CC BY
70
УДК 303.43:656.2
УКРАШСЬКИЙ ЗАЛ1ЗНИЧНИЙ ТРАНСПОРТ В СИСТЕМ1 АЗ1АТСЬКО-еВРОПЕЙСЬКО1 ТРАНСПОРТНО-ЛОГ1СТИЧНО1
1НТЕГРАЦП
Реброва А.Ю., астрант (УкрДАЗТ)
В данш cmammi представлен особливостей транспортно-логктичних проце^в у A3iamcbKO-Тихоокеанському та Балтшсько-Чорноморських регiонах, акцентування провiдноi ролi Украши i безпосередньо украшського залiзничного транспорту у даному проектi.
Ключовi слова: ттеграцщ зал1зничний транспорт, MiMiHapodrn транспортн коридори
Постановка проблеми та ii зв'язки з науковими чи практичними завданнями Зараз йде процес формування A3iaTCbKO-£BponefcbKoi' транспортно-лопстично! штеграци, що зумовлюеться величезним м1жнародним транзитним потенцiалом. Кожна краша намагаеться стати учасницею даного проекту.
Украша, як головна краша Швтчного Причорномор'я та безпосереднiй сусiд Польщ^ а також важливий транзитний партнер Шмеччини, Литви, Латвп, Росп та шших кра!н Балтiйського басейну, повинна стати провхдною ланкою Азiатсько-£вропейсько! транспортно-лопстично! штеграци.
Анал1з останн1х до^джень i публшацш, на яш спираешься автор з посиланням на джерела Ця проблема розглядаеться в основному в геополхгачному аспектi, такими вченими як Пашков М., Гриценко А.[1], Панченко Ж.О. [2], Трощинським П.В. [3] та Терещенко О.П. [4], що ж до транспортно-лопстичного аспекту, то лггературш джерела та дослхдження практично ввдсутш.
Видтення невиршених частин загальног проблеми, котрим присвячуеться стаття Дослщження мiсця Украши та безпосередньо украшського зал1зничного транспорту у розвитку Азiатсько-£вропейсько! транспортно-логiстично! штеграци залишилися поза увагою вчених.
Метою статтi е окреслення особливостей транспортно-логiстичних процесiв у Азiатсько-Тихоокеанському та Балтiйсько-Чорноморських регiонах, акцентування провщно! ролi Украши i безпосередньо украшського залiзничного
транспорту у даному проект!
Виклад основного матерiалу до^дження з обГрунтуванням отриманих наукових результатiв Сьогодш у свхп увагу багатьох кран привернув стрiмкий розвиток Азiатсько-Свропейсько! транспортно-логiстично! штеграци, основними центрами яко! е Азiатсько-Тихоокеанськ1й i Балто-Чорноморський регiони.
Азiатсько-Тихоокеанського регiон (АТР) е свiтовим центром виробничо! потужностi,
© Реброва А.Ю.
найбiльшим транспортером продукци та енергоносив у £вропу i краши Близького i Середнього Сходу. 1дею про вiдродження «Великого Шовкового шляху» краши АТР виношували вже давно. ВхдповХдно до дано! схеми, швденно-корейсьш товари по зал1зницям повиннХ доставлятися в ПХвнХчну Корею, попм у Кхтай i дат по «мусульманськш» гХлцХ через Середню, Передню i Малу Азш до Свропи, тим самим усуваючи США, як головного посередника у торгХвлХ м1ж азiатськими державами та свХТОМ. [1]
У рамках АзХатсько-Тихоокеанськох транспортно-лопстично! штеграци (АТТЛ1) були погодженi основнх трансконтинентальнi транспортнi коридори мХж Китаем i кранами £вропи:
- ПХвнХчний 1: через Росш (по Трансибу).
- ПХвнХчний 2: Китай - Казахстан - РосХя -Бшорусь / Украша - Свропа
-Центральний (Киргизстан - Узбекистан -ТуркменХстан - Каспшське море - Азербайджан -ГрузХя - Чорне море - £С) (ТРАСЕКА)
- ПХвденний: (Киргизстан / Казахстан -Узбекистан - ТуркменХстан - 1ран - Туреччина).
ВсХ вищевказаш маршрути можуть проходити по територй' Украши:
- у центральному маршрута можна використовувати поромну переправу в 1лл1чХвську, проте вона мае конкуренпв у болгарськш Варш та румунськш КонстанцХ.
- твденний маршрут можна прокласти з використанням судноплавного каналу «Дунай-Чорне море» або через паромну переправу з портХв Туреччини в укрансьи порти 1ллХчХвськ, Керч i Крим.
-пХвнХчнХ маршрути проходять через МХнськ, однак шлях через Украшу явно коротше. Украхна повинна стати членом митного союзу укладеного м1ж РосХею, БХлорусХею i Казахстаном, це дозволило б прискорити рух транзитних вантаж1в по територй' цих держав. Даний союз допомХг би Укра'ш розвантажити транспортний коридор № 5, що проходить по територп Луганськох та
Вiсник економши транспорту i промисловостi № 32, 2010
Донецько1 областях i прискорити просування азiатських вантаж1в.
Крiм поромного сполучення основна роль у забезпеченш перевезень м1жнародних вантаж1в по територи Украши буде належати залiзничному транспорту, який характеризуеться надшшстю та унiверсальнiстю перевезень, екологiчнiстю та низькою енергоемшстю.
Балто-Чорноморська транспортно-
лопстична iнтеграцiя (БЧТЛ1) також
зумовлюеться величезним мiжнародним транзитним потенцiалом. Украша, як головна краша Пiвнiчного Причорномор'я та безпосереднш сусвд Польшi, а також важливий транзитний партнер Нiмеччини, Литви, Латвп, Росп та iнших кра1н Балтiйського басейну, може стати проввдною ланкою БЧТЛ1 в ХХ1 ст. [2]
Шдставою Балтiйсько-Чорноморського економiчного партнерства мае стати, насамперед, потужна транзитно-транспортна система, що поеднуе басейни Балтшського та Чорного морiв. БЧТЛ1 виступае як iнтегрована ланка процесiв £вролопстики, тобто формування едино! транспортно-логiстичноl системи краш Европейського Союзу та краш-сусщв £С. Вигiдне транспортно-георафiчне та транзитне положення Украши може помiстити 11 в центр процесу формування БЧТЛ1, що мае перспективу стати основою Балтшсько-Чорноморсько-Каспшського економiчного альянсу.
БЧТЛ1 керуеться двома репональними структурами - Радою БалтшськоО чорноморських морських держав (РБМД, створена у 1993 р) та Оргашзащею економiчного спiвробiтництва (ОЧЕС, створена у 1992 р.).
Незважаючи на те, що РБМД була створена на рж шзшше ввд ОЧЕС, транспортно-лопстичне облаштування Балтiйського моря е значно просунутшим. Пов'язане це з тим, що краши Балтiйського басейну защяш в основних программах £вролопстики, зокрема ТБМ-Т, тобто системи розвитку трансевропейських
транспортних мереж та Форуму м1жнародних проектiв (ТББ1М). У рамках цих програм в репош розробляються та впроваджуються багато логiстичних проектiв, основними завданнями яких е:
- створення сущльного логiстичного ланцюга поставок, зокрема в зв'язках iз периферiйними районами;
- застосування мультимодальних IТ-рiвнiв, зокрема на основi пвдходу «одного вiкна»;
- розвиток морських транспортно-лопстичних коридорiв;
- пвдтримка стабiльностi розвитку рiзних видiв транспорту в репош;
- полшшення доступу до риншв - як нацiональних усереденi £С, ринк1в Роси та Азiатських краш.
Що стосуеться краш басейну Чорного моря, то в плаш розробки та використання спiльних логiстичних програм та проекта вони сильно вщстають ввд сво1х балтiйських колег, хоча транзитний потенщал Чорного моря - значно бшьший [3].
Головними транспортно-лопстичними проектами ОЧЕС е:
- Чорноморське транспортне к1льце (ЧТК) -шльцева автомагiстраль навколо Чорного моря. Вона проходитиме через 7 причорноморських кра1н та сполучатиме пункти: Анкара-£реван-Тбiлiсi-Ростов-на-Дону-Марiуполь-Одеса-Бухарест-Демитровоград-Стамбул. Це буде високо пропускна автомагiсталь довжиною понад 7100 км, що складатиметься з двох окремих частин, кожна з яких матиме, як мшмум двi смуги руху. [4]
- ТЯЛСБСЛ (транспортний коридор £вропа-Кавказ-Азiя);
- Пан'европейсьш транспортнi коридори (П£К № 9 та № 7 проходять территорiею Укра1ни);
- Паромне сполучення (порти Украши -порти Туреччини (Самсун), Роси (Новоросiйськ,Туапсе,Кавказ), Болгарil (Варна), Румшею (Констанца) та Грузiею (Батум^ Потi).
Щодо участi Укра!ни в процесах здшснення транспортно- логiстичноl штеграцп мiж транспортно-логiстичними системами
Балтiйського та Чорного морiв, то слiд видшити так1 напрямки:
-участь у розбудовi П£К, що пов'язують Украхну з регюном Балтiйського моря;
-участь у розбудовi трансконтинентальних транспортних коридорiв, що пов'язують Украшу з регюном Балтшського моря;
-участь у рiчкових коридорах, що пов'язують Украшу з крашами репону Балтшського моря та надають вихщ до Чорного моря;
-участь у контрейлерних маршрутах, що пов'язують Украшу з крашами Балтшського басейну;
-розбудова мереж1 лопстичних цен^в в Украíнi за прикладом Шмеччини, Литви, Польщi;
-шщащя та пiдтримка полiтичних та економiчних угод щодо БЧТЛ1.
Висновки даного до^дження i перспективи подальших робт у цьому напрямку. Проблема формування БЧТЛ1 та АТТЛ1 мае i геополiтичний намiр, що знайшло вираз у створеннi в груднi 2005 року Спшьноти демократичного вибору або Союзу краш Балто-Чорноморсько-Каспiйського репону, яш виступають за спiвробiтництво в уах сферах, пов'язаних iз розвитком демократ.
Нинi зусиллями краíн в басейнах Балтшського та Каспшських морiв вже створена i дiе шгегрована транспортно-логiстична система, яка передбачае подальшу И модернiзацiю та
Вiсник економши транспорту i промисловостi № 32, 2010
перетворення морських порпв у cy4acHi мультимoдальнi лопстичш вузли та центри. В кранах ОЧЕС, частково £С та СНД, а також в кранах, яш формують Пан'европейську транспортну зону, що визнана £С як пpiopитетна, така робота тiльки починаеться.
Разом з модершзащею морських пopтiв, у рамках цього проекту велика увага наводиться залiзничнoму транспорту, як основному пеpевiзнику мiжнаpoдних вантаж1в теpитopiями кра!н-учасниць.
Украш, важливо не втратити мoжливiсть учасп у Азiатськo-Gвpoпейськiй транспортно-лопстично! штеграцп i зайняти сво! мiсце на основних напрямках руху м1жнародних вантажiв. Особливу увагу неoбхiднo пpидiляти пунктам, де будуть проходити найпoтужнiшi вантажопотоки. Оновлення потребуе рухомий склад залiзниць, запровадження швидк1сного руху, спорудження потужних транспортно-складських кoмплексiв, як1 б вщповвдали европейським та свiтoвим стандартам. Це, насамперед, вщноситься до Киева, Одеси, Iллiчiвська, Львова, Ковеля. При цьому дoцiльнo залучати державний, приватний, шоземний капiтал, а також пpoфесiйних виконавщв. Так у Киевi австpiйська фipма «GLT Invest" зак1нчуе будiвництвo двох потужних лопстичних центpiв - один на лiвoму беpезi бiля аеропорту Бopиспiль, другий на правому береза Ця ж фipма також споруджуе лoгiстичнi центри бiля Одеси та Запopiжжя. Сучасний лoгiстичний центр «Явip-центp» будуеться бiля Львова, а також у Ковелг З польською участю нещодавно введений у дш митно-лопстичний комплекс у Равi-Руську. У Киевi дiе потужний тpанспopтнo-лoгiстичний
осередок на базi УДЦТС «Люки» з фшями-термiналами у Одесi,Львовi, Днiпропетровську, Чош, Харковi, Донецьку та Луганську. Саме УДЦТС «Шскп» органiзував контрейлернi потяги «Вшнг» та «Ярослав».
Укра!на вже втратила велику к1льк1сть росiйських транзитних вантаж1в через невдалу полiтику украшських урядовцiв, тому зараз використовуючи свое географiчне положення може стати разом з Польщею та Литвою основною державою-учасницею БЧТЛ1 та ЧТТЛ1 з метою штеграцп в £вропейську сшльноту. Це вiдповiдае як геополiтичним, так i геоекономiчним iнтересам Укра!ни як незалежно! европейсько! держави.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Пашков М., Гриценко А. Украина на мировых рынках: Добро пожаловать или...: Зеркало недели - 2000 - №25.
2. Панченко Ж.О. Геополггичне позицюнування Укра!ни в процесах евроштеграцп: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд.. полп\ наук. ступ. канд.. полгт наук. (23.00.03)/ Кшв. Нац. ун-т iм.. Т.Шевченка. - Киев, 2006. - С.19.
3. Трощинський П.В. Економiчнi умови евроштеграцп кра!н Центрально! та Сходно! £вропи: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. екон. наук / Ки!в. нац. ун-т iм.. Т. Шевченка. - К., 2006.-С.20.
4. Терещенко О.П. Украша в Системi Балто-Чорноморсько! транспортно-лопстично! штеграцп // Зовшшня торгiвля: право та економжа, №1, 2009 - с.16-26
Аннотация. В данной статье представлены особенности транспортно-логистических процессов в Азиатско-Тихоокеанском та Балтийско-Черноморских регионах, акцентирование ведущей роли Украины и непосредственно украинского железнодорожного транспорта в данном проекте.
Ключевые слова: интеграция, железнодорожный транспорт,международные транспортные коридоры
Summary. In this article the features of logistics processes in the Asia-Pacific and the Baltic-Black Sea region, highlighting the leading role of Ukraine and Ukrainian railways directly in the project.
Keywords: integration, rail transport, international transport corridor
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТДейнека О.Г. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
Bic'iiiiK економши транспорту i промисловосп № 32, 2010
