CC BY
394
Бочарова Карина Анатолпвна,
acnipaHm кафедри крим'шолог'И та кримнально-виконавчого права, Нацональний юридичний ушверситет iMeHi Ярослава Мудрого, УкраУна, м. Харюв e-mail: k.bocharova@rambler.ru ORCID 0000-0003-0486-9654
ВАНДАЛ1ЗМ ЯК ПРОЯВ АГРЕСИВНОУ ПРОТИПРАВНОУ ПОВЕД1НКИ
Статтю присвячено anaMi3y поняття i cymnocmi eandaMi3My як агресивног протиправног поведтки та його eudie. Окреслено основш науковi класифжащ залежно eid мотивiв i причин учинення вандалiзму. Доведено, що особлuвостi простору й дизайну впливають на збшьшення кыь-mcmi його проявiв, оскыьки люди схильш руйнувати речi, ят морально чи духовно гх пригшчують. Наголошено, що прояви вандалiзму постшно повторюються через вгдносно м'ят санкци, низький рiвень викриття та тдвищену латенттсть.
Ключовi слова: протиправна поведшка; Ba^^i3M; прояви вандалiзму; запобкання ванда-лiзму; агрешя; агресивна поведшка.
Бочарова К. А., аспирант кафедры криминологии и уголовно-исполнительного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: k.bocharova@rambler.ru ; ORCID 0000-0003-0486-9654
Вандализм как проявление агрессивного противоправного поведения
Статья посвящена анализу понятия и сущности вандализма как агрессивного противоправного поведения и его видов. Рассматриваются основные научные классификации в зависимости от мотивов и причин совершения вандализма. Подчеркивается, что особенности пространства и дизайна влияют на увеличение количества его проявлений, поскольку люди склонны разрушать то, что морально или духовно их угнетает. Отмечено, что эти виды действий постоянно повторяются из-за относительно нестрогих санкций, низкого уровня выявления и повышенной латентности.
Ключевые слова: противоправное поведение; вандализм; проявления вандализма; предотвращение вандализма; агрессия; агрессивное поведение.
Актуальтсть та постановка проблеми. На теренах сучасних урбашс-тичних територш виникае чимало дев1антних прояв1в стосовно культурних, кторичних, сощально-виховних об'ект1в власност та споруд, що становлять
щншсть для населення i держави. Тож важливо мати на yBa3i, що прояви агресп та девiантна поведiнки складають систему вчинкiв особи або певних деструктивних груп, що вщхиляються вщ загальноприйнятих соцiальних норм, пануючих у сyспiльствi (моралi). До того ж кожний вчинок особи е сввдомою дieю, актом морального самовизначення, в якому людина ствер-джуе себе як особисткть у ставленнi до шшо'1 людини, само!' себе, сощ-ально1 групи або сyспiльства, проявом в об'ективнш реальностi системи ïï цiнностей та рефлексп до життя в щлому. Останнiми роками збшьшилося насильство й жорстокiсть серед населення, а також деструктивна поведшка молодi та пiдлiткiв, тому й акти вандалiзмy стають дедалi поширеними. Дп вандалiв привертають увагу держави, осыльки вони е певним фундаментом рецидивно!' злочинностi й розгортаються насамперед на нацiональних, релiгiйних та особисткних конфлiктiв.
ÂHanÏ3 дослгджень i публжацш. Певш мiркyвання стосовно питання вандалiзмy, його характеристики i значення викладено у працях В. В. Максимова (V. Maksymov), Л. С. ФШппово']" (L. Filippova), О. В. Александренка (O. Aleksandrenko), Н. О. Веселовсько1 (N. Veselovska), А. Ф. Зелшського (A. Zelins'kyj), I. В. Ковтонюка (I. Kovtoniuk), Л. С. Ростомяна (L. Rostomian) та шших вiтчизняних та зарyбiжних наyковцiв. Найбшьше уваги дослiдженню вандалiзмy як прояву деструктивно!" поведiнки придiлено в працях зарyбiжних наyковцiв, таких як С. Коен (S. Cohen), А. Гольдштейн (A. Goldstein), Д. Фшер i Р. Берон (D. Fisher and R. Baron), В. Оллен (V. Allen) та ш.
Але можна констатувати, що в украшськш наущ бракуе нових комп-лексних дослщжень, присвячених науково-теоретичному опануванню цього сусшльно небезпечного явища та запобiганню злочинам, що пов'язаш з ван-далiзмом. 1снуюча кримiнологiчна характеристика цього виду злочинних проявiв уже дещо застарша, а основнi засоби запобiгання не ввдповвдають тенденцiям сучасного сyспiльства.
Мета cmammi - проаналiзyвати поняття та сутшсть вандалiзмy як протиправно! агресивно!' поведiнки й визначити його види. Важливкть публжацп щодо видшення вандалiзмy як окремого об'екта дослщження обумовлено тим, що дп вандалiв набувають особливого соцiального значення.
Виклад основного матерiалу. Вандалiзм - одна з форм деструктив-но'1 поведшки людини, що виражаеться в умисному знищенш матерiальних цiнностей. 1сторичне тлумачення слова «вандалiзм» - дикий, безжалкний грабiж, варварство. Це значення пов'язано з iсторiею виникнення цього тер-мiна, що веде до схвдно-германського племенi вандалiв, якi розграбували Рим у червш 455 р. T^i загарбники забрали з Риму велику кшьккть кош-товностей i творiв мистецтва.
Етимологiя цього термiна мае широкий ряд визначень, тому для бшьш детального й об'ективного дослщження питання вандалiзмy як прояву агресивно! протиправно! поведшки потрiбно придшити увагу кожному з них.
Уперше вандалiзм у сучасному його значенш був використаний у часи Велико! ФранцузькоТ революцп членом конвенцп Генеральних Штатiв абатом Анрi Грегуаром у 1794 р., коли вш виступив з «Доповщдю про руйнування, як завдаються вандалiзмом, i засобах !х запобкання», закликаючи найсуворiшим чином припиняти знищення пам'ятникiв мистецтва, зокрема маючи на увазi подiбнi дГ! армГ! молодо! ФранцузькоТ республiки.
Вандалiзм тiсно пов'язаний з поняттям агресп, спрямованим на спричи-нення шкоди не лише матерiальним цiнностям. Але одне з сучасних л^ера-турних джерел визначае вандала як особу, «що навмисно чи внаслвдок неуцтва руйнуе власнiсть, що належить шшш особi сусшльства». Тобто це хулкан, що псуе суспiльну, приватну чи комунальну власшсть. Так, А. Голдштейн дае визначення: «Вандалiзм - це навмисний акт руйнування або псування чужо! власностЬ». Саме навмиснiсть руйнування створюе головнi труднощi у застосуванш цього поняття. Чимало шкоди навколишньому середовищу та обладнанню завдаеться не стшьки через усвiдомлене бажання зруйну-вати, скiльки внаслiдок неуважностi, ввдсутноси пiклування та охайностi, з мiркувань особисто! зручностi [7].
1дея про те, що людська поведiнка багато в чому залежить ввд особли-востей фiзичного середовища, лежить в основi пiдходу, найбiльш радикальнi представники якого стверджують, що головною i единою причиною ванда-лiзму е невдалий арх^ектурний дизайн: люди схильш руйнувати реч^ якi фiзично чи духовно !х пригнiчують. При дослвдженш варто звернути увагу на те, яким чином особливост простору i дизайну впливають на можливiсть сприймати i реально контролювати поведiнку, а також на специфiчнi деталi предмеив, якi зазнали руйнацп i псування, вважаючи, що вони послаблюють внутршш мехашзми стримування деструктивних дiй.
До кримшально-правових проявiв вандалiзму, тобто до тих дiянь, що про-являють це явище в об'ективнiй реальности належать дiяння, що передба-чеш рiзними роздiлами Особливо! частини Кримшального кодексу Укра!ни, але, на жаль, не видшеш в окремий роздш чи статтю. Зокрема, до злочишв, пов'язаних з вандалiзмом, можна ввднести пошкодження релiгiйних споруд чи культових будиныв (ст. 178), незаконне утримування, осквершння або знищення релiгiйних святинь (ст. 179), умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194), масовi заворушення (ст. 294), хулканство (ст. 296), знищення, руйнування або пошкодження пам'яток - об'екив культурно! спад-щини та самовшьне проведення пошукових робiт на археологiчнiй пам'ятщ (ст. 298), наруга над могилою, шшим мiсцем поховання або над тшом помер-лого (ст. 297), наруга над державними символами (ст. 338), умисне знищення або пошкодження майна пращвника правоохоронного органу (ст. 347) та умисне знищення або пошкодження майна журналкта (ст. 347-1).
Як правило, злочини, пов'язаш з вандалiзмом, можуть мати будь-який з перелiчених мотивiв, або !х певну комбшащю, а саме:
- хулканський мотив: руйнування майна найчасише ввдбуваеться iмпуль-сивно, до того ж майже завжди шд дiею алкогольних напо!в чи наркотичних
речовин. Якщо злочин скоТли пщл^ки, то вони заздалепдь не готуються, а просто потрапляють пiд вплив спiльникiв, вважаючи наругу i руйнацiю розвагою. Часто для руйнацп використовуються пляшки ввд алкогольних напоТв, камiння, елементи надгробюв або огорожi. У цьому разi проявля-еться бажання самоствердитись, показати перевагу над сусшльством, або це гра, протест, бажання ввдчути «адреналш»;
- корисливий мотив: якщо при скоенш злочину викрадаються предмети, яю мають культурну або матерiальну щншсть. У цьому разi вандали можуть шдготувати заздалегiдь сокиру, молот тощо;
- емоцiйно-особистiсний мотив проявляеться в нарузi над могилою i несе в собi заздрiсть або помсту покшному, або членам його родини. Цей мотив зустрiчаеться досить рщко;
- нацiональний мотив: особи об'еднуються з метою пропаганди нащоналк-тичноТ iдеологГí;
- расовий мотив;
- релтйний мотив;
- сексуальний мотив (некрофШя) [2 , с. 73].
У сусшльнш свiдомостi вандалiзм часто постае безщльною, безглуз-дою, невмотивованою поведiнкою. Виявлення мотивiв вандалiзму стало одним iз головних завдань сощальних дослiдникiв вiд моменту появи перших публжацш з цiеТ проблеми. Зупинимося на двох мотивацшних типоло-гiях вандалiзму. Розглянемо типологiю С. Коена [3], найчастше згадувану у л^ературп Залежно вiд домiнуючого мотиву руйнацп С. Коен видыяе шкть типiв вандалiзму.
1. Вандалiзм як засiб придбання. Основний мотив руйнацп становить матерiальна вигода. Ця форма вандалiзму, власне, е рiзновидом крадiжки. Вiдомо, що значноТ шкоди зазнають об'екти, що мктять кольоровi метали. Зшмаються двернi ручки, меморiальнi дошки, деталi приладiв та пристроТв. Тотального поширення набув цей рiзновид вандалiзму на цвинтарях, коли крадуть кв^и, вiнки, золото написiв.
2. Тактичний вандалiзм. Руйнування використовують як засiб задля досяг-нення iншоТ мети. Наприклад, аби запобпти зниженню цш, знищуються цiлi партп товару.
3. 1деолопчний вандалiзм. Цей вид подiбний до попереднього, тому його iнодi об'еднують. Про iдеологiчний вандалiзм йдеться, коли руйшвник ставить сощальну чи полiтичну мету. Об'ект руйнацп мае яскраво виражений символiчний змкт. Вiн може позначати тип влади, сощальш iнститути, якусь соцiальну чи нацюнальну групу. Соцiальнi революцп i катаклiзми зазви-чай супроводжуються посиленням цього рiзновиду вандалiзму. Руйнування пам'ятнишв архiтектури пiд час ФранцузькоТ революцп мало антимонархiч-ний, антифеодальний i антикатолицький характер. Саме цi символи знищу-валися з особливою штенсившстю. Так була зруйнована Бастилiя, яка була символом королiвського суду. На королiвському цвинтарi Сен-Денi за 3 дш
було знищено 51 пам'ятник. Всього ж за 1789-1800 рр. у Францп були зруй-новаш 168 пам'яток мистецтва й арх^ектури. Ввдомо, що штенсивно зни-щувалися символи попереднього ладу i у революцшнш Росп. Наприклад, iз 1917 р. зруйновано 25-30 тис. церков та соборiв, близько 500 монастирiв, знищено щонайменше 20 млн iкон, близько 400 тис. дзвошв.
4. Вандалiзм як помста. Руйнування вiдбуваеться у вщповвдь на образу. Особливiсть цього рiзновиду в тому, що руйнащя майна е вiдкладеною вщпо-вщдю на дiю противника i ввдбуваеться анонiмно. Образа може бути уявною, а об'ект руйнацп може лише побiчно чи символiчно пов'язаний з первинним джерелом ворожость Така форма помсти приваблива тим, що е емоцшно ефек-тивною, але дозволяе уникнути особистого зггкнення. Крiм того, об'ект помсти не завжди досяжний. Зазначаеться, що така форма помсти «часто безпечна, зазвичай надшна i завжди солодка» [3]. Деяы дослщники трактують цей рiзно-вид вандалiзму як вiдповiдь на агресiю.
5. Вандалiзм як гра. Це розповсюджений рiзновид дитячого та пiдлiткового вандалiзму. Руйнування сприймаеться як можливiсть шдняти статус у групi однолiткiв за допомогою прояви сили, спритносп, смшивость Таке проведення часу часто мае характер змагання.
6. Злiсний вандалiзм. Злiсним вандалiзмом е акти, викликаш почуттями ворожостi, заздростi, неприязнi до шших людей i задоволення вщ заподiяноТ шкоди. У цьому об'ект менш специфiчний, як у випадку вандалiзму-помсти. Наприклад, в 1977 р. чоловш облив кислотою 23 художшх полотна, серед яких були твори класичного живопису, наголосивши на тому, що йому було важливо знищити те, що дороге шшим. Ще бiльш зримо передано настрiй, що супро-воджуе подiбнi акти руйнування, у ромаш Ф. Сологуба «Мелкий бес», для героТв якого отримання задоволення шляхом заподiяння зла шшим е складо-вою повсякдення. У одному з епiзодiв роману описуеться, як вони вихлюпують залишки кави на шпалери i поим починають бити ногами по стшах юмнати, намагаючись Тх забруднити. Цим вони сподiваються нашкодити господарцi квартири, яка шчим Тм не завинила.
1нша класифiкацiя мотивiв вандалiзму, що заслуговуе на увагу, запропо-нована Д. Кантером [5]. Крiм уже розглянутих мотивiв помсти i придбання, Д. Кантер називае так причини.
1. Гшв. Руйнiвнi дп пояснюються почуттям досади, переживанням нездат-ностi досягти чогось i може бути спробою справитися з стресом.
2. Нудьга. Причиною шдл^кового вандалiзму часто е бажання розва-житися. Спостерiгаеться тенденщя, що нудьга перестала бути мотивом. Як ввдзначили деякi дослiдники, стан нудьги е таким психолопчним станом, у якому ввдбуваються порушення психжи молодi, через що i проявляеться вандалiзм. Мотивом виступае пошук нових вражень, гострих ввдчутив, пов'язаних з небезпекою. Важливу роль у формуванш такоТ поведiнки мають субкультурнi статеворольовi стереотипи. Особливого значення набувае уяв-
лення про маскулшшсть як здатшсть переживати сильш емоцп, ввдкрито ïx виявляти, дiяти швидко, не думаючи.
3. Дослщження. У цьому pa3i метою руйнацп е пiзнання. Зокрема, причиною пошкоджень, скоених дiтьми, бувае щкавкть, бажання зрозумiти, як працюе система. Це стосуеться не тшьки фiзичниx об'ектiв, але й соцiальниx. Руйнування е засобом перевiрки меж допустимого, намагання встановити, наскшьки сильнi громадсью норми i авторитет дорослих.
4. Естетичне переживання. Спостереження за фiзичним процесом руйнацп вщкривае новi враження, що супроводжуеться звуками, як здаються приемними.
5. Екзестенцiйне дослiдження. Розкриваючи цей мотив, Д. Кантер пояс-нюе, що вандалiзм може бути як самоствердженням, так i дослвдженням мож-ливостi свого впливу на сусшльство, здатнiсть привернути увагу до себе. Мабуть, найдавшшим прикладом акту вандалiзму е вчинок Герострата, який спалив храм заради особисто! слави. Як зазначають дослiдники вандалiзму в мистецтв^ «химерне» прагнення до привернення уваги часто е мотивом псування великих творiв живопису. Як правило, руйшвники подiбного типу прагнуть уникнути арешту i намагаються зробити зi свого вчинку публiчну подiю. Так, росшський художник А. Бренер, який намалював балончиком зелено! фарби знак долара на всесвмьо вiдомiй картиш Казимира Малевича «Супрематизм. 1921-1927», що перебувала у музе! сучасного мистецтва Амстердама, пояснив свш вчинок: «Я терорист в мистецтв^ хоив би привернути увагу до становища митщв у свiтi i особисто до себе».
Безглуздкть вандалiзму вiдносна. Будь-яка людська дiяльнiсть мотиво-вана, а, отже, мае свш особисткний змiст, не завжди, звичайно, усввдомлю-ваний особою, яка його вчиняе, не кажучи вже про шших о^б. Але визнання цих дш безглуздими недостатньо, з погляду встановлено! у суспiльствi морально! сввдомость Дп щодо знищення та пошкодження майна, руйнування споруд, будiвель, пам'ятниыв та наруга над могилами школи не стануть допустимими i прийнятними для сусшльства; вони завдають неаби-якого морального болю громадянам.
Висновки та пропозицп. Вандалiзм - форма агресивно! протиправно! поведшки, що проявляеться в умисному знищенш та пошкодженнi матерiаль-них щнностей. Його основними ознаками, крiм агресивноси, е протиправнiсть i аморальнiсть. Злочини, пов'язаш з вандалiзмом, посягають як на природш, так i набут права окремих iндивiдiв, громадян або сусшльства в щлому.
Руйнування i поломки суттево змшюють вплив мкького середовища на емоцiйний стан особи, тому явище вандалiзму потребуе подальшого дослЬ дження. На жаль, так види дiй постiйно повторюються, на нашу думку, через ввдносно м'яы санкцп, низький рiвень викриття та шдвищену латент-нiсть. Випадки вандалiзму i надалi мають мiсце, а повторш вчиняються в посиленiй формь
Список л^ератури:
1. Максимов В. В. Правова охорона культурних цшностей у Конвенщях ЮНЕСКО : автореф. дис. ...канд. юрид. наук : 12.00.11/ В. В. Максимов ; НАН Украши. 1н-т держ. i права iM. В. М. Корецького. - Ктв, 1997. - 16 с.
2. Александренко О. В. Прояви вандалiзму на об'ектах культурно! спадщини / О. В. Алек-сандренко, Н. О. Веселовська // Молодий вчений. - 2013. - № 1 (01). - С. 71-74.
3. Cohen S. Destruction of property: Motives and meanings // Vandalism / Ed. by С. Ward. -London : The Architectural Press, 1973.
4. Cordess C. Art vandalism / C. Cordess, M. Turcan // British Journal of Criminology, 1993. -Vol 33. - № 1. - P. 95-102.
5. Canter D. Vandalism: Overview and prospect / D. Canter // Vandalism: Behavior and motivation/ Ed. by Z. Levy-Leboyer. - Amsterdam : Hoth-Holland, 1983.
6. Меликьянц Р. Теракт проти картини i3 застосуванням хiмiчноi збро! / Р. Меликьянц // Вкт1 - 1997. - 25 бер.
7. Goldstein A. The psychology of vandalism / A. Goldstein. - New York : Plenum Press, 1996.
8. Фшшпова Л. С. Розслщування кримшально-правових проявiв вандалiзму : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Л. С. Фшшпова ; Кшв. нац. ун-т внутр. справ. - Ктв, 2008. - 20 с.
9. Зелшський А. Ф. Шдликовий вандалiзм / А. Ф. Зелшський, М. О. Маршуб // Право Украши. - 1994. - № 11. - С. 40-43.
10. Сотула О. С. Полиичний вандалiзм: кримшально-правова характеристика / О. С. Сотула // Актуальш питання реформування правово! системи Украши. - Луцьк, 2008. -С. 563-564.
11. Ковтонюк I. В. Щодо питання «вандал1зму» / I. В. Ковтонюк // Засади кримшального судочинства та реалiзацiя в законодавчш i правозастосовнш дiяльностi. - Ктв : Апка, 2009. -С. 605-606.
12. Ростомян Л. С. Використання можливостей судово-почеркознавчо! експертизи тд час розслвдування кримшально-правових проявiв вандалiзму / Л. С. Ростомян // Право Украши. -2008. - № 6. - С. 69-72.
13. Fisher J. D. An equity-based model of vandalism / J. D. Fisher, R. M. Baron // Population and Environment. Vol. 5. No. 3/ The Urban Residential Environment. Part 1. Fall, 1982, pp.182-202.
14. Allen V. Toward an understanding of the hedonic component of vandalism / V. Allen // Vandalism: Behavior and motivation / Ed. by C. Levy-Leboyer. Amsterdam: Hoth-Holland, 1983, pр. 77- 89.
References:
1. Maksymov, V. V. (1997). Pravova okhorona kul'turnykh tsinnostej u Konventsiiakh YuNE-SKO: avtoref. dys. ...kand. iur. nauk: 12.00.11 [Legal protection of cultural values in UNESCO's Con-vestions]. Kyiv. 16 p. [in Ukrainian].
2. Aleksandrenko, O. V., Veselovs'ka, N.O. (2013). Proiavy vandalizmu na ob'iektakh kul'turnoi spadschyny [Manifestations of vandalism in objects of cultural heritage]. Molodyj vchenyj - Young scientist. (01). P. 71-74. [in Ukrainian].
3. Cohen, S. (1973). Destruction of property: Motives and meanings. London: The Architectural Press. [in English].
4. Cordess, C., Turcan, M. (1993). Art vandalism. 33. 95-102. [in English].
5. Canter, D. (1983). Vandalism: Overview and prospect. Vandalism: Behavior and motivation. Amsterdam: Hoth-Holland. [in English].
6. Melyk'iants, R., (1997). Terakt proty kartyny iz zastosuvanniam khimichnoi zbroi [The attack against the picture with using a chemical spoils]. Visti. 25 March. [in Ukrainian].
7. Goldstein, A. (1996). The psychology of vandalism. New York: Plenum Press. [in English].
8. Filippova, L. S. (2008). Rozsliduvannia kryminal'no - pravovykh proiaviv vandalizmu: avtoref-erat dys... kand. nauk: 12.00.09 [Investigation of criminal and legal manifestations of vandalism]. Kyiv. 20 p. [in Ukrainian].
9. Zelins'kyj, A. F. (1994). Pidlitkovyj vandalism [Teenager's vandalism]. Pravo Ukrainy - Law of Ukraine. 11. P.40-43. [in Ukrainian].
10. Sotula, O.S. (2008). Politychnyj vandalizm: kryminal'no - pravova kharakterystyka [Political vandalism: a criminal and a legal characteristic]. Luts'k. P.563-564. [in Ukrainian].
11. Kovtoniuk, I. V. (2009). Schodo pytannia «vandalizmu» [About the issue of vandalism]. Kyiv: Atika. P. 605-606. [in Ukrainian].
12. Rostomian, L. S. (2008). Vykorystannia mozhlyvostej sudovo-pocherkoznavchoi eksper-tyzy pid chas rozsliduvannia kryminal'no-pravovykh proiaviv vandalizmu [Application of handwriting forensic during the investigation vandal crimes]. Pravo Ukrainy - Law of Ukraine. 6. P. 69-72.
13. Fisher, J.D., Baron, R.M. (1982). An equity-based model of vandalism. Population and Environment. 5. 3. 182-202. [in English].
14. Allen, V. (1983). Toward an understanding of the hedonic component of vandalism. Amsterdam: Hoth-Holland. Pp. 77-89. [in English].
Bocharova K. A., Postgraduate student of the Department of Criminology and Penitentiary Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: k.bocharova@rambler.ru ; ORCID 0000-0003-0486-9654
Vandalism as a manifestation of an aggressive illegal behavior
A lot of deviant behavior manifestations regarding cultural, historical, social and educational objects of property valuable for the population and state appeared on the territory of the modern urban areas. It should be taken into account that the demonstrations of aggression and a deviant behavior constitute a system of acts committed by an individual or by some destructive groups that deviate from the generally accepted rules. At the same time, every act of an individual is a conscious action, act of self- determination, where a person affirms himself/herself as a personality in relations to another person, to himself/herself, social groups or society. In recent years, violence and cruelty among the population and destructive behavior of young people and teenagers arose consequently the number of vandalism acts increased.
This article defines the concept, the nature and types of vandalism as an aggressive illegal behavior. The necessity of differentiating vandalism as a separate object is caused by the fact that vandal's acts acquire a special social meaning.
Since the appearance of the first work on this topic the main task of social researchers was to determine vandalism motives. Our paper analyses two main types of classification vandalism depending on reasons and motives. As a rule all of them are motivated by hooligan, selfish, emotional, national, racial, religious and sexual grounds. Vandalism is one of the forms of the person's destructive behavior that is expressed in deliberate breaking tangibles.
So, while studying this phenomenon a special attention is paid to the fact how the peculiarities of space and design influence the possibility to perceive and control the behavior of persons committing vandal acts.
Key words: illegal behavior; vandalism; manifestations of vandalism; prevention of vandalism; aggression; aggressive behavior.
Hadiumna do pedKorniii 24.12.2015 p.
© Eouapoea K. A., 2015
123
