CC BY
35
УДК 629.4.066 : 657
А. М. КОЗУБЕРДА, Л. В. ПРИВАЛОВА (ДПТ)
УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛ1КУ ТА АНАЛ1ЗУ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБ1В У ДИСТАНЦIÏ СИГНАЛ1ЗАЦП ТА ЗВ'ЯЗКУ
У статп розглядаються пропозицiï щодо вдосконалення бухгалтерського обл^ у дистанцiï сигналiзацiï та зв'язку та причини таких рiшень. Пропонуеться використовувати новi методи нарахування амортизацп, змiнити критерiï зарахування до малоцшних та швидкозношуваних предметiв та спростити процедуру списания основних засобiв. Цi змiни мають скоротити витрати на пiдприемствi, спростити роботи бухгалтерп та покращити загальнi показники роботи дистанцп, краще забезпечувати ïï основну функцiю - безпеку руху по^здв.
Ключовi слова: дистаицiя сигналiзацiï та зв'язку, малоцшш та швидкозношуваиi предмети, основш засо-би, амортизацiя
В статье рассматриваются предложения по усовершенствованию бухгалтерского учета в дистанции сигнализации и связи и причины таких решений. Предлагается использовать новые методы начисления амортизации, изменить критерии зачисления в малоценные и быстроизнашиваемые предметы и упростить процедуру списания основных средств. Данные изменения должны сократить расходы на предприятии, упростить работу бухгалтерии и улучшить общие показатели работы дистанции, лучше обеспечивать ее основную функцию - безопасность движения поездов.
Ключевые слова: дистанция сигнализации и связи, малоценные и быстроизнашиваемые предметы, основные средства, амортизация
The article is dealt with proposals for improvement of accounting in signaling and communication and the reasons for such decisions. It is offered to use new methods of calculating depreciation, change the criteria for enrollment in low-value items and simplify the procedure for writing off fixed assets. These changes should reduce the costs at the enterprise, simplify the accounting work and improve the overall performance of the maintenance section, provide better to its main function - the traffic safety of trains.
Keywords: accounting in signaling and communication, enrollment in low-value items, fixed assets, depreciation
У данш статп розглядаються питання сто-совно удосконалення облшу та анатзу викори-стання основних засоб1в.
Завданням бухгалтерського облшу основних засоб1в е:
- правильне визначення первюно^ вартос-т об'екпв основних засоб1в;
- своечасне документальне вщображення в облшових репстрах шформацп щодо наявно-сп та руху (надходження, перемщення, вибут-тя) об'екпв ¡з врахуванням 1х приналежносп шдприемству;
- нарахування амортизацп за допомогою метод1в, затверджених облшовою политикою шдприемства;
- визначення ступеню зношеносп об'екпв основних засоб1в;
- визначення витрат на ix утримання та вщновлення i т.п.;
- забезпечення контролю за ^х збережен-ням;
- забезпечення правильного облшу орен-дних операцш об'екпв основних засобiв.
Тому важливо правильно класифшувати об'екти основних засобiв наявнi на тдприем-сга.
Передусiм зазначимо, що згiдно П(с)БО № 7 «Основнi засоби» [1], основш засоби - матерiа-льш активи, якi пiдприeмство утримуе з метою використання 1х у процес виробництва або по-стачання товарiв, надання послуг, здавання в оренду iншим особам або для здшснення адм> нiстративних i соцiально-культурних функцш, очiкуваний строк корисного використання (експлуатаци) яких бiльше одного року (або операцшного циклу, якщо вiн довший за рiк).
Об'ект основних засобiв - це:
- закiнчений пристрш з усiма пристосу-ваннями i приладдям до нього;
- конструктивно вщокремлений предмет, призначений для виконання певних самостш-них функцiй;
- вщокремлений комплекс конструктивно з'еднаних предмепв однакового або рiзного призначення, що мають для 1х обслуговування загальнi пристосування, приладдя, управлiння та единий фундамент, унаслщок чого кожен предмет може виконувати сво! функцii, а ком-
© Козуберда А. М., Привалова Л. В., 2011
плекс - певну роботу тшьки в складi комплексу, а не самостшно;
- iнший актив, що вiдповiдаe визначенню основних засобiв, або частина такого активу, що контролюсться тдприемством.
Видавництво «Баланс-Клуб» [2] наводить наступну класифшащю основних засобiв:
1. За галузевою ознакою:
а) промисловц
б) будiвельнi;
в) сiльськогосподарськi;
г) транспортш;
д) зв'язку;
е) шших галузей економiки.
2. За функцюнальним призначенням:
а) виробничi:
- будiвлi;
- споруди;
- передавальнi пристро!;
- машини та обладнання;
- транспортнi засоби;
- iнструменти, iнвентар та iншi вироб-ничi основнi засоби;
б) невиробничк
- торгiвлi;
- житлового господарства;
- комунального господарства;
- охорони здоров'я;
- культури та спорту;
- шш^ призначеш для задоволення ку-льтурно-побутових потреб населення.
3. За використанням:
а) дiючi (знаходяться в експлуатаци);
б) недiючi (не введет в експлуатащю):
- зданi в оренду;
- що знаходяться на складi (в запас або резерв^;
- що знаходяться на консервацп.
4. За приналежнiстю:
а) власш (придбанi за рахунок власних кошпв);
б) орендованi (що належать орендодав-
цю).
Слiд пам'ятати, що в бухгалтерському обл> ку вiдображаються ус основнi засоби шдпри-емства: i виробничi, i невиробничi.
В залежност вiд цiльового призначення i характеру виконуваних функцш основнi засоби шдроздшяються на групи. Згiдно п. 5 [1] для цшей бухгалтерського облшу основнi засоби класифiкуються так, як показано нижче (див. табл. 1).
Таблиця 1
Групи основних засобш
Основш засоби (дев'ять груп)
Код рахунку Група Код субрахунку Назва субрахунку
10 «Основш засоби» 1 101 «Земельш дшянки»
2 102 «Каштальш витрати на полшшення земель»
3 103 «Будинки та споруди»
4 104 «Машини та обладнання»
5 105 «Транспортш засоби»
6 106 «1нструменти, прилади та швентар»
7 107 «Тварини»
8 108 «Багатор1чш насадження»
9 109 «1нш1 основш засоби»
Основнi засоби дистанци сигнатзацп та зв'язку мають рiзнi характеристики та призначення, i не всi з них пов'язаш саме з сигнатза-цiею та зв'язком. Як i на багатьох шших шд-приемствах, зокрема державних, бухгалтерский облiк намагаються якомога бшьше унiфi-кувати, звести до единих правил та норм. Маеться на уваз^ наприклад, безпосередньо на залiзницi, ус структурнi пiдроздiли нарахову-ють амортизащю на всi основнi засоби одним единим методом - прямолшшним.
Зпдно з п. 4 [1], амортизащя - систематич-ний розподiл вартосп, яка амортизуеться, не-оборотних активiв протягом строку !х корисно-го використання (експлуатаци).
Вартiсть, яка амортизуеться, - первюна або переоцiнена вартють необоротних активiв за вирахуванням !х лшвщацшно! вартостi.
Знос основних засобiв - сума амортизаци об'екту основних засобiв з початку його корис-ного використання.
Строк корисного використання (експлуатаци) - очшуваний перюд часу, протягом якого необоротш активи будуть використовуватися тдприемством або з ïx використанням буде виготовлено (виконано) очшуваний шдприемс-твом обсяг продукци (робiт, послуг).
Первюна вартiсть - iсторична (фактична) со-бiвартiсть необоротних активiв у сумi грошо-вих коштiв або справедливоï вартостi iншиx активiв, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активiв.
Переоцiнена вартiсть - вартють необоротних активiв пiсля ïx переоцiнки.
На наш погляд, нарахування амортизацiï на абсолютно всi основш засоби прямолшшним методом - це не досить вдала щея, оскшьки ос-новнi засоби дуже вiдрiзняються за своïми характеристиками i призначенням всерединi одного структурного шдроздшу, i тим паче, у рiз-них структурних пiдроздiлаx. Тому пропону-еться видiлити ïx у певш групи i застосовувати до них рiзнi методи нарахування амортизаци.
Зпдно з п. 26 [1] амортизащя основних за-собiв (^м iншиx необоротних матерiальниx активiв) нараховуеться iз застосуванням таких методiв:
1) прямолшшного;
2) зменшення залишково1' вартосп;
3) прискореного зменшення залишково1' вартосп;
4) кумулятивного;
5) виробничого.
Щцприемство може застосовувати норми i методи нарахування амортизаци основних за-собiв, передбаченi податковим законодавством.
Згiдно з п. 28 [1], метод амортизаци обира-еться пiдприемством самостiйно з урахуванням очiкуваного способу отримання економiчниx вигод вiд його використання.
Вщповщно до [2], для рiзниx об'екпв основних засобiв пiдприемство може застосовувати рiзнi методи на свш вибiр, з урахуванням оч> куваного способу отримання економiчниx вигiд вщ ïx використання. Рiшення пiдприемства вщ-носно застосовуваних методiв фiксуеться в об-лiковiй полiтицi. Це не суперечить ддачому законодавству.
У дистанцiï сигнатзаци та зв'язку пропону-еться видшити основнi засоби, якi безпосеред-ньо призначеш для забезпечення сигналiзацiï та зв'язку, безпеки руху рухомого складу, видшити в окрему групу для нарахування амортизаци за одним iз методiв, як пропонуються нижче. До таких основних засобiв можна вщнести, на-приклад, обладнання К1Пу СЦБ, обмiнний
фонд К1Пу СЦБ - реле, блоки [5]. До реле вщ-носяться ТШ, як використовуються для коду-вання рейкового ланцюга, ДСШ - для контролю стану рейкового ланцюга, 1Р та 1МВШ - iм-пульсш колiйнi реле [3], КПТШ - кодовий ко-лiйний трансмiтер, який здшснюе кодування усiх зайнятих рейкових ланцюгiв на станцiях та перегонах, НМПШ - повторювачi iмпульсних реле. До блокiв вiдносяться ВД-62, якi управ-ляють стрiлочними переводами, М-1, якi використовуються для вщкриття маневрових сигна-лiв, В-2 - для управлшня сигналами свгтлофо-рiв. Всi реле та блоки належать до пристро!в СЦБ (сигналiзацiя, центратзащя, блокування). Також до СЦБ належить апаратура виявлення перегрiву букс [6] - ПОНАБ, диск-Б, АСДК, системи диспетчерсько! центратзаци «Каскад» [4], «Нева», «Мшськ», «Луч», ПЧДШ-56. У цих системах застосовуються блоки та реле. Вщ перенавантаження змiнного струму срiбнi та вугiльнi контакти у вище перерахованих при-строях зварюються та потребують обов'язково1 замiни, оскiльки втрачають свою функщю. Вщ-носно зв'язку. В АТС (технолопчний лiнiйний зв'язок) декадно-шагову контактну систему слiд замшити на безконтактну 81-3000 та оперативно -технолопчний зв'язок ИБИ, РБИ -магiстральний дорожнiй рiвень [4]. Також про-понуеться замiнити весь радюзв'язок, який ви-користовуеться, наприклад, для зв'язку маши-нiста з диспетчерами i т. д., на новий., встано-вити новi радюстанци, такi як, наприклад, ОРЕОН, KENWOOD - цифровий радiозв'язок, за допомогою якого здшснюеться освiтлення, та гучномовний зв'язок на платформах. Також до основних засобiв, як пропонуеться аморти-зувати iншим методом, можна додати компре-сори, вагоннi уповiльнювачi, телефошзащю до житлових будинкiв. На нашу думку, до таких основних засобiв слщ застосовувати метод зменшення залишково1 вартостi, прискореного зменшення залишково1 вартостi, або кумуляти-вний метод. Ц методи полягають в тому, що на протязi перших роюв експлуатаци об'екту за допомогою нарахування амортизаци, яка вщно-ситься на собiвартiсть вироблено1 продукци (виконаних робщ наданих послуг), накопичу-еться значна сума кош^в, яка необхiдна для вщновлення основних засобiв. В останш роки експлуатаци основних засобiв сума амортизаци незначна. Але в той же час саме на цей перюд припадае найбшьша кшьюсть ремонта та вщ-повiдно витрат. Це дасть змогу тдприемству швидше оновлювати основш засоби, як досить швидко морально зношуються, i забезпечити
тим самим кращу безпеку руху, що е основною функщею дистанцп сигналiзацii та зв'язку.
При використанш методу зменшення зали-шково! вартостi рiчна сума амортизацii (Ам) визначаеться як добуток залишково! вартосп об'екту (Взал) на початок звггного року (або первiсна вартiсть (Вперв) на дату початку нарахування амортизацп) та рiчноi норми амортизацп (НАм):
Ам = Взал (Вперв) х НАм. (1)
Рiчна норма амортизацп (у вщсотках) обчи-слюеться як рiзниця мiж одиницею та результатом кореня ступеня кiлькостi рокiв корисного використання об'екта (п) з результату вiд д> лення лiквiдацiйноi вартостi об'екту на його первюну вартiсть:
НАм (у %%) = (1 - пВлк : Вперв ) х 100, (2)
де Влгкв - лшвщащйна вартiсть.
Згiдно з п. 4 [1], лшвщацшна вартiсть - сума кошпв або вартiсть шших активiв, яку шдпри-емство очшуе отримати вiд реалiзацii (лквща-цп) необоротних активiв пiсля закiнчення строку 1х корисного використання (експлуатацп), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (лшвщащею).
Цей метод базуеться на тому, що новий об'ект основних засобiв дае бiльшу вщдачу на початку строку експлуатацii. Особливютю цьо-го методу е те, що його застосування можливе тшьки у тому випадку, коли лшвщацшна вар-тiсть не дорiвнюе нулю. Якщо Влгкв = 0, то
пВлжв: Вперв = 0, а НАм = 1, тому Ам =
Вперв, тобто будь-який об'ект амортизуеться за рш. Це суперечить п. 23 [1], у якому вказано, що строк експлуатацп об'екта встановлюеться шдприемством самостшно.
При використанш методу прискореного зменшення залишково^' вартосп рiчна сума амортизацii визначаеться як добуток залишко-во! вартостi об'екту на початок званого року (або первюна вартiсть на дату початку нарахування амортизацп) та рiчноi норми амортизацп:
Ам = Взал (Вперв) х НАм.
(3)
При цьому рiчна норма амортизацп обчис-люеться виходячи зi строку корисного використання об'екту i подвоюеться:
НАм = ( 1 х 2) х 100.
п
(4)
У випадку застосування методу прискореного зменшення залишковоi вартост^ сума амор-
тизацп останнього року розраховуеться таким чином, щоб залишкова вартють об'екту в кшщ перiоду його експлуатацп була не меншою за його лшвщацшну вартiсть (наприклад, Влгкв = 500 грн, тодi амортизацiйнi вiдрахування останнього року експлуатацп об'екта замють 1581 грн нараховувалися б у сумi 1081 грн).
Згiдно кумулятивного методу нарахування амортизацп, рiчна сума амортизацп визначаеться як добуток вартосп, що амортизуеться та кумулятивного коефщента (Кк):
Ам = Ваморт х Кк. (5)
Кумулятивний коефiцiент розраховуеться дiленням кiлькостi рокiв, що залишаються до кiнця строку корисного використання об'екту основних засобiв, на суму числа роюв його корисного використання:
Кк = ^, Бп
(6)
де пк - кшькють рокiв, що залишаються до кш-ця корисного використання об'екта;
Бп - сума чисел роюв корисного використання об'екту:
Бп =
п(п +1) 2
(7)
де п - кшькють роюв корисного використання об'екту.
Сума чисел роюв - це сума порядкових но-мерiв рокiв, на протязi яких об'ект експлуату-еться. Тому метод мае шшу назву - «метод су-ми чисел роюв».
Найбшьша сума амортизацп нараховуеться у першi роки експлуатацп об'екту, по^м по-ступово зменшуються - i так до тих пiр, доки залишкова вартють об'екту не досягне його л> квщацшнш вартостi.
В структурних шдроздшах залiзницi е до-сить складною проблемою процес списування основних засобiв.
Об'ект основних засобiв згiдно з п. 33 [1] вилучаеться з активiв (списуеться з балансу) у разi його вибуття внаслiдок безоплатноi пере-дачi або невщповщност критерiям визнання активом i внаслiдок продажу даного об'екту. Вибуття основних засобiв може вiдбутися вна-слiдок:
- передачi до статутного кашталу iнших пiдприемств;
- обмшу на iншi активи;
- лшвщацп при стихiйних лихах тощо.
Фшансовий результат вiд вибуття основних
засобiв, незалежно вiд причини 1х вибуття, ви-
значаеться за загальним правилом (п. 34 [1]): з доxодiв вiд вибуття основних засобiв вирахову-еться ïx залишкова вартiсть, сума непрямих по-даткiв та витрат, пов'язаних з таким вибуттям.
У бухгалтерському облшу будь-яке вибуття об'ектiв основних засобiв вiдображаеться одна-ково для шдприемств усix форм власностi та видiв дiяльностi. Це в рiвнiй мiрi вiдноситься до об'ектiв, якi облшовуються на рахунку 10 «Основнi засоби», на рахунку 11 «Iншi необоротш матерiальнi активи» з використанням су-браxункiв:
по доходах - рахунки 74 «Iншi доходи»,
по витратах - рахунки 97 «Iншi витрати».
Якщо мова йде про такi основнi засоби, первюна вартють яких бшьша 10 тис. грн, то процедура стае для структурного шдроздшу над-звичайно тривалою та копiткою. Справа в тому, що за таких умов дистанщя мае оформити вс вщповщш документи та подати ïx до Укрзатз-ницi для одержання дозволу на списування. Оскiльки структурних шдроздшв дуже багато, вiдповiдно формуеться величезна черга, тому iнодi доводиться чекати бшьше року. Слiд вщ-мiтити, що, якщо Укрзалiзниця не встигае пере-глянути документи до кшця поточного року, вони повертаються до структурного пiдроздiлу для змши дат i процедура починаеться спо-чатку.
Ми бачимо один iз шляxiв вирiшення цiеï проблеми, по-перше, у змiнi критерiïв щодо первiсноï вартостi, при якiй необидно залучати Укрзалiзницю хоча б до 100 тис. грн, то це на-багато б спростило даний процес. Особливо це стосуеться металомiсткиx основних засобiв, оскiльки вони мають високу лшвщацшну вар-тiсть i дохщ, отриманий вiд ïx лiквiдацiï, можна використати на полшшення iншиx основних засобiв. Вважаемо за доцiльне, щоб списуван-ням основних засобiв, первюна вартють яких менша нiж 100 тис. грн, займалася вiдповiдна затзниця, тодi навантаження бiльш-менш роз-подшилося б.
Особливо це актуально в наш час, оскшьки цши постшно зростають i за прогнозами цей процес ще досить довго триватиме. А тому основш засоби, навпь ri, якi ранiше списувала залiзниця, у зв'язку з подорожчанням доведеть-ся списувати вже через Укрзатзницю.
Також, беручи до уваги тенденщю зростан-ня цiн, слщ звернутися до критерiïв оцiнки ма-лоцiнниx та швидкозношуваних предметiв, яю
мають вартiсть вiд 50 до 1000 грн. Виходить, що незабаром настане момент, коли предмети, якi рашше були малоцiнними, необxiдно буде зараховувати до складу основних засобiв, осю-льки вони подорожчали. Дивлячись на основш засоби дистанци сигналiзацiï та зв'язку видно, що при збшьшенш критерда зарахування до малоцiнниx та швидкозношуваних предмета хоча б до 2000 грн, навпь зараз основних засо-бiв стало б приблизно на 30 % менше. А це означае, що ïx облш спростився б. I це дало б у майбутньому певну економда. Не довелося б нараховувати на них амортизащю.
Бухгалтерський облш в Украш час вщ часу реформуеться. Це, звюно вносить певнi покра-щення, спрощення в роботу бухгалтерш Серед вдосконалень ведення бухгалтерського облшу основних засобiв можна пригадати змши у вь дображеннi основних засобiв у балансi шдпри-емств. Вщображення основних засобiв у складi активiв за первiсною вартiстю та у складi паси-вiв - суму зносу змшили на вiдображення лише в активах шдприемства за залишковою, первю-ною вартiстю та вказуеться ïx знос на початок i кшець звiтного перiоду.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. П(с)БО 7 «Основш Засоби» : Затв. Мшстерст-вом фшанав Укра1'ни в^д 27.04.2000 р. № 92 1з зм1нами, внесеними зпдно з наказами Мшс-терства фшанав № 1125 (z0970-09) в^д 25.09.2009 р. [Текст].
2. Бухгалтерський обл1к в Укрш'ш. В^д теор11 до практики [Текст] : у 2 т. / за ред. А. М. Коваленко. - Д.: ВКК «Баланс-Клуб», 2007. - Т. 1. -600 с.
3. Новая аппаратура электропитания железнодорожной автоматики [Текст]. - М.: Транспорт, 1978.
4. М1кропроцесорна диспетчерська централ1защя «КАСКАД» [Текст] : навч. поабник / М. I. Данько [та ш.]. - Х., 2005. - 176 с.
5. Казаков, А. А. Автоблокировка, локомотивная сигнализация и автостопы [Текст] / А. А. Казаков. - М.: Транспорт, 1975.
6. Лозинский, С. Н. Аппаратура автоматического обнаружения перегретых букс в поездах [Текст] / С. Н. Лозинский, А. Г. Алексеев, П. Н. Карпенко. - М.: Транспорт, 1978.
Надшшла до редколегп 14.04.2011.
Прийнята до друку 10.05.2011.
