CC BY
17
УДК 338.45:553.98
сталин розвиток нафтогазового комплексу та ф1нансово-оргажзац1иж
механ13ми його забезпенення
© 2014 КРАМАРЕВ Г. в., ЛАПКО 0. О.
УДК 338.45:553.98
Крамарев Г. В., Лапко О. О. Сталий розвиток нафтогазового комплексу та фшансово-оргашзацшш мехашзми його забезпечення
Розглянуто проблемы, яш пов'язан з реал1зац1ею сталого розвитку енергетичних (нафтогазових) компанш у контекстi забезпечення шх швес-тицйних потреб для розвитку енергозбер'гаючих та екологiчних технологй виробництва. Об(рунтовано фiнансово-органiзацiйнi мехашзми та шструменти, що стимулюють стратегiчних'твестор'в дореал'вацитакихтестицшихпроект'в, з позицИможливостiвикористання позитивного досвiду для нафтогазового комплексу Укра/ни, який з низки причин в'дстае в'д пров'дних енергетичних компатй свту в питаннях освоення джерел альтернативноi енергетики. Особливуувагу прид'шено впровадженню сучасних технологш вилучення й збергання вуглецю (ВЗВ) та шших парникових газ'ю, використання якого дозволяе скоротити техногенне навантаження на оточуюче середовище та знизити ризики клматичних змшу свт, i фiнансово-органiзацiйним механiзмам та 'шструментам забезпечення надходження нвестицш вiд стратегiчних'твестор'ю. Ключов'! слова: сталий розвиток, стратегiя, проблеми, iнвестицшнi потреби, мехашзми, 'шструменти, нафтогазовi компанИ, реформування. Рис.: 2. Табл.: 2. Вбл.: 13.
Крамарев Геннадй Вiталiйович - голова Правл'шня, ПАТ «Украшський нафтогазовий i'нститут»(Кудрявський узв'а, 7, Кшв, 04053, Украна) E-mail: kramarev@ukrngi.com
Лапко Олена Олександр'юна - доктор економчних наук, професор, зав'дувач кафедри фiнансiв, Ушверситет банювськоi справи Нацонального банку Украни (вул. АндрПвська, 1, Кшв, 04070, Украна) E-mail: elapko@mail.ru
УДК 338.45:553.98 Крамарев Г. В., Лапко Е. А. Устойчивое развитие нефтегазового комплекса и финансово-организационные механизмы его обеспечения
Рассмотрены проблемы, связанные с обеспечением устойчивого развития энергетических (нефтегазовых) компаний в контексте обеспечения их инвестиционных потребностей для развития энергосберегающих и экологических технологий производства. Обоснованы финансово-организационные механизмы и инструменты, стимулирующие стратегических инвесторов к реализации таких инвестиционных проектов, с позиции возможности использования положительного опыта для нефтегазового комплекса Украины, который по ряду причин отстает от ведущих энергетических компаний мира в вопросах освоения источников альтернативной энергетики. Особое внимание уделено внедрению современных технологий извлечения и хранения углерода (ВЗВ) и других парниковых газов, использование которого позволяет сократить техногенную нагрузку на окружающую среду и снизить риски климатических изменений в мире, и финансово-организационным механизмам обеспечения поступлений инвестиций от стратегических инвесторов.
Ключевые слова: устойчивое развитие, стратегия, проблемы, инвестиционные потребности, механизмы, инструменты, нефтегазовые компании, реформирование. Рис.: 2. Табл.: 2. Библ.: 13.
Крамарев Геннадий Витальевич - Председатель Правления, ПАО «Украинский нефтегазовый институт» (Кудрявский спуск, 7, Киев, 04053, Украина) E-mail: kramarev@ukrngi.com
Лапко Елена Александровна - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой, кафедра финансов, Университет банковского дела Национального банка Украины (ул. Андреевская, 1, Киев, 04070, Украина) E-mail: elapko@mail.r
UDC 338.45:553.98 Kramarev Hennadii V., Lapko Olena O. Sustainable Development of Oil and Gas Complex and Financial and Organizational Arrangements for its Provision
The problems associated with the sustainable development of energy (oil and gas) companies in the context of their investment needs the development of energy-saving and environmental technologies. Substantiated financial and institutional mechanisms and instruments that promote strategic investors to implement such investment projects from the perspective of the possibility of using a positive experience for the oil and gas complex of Ukraine, which for number of reasons is behind the leading energy companies in the world in matters of development of alternative energy sources. Particular attention is paid to the introduction of modern technologies of extraction and storage of carbon (ESC) and other greenhouse gases, the use of which allows reducing human impacts on the environment and reducing the risks of climate change in the world, and the financial and organizational arrangements for the investment income from strategic investors.
Key words: sustainable development strategy, challenges, investment needs, mechanisms, tools, oil and gas companies, reform. Pic.: 2. Tabl.: 2. Bibl.: 13.
Kramarev Hennadii V.- Chairman of the Board, PJSC (Kudryavskyy uzviz, 7, Kyiv, 04053, Ukraine) E-mail: kramarev@ukrngi.com
Lapko Olena O.- Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department, Department of Finance, University of Banking of the National Bank of Ukraine (vul. Andriyivska, 1, Kyiv, 04070, Ukraine) E-mail: elapko@mail.ru
Серед найважливших глобальних проблем, яи по-стали на початку ХХ1 столггтя перед крашами свь ту, е забезпечення енерпею. За даними Оргашзаци Об'еднаних Нацш, на сьогодш 1,6 мкьярда людей мають обмежений доступ до електропостачання та 2,4 мкьярда -до сучасних видiв пального для приготування 1ш та оборь ву помешкань. Використанням традицшних енергетичних носов i технологш зумовлюеться штенсивне забруднення довилля. До того ж за ниншшх масштабш i темпш зро-
стання обсяпв споживання викопних видiв палива (нафти, газу, вугкля, урану) очжуеться, що уже в першш половит ХХ1 столпгя через вичерпання запайв почне скорочувати-ся використання природного газу, нафти та нафтопродук-пв, що значно ускладнить функщонування енергетики та транспорту. Найбкьш високими темпами вичерпуються ресурси нафти та природного газу.
В уйх крашах, де е запаси вуглеводневих ресурйв, нафтогазова галузь належить до стратепчних базових галу-
зей нащонально! економки. BiA 11 конкурентоспроможно-CTi залежить економiчна та енергетична безпека держави, ефективнiсть функцiонування шших галузей економiки та ршень добробуту населення краши. За прогнозами Мiжна-родного енергетичного агентства [1], попит на нафту про-довжуе зростати, у той час як видобуток вуглеводшв по-стiйно скорочуеться.
европейська комiсiя розробила перелiк завдань (так звану Дорожню карту) для кра1н 6С, вiAповiAно до яко! 1м визначено стратегiчнi орiентири щодо здшснення переходу до 2050 р. до конкурентоспроможно'1 низьковуглецево'1 економiки. Кра'1нам забезпечити мо-бiлiзацiю iнвестицiйних ресурсш на вирiшення проблем у сферi енергетики (змiна структури енергетичного балансу на користь вiдновлюваних джерел енерги, полiтика енерго-ефективностi), транспорту (модершзащя рухомого складу та його шфраструктури iз забезпеченням вимог еколопч-носп), впровадження iнформацiйно-комунiкацiйних тех-нологiй в уа сфери життя. Проблемi енергозбереження та енергоефективност при цьому придкено особливу увагу, оскiльки зниження енергоспоживання визнано одним з го-ловних прюритепв сталого розвитку. «бвропейська стра-тегiя сталого розвитку до 2020 р.» охоплюе п'ять цкей, яи слiA досягнути до 2020 року. Деккька з них стосуються кль мату та енерги. Йдеться про необхiдшсть:
+ скорочення емiсil парникових газiв (GHG- greenhouse gases-carbon dioxide, methane, nitrous oxide, and fluorinated gases-and options for reducing emissions) на 20 %;
+ збкьшення в енергетичному балана до 20 % вiд-
новлюваних джерел енерги; + зростання до 20% енергоефективность Щоб запобити глобальним змiнам клiмату (тримати його нижче 2 °С), бвропейська рада пiAтверAила у лютому 2011 р., що метою 6С е скорочення викидш парникового газу на 80 - 95 % до 2050 р. у порiвняннi до 1990 р. Це вiд-повiдае позицп, проголошенiй свiтовими лiAерами в Копенгаген та вiAповiAно до угод, прийнятих у Канкуш [2]. Щ угоди передбачають зобов'язання прийняти на рiвнi кра'1н Aовгостроковi стратеги низьковуглецевого розвитку. Деяи кра'1ни - члени 6С вже досягли цього i працюють над виконанням прийнятого завдання скорочення викидш до 2050 р., що становить 80 % (по вiдношенню до 1990 р.). З урахуванням того, що краши, яи розвиваються, навпъ при наявност максимальних зусиль не зможуть забезпечити таке скорочення викидш, очiкуеться, що у глобальному масшта-бi скорочення викидш парникових газш до 2050 р. досягне близько 50 %. Встановлеш у Стратеги промiжнi (контрольна показники щодо 11 реамзаци орiентують на необхiAнiсть скорочення викидш парникових газш (по вiдношенню до 1990 р.): 25 % - до 2020 р., 40 % - до 2030 р., 60 % - до 2040 р. Це означае: щорiчне скорочення в розмiрi 1 % протягом 2011 - 2020 рр.; 1,5 % скорочення протягом 2021 - 2030 рр. i 2 % скорочення - з 2031 до 2050 рр. (протягом 20 роив). Причому повне виконання такого стратепчного плану по-требуе додаткових швестицш в до^дження i розробки в розмiрi 50 млрд дол. США протягом перших десяти рокш, осильки результатом цих до^джень мають стати висо-коефективш технологи тдвищення енергоефективностi та контролю за змшами клiмату.
Важливу роль при забезпеченш просування розвине-них кра1н свiту на шляху реамзаци моAелi сталого розвитку
та стратегш сталого розвитку нафтогазових компанш BiAi-грають фiнансово-органiзацiйнi механiзми ix забезпечення, оскiльки в умовах економiчноi та полiтичноi нестабкьнос-тi спостериаеться постiйна нестача фiнансовиx ресурсш для економiчного стимулювання суб'eктiв господарювання при розробщ та впроваAженнi сучасних еколопчних тех-нологiй виробництва. Це й обумовлюе актуальнiсть досль дження фшансово-оргашзацшних меxанiзмiв, що викорис-товуються провiдними крашами при моAернiзацii нафто-газово! галузi та забезпечення охорони довккля, з метою впровадження позитивного досвiду в Украiнi.
На сучасному етат в умовах продовження жорстко! бюджетно! економи державна пiAтримка техно-лопчних iнновацiй в екологiчному секторi за-лишаеться критичною. Це обумовлюеться в першу чергу зниженням в останне десятирiччя уваги держави до шно-вацiйноi сфери загалом i виршення екологiчниx проблем. Глобальнi Aержавнi щорiчнi витрати на НДКР неAостатнi навпъ для досягнення результативностi реалiзацii держав-них цкьових програм, а на забезпечення розвитку сектора чисто! енергетики передбачеш незначш кошти. Водночас у розвинених крашах свiту фiнансуванню енергетичних програм, i особливо - чисто! енергетики, постшно при-дкяеться велика увага. Причому державне фiнансування нових технологш також скорочуеться, оскiльки значна частка швестицш передбачаеться самими нафтогазовими компашями. Саме тому багато нафтових компанш свиу по-зицiонують себе дедалi частiше не як суто нафтовi компани, а як енергетичш. У межах енергетично! компани можна створювати i фiнансувати тдроздки з освоення сучасних теxнологiй альтернативно! енергетики, постшно нарощую-чи кнш потенцiал. Бiльшiсть компанiй вже створили у сво-ix структурах вiдповiднi пiAрозAiли, якi набувають AосвiA i сегментують ринки, щоб через деякий час тдготувати умо-ви для переважного переходу головно! Aiяльностi компани в цей сектор. Так, BP активно працюе iз сонячною енерпею в Австрали, 1нди, 1спани; Exxon Mobil розпочала виробни-цтво альтернативно! електроенерги в бврош, розмiстивши вiтровi електростанци на пiвнiчно-заxiAному узбережжi Велико! Британи. Найбiльша нафтогазова компанiя Укра!-ни НАК «Нафтогаз Украши» позищонуе себе як нафтога-зовий холдинг, i тому загалом не мае у сво'ш структурi вiA-повiдниx пiAрозAiлiв, Aiяльнiсть яких була б зосереджена на цьому сегмент ринку. Таким чином, вона вже сьогодш програе у конкурентнш боротьбi на енергетичному ринку.
Найбкьш сучасним мехашзмом виконання завдань «бвропейсько! стратеги сталого розвитку до 2020 р.» е технолопчний мехашзм вилучення i збериання вуглецю (ВЗВ - Carbon Capture and Storage). Вiдомо, що СО2 сут-тево впливае на попршення навколишнього середовища, спричиняючи змiни ^мату. Вилучення i збернання вуглецю (ВЗВ) - це процес довгостроково! iзоляцii СО2, через його уловлювання та збериання глибоко тд земною корою. Теxнологiчно цей мехашзм е сукупшстю робiт з: вилучення СО2 з iншиx газiв, яи утворюються у процесi спалення пального для вироблення електроенерги або вна^док iншиx промислових процесш; компреси та тран-спортування СО2 у зручне мюце для геологiчного зберь гання; збернання СО2 на значнiй глибиш (зазвичай бкьше 1 км) у породь Однак використовувати цi технологи може лише незначна ильисть провiдниx компанiй свiту з причини його надвисоко! вартостi.
Сьогодш ВЗВ вГдГграе ключову роль у технолопях для зменшення викидiв парникових газГв. Це едина технологiя, яка потенцшно може зменшити викиди СО2 у таких секторах, як виробництво цементу, замза i сталь КрГм того, важ-ливу роль вГдираватиме ВЗВ i в декарбошзаци електроенер-гГ', що виробляеться з традицшних видГв палива (рис. 1).
У разГ, якщо кра'ни не впроваджуватимуть подальшi заходи щодо зменшення викидГв, то викиди, пов'язанi з ви-користанням енергГ', можуть збГльшитися з 31,5 гiгатонн у 2009 р. до 58 пгатонн у 2050 р. [4]. Натомкть '¿хне зменшення в рамках сценарш «450 промГле» до 16 пгатонн у 2050 р. вимагае великих обсягГв iнвестицiй у технолог!' ВЗВ, у вГд-новлювальну та атомну енергетику, а також у покращення у сферi енергоефективность
За прогнозом Мiжнародного енергетичного агентства [5], у 2050 р. роль ВЗВ у зменшенш викидш буде рГв-ною у сферi енергетики та у промисловость На сьогодш реалiзацiя великих проектГв ВЗВ вГдбуваеться у роз-винених кра'нах, натомiсть у кра'нах, що розвиваються, к-нуе потенцiал розвитку цього сектора в майбутньому через значно вищи темпи економiчного зростання у довгостроко-вiй перспективi. Прогнозуеться, що у 2050 р. 70 % СО2, що вилучаеться i зберГгаеться, буде знаходитися у кра'нах, що розвиваються.
Разом iз тим, використання технологи ВЗВ у виробни-чому процеа вимагае суттевих капiтальних витрат i витрат на пiдтримання та експлуатащю. Це збГльшуе собiвартiсть продукцГ'. Однак не правильно порГвнювати собiвартiсть продукцГ', вироблено'' за допомогою ВЗВ, з продукщею, яка вироблялася без застосування технологiй зменшення викидiв парникових газш. Якщо ми розглядаемо ситуащю, у який в майбутньому ва промисловi та енергетичнi ком-пани будуть змушеш зменшувати рiвень викидiв, коректнь шим буде порГвняння технологи ВЗВ з шшими можливо-стями по скороченню викидГв та '¿хньою вартктю (рис. 2).
Вiд'емна вартiсть може утворюватися, коли цiна низь-кокарбоново'' технологи нижча за технологiю видобування енергГ' з традицiйних видГв палива. Обмежена можливкть використання вггрово! та пдроенерги вимагае використання бГльш дорогих спосо6Гв зменшення викидГв: ВЗВ, соняч-на та атомна технологи. Як бачимо з рис. 2, ВЗВ за вартктю збереження СО2 залишаеться конкурентною технологГею, у порГвнянш з Гншими технологГями з можливютю широкого застосування.
ОкрГм енергетичного сектора, промисловють теж е одним з основних джерел отримання СО2. У переробщ природного газу та виробництвГ добрив концентрацГя СО2 зна-чна, у той час як у нафтопереробнш промисловостГ, виробництвГ стал та залГза, цементу його концентрацГя вГдносно невелика.
Незважаючи на те, що технологи ВЗВ е конкуренто-спроможними вГдносно шших альтернативних способГв зменшення або запобГгання викидГв парникових газГв, на тепер вони вГдсутнГ на бГльшост мГжнародних ринкГв через недосконамсть загально'' полГтики по зменшенню СО2 у свь тГ, вГдносну новизну технологи та низью цГни на ринку на викиди СО2. Останне не сприяе збГльшенню швестицш в не''.
Для пГдвищення значущостГ технологи ВЗВ для глобального зменшення викидГв парникових газГв необхГд-ною умовою е залучення всГхх розвинених кра'н Г кра'н, що розвиваються, до виршення ще! проблеми. Саме останш, за висновками МГжнародного енергетичного агентства, у наступнГ десятирГччя будуть найбГльше забруднювати до-вилля через емГсГю СО2. Для досягнення цГлей зменшення викидГв СО2 до 2050 р. необхГдно, щоб 70 % усГх проектГв з ВЗВ розгорталися в кра'нах, якГ не входять в ОЕСР.
Саме тому в межах Рамково'' конвенцГ' ООН з клГма-тичних змГн сторони погодилися надавати допомогу кра''-нам, що розвиваються, у реамзаци проектГв з ВЗВ. Значну допомогу для розвитку ВЗВ у кра'нах, що розвиваються, надають Глобальний Гнститут ВЗВ, Норвезький уряд, уряд
120% -
100%
80%
80% -
80%
80%
Обсяг зменшення викидш становитиме 2,5 пгатонн С02 Й%
0%
Обсяг зменшення викид1в становитиме 14,8 пгатонн СО2
□ Вилучення та збер1гання вуглецю
Н Атомна енерпя
□ Бюпаливо
Вщновлювальы джерела енергп
Заходи з енерго-ефективност1
2020 р[к
2035 р[к
Рис. 1. Рiвень скорочення викидiв СО2, який утворюсться в результатi споживання енергп [3]
о
и >>
250
ю
т
U §
CI
-100
239
& ^ ^ С^
<е> о?
ß J-
S </ ^ У
^ f ■/ у" у *
^ &
^ ^
>Ф ¿Г Л* &
# 4*8 J> J> J>
^ JP
^ <s
& ^ СЯ*
с/
Рис. 2. Варткть технологiй запобкання eMicii СО2 в енергетичному ceKTopi
Великобританп, уряд США. Ця допомога надаеться як шляхом прямо! фшансово! пiдтримки конкретних про-екпв з ВЗВ, так i через iншi механiзми фiнансування ВЗВ (наприклад, через залучення мiжнародних оргашзацш на засадах консультантiв чи стратепчних iнвесторiв. До цих органiзацiй належать Л^ерський форум по зменшенню викидiв СО2 (The Carbon Sequestration Leadership Forum -CSLF), Свiтовий банк i Глобальний iнститут ВЗВ. Частково кошти, що витрачаються на впровадження ВЗВ, поверта-ються компанiям внасл^ок того, що вилучений за допо-могою ВЗВ вуглець використовуеться при штенсифшаци видобутку нафти, коли його закачують в старi нафтовi по-клади з метою пiдвищення тиску та зростання нафтови-лучення. Такий метод використовуеться вже приблизно 40 роив i довiв свою ефектившсть у вiдновленнi нафтов^-дачi на старих покладах.
Для збкьшення використання ВЗВ необх^но не ткь-ки значне бюджетне фiнансування. Довгострокова страте-гiя розширення використання ВЗВ мае бути закршлена в низькокарбоновiй стратеги розвитку держави, яка тдтри-муеться в^пов^ними законодавчими актами. На сьогодш тiльки три кра'1ни вiдповiдають критерiям М1жнародного агентства з енергетики щодо необх^но! полiтичноí та за-конодавчо! пiдтримки впровадження ВЗВ: Австралiя, Нор-вегiя та Великобританiя. Вони упроваджують програми розвитку i полiтику, спрямовану на тдвищення ефектив-ностi довгостроково'1 стратегй розширення використання ВЗВ. Проте, для досягнення глобального прогресу в ВЗВ необх^но, щоб бiльша ильисть кра'1н приедналися до зобов'язань у цш сферi. В iншому разi приватний сектор не буде швестувати у цю сферу, не в^чуваючи пiдтримки
з боку держав, гарантш, часткового прийняття на себе ри-зикiв, фiнансування найбкьш ризикових частин реалiзащí проектiв тощо.
Для досягнення цш «2 градусiв С», упродовж наступ-ного десятилiття необхiднi швестици в сектори енергетики, транспорту, будiвництва та промисловостi у 24 трлн дол. США (табл. 1). Ткьки для сектора енергетики потреба в швестищях становить 6,4 трлн дол. США, з яких на Китай припадае приблизно 30 %, спльки ж - на бвропу та США разом [6]. Для поршняння, швестици для досягнення цкей «6 градусш С» становлять 19 трлн дол. США.
в^ традицшно! енергетики, засновано'1 на ко-рисних копалинах, приведе до значного зменшення споживання нафти, газу та вуплля. Вважаеться, що у рамках щлей «2 градуйв С» тiльки за рахунок зменшення споживання корисних копалин буде збережено 4 трлн дол. США у перiод з 2010 по 2020 рр., що в^пов^ае зменшенню споживання пального на 10 600 мегатонн на рш. Однак пiсля цього перюду необхiдно створити умови для переть кання iнвестицiйних потоюв в iншi капiталомiсткi галузi та технолог!' з меншим споживанням пального.
Разом з тим, лише невеликий обсяг цих коштш було надано шституцшними швесторами. За розрахунками ОЕСР, менше 1 % глобальних активiв пенсiйних фондiв пря-мувало безпосередньо в шфраструктурш швестици, бкь-шiсть яких не належить до чисто'1 енергетики. 1нвестици страхових компанiй у сектор шфраструктури вимiрюються в мiльярдах доларш, натомють '1х сумарнi активи складають щонайменше 19,3 трлн дол.
Таблиця 1
Сумарн iнвестицiйнi потреби для досягнення цшей «2 градусiв С» з 2010 по 2020 рр., млрд дол. США
КраТна, репон Енергетика Транспорт Будiвництво Промисловкть Усього
США 850 1300 900 250 3300
ее 950 1800 1300 250 4300
^i краТни ОЕСР 650 1150 900 250 3000
Китай 1800 1450 900 850 5000
lндiя 500 300 300 300 1450
Латинська Америка 300 350 300 200 1100
lншi азшсью краТни, що розви-ваються 250 600 450 300 1600
Середнш Схiд та Африка 450 550 400 500 1900
lншi краТни, що не входять в ОЕСР 600 650 700 250 2200
Усього 6350 8100 6100 3100 23700
Пенсшт фонди, зпдно з даними Bloomberg New Energy Finance [7], швестували в чисту енергетику приблизно 50 фондiв прямих швестицш, якi залучили 21 млрд дол. за перюд з 2002 р. по 2010 р. Точна сума участ пенсшних фондов не розкриваеться. Крiм того, зпдно з [8], були здшснет 27 транзакцш з акцiями, обл!гащями i кредитами (на 12 млрд дол. протягом 2004 - 2011 рр.), а також 12 угод з венчурними фондами i приватними компашями (на суму 9 млрд дол. протягом 2002 - 2011 рр.), до яких долучалися пенсшш фонди.
1нтерес шституцшних швесторш до чистш енергетицi зростае. Вони починають вкладати кошти у фiнансовi про-дукти, пов,язанi зi змшою клiмату, i формують угрупован-ня з шшими iнвесторами для здшснення таких iнвестицiй.
На сьогоднi вкладення пенсшних фондш в технологи, пов'язанi з чистою енергетикою, е дуже низькими (менше 1 %) [9]. 1нформащя щодо вкладання шших шсти-туцiйних iнвесторiв в чисту енергетику дуже обмежена. На противагу, вкладання шституцшних швесторш в компанп традицшно! енергетики, заснованi на традицшних видах палива, складае 5 - 8 %. Залучення необхiдного фшансу-вання на проекти в чистш енергетищ вимагатиме значного збiльшення частки фшансування iнституцiйними швесто-рами ще! сфери. Проте, збкьшення iнвестування чисто! енергетики шституцшними iнвесторами вимагае дотри-мання адекватного спiввiдношення ризику та доходность Натомкть, урядова полiтика мае коригувати ринковi вади через систему регуляторних заходш i полiтику, направле-ну на усунення розриву мiж iнвестицiйними ризиками та ринковими обмеженнями. ^м того, уряди мають запро-понувати необхiднi регуляторнi рамки для чисто! енергетики, юиматично! та швестицшно! полiтики для залучення необх^ного капiталу в цей сектор.
Державне фшансування повинно використовуватися для тдтримки i розвитку iнвестицiйних проектiв на раншх стадiях !хньо! реалiзацп, створюючи умови для залучення приватного катталу в сектор чисто! енергетики. Необх^-но заохочувати державно-приватне партнерство на раншх стадiях проекту i допомогти здшснювати демонстрацп тех-нологiй та створювати новi ринки.
Для залучення приватних iнвестицiй та зменшення рiзноманiтних ризикш вкладання коштш приватними швес-
торами розроблено широкий спектр державних фiнансових механiзмiв i спецiалiзованих фшансових iнструментiв.
Гаранти за кредитом. Деяи проекти несуть рiзнi типи ризику, яи в сукупностi не можуть бути зменшенi за-гальними фшансовими або регуляторними iнструментами. Прикладами можуть бути кра!ни зi значною полiтичною не-стабiльнiстю, вiдсутнiстю необхiдного правового поля для гарантованого виконання контрактних зобов'язань, або кра-!ни, де повноцшно не функцiонуе енергетичний ринок. Для таких типш ризикiв !хне зниження для приватних iнвесторiв досягаеться шляхом випуску гарантш за кредитом.
Коли уряди або створеш розвиненими кра!нами спе-цiалiзованi фонди випускають гарантiю за кредитом, це означае що вони беруть на себе зобов'язання оплатити кредит у раз^ якщо боржник не зможе зробити таи виплати. Як результат, позичальник втрачае значну частину ризику i отримуе бкьш привабливi кредитш ставки, в якi не вклю-чаеться вiдповiдний ризик.
Полтичне страхування. 1снують ситуацЦ, коли проекти можуть бути прибутковими лише за умови юнуван-ня певно! регуляторно! полiтики. Приватне фiнансування проекту можливе лише за умови прибутковосп проекту. Прикладом може служити вiдновлювальна енергетика, яка може бути прибутковою лише за умови кнування «зеленого тарифу» (feed-in tariff) [10]. «Зелений тариф», або тариф на тдключення,- економiчний i полiтичний меха-шзм, спрямований на залучення iнвестицiй в технологи використання вiдновлюваних джерел енерги. Основою да-ного механiзму е три компоненти: гаранпя пiдключення до мереж^ довгостроковий контракт на покупку вйе! вироб-лено! вiдновлювано! електроенергп; куп1вля вироблено! електроенергй здiйснюеться на основi витрат виробництва [11]. Мiжнародний клiматичний фонд може купити поль тичну страховку вiд зникнення «зеленого тарифу» i таким чином гарантувати розробнику проекте незмiннiсть полi-тики. Таким чином, Фонд лише сплачуе варткть страховки полiтики, проте робить можливим запуск фшансування реалiзацi! всього проекту.
Це можна розглядати як специфiчний вид опщону пут: «зелений тариф» тут розглядаеться як типовий актив, якiй може торгуватися (як акцй). Розробник проекту може купити опщон пут, який дае йому право, але не обов'язок,
продати актив по встановленш цш на «зелений тариф» у певний момент у майбутньому. У разi зникнення «зеленого тарифу» розробник використае свое право за опщоном i поверне сво! кошти.
Акщонерний заставний фонд. БГльшгсть низькори-зикових проектш по змш клiмату або чистiй енергетищ у кра!нах, що розвиваються, мають двi проблеми. По-перше, розробники проектш зазвичай не мають необхiдного доступу до фондового ринку. По-друге, бГльшкть проектш занадто малi, щоб iнвестори !х серйозно розглядали. Для подолання цього бар'еру мiжнародний клГматичний фонд може створити i управляти спещальний фонд капiталу -так званий акщонерний заставний фонд.
За такою моделлю швестори в каттал (Фонди суверенного добробуту, велии фонди з управлiння при-ватним катталом, пенсiйнi фонди) надають кошти для швестування в проекти упродовж певного перiоду часу. Фонд аналiзуе чисельнi маленькi проекти i проводить 1х «дью дiлiдженс» за дорученням капiтальних iнвесторiв. Пiсля цього швестори приймають рiшення щодо входжен-ня в каттал конкретних проектш, вивчаючи кожний проект окремо. Таким чином, рiзнi iнвестори обирають рiзнi проект в рамках Фонду.
Така схема несе вигоди для швестора. По-перше, так вони отримують доступ до бГльш малих угод, на яи в ш-шому випадку вони б не звернули уваги. По-друге, повний аналiз кожно! потенцшно! угоди створюе фонд, що значно зменшуе ресурси iнвестора на тдготовчу роботу.
Субординований фонд прямых швестицш (Subordinated equity fund). Проекти з бГльш високим рГвнем ризику для iнвесторiв капiталу вимагають шшого механiзму, анiж акцiонерний заставний фонд. Таи проекти бГльше вигра-ють у разГ якщо !х фшансуватиме низькокарбоновий фонд, в якому мiжнародний клiматичний фонд буде виступати ль дируючим iнвестором, проте вiдiграватиме субординовану роль у катталь
Цей мехашзм передбачае, що клiматичний фонд ощ-нюе проекти та вирiшуе вкласти певну кГльисть коштГв у проект. Iншi капiтальнi iнвестори теж вкладатимуть, проте iхнiй ризик буде нижчим, адже частка клГматичного фонду у проект буде мати субординоване значення. Тобто, iншi ш-вестори повертатимуть вкладення першими, попм вкладен-ня отримуе Фонд, останшми сво! кошти повернуть приватш кредитори, якi не входили в каттал. У цьому механiзмi пе-редбачаеться, що Фонд отримае прибуток i вкладенi кошти через досить великий промiжок часу, проте цГллю його вкладення е залучення iнших iнвесторiв i запуск проекту.
«Зелет», або км.матичт, облкащ. Зелеш обличи надають найбiльш широкi можливостi залучати ресурсi ш-ституцiональних iнвесторiв у найближчi десятилiття. Обль гацп складають приблизно 50 % активiв шститущональних iнвесторiв, що робить цей клас активГв особливо приваб-ливим. СвГтовий облiгацiйний ринок складае 95 трлн дол. США, що надае велии можливосп для залучення частини цих фшанйв для технологш у сферi чисто! енергетики.
Разом iз тим, вузькоспецiалiзованi облГгацп, якi мгс-тять у сво!й назвi «зеленi», «клГматичш», «чисту енергети-ку» i мають на мет просунення саме цих технологш, за-ймають незначне мкце на загальному ринку (табл. 2), чого недостатньо для створення лшвГдного класу активiв для вкладання кошпв iнституцiональними iнвесторами.
Таблиця 2
Ринок «зелених» облiгацiй, березень 2012 р.
Назва облкацш Обсяг, млрд дол. США
Облiгацií багатонацiональних банкiв розвитку 7,2
Мунщипальы облiгацií чистое' енергетики / енергоефективносп США 0,8
ОблiгацГ'' проек™ з вщновлювально' енергетики 8,5
Усього 16,5
Складено за даними: CBI database та Bloomberg database.
НайбГльшГ облп'ащйш програми здГйснюються бага-тонацiональними банками, насамперед Групою СвГтового банку та бвропейським iнвестицiйним банком, сумарним обсягом 7,2 млрд дол. США. Щ обличи мають найвищий рейтинг ААА [12].
Разом Гз тим 1шщатива «зелених облiгацiй» вГдносить до «зелених» значно бГльше типГв паперГв. За розрахунками 1шщативи зелених облГгацГй, безпосередньо до «зелених» вГдносяться бГльше 1000 типГв облГгацш сумарним обсягом у 174 млрд дол. США, емгговат 207 компашями (за даними на лютий 2012 р.). БГльшГсть з них (82 %) - це облГгацп кор-порацГй, державних i приватних компанГй; банки розвитку та фшансовГ шституцп емГтували 13%; проектш облГгацГ! складають 3 %; мунщипальш облГгацп - 2 % [13].
«Близькими до зелених», за даними 1шщативи, е об-лГгацГ1 ще на суму близько 204 млрд дол. США. До ще! гру-пи належать облГгацГ!, 50 або бГльше вГдсоткГв доходу вГд яких пов'язаш з клГматичною економГкою.
До третьо! категорГ! облГгацГй, сумарною вартктю у 373 млрд дол. США, належать опосередковано зелеш облГгацп, яи емГтовано в секторах або технолопях, що е основою клГматично! економши (виробництво бГопалива; гГдроенергетика; дГяльнГсть у секторГ води - запобГгання повеням або покращення якостГ води для екосистем; дГяльнГсть, пов'язана з переробкою вГдходГв).
Залучення шститущональних швесторш у ринок «зелених облГгацГй» ставить перед емГтентами ряд умов. 1нсти-тущональш Гнвестори зацГкавленГ в облГгащях швестицш-ного рГвня (ВВВ), особливо якщо вони випускаються у зна-чному обсязь Для швестицшних проектш у чистГй енергетищ отримання рейтингу ГнвестицГйного рГвня для випуску сво!х облГгацГй е дуже складним завданням, адже рейтинговГ агентства зазвичай виставляють для таких емкш рейтинг ВВ i нижче (для проектш у сонячнш та вггровш енергетицГ).
ВИСНОВКИ
Саме тому для вггчизняного нафтогазового комплексу критично важливою умовою е розроблення й реалГ-защя стратеги сталого розвитку на нащональному ршш, бо це вГдкривае перспективи до участГ у стльних з кра!нами 6С та шшого свггу мГжнародних проектах Гз забезпечен-ня сталого розвитку. ОкрГм того, нафтогазовий комплекс потребуе реформування з метою видГлення окремих при-буткових зон бГзнесу (наприклад, транспортування газу, транспортування нафти, започаткування структурних оди-ниць з альтеративно! енергетики та енергозбереження), щоб створити можливостГ залучення до !хнього розвитку
зарубiжних шституцюнальних iHBecTopiB через механiзми та шструменти фiнансового ринку. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. МЭА предупредило о нефтяном кризисе // Lenta. ru [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://vz.ru/ news/2009/3/1/260760.html
2. План ефективносп використання энергп - COM (2011) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ec.europa.eu/ resource-efficient-europe
3. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. sbc.slb.com/SBCInstitute/Publications/~/media/Files/SBC%20 Energy%20Institute/SBC%20Energy%20Institute_Bringing%20 CCS%20to%20Market1.ashx
4. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://cdn. globalccsinstitute.com/sites/default/files/publications/47936/ global-status-ccs-2012.pdf
5. IEA, 2012b. Energy technology perspectives 2012: Pathways to a clean energy system. OECD/IEA, France.
6. Global CCS Institute, 2011c. The costs of CCS and other low-carbon technologies, Issues Brief 2011, no. 2., Canberra, Australia [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. globalccsinstitute.com/publications/costs-ccs-and-other-low-car-bon-technologies
7. Bloomberg New Energy Finance (BNEF), (2011), 'Bond, green bond - licensed to thrill investors?'
8. OECD (2011c),'Pension Funds Investment in Infrastructure: A Survey'.
9. Delia Croce R. The Role of Pension Funds in Financing Green Growth Initiatives / / R. Della Croce, C. Kaminker, F. Stewart. - OECD, Paris.
10. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. americanprogress.org/wp-content/uploads/issues/2010/11/pdf/ gcn_memo.pdf
11. Policymaker's Guide to Feed-in Tariff Policies, U.S. National Renewable Energy Lab [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.nrel.gov/docs/fy10osti/44849.pdf
12. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. oecd.org/environment/WP_23_TheRoleOfInstitutionalInvestorsIn FinancingCleanEnergy.pdf
13. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// climatebonds.net/wp-content/uploads/2012/05/CB-HSBC_ Final_30May12-A3.pdf
REFERENCES
"Bond, green bond - licensed to thrill investors?". Bloomberg New Energy Finance (2011).
Croce, D. R., Kaminker, C., and Stewart, F. "The Role of Pension Funds in Financing Green Growth Initiatives". OECD (2011).
http://climatebonds.net/wp-content/uploads/2012/05/CB-HSBC_Final_30May12-A3.pdf
"Global CCS Institute, 2011c. The costs of CCS and other low-carbon technologies" http://www.globalccsinstitute. com/publica-tions/costs-ccs-and-other-low-carbon-technologies
"IEA, 2012b. Energy technology perspectives 2012: Pathways to a clean energy system". OECD/IEA, France.
"MEA predupredilo o neftianom krizise" [IEA warned about the oil crisis]. Lenta. ru. http://vz.ru/news/2009/3/1/260760.html
"Pension Funds Investment in Infrastructure: A Survey". OECD (2011).
"Plan efektyvnosti vykorystannia enerhii - COM (2011)" [Plan for energy efficiency - COM (2011)]. http://ec.europa.eu/ resource-efficient-europe
"Policymaker's Guide to Feed-in Tariff Policies, U. S. National Renewable Energy Lab" www.nrel.gov/docs/fy10osti/44849.pdf
http://www.sbc.slb.com/SBCInstitute/Publications/~/me-dia/Files/SBC%20Energy%20Institute/SBC%20Energy%20Insti-tute_Bringing%20CCS%20to%20Market1.ashx
http://www.oecd.org/environment/WP_23_TheRoleOfIn-stitutionalInvestorsInFinancingCleanEnergy.pdf
http://www.americanprogress.org/wp-content/uploads/ issues/2010/11/pdf/gcn_memo.pdf
http://cdn.globalccsinstitute.com/sites/default/files/ publications/47936/global-status-ccs-2012.pdf
О О QQ
О ^
О
о
CL 1=
с
о
<
о
ш
