CC BY
89
УДК 347.9
УМОВИ В1ДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ДЕРЖАВОЮ Ф1ЗИЧН1Й ОСОБ1, ЯКА ПОТЕРП1ЛА В1Д КРИМ1НАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
Н. А. ХМЕЛЬОВА,
здобувач кафедри цивтьного права № 1, Нацюнальний юридичний утверситет iменi Ярослава Мудрого, Украта, м. Харкв
Розглянуто умови в1дшкодування шкоди державою ф1зичнт особ1, яка потертла в1д криминального правопорушення, умови надання такого вгдшкодування. Зроблено аналгз чинного цивыьного законодавства Украгни. Запропоновано в1дпов1дний мехатзм гх реал1заци.
Ключов1 слова: держава, фiзична особа, умови, вщшкодування, шкода, кримшальне правопорушення.
Постановка проблеми. Вщповщно до Конституцп Укра!ни держава гарантуе права та свободи людини зокрема, захист ф1зичних ос1б, як потерпши вщ кримшального правопорушення, забезпечення вщшкодування завдано! !м матер1ально! та морально!' шкоди. Однак анал1з законодавства та правозастосовно! практики свщчить про необхщнють посилення захисту прав та штерес1в ф1зичних ос1б, потерпших кримшальних правопорушень. Тому з'ясування потребують умови вщшкодування шкоди державою ф1зичнш особ1, яка потертла вщ кримшального правопорушення, та умови надання такого вщшкодування.
Актуальшсть проблеми. Проблема вщшкодування шкоди державою ф1зичнш особ1, яка потертла вщ кримшального правопорушення, е одшею з найбшьш актуальних для сучасно! правозастосовно! практики. Залишення злочину нерозкритим, неспроможшсть винного вщшкодувати завдану шкоду, несвоечасне вжиття заход1в щодо забезпечення цившьного позову та шш1 причини унеможливлюють захист законних штерешв потерпшого, поновлення
його порушених прав.
Практика свщчить про необхщнють створення принципово нового правопоновлюючого мехашзму, здатного забезпечити своечасне вiдшкодування шкоди, завдано1 злочином потерпшому. Тому дослiдження зазначених питань, розробка рекомендацш, спрямованих на удосконалення дiючого законодавства i практики його застосування в цш галузi, е вкрай необхщними.
Аналiз останшх досл1джень та публiкацiй. Аналiз останнiх дослщжень дае пiдстави стверджувати, що окреслена проблематика була предметом дослщження таких учених, як О. С. Александров, Л. М. Баранова,
B. Т. Безлепкш, С. В. Блшкова, П. Г. Гуреев, З. З. Зшатуллш, В. Т. Нор,
C. I. Остапенко, С. С. Сиротенко та ш. Проте оновлення нормативного матерiалу, зокрема змши до Цившьного кодексу Украши, прийняття нового Кримшального процесуального кодексу Украши, не може не впливати на науковий i практичний штерес до не! в умовах сьогодення.
Мета статть З'ясування потребуе умови вщшкодування шкоди державою фiзичнiй особi, яка потерпiла вiд кримшального правопорушення, та умови надання такого вщшкодування, а також визначення вщповщного механiзму !х реаизацп.
Виклад основного матерiалу. Найважливiшим завданням держави, що прагне називатися правовою, е реальне забезпечення прав i свобод кожно! особи, використовуючи усi можливi засоби державного впливу, оскшьки функцiонування правово! держави обумовлюеться саме задоволенням штерешв i потреб ii громадян. Тому шкода, завдана потерпiлому внаслiдок кримшального правопорушення, повинна вщшкодовуватися державою. Саме так мае функщонувати дiевий мехашзм вiдповiдальностi держави перед людиною у сферi гарантування ii прав i свобод, чим буде забезпечено високий рiвень захисту прав i свобод людини.
Держава мае взяти на себе вщповщальшсть перед особою за порушення ii прав, незалежно вщ обставин, якi призводять до завдання шкоди особистим
немайновим благам фiзичноï особи. Це обумовлюе статус держави як вщповщального суб'екта у вщносинах «держава-людина», яка зобов'язана вщшкодувати шкоду та усунути недолши, допущен тд час здiйснення своïх функцiй незалежно вiд причин: прогалини в законодавств^ неналежне виконання своïх службових обов'язюв працiвниками або помилки в ïx пiдборi й розстановцi, або недостатне матерiальне забезпечення.
Обов'язковiсть компенсацiï заподiяноï фiзичнiй особi шкоди неодноразово тдкреслювалася вищими судовими iнстанцiями, що сформулювали керiвнi роз'яснення по найбiльш складних i важливих питаннях, якi виникають при розглядi й вирiшеннi справ ще!' категорiï. Про це йдеться i в роз'ясненнях, що мютяться в постановi Пленуму Верховного Суду Украши «Про судову практику в справах про вщшкодування морально!' (немайново1) шкоди» вщ 31.03.1995 р. [1], зпдно з якими спори про вщшкодування заподiяноï фiзичнiй чи юридичнш особi морально1' (немайново1) шкоди розглядаються у випадках, коли право на ïï вiдшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституцп або випливае з ïï положень. Вщповщно до положень Конституцп Украши вщшкодування шкоди, завданоï потерпшому внаслщок кримiнального правопорушення, здiйснюеться за рахунок Державного бюджету i виступае важливою гаранпею захисту прав i свобод громадян.
Цившьний кодекс Украïни в ч. 2 ст. 11 визначае завдання шкоди шшш особi шдставою виникнення цивiльниx прав i обов'язюв. Наявнiсть шкоди е першою та обов'язковою умовою виникнення зобов'язань вщшкодування шкоди. У випадку вiдшкодування шкоди державою фiзичнiй особi, яка потерпша вiд кримiнального правопорушення, значення мае не будь-яка шкода, яку зазнав потерпший, а тшьки та, що стала наслщком злочинного дiяння. Цившьний кодекс Украши не визначае такого поняття як «шкода» i не визначае його змюту, а тому навт у випадку вчинення кримшального правопорушення, все одно мають враховуватися цивiлiстично-правовi визначення шкоди,
оскшьки вщшкодування шкоди - це шститут цившьного права, незалежно вщ виду правопорушення (адмшютративного, кримшального тощо). Тому iснуючi в цившьному законодавствi тлумачення шкоди, обсягу i розмiру ïï вiдшкодування, повиннi однаково застосовуватися незалежно вiд того, яким делштом вони спричиненi - цившьним чи кримiнальним. Це випливае з природи единого юридичного факту, який е пщставою притягнення особи, з одного боку, до кримiнальноï вщповщальносп, а з iншого - до цившьно-правовоï вiдповiдальностi в разi заподiяння злочином майновоï шкоди.
Стаття 11 Цившьного кодексу Украши серед пщстав виникнення цивiльних прав та обов'язюв передбачае «заподiяння майново!' (матерiальноï) та морально!' шкоди шшш особЬ>. Таким чином, заподiяння шкоди може породити цившьно-правове зобов'язання, в якому потерпший виступае як кредитор, а заподшвач шкоди - боржник.
3i змiсту статей 1177 та 1207, а також iнших статей Цившьного кодексу Украши про вщшкодування шкоди, можна визначити таю загальш умови вщшкодування державою шкоди фiзичнiй особ^ яка потерпiла вiд кримшального правопорушення: 1) наявшсть шкоди; 2) протиправна поведшка - злочин; 3) наявшсть причинного зв'язку мiж злочином i шкодою, що настала, тобто шкода завдана внаслщок вчинення злочину.
У ст. 3 проекту Закону Украши «Про вщшкодування за рахунок держави матерiальноï шкоди громадянам, як потерпши вщ злочину» як умова вщшкодування шкоди державою вказуеться, що мае бути факт вчинення злочинного посягання на права, свободи чи законш штереси громадянина, внаслщок якого настала його смерть або завдано шкоди його здоров'ю, або завдано ютотно1' шкоди його майну.
Вщповщно до проекту Закону Украши «Про компенсацш шкоди жертвам насильницьких злочишв» вщшкодуванню пщлягае тшьки шкода, що завдана умисним насильницьким злочином, яким е суспшьно небезпечне винне дiяння, передбачене КК Украши, i яким умисно заподiяне тяжке тшесне ушкодження
фiзичнiй особi або ïï смерть.
Порiвняно зi ст. 1207 Цившьного кодексу Украши розробники законопроекту обмежили вщшкодування тшьки вказаними випадками. У ст. 1207 Цившьного кодексу Украши йдеться про будь-яку шкоду, завдану калщтвом, шшим ушкодженням здоров'я або смертю внаслщок злочину, в тому чи^ необережного злочину.
В науковш лiтературi разом iз загальними умовами вiдшкодування державою шкоди фiзичнiй особi, яка потерпiла вiд кримшального правопорушення, характеризуеться також наявнютю спещальних умов: 1) потерпiлим е фiзична особа; 2) особа, яка вчинила злочин, е неплатоспроможною; 3) особа, яка вчинила кримшальне правопорушення, не встановлена; 4) особа, яка вчинила кримшальне правопорушення, встановлена, але ухиляеться вщ слщства, та ïï оголошено у розшук.
Саме правоохоронш органи держави мають здiйснити заходи, щоб знайти особу, що переховуеться, а за невиконання цього обов'язку вщповщальшсть мае нести саме держава. Тому держава мае взяти на себе обов'язок вщшкодувати завдану злочином шкоду у раз^ коли особа, яка скоша злочин, встановлена, але знаходиться у розшуку, оскшьки у цьому випадку потерпший з об'ективних причин не може розраховувати на вщшкодування шкоди особою, яка скоша злочин.
Таке вщшкодування державою шкоди не мае розглядатися як майнова вщповщальшсть, перекладена з особи, що вчинила кримшальне правопорушення, на державу. У цьому випадку доречно вести мову про те, що держава, виконуючи сощальш функцп, створюе вщповщнш особi допомiжнi, максимально прившейоваш мехашзми усунення негативних наслщюв кримшального правопорушення [2].
У законопроект «Про вщшкодування за рахунок держави матерiальноï шкоди громадянам, як потерпши вщ злочину» вщсутня норма про те, що держава мае вщшкодувати потерпшому матерiальну шкоду не тшьки у раз^
якщо не встановлена особа, яка вчинила злочин, але й у разi неплатоспроможност винно1' особи, як це передбачено статтями 1177 та 1207 Цившьного кодексу Украши.
Загальш умови вщшкодування шкоди можна застосовувати у тому чи^ i для вщшкодування шкоди самим заподшвачем. У той же час за наявност тшьки загальних умов обов'язку вщшкодовувати фiзичнiй особi шкоду, завдану злочином, у держави не виникае. На думку багатьох учених, тшьки наявшсть загальних i спещальних умов у сукупност дае можливють потерпшому вимагати вщшкодування шкоди, завдано1' злочином, не вщ особи, яка вчинила злочин, а вщ держави.
Разом iз тим науковцi вважають, що о^м загальних та спецiальних умов вщшкодування державою фiзичнiй особi шкоди, завдано1' злочином, повиннi також бути умови надання такого вщшкодування. Свропейською конвенщею про вiдшкодування збиткiв жертвам насильницьких злочишв вiд 24.11.1983 р. встановлено рiзноманiтнi умови надання компенсаций По-перше, згiдно з Конвенцiею компенсацшш схеми повиннi встановлювати верхню межу, вище яко1', та нижню межу, нижче яко1' збитки не будуть вiдшкодовуватися. Так, верхня межа може стати необхщною, оскiльки компенсацiйнi фонди не являються небезмежними, а мтмальна межа - оскiльки незначнi збитки можуть бути покрик й самими жертвами. По-друге, режим вщшкодування шкоди може встановити строк, протягом якого приймаються звернення щодо вщшкодування. Важливо, щоб таке звернення було подано без зволжань пiсля скоення злочину для забезпечення можливост надання допомоги потерпшй особi, якщо вона вщчувае фiзичнi чи психiчнi страждання, а також для встановлення та надання ощнки збиткам. По-трете, вщшкодування шкоди може бути зменшено або скасовано з урахуванням фшансового становища заявителя. Вказане полягае в тому, що, оскшьки компенсащя, яка виплачуеться потерпшй особi вщ злочину за рахунок суспшьних фондiв, являе собою акт сощально1' солiдарностi, вона може виявитися непотрiбною в тому випадку, коли потертла
особа або ïï утриманщ перебувають в явно сприятливих умовах. За таких умов держава, в першу чергу, зможе виконати своï зобов'язання щодо незахищених верств населення, а також буде дотримано принцип справедливост та суспiльноï солидарности так як матерiально забезпечеш потерпш мають бшьше можливостей для соцiальноï реабштацп пiсля злочинного посягання. З шшого боку, нiщо в Конвенцп не перешкоджае державам надавати компенсащю незалежно вiд фiнансового становища жертви або ïï утриманщв. Також вiдшкодування шкоди може бути зменшено або скасовано: у зв'язку з поведшкою жертви до, тд час, або тсля вчинення злочину; якщо потерпiлий втягнутий в оргашзовану злочиннiсть або належить до органiзацiï, яка вчиняе кримшальш правопорушення; коли таке вiдшкодування несумюне iз сутнiстю правосуддя або суперечить суспшьному порядку [3].
Вказанi положення Cвропейськоï конвенцп доцiльно було б iмплементувати в вiтчизняне законодавство, адже правовий обов'язок забезпечувати внутрiшнi засоби правового захисту для потерпших ошб являеться невiд'емною частиною обов'язку держави забезпечувати ефективний захист прав людини.
Крiм того, низка шших мiжнародно-правовиx актiв, у тому числi Декларащя ООН «Основнi принципи правосуддя для жертв i зловживання владою» вщ 29.11.1985 р. [4], Рекомендацп Комггету мiнiстрiв Ради Свропи № R (85) 11 вщ 28.06.1985 р. державам-членам щодо встановлення потерпшого в рамках кримшального права i процесу [5], пщтверджують необхщшсть запровадження вщшкодування державою шкоди, заподiяною кримiнальним правопорушенням,
На практиш непоодинокими е випадки звернення до суду з вимогами про вщшкодування шкоди державою фiзичнiй особ^ яка потерпша вiд кримiнального правопорушення. Особливо це стосуеться ситуацш, коли особа, яка вчинила злочин, е неплатоспроможною. Так, переглядаючи одну з таких справ у касацшному порядку, Вищий спешашзований суд Украïни з розгляду
цившьних i кримшальних справ у своему ршенш вказав, що Hi на час розгляду справи в cyAi першо1 iнстанцiï, Hi тд час перегляду судового ршення вiдповiдного закону в Украïнi не прийнято. Оскшьки державою не визначено умови та порядок вщшкодування шкоди, висновок cyдiв щодо вiдмови в задоволенш позову е законним та обгрунтованим [6].
Висновки. Результати проведеного дозволяють дiйти висновку, що держава повинна забезпечити безпеку кожного члена суспшьства, а якщо ïï органи не в змозi попередити кримшальне правопорушення, вiдшкодyвання шкоди мае стати завданням держави. Виконання таких вимог е обов'язком Украши у свпш ïï приеднання у 2005 р. до Свропейсь^' конвенцiï 1983 р., що може бути реаизовано шляхом прийняття cпецiального закону.
Список лггератури:
1. Про судову практику в справах про вщшкодування морально'1 (немайново'1) шкоди 4 [Електронний ресурс] : постанова Пленуму Верховного Суду Украши вщ 31.03.1995 р. № 4. -Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95. - Редакщя вщ 27.02.2009 р.
2. Компенсащя шкоди жертвам насильницьких злочишв в Укршш (фахов1 аспекти) / Л. М. Баранова, С. С. Сиротенко, М. I. Орий. - К. : Наш час, 2006. - 100 с.
3. Свропейська конвенщя про вщшкодування збитюв жертвам насильницьких злочишв вщ 24 листопада 1983 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_319.
4. Декларащя основних принцитв правосуддя для жертв злочишв i зловживань владою 1985 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_114.
5. Рекомендацп Комггету мш1стр1в Ради Свропи №R (85) 11 вщ 28.06.1985 р. державам-членам щодо встановлення потерпшого в рамках кримшального права i процесу [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. reyestr.court.gov.ua/Review/26425360.
6. Ухвала Вищого cпецiалiзованого суду Украши з розгляду цившьних i кримшальних справ вщ 12.09.2012 р. у cправi № 6-13591св12 4 [Електронний ресурс] //Сдиний державний реестр судових ршень Украши. - Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26425360.
Хмелева Н. А. Условия возмещения вреда государством физическому лицу, потерпевшему от уголовного правонарушения.
Рассмотрено условия возмещения вреда государством физическому лицу, потерпевшему от уголовного правонарушения, условия предоставления такого возмещения. Проведено анализ действующего гражданского законодательства Украины. Предложено соответствующий механизм их реализации.
Ключевые слова: государство, физическое лицо, условия, возмещение, вред, уголовное правонарушение.
Khmelyova N. A. Conditions for compensation of damage from the state physical person, to the victim from criminal offense.
Teopia i npaKmuKa npaeo3naecmea. — Bun. 2 (8) / 2015
ISSN 2225-6555
Reviewed by conditions for compensation of damage from the state physical person, to the victim from criminal offense. Conducted the analysis of the current civil legislation of Ukraine. Prompted a mechanism for their implementation.
Key words: the state, the physical person, the conditions, compensation, the damage, criminal offense.
Hadiurnm dopеdкonегiï 23.10.2015p.
Розширена анотащя
статт1 ХмельовоУ Натал1*1 Анатол1'1вни на тему: «Умови в1дшкодування шкоди державою ф1зичн1й oco6i, яка потершла в1д крим1нального правопорушення».
Khmeleva N. A., the applicant of the Department of Civil Law №1 Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: « Conditions for compensation of damage from the state physical person, to the
victim from criminal offense»
Problem setting: According to the Constitution the state guarantees the rights and freedoms, and in particular the protection of individuals affected by a criminal offence, ensuring compensation of the caused material and moral damage. However, the analysis of legislation and law enforcement practice indicates the need to strengthen the protection of the rights and interests of individuals, of victims in criminal offences. Therefore, clarification of terms require reimbursement by the state harm the physical person, the victim of a criminal offence and the conditions for granting such compensation.
Relevance of the research topic: The problem of reimbursement by the state harm the physical person, the victim of a criminal offence is one of the most urgent contemporary law enforcement practice. Leaving the crime unsolved, insolvency of the guilty party to compensate damages, the failure to take measures to ensure civil action and other reasons make the protection of the legitimate interests of the victim, restoration of the violated rights. Practice shows the necessity of creating a fundamentally new mechanism capable of ensuring the timely reimbursement of the harm caused by crime to the victim. Therefore, the investigation of these issues, development of recommendations aimed at improving current legislation and its enforcement in this area are urgently needed.
Recent research and publications analysis: Analysis of recent research gives reason to believe that the affected problems has been the subject of research of such scientists as A. S. Alexandrov, L. M. Baranov, V. T. Bezlepkin, Therein. Blinkova, P. G. Gureev, From.With. Saturn, V. T. Nord, S. I. Ostapenko, S. Is. Sirotenko and others. However, the update of the regulatory material, in particular amendments to the Civil code
of Ukraine, adoption of the new Criminal procedural code of Ukraine, can not affect scientific and practical interest in the conditions of modernity.
Paper objective: Requires clarification of the terms reimbursement from the state for damage to a physical person, the victim of a criminal offence and the conditions for granting such compensation and determining the appropriate mechanism for their implementation.
Paper main body: The most important task of the state, which tends to be called legal, is to protect the rights and freedoms of each individual, using all possible means of state influence, as the functioning of a legal state due to the interests and needs of its citizens. Therefore, the harm caused to the victim as a result of a criminal offence, shall be reimbursed by the state. That must happen is an effective mechanism of state liability before the individual in the sphere of guaranteeing rights and freedoms. Thus, there will be a high level of protection of the rights and freedoms of the individual. According to the current civil legislation of Ukraine it is possible to determine General conditions for reimbursement by the state harm the physical person, the victim of a criminal offence: 1) the presence of harm; 2) wrongful conduct is a crime; 3) a causal relationship between the offense and the damage, i.e. the damage is caused by committing the crime. In the scientific literature along with the General terms of compensation by the state harm the physical person, the victim of a criminal offence is also characterized by the presence of special conditions: 1) the victim is a natural person; 2) the perpetrator is insolvent; 3) the perpetrator of criminal offence is not established; 4) a person who commits criminal offense, it is established, but avoids investigation and declared wanted. However, scientists believe that in addition to the General and special conditions of reimbursement by the state physical person harm caused by the offence, should be the conditions for granting such compensation. The European Convention on compensation of victims of violent crimes of 24 November 1983 set different conditions for compensation. First, according to the Convention compensation schemes must set an upper limit above which and a lower limit, below which losses will not be recovered. Secondly, the mode of compensation may establish a period during which appeals will be accepted for reimbursement. Third, the damages may be reduced or cancelled in light of the financial situation of the applicant.
Conclusions of the research: the state must ensure the safety of every member of society, and if the authorities fail to prevent a criminal offence, the damages should be the task of the state. The fulfilment of such requirements is the responsibility of Ukraine in the
light of the accession in 2005 to the European Convention of 1983, which can be implemented through the adoption of a special law.
