CC BY
62
УДК 351/354; 504.05
Шехiрeв Володимир Рафаыович,
асшрант кафедри державного управл1ння та мкцевого самоврядування Днтропе-тровського регионального тституту державного управлтня Нацiональноï академи державного управлiння при Президентов! Украти, заступник голови Мар'тсьmï райдержадмтстраци Донецьmï облает!. Шехирев Владимир Рафаилович, аспирант кафедры государственного управления и местного самоуправления Днепропетровского регионального института государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины, Марьинская райгосадминистрация Донецкой области, заместитель председателя. Vladimir Rafailovich Shekhiryev, aspirant of the Dept. of Public Administration and Local Self-Government of the Dnipropetrovsk Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, Maryinskydistrict administration Donetsk region, Deputy Chairman.
1вашутт СергШ Володимирович,
благоджна оргатзащя "Благодшний фонд "Допомога Днтра", юрист. Ивашутин Сергей Владимирович, благотворительная организация "Благотворительный фонд "Помощь Днепра", юрист. Ivashutin Sergiy Volodymyrovyth, charitable organization "Charity Fund "Help Dnieper", lawyer.
УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛ1ННЯ ЗАХИСТОМ НАСЕЛЕННЯ ТА ТЕРИТОР1Й В1Д НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦ1Й ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ
Анотащя. У статт аналiзуються характер та масштаби техногенних за-гроз нащональнш безпещ Украши, зокрема з'ясовано, що на державному
piBHi не виршуються завдання захисту населення, об'еклв економiки, на-цiонального надбання ввд надзвичайних ситуацiй техногенного або шшого характеру. Аналiз причин такого стану обумовлюе вжиття з боку держави адекватних заходiв, суть яких полягае у створенш цшсно! системи захисту населення i територш вiд НС техногенного характеру та проведення виважено! державно! полiтики з цих питань. Доведено, що прюритетами нацiональних iнтересiв Украши в техногеннш сферi повиннi стати забезпе-чення техногенно-безпечних умов життедiяльностi громадян i суспiльства, збереження навколишнього природного середовища та рацiональне вико-ристання природних ресурав.
Ключовi слова: державне управлшня, надзвичайна ситуацiя, техногенна безпека, захист населення, захист територш, техногенна катастрофа.
УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ УПРАВЛЕНИЯ ЗАЩИТОЙ НАСЕЛЕНИЯ И ТЕРРИТОРИЙ ОТ ЧРЕЗВЫЧАЙНЫХ СИТУАЦИЙ ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРА
Аннотация. В статье анализируются характер и масштабы техногенных угроз национальной безопасности Украины, в частности выяснено, что на государственном уровне не решаются задачи защиты населения, объектов экономики, нащонального достояния от чрезвычайных ситуаций техногенного или иного характера. Анализ причин такого состояния обусловливает принятие со стороны государства адекватных мер, суть которых заключается в создании целостной системы защиты населения и территорий от ЧС техногенного характера и проведения взвешенной государственной политики по этим вопросам. Доказано, что приоритетами национальных интересов Украины в техногенной сфере должны стать обеспечение тех-ногенно безопасных условий жизнедеятельности граждан и общества, сохранение окружающей природной среды и рациональное использование природных ресурсов.
Ключевые слова: государственное управление, чрезвычайная ситуация, техногенная безопасность, защита населения, защита территорий, техногенная катастрофа.
IMPROVEMENT OF PROTECT THE POPULATION END TERRITORIES FROM EMERGENCY SITUATIONS OF TECHNOGENIC CHARACTER
Abstract. The article analyzes the nature and extent of man-made threats to the national security of Ukraine, in particular, found that at the state level can not be solved the problem of protection of population, economic facilities, national heritage from man-made emergencies or otherwise. Analysis of the causes of this state makes the adoption by the government of adequate measures, the essence of which is to create an integrated system to protect the population and territories
from emergency situations of technogenic character and conduct of sound public policy in this regard. It is proved that the priorities of national interests of Ukraine in the field of man-made should be to ensure technologically secure conditions of life of citizens and society, the preservation of the environment and rational use of natural resources.
Keywords: public administration, emergency, technogenic safety, protection of the population and territories protection, technological disaster.
Постановка проблеми. Бшьшють з техногенних та природних небез-пек е характерними для Украши, що несуть потенцшну загрозу для бла-гополуччя держави, ïï громадян. Не-зважаючи на небезпечний техноген-ний потенщал в Укра'1ш досить часто не застосовуються конкретш необ-хщш заходи з метою попередження своечасно!' лшвщацп даних небезпек та загроз. Про актуальшсть обраного напряму дослвдження сввдчить при-йняття Закону Украши вщ 7 червня 2012 р. № 4909-VI "Про Загально-державну щльову програму захисту населення i територш вщ надзви-чайних ситуацiй техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки" та Регюнальних щльових сощ-альних програм розвитку цивильного захисту [1].
Вщсутшсть загальноприйнятих поглядiв щодо цiльових, функщо-нальних, органiзацiйних та iнших складових механiзмiв державного управлiння у сферi цивiльного захисту призвела до недосконалост та суперечливостi чинного законодав-ства у зазначенiй сферi; низько!' дiез-датностi державного управлiння, не зовам задовшьного стану цивiльно-го захисту як системи забезпечення безпеки життя i дiяльностi людини; загострення сощально-полггично!' ситуацй', демографiчноï кризи.
Прюритетами нащональних ш-тересiв Украши в техногеннш сферi повинно стати забезпечення техно-генно-безпечних умов життедiяль-ностi громадян i суспiльства, збере-ження навколишнього природного середовища та рацiональне викори-стання природних ресурйв.
Аналiз останшх дослщжень i пу-блiкацiй. Вагомий внесок у розв'я-зання проблем управлшня захистом населення та територш вщ надзви-чайних ситуацiй техногенного та природного характеру, сталого розвитку та забезпечення прийнятного рiвня техногенно!' безпеки, вивчення ок-ремих еколопчних аспектiв державного управлшня у сферi охорони до-вкшля зробили вченi: Б. Данилишин, В. Ковтун, А. Степаненко, I. Кринична, Г. Ситник, М. Сицшська, В. Тютюник, Б. Гамалюк, В. Костенко, Н. Клименко, В. Малюга, В. Юхновський, В. Мариненко та ш. [2-10] показуе, що на тепершнш час система захисту населення i територш вщ надзви-чайних ситуацiй як складова системи нащонально!' безпеки неефективна.
Мета статп. На основi аналiзу управлiння захистом населення та територш вщ надзвичайних ситуа-цiй техногенного характеру нам^ити шляхи удосконалення та оптимiзацiï роботи з пщвищення рiвня техноген-но!' безпеки в Украïнi.
Виклад основного матерiалу. У
сучасному сустльста значне мiсце займають проблеми захисту населен-ня вiд впливу рiзноманiтних факто-рiв. Рiст темпiв господарсько! дiяль-ностi, кiлькостi комерцiйних великих промислових шдприемств (об'eктiв) ускладнених технолопчних процесiв, застосування нових, не завжди без-печних, виробництв значно впливае на кшьюсть виробничих та техно-генних катастроф, що призводить до травматизму i людських жертв. Осо-бливу небезпеку на сьогодш являе також i тероризм, який може виража-тися у найбшьш непередбачуваних формах впливу на населення.
Стаття 3 Конституци Украши визначае, що людина, 11 життя i здо-ров'я, честь i гiднiсть, недоторканiсть i безпека в Укра!ш е найвищою сощ-альною цiннiстю. Тому одним iз пр^ оритетних напрямкiв дiяльностi усiх оргашв виконавчо! влади е попере-дження загибелi людей та надання допомоги постраждалим тд час над-звичайних ситуацш [11].
Державна полiтика у сферi захисту населення i територiй вiд надзви-чайних ситуацш техногенного i природного характеру здшснюеться на принципах прiоритетностi завдань, спрямованих на рятування життя i збереження здоров'я людей i довкш-ля та безумовного надання переваги рацiональнiй i превентивнiй безпецi. Основш фактори, якi загрожують мiжнароднiй, державнш та особи-стiй безпецi, за сво!м походженням е транснацiональними i не можуть бути ефективно лшвщоваш за допо-могою одностороннiх дш.
Сьогоднi змiнився характер не-безпеки i загрози, який носить бшьш
комплексний, взаемозв'язаний характер. Це викликае необхiднiсть вироблення пiдходiв до забезпечен-ня комплексно! безпеки, тд якою розумieться стан захищеносп люди-ни i оточуючого природного середо-вища вiд уае! сукупностi небезпек, що !м загрожують.
Термш "техногенна безпека" наведено у Кодека цившьного захисту Украши. Вт означае: "вщсутшсть ризику виникнення аварш та/або катастроф на потенцшно небезпечних об'ектах, а також суб'ектах господа-рювання, що можуть створити реаль-ну загрозу !х виникнення. Техноген-на безпека характеризуе стан захисту населення i територш вiд надзвичай-них ситуацiй техногенного характеру. Забезпечення техногенно! безпеки е особливою (специфiчною) функщ-ею захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацш" [12].
Отже, техногенш джерела небез-пеки — це передуам небезпеки, якi пов'язанi з використанням: транспортних засобiв; експлуатацieю шдшмально-транспортного облад-нання; горючих, легкозаймистих i вибухонебезпечних речовин та ма-терiалiв; використанням процесiв, що вщбуваються при пiдвищених температурах та шдвищеному тиску; використанням електрично! енергп; хiмiчних речовин; випромшюван-ня (iонiзуючого, електромагштного, акустичного); збро!; бактерiй та ор-ганiзмiв, створених методами генно! шженери. Також, потужним техно-генним процесом е спалювання ви-копного палива.
У зв'язку з використанням все бiльших енергетичних потужностей люди змушеш концентрувати енер-
гш на невеликих дшянках, причому найчаспше в межах мiст та шших населених пунктiв. Йде просторова концентращя синтетичних хiмiчних сполук, бiльша частина котрих от-руйна. Внаслiдок цього рiзко зросло забруднення навколишнього середо-вища, знищення лшв, опустелюван-ня, все бiльше людей гине внаслщок аварiй на виробнищв i транспортi.
Нинiшнiй рiвень техногенно'1' безпеки в краïнi зумовлений здебшьшо-го надмiрним техногенним наван-таженням на природне середовище, який створювався протягом радян-ського перюду розвитку. Суттевi диспропорцп у розмщенш продук-тивних сил, що юнували упродовж тривалого часу, призвели до того, що в Украïнi техногенне навантаження на природне середовище у 4-5 разiв перевищувало аналогiчний показ-ник розвинених краш. При цьому розорашсть земель складала 80 % вщ усiх сiльськогосподарських угiдь, а обсяг води, що використовувався у технолопчних процесах, у 2-5 разiв перевищував рiвень використання порiвняно з розвиненими крашами. Надмiрна концентрацiя промис-ловостi та сiльського господарства зумовила катастрофiчне забруднен-ня повiтря, води й Грунпв, а масш-таби еколопчних змш створили реальну загрозу життю та здоров'ю громадян.
Сьогоднi щорiчно виникають ти-сячi тяжких надзвичайних ситуацш техногенного характеру, внаслiдок яких гине велика кшьюсть людей, а матерiальнi збитки сягають кiлькох мiльярдiв гривень. Нинi в багатьох областях Украши у зв'язку з небез-печними природними явищами,
аварiями i катастрофами обстановка характеризуеться як дуже складна. Тенденщя зростання кшькосл природних i, особливо, техногенних надзвичайних ситуацш, вагомють наслiдкiв об'ективно примушують розглядати ix як серйозну загрозу безпецi окремо! людини, суспiльства та навколишнього середовища, а та-кож стабшьносп розвитку економ^ ки краши.
Руйшвну силу техногенних катастроф у деяких випадках можна по-рiвняти з вшськовими дiями, а кiль-исть постраждалих значною мiрою залежить вщ типу, масштабiв, мiсця i темпу розвитку ситуаци, особливос-тей регюну i населених пунктiв, що опинились в райош подй", об'ектiв господарсько!' дiяльностi. Несподi-ваний розвиток подш веде до знач-ного скорочення часу на пщготовку рятувальних роб^ i 1'х проведення.
Сьогоднiшнi кризовi процеси в Украïнi супроводжуються ради-калiзацiею полiтичноï боротьби, в результат яко!' вiдбуваються за-хоплення, в т. ч. iз застосуванням збро'1', урядових i державних уста-нов, об'екпв, що належать збройним силам i правоохоронним органам Украши, важливих шфраструктур-них об'ектiв, шших установ, пщпри-емств i компанш та, що саме важливе територи нашо!' держави. У резуль-тап таких дiй значно пiдвищуеться загроза втрати управлшня певними системами i об'ектами, вихщ з ладу яких може призвести до надзвичай-них ситуацш комплексного характеру з важкими наслщками. Крiм того, подальше поглиблення кризи, в т. ч. внаслщок шоземного втручання в Украшу, значною мiрою пiдвищуе
рiвень терористичних загроз для за-значених систем i об'eктiв.
Значне загострення полггично! обстановки в схiдних i пiвденних регiонах Укра!ни у випадку подаль-шо! ескалаци мае сво!м наслiдком зростання загроз техногеннiй без-пецi держави, в т. ч. внаслщок по-рушення технологiчного режиму численних потенцшно небезпечних об'eктiв (ПНО).
Успадкований вщ колишнього СРСР комплекс прничодобувних, хiмiчних, енергетичних та шших об'eктiв iз значною кiлькiстю про-мислово-мiських агломерацiй, у те-першнш ситуаци зумовлюе суттеве зростання ризиюв виникнення тех-ногенних та природних катастроф з масштабними транскордонними на-слiдками через загрозу военних дш в мiсцях дислокацп ПНО. Найбiльшу загрозу серед них можуть представ-ляти АЕС, шахти та кар'ери, греблi великих водосховищ, пiдприeмства хiмiчноl промисловостi та пол^они токсичних вiдходiв.
В Укра!ш бшьше 5700 ПНО (23 % ввд загально! кiлькостi) зосереджено на територп Донецько!, Лугансько! та Харювсько! областей за просто-рово! щiльностi в 3 рази вище се-редньо!. При цьому переважаюча частина з них е об'ектами критично! шфраструктури та експлуатуеться за умов наднормативно! зношеносп (до 70 %), небезпечного зниження мiцностi порiд пiдrрунтя внаслщок пiдтоплення, впливу корозГ! на кон-структивнi елементи нафто- i газо-проводiв, мостiв, пiдземних комуш-кацш тощо[13; 14].
До потенцiйно-небезпечних об'ек-тiв пiвденно-схiдного регiону Укра!ни
можна вщнести греблi Запорiзько! та Каховсько! ГЕС, Запорiзьку та Пiв-денноукра!нську АЕС, канали: Пiв-нiчнокримський та Дншро-Донбас, сховища ядерних вiдходiв поблизу мют Павлоград, Жовтi Води, Дншро-дзержинськ, численнi пiдприeмства хiмiчно!, металургшно! галузi [13].
В сучасних умовах в Укра!ш iсну-ють i тiсно пов'язанi мiж собою тех-ногеннi, екологiчнi, природнi загро-зи, яи створюють реальну загрозу шдвищення рiвня ризику виникнення аварш, катастроф, НС, нестан-дартних побутових подш.
Так, ризики виникнення надзви-чайних ситуацiй на АЕС Укра!ни, iнших пiдприeмствах в галузi вико-ристання ядерно! енергi! залежать як вщ технiчного стану об'екпв ядер-но-промислового комплексу, так i вiд зовнiшнiх техногенних факторiв, таких як пожеж^ вибухи, авiаката-строфи тощо.
Однак виникли i додатковi ри-зики, пов'язаш зi зростанням загроз ядерного тероризму внаслвдок збройного конфлшту на пiвденному сходi Укра!ни.Радiацiйний вплив, причиною якого можуть бути окремi виробництва, об'екти i матерiали е одним iз найбiльш небезпечних техногенних факторiв, якi мають нега-тивний вплив на умови життя насе-лення i навколишне середовище.
В Укра!нi об'ектами державного регулювання ядерно! та радiацiйно! безпеки у сферi використання ядерно! енергГ! е: 1) 15 енергоблоюв i по-сiдаe 10 мiсце в свш за цим показни-ком, а за встановленою потужшстю наших енергоблоив ми знаходимося на 7 мющ; 2) сховище вiдпрацьова-ного ядерного палива; 2 дослщниць-
ких реактори; 3) шдприемства з ви-добутку та переробки ураново!' руди; 4) об'ект "Укриття" та шсляаваршш вiдxоди у 30-кiлометровiй зонi ЧА-ЕС; 5) 8 пiдприемств, що займають-ся поводженням з радюактивними вiдxодами; 6) пiдприемства, що ви-користовують джерела iонiзуючого випромiнювання (Д1В) та радiацiй-но-небезпечнi технологи.
бдиним оператором усix дiючиx атомних електростанцш в Украïнi е Державне шдприемство "Нащональ-на атомна енергогенеруюча компа-нiя "Енергоатом" (далi — ДП НАЕК "Енергоатом"). До складу ДП НАЕК "Енергоатом" входять 4 атомш елек-тростанцш Запорiзька, Южно-Укра-шська, Хмельницька та Рiвненська [13].
В Укршш забезпечено сталий та безпечний режим роботи АЕС вщпо-ввдно до Закону Украши "Про вико-ристання ядерно!' енерги та радiацiй-ну безпеку" та положень Конвенци про ядерну безпеку. На системнш основi впроваджуються заходи з шд-вищення рiвня безпеки дiючиx АЕС Украши вщповщно до вимог нацю-нальних норм, правил i стандарпв з ядерно!' та радiацiйноï безпеки, реко-мендацiй МАГАТЕ та з урахуванням передово!" мiжнародноï практики.
В свою чергу, на територи Укра!'-ни функцiонуе понад 1,7 тис. об'ек-тiв промисловостi, якi збертають або використовують у виробничiй дiяльностi сильнодiючi отруйнi ре-човини, у т. ч. хлор i амiак [13]. На xi-мiчнонебезпечниx об'ектах здебшь-шого використовуються застарiлi технологй', вони оснащеш зношеним обладнанням. За останш роки замiна або оновлення основних виробни-
чих фондiв цих пiдприемств майже не здшснювалися. На них зафiксо-ванi численш порушення норм охо-рони праш, пожежно!', екологiчноï та санiтарно-епiдемiологiчноï безпеки, яю систематично рееструються пiд час щорiчниx перевiрок стану тех-ногенно!' безпеки. Виявлено випадки проектування й побудови амiачниx холодильних установок без жодного засобу та заходу з техногенно!' безпе-ки, регламентованих чинною норма-тивно-законодавчою базою.
Унаслiдок виникнення НС iз ви-кидом отруйних речовин загальна площа зон xiмiчного зараження мо-же охопити територш, на якш меш-кае близько 20 млн оаб. Крiм того, у межах промислових майданчиюв цiеï групи об'ектiв бувають шдто-плення, деформацй' пiдземниx мереж i шдГрунтя, якi пiдвищують ризик виникнення НС на прилеглих тери-торiяx.
Масштабний характер розвитку й прояву зазначених деструктивних процесiв у деяких адмiнiстратив-них областях Украши призводить до того, що вони не лише стали не-вщ'емним складником економiчного розвитку, а й вщповвдним утворюва-чами ризикiв, а саме: Донецька, Дш-пропетровська, Харкiвська, Запо-рiзька, Львiвська областi.
Також в УкраМ дiе понад 1,5 тис. вибухо- i пожежонебезпечних об'ек-пв, на яких зосереджено близько 13,6 млн т твердих i рщких небезпеч-них речовин [13]. Переважна кшь-кiсть таких об'екпв розташована в центральних, сxiдниx i швденних областях кра'1'ни, де сконцентрова-нi xiмiчнi, нафто- й газопереробш, коксоxiмiчнi, металургiйнi та маши-
нобудiвнi тдприемства, розгалужена мережа нафто-, газо- й амiакопрово-дiв, експлуатуються нафто- i газо-промисли та вугшьш шахти, у т. ч. надкатегоршш по метану та вибухо-небезпещ вугiльного пилу.
Наявнiсть в Укра!ш розвинено! мережi дорожньо-транспортних ко-мушкацш, перевезення ними значно! кiлькостi небезпечних речовин, стан самих комушкацш i всiх видiв транспортних засобiв становить певну загрозу для людей, економжи й природного середовища. Щорiчно в Укра!нi перевозиться транспортом загально-го користування понад 3,0 млрд па-сажирiв, а також 900 млн т вантажiв, у т. ч. велика юльюсть небезпечних. На залiзничний транспорт припадае близько 50 % вантажних перевезень, автомобшьний — 26 %, рiчковий 1 морський — 14 %, авiацiйний — 10 %. До 30 % вщ загального обсягу ванта-жiв складають небезпечш речовини [13].
Потребують якiсного оновлення основш фонди залiзничного транспорту. Техшчний стан тягового рухомого складу критичний. Сту-пiнь його зносу складае у серед-ньому 77 %. Вщпрацювали норма-тивний строк 57 % електровозiв, 18 % тепловозiв, 46 % дизель-по!здiв, яю ще знаходяться в експлуатацi!. Крiм того, до 20 % залiзничних колiй знаходяться пiд впливом регюналь-ного пiдтоплення земель, близько 40 % — перебувають у зонах кар-стових загроз, до 11 % — на терито-рiях можливо! активiзацi! зсувних процесiв [13]. Потребують зам^ ни понад 20 % залiзничних колiй, 16 % яких знаходяться в аваршному стань
Автомобшьний транспорт щорiч-но спричиняе понад 50 тис. дорож-ньо-транспортних пригод, у яких гине близько 8,5 тис. оаб. Автотранспорт е також джерелом значного забруднення атмосферного пов^ тря, особливо у великих мютах. На морському й рiчковому транспорт збiльшилися аваршш виливи iз суден нафти, нафтопродукпв та iнших шкiдливих речовин. На повггряно-му транспортi також спостертаеть-ся негативна динамiка аваршносл (кожна друга-третя авiацiйна аварiя призводить до загибелi людей). На територи Укра!ни експлуатуеться понад 20 тис. залiзничних та автодо-рожнiх моспв, що належать Укрза-лiзницi, Укравтодору та комуналь-ним службам. З-помiж залiзничних мостiв 14 % мають незадовшьний технiчний стан, а 1,8 % потребують замши у зв'язку зi зношешстю. Серед мостiв загального користування, що шдпорядковаш Укравтодору, не вщповщають вимогам експлуата-цi! та безпеки руху 46 %, а з-помiж комунальних моспв — 76 %. Май-же всi мости не мають вщповщного нагляду й спостереження за станом !хнiх конструкцш та iнженерно-ге-ологiчним станом порщ пiдrрунтя, якi зазнають активних впливiв ди-намiчних навантажень вiд велико-вантажного транспорту, повеней i шдтоплення прилеглих територiй. На шляхах загального користування 34 % моспв побудованi до 1961 р., хоча розрахунковий термш служби не перевищуе 30-40 роюв [13; 15].
Через недостатне виконання шд-приемствами житлово-комунального господарства планово-профшактич-них i попереджувально-ремонтних
заходiв безпека на мюькому елек-тротранспорт погiршилася порiв-няно з минулими роками. Зокрема, небезпечною е експлуатащя заста-рiлого парку тролейбусiв. Вщсутш ефективнi системи видалення диму шд час пожеж (наявнi вентиляцiйнi установки не можуть працювати при температурi вище 70°С). Черговий оперативний персонал метропол^ тену не забезпечений необхщними засобами протипожежного захисту. Результати моделювання терорис-тичних аклв та !хшх наслiдкiв на ме-трополiтенi виявили негативну роль дшчо! системи вентиляци, що може прямо сприяти розповсюдженню диму й газу, i вказали на актуальнiсть проблеми координаци дiй в умовах обмежено! дальностi зв'язку.
Водопровiдно-каналiзацiйне гос-подарство в мiстах i селищах мшь-кого типу в Укра!ш характеризуеть-ся незадовiльним технiчним станом споруд, обладнання, недосконалютю структури управлшня шею галуззю та нормативно-правово! бази для за-безпечення 11 надшного й ефектив-ного функцiонування. На комуналь-них водопровiдно-каналiзацiйних спорудах iз загально! добово! кшько-стi спчних вод 10575,0 тис. м3 проходить очищення лише 9653,7 тис. м3 за добу [16; 17].
У промислово розвинених районах Дншропетровсько!, Донецько!, Лугансько!, Запорiзькоl, Микола!в-сько! областей цiлодобово скидаеть-ся без очищення понад 176 тис. м3. Четверта частина водопроввдних очисних споруд i мереж (у вартшно-му виразi) фактично вiдпрацювала термiн експлуатаци, 22 % очисних мереж перебувае в аваршному станi
[13]. Закшчився термiн експлуатаци кожно! п'ято! насосно! станци, поло-вини насосних агрегапв, з яких 40 % потребуе замши.
Юльисть аварiй на водопровщ-них мережах Украши значно пере-вищуе вiдповiдний рiвень у крашах бвропи. У каналiзацiйних системах 26 % мереж i 7 % насосних станцш потребують ремонту. Амортизовано 48 % насосних агрегапв, 46 % потребуе замши. Планово-попереджу-вальний ремонт виконуеться лише на половиш потужностей [13].
Протяжшсть мапстральних газо-проводiв територiею Украши сягае понад 35 тис. км, мапстральних на-фтопроводiв — 4 тис. км. 1хню роботу забезпечуе 31 компресорна нафто-перекачувальна i 89 компресорних станцiй. Унаслiдок велико! кшькосп аварiй та злочинних пошкоджень, якi спричиняють забруднення до-вкшля, iснуючi мережi нафтопрово-дiв i продуктопроводiв е джерелами шдвищено! еколопчно! небезпеки.
Близько 5 тис. км (14 %) лшшно! частини мапстральних газопроводiв побудованi у 60-70 роки i вщпрацю-вали свiй амортизацшний термiн. Потреба в !х оновлеш становить до 500 км за рш. Фактичне виконання капiтального ремонту й реконструк-ци газотранспортно! системи майже у 10 разiв нижче за необхвдний. Крiм того, експлуаташя магiстральних га-зопроводiв вiдбуваеться у складних шженерно-геолопчних умовах: до 59 % мапстральних газопроводiв пе-ребувають в умовах можливого про-яву карсту, до 21 % — у зонах прояву регюнального пiдтоплення земель.
Несанкцiонованi втручання в цшсшсть нафтопродуктопроводiв
(свердлення OTBopiB з метою крадiж-ки) завдають значних матерiальних збиткiв, створюють аварiйнi ситуаци та завдають еколопчно! шкоди. Кра-дiжки з нафтопродуктопроводiв через бездiяльнiсть органiв внутршшх справ щодо цього призводять до по-стiйного забруднення Грунтових вод i водоймищ, i як наслщок — попршу-ють загальну еколопчну обстановку.
Викликае стурбованiсть i стан експлуатаци магiстральних продук-топроводiв. Передуйм iдеться про магiстральний амiакопровод Толья-ri-Одеса виробничого об'еднання "Трансамiак", протяжшсть якого ся-гае на територи Украши понад 1 тис. км при тиску амiаку в трубопроводi понад 80 кг/см2. При авари на цьому амiакопроводi в зону ураження може потрапити вщ 200 до 15 тис. оаб, що зазначено у Постановi Кабiнету Mi-нiстрiв Украши вiд 28 серпня 2013 р. № 808 "Про затвердження перелку видiв дiяльностi та об'екпв, що ста-новлять шдвищену екологiчну не-безпеку".
Об'ектами шдвищено! небезпеки на територи Украши е греблу дамби, водопропускнi споруди на 12 пдро-вузлах i 16 водосховищах рiчок Дш-про, Днiстер, Швденний Буг, Овер-ський Донець. У разi ix руйнування виникнуть зони катастрофiчного затоплення, загальна площа яких становитиме 8294 км2, куди потра-пляють 536 населених пункпв та 470 промислових об'ектiв рiзного при-значення. Характерним для катастро-фiчного затоплення при руйнуваннi пдроспоруд е значна швидкiсть роз-повсюдження (3-25 км/год.), висота (10-20 м) та ударна сила (5-10 т/м2) xвилi прориву, а також швидюсть i
час затоплення прилегло! територи. Унаслщок такого явища можливе руйнування будiвель, порушення ро-боти енергосистем (пошкодження до 2 тис. км ЛЕП) i транспортного спо-лучення, вихiд з ладу мереж i споруд газового господарства, систем водо-постачання[13; 14; 16].
Отже, аналiз стану управлiння захистом населення та територш вiд надзвичайних ситуацш техногенного характеру в Укра!ш дозволив з'ясувати, що техногенна безпека е необхщною умовою стабшьносл ю-нування, життeдiяльностi i прогре-сивного розвитку соцiуму. Техноген-на безпека складаеться iз пожежно!, транспортно!, хiмiчно!, радiацiйно!, гiдродинамiчно!, промислово!, военно! та безпеки об'eктiв життeдiяль-ностi, що е невiд'eмним елементом нащонально! безпеки Укра!ни i яв-ляе собою динамiчно стiйкий стан, при якому об'ективно вщсутш або виключаються джерела небезпеки, а при !х наявностi або виникненш виключаеться можливiсть заподiян-ня вщ них шкоди iнтересам особи, сустльству i державi.
Висновки. З огляду на вищенаве-дене можна констатувати, що в Укра-!ш в цiлому рiвень ризику виникнення НС був i поки, що залишаеться надзвичайно високим. З урахування цього, основными напрямками удоско-налення державного управлтня щодо запобтання НС i забезпечення безпеки населення i територiй повинш бути: створення енергозберiгаючих та еколопчно безпечних технологiй, що значно зменшують можливють виникнення НС та мiнiмiзують !х вплив на навколишне середовище; створення i розвиток науково-мето-
дичних засад управлшня ризиками НС i формування необхщно! норма-тивно-правово! та методично! бази для забезпечення державних проце-ав контролю та нормування ризиюв; розробка на державному i регюналь-ному рiвнях економiчних механiзмiв регулювання дiяльностi по знижен-ню ризикiв та зменшенню масштабiв НС; розвиток управлiння ризиками НС на базi нових iнформацiйних технологш; удосконалення фшансо-вого та матерiально-технiчного за-безпечення дiяльностi по зниженню ризикiв i пом'якшення НС, а також пщвищення ефективностi заходiв з !х усунення; розвиток i удосконалення систем мониторингу, спостере-ження та лабораторного контролю за станом навколишнього природного середовища.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ -
1. Постанова Кабшету Мш1стр1в Укра!ни "Про затвердження пере-лшу вид1в д1яльност1 та об'ект1в, що становлять пщвищену еколопч-ну небезпеку" вщ 28 серпня 2013 р. № 808.
2. Кринична I. П. Державне управлшня процесами рад1ацшно безпечно! життед1яльност1 населення: моно-граф1я / I. П. Кринична. — Д.: ДР1-ДУ НАДУ, 2015. — 388. с.
3. Костенко В. О. Д1яльшсть мкцевих оргашв виконавчо! влади та оргашв мкцевого самоврядування щодо захисту населення i територш у раз1 загрози або виникнення надзвичайних ситуацш / В. О. Костенко // Грань — 2013. — № 4 (96). — Режим доступу: http://grani.org.ua/ua/ graniarchive.html
4. Малюга В. М, Юхновський В. Ю. Принципи формування еколопч-но! мереж1 Украши. Нацюнальний ушверситет бюресурав i природо-користування Украши. 2012. [Елек-тронний ресурс]. — Режим доступу: file:///C:/Users/Ira/Downloads/ licgoc_2012_1_10.pdf
5. Мариненко В. О. Еколопчна политика оргашв мкцево! влади великих мшт Укра!ни: дис. ... к. держ. упр., захищена у 2009 рощ [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// irbis-nbuv.gov.ua/
6. Гамалюк Б. М. Право на безопасную окружающую среду как общегосударственная ценность: управленческие возможности обеспечения / Б. М. Гамалюк // Вестн. гос. и муниципального управления: Культурно-просветительское и образовательное издание. — № 4. — 2013. — С. 68-76.
7. Данилишин Б. М. Науков1 осно-ви прогнозування природно-тех-ногенно! (еколопчно!) безпеки / Б. М. Данилишин, В. В. Ковтун,
A. В. Степаненко. — К.: Лекс Д1м, 2004. — 552 с.
8. Ситник Г. П., Клименко Н. Г. Забез-печення еколопчно! безпеки в репо-ш // Державне регулювання у сфер1 охорони навколишнього природного середовища: кол. монограф1я /
B. М. Вакуленко, I. В. Валентюк,
B. В. Вгтвщький та ш. — К.: НД1 "Украгропродуктившсть", 2007. -
C. 74-89. (Б1блютека сшьського го-лови).
9. Сщнська М. В. Державне управлшня у сфер1 демократичного цившь-ного контролю над сектором без-пеки i оборони Украши: дис. ... док. наук держ. упр.: 25.00.02; захищена 2014. — К., 2014. — 561 с.
10. Тютюник В. В. Створення комплексно! системи мошторингу надзвичайних ситуацш в репонах Укра-
!ни; дис. ... док. тех. наук: 21.02.03; захищена 2015. — К., 2015. 328 с.
11. Конститущя Укра!ни: Прийнята на п'ятш сесп Верховно! Ради Укра!ни 28 червня 1996 р. — Д.: Дншрокнига, 1996. — 48 ст.
12. Кодекс цившьного захисту Укра!-ни вщ 2 жовтня 2012 р. № 5403-VI [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/5403-17
13. Нащональна доповщь про стан техногенно! та природно! безпеки в Укра!ш у 2014 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.mns.gov.ua
14. Нащональна доповщь про стан техногенно! та природно! безпеки в Укра!ш у 2012 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://
www.mns.gov.ua/files/prognoz-/ report/2012/4_1_2012.pdf
15. Анал1з стану сфери дорожньо-мос-тового господарства за 2011 рш / Мшстерство репонального роз-витку, будiвництва та житлово-ко-мунального господарства Укра!ни [Електронний ресурс]. — http:// minregioagovm/index.php?option=com_ k2&view=item&id=1762
16. Нащональна доповщь про стан техногенно! та природно! безпеки в Укра!ш у 2011 рощ [Електрон-ний ресурс]. — Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/content/-nasdopovid2011.html]
17. Украта - 2011: зб. стат. / Державна служба статистики Укра!ни. -К., 2012. — 27 с. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www. ukrstat.gov.rn
