wood assortments is made. The price guide of high value quality wood is presented.
Key words: class quality of wood, the price of 1 m3 of wood, coniferous, EU standards.
УДК 630*[4+232]:579 Астр. Г.О. Бойко; доц. Н.В. Пузрта, канд. с.-г. наук -НУ бюресурае i природокористування Украти, м. Кшв
ВИДОВИЙ СКЛАД ПАТОГЕННО! М1КОФЛОРИ САДИВНОГО МАТЕР1АЛУ Л1СОВИХ РОЗСАДНИК1В
Особливо небезпечними для молодих рослин як хвойних, так i листяних порщ е захворювання асимшяцшного апарату. Гриби - патогени цього типу можуть розвива-тись на деревах рiзного вшу, але найбшьшо! фiзiологiчно! шкоди завдають молодим рослинам. Визначено видовий склад патогенно! мжрофлори в люових розсадниках, зок-рема виявлено збудниюв хвороб хво! ЬорИоскгтшш рЬпазМ, Rhizosphaera каШо^/И, Ме-па 1апЫ5 та збудниюв хвороб листя Microsphaera а1рМШСкз, Сегеоярога ткуозога. Проаналiзовано штенсившсть та розповсюдження патогенно! мшрофлори у люових розсадниках.
Проведет дослщження та дiагностування грибних патогешв, якi спричиняють хвороби садивного матерiалу головних лiсотвiрних порiд, дадуть змогу сформувати ефективну систему захисту розсадникiв вiд поширення грибкових хвороб та одержува-ти садивний матерiал, який вiдповiдае уим вимогам лiсокультурно! практики.
Ключовi слова: хвороби асимшяцшного апарату, сiянцi, збудники хвороб.
Грибнi та бактерiальнi паразити трапляються у всiх фiтоценозах, уражу-ючи як надземнi, так i пiдземнi органи автотрофних рослин (кореш, стебла, листя, генеративш органи та ш.) [1].
Вiдмiнностi в ураженш автотрофних рослин грибними паразитами зале-жать вiд низки причин, насамперед вiд морфолого-анатомiчних i бюхгшчних властивостей автотрофiв. У автотрофних рослин можна розрiзнити три "лiнií захисту" ввд грибних i бактерiальних паразипв: видiлення фунгiцидних i бактеро-цидних речовин, особливостi зовнiшнiх покривiв органiв, хiмiчний склад i особливост! метаболiзму клiтин, якi зумовлюють шфекцп при проникненнi ц в тканини рослин.
Вщмшносп в ураженнi рослин патогенною мшрофлорою залежать та-кож ввд загального стану рослини та умов середовища: вологосп пов!тря i грунту, температури, освилення, реакцц грунту, аерацп, забезпеченосп елементами мшерального живлення. Зазвичай, гриби, як! паразитують на тдземних органах рослин найбшьш розповсюджеш в поверхневому шар! грунту. Наприклад, ура-ження !ржастими грибами найбшьш виражено в умовах вологих середовищ к-нування й у волоп роки, ураження борошнисто-росяними грибами, зазвичай зростае при скороченш фотоперюду наприкшщ лта.
Ослаблеш рослини бшьшою мiрою уражаються грибами-паразитами, шж нормально розвиненi. Добре виражена також сезонна мiнливiсть заселення автотрофш грибними паразитами, ураженiсть рослин зростае з весни до кшця лгга; вона також може значно вардавати в одних i тих же мкцях з року в рiк. За-галом, грибнi паразити iстотно впливають на життевий стан рослин, знижуючи фотосинтезацiйну поверхню, видшяючи в тканини рослин токсичш метаболiти, пiдвищуючи смертнкть сходш i молодих рослин, а в деяких випадках - до вымирания дорослих особин [2].
Серед численних хвороб, ят трапляються на с1янцях деревних порщ у лiсових розсадниках, найбiльш шкщливими i небезпечними е: iнфекцiйне виля-гання с1янц1в, шютте, випрiвания с1янщв та iн. [4].
Актуальнiсть теми. Найбшьш сприятливi умови для розвитку i розпов-сюдження фiтопатогенних грибiв створюються в лiсових розсадниках, за трива-лого вирошування садивного матерiалу поступово вiдбуваеться накопичення ш-фекцшного мiнiмуму, що призводить в окремi роки до виникнення спалаху ма-сового розвитку небезпечних захворювань, тому дослвдження, яш охоплюють проведення фиопатолопчних обстежень, виявлення i знищення патогешв, е до-сить актуальними.
Мета дослщжень - вивчення та виявлення видового складу фиопато-генних грибiв збудникiв хвороб с1янщв у лiсових розсадниках.
Матерiали i методика дослщжень. Вивчення видового складу фггопа-тогенних грибiв проведено впродовж 2013-2014 рр. на територц лiсових розсад-никш ДП "Городницьке ЛГ". На першому етапi здшснено рекогносцирувальне обстеження розсадникiв з метою виявлення пошкоджень асимiляцiйного апара-ту рослин. Вiзуально визначено ступiнь ввдпаду й ослаблення с1янц1в на поав-них майданчиках. Зразки оргашв з ознаками пошкодження збирали для визна-чення збудникш хвороб. Видовий склад патогенних грибш визначено за реко-мендавдями Е. Соколово!' та Т. Галасьево!' [3].
На дшянках, де спостеркалося iстотне ураження с1янщв та саджанщв, проведено детальне обстеження. З щею метою закладали облiковi дшянки роз-мiром 1м2, загальна !х площа становить не менше 0,3 % вiд плошд, зайнято!' сь янцями однiеí породи. На кожнш з облiкових дiлянок обстежували во рослини та визначали !'х стан. Для визначення ступеня ураження с1янщв та саджанцш використано бальну шкалу А. Воронцова: 0 - рослина здорова (без ознак ураження); 1 - уражено до 10 % поверхш асимшящйного апарату рослин; 2 - ура-жено 11-25 %; 3 - уражено 26-50 %; 4 - уражено бшьше 50 %. Розрахунок роз-повсюдженосп та iнтенсивностi розвитку хвороб проводили за щею ж методикою [1]. Розповсюдження хвороби визначено за формулою
5 = -х100, (1)
V
де: 5 - кшьккть хворих рослин у вiдсотках (розповсюджешсть хвороби); п - на-явна кшьккть хворих рослин; V - загальна кшьккть урахованих рослин.
Крш розповсюдженостi хвороби, визначено стутнь розвитку хвороби.
Р = ^(п х с), (2)
а XV
де: P - ступiнь розвитку хвороби, %; 2(и х с) - сума добутюв кiлькостi урахова-них хворих рослин (и) на вiдповiдний ш бал ураження (с); V - загальна кшь-кiсть урахованих рослин; а - найвищий бал прийнято! шкали [1].
Результати дослщжень. Внаслщок проведених дослiджень було вста-новлено видовий склад збудниюв хвороб с1янщв деревних видш, якi вирощу-ють у розсадниках ДП "Городницьке ЛГ". Характеристику обстежених розсад-никiв наведено в табл. 1.
Табл. 1. Характеристика досйджсуванихрозсадниюв
Шсниц-тво Розташування розсадника Коротка характеристика розсадника Породи, як вирощують у розсаднику
Броницьке Квартал 35 вид. 16 Функщонуе 10 роюв. Створе-ний на багатих грунтах. Базо-вий люовий розсадник площею 1,5 га. Дуб звичайний, ялина зви-чайна, ясен звичайний, вшь-ха чорна, липа дрiбнолиста, модрина европейська.
Городницьке Садиба лкництва Функщонуе близько 7 роюв. Розташований на територп лю-ництва. Загальна площа 0,30 га. Сосна звичайна, ялина зви-чайна, ясен звичайний, горiх чорний.
Дзер-жинське Квартал 15 вид. 13 Функщонуе 3 роки. Вщдале-ний вщ лiсових масивiв. Загальна площа 0,18 га. Сосна звичайна, ялина звичайна, дуб черешковий.
Липинсь-ке Квартал 22 вид. 18 Тимчасовий люовий розсадник. Розташований 1шж деревостана-ми. Загальна площа 0,07 га. Ялина звичайна, дуб звичайний.
Здшснено досМдження у чотирьох розсадниках, кожен з яких рiзний за асортиментом деревних порiд, площею та мкцем розташування. Найстаршим i найбшьшим за площею е розсадник Броницького лкництва, вiдповiдно, вiн i мае найбшьший асортимент деревних порiд (дуб звичайний, ялина звичайна, ясен зви-чайний, вшьха чорна, липа дрiбнолиста, модрина европейська). Найменшим (за роками функцюнування, i за площею) е тимчасовий розсадник Липинського лкниц-тва, в ньому вирощують одно-дворiчнi скнщ сосни звичайно! та дуба звичайного.
Табл. 2. Видовий склад збудниюв хвороб сЫнщв та саджанщв у розсадниках ДП
Тип хвороби Збудник хвороби Розсадники лiсництв
Броницьке Городницьке Дзер-жинське Ли-пинське
Звичайне шютте сосни ЬоркоСегшшш яеСШоямш МЫге. + + - -
Побуршня хво! ялини Якггояркаега ка1кко(Аг ВиЬ. + + - +
Шютте хво! модрини Мегга ¡апс1я Уш11. - - + -
Борошниста роса дуба Мгсгояркаега а1ркИо1Сез ЕГ МаиЬ1. - - + +
Церкоспороз с1янщв липи Сегсоярога шгсгояога 8аоо. - - + -
Як видно з табл. 2, хвороби типу шютте i близьке до них побурiння хво! траплялось практично у вах розсадниках (Броницьке, Городницьке, Липинсь-ке). Збудником звичайного шютте вiднедавна вважався один вид - гриб Ьорко-Сегшшш ртаяМ ОЬеу, але детальш дослiдження цього виду, проведенi за остан-нi роки, дозволили видшити ще два близьких види, ят можуть також уражати
хвою сосни. Це сумчасп гриби Lophodermium seditiosum Mintre Staley et Miller i Lophodermium conigenum Hilitz. Патогеннкть l'x вiдносно хво! pi3Ha. Найбшь-шою патогеннiстю характеризуеться Lophodermium seditiosum, на сьогодш його вважають основним збудником шютте хво! сiянцiв у розсадниках, ураження ci-янцiв у розсадниках може досягати 60-70 %.
На хво! ялини у розсадниках було дiагноcтовано Rhizosphaera kalkhoffii Bub. Збудник уражуе ciянцi i молодi культури ялини. На хво! наступного року наприкшщ лiта - восени з'являються cвiтло-жовтi плями, якi з часом збшьшу-ються у розмiраx i набувають бурого кольору. Гриб зимуе в ураженiй хво!, яка тривалий час не опадае. Оcобливicтю ще! хвороби е наявнicть перетяжок на уражених хвошках.
Хвою модрини у розсаднику Дзержинського лкництва уражуе гриб Me-ria laricis, який призводить до його швидкого вiдмирання та опадания. Найбшь-шо! шкоди патоген завдае одно-дворiчним ciянцям, однорiчнi тнщ уражають-ся менше. Протягом лгга кшька разiв формуеться конiдiальне спороношення, яке сприяе швидкому поширенню хвороби, а на опалш хво! нагромаджуеться значний запас цього патогену. Кошдп, якi перезимували в грунта, навесш спри-чиняють первинне ураження хво! модрини.
На обстежених розсадниках (Дзержинське, Липинське лicництво) вияв-лено ураження тнщв дуба борошнистою росою, яке спричиняеться сумчастим грибом Microsphaera alphitoides Griff. Et Maubl. Первинне ураження листюв вщбуваеться на початку лта сумко спорами i формуються у плодових тiлаx -клейcтотецiяx. Дозр1вання i розсдавання спор вiдбуваетьcя за температури по-вiтря 8-10°С. Сумкоспори потрапляють на поверхню лиcткiв першого приросту i формують епiфiтний мщелш. Гiфи мiцелiю, шдльно прилягаючи до листка, ут-ворюють плоcкi видозмши у виглядi апресорив, з допомогою яких гриб утри-муеться на листках. З часом грибний нали розростаеться i при iнтенcивному розвитку покривае не тiльки всю верхню частину листка, а переходить на ниж-ню i на молода пагони.
В одному з лкництв (Дзержинське) було виявлено церкоспороз липи, викликаний анаморфним грибом Cercospora microsora Sacc. Уражеш листки пе-редчасно засихають й опадають. На листках на початку липня з'являються бага-точиcельнi темно-бурi плями iз свалим центром, у лiтнiй перiод на плямах формуеться спороношення гриба. На опалому лисп навесш формуеться телеомор-фа гриба (Mycosphaerella microsora Syd). Дозрш у перитещях сумкоспори здшснюють первинне зараження лиcткiв [4]. Для проведення детального обсте-ження було закладено облiковi дшянки у розсадниках, де вирощуються тнщ рiзниx деревних порiд, облiки були проведеш наприкiнцi серпня 2014 р. Серед-нi значення розповcюдженоcтi та тенсивносп розвитку хвороб в розсадниках наведено в табл. 3.
Як видно з табл. 3, найбшьшу небезпеку для садивного матерiалу хвойних порiд становлять Lophodermium pinastri (у розсадниках Броницького -24,2 %, Городницького лicництва - 19,8 %) та Rhizosphaera kalkhoffii (пошко-джуе хвою ялини у розсадниках Броницького - 6,8 %, Городницького - 9,8 %, Липинського - 1,3 % лкництв). На тнцях листяних порщ найбiльш пошире-ним е Microsphaera alphitoides (пошкоджуе листки дуба звичайного у розсадни-
ках Дзержинського - 28,5 % та Липинського - 24,3 % люництв), Cercospora microsora Sacc ^пошкоджуе липу дрiбнолисту в розсаднику Дзержинського лю-ництва - 9,7 %).
Табл. 3. Розповсюджетсть та Штенсившсть розвитку хвороб у розсадниках ДП "Городницьке ЛГ" по лисництвах
Тип хвороби та збудник Розсадники люництв Вк аян-цiв, рокiв Розповсюджетсть, % Штенсившсть, %
Звичайне шютте сосни Lophodermium pinastri Ghev. Броницьке 2 24,2 15,3
Городницьке 2 19,8, 8,4
Побуршня хво'1 ялини Rhizosphaera kalkhoffii Bub. Броницьке 2 6,8 1,4
Городницьке 2 9,4 2,5
Липинське 1 1,3 0,3
Шютте хво'1 модрини Meria laricis Vuill. Дзержинське 1 7,4 2,1
Борошниста роса дуба Microsphaera alphitoides Grif. Et Maubl. Дзержинське 2 28,5 9,2
Липинське 3 24,3 5,7
Церкоспороз липи Cercospora microsora Sacc. Дзержинське 2 9,7 3,4
Найвищий рiвень розповсюдженосл хвороб виявлено у розсаднику Дзержинського люництва - це найстарший розсадник серед дослщжених. Ура-ження с1янщв та саджанцiв хворобами асимiляцiйного апарату е нерiвномiрним - проявляеться у виглядi окремих куртин. Боротьбу з цими патогенами в обсте-жених розсадниках на цей час не проводять.
На рисунку наведено штенсившсть i розповсюджетсть збудниюв хвороб у середньому по люництвах. З графика видно, що найбтьшу небезпеку для садивного матерiалу сосни звичайно'1 становить Lophodermium pinastri з час-ткою розповсюдженостi 11,9 % та штенсившстю розвитку 22,0 %, що свщчить про швидкий розвиток хвороби. Якщо не вживати необхiдних заходiв боротьби зi збудником, то хвороба буде прогресувати з року в рш, що завдасть великих збитюв господарству.
30
Lophodermium Rhizosphaera Meria Microsphaera Cercospora pinastri kalkhoffii laricis alphitoides microsora Рис. Середм значення розповсюдження та iHmeHcueHocmi розвитку хвороб у
розсадниках
Збудник хвороби Microsphaera alphitoides, який уражуе аянщ дуба зви-чайного, прогресуе досить швидко i розповсюдженiсть становить 26,4 %, штен-сивнiсть проявлення хвороби становить 7,5 %, це свiдчить про тривалий перiод експлуатацп розсадникiв, недостатнш ршень обстеження садивного матерiалу дуба звичайного та недолiки у дiагностуваннi грибкових хвороб, сприятливi умови для розвитку збудника. Iншi патогени е менш поширеними та не призво-дять до вiдмирання сiянцiв.
Висновки. На територií розсадниюв ДП "Городницьке ЛГ" naToreHHi гри-би - збудники хвороб призводять до втрати значно!' частини садивного матерiалу.
Цьому сприяють тривалий перiод експлуатацií розсадник1в, недостатнш р1вень обстеження садивного матерiалу та недолжи у дiагностуваннi грибкових хвороб, вщсутнкть заходав боротьби з щею групою патогешв. Встановлено, що найбшьш небезпечними патогенами садивного матерiалу хвойних порiд у роз-садниках ДП "Городницьке ЛГ" е Lophodermium pinastri Ghev та Rhizosphaera kalkhoffii Bub. Сiянцям листяних порiд найбiльшоí шкоди завдають Microspha-era alphitoides Grif. Et Maubl та Cercospora microsora Sacc. Проведеш досль дження та дiагностування грибних патогенiв, якi спричиняють хвороби садивного матерiалу головних лiсотвiрних порiд, дадуть змогу сформувати ефектив-ну систему захисту розсадниюв вiд поширення грибкових хвороб та отримува-ти садивний матерiал, який ввдповщае усiм вимогам лiсокультурноí практики.
Лггература
1. Воронцов А.И. Технология защиты леса / А.И. Воронцов, Е.Г. Мозолевская, Э.С. Соколова. - М. : Изд-во "Экология", 1991. - 304 с.
2. Работнов Т. А. Фитоценология / Т. А. Работнов. - М. : Изд-во Моск. гос. ун-та, 1983. - 296 с.
3. Соколова Э.С. Грибные болезни хвойных пород в питомниках и молодняках / Э.С. Соколова, T. В. Галасьева. - М. : Изд-во Моск. гос. ун-та леса, 2005. - 43 с.
4. Федоров НИ. Лесная фитопатология : учебник [для студ. спец. "Лесное хозяйство"] / Н И. Федоров. - Мн. : Изд-во БГТУ, 2004. - 462 с.
Бойко А.А., Пузрина Н.В. Видовой состав патогенной микофлоры посадочного материала лесных питомников
Особенно опасными для молодых растений как хвойных, так и лиственных пород являются заболевания ассимиляционного аппарата. Грибы - патогены этого типа могут развиваться на деревьях разного возраста, но наибольший физиологический вред наносят молодым растениям. Определен видовой состав патогенной микрофлоры в лесных питомниках, в частности возбудителей болезней хвои Lophodermium pinastri, Rhizosphaera kalkhoffii, Meria laricis и возбудителей болезней листьев Microsphaera alphitoides, Cercospora microsora. Проанализированы интенсивность и распространение возбудителей болезней в лесных питомниках.
Проведенные исследования и диагностирование грибных патогенов, вызывающих болезни посадочного материала главных лесообразующих пород, позволят сформировать эффективную систему защиты питомников от распространения грибковых болезней и получать посадочный материал, который отвечает всем требованиям лесокуль-турной практики.
Ключевые слова: болезни ассимиляционного аппарата, сеянцы, возбудители болезней.
BoykoA.A., PuzrinaN.V. Species Composition of Pathogenic Planting Material of Forest Nurseries
Some diseases of the assimilation system are supposed to be especially dangerous for young plants as conifers and hardwoods. Mushrooms that are pathogens of this type can grow on trees of all ages, but most physiological harm is caused to young plants. The species composition of pathogenic organisms in forest nurseries, including pathogens found needles Lop-hodermium pinastri, Rhizosphaera kalkhoffii, Meria laricis and pathogens leaves Microsphaera alphitoides, Cercospora microsora are determined. The intensity and spread of pathogenic organisms in forest nurseries are analyzed. The study and diagnosis of fungal pathogens that cause diseases of planting material of main forest forming species will allow to form an effective system for the protection of nursery propagation of fungal diseases and to obtain planting material that meets all the requirements of silvicultural practices.
Key words: diseases assimilation system, seedlings, pathogens, nursery.
