CC BY
18
2. Водопьянова Т.Д., Грижанков Г.Е. Новые данные о тиссе в Крыму// Ботанический журнал. - 1967, т. 52. - С. 967-970.
3. Дзундза Ю.М. Тисс ягодный - ценная реликтовая порода западных областей Украины// В сб.: Вопросы лесного хозяйства и агролесомилиорации. - Харьков, 1969. - С. 56-57.
4. Климаченко А.Ф., Встовская Т.Н. Интродукция древесных растений в лесостепном Приобье. - Новосибирск, 1982. - С. 160-210.
5. М. Мазепа, Д. Артемовська, Т. Ган. Пiдбiр штродукованих видiв для асортимен-ту мюьких насаджень// Вюник прикарпатського ун-ту: Бюлопя. - 1вано-Франювськ, 2002, вип.2. - С. 19-24.
6. Мазепа М.Г., Артемовська Д.В. Система рН (ДрН) гомогенату зелених листов, як показник стiйкостi деревних рослин до техногенного довкшля. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.9. - С. 141-144.
7. Муравьева О. А., Борхварт В.С. Род Тисс// В кн.: "Жизнь растений". - М.: Просвещение. - 1980, т. 4. - С. 413-416.
8. Симкин Б. Тисс// Химия и жизнь. - 1982, № 10. - С. 61-62.
9. Червона книга Украши. Рослинний свгг/ Редкол.: Ю.Р. Шеляг - Сосонко та ш. -К.: "Украшська енциклопедiя" iм. М.П. Патона, 1996. - 608 с.
10. Чернавский С.Ф., Нечаев Ю.А. Восстановить и сохранить тис в горных лесах Северного Кавказа// Лесное хозяйство, 1957, № 1. - С. 21-24.
УДК 582.5/.9(477) Acnip. К.Б. Шморгай - УкрДЛТУ
ВИДИ СОСЕН У ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕННЯХ ПРИРОДООХОРОННИХ ОБ'СКТЮ М1СТА ТЕРНОПОЛЯ
Подано результати дослщження поширення видiв роду Сосна у зелених насад-женнях природоохоронних об'екпв мюта Тернополя. Наведено аналiз ïx учасп у са-дово-паркових композищях. Дано короткi рекомендацп щодо ширшого ïx впровад-ження у зелеш насадження мiста.
Ключов1 слова: рщ Сосна, природооxороннi об'екти, садово-паркова компози-цiя, зеленi насадження.
Doctorate K.B. Shmorgaj - USUFWT
Types of pine-trees in the green planting of nature protection objects
of city of Ternopil
In the article the results of research of distribution of types of family Pine-tree are given in the green planting of nature protection objects of city of Ternopil. The analysis of their participation is resulted in garden-parks compositions. Short recommendations are given in relation to more wide their introduction in the green planting of city.
Keywords: family Pine-tree, nature protection objects, garden-park composition, green planting.
1з 100 вщомих наущ вид1в роду Сосна - Pinus L. в Украш1 мюцевими е шють: сосни звичайна, прська, кедрова европейська, кримська, Сосновського i Станкевича. Три останш види окремими авторами трактуються як шдвиди сосен, вщповщно, чорно", звичайноï' та алепсь^' [6]. У культурi е близько 35 видiв; ряд видiв сосни е досить перспективними для штродукци. Майже вс види сосен е св^лолюбними i маловимогливими до грунпв. Ширше вико-ристання сосен в озелененш мiст i сш Заxiдного Лiсостепу е перспективним i необхщним завданням зеленого будiвництва.
На територи мальовничо'' Тернопiльськоï' областi юнуе ряд природоохоронних об,ектiв, серед яких е й заповщник, i пам'ятки природи рiзного
призначення. З метою збереження особливо цшних геолопчних пам'яток при-роди, рiдкiсних видiв рослин i тваринного свiту, у 1990 р. на базi подшьських Товтр було органiзовано заповiдник "Медобори" з фiлiалом мКременецькi гори" [5]. Це единий заповiдник в област i один iз найбшьших в Укра1ш загаль-ною площею 10 454 га. У 1972 р. на територи Гусятинського району був зас-нований Хоросткiвський державний дендролопчний парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва республжанського значення площею 18 га. Тут нарахо-вуеться бшя двадцяти видiв сосен, серед яких сосна Веймутова, сосна жовта або орегонська, кримська, румелшська, кедрова сибiрська i европейська.
Тернопшь - обласний i районний центр, розташований у центральнiй частинi област^ на рiчцi Серетi (притока Дшстра) [1]. Площа зелених насад-жень 4 935 га. У Тернополi е двi пам'ятки природи та три парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва мюцевого значення [3]. Найстарiшим парком е парк Слави в центрi мюта, який мае другу назву Старий парк i е пам'яткою садово-паркового мистецтва. У 1951 р. на болотистш заплавi Серету почали створювати озеро, а поруч з ним, на мющ давнього звалища - Парк культури i вщпочинку iменi Т. Шевченка. Трохи шзшше був закладений парк Нащ-онального Вiдродження.
Клiмат Тернопшьсько! областi помiрно континентальний з м'якою зимою i теплим, вологим лiтом [1]. Серед зональних типiв грунпв переважають свiтло-сiрi i сiрi лiсовi та темно-сiрi опiдзоленi (50,5 %), чорноземи отдзоле-нi та чорноземи типовi малогумусовi (47,8 %). Як видно з вище наведено! характеристики природнокшматичних i грунтових умов, Тернопшьщина, як ти-пова складова Люостепу, е повнiстю придатною для вирощування тут бшь-шостi мiсцевих й штродукованих видiв деревних порiд, в тому чи^ й сосен.
Першою грунтовною працею iз дослiдження поширення хвойних по-рiд у зеленому будiвництвi мiст Захщно! Укра1ни е дисертацшна робота Р.В. Кармазша [4], який виявив тут (в боташчних садах, арборетумах, роз-садниках) 93 види i 185 рiзновидiв голонасiнних. Вiддiлом дендрологи та паркознавства Центрального республжанського ботанiчного саду АН УРСР у 1972 р. було обстежено лiвобережнi Полiсся та Люостеп, у тому числi й м. Тернопшь i область [2]. 1з сосен тут було виявлено таю види: Банкса, веймутова, прська, чорна. ВЫ вони цвггуть i плодоносять. Природного по-новлення, як насшневого, так i вегетативного, не спостер^алося.
Метою дослiдження було встановлення мюцезростання рiзних видiв сосен у зелених насадженнях природоохоронних об'ек^в м. Тернополя, ана-лiз !х показникiв росту, опис садово-паркових композицш з !х участю, дос-лiдження трофотопiв мiсцезростань, уточнення перспективностi використан-ня рiзних видiв сосен для озеленення м. Тернополя.
Об'ектами дослiдження поширення сосен стали зелеш насадження при-родоохоронного фонду рiзного функцiонального призначення мюта Тернополя: • загального користування - загальномшьк! й районы парки (парк 1м. Тараса Шевченка, парк "Тотльче", Нацюнального Ввдродження), спещал1зоват парки (парк Слави), лшопарки (регюнальний ландшафтний парк "Загребел-ля"), сквери;
272
Заповвдна справа в Галичинi, на Подь^ та Волинi
• обмеженого користування - на донках житлових будиншв, дитячих закла-дiв, шкш, вуз1в, культурно-просвiтницьких закладiв;
• специального призначення -насадження кладовищ (Микулинецького), роз-садники, автомагiстралi й вулищ.
1нвентаризащя сосен проводилася за методикою кафедри екологи та ландшафтно! арх^ектури УкрДЛТУ. При цьому бралися до уваги таю показ-ники: юльюсть штук; вш окремих екземпляр1в, роюв; д1аметр стовбура, см, i рад1ус крони, м; висота дерева i штамбу, м; санiтарний стан рослин. Дiаметр стовбура дерева вимiрювався мiрною вилкою загальноприйнятим у лiсовiй таксаци методом у двох взаемно перпендикулярних напрямках з точшстю 0,1 см на таксацшнш висотi 1,3 м вщ шийки кореня. Радiус крони вимiрював-ся мiрною стрiчкою у восьми напрямках, за сторонами свггу. Вимiрювання висоти дерева i штамбу проводили екшметром. Вiк дерева встановлювався окомiрно за методикою, прийнятою у таксаци люу. Санiтарний стан дерев встановлювався окомiрно за !х зовтшшм виглядом. При цьому зверталась увага на наявшсть сухих гiлок, плодових тш грибiв, вiдсутнiсть вершини, ме-ханiчнi пошкодження, дуплистiсть i т.д.
Грунтовi проби вiдбиралися на кожному об'екл у трьохкратнiй посль довность Визначалися основнi фiзико-хiмiчнi властивостi грунлв за загаль-ноприйнятими у грунтознавствi методиками. При цьому було визначено таю показники: кислотшсть грунту (активна i обмiнна), вмiст у ньому N, P, K i гумусу. Описано, сфотографовано й замальовано окремi бiогрупи з участю сосен. При аналiзi участi сосен як рослинного компонента ландшаф^в зелено! зони м. Тернополя використана загальноприйнята класифiкацiя деревно-ча-гарниково! рослинностi за видами насаджень (Боговая, Фурсова, 1988).
У процес дослщження у зелених насадженнях Тернополя виявлено таю види сосен: сосна звичайна Pinus sylvestris L., чорна Pinus nigra Arn., кедрова европейська Pinus cembra L. й веймутова Pinus strobus L. Така низька видова рiзноманiтнiсть i кiлькiсне представництво роду Сосна у зелених насадженнях Тернополя пояснюеться тим, що щ насадження е дуже молодими: майже вш вони висадженi пiсля Друго! Свiтово! вiйни.
Сосна звичайна Pinus sylvestris L. як аборигенний вид е найширше представленою у тернопшьських парках. Ми проiнвентаризували близько 230 екземплярiв цього виду. Найбiльша юльюсть !! вiдзначена у парку Нащ-онального Вiдродження, трохи менше - у парку "Топшьче", Слави й "Загре-белля". Найчастiше вона росте у великих паркових масивах iз листяними породами: березою повислою i шдлюком з бузини чорно!, свидини бiло!, лiщи-ни звичайно!, малини (парк Нацiонального Вiдродження); липою серцелис-тою, кленом гостролистим (парк "Топшьче"); ялиною европейською, буком люовим, каштаном юнським (парк "Загребелля"). У цих же парках дослщже-но дев'ять бiогруп з участю сосни звичайно!, як чистого, так i змшаного складу: у парку "Топшьче" !х найбiльше - п'ять, двi - у парку Нацiонального Вщродження й одна - у парку "Загребелля". У складi змiшаних груп разом iз сосною звичайною ростуть таю породи: деревш - клен гостролистий, бук лi-совий, горiх грецький, граб звичайний, береза бородавчаста, алича, каштан кiнський, липа дрiбнолиста, горобина звичайна, ялина европейська, модрина
европейська; чагарниковi - свидина бiла, акацiя жовта. За величиною щ бюг-рупи е середшми (6-7 екземплярiв) i великими (10-14 екземплярiв).
У Тернополi сосна звичайна росте й у вуличнш посадцi на проспект Степана Бандери у бюгруш з десяти екземплярiв. Вш !х тут приблизно 28 роюв, се-реднш дiаметр 22-24 см, висота 10,5 м. Ми зафшсували й солггер сосни зви-чайно! висотою 10,8 м у парку "Топшьче" на березi Серету. Тут вiн е добре представлений для огляду з боку дитячого майданчику й дорiжковоl мережi парку.
Сосна чорна Pinus nigra Am. у зелених насадженнях Тернополя трап-ляеться дуже рiдко. Ми зафiксували три екземпляри: два - у парку "Топшьче" й один - на подвiр,l Тернопшьського зеленого господарства. Вж цих сосен близь-ко 20 роюв, середнiй дiаметр - 15-16 см, середня висота - 4,8-5,0 м. Два екземпляри ще! сосни у парку "Топшьче" ростуть у бюгруш з двома екземплярами верби бшо! i клена цукристого й одним горiхом грецьким. На подвiр,l тресту зеленого господарства сосна чорна виступае сол^ером на квггковш клумбi.
У парку Слави ми зафжсували единий у Тернополi екземпляр сосни веймутово! Pinus strobus L., вiк яко! приблизно 40 роюв, дiаметр 26,5 см i висота 11,8 м. Росте вона в оточенш шзшше висаджених листяних порщ (липи серцелисто!, каштана юнського, клена гостролистого та iн.) й тому погано представлена для огляду.
Сосна кедрова европейська Pinus cembra L. росте на партерному газот позаду готелю "Тернопiль" у юлькост п'яти екземплярiв. Biк цих дерев 2930 рокiв, середнiй дiаметр 10 см, висота 2-2,5 м. Таю незначш показники росту пов'язаш iз нестачею вологи у грунт й повiтрi влiтку, що призводить до сповiльненого росту рослин, суховершинносл, всихання окремих гiлок крони.
Величина конкретних фiзико-хiмiчних показникiв грунту ч^ко коре-люе iз величиною рекреацшного пресингу: iз його збшьшенням грунтовi умо-ви росту i розвитку рослин погiршуються (табл. 1).
Табл. 1. Фiзико-хiмiчнi показники tpyHmie зелених насаджень _природоохоронних o6'eKmie м. Тернополя_
Назва об'екта Активна кислотшсть Обмшна кислотшсть Вм1ст у груни
мг/100 г грунту гумусу, %
азоту фосфору калш
Парк Нацюнального Ввдродження 6,56 6,06 2,55 13,6 162 2,21
Проспект С. Бандери 6,89 6,26 3,1 21,6 84 2,85
Парк Слави 7,88 7,38 5,5 20,6 152 3,82
Парк "Топшьче" 8,14 7,47 4,35 23,3 234 5,12
Кислотшсть Грунтов парюв зростае iз зростанням рекреацшного наван-таження на Грунт у межах вщ 6,56 до 8,14. Як видно iз значення обмшно! кис-лотностi, Грунти парюв м. Тернополя належать до нейтральних i слаболужних Грунтiв. Високий вмiст К, Р, К у них характеризуе Грунти парюв м. Тернополя як високородючь На це вказуе також й вмют у них гумусу. Значно вищий вмiст гумусу у парку "Топшьче" (5,12 %) порiвняно з шшими пов'язаний iз створен-ням цього парку у заплавi рiчки Серет, котра збагатила 1х сво1ми наносами.
Отже, провiвши швентаризацш сосен у зелених насадженнях мюта Тернополя, ми встановили, що представництво 1х тут е незначним. Тому 1х
274
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш
ширше введення сюди е необхiдним i перспективним. На шдтвердження цього вказують i показники росту вивчених видiв (дiаметр стовбура, висота), i ïx де-коративнi показники. Добрi i^m^i умови паркiв м. Тернополя (нейтральна реакщя, висока родючiсть) забезпечать ïx усшшне вирощування у даних умо-вах, сприятимуть введенню видiв, що е бiльш вимогливими до грунтових умов порiвняно i3 сосною звичайною (веймутова, жовта, кедрова европейська).
Найчастше сосни трапляються тут у деревно-чагарникових масивах з участю листяних дерев i чагарниюв, рщше - у групових i сол^ерних посадках. Необхщним е збагачення видового складу сосен штродукованими видами (жовтою, чорною, румелiйською та iн.), а також й аборигенними (прсь-кою, кедровою европейською). Непоганi показники росту сосни звичайноï у посадцi на проспект С. Бандери говорять про можливють використання ïï у вуличних насадженнях iз невеликим антропогенним навантаженням (внутрж-вартальнi вулицi й про1'зди), що потребуе ширшого вивчення.
Лггература
1. Географ1чна енциклопед1я Украши, т. II i Ш. - К.: Украшська Радянська Енцикло-пед1я, 1990.
2. Горд1енко I.I., Дорошенко О.К., Чуприна П.Я., Коз1н В.Г. До матер1ашв про ш-тродукцш дерев та чагарниюв у Захщному Люостепу та Прикарпатп Украши (повщомлення трете за результатами експедицшних дослщжень 1973 р.)// 1нтродукщя та акшматизащя рос-лин на Укршш, 1976, вип. 8. - С. 7-18.
3. Дуда 1.М., Мельничук Б.1. Тернопшь: Що? Де? Як? Фотопупвник. - К.: Мистец-тво, 1989. - 239 с.
4. Кармазш Р.В. Рщкюш декоративш хвойш, штродуковат в р1вниннш частиш за-хщних областей Украши// Охорона природи в захщних областях Украши: Матер. м1жоблас-но'1 конф. - Вид-во Льв1вського ун-ту, 1966. - С. 39-43.
5. Корчемний В.Г. Заповщники i парки Надзбруччя. - Тернопшь, 1994. - 50 с.
6. Липа О.Л. Дендрофлора УРСР. Частина перша. Хвойш породи сад1в i парюв УРСР. - Вид-во АН УРСР, 1939. - 212 с._
УДК 712.253 Т.М. Левусь - УкрДЛТУ
АЛЬП1ЙСЬК1 Г1РКИ - ОРОГРАФ1ЧН1 ТА ФЛОРИСТИЧН1
СИМВОЛ1ЧН1 АНАЛОГИ Г1РСЬКОГО ЛАНДШАФТУ
Розглянуто iсторичнi передумови розвитку кам'янистих садiв i тенденцп ïx поширення. Також подаються основнi принципи створення альтнарпв, а саме вибiр мiсця, пiдбiр та встановлення камшня i, що саме основне, пiдбiр та посадка рослин, придатних для альпшського ландшафту.
Ключов1 слова: ландшафтний дизайн, альпiнарiй, кам'яний сад.
Т.М. Levus' - USUFWT
Alpine mountains - orographies and floristics symbolic analogues
of mountain landscape
History pre-conditions of development of cam are considered gardens and tendency of their distribution. Basic principles of creation of alpinarium are also given, namely choice of place, selection and establishment of stone and, that exactly basic, selection and landing of plants suitable for an alpine landscape.
Keywords: landscape disingn, stoun qourden, alpine qourden.
